Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В. Підвищення ефективності державної підтримки підприємництва на регіональному рівні (стан, напрямки, шляхи вирішення)

Подождите немного. Документ загружается.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА

РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (стан, напрямки, шляхи вирішення)_____________________________

зареєстровано в столиці. Майже 67% всіх інноваційних

фондів і компаній країни теж функціонує у м. Київ і Винницькій

області.

Як правило, регіональні органи влади самоусуваються

від активної участі в створенні інфраструктури підтримки

підприємництва. Безсистемність формування об'єктів

інфраструктури підтримки малого підприємництва веде до

того, що їх функції дублюються, відсутня координація між

організаціями інфраструктури. Стихійність їх створення (в

основному за рахунок закордонних грантів) і нестача

фінансових коштів приводять до їх переродження у звичайні

комерційні організації. Слід зазначити й недостатню

поінформованість підприємців про наявність у регіонах тих

або інших елементів інфраструктури малого підприємництва,

їх місцезнаходженні, переліку і умов одержання послуг, які

надаються.

Криза оголила ще одну гостру проблему:

неврегульованість взаємин між центром і регіонами у

контексті державної політики розвитку підприємництва.

Незважаючи на те, що суб'єкти малого підприємництва

займаються господарською діяльністю переважно на

місцевих (локальних) ринках, виявляється, що регіональна

влада неспроможна вирішити їх проблеми, які виникають в

умовах кризи. Це стосується й проблем перевізників, і

орендних відносин на ринках, і переліку місцевих податків і

зборів, і рівня фінансування регіональних програм тощо.

Регіональна влада позбавлена права на законодавчу

ініціативу в питаннях стратегії розвитку і регулювання

підприємництва й не може змінювати умови господарювання

на своїй території без дозволу центру.

Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В.

Держкомпідприємництва надає рекомендації щодо

розробки регіональних програм підтримки підприємництва,

«матриці програмних заходів», яких на регіональному рівні, як

правило, неухильно додержуються. Розробка стратегічних

напрямків розвитку бізнесу з урахуванням регіональних

особливостей і пріоритетів залишається лише в теорії. Так,

наприклад, основними «антикризовими» державними

пріоритетами, на які повинні орієнтуватися місцеві органи

виконавчої влади при розробці регіональних і місцевих

програм на 2009-2010 роки, визначені «зміцнення

конкурентоспроможності малого підприємництва в умовах

вступу України до СОТ та використання підприємницького

потенціалу регіонів у підготовчих заходах, пов’язаних з

проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи

2012 року з футболу»

Серед заходів з виконання у 2009 році Національної

програми сприяння розвитку малого підприємництва в

Україні

у розділі «Впровадження регіональної політики

сприяння розвитку малого підприємництва» відзначено лише

три напрямки: сприяння розвитку народних промислів та

ремісництва, сприяння участі суб'єктів малого

підприємництва у забезпеченні розвитку сільського туризму

та інформаційна підтримка розвитку малого підприємництва

через засоби масової інформації (Див. Додаток 4).

Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна

доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, О.В. Кужель,

Е.М. Лібанова та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – С.133.

Про затвердження плану заходів з виконання у 2009 році Національної програми

сприяння розвитку малого підприємництва в Україні // Розпорядження Кабінету

Міністрів України №176-р від 18.02.2009 р. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=176-2009-%F0

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА

РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (стан, напрямки, шляхи вирішення)_____________________________

Між тим, аналіз факторів і умов розвитку

підприємництва у регіональному аспекті вказує на

недоцільність поширення однієї форми організації підтримки

підприємництва на всю територію країни тому, що існує

значна варіація особливостей регіонального розвитку. Тому

доцільно надання регіонам певної свободи дій у формуванні

регіональної моделі підприємництва у межах

загальнодержавної концепції.

Закордонна практика розвитку підприємництва

показує, що його успіх забезпечує політика підтримки й

стимулювання підприємницької діяльності переважно у

виробничій і інноваційній сферах, у будівництві. Саме

виробнича діяльність забезпечує становлення цивілізованого

ринку. Однак, аналіз заходів щодо Національної програми

сприяння розвитку малого підприємництва за 2001-2009 рр.

свідчить про те, що серед усіх заходів, які були реалізовані за

ці роки, немає таких, які були б спрямовані на стимулювання

розвитку інноваційного і малого промислового бізнесу.

У широко розрекламованій Карті Антикризових заходів

Державного комітету України с питань регуляторної політики і

підприємництва

, лише у двох пунктах (127-128)

сформульовано необхідні заходи щодо сприяння розвитку

виробничого бізнесу. Це: оподаткування за зниженою

ставкою прибутку який спрямовується на реінвестування у

виробництво і збіль-шення норм амортизації для суб’єктів

господарювання. Але відповідні законопроекти ще не

розроблені. Заходів щодо підтримки розвитку інноваційного

бізнесу в цій Карті немає.

Карта антикризових заходів щодо розвитку підприємництва. – [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua

Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В.

Як показує закордонний досвід, для таких видів

економічної діяльності, як торгівля, надання різноманітних

послуг, операції з нерухомістю тощо (тобто тих видів, які в

ЄС віднесені до дистрибутивних галузей), вирішальними

факторами є створення сприятливого підприємницького

середовища, відсутність бюрократичних бар'єрів, полегшення

доступу до кредитів, оренди приміщень тощо. І для їх

розвитку деяке зменшення регуляторного тиску, що

пропонується у Карті, цілком доцільно. Для розвитку ж

інноваційного промислового бізнесу тільки цих факторів

недостатньо. Малий виробничий бізнес не може розвиватися

сам по собі, у відриві від великих підприємств і доступу до

нових технологій. Саме тому політика підтримки цього

сектору повинна базуватися на орієнтирах гармонійного

розвитку підприємництва взагалі: всіх розмірів, форм

власності, організаційних структур тощо.

Політика підтримки підприємництва «взагалі», а не

базових галузей приводить до серйозних перекосів у

структурі його розвитку й не забезпечує максимального

розкриття його потенціалу.

В умовах кризи, основною метою системи підтримки

підприємництва повинне стати збереження існуючого рівня

розвитку бізнесу. Однак, аналіз, наприклад, кількісних

показників «Програми підтримки малого підприємництва в

Одеській області на 2009-2010 роки»

показує, що навіть на

збереження (а тим більше на розвиток) існуючого рівня вона

не розрахована. В ній, наприклад, заплановані темпи

зростання кількості малих підприємств на рівні 2,7% на рік, у

Програма підтримки малого підприємництва в Одеській області на 2009-2010

роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gue.odessa.gov.ua

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА

РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (стан, напрямки, шляхи вирішення)_____________________________

той час, коли в попередні роки вони сягали 4,5%-7,7%. І це

при тому, що, як вже відзначалося, у вересні 2008 р.

встановлено нові критерії віднесення підприємств до категорії

малих, середніх та великих

і кількість МП за рахунок

середніх підприємств повинна збільшитися, за розрахунками

фахівців, на 8-10%.

Крім того, в цій Програмі реальні антикризові заходи

щодо підтримки підприємництва фактично відсутні (див. До-

даток 3). Згорнуто програму відшкодування відсотків по

кредитах, немає інформації щодо впровадження пілотного

проекту «Створення виробничого кластеру», який планувався

у 2007-2008 рр. відсутні заходи щодо підтримки інноваційного

бізнесу тощо.

Слід зазначити, що усі регіональні програми не

зорієнтовані на якісне зростання і розвиток підприємництва,

вони базуються лише на інерційній стратегії, тобто кількісні

показники від реалізації програм підтримки та розвитку малого

підприємництва здебільшого відображують екстраполяційну

динаміку показників в цій сфері, що спостерігається протягом

декількох останніх років. Тому незрозумілим залишається

вплив таких програм на якісний розвиток сектору МП, тобто їх

ефективність. Проведений нами аналіз впливу рівня

фінансування регіональних програм розвитку малого

підприємництва на зростання кількості МП за регіонами

України показує, що в жодному регіоні ніякої кореляції між

рівнем фінансування і зростанням кількості МП не існує.

Малий бізнес розвивається за своїми законами, які з достатньо

великою точністю аппроксимуються поліноміальним трендом.

Ілюстрація цього для Одеського регіону і для України в цілому

наведено на рис.9-10.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань

регулювання підприємницької діяльності” від 18.09.2008 № 523-VI // ВВР. – 2009. –

№ 6, ст.21

Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В.

323

-77

-24,2

64,8

-64,5

4,6

7,5

7,6

7,7

y = -0,2929x

+ 1,2871x + 6,04

= 0,464

-80

-30

120

170

220

270

320

2004 2005 2006 2007 2008

роки

Зростання/зменшення фінансу вання, % Приріст/зменшення кількості МП,%

Полиномиальный (Приріст/зменшення кількості МП,%)

Рис. 9. Вплив рівня фінансування регіональних програм підтримки (РПП)

на зростання кількості МП в Одеській області

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (стан, напрямки, шляхи вирішення)

-3,6

-19,3

4,1

44,9

6,5

5,4

4,2

4,1

3,9

y = -1,0466x

+ 4,796x

= 0,751

-130

-80

-30

2004 2005 2006 2007 2008

роки

Зростання/зменшення фінансування, % Приріст/зменшення кількості МП,%

Полиномиальный (Приріст/зменшення кількості МП,%)

Рис.10. Вплив рівня фінансування регіональних програм підтримки (РПП)

на зростання кількості МП в цілому по Україні

Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В.

Певним підтвердженням цієї тези є також результати

рейтингу за інтегральним показником стану розвитку

підприємництва та його підтримки на місцевому рівні. Аналіз

складових цього інтегрального показника показав, що місця

регіонів, зайняті у рейтингу за статистичними показниками

розвитку малого бізнесу, дуже відрізняються від місць, які

вони зайняли за показниками ефективності діяльності

місцевих органів влади щодо створення сприятливого

підприємницького середовища в регіоні та за станом розвитку

інфраструктури підтримки малого бізнесу.

Так, наприклад, для Донецької області це, відповідно,

5-те, 25-те і 27-ме; Дніпропетровської – 4-те, 13-те і 25-те;

Харківської – 3-те, 27-ме і 17-те; Одеської – 2-ге, 24-те і 19-те

Однією з причин неефективності регіональних систем

регулювання підприємництва є, на наш погляд, відсутність

такого ключового елемента будь-якої системи управління, як

наявність зворотного зв'язку. Так, наприклад, Одеська

програма підтримки малого підприємництва базується на

соціологічному опитуванні, проведеному ще рік тому. Навіть в

умовах кризи в жодній із програм не передбачається

проведення регулярного моніторингу стану підприємницького

сектора, не розроблені відповідні методики його оцінки

Україна : Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006: Монографія / За

ред. О.С. Власюка. – К. : ІСД, 2006. – С. 10.

Наприклад, у м. Москві такий моніторинг проводиться кожен тиждень.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (стан, напрямки, шляхи вирішення)

Проведений аналіз показав, що основними вадами

сформованої вітчизняної системи державної підтримки

підприємництва є:

1) Протиріччя між «локальним» характером

діяльності об'єкта управління (суб'єктів підприємницької

діяльності) і централізованим характером державного

управління в цій сфері, жорстка централізація й

зарегульованість у прийнятті управлінських рішень, розробці

стратегії й реалізації програмно-цільових методів, ігнорування

регіональних особливостей і пріоритетів;

2) Інституціональна неврегульованість взаємин

«центр регіон муніципальна влада місцева (селищна)

влада» у питаннях, що стосуються розвитку підприємництва;

3) Відсутність права на законодавчу ініціативу

відносно розробки стратегії розвитку малого й середнього

підприємництва на мезорівні та питань його регулювання;

4) Низький рівень фінансування регіональних

програм та інфраструктури підтримки;

5) Неефективність і декларативність регіональних

програм підтримки підприємництва, непогодженість їх цілей і

засобів, які використовуються, невідповідність цих заходів

реальним потребам бізнесу;

6) Відсутність цілісності, еклектичність і стихійний

характер процесу створення елементів інфраструктури

підтримки підприємництва;

7) Недостатнє статистичне забезпечення регіо-

нального управління підприємництва, відсутність інструмент-

тально-методичних засобів моніторингу та інтегральної оцінки

стану цього сектора;

Бутенко А.І., Сараєва І.М., Усатов О.В.

8) Відсутність методичного забезпечення оцінки ефек-

тивності результатів виконання регіональних програм та

діяльності елементів інфраструктури підтримки підприємництва;

9) Відсутність спеціальних механізмів підтримки

інноваційного підприємництва в реальному секторі економіки;

10) Неузгодженість державних, регіональних,

галузевих, інноваційних, освітніх та ін. цільових програм,

спрямованих на розвиток вітчизняного підприємництва;

11) Відсутність інформаційного масиву щодо

реального стану об’єкта регулювання – потенціалу

конкуренто-спроможності малого підприємництва регіону і

інструментарію оцінки його ефективності;

12) Неефективність механізму взаємодії суб'єктів

підприємництва й інститутів інфраструктури, недостатнє

інформування суб'єктів підприємницької діяльності про

існуючі послуги;

13) Високий рівень конфліктності та корупції у

взаєминах малого підприємництва та представників

державних органів на всіх рівнях влади;

14) Неопрацьованість механізмів інтеграції й

узгодження інтересів органів влади всіх рівнів, суспільних

об'єднань, суб'єктів підприємництва при підготовці й

прийнятті управлінських рішень.

Такий стан справ обумовлюється, головним чином,

відсутністю цілісної державної політики, єдиного концепту-

ального бачення стратегії розвитку підприємництва, зокрема,

малого бізнесу, і ролі регіонів у цьому процесі.

У нормативній сфері розроблено й прийнято

величезну кількість концепцій, стратегій, цільових програм, у

яких міститься безліч ідей і цілком розумних пропозицій, що