Баранник Л.Б. Соціальне страхування: навчально-методичний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

- Логіка, структура, стиль викладу матеріалу при виступах в аудиторії, вміння

захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації.

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість

балів.

Шкала оцінювання активності студентів при обговоренні питань

семінарського заняття та ситуаційного завдання становить: 0;1 бал.

Критерії оцінювання:

 Кількість відповідей – одна чи більше – 1 бал.

 Відсутність відповідей – 0 балів.

Для оцінювання рівня знань студентів за результатами тестування за

кожною темою навчальної дисципліни використовуються такі критерії:

 80 – 100% правильних відповідей – 1 бал.

 від 60 до 79 % правильних відповідей – 0,75 бала.

 від 40 до 59 % правильних відповідей – 0,5 бала.

 від 20 до 39 % правильних відповідей – 0,25 бала.

 до 19 % правильних відповідей – 0 балів.

Якщо студент за результатами семінарського заняття не отримав жодного

балу або був відсутнім на занятті, він повинен додатково (під час проведення

поточних консультацій) відпрацювати навчальний матеріал з теми

семінарського заняття.

2.3. Критерії оцінювання роботи студентів під час практичних занять

Поточне оцінювання знань студентів під час практичного заняття

здійснюється за 4-бальною шкалою. Об’єктом контролю роботи студентів на

семінарському занятті є:

 Рівень знань, виявлений студентом при вирішенні ситуаційного

завдання.

Шкала оцінювання рівня аналізу ситуаційного завдання становить: 0;

0,3; 0,4; 1 балів.

Критерії оцінювання:

 Точність вирішення завдання – 0,3 бала.

 Повнота вирішення завдання – 0,3 бала.

 Ступінь обґрунтованості відповіді – 0,4 бала.

 Відсутність аналізу – 0 балів.

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість

балів.

2.4. Критерії оцінювання модульного контролю

Завдання до модульного контролю передбачають відповідь на теоретичне

питання, аналіз ситуаційного завдання та проведення тестування за

змістовними модулями. З дисципліни «Соціальне страхування» передбачається

виконання одного модульного завдання впродовж (максимальна оцінка – 15

балів).

Шкала оцінювання рівня знань, виявленого студентом при аналізі

ситуаційного завдання становить: 0;1; 2; 3; 4; 5; 6 балів.

Критерії оцінювання:

 Точність вирішення завдання.

 Повнота вирішення завдання.

 Ступінь обґрунтованості відповіді.

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість

балів.

Шкала оцінювання рівня знань, виявленого студентом при виконанні

тестового завдання становить: 0 – 4 балів.

Критерії оцінювання:

 80 – 100% правильних відповідей – 4 бала.

 від 60 до 79 % правильних відповідей – 3 бала.

 від 40 до 59 % правильних відповідей – 2 бала.

 від 20 до 39 % правильних відповідей – 1 бал.

 до 19 % правильних відповідей – 0 балів.

2.5. Критерії оцінювання індивідуальної роботи

Індивідуальна робота студентів за модулем 2 виконується у межах

наукової тематики кафедри менеджменту, індивідуальних планів викладачів,

тематики студентської науково-дослідної групи. Шкала оцінювання становить:

0;2; 3; 5; 10; 15 балів.

Критерії оцінювання:

 Наявність бібліографічного огляду наукової літератури (максимальна

оцінка – 3 бали).

 Наявність наукової доповіді і тез доповіді (максимальна оцінка – 57

балів).

 Виступ на студентській науковій конференції (максимальна оцінка – 5

бали).

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість

балів.

Результати поточного контролю знань та компетенцій студентів вносяться

до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при

виставленні підсумкового балу.

2.6. Критерії оцінювання іспиту

Іспит проводиться у письмовій формі. Екзаменаційні завдання до іспиту

складаються на основі програми навчальної дисципліни «Соціальне

страхування». Екзаменаційний білет включає:

 Два теоретичних запитання за програмою курсу (максимальна оцінка –

10 балів).

 Два ситуаційних завдання (максимальна оцінка – 10 балів).

Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 20-бальною шкалою.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання

використовуються такі критерії:

 Виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного

матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння

понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами,

передбаченими програмою дисципліни; виявлення творчих здібностей в

розумінні, викладі і використанні теоретичного матеріалу – 5 балів.

 Виявлення глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і

додаткової літератури; володіння понятійним апаратом, методами,

методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни – 4

бали.

 Виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння понятійним

апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими

програмою дисципліни – 3 бали.

 Володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами,

передбаченими програмою дисципліни – 2 бали.

 Виявлення помилок в знаннях програмного матеріалу, володіння

окремими поняттями, методиками та інструментами, передбаченими

програмою дисципліни – 1 бал.

 Виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу;

слабке володіння окремими поняттями, методиками та інструментами

програмного матеріалу, допускаючи при їх використанні принципові

помилки – 0 балів.

Шкала оцінювання рівня знань, виявленого студентом при аналізі

ситуаційного завдання становить: 0-5 балів.

Критерії оцінювання:

 Точність вирішення завдання – 2 бали.

 Повнота вирішення завдання – 1 бал.

 Ступінь обґрунтованості відповіді – 2 бали.

 Відсутність аналізу – 0 балів.

Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість

балів.

Оцінювання знань та компетенцій студентів з навчальної дисципліни

здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю –

іспиту.

Студент денної форми навчання має право не складати іспит та отримати

загальну підсумкову оцінку, якщо він виконав протягом семестру усі види

навчальної роботи з дисципліни без порушення встановлених термінів і набрав

50 і більше балів. В іншому разі він повинен обов’язково складати іспит.

Перескладання позитивної загальної підсумкової оцінки з дисципліни з

метою її підвищення не дозволяється.

Якщо студент має загальну підсумкову оцінку з дисципліни «FX» за

шкалою ECTS, то він допускається до складання академічної заборгованості і

повинен її ліквідувати (за денною формою навчання) протягом перших двох

тижнів наступного семестру.

Якщо при перескладенні студент отримує оцінку «FX» за шкалою ECTS, то

протягом наступних двох тижнів він має право перескласти іспит з дисципліни

в комісії, яка призначається розпорядженням декана факультету. У разі

повторного отримання оцінки «FX» або «F» за шкалою ECTS студент не

допускається до вивчення нових дисциплін без укладання з академією договору

на повторне вивчення курсу та може продовжити навчання у наступних

семестрах, якщо він має не більше двох заборгованостей.

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Модуль 1. Теоретико-методологічні засади функціонування

соціального страхування.

Змістовий модуль 1. Механізм функціонування системи соціального

страхування в Україні

Тема 1. Сутність, принципи та роль соціального страхування

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація

знань про роль держави у створенні умов для соціального захисту населення

шляхом страхування, а також особливості здійснення соціального страхування в

Україні

План вивчення теми

1. Соціальна політика в Україні. Економічна необхідність запровадження

соціального страхування в Україні.

2. Суть загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Суб’єкти й об’єкти соціального страхування.

4. Роль системи соціального страхування в загальноекономічній політиці

держави.

Методичні рекомендації

Перш за все необхідно ознайомитися з поняттям «соціальна політика» , а

потім з питанням про напрями державної політики у соціальній сфері. Це дасть

змогу з’ясувати, чому саме суспільство має впроваджувати такий феномен як

соціальне страхування. Крім того, зверніть увагу на ще один фактор як

соціальні ризики, вплив яких на суспільство і добробут людини з розвитком

НТР посилюється. Радимо прочитати й про історію зародження й розвитку

соціального страхування в Україні та в європейських країнах.

З суттю соціального страхування, його принципами та функціями

необхідно ознайомитися шляхом вивчення низки законів України про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для кращого розуміння

сутності соціального страхування необхідно знати загальні поняття такі, як

страховий стаж, страховий ризик, страховий випадок тощо. Логічним

продовженням цього питання є вивчення питання про соціальні гарантії та

нормативи, що є в Україні та в інших країнах. Порівняйте їх, зробіть висновки.

За законами, що рекомендовані у переліку у даному методичному

посібнику, треба вивчити, хто з громадян має право на соціальне страхування.

Об’єктом у соціальному страхуванні є страховий випадок, з настанням якого у

застрахованої особи виникає право на одержання соціального матеріального

забезпечення та соціальних послуг. У цьому його особливість.

Роль соціального страхування можна розглядати з точки зору того, що

воно є засобом акумуляції коштів та їх перерозподілу з метою захисту людей

від соціальних ризиків, джерелом для інвестування коштів. Можна розглянути

його і як елемент соціального захисту держави.

Питання для самостійного опрацювання

1. Принципи соціального та комерційного страхування. Їх порівняльний

аналіз.

2. Напрямки соціальної політики.

Література

1; 4; 9; 15; 23; 33; 39; 46; 61; 69; 70; 84; 86; 87; 89; 90; 91; 92.

Тема 2. Державне регулювання соціального страхування

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація

знань про роль держави у створенні умов для соціального страхування, а також

в організації державного нагляду за діяльністю фондів загальнообов’язкового

соціального страхування та управління ними.

План вивчення теми

1. Загальні положення про управління страховими фондами у системі

соціального страхування.

2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення.

3. Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного

забезпечення.

4. Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного

забезпечення.

5. Державне регулювання рівня та якості життя населення.

Методичні рекомендації

З приводу першого питання зауважимо, що перш за все необхідно

засвоїти правову основу соціального страхування. Це передбачає вивчення

законів і інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність

держави (державних органів) щодо нагляду й контролю за діяльністю цільових

страхових фондів. У цьому Вам допоможе список рекомендованої літератури.

Зверніть увагу, що державний нагляд здійснює спеціально уповноважений

Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади –

Спостережна рада.

Надання соціальних послуг у разі настання страхового випадку,

передбаченого законодавством, гарантується державою. Ознайомтесь із

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» та

Законом України «Про соціальні послуги». Перелік (опис) якості соціальних

послуг можна знайти у Державному класифікаторі соціальних стандартів та

нормативів. Проте цей класифікатор не є досконалим, повним. У ньому відсутні

показники якості більшості соціальних послуг, зокрема у сфері соціального

обслуговування, освіти і культури, медичної допомоги тощо. Друга половина

цього питання - питання про матеріальне забезпечення - дуже об’ємне, тому

радимо почати вивчати його із засвоєння розмірів матеріальної допомоги, що

надається у кожному конкретному страховому випадку та методик їх

нарахування. Зверніть увагу на особливості обчислення матеріальної допомоги.

Радимо зробити у зошиті докладний перелік видів державної допомоги.

Третє питання про органи нагляду та контролю в системі державного

пенсійного забезпечення передбачає знайомство з Пенсійним фондом, його

Правлінням, виконавчою дирекцією, Наглядовою радою.

Для здійснення контролю за поточною діяльністю недержавного

пенсійного фонду та вирішення основних питань його діяльності створюється

рада фонду. З характером її діяльності та повноваженнями членів ради фонду

можна ознайомитися за підручниками. Зверніть увагу, що відповідно до Закону

України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових

послуг» державне регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів

здійснює спеціальний уповноважений орган – Державна комісія з регулювання

ринків фінансових послуг (Держфінпослуг).

Державне регулювання рівня та якості життя населення передбачає

створення умов для гідного життя та гармонійного розвитку всіх громадян

суспільства незалежно від віку, статті, місця проживання тощо. Це питання

потребує знання такого поняття як «соціальна політика» держави. Тому

необхідно повторити його. Особливої уваги потребують такі поняття, як

«рівень життя», «якість життя», «індекс людського розвитку», «межа

малозабезпеченості». У контексті цього питання потребують з’ясування

особливості фінансування соціальної сфери.

Питання для самостійного опрацювання

1. Види контролю за діяльністю соціальних фондів.

2. Відповідність законодавчої бази соціального страхування ринковим умовам.

Література

2; 4; 5; 9; 10; 11; 13; 14; 24; 32; 39; 46; 50; 51; 67; 78; 86; 89; 90; 91; 92; 94.

Тема 3. Напрями удосконалення соціального страхування в Україні

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація

знань про існуючі проблеми у сфері соціального страхування в Україні та

напрями їх усунення

План вивчення теми

1. Необхідність подальшого реформування системи пенсійного страхування.

2. Шляхи усунення проблем у здійсненні соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності.

3. Удосконалення соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійного захворювання.

4. Напрями удосконалення соціального страхування на випадок безробіття.

5. Перспективи та реалії медичного страхування.

Методичні рекомендації

Під час вивчення цього питання треба мати на увазі, що пенсійне

страхування є основною складовою страхової системи, тому є й певна

необхідність вдосконалювати цю систему. Майбутня страхова складова пенсії є

по суті частиною заробітної плати, що відкладається, і залежить від рівня

доходів працюючих. Радимо проаналізувати на декількох прикладах цей

зв'язок. Тому основна ціль пенсійної реформи полягає в забезпеченні гідного

життя наших співвітчизників у старості. Є думка, що при 30 — річного

страховому стажі пенсія повинна перевищувати 60 % середньої заробітної

плати і в той же час бути на рівні 150 — 180 % прожиткового мінімуму для

пенсіонерів. Проаналізуйте, чи насправді в Україні так. Подумайте над таким

питанням, що необхідно для успішного реформування пенсійної системи.

Продумайте і поясніть ідею про необхідність масштабної, різної за формами

роз’яснювальної роботи, що має бути спрямована на усвідомлення суті

соціальних ризиків і можливих їх наслідків і у цілому на формування

“культури” пенсійного страхування і пенсійного забезпечення. Чи потрібна така