Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

113

Автономна Республіка Крим

E-mail: domgrina@mail.ru

Транспорт: автобус (зуп. “Електротовари”)

Час роботи: 9.00–18.00, вихідний день – понеділок

Історична довідка

1970 р. – засновано музей.

1970–1972 рр. – відділ Феодосійського краєзнавчого музею.

1972 р. – Федосійський літературно-меморіальний музей О. С. Гріна

Обсяг фондів

6815 од. зб. музейних предметів основного фонду (1909–2003)

Анотація складу фондів

У фонді наявні: книги О. С. Гріна та про нього, літературне оточення

О. С. Гріна, краєзнавство; документи (листи О. С. Гріна, Н. М. Грін, листу-

вання з письменниками, видавництвами, родиною; газети, журнали, афіші,

ноти); архіви В. П. Абрамової (Гриневської), Н. М. Грін, грінознавця С. Тол-

мачова, літератора А. Аквілева, поетеси І. Махоніної; фотографії (О. С. Грі-

на, родичів, літературного оточення, грінівських місць, музеїв О. С. Гріна,

вітрильників); негативи; кіно-, фото-, аудіо-, відеодокументи.

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні описи

Каталоги

Допоміжні картотеки

бібліографія

Корякина Л. В. Дом-музей А. С. Грина : путеводитель по музею

А. С. Грина в Феодосии и его филиалу в Старом Крыму / Л. В. Корякина,

А. А. Ненада. – Симферополь : Таврия, 1988.

Корякина Л. В. Феодосийский литературно-мемориальный музей

А. С. Грина: буклет / Л. В. Корякина. – Феодосія : Феодос. офсет. ф-ка,

1995.

Дом-музей А. С. Грина: буклет / авт. текста Л. В. Корякина, Н. А. Коб-

зев. – Феодосия : Феодос. офсет. ф-ка, 1995.

Феодосийский музей Александра Грина : путеводитель / авт. текста

Л. В. Корякина, А. А. Ненада. – Феодосия : Бизнес-Центр, 2000.

Варламова Л. М. Музеї Гріна. Феодосія. Старий Крим : путівник /

Л. М. Варламова. – Сімферополь : СОНАТ, 2005.

О. Світлична, С. Тітова

музей О. с. пушкіна в Гурзуфі

Підпорядкування: Кримська республіканська установа.

Міністерство культури і мистецтв АР Крим. Міністерство

культури і туризму України

Адреса: вул. Набережна, 3, смт Гурзуф, АР Крим, 98640

Архівні установи України

114

Тел.: (0654) 36-38-86

Факс: (0654) 36-38-76

Транспорт: маршрутне таксі 31 (від автовокзалу м. Ялта)

Час роботи: 10.00–18.00, вихідний день – понеділок,

з червня по жовтень – без вихідних

Історична довідка

1989–1999 рр. – відділ Ялтинського державного історико-літератур-

ного музею.

1999–2001 – комунальне підприємство “Музей О. С. Пушкіна в Гур-

зуфі”.

2001–2001 – “Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі”.

2001 р. – 24 квіт. прийнято постанову РМ АРК “Про створення Рес-

публіканського музею О. С. Пушкіна (смт Гурзуф)”.

2001–2007 – Республіканський музей О. С. Пушкіна (смт Гурзуф).

2007 р. – Кримська республіканська установа “Музей О. С. Пушкіна

в Гурзуфі”.

У структурі музею створено науково-експозиційний відділ. Наукова

робота співробітників передбачає: опрацювання теми “Пушкін і Крим”, що

розкриває питання, пов’язані з подорожуванням О. С. Пушкіна по Криму,

його оточенням, творчістю поета Кримського періоду, вивчення історії ре-

гіону поч. XIX ст., історії будинку А. Е. Рішельє в Гурзуфі і його власни-

ків, історії музею О. С. Пушкіна в Гурзуфі; розробку тематичної структури

музею Б.В. Томашевського (ініціатора створення музею О. С. Пушкіна в

Гурзуфі) – на правах відділу музею; написання наукових довідок, статей,

оглядів; участь у наукових конференціях.

Обсяг фондів

1377 од. зб. музейних предметів основного фонду (1828–2007)

1129 од. зб. музейних предметів допоміжного фонду

117 од. зб. документів з паперовими носіями

65 од. зб. фотодокументів (1937–1989)

Анотація складу фондів

Документи зберігаються у фондах. Основу колекції складають екс-

понати, передані з фондів Ялтинського державного історико-літературного

музею.

Основними експонатами є книги з дарчими написами, автографами

(1899–2000), друковані матеріали. Найдавнішими є прижиттєві видання

О. С. Пушкіна: “Руслан и Людмила” (СПб., 1828); “Стихотворения”. Т. 1.

(СПб, 1829); “Стихотворения”. Т. 3. (СПб., 1832); “Евгений Онегин” (СПб.,

1833).

Зберігаються: особистий архів співробітника довоєнного му-

зею О. С. Пушкіна в Гурзуфі Т. Н. Сатарова (1904–1981) (15 листів рід-

ним із Гурзуфа, 1938–1941); листівки з видами Гурзуфа та околиць з поч.

ХХ ст. й до сьогодення; листівки, афіші, запрошення, програми, фотоз-

німки Пушкінських свят і різних заходів, проведених у музеї з 1989 р.;

фотодокументи, присвячені історії створення музею, першій експозиції,

115

Автономна Республіка Крим

Б. В. Томашевському, відвідувачам музею (1939–1940); фотографії, зібрані

у рукописному альбомі ”А. С. Пушкин” учнями 9-а класу Олишевської

середньої школи (1937).

Обліково-довідковий апарат

Книги обліку

Картотеки:

генеральна

систематична

бібліотека

Фонд складається з 500 прим. сучасної літератури (видання творів

О. С. Пушкіна, довідники, матеріали Кримських конференцій, сучасна пуш-

кініана).

бібліографія

Гурзуф. Музей А. С. Пушкина : 40 снимков на память : буклет. – Х. :

Курсор, 2006.

Богданова Н. В. “Суди, чи був я щасливий” : нарис-путівник по пуш-

кінських місцях Гурзуфа / Н. В. Богданова. – Х. : Курсор, 2007. – 37с.

Н. Богданова, О. Єфішова

Алуштинський літературно-меморіальний

музей с. м. сергєєва-Ценського

Підпорядкування: Міністерство культури і мистецтв АР Крим.

Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Сергєєва-Ценського, 5, м. Алушта, АР Крим, 98501

Тел.: (06560) 3-06-64

Факс: (06560) 2-59-99

Транспорт: тролейбус 2, маршрутне таксі 2, 12

Час роботи: 8.00–17.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1962 р. – відкрито Музей письменника, академіка С. М. Сергєєва-

Ценського (1875–1958) 6 трав. у будинку, збудованому самим літератором у

1906 р. на Орлиній горі в Професорському куточку м. Алушта.

Має відділи: Алуштинський літературний музей І. С. Шмельова;

Алуштинський будинок-музей академіка архітектури О. М. Бекетова.

Обсяг фондів

6162 од. зб. документів (1892–2007)

Архівні установи України

116

Анотація складу фондів

Про життя та творчість С. М. Сергєєва-Ценського розповідає літе-

ратурна експозиція. В його будинку проходили зустрічі з О. І. Купріним,

І. С. Шмельовим, К. І. Чуковським, М. С. Новіковим-Прибоєм, К. А. Тре-

ньовим, С. Я. Маршаком, про що свідчать документи і фотографії.

У фонді зібрано документи, що стосуються життя та творчості С. М. Сер-

гєєва-Ценського.

Рукописи та оригінальні документи зберігаються в музейних фондах

за групами зберігання: “Рукописи”, “Архів письменника”, “Архів музею”,

“Меморіальні фотографії”, “Фотографії”.

У групі “Рукописи” наявні рукописні та друковані тексти: вірші,

оповідання, повісті, п’єси, байки, статті, спогади, автобіографії в папках,

блокнотах, зошитах, гранках, друкованих виданнях, окремо на аркушах

паперу (1901–1958). У групі “Архів письменника” – документи, листи, ві-

тальні адреси (1899–1958). У групі “Архів музею” – каталоги, афіші, за-

прошення, рекламні листівки, довідки, листи, документи, тексти статей,

газети, буклет (1961–2007). У групі “Меморіальні фотографії” – фотографії

С. М. Сергєєва-Ценського та його дружини Х. М. Сергєєвої-Ценської; роди-

чів дружини; друзів сім’ї Сергєєвих-Ценських; місць, пов’язаних із біогра-

фією письменника (1902–1965). У групі “Фотографії” – фотографії сім’ї

Сергєєвих-Ценських; місць, пов’язаних з долею та творчістю письменни-

ка; подій, що відбувалися в музеї протягом 1962–2005 рр. У групі “Книги”,

крім журналів та книг, – збірники наукових праць, тексти дисертацій, нау-

кові праці авторів, які займалися вивченням життєвого шляху та творчості

С. М. Сергєєва-Ценського.

Зберігається особиста меморіальна бібліотека письменника з рари-

тетними виданнями книг та журналів XVIII–XX ст. Є видання, що віддзер-

калюють широкий спектр інтересів С. М. Сергєєва-Ценського з багатьох на-

прямків історії, літератури, географії, біології, медицини, археології тощо, а

також твори самого письменника.

Обліково-довідковий апарат

Головна книга обліку документів

Інвентарні книги за видами музейних предметів

Акти приймання

Картки наукового опису

Тематико-експозиційні плани виставок

Книга видачі фондових матеріалів

Протоколи фондово-закупівельної комісії

Книги реєстрації

бібліографія

Поповкин Е. С. Н. Сергеев-Ценский / Е. Поповкин. – Симферополь :

Крымиздат, 1955.

Поповкин Е. С. Н. Сергеев-Ценский / Е. Поповкин. – М. : Правда,

1956.

Макаренко Г. С. Н. Сергеев-Ценский / Г. Макаренко. – Симферополь :

Крымиздат, 1957.

117

Автономна Республіка Крим

Шевцов И. Подвиг богатыря / И. Шевцов. – Тамбов : Кн. изд-во,

1960.

Макаренко Г. Сергей Николаевич Сергеев-Ценский / Г. Макаренко. –

Симферополь : Крымиздат, 1961.

Сергеев-Ценский в жизни и творчестве / ред.-сост. А. В. Прямков. –

Тамбов : Кн. изд-во, 1963.

С. Н. Сергеев-Ценский : путеводитель по музею / под ред. Х. М. Сер-

геевой-Ценской. – Симферополь : Крымиздат, 1963.

Прямков А. В. Сергеев-Ценский в жизни и творчестве / А. В. Прям-

ков. – Тамбов : Кн. изд-во, 1963.

Шевцов И. Орёл смотрит на солнце / И. Шевцов. – М. : Молодая гвар-

дия, 1963.

Здесь жил и работал С. Н. Сергеев-Ценский : путеводитель / под ред.

Х. М. Сергеевой-Ценской (посмертно). – Симферополь : Крым, 1965.

Плукш П. И. С. Н. Сергеев-Ценский / П. И. Плукш. – М. : Просвеще-

ние, 1968.

Дом-музей С. Н. Сергеева-Ценского в Алуште : путеводитель / под

ред. Г. П. Кундиренко. – Симферополь : Крым, 1969.

Музей С. Н. Сергеева-Ценского в Алуште : путеводитель / Г. П. Кун-

диренко. – Симферополь : Таврия, 1975.

Степанов Г. Юность поэта / Г. Степанов. – Краснодар : Кн. изд-во,

1975.

Плукш П. С. Н. Сергеев-Ценский – писатель, человек / П. Плукш. – М. :

Современник, 1975.

Вайсерберг М. Я. С. Н. Сергеев-Ценский – художник / М. Я. Вайсер-

берг, И. Е. Тартаковская. – Ташкент : изд-во ФАН Узб. ССР, 1977.

Путнин Ф. В. Дом-музей Сергеева-Ценского : путеводитель / Ф. В. Пут-

нин, В. П. Цыганник, Л. С. Кислицына. – Симферополь : Таврия, 1985.

Степанов Г. Дорогой длинною / Г. Степанов. – Краснодар : Кн. изд-

во, 1985.

Степанов Г. День из жизни писателя / Г. Степанов. – М. : Сов. Россия,

1987.

Є. Москвина

Алуштинський літературний музей І. с. Шмельова

Підпорядкування: відділ Алуштинського літературно-меморіального

музею С. М. Сергєєва-Ценського

Адреса: вул. Набережна, 2, м. Алушта, АР Крим, Україна, 98500

Тел.: (06560) 2-59-90

Факс: (06560) 2-59-99

Транспорт: тролейбус 2, маршрутне таксі 2, 12

Час роботи: 8.00-17.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1993 р. – відкрито музей письменника І. С. Шмельова в будинку, який

належав В. О. Бекетову, рідному брату академіка архітектури О. М. Бекето-

ва (Професорський куточок на схилі Орлиної гори).

Архівні установи України

118

Музей організовує і проводить Кримські міжнародні Шмельовські

читання, в яких беруть участь учені України, Росії, Бєларусі та далекого

зарубіжжя, що займаються вивченням спадщини літературного зарубіжжя,

еміграції. Музей видає тези наукових доповідей, матеріали Шмельовських

читань.

Обсяг фондів

123 од. зб. документів з паперовими носіями (1942–2007)

Анотація складу фондів

В основі музейної колекції матеріали з особистого архіву письменни-

ка-емігранта в Парижі, передані його внучатим племінником Івом Жантийо-

мом-Кутиріним, автентичні експонати з фондів літературно-меморіального

музею С. М. Сергєєва-Ценського, а також копійні матеріали, книги з дер-

жавних архівів АР Криму, Росії, Російського Фонду культури.

Експозиція знайомить з життям і творчістю І. С. Шмельова (1873–

1950). Основний акцент зроблено на алуштинському періоді в його творчій

долі, на створенні його найзначнішого кримського твору – роману-епопеї

“Солнце мёртвых”, який приніс І. С. Шмельову світову славу.

Документи, листи, книги, фотографії висвітлють період його емігра-

ції (1921–1950), коли були написані кращі твори тих років (“Лето Господ-

не”, “Богомолье”, “Пути небесные”).

Документи стосуються життя і творчості І. С. Шмельова та зберіга-

ються за групами: “Рукописи І. С. Шмельова” – листування І. С. Шмельова

з Є. С. Гелелович, дочкою євпаторійського голови Дувана (1942–1944); “Ру-

кописний архів музею І. С. Шмельова” – тексти наукових доповідей (1993–

2007); “Архів музею І. С. Шмельова” – програми, запрошення, афіші, листи

(1993–2007); “Фотографії фонду І. С. Шмельова” – його фотографії, а також

О. О. Кутиріної, Іва Жантийома-Кутиріна, музею І. С. Шмельова, експозиції

музею, меморіального будинку І. С. Шмельова, друзів Шмельових (1916–

2001); “Фотографії музею І. С. Шмельова” – фотографії музею; експозиції

музею; місць, пов’язаних із його життям і творчістю; Шмельовських читань

(1993–2003); “Фотографії фонду О. М. Сорокіної” – фотографії О. М. Со-

рокіної (1995).

Обліково-довідковий апарат

Головна книга обліку документів

Інвентарні книги за видами музейних предметів

Акти приймання

Картки наукового опису

Тематико-експозиційні плани виставок

Книга видачі фондових матеріалів

Протоколи фондово-закупівельної комісії

Книги реєстрації

Є. Москвина

119

Автономна Республіка Крим

Алуштинський будинок-музей

академіка архітектури О. м. бекетова

Підпорядкування: відділ Алуштинського літературно-меморіального

музею С. М. Сергєєва-Ценського

Адреса: вул. Комсомольська, 4, м. Алушта, АР Крим, Україна, 98500

Тел.: (06560) 5-79-43

Факс: (06560) 2-59-99

Транспорт: тролейбус 2, маршрутне таксі 2, 12

Час роботи: 8.00–17.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

1987 р. – відкрито Будинок-музей академіка архітектури О. М. Беке-

това у Професорському куточку. Будинок збудовано за проектом архітекто-

ра О. М. Бекетова в 1896 р. з природного кримського каменю з елементами

мавританського стилю, як літня дача для сімейного відпочинку. Сім’я Беке-

тових володіла дачею до 1940 р. У 1944–1946 рр. на дачі жив письменник

академік С. М. Сергєєв-Ценський, надалі будинок займали радянські уста-

нови.

Засновник Харківської архітектурної школи, педагог, громадський

діяч академік О. М. Бекетов (1862–1941) залишив значний спадок своїм на-

щадкам в Україні та Криму. Бекетовські ансамблі та споруди – пам’ятники

архітектури – сформували центр його рідного міста Харкова, прикрасили

міста України та Криму. На дачі Бекетових проходили творчі зустрічі лі-

тераторів, художників, музикантів, тут звучав голос І. Алчевського, поезія

української поетеси Х. Алчевської.

Продовжуючи традиції господарів дачі, з 1989 р. у музеї працює твор-

ча вітальня, де проходять музичні, літературні вечори, творчі зустрічі.

Обсяг фондів

578 од. зб. документів з паперовими носіями (1875–2007)

7 од. зб. науково-технічної документації (креслення, плани будинків)

444 од. зб. фотодокументів

Анотація складу фондів

Експозиція музею знайомить з життям і творчістю академіка О. М. Бе-

кетова. Основний акцент зроблено на кримському періоді життя (1872–

1940).

Документи, сімейні фотографії, креслення та предмети побуту доз-

воляють представити ритм життя та атмосферу старовинної дачі, традиції

сім’ї Бекетових-Алчевських (дружина архітектора О. М. Бекетова – за на-

родженням Алчевська).

Документы мають біографічний характер щодо життя та творчості

О. М. Бекетова і зберігаються за групами: “Рукописи Будинку-музею

О. М. Бекетова” – листи (1927–1979); “Меморіальний архів Будинку-музею

О. М. Бекетова” – афіша “Писатели-фронтовики Московским студентам.

20-летие Великой победы” (1965); “Архів музею” – каталоги, афіші, запро-

шення, реклама, довідки, листи, документи, тексти статей, газети, буклети

Архівні установи України

120

(1988–2007); “Меморіальні фотографії Будинку-музею О. М. Бекетова” –

фотографії 1945–1958 рр.; “Фотографії Бекетових” фотографії сім’ї Бекето-

вих; будинків, збудованих за проектами О. М. Бекетова; місць, пов’язаних з

долею та творчістю Бекетових, портрети (1890–2000); “Фотографії Будин-

ку-музею О. М. Бекетова” – фотографії заходів, творчих віталень, що про-

водились музеєм у 1988–1989 рр.; “Фотографії фонду Алчевських” – фо-

тографії Х. Алчевської, І. Алчевського, ілюстрацій до творів Х. Алчевської

(1870–1892).

Обліково-довідковий апарат

Головна книга обліку документів

Інвентарні книги за видами музейних предметів

Акти приймання

Картки наукового опису

Тематико-експозиційні плани виставок

Книга видавання фондових матеріалів

Протоколи фондово-закупівельної комісії

Книги реєстрації

Є. Москвина

Дім-музей А. п. Чехова в Ялті

Підпорядкування: Кримська республіканська установа.

Міністерство культури і мистецтв АР Крим. Міністерство

культури і туризму України

Адреса: вул. Кірова,112, м. Ялта, АР Крим, 98637

Тел.: (0654) 32-50-42, 39-49-47

Факс: (0654) 32-50-42

E-mail: info @ chekhov.com.ua

Веб-сайт: www.chekhov.com.ua

Транспорт: тролейбус 1 (зуп. “Піонерська”), автобус 8а, 4, 17, 6

(зуп. “Домік Чехова”)

Час роботи: 10.00–17.00, вихідні дні – понеділок, вівторок. В період

з червня по жовтень вихідний день – понеділок

Історична довідка

1898 р. – восени А. П. Чехов (1860–1904) оселився в Ялті.

1898–1899 рр. – протягом року збудував дім та флігель, які й складають

єдиний архітектурний ансамбль. Автор проекту – архітектор Л. Н. Шапова-

лов. Тут Чехов написав повість “В овраге”, оповідання “Дама с собачкой”,

“Архиерей”, “На святках”, “Невеста”, п’єси “Три сестры” та “Вишневый

сад”, відредагував перше Повне зібрання творів.

1901 р. – заповів сестрі ялтинську дачу та доходи від драматичних

творів.

1920 р. – дачу визнано національним надбанням, Дім-музей А. П. Че-

хова включено в число державних установ, а М. П. Чехова стала його ди-

ректором.

121

Автономна Республіка Крим

1926 р. – Дім-музей А. П. Чехова став філіалом Державної бібліотеки

СРСР ім. В. І. Леніна (м. Москва), якій М. П. Чехова безплатно передала

більшу частину архіву письменника.

1926–1936 рр. – в музеї жив та працював науковим співробітником

молодший брат письменника М. П. Чехов (1865–1936).

1927 р. – чеховський дім пережив сильний землетрус.

1928 р. – влітку Білу дачу відбудовано.

1941–1944 рр. – у період нацистської окупації М. П. Чехова разом

із співробітниками зберегла Дім-музей, з нього не пропало жодного ме-

моріального предмета.

1966 р. – відкрито літературну експозицію на території музею в спеціаль-

но збудованому за проектом архітектора З. В. Перемиловського будинку.

1983 р. – відкрито нову літературну експозицію “Жизнь и творчество

А. П. Чехова”.

1995 р. – відкрито відділ музею “Дача А. П. Чехова и О. Л. Кніппер

в Гурзуфі” (смт Гурзуф, вул. Чехова, 22).

2006 р. – почав діяти відділ “Чехов і Україна” (Ялта, вул. Кірова, 32 а).

Обсяг фондів

понад 27 тис. од. зб. музейних предметів, у т. ч.:

понад 15 тис. од. зб. документів з паперовими носіями (1808–2007)

понад 100 од. зб. кіно-, фоно-, відеодокументів (серед. ХХ ст.)

бл. 5 тис. од. зб. фотодокументів (серед. XIX – поч. XXI ст.)

Анотація складу фондів

Документи – рукописи та писемні оригінали зберігаються у Науко-

во-фондовому відділі: декрети, постанови, накази, розпорядження, довід-

ки, посвідчення, мандати, грамоти, рахунки, страхові поліси, довіреності,

домові книги; особисті документи – автобіографії, копії свідоцтва про на-

родження, анкети, послужні списки, записні книжки, вітальні адреси, лис-

ти, матеріали службової та громадської діяльності, візитні картки; друко-

вані матеріали – листівки, афіші, рекламні буклети, програми, оголошення;

рукописи художніх творів; кіно-, фото- фоно-, відеодокументи; особисті

колекції поштових марок та книг А. П. Чехова; зібрання книг його сестри

М. П. Чехової та дружини О. Л. Кніппер-Чехової.

Більшу частину фонду складають писемні документи та фотографії,

пов’язані з життям та творчістю А. П. Чехова, його рідних, друзів та знайо-

мих, серед яких – свідоцтва про побудову ялтинської дачі та її подальше

існування.

Зібрання розподілено на три складові: фонд А. П. Чехова, фонд роди-

чів, фонд зібрання музею.

Меморіальний фонд А. П. Чехова датується другою пол. XIX –

поч. XX ст., але писемні джерела відносяться до ранішого періоду (лист

І. Виноградова другу Петру Федоровичу, збережений А. П. Чехова як зразок

епістолярного жанру, 1825).

Наявні автографи письменника: понад сто років чехівській адресній

книжці; зберігаються лист-поштівка, адресована матері письменника, яку

він надіслав із Ніцци (1897); оголошення про терміновий продаж маєтку

Мелихово, складене А. П. Чеховим на невеликому аркуші паперу. У 1985 р.

Архівні установи України

122

надійшов ще один чеховський автограф – лист видавцеві та співробітни-

ку журналу “Начало” М. І. Водовозовій, відправлене Антоном Павлови-

чем у Кореїз на Південний берег Криму (1899). З опікувальною діяльністю

письменника, який збирав кошти для бідних приїжджих хворих, пов’язана

книжка квитанцій благодійного товариства (1900). Ще один автограф пись-

менника – довіреність на ім’я сестри Марії на повну юридичну свободу та

самостійність у справах брата (1900).

Чеховський фонд включає документи, що стосуються спорудження ял-

тинського будинку та благоустрою присадибної ділянки. Речовими доказами

стосунків Чехова з видавцями та власниками книжкових магазинів є зразки

оформлення книг та кошториси витрат на їх друкування, розрахунки гоно-

рарів від продажу творів, конверти з вказівками грошових сум, надісланих із

контори газети “Новое время” та редакцій журналів “Осколки” та “Стрекоза”.

У письмовому столі А. П. Чехова досі знаходяться рукописи художніх творів

різних авторів, надісланих йому з московського журналу “Русская мысль”,

офіційним редактором белетристичного відділу якого він був 1903 р.

Зберігаються розрахункові листи Товариства російських драматичних

письменників та оперних композиторів (1889).

Книжковий фонд Чехова складає бл. 450 прим. (книги російських та

зарубіжних класиків, медична, довідкова література, словники тощо). Біль-

шість книг з автографами та екслібрисами письменника, дарчими написами

авторів, деякі з них мають чехівські помітки та правки в тексті.

А. П. Чехов зібрав колекцію поштових марок, 142 з яких були раз-

різненими, а інші запаковані в 30 пачок. Вся колекція налічує декілька ти-

сяч марок. Проведено попредметну наукову обробку марок, виявлено мар-

ки останньої третини XIX – поч. XX ст. із Західної Європи, США, Канади,

Японії, окремих регіонів Сходу, Латинської Америки, Південно-Східної

Азії та Австралії, стандарти Російської імперії.

Зберігаються особисті документи сестри письменника: рукописна

копія свідоцтва про народження, “Свидетельство о поведении и успехах

воспитанницы Московского Епархиального Филаретовского женского учи-

лища Чеховой Марии 1879–1881 гг.”, “Свидетельство, выданное Чеховой

М. П. 5.03.1902 г. в том, что ей пожалована Высочайше учреждённая в память

Коронования Государя императора Николая II серебряная медаль для ноше-

ния в петлице на Андреевской ленте”, “Свидетельство об избрании Чеховой

М. П. действительным членом Педагогического общества при императорс-

ком Московском университете. 14 января 1899 года”; альбом Марії Павлів-

ни з автографами й малюнками художниць А. Хотяінцевої і Р. Брайловської,

письменників І. Буніна, М. Булгакова, актора і режисера К. Станіславського,

чеховознавців С. Балухатого, Є. Коншиної та ін. (1903–1955). Значна части-

на архівного фонду М. П. Чехової пов’язана з будівництвом дачі “Чайка” у

Нижньому Місхорі в 1908 р. та благоустроєм ділянки біля неї.

З найпізніших документів є орденська книжка до ордена “Трудового

Красного Знамени” (1944), депутатський квиток Ялтинської міської Ради

депутатів трудящих Кримської АРСР від виборчого округу 88 (1939); чис-

ленні вітальні адреси, почесні грамоти та подяки (1940–1950).

Значна кількість документів присвячена: історії ялтинського дому

письменника – домові книги (1899 –1905, 1905–1907, 1933–1944) з ві-

домостями про проживання в ньому письменників І. А. Буніна (1900),