Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

143

Вінницька область

Вінницький обласний краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Соборна, 19, м. Вінниця, 21100

Тел.: (0432) 35-31-28, 35-31-30

Факс: (0432) 35-31-28

E-mail: vkm@inbox.vn.ua

Веб-сайт: www.muzey.vn.ua

Транспорт: трамвай 1, 4, 6, тролейбус 4, 5, 10, 11

Час роботи: 10.00–18.00, вихідний день – понеділок

Історична довідка

1916 р. – вперше питання про створення Товариства ревнителів збе-

реження культурно-історичних пам’яток Поділля і заснування музею було

порушено на земських повітових зборах, однак через воєнне лихоліття, ре-

волюційні події ці наміри не було реалізовано.

1918 р. – про заснування музею прийнято остаточне рішення Вінни-

цькою міською думою, його діяльність спрямовувалась на збереження іс-

торико-культурних цінностей краю та сприяння економічному розвиткові

губернії шляхом вивчення її кустарних промислів і корисних копалин. За-

сновники музею: художники В. Коренєв, С. Слободянюк-Подолян; юристи

Г. Брілінг, Д. Грепачевський; архівіст Ю. Александрович; земський діяч

К. Падлевський та ін. Через брак відповідного приміщення колекції музею

розташовано на квартирі його першого директора, художника В. Коренєва.

1921 р. – музею виділено будинок Топчеєва по вул. 9 січня, 4 (нині

приміщення дитячої музичної школи № 1, директор – С. Слободянюк-По-

долян). На той час він мав 3 відділи: етнографічно-економічний, історико-

археологічний та відділ мистецтв.

1924 р. – музей отримав назву історико-побутового, а його збірка налі-

чувала бл. 4,5 тис. експонатів.

1927 р. – Г. Брілінг розпочав роботу щодо створення відділу природи,

відкрито відділ революції, основу якого склали колекції сатиричних жур-

налів і революційних газет 1905 р., велика колекція плакатів часів Україн-

ської революції та НЕПу.

1929 р. – музей розміщено в одній з будівель історико-архітектурного

комплексу “Мури”, де знаходиться й понині.

Період нацистської окупації – бл. 6 тис. музейних предметів, пере-

важно з етнографічної та археологічної збірок, було вивезено до Німеччини,

ВІнницька область

Архівні установи України

144

а повернути вдалося лише незначну їх частину. Працівникам музею в над-

звичайно важких умовах вдалося врятувати від вивезення або знищення

фонди художнього відділу, музею Революції, єврейську та нумізматичну

колекції.

1944 р. – поновлено діяльність музею, експозицію доповнено розді-

лом періоду Великої Вітчизняної війни.

1964–1970 рр.– здійснено реконструкцію і реекспозицію музею.

1970 р. – музей відкрито для відвідувачів.

1993 р. – на правах відділу відкрито музей Пам’яті воїнів, що загину-

ли в Афганістані.

обсяг фондів

понад 100 тис. од. зб. музейних предметів

55263 од. зб. документів, у т. ч.:

5385 од. зб. документів державних органів установ, організацій і під-

приємств, громадських об’єднань, приватних установ (1798–2004)

5960 од. зб. друкованих матеріалів (плакати, листівки, періодичні ви-

дання, 1906–2004)

2839 од. зб. стародруків, книг (1837–2004)

8686 од. зб. фотодокументів (1897–2004)

6 од. зб. кінодокументів (4 кінострічки і 2 мікрофільми, 1917–

1980)

анотація складу фондів

Основу колекції склали зібрання Вінницького повітового земства,

Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської

промисловості, а також приватні збірки членів Подільського товариства

охорони історичних пам’яток.

У перші роки функціонування музею основне поповнення його ко-

лекції відбувалося за рахунок предметів старовини та побуту реквізованих

дворянських маєтків і родинних зібрань. Найцікавішою була колекція з

м. Немирова, з маєтку кн. М. Щербатової, спадкоємиці родинних ціннос-

тей Потоцьких, Строганових, Грохольських, Русановських, Яблоновських.

Збірка музею також поповнювалась фондами невеличких провінційних му-

зеїв, які припинили діяльність. Значну допомогу становленню музею надав

Ю. Александрович – краєзнавець, етнограф, архівіст, великий знавець кус-

тарних промислів Поділля. Він передав до музею колекцію рушників, виши-

вок і унікальних фотографій. У 1923 р. С. Слободянюк-Подолян подарував

музею колекцію монет, зброю, книги та власні картини. Значне поповнен-

ня колекцій предметами етнографії, археології та декоративно-ужиткового

мистецтва відбулося у 1920-ті рр. завдяки проведенню наукових експедицій,

організованих директором музею Г. Брілінгом

Документи, у т. ч. рукописні та друковані оригінали, зберігаються в

фондах за окремими групами. Документи з паперовими носіями містяться

в трьох групах зберігання: 1) офіційні документи державних органів уста-

нов, організацій і підприємств, громадських об’єднань, приватних установ;

2) друковані матеріали (плакати, листівки, періодичні видання); 3) стародру-

ки, книги.

Найдавнішими документами є: грамота 1708 р., дарована Петром І

за вірну службу С. С. Ширяєву, козаку Стародубського полку війська Запо-

145

Вінницька область

розького; грамота Павла І від 1798 р. про пожалування нових земель помі-

щикам Поділля; польські акти і судові справи кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст.; су-

дова справа Барської Троїцької церкви. Значний інтерес становить комплекс

документів до 1917 р.: статутні грамоти поміщиків на землеволодіння після

реформи 1861 р., їх дозволи на шлюб селян, відпускні грамоти, домовленос-

ті між селянами і купцями, духовні заповіти селян на розподіл землі між ро-

дичами, судові вироки щодо селян, табелі заробітної плати та розрахункові

книжки робітників заводів.

Період Української революції 1917–1920-х рр. представлено різно-

манітними довідками і посвідченнями, особистими листами і телеграмами.

Сталінські репресії в Україні відображають трудові списки, а також

листи-відгуки про роботу у виправно-трудових таборах, де жителі краю від-

бували покарання як члени сімей “зрадників Батьківщини”, приватні листи

та телеграми. Події Другої світової війни засвідчено листами з фронту, за-

писками з в’язниць, польовими щоденниками, спогадами, характеристика-

ми, записними книжками, довідками, посвідченнями, звітами про роботу

підпільних організацій, документами остарбайтерів, нагородними докумен-

тами, грамотами.

Документи періоду 1945–1985 рр. розповідають про трудові досягнен-

ня жителів Вінниччини. Серед них: книги трудової доблесті, соціалістичні

зобов’язання, витяги з наказів про нагородження, почесні грамоти та свідоц-

тва, членські квитки та посвідчення, похвальні листи та орденські книжки,

атестати якості та вітальні адреси, мандати учасників з’їздів КПРС та парт-

конференцій. Комплекс документів означеного періоду містить також заяви

робітників, інженерно-технічних працівників про перерахування премій та

одноденних заробітків у Радянський Фонд Миру, а також рапорти колек-

тивів підприємств про дострокове виконання соціалістичних зобов’язань до

пам’ятних дат, святкові адреси, вітальні листи на честь ювілейних дат, Дня

Перемоги, вітальні телеграми особистого походження. Цей період позначе-

ний розвиненими інтернаціональними зв’язками, що засвідчує велика кіль-

кість документів: плани проведення Днів культури і мистецтва, програми

концертів творчих колективів для учасників вечорів Дружби, запрошення

на науково-практичні конференції (до Польщі, Болгарії, Чехословаччини,

Франції, Кабардино-Балкарської АРСР), іноземні паспорти, різні посвідчен-

ня, грамоти, дипломи, подяки, довідки, звернення, запрошення та адреси.

Період 1985–1991 рр. представлений документами, що висвітлюють

радянські та українські національні свята і обряди. Про економічні труд-

нощі того часу свідчать талони на цукор та миючі засоби, а також картки

споживачів м. Вінниці 1991 р. Цей період відображають документи про пе-

ребування радянських військ в Афганістані. Музей має також документи

про охорону природи та аварію на Чорнобильській атомній станції.

1991–2004 рр. репрезентовано документами, що всебічно висвітлю-

ють діяльність різних релігійних громад, та документами особового поход-

ження. Це, зокрема, запрошення на освячення різних об’єктів та установ, на

зустрічі та бесіди з служителями церкви, запрошення на освячення органу

та на концерти органної музики в католицькому храмі. На особливий інте-

рес заслуговують документи з музейних комплексів особового походжен-

ня громадян – видатних земляків: А. Турчанович – винахідник армійської

польової кухні; М. Ковач-Вербовенко – чемпіонка світу з атлетики 1915 р.,

Архівні установи України

146

котра у 1920-х рр. була медсестрою пересувного шпиталю Першого кін-

ного корпусу Червоного козацтва; Л. Семполовський – учений-селекціонер

Уладово-Люлинецької дослідної селекційної станції; Г. Яструбецький – ад-

міністратор музичної капели “Думка”; В. Отамановський – проф., д-р іст.

наук, автор численних досліджень по історії Поділля; Р. Скалецький – ком-

позитор, хормейстер, музичний педагог; В. Шубравський – шевченкозна-

вець, д-р філол. наук, зав. відділу Інституту літератури ім. Т. Шевченка

АН УРСР; М. Гудзій – академік АН УРСР, д-р філол. наук, професор;

П. Желюк – двічі Герой Соціалістичної Праці.

Про розвиток нових ринкових відносин інформують картки спожи-

вачів, талони на купівлю цукру і тваринного масла у м. Вінниці, матеріали

першого президента Вінницької товарної універсальної біржі В. Ропотіло-

ва, зразки статутних документів вінницьких приватних підприємств.

Формування групи друкованих матеріалів (плакати, листівки, періо-

дичні видання) розпочав Г. Брілінг. Її першооснову склала колекція сатирич-

них журналів періоду російської революції 1905–1907 рр. Серед матеріалів

дорадянського періоду – газета “Світова Зірниця” – перша україномовна га-

зета на Поділлі (1906–1911), редактором якої був Й. Волошиновський. Увагу

також привертає колекція поштових листівок з видами населених пунктів

Поділля поч. ХХ ст. Наявні газети більшовицького спрямування періоду Ук-

раїнської революції та перших років радянського будівництва, агітплакати і

кольорові листівки, що розповідають про участь вінничан у боротьбі за ра-

дянську владу в повітових містах, містечках та селах, про участь у відбудові

та упорядкуванні роботи місцевих підприємств, про організацію артілей.

Окремий комплекс складають документи (переважно листівки та газети) пе-

ріоду Другої світової війни.

Період 1991–2004 рр. характеризують документи передвиборчих

компаній (плакати і агітаційні листівки кандидатів у депутати місцевих ор-

ганів влади та Верховної Ради України, афіші, газети, листівки-запрошен-

ня, оголошення, звернення, інформаційні листівки виборчих блоків різних

політичних партій), а також рекламна продукція, зокрема афіші і рекламні

листівки, брошури та буклети, що розповідають про суспільно-політичне,

економічне, релігійне та культурне життя вінничан.

Порівняно невелику групу становлять “Стародруки, книги”: пере-

важно метричні книги поч. ХІХ ст. з уніатських, православних та католи-

цьких церков Поділля, а також старообрядницькі книги крюкового письма

(ХІХ ст.).

У колекції широкий діапазон фотодокументів: сімейні фотографії до-

революційного періоду та 1930–1940 рр.; періоду Української революції,

Першої та Другої світових воєн (світлини вінничан – учасників бойових

дій, членів вінницького підпілля, 1941–1944); фотодокументи, що розпові-

дають про розвиток сільського господарства на Вінниччині в 1930-ті рр. та

в післявоєнний період ХХ ст.; фотографії підприємств області 1970-х рр.,

значна частина яких сьогодні вже не існує; збірка світлин присвячена ін-

тернаціональним зв’язкам Вінниччини 1970–1990-х рр.; фотодокументи,

що висвітлюють війну в Афганістані (переважно світлини вінничан – учас-

ників бойових дій); фотографії офіційних заходів на території Вінниччини,

які складають хроніку соціально-економічного і культурного життя області

(ХХ – поч. ХХІ ст.); група фотографій присвячена проблемам охорони при-

147

Вінницька область

роди краю (світлини пам’яток садово-паркового мистецтва, геологічних та

ландшафтних пам’яток природи обл., краєвиди Вінниччини тощо); світли-

ни, що розкривають тему аварії на Чорнобильській АЕС; фотографії у фон-

дах особового походження.

Серед кінодокументів є кінофільм про звільнення м. Вінниця від на-

цистських загарбників у берез. 1944 р., кіножурнал “Радянський спорт”, № 3

розповідає про досягнення радянського спорту (кін. 1970-х). Про підготовку

до проведення естафети Олімпійського вогню 1980 р. на Вінниччині розпові-

дає кінострічка “Олімпійський вогонь”, подарована музею керівником гру-

пи супроводу Олімпійського вогню М. І. Макаричем. З краєвидами Вінниці

знайомить кінодокумент “Весна на Вінниччині” (кін. 1970-х – поч. 1980-х рр.).

З двох мікрофільмів, що зберігаються у фондах ВОКМ, один присвячений

темі збройного повстання у Вінниці 28–29 жовт. 1917 р., другий складається з

текстів рукопису відомого режисера і письменника І. Савченка.

Фондоутворювачі музею: П. Г. Арабей – визволитель м. Вінниця, гене-

рал-лейтенант, командир 241 стрілецької дивізії; З. І. Бик, О. С. Щучинська –

медичні працівники Вінницького тубдиспансеру (1944–1975); П. С. Бол-

трушко (1878 р. н.) – учасник жовтневої революції; М. К. Гудзій – академік

АН УРСР, д-р філол. наук, проф.; П. О. Желюк – двічі Герой Соціалістичної

Праці, колишній голова колгоспу ім. Суворова с. Тиманівка Тульчинського

району ; І. Г. Журбицький – делегат ІІ Всеукраїнського з’їзду Рад; Д. І. Ка-

пустянський – учасник подій громадянської війни на Вінниччині; М. Я. Ко-

вач-Вербовенко – чемпіонка світу з атлетики (1915), медсестра польово-

го пересувного шпиталю Першого кінного корпусу Червоного козацтва

(1920-ті); П. Н. Кушнір – Герой Соціалістичної Праці, ветеран колгоспно-

го виробництва колгоспу “Переможець” с. Іванівка Немирівського району,

делегат ІІІ Всесоюзного з’їзду колгоспників, депутат Вінницької облради

1959 р.; сімейний архів родини Кушнір-Кучеренко (М. Ф. Кушнір – учасник

Першої світової війни, інженер-зв’язківець, А. А. Кушнір – вчителька

української мови і літератури, О. Є. Кучеренко – проф., зав. кафедри ор-

топедії і травматології Вінницького медінституту, О. М. Кучеренко –

д-р мед. наук, доц. кафедри терапії Вінницького медінституту); М. М. Ма-

ловський (1926 р. н.) – художник-графік, член Спілки художників України;

Л. І. Матвєєв (1890 р. н.) – учасник громадянської та Другої світової воєн, у

повоєнні роки – голова виконкомів Томашпільського, Ялтушківського, Гай-

синського, Шпиківського районних Рад депутатів трудящих, директор Барсь-

кого цукрозаводу; А. С. Перун – Герой Соціалістичної Праці, кавалер двох

орденів Леніна, депутат ВР СРСР; Л. Л. Семполовський – учений-селекціо-

нер Уладово-Люлинецької дослідної селекційної станції; Р. А. Скалецький

(1899–1984) – композитор, хормейстер, музичний педагог; А. Ф. Турчано-

вич – винахідник армійської польової кухні; сімейний архів М. К. Чайки,

О. С. Осліковської: М. К. Чайка (1892 р. н.) – член Подільського губрев-

кому у 1919 р., секретар окружкому КП(б)У (1927–1929), О. С. Осліковсь-

ка (1896 р. н.) – учасниця збройного повстання проти австро-німецьких

окупантів на Поділлі (1918), учасниця громадянської та Другої світової

воєн, автор документальної повісті “Большие события в маленьком горо-

де”; В. Є. Шубравський (1920 р. н.) – учасник Другої світової війни, педа-

гог, старший науковий співробітник, д-р філол. наук Інституту літератури

ім. Т. Шевченка АН УРСР.

Архівні установи України

148

обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Топографічний опис зберігання музейних предметів

Картотеки:

облікова

інвентарна

тематична

іменна

бібліотека

Створено 1920 р. Довоєнний фонд знищено у 1943 р. під час пожежі.

Сучасна збірка містить понад 10,5 тис. прим. видань кін. XVIII – поч. XXI ст.

українською, російською та польською мовами про природу, історію та

культуру подільського регіону. Особливою повнотою вирізняються колек-

ції археологічної та музеєзнавчої літератури. На увагу заслуговує комплекс

довідкової літератури про Російську імперію та Царство Польське.

Окрему частину фонду бібліотеки складають книги з автографами, се-

ред яких праця відомого історика Є. Сіцінського “Кам’янець-Подільський”,

а також письменників, учених, художників та гостей музею.

бібліографія

Історія музею в документах і спогадах : ювіл. випуск з нагоди 80-річчя

Вінниц. обл. краєзн. музею / відп. за вип. Л. Кароєва. – Вінниця, 1988. – 112 с.

Черниш Л. М. Війна в Афганістані (1979–1980) очима її учасни-

ків – земляків вінничан : за матеріалами колекції ВОКМ / Л. М. Черниш //

Подільська старовина. – Вінниця, 1993. – [Вип. 1].– С. 244–262.

Маркін Л. Г. Відображення подій Великої Вітчизняної війни в експози-

ції Вінницького краєзнавчого музею : [характеристика музейних предметів,

зокрема документів] / Л. Г. Маркін // Вінниця: минуле і сучасне : матеріали

ІІ іст.-краєзн. конф. – Вінниця, 1994. – С. 75–77.

Золоте сяйво Поділля : з колекції Вінницького краєзнавчого музею. –

Вінниця, 2003. – 14 с.

Семенко Л. І. З історії новонадходжень музею : комплекс матеріалів

В. Р. Мілятицького та Г. В. Яструбецького / Л. І. Семенко // Музеї Віннич-

чини : зміст і форми діяльності : наук.-метод. зб. / Вінниц. обл. краєзн. му-

зей. – Вінниця, 2005. – С. 7–15.

Соломонова Т. Р. Колекція старообрядських книг Вінницького об-

ласного краєзнавчого музею: музеєзнавча характеристика / Т. Р. Соломоно-

ва // Доля старообрядства в ХХ – на початку ХХІ ст.: історія та сучасність:

зб. наук. пр. та матеріалів / НАН України, Ін-т укр. археографії та джере-

лознавства ім. М. С. Грушевського, Музей історії та культури старообрядс-

тва України та ін. ; відп. ред. та упоряд. С. В. Таранець. – К. ; Куренівка ;

Чечельник, 2007. – С. 102–105.

Ліпська А. В. Рукописні книги старообрядницької громади Східного

Поділля з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею / А. В. Ліп-

ська // Подільська старовина : наук. зб. / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Він-

ниця, 2008. – Вип. 4. – С. 24–30.

149

Вінницька область

Висоцька Л. Б. Філокартична колекція [Вінницького краєзнавчого]

музею. Листівка поштова кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вінничина,

Умань (Черкаська область) / Л. Б. Висоцька // Музейний вісник Вінничини :

наук.-практ. зб. / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2008. – Вип. 3. –

С. 74–104.

Семенко Л. І. З практики пошуково-збирацької роботи музею (комп-

лекс А. Є. та О. О. Веселовських) / Л. І. Семенко // Музейний вісник Він-

ничини: наук.-практ. зб. / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2008. –

Вип. 3. – С. 104–106.

Н. Майданюк

бершадський районний краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Леніна, 2, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400

Тел.: (252) 2-24-80

Транспорт: автобус з міст Вінницької обл., “Київ – Бершадь”,

“Умань – Бершадь”, “Вінниця – Миколаїв”

Час роботи: 9.00–18.00, вихідний день – субота

Історична довідка

1923 р. – відкрито музей. Заснуванню краєзнавчого музею сприяла

пошукова і організаційна робота І. Ч. Зборовського – політичного, культур-

ного і громадського діяча України, уроженця с. Яланець Бершадського райо-

ну. Однак зібрані ним експонати не збереглися і тому довгий час музей не

працював.

1976 р. – музей відновив свою діяльність як осередок історичної

пам’яті та культури району .

1976–2000 рр. – кілька разів змінював своє місцезнаходження.

2001 р. – для його функціонування виділено приміщення у музичній

школі м. Бершадь.

2004 р. – відкрито нову експозицію музею за підтримки колишнього

голови Бершадської райдержадміністрації А. О. Павліченка та спонсорської

допомоги підприємств району. Працівники музею проводять вагому робо-

ту щодо її удосконалення на основі нового тематико-експозиційного плану,

розробленого обласним краєзнавчим музеєм.

обсяг фондів

1503 од. зб. музейних предметів, у т. ч.:

1011 од. зб. музейних предметів основного фонду

492 од. зб. музейних предметів науково-допоміжного фонду

243 од. зб. документів, у т. ч.:

153 од. зб. документів з паперовими носіями (1880–1990)

90 од. зб. фотодокументів (1944–1982)

анотація складу фондів

Основні групи музейних предметів – речові, образотворчі, декоратив-

но-ужиткові, писемні, природничі та фотодокументи.

Архівні установи України

150

Документи зберігаються в основному фонді музею за періодами: дора-

дянський, що включає документи особового походження – вирок посвідчу-

вальний на подвірну ділянку, план геометричної ділянки, похвальний лист,

свідоцтво про закінчення училища (1880–1917); радянський, який містить

офіційні документи – укази, документи особового походження – посвідчен-

ня на нагороди, листи періоду Другої світової війни, довідки, грамоти, нотні

зошити і роботи Р. Скалецького, поминальні книжки (1930–1990).

Зберігаються фотодокументи, серед яких фотографії героїв-жителів

краю, які відзначилися у боях з нацистськими окупантами, світлини роди-

ни, учнів та самого Р. Скалецького (1944–1982).

Фондоутворювачі: І. Д. Танасієнко – зять Р. Скалецького, В. Г. Тузен-

ко – пенсіонерка, жителька с. Баланівка та інші жителі району.

обліково-довідковий аппарат

Книги надходжень

Уніфіковані паспорти

Довідкова картотека

А. Самійленко

краєзнавчий музей Гайсинщини

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. 1-го Травня, 48, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700

Тел.: (234) 2-51-68

Транспорт: автобус, маршрутне таксі з міст Вінницької обл. та

з м. Умань Черкаської обл.

Час роботи: 8.30–18.30, вихідні дні – субота, неділя

Історична довідка

1921 р. – засновано музей.

1924 р. – музей розформовано, а експонати розподілено між Тульчин-

ським і Вінницьким краєзнавчими музеями.

1995 р. – відновлено діяльність музею з ініціативи ветеранів Великої

Вітчизняної війни та офіцерів Збройних Сил СРСР у відставці.

обсяг фондів

81 од. зб. музейних предметів , у т. ч.:

51 од. зб. документів з паперовими носіями (ХХ ст.)

29 од. зб. фотодокументів (ХІХ ст. – 1952 р.)

анотація складу фондів

Поповнення колекцій відбувалося за рахунок надходжень від різних

організацій, установ та жителів Гайсинщини.

Документи НАФ зберігаються у фонді музею за періодами:

– дорадянський період (поч. ХХ ст.) – документи особового поход-

ження, свідоцтва про освіту (1903–1908);

– радянський період представлено документами особового походжен-

ня громадян, серед яких: посвідчення про нагородження, вітальні адреси,

151

Вінницька область

почесні грамоти, похвальні листи, партизанські квитки; рукописи книг (4):

“Сіб виходить з берегів”, “Сіб – річка хоч і спокійна…”, “Слава народна”,

“Гайсин в роки Великої Вітчизняної війни”, “Списки розстріляних євреїв

під час Великої Вітчизняної війни”.

Зберігаються фотодокументи, що відображають історію міста, райо-

ну, розвиток освіти, культури, спорту тощо (ХІХ ст. – 1952).

Фондоутворювачем музею є міська рада.

обліково-довідковий апарат

Книги надходжень

Інвентарні книги

Уніфіковані паспорти

Допоміжні картотеки

О. Карімназарова

Жмеринський історичний музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. І. Франка, 64, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100

Тел.: (232) 2-05-85

Транспорт: автобус із м. Вінниці та електропотяг, автобус 2,

мікроавтобус 6 (зуп. “Залізнична лікарня”)

Час роботи: 8.00–17.00, вихідні дні – субота, неділя

Історична довідка

1969 р. – створено Жмеринський історико-краєзнавчий музей.

2003 р. – музей реорганізовано і надано сучасну назву.

обсяг фондів

792 од. зб. документів, у т. ч.:

236 од. зб. документів з паперовими носіями (1860–1990)

556 од. зб. фотодокументів (1898–2006)

анотація складу фондів

Документи зберігаються в основному фонді за періодами: дорадян-

ський – містить актові документи про купівлю землі; карти і плани сіл

Чернятина, Северинівки (1860–1906); документи особового походження

громадян (посвідчення залізничників і стрілочників, характеристики учнів,

свідоцтва про закінчення шкіл, дипломи, метричні виписки); радянський –

включає грамоти, мандати, акт на вічне користування землею (1921–1990),

карти, партизанські квитки, подяки, свідоцтва до медалей, листи періоду

Другої світової війни.

Зберігаються фотодокументи, що відображають історію та сучасний роз-

виток міста (1898–2006): фотографії перших вагонних майстерень, культурних

подій міста, фотопортрети учасників Великої Вітчизняної війни тощо.

Фондоутворювачі: М. П. Солоненко – краєзнавець, В. І. Кротов – краєзна-

вець, М. І. Бінківський – вчитель-краєзнавець та інші жителі міста та району .

Архівні установи України

152

обліково-довідковий апарат

Книги надходжень

Довідковий каталог

Г. Шеремета, О. Ковтонюк

Музей історії міста козятина

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Грушевського, 15, м. Козятин, Вінницька обл., 22100

Транспорт: електропоїзд, автобус

Час роботи: 14.00–17.00, вихідні дні – неділя, понеділок

Історична довідка

2004 р. – музей відкрито до 130-ї річниці від дня надання Козятину

статусу міста.

обсяг фондів

480 од. зб. музейних предметів (поч. ХХ – кін. ХХ ст.):

71 од. зб. документів з паперовими носіями (1914–1989)

407 од. зб. фотодокументів (1989–2005)

2 од. зб. відеозаписів (2002–2005)

анотація складу фондів

Документи зберігаються в основному фонді за періодами: дорадянсь-

кий (1914–1917), представлений переважно листуванням; радянський –

включає документи особового походження громадян (автобіографії, грамо-

ти, довідки, свідоцтва про народження, студентські конспекти, листування,

1940–1989).

Зберігаються фотодокументи: фотографії, виготовлені Шварцманом,

Нероном; фотографії історичних подій (1898–2005), сімейні, учасників Пер-

шої та Другої світових воєн, Героїв Соціалістичної Праці, відомих діячів,

колективів підприємств, шкіл; комплекс фотографій, що відображає діяль-

ність кінореж. В. Іванова. Відеозаписи знаходяться в допоміжному фонді

(відеофільм про творчість кінореж. В. М. Іванова та відеозапис докумен-

тальних свідчень очевидців подій голодомору).

Фондоутворювачі: В. О. Сьомін, П. О. Салєнко, Т. В. Яковлєва, Центр

виховної роботи з дітьми та підлітками (розформований музей піонерської

і комсомольської слави).

Довідковий апарат

Книги надходжень

Уніфіковані паспорти

Л. Макарович, А. Дорош