Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

зміст

Новомиргородський районний краєзнавчий музей (С. ланженко) ... 393

Краєзнавчий музей Новоукраїнського району (М. Гаращенко) ......... 393

Олександрівський районний краєзнавчий музей (В. білошапка) ....... 394

Олександрійський міський краєзнавчий музей ім. А. Ф. Худякової

(т. Вальчишина) ................................................................................ 396

Олександрійський міський музей Миру (В. кулик) ............................. 397

Музей історії Онуфріївського району (О. король) .............................. 398

Петрівський районний музей історії (з. Снересенко) .......................... 399

Світловодський міський краєзнавчий музей (О. аболмасова) ........... 400

Захарівський музей історії (л. шкірай) ................................................ 401

Ульяновський районний історико-краєзнавчий музей

(О. Матійчук) ........................................................................................402

Музей історії Устинівського району (л. кривохижа) ......................... 403

Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей

І. К. Карпенка-Карого (л. хосяінова) ............................................. 404

Кіровоградський художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна

(В. чернова) ...................................................................................... 405

Державний педагогічно-меморіальний музей В. О. Сухомлинського

(з. ткаченко) ..................................................................................... 406

Нечаївський літературно-меморіальний музей Ю. І. Яновського

(р. Садовенко) .................................................................................. 408

Кіровоградський музей музичної культури ім. К. Шимановського

(н. лорман)....................................................................................... 409

Красногірський музей підпільної молодіжної організації

“Спартак” (Г. кулик) .........................................................................411

Кіровоградський обласний художній музей (т. храпова) ....................411

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека

ім. Д. І. Чижевського (В. козлова) .................................................. 412

Музей історії Кіровоградського національного технічного

університету (ю. бондарчук) ......................................................... 414

Музей Державної льотної академії України (л. кірєєв) ..................... 415

лУгАНСьКА ОблАСТь .....................................................................................416

Луганський обласний краєзнавчий музей (т. клочко, і. Сидорчук) ... 416

Відділи:

Алчевський історичний музей (л. комісаренко) ........................... 419

Новопсковський краєзнавчий музей (О. Мельник) ........................ 421

Музей історії міста Первомайська (С. Сєрікова) ........................... 422

Ровеньківський музей “Пам’яті загиблих”

(т. афоніна-Єфременко, і. ширяєва) ....................................... 423

Свердловський краєзнавчий музей (С. кушнерьова) .................... 426

Станично-Луганський краєзнавчий музей (н. боровська) ........... 428

Старобільський краєзнавчий музей (т. Мілованова) ..................... 429

Антрацитівський міський історичний музей (я. кравцова) ............... 431

Біловодський районний краєзнавчий музей (л. Друзюк) .................... 432

архівні установи україни

XII

Краснодонський ордена “Дружби народів” музей

“Молода гвардія” (н. ніколаєнко) .................................................. 433

Краснолуцький міський музей бойової слави шахтарів

на річці Міус (Г. кучеренко) ........................................................... 435

Кремінський районний краєзнавчій музей (О. Скиданенко) .............. 437

Лисичанський міський краєзнавчий музей (С. блідченко) ................. 439

Міський музей історії та культури м. Луганська (О. Єрошкіна) ........ 441

Новоайдарський районний краєзнавчий музей (Г. божкова)............. 444

Перевальський державний районний історичний музей

(і. бровендер) ................................................................................... 445

Відділ:

Меморіальний музей Б. Д. Грінченка (н. Павленко) ..................... 446

Стахановський історико-художній музей (н. будкова, і. Мішина) .... 448

Історико-меморіальний музей О. Я. Пархоменка (т. блюм) ............... 448

Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені

О. М. Горького (і. риб’янцева, Г. Манциз) ..................................... 450

Бібліотека Луганського національного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка (О. безуглова) ........................................... 452

льВІВСьКА ОблАСТь .......................................................................................454

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

(О. корчинська) ................................................................................ 454

Львівський історичний музей

(т. Степанова, О. кіндій, з. Столяр)............................................. 456

Історико-етнографічний музей “Бойківщина” (Г. козловська,

Г. Мартинович) ................................................................................ 459

Бродівський історико-краєзнавчий музей (М. руда) ........................... 461

Історико-краєзнавчий музей м. Винники (і. тимець) .......................... 463

Музей “Дрогобиччина” (О. Соловка) .................................................... 464

Стрийський краєзнавчий музей “Верховина” (М. руда) ..................... 466

Львівський музей історії релігії

(з. білик, О. корчинська, л. шевченко) ................................................ 468

Філіал:

Музей “Людина. Земля. Всесвіт” (О. усенко) ................................ 470

Музей народної архітектури та побуту у Львові

(р. радович, М. Мандюк) ................................................................. 471

Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі (О. усенко) . 472

Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві

(л. байбула) .................................................................................................... 473

Художній музей Михайла Біласа (М. руда) .......................................... 474

Меморіальний музей М. Грушевського у Львові

(О. тернавська, М. Магунь) ............................................................. 475

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

(і. криворучка) ................................................................................. 476

Музей Петра Сагайдачного (л. Сосяк, б. Сидор) ................................ 478

XIII

зміст

Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка

(О. Стець) ........................................................................................ 478

Літературно-меморіальний музей-садиба Івана Франка (О. хміль) .. 480

Львівська галерея мистецтв (а. Джус, М. руда, н. Філевич) ............. 481

Відділи:

Музей-заповідник “П’ятничанська вежа” (М. руда) ..................... 483

Музей-садиба Маркіяна Шашкевича (М. руда) ............................. 483

Музей-меморіал гетьмана України Івана Виговського

(М. руда) ..................................................................................... 485

Наукова бібліотека Львівського національного медичного

університету імені Данила Галицького (н. курнат) ........................487

Музей історії Львівського державного аграрного університету

(ю. токарський) ............................................................................... 488

Єпархіальний музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії (М. руда) .... 489

МИКОлАЇВСьКА ОблАСТь ............................................................................491

Миколаївський обласний краєзнавчий музей (Г. Пікуль) .................... 491

Відділи:

Музей “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки

Великої Вітчизняної війни 1941–1944 рр.” (Г. Пікуль) .......... 497

Кримківський музей “Партизанська Іскра” (М. кліменкова) ....... 498

Очаківський військово-історичний музей ім. О. В. Суворова

(Г. Пікуль) ................................................................................... 499

Миколаївський музей суднобудування і флоту (В. нечитайло)... 502

Філіал:

Первомайський краєзнавчий музей (М. явланова) ........................ 505

Баштанський народний історико-краєзнавчий музей (л. чорна) ...... 506

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

імені О. Гмирьова (л. трегуб) ......................................................... 508

Меморіальний музей адмірала С. Й. Макарова при Національному

університеті кораблебудування (С. чернова, і. Мяснікова) ......... 509

ОдеСьКА ОблАСТь .....................................................................................................511

Одеський історико-краєзнавчий музей (ю. Слюсарь)..........................511

Відділ:

Болградський історико-етнографічний музей (М. куємжи) ........ 513

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей (л. корєнєва) ................ 514

Ізмаїльський історичний музей А. В. Суворова (л. Гончаренко) ....... 515

Одеський літературний музей (О. яворська, н. Михайлова) .............. 516

Одеський художній музей (О. Скальська) ............................................ 518

Філіал:

Ананьївський історико-художній музей (Г. цуркіна) .................... 519

Одеський муніципальний музей особистих колекцій

ім. О. Блещунова (В. лись) ............................................................. 519

Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького (т. Подкупко) 521

архівні установи україни

XIV

Наукова бібліотека Одеського національного університету

ім. І. І. Мечникова. Відділ рідкісних книг і рукописів.

Музей книги (М. Подрєзова, Є. Полевщикова, Є. Савельєва) ..... 525

Науково-технічна бібліотека Одеського національного

політехнічного університету (і. яковлева) .................................... 530

Історико-технічний музей з історичним профілем Одеського

національного політехнічного університету (В. Старостін) ..... 531

Музей історії Одеського державного медичного університету

(т. левитська) .................................................................................. 532

Музей кіно Одеського відділення Національної спілки

кінематографістів України (В. костроменко) ............................... 533

ІМеННИЙ пОКАЖЧИК .....................................................................................536

пОКАЖЧИК АВТОРІВ, УКлАдАЧІВ ТА РедАКТОРІВ ....................574

геОгРАФІЧНИЙ пОКАЖЧИК ........................................................................585

СпИСОК АВТОРІВ ОпИСОВИХ СТАТеЙ .................................................595

СпИСОК СКОРОЧеНь .......................................................................................599

зміст

Архіви, музеї, бібліотеки належать до публічних інституцій, соціаль-

ною функцією яких є зберігання історичної пам’яті та історико-культурної

інформації протягом всієї історії людства. Писемні джерела, які містяться

в архівних, музейних, бібліотечних фондах є унікальними за змістом, різно-

манітними за типом та характером і складають невід’ємну частину духовної

спадщини українського народу.

Специфіка діяльності, співвідношення функцій музеїв, бібліотек і ар-

хівів щодо зберігання писемних матеріалів, розмежування різних видів

писемних пам’яток між архівом та бібліотекою, питання про місце музеїв

в зберіганні писемних матеріалів тривалий час були об’єктом дискусії як

зарубіжних, так і вітчизняних архівістів. Так, у 1922 р. архівіст і музеєзна-

вець Г. С. Габаєв у своїй роботі «Опыт формулировки основных принципов

организации научных хранилищ» писав, що архів – це лабораторія ученого,

музей – кафедра популяризатора, а бібліотека – те й інше. Серед архівістів

цього періоду була поширена думка, що музеї не мають права збирати ар-

хівні документи і повинні передавати їх архівним установам через те, що

вони недоступні дослідникам. Музеї розглядалися лише як культурно-ос-

вітні, а не наукові заклади, а писемні матеріали, що в них зберігалися, як

експонати

У 1926 р. І. Маяковський у своїй статті «Архив, библиотека и музей»

відмічав, що у різні періоди змінювалися теоретичні засади та організаційні

форми розмежування та взаємовідносини архівів, бібліотек і музеїв стосов-

но писемних пам’яток минулого. На базі проведеного вивчення діалектики

розвитку архівів, бібліотек і музеїв автор визначив сутність їх діяльності

у відношенні до письмових матеріалів та визначив, як практично досягти

взаємодії між ними. У статті закладено цінні загальні теоретичні засади

щодо розподілу сфер діяльності архівів, бібліотек і музеїв, але практичні

висновки були спірними. Дискусія закінчилася визнанням за музеями та

бібліотеками права на існування в них відділів рукописів та інших струк-

турних підрозділів для зберігання архівних документів.

Інтеграційні процеси між різними науковими, освітніми установами

призвели до того, що на початку ХХІ ст. знову постало питання співпраці та

взаємодії музеїв, бібліотек та архівів. У травні 2004 р. у м. Варшаві (Поль-

ща) відбулась 10 міжнародна конференція архівістів країн Центральної та

Східної Європи – Сковронеківські читання. Темою читань стала проблема

ВІд УпОРядНИКІВ

барвінський В. Центрархив. Архивное дело. – М. ; Пг., 1923. – Вып. 1 // Архів-

на справа. – Х., 1925. – Кн. 1. – С. 173–174 ; алексеев В. Архивы в музеях // Архивное

дело. – Л., 1925. – Вып. ІІ. – С. 61.

Маяковский и. Архив, библиотека и музей // Архивное дело / Центр. Архив

РСФСР. – 1926. – Вып. V–VI. – С. 45–56 ; Вып. VIІ. – С. 21–36.

архівні установи україни

XVI

спільного та відмінного у єдиній системі накопичення, зберігання та вико-

ристання історичної пам’яті – музеїв, бібліотек, архівів

. Відзначивши важ-

ливість кожної зі вказаних установ у цих процесах, учасники дискусії від-

мітили, що вже давно назріла потреба розглянути взаємодію діяльності всіх

трьох складових національної пам’яті у сучасних умовах. Продовженням

обговорення ролі музеїв, бібліотек і архівів у системі історичної пам’яті ста-

ла дискусія, яка того ж року розгорнулася на сторінках російського журналу

«Отечественные архивы». Учасники дискусії визнали, що музеї, бібліотеки

та архіви є рівноцінними, взаємодоповнюючими одна одну підсистемами

єдиної системи історичної пам’яті. Підкреслювалось, що об’єктами музей-

ного, бібліотечного та архівного зберігання є предмет, книга, документ.

Питання місця та ролі архівів, музеїв і бібліотек у суспільстві, їх участі

у освіті, ознайомленні громадськості з культурними цінностями, а, від-

повідно, пошук нових форм і методів інформування про їх архівні багатства

й на сьогодні залишаються в центрі уваги архівістів, музеєзнавців, бібліоте-

кознавців, співробітників музеїв і бібліотек, адже зазначені установи мають

багато спільного у своїй місії. Багатовікова історія суспільства свідчить про

те, що ці установи, незалежно одна від одної, збирали й зберігали докумен-

ти, рукописи. Однак, у той же час, їм притаманні свої специфічні риси, що

знаходять відображення в характері та організації їхньої діяльності, в по-

кладених на них завданнях. Кожна з указаних установ має свої особливості

у формуванні фондів, обліку, систематизації їх типів і видів, підходах до

зберігання та розповсюдження інформації про них. У той час як у архіві

справа, одиниця обліку та одиниця зберігання може формуватися з одного

документа або сукупності документів, у музеях кожен предмет розглядаєть-

ся як окрема одиниця обліку.

Формування музейних колекцій залежить від принципів комплекту-

вання фондів музею на основі наукових планів комплектування, відповідно

до яких проводяться наукові експедиції, архівні розвідки, цілеспрямований

пошук окремих предметів, закупівля на аукціонах тощо. До музейних пред-

метів належать: писемні пам’ятки – рукописні і друковані документи, книги

рукописні, стародруки, книги з автографами, маргіналіями, рідкісні видання

XVII-XX ст., книжкові фонди до і після 1940-х рр., друковані видання – за-

прошення, афіші, програми, документи, газети; документальні та художні

кіно-, фотоматеріали; фонозаписи мовні та музичні, що мають докумен-

тальне, меморіальне або художнє значення. Фонди особового походження

у складі музейного зібрання складають документи, які мають відношення

до біографічних (особових) документів, документів службової діяльності

окремої особи, родини або роду. Крім того, в архівних підрозділах музеїв

зберігаються документи, пов’язані з історією створення музеїв.

Усі музейні предмети розподіляються між основним та науково-допо-

міжним фондом. Під час відбору документів до основного фонду передба-

чається проведення експертизи цінності документів. Музейна цінність до-

кумента визначається не лише художньою цінністю, але й його історичним,

естетичним, меморіальним, комунікативним та науковим значенням.

Archives among the Memory Institutions : Papers of the International Conference

Warsaw, May 28-29, 2004 ; ed. by A. Biernet and W. Stepniak. – Warszawa, 2004. – 249 s.

Отечественные архивы. – 2004. – № 6. – С. 71–87.

XVII

Від упорядників

Документ із музейної колекції має зовсім інше навантаження, ніж із

архівного зібрання. Документи, що подані в експозиції музею, призначені

для відвідувачів. Останні, як правило, не є фахівцями, тому документ по-

дається для них як експонат. Тут спрацьовує одна з найважливіших соціаль-

них функцій «храму муз» – емоційний вплив експоната на глядача. Музей-

ний об’єкт повинен бути репрезентативним й аутентичним. У зв’язку з цим

вступають в дію закони побудови експозиції, які передбачають певні вимоги

до документа: збереженість, читабельність, привабливість. Наявність у них

цих особливостей дає можливість використовувати їх у музейних експози-

ціях для глибокого емоційного впливу на відвідувачів. Деякі документи за

своїм зовнішнім інформаційним полем не сприймаються й самі по собі не

привертають увагу відвідувачів музеїв. У той же час такі документи можуть

зацікавити дослідників через їх зміст, а не зовнішній вигляд. Тому нагаль-

ною потребою є розширення доступу до фондів музеїв з метою залучення

до наукового обігу архівної інформації.

Універсальним місцем збирання культурних артефактів широкого діа-

пазону, з часом – друкованих видань, рукописних документів і матеріальних

предметів стали бібліотеки – установи культури, що організовують збирання,

збереження, громадське використання творів друку та пам’яток писемності

з давніх часів. Вони, як і музеї, покликані транслювати історичну пам’ять.

У бібліотеках значні за складом та змістом архівні фонди знаходяться

у відділах рідкісних книг і рукописів, які історично сформувалися у ХІХ ст.

як колекційні та архівні фонди у результаті цілеспрямованого збирання

книжково-рукописної старовини просвітницькими установами, навчальни-

ми закладами, науковими товариствами, громадськими об’єднаннями. Ос-

нову цих зібрань становлять рукописні книги та писемні пам’ятки з найдав-

ніших часів й до наших днів, особові фонди діячів науки та культури,

колекційні матеріали. Суттєвою відмінністю книжкової інформації від архів-

ного документа є якісна характеристика тиражованості першого та унікаль-

ності останнього.

За багаторічну історію бібліотеками нагромаджено великий досвід не

тільки збирання та збереження архівних документів, удосконалення техно-

логій та методик роботи з ними, але й використання архівної інформації.

Фонди бібліотек, на відміну від музейних фондів, більш доступні для до-

слідників. Як відмічає І. Б. Матяш: «Склад і зміст документів Національ-

ного архівного фонду, що зберігаються в бібліотеках України визначають

форми їх використання. Серед традиційних форм використання архівної ін-

формації в цих установах пріоритет мають експозиційна робота, організація

використання документів в читальних залах, публікація архівних докумен-

тів (як збірників, так і окремих документів у засобах масової інформації)

Бібліотечні фонди нарівні з музейними зібраннями суттєво допов-

нюють інформацію щодо історичної національної пам’яті. Тому важливим

є поєднання зусиль всіх інституцій та установ, що виконують функцію збе-

реження історичної пам’яті, у якісному та оперативному доведенні інфор-

мації до дослідників історії України.

Матяш и. Документы Национального архивного фонда Украины в библиоте-

ках и проблемы их использования // Archives among the Memory Institutions : Papers of

the International Conference Warsaw, May 28–29, 2004 ; ed. by A. Biernet and W. Stępniak. –

Warszawa, 2004. – S. 147.

архівні установи україни

XVIII

Відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та

архівні установи»

державні наукові установи, музеї та бібліотеки, об’єд-

нання громадян, релігійних організацій, а також підприємства, установи, за-

сновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні під-

розділи для зберігання документів НАФ, а також поповнювати свої фонди

і колекції профільними документами. У своїй діяльності вони підпорядкову-

ються міністерствам і відомствам, що їх створили: Національній академії на-

ук України, Міністерству культури і туризму України, Міністерству освіти

і науки України тощо.

Наукові установи, музеї, бібліотеки України останнім часом актив-

но долучилися до роботи зі створення системи інформаційно-пошукових

за

собів та науково-інформаційних видань про склад і зміст фондів, у тому

числі архівних, удосконалюють довідковий апарат з урахуванням сучасних

комп’ютерних технологій, створюють електронні бази даних облікового та

тематичного характеру, веб-сторінки у мережі Інтернет з інформацією про

архівні документи.

Системний підхід до організації доступу до архівних документів

наукових установ, музеїв і бібліотек, громадських інституцій передбачає

включення відомостей про їхні інформаційні ресурси у систему довідково-

інформаційних видань. Отже, підготовка таких видань, які репрезентують

склад і зміст архівних документів України перед вітчизняною та світовою

громадськістю, є одним із пріоритетних напрямів роботи.

З метою посилення системного підходу до підготовки та видання ар-

хівних довідників Державним комітетом архівів України було розроблено

перспективний план підготовки довідкових видань за програмою «Архівні

зібрання України» у межах двох серій «Путівники» та «Спеціальні довідни-

ки». Відповідно до перспективного плану у 2005 р. побачив світ перший том

довідника «Архівні установи України. Т. 1 : Державні архіви», який включає

відомості про установи, підпорядковані Державному комітету архівів Ук-

раїни, – центральні та місцеві державні архівні установи; галузеві архівні

установи, підпорядковані різним міністерствам та відомствам, а також стат-

ті про Державний комітет архівів України, Український науково-дослідний

інститут архівної справи та документознавства, Науково-довідкову бібліо-

теку Центральних державних архівів України, Державний центр збережен-

ня документів Національного архівного фонду.

Виконанням програми «Архівні зібрання України. Спеціальні довід-

ники» є видання другого тому довідника «Архівні установи України. Т. 2 :

Наукові установи, музеї, бібліотеки» (далі – Довідник). В основу концепції

Довідника редакційною колегією покладено рішення колегії Держкомар-

хіву України щодо перевіряння стану обліку та забезпечення збереженості

документів у музеях і бібліотеках, виявлення та обліку архівних докумен-

“Про Національний архівний фонд та архівні установи” Закон України від

24 груд. 1993 р. № 3814-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. –

Ст. 86 ; “Про Національний архівний фонд та архівні установи” Закон України від

13 груд. 2001 р. [зі змінами] // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 11. –

Ст. 81 ; Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону

України “Про внесення змін до Закону України “Про Національний архівний фонд та

архівні установи” Закон України від 6 берез. 2003 р. № 594-IV // Відомості Верховної

Ради України. – 2003. – № 24. – Ст. 159.

XIX

Від упорядників

тів з метою проведення їх державної реєстрації, наукового опрацювання та

включення до складу НАФ.

До другого тому Довідника увійшли відомості про архівні зібрання

наукових установ Національної академії наук України, музеїв і бібліотек

систем Міністерства культури і туризму України та Міністерства освіти

і науки України, установ іншого підпорядкування, громадських об’єднань,

організацій та творчих спілок, заснованих на приватній формі власності,

архівні фонди яких відповідно до Закону України «Про Національний ар-

хівний фонд та архівні установи» є складовою НАФ.

Описові статті Довідника розподілено за географічним (за алфавітом

назв адміністративно-територіального поділу України), профільним та ві-

домчим принципами.

Матеріал другого тому Довідника викладено у двох книгах, які вклю-

чають 569 описових статей (кн. 1 – 297 статей, кн. 2 – 272 статті):

Книга 1 : Національна академія наук України, Автономна Республіка

Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська,

Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Лу-

ганська, Львівська, Миколаївська, Одеська області.

Книга 2 : Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харків-

ська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ

та Севастополь.

Мета Довідника – сприяти інформуванню щодо архівних зібрань, які

зберігаються у музеях і бібліотеках України, їх місцезнаходження, зміст,

умови доступу до документів; розширити можливості використання ретрос-

пективної документальної інформації дослідниками та введення документів

у науковий обіг; репрезентувати склад і зміст архівних документів України

перед вітчизняною та світовою громадськістю.

Завданнями Довідника є узагальнення та систематизація відомос-

тей про наявні архівні документи у фондах державних музеїв і бібліотек,

архівних підрозділах та архівних зібраннях державних наукових установ

Національної академії наук України, музеїв і бібліотек вищих навчальних

закладів, які здійснюють збереження документів НАФ, поповнюють свої

фонди і колекції профільними документами; включення відомостей про

їхні інформаційні ресурси у систему довідково-інформаційних видань; роз-

криття системи інформаційно-пошукових засобів та науково-інформацій-

них видань про склад і зміст фондів, у тому числі архівних; характеристика

довідкового апарату та сучасних комп’ютерних технологій, електронних баз

даних облікового та тематичного характеру, веб-сторінок у мережі Інтернет

з інформацією про архівні документи.

У самостійні розділи виокремлено статті про наукові установи На-

ціональної академії наук України, музеї і бібліотеки міст Києва та Севас-

тополя.

Розділ «Національна академія наук України» представлено описо-

вими статтями про державні наукові установи, зокрема Національну біб-

ліотеку України імені В. І. Вернадського та її архівні підрозділи, Львівську

національну наукову бібліотеку імені В. Стефаника та її підрозділи, архівні

зібрання академічних інститутів. У їхніх фондах зберігається документаль-

ний масив архівних документів щодо діяльності Національної академії наук

від часу її створення як провідної наукової установи України до сьогодення,

архівні установи україни

розвитку української науки протягом ХХ століття, особистого внеску ви-

датних учених країни, міжнародних наукових зв’язків, містяться документи

колекційного характеру з історії України тощо.

Серед наукових установ Національної академії наук України найбільш

багаті за складом та змістом фонди Інституту рукопису Національної бібліо-

теки України імені В. І. Вернадського, де сконцентровано рукописи, зібрані

протягом ХІХ ст. різними історико-просвітницькими установами, духовни-

ми та світськими навчальними закладами, та колекційні матеріали і архіви

монастирів, лавр, окремих церков, а також зібрання Київської духовної ака-

демії з її Церковно-археологічним музеєм, Духовної семінарії, навчальних

закладів, історичних музеїв, приватних осіб. У фонді наявні рукописні кни-

ги ХІІ–XVIII ст., списки хронік, літописні нотатки, щоденники, архівні до-

кументи ХІХ–ХХ ст., автографи видатних просвітителів і літераторів. Збері-

гаються особові архівні фонди учених-просвітителів ХІХ–ХХ ст., редакції

журналу «Киевская Старина», київських генерал-губернаторів, професорів

університету св. Володимира, автографи видатних письменників тощо. Ві-

дображено у фондах й церковну історію.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефани-

ка є важливим державним сховищем унікальних рукописних та друкованих

пам’яток української та зарубіжної книжкової та музичної культури ХІІІ–

ХХ ст., карт, фотодокументів. Універсальні за змістом її фонди становлять

цінне зібрання вітчизняної та зарубіжної літератури з питань богослов’я,

філософії, природознавства, медицини та ін. У бібліотеці зберігається най-

багатша у світі збірка україніки (XI – поч. XX ст.); особові архівні фонди

XVIII–XX ст.; українська та іншомовна періодика ХІХ – першої пол. ХХ ст.,

унікальні колекції стародруків, палеотипів, інкунабул XV–XIX ст. та карто-

графічних видань XVI–XVIII ст. Оригінальні документи висвітлюють куль-

турно-освітній розвиток та суспільно-політичні процеси, які відбувалися

на території України старопольського періоду, австро-угорського пануван-

ня в Галичині (1772–1918), періоду УНР та ЗУНР (1917–1921), міжвоєнної

Польщі (1918–1939), періоду німецької окупації, містять значний докумен-

тальний масив радянського та періоду української незалежності, а також

документи еміграційних інституцій, представників української діаспори

США, Канади, Великої Британії, Німеччини.

Багаті наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів Інституту

мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського міс-

тять документи установ і наукових товариств, діяльність яких припадає на

останню чверть ХІХ – першу третину ХХ ст.; особові фонди дослідників

ХІХ – першої половини ХХ ст., етнографів і фольклористів другої половини

ХХ ст. (біографічні та службові документи, листування, матеріали польо-

вих досліджень, наукові праці та відгуки); фонди творчих організацій та

окремих діячів культури кін. ХІХ – першої пол. ХХ ст., художніх товариств,

художників і мистецтвознавців.

У Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім.

Т. Г. Шевченка зібрано найбагатшу в Україні колекцію архівних документів

українських письменників кінця ХVІІ – ХХ ст. Наявні фонди особового по-

ходження, редакцій журналів, товариств, установ, і тематичні фонди видат-

них діячів культури та учених, які досліджували літературний процес. Окрім

творчих літературних документів – автографів, списків, машинописів тощо,