Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

103

Автономна Республіка Крим

логічні та інші експедиції, альбоми до звітів, рукописи оглядів фондових

колекцій. Опис 6 містить документацію загального порядку: матеріали осо-

бового складу, заяви співробітників на відпустки, відрядження, накази по

заповіднику. Опис 7 містить документацію, що висвітлює проблеми та ви-

користання нерухомих пам’яток історії, археології й архітектури. В описі

9 зібрано роботи наукової частини заповідника (матеріали конференцій й

інших наукових зібрань з археології, історії й охорони пам’яток, рукописи

наукових і науково-популярних статей наукових співробітників заповідника

й авторів з інших міст, плани й протоколи науково-методичних Рад, звіти

про наукові відрядження, річні плани й звіти, листування з питань організа-

цій наукової діяльності).

Обліково-науковий апрат

Книги надходжень

Інвентарні книги

Каталоги:

неопубліковані

тематичні

Картотеки:

інвентрні

систематичні

наукова бібліотека

Створено у 1826 р. музейну бібліотеку. Її фонд складав 15 книг. У 1900–

1920-ті рр. фонд бібліотеки збільшувався за рахунок літератури з особис-

тих бібліотек директорів музею старожитностей: В. І. Гросса (1881–1891),

К. Є. Думберга (1891–1901), В. В. Шкорпила (1901–1918), Ю. Ю. Марті

(1918–1941); бібліотек почесних жителів м. Керчі.

Цінність становлять книги й відбитки з автографами відомих росій-

ських і закордонних істориків стародавнього світу й археологів, що вивчали

історію й культуру Боспору.

Після 1917 р. фонд поповнився за рахунок літератури й бібліотек

ліквідованих навчальних закладів міста, громадських і релігійних установ:

Керченської Олександрівської чоловічої гімназії, Керч-Єникальської гро-

мадської жіночої гімназії, Олександро-Невської церкви м. Керчі, Керч-Єни-

кальської церкви, Керченської синагоги тощо.

Під час Великої Вітчизняної війни бібліотека значно постраждала.

“Багато книг вивезено, що збереглися порвані й ушкоджені, не дістає бага-

тьох окремих сторінок і таблиць”, – відзначав відомий археолог А. П. Івано-

ва у своїй статті “Керченский государственный историко-археологический

музей”, опублікованій в журналі “Вестник древней истории” (1948, № 1).

У 1944 р. бібліотека мала 3876 прим. – в основному видання ХІХ ст.

Поступово фонд відновлювався. Необхідна для досліджень література от-

римувалася з великих музеїв і бібліотек, наукових центрів країни, закупову-

валася через Академкнигу. 38 унікальних дореволюційних видань з історії

Боспору подарував бібліотеці в 1958 р. збирач старожитностей, відомий ра-

дянський учений, один із засновників лікувальної фізкультури й спортивної

Архівні установи України

104

медицини в країні проф. І. М. Саркізов-Саразіні. Свій внесок у поповнення

бібліотеки зробили видатні вітчизняні історики й археологи: В. Д. Блават-

ський, В. Ф. Гайдукевич, А. П. Іванова, І. Д. Марченко та ін. За традицією

до неї регулярно надсилають монографії, відбитки статей, автореферати ди-

сертацій учені, що досліджують історію й археологію регіону.

Бібліотека комплектується відповідно до профілю діяльності музею.

Основним є розділ літератури з історії, історичних наук; значне місце у фон-

ді займає краєзнавча література; традиційно наявні розділи літератури з му-

зейної й архівної справи; наявні видання з історії релігії, історії філософії,

історії філології; енциклопедії, словники; цінні періодичні видання з питань

історії, археології, мистецтвознавства, релігії, філософії, філології.

Основу сучасної бібліотеки становить її унікальний фонд літератури

XIX ст. і першої половини XX ст.: дореволюційні видання, іноземна літера-

тура, видання давньогрецьких і римських авторів, що практично не видава-

лися в країні мовою оригіналу; цінні наукові видання 1917–1953 рр.

бібліографія

Путеводитель по Керченскому музею, археологическим и историче-

ским памятникам Керчи и Керченского полуострова. – Керчь, 1926.

Гусаров Ф. Керчь : историко-краеведческий очерк / Ф. Гусаров, Л. Чу-

истова. – Симферополь, 1956.

Гусаров Ф. Керчь : историко-краеведческий очерк / Ф. Гусаров, Л. Чу-

истова. – Симферополь, 1963.

Путеводитель по Керченскому историко-археологическому музею

имени А. С. Пушкина / сост. Марти. – Симферополь : Госиздат Крым. АССР,

1937.

Проблемы археологии и истории Боспора : к 165-летию Керченского

музея древностей : тез. докл. юбил. конф. 15–16 окт. 1991 г. – Керчь, 1991.

Тезисы докладов научной конференции, посвященной 140-летию со

дня рождения Владислава Шкорпила, июль 1993 г. – Керчь : КГИКЗ, 1993.

Абдуллаева М. Страницы истории греческой общины Керчи в доку-

ментах городских архивов : [огляд документів Керченського іст.-культ. за-

повідника] / М. Абдуллаева, Д. Бейлин // Україна – Греція: архів. та книжко-

ва спадщина греків України : наук. зб. – К., 1998. – С. 13–17.

Керченский музей древностей // Непомнящий А. А. Музейное дело в

Крыму и его старатели (ХІХ – начало ХХ века) : биобиблиогр. исследова-

ние / А. А. Непомнящий. – Симферополь, 2000. – С. 75–196.

Дзюбенко С. Керченський державний історико-культурний заповід-

ник / С. Дзюбенко // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збере-

ження культурної спадщини : зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектуро-

знавства і культурології. – К., 2006. – Вип. 3, ч. 1 : До 180-річчя Керченського

музею старожитностей. – С. 7–16.

Перепьолкіна Н. Зібрання дореволюційних світлин з фондів Кер-

ченського заповідника (1880-ті – 1920-ті роки) / Н. Перепьолкіна // Сучасні

проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини :

зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології. – К.,

2006. – Вип. 3, ч. 1 : До 180-річчя Керченського музею старожитностей. –

С. 45–50.

Литвинова С. К вопросу об участии советской авиации в боях за Керчь

в 1941–1944 годах : (по материалам фондов Керченского заповедника) /

105

Автономна Республіка Крим

С. Литвинова // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження

культурної спадщини : зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавс-

тва і культурології. – К., 2006. – Вип. 3, ч. 1 : До 180-річчя Керченського

музею старожитностей. – С. 131–137.

Н. Биковська

коктебельський еколого-історико-культурний заповідник

“кіммерія м. О. волошина”

Підпорядкування: Кримська республіканська установа.

Міністерство культури і мистецтв АР Крим. Міністерство

культури і туризму України

Адреса: вул. Коробкова, 13, м. Феодосія, АР Крим, 98100

Тел/факс: (06562) 2-17-60

У структурі заповідника музеї: Дім-музей М. О. Волошина; Літера-

турно-художній музей м. Старий Крим; Меморіальний Дім-музей

О. Гріна – сектор Літературно-художнього музею м. Старий Крим;

Дім-музей К. Г. Паустовського; Музей Марини та Анастасії Цвєтає-

вих.

Дім-музей м. О. волошина в коктебелі

Підпорядкування: Кримська республіканська установа

“Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник

“Кіммерія М. О. Волошина”

Адреса: смт Коктебель, Феодосійський р-н, АР Крим, 98175

Тел.: (06562) 2-45-06, 2-44-37

Транспорт: маршрутне таксі “Сімферополь – Коктебель”,

“Феодосія – Біостанция”, “Феодосія – Урочище”,

автобус “Судак – Феодосія – Сімферополь”

Час роботи: 10.00–17.00 (взимку, вихідний день – понеделок);

10.00–18.00 (влітку, без вихідних днів)

Історична довідка

1903 р. – основний дім у Коктебелі М. О. Волошин будував за власни-

ми кресленнями (ескізами), у 1913 р. прибудував майстерню-бібліотеку.

За часів радянської влади М. О. Кирієнко-Волошин одержав право на

свій дім, бібліотеку та архів від Наркомосу РРФСР та Криму, Всеросійсько-

го та Кримського ЦВК, Раднаркому Криму, відділу народної освіти Крим-

ревкому (копії охоронних грамот и посвідчень 1921–1925).

1931 р. – М. О. Волошин заповів перший поверх свого будинку Все-

російському союзу письменників для створения першого у світі будинку

творчості, а другий– дружині М. С. Волошиній.

1932 р. – після смерті поета дружина зберегла меморіальну обста-

новку кімнат Максиміліана Олександровича та Дім поета, бібліотеку, архів.

Основну частину архіву передано за її заповітом у рукописний відділ Інсти-

туту російської літератури АН СРСР (Санкт-Петербург).

Архівні установи України

106

1975 р. – згідно з заповітом М. С. Волошиної Дім поета став літера-

турно-художнім відділом Феодосійської картинної галереї ім. І. К. Айва-

зовського.

1988 р. – Дім поета виділено у самостійний музей з підпорядкуван-

ням Судаксьому відділу культури райвиконкому.

1990 р. – підпорядковано Феодосійському відділу культури у зв’язку

з реорганізаціею Судакського району.

2001 р. – на правах відділу включено до складу створеного на його

базі Коктебельського республіканського еколого-історико-культурного за-

повідника “Кіммерія М. О. Волошина” рішенням ВР АР Крим.

2005 р. – став філіалом заповідника, який перейменовано в 2006 р.

у Кримську республіканську установу “Коктебельський еколого-історико-

культурний заповідник “Кіммерія М. О. Волошина”.

Обсяг фондів

понад 18 тис. од. зб. музейних предметів основного фонду

понад 33 тис. од. зб. музейних предметів науково-допоміжного фонду

у т. ч.:

1302 од. зб. документів, з них 1299 од. зб. документів з паперовими

носіями у групі “Архів” (1850–1981)

144 од. зб. документів з паперовими носіями

3 од. зб. фоно-, відеодокументів (1847–2003)

понад 2 тис. од. зб. фотодокументів (1849–1962)

понад 300 од. зб. фотонегативів на склі (оригінали) та плівці (1895–

1932)

9254 од. зб. документів з паперовими носіями у групі “Меморіальна

бібліотека” (1708–1932)

Анотація складу фондів

М. О. Кирієнко-Волошин (1877–1932) – поет, художник, літературний

та художній критик, культурний діяч. Усі групи документів виконують ме-

моріальну функцію, містять інформацію про його оточення, епоху.

Основний фонд поділено на 13 груп. Найдавніший писемний до-

кумент датовано 17 трав. 1850 р.: свідоцтво про народження Е. О. Глазер

(1850). Найпізніший – січнем 1981 р. (спогади М. Н. Новікової-Принц про

М. О. Волошина).

У групі “Друковані видання” зберігаються документи з паперовими

носіями, фоно-, відеодокументи (1847–2003). Найдавнішим є “Словарь цер-

ковнославянского и русского языка, составленный вторым отделением Им-

ператорской Академии наук. Т. 4” (СПб., 1847). Останнім виданням групи є

спогади та листи М. С. Волошиної, підготовлені В. П. Купченко під назвою

“О Максе, о Коктебеле, о себе” (2003).

Основний архівний фонд включає: особисті документи М. О. Волоши-

на (автобіографія та життєпис, свідоцтво про народження (копія) та смерть,

про шлюб (копія) та його припинення, закордонний паспорт та пенсійна

книжка, членські квитки, візитні картки та картки журналіста, довіренос-

ті, дарчі записи тощо); зібрання документів його рідних – О. М. Кирієнко-

Волошина, сім’ї Глазер, М. С. Волошиної (формулярні списки про службу,

107

Автономна Республіка Крим

метричні виписки про народження та смерть, свідоцтва про народження

та шлюб, атестати, посвідчення та ін.), його оточення, а також документи,

зібрані в процесі діяльності музею.

Найцінішими є автографи М.О. Волошина: рукописи й машинописи

з авторською правкою віршів, статей, конспектів й тез лекцій, переклади,

листи рідним, друзям та знайомим, записники.

Зберігаються: щоденникові записи М. С. Волошиної, її спогади про

Максиміліана Олександровича (1932–1970), домові книги будинку Воло-

шина (1916–1932), книги відгуків про Дім поета (1933–1948); листи різних

авторів до М. О. Волошина, М. С. Волошиної, спогади про Максиміліана

Олександровича (1932–1981); друковані матеріали – гранки статей, збірни-

ків М. О. Волошина та ін. авторів, репродукції, картки та поштівки, вирізки

з газет (1900–1932); білети закладні, квитанції, талони до переказів пош-

тою, афіші, запрошення та ін.

Багато видань із бібліотеки М. О. Волошина можна віднести до рідкіс-

них книг. Чимало книг унікальних – з автографами, помітками та дарчими

написами. Зібрано книги, твори М. О. Волошина, видані після смерті поета

(сучасні видання, друковані матеріали про нього, а також рідкісні видання,

що стосуються поетів та художників Срібного віку).

Зберігаються документи про В. П. Купченка (1938–2004) – першого

завідувача музею, провідного дослідника життя та творчості М. О. Воло-

шина.

Група зберігання “Фотоархів” включає знімки волошинської сім’ї,

рідних та друзів поета, знайомих та оточення. Особливу цінність набувають

фотографії, виконані самим М. О. Волошиним.

Група “Фотонегативи” має понад 300 од. зб. на склі (оригінали) та

плівці (оригінали та репродукції з фото).

У групі “Меморіальна бібліотека” налічується 9254 прим. книг

(1708–1932). Найстарішим виданням волошинської бібліотеки є книга

J.-B. Bossuet. Histoire universelle. T. 3 (Amsterdam et Leipzig, 1708). Най-

новішими виданнями меморіальної бібліотеки є періодичні та неперіодичні

видання радянських видавництв міст Москви, Ленінграда, Феодосії та за-

рубіжних – міст Парижа, Берліна, Мюнхена, Кельна, Нью-Йорка.

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Каталоги

Допоміжні картотеки

бази даних

2003 р. – розпочато ведення у електронному вигляді обліково-фон-

дової документації (акти приймання-передавання, окремі описи музейних

предметів)

наукова бібліотека

Організовано 1980 р. на базі зібрання книг, що належали М. С. Во-

лошиній. Фонд становить бл. 3,8 тис. прим. книг, основну частину якого

складають дари з інскриптами авторів.

Архівні установи України

108

бібліографія

Волошинские чтения : сб. науч. тр. / ГБЛ, ФКГА, ДМВ. – М. : ГБЛ,

1981. – 136 с.

Дом-музей М. А. Волошина : путеводитель / Н. А. Кобзев, Н. Ф. Плясов,

Т. М. Свидова, Т. В. Ярушевская. – Симферополь : Таврия, 1990. – 64 с.

Крым Максимилиана Волошина : фотографии, документы, открытки

из гос. и частн. архивов / авт.-сост. З. Д. Давыдов, В. П. Купченко. – К. :

Мистецтво, 1994. – 368 с. : ил.

Мирошниченко Н. М. Мемориальная библиотека Максимилиана Во-

лошина: настоящее и перспективы / Н. М. Мирошниченко, А. К. Шапош-

ников // Материалы конф. “Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире:

новые технологии и новые формы сотрудничества”. – М. : ГПНТБ России,

1998. – Т. 1. – С. 369–372.

Материалы Волошинских чтений 1989 : тез. докл., статьи, сообщения,

10–15 мая 1989 г. / под ред. А. К. Шапошникова, Т. М. Свидовой, Т. И. Се-

риковой, Н. М. Мирошниченко. – Коктебель, 1995. – 89 с. – (Дом-музей

М. А. Волошина).

Волошинские чтения в Коктебеле : материалы Волошинских чтений :

(тез. докл., статьи, сообщения), 10–15 мая 1991 г. / ДМВ, Ин-т мировой л-ры

им. А. М. Горького РАН. – Коктебель, 1997. – 117 с.

Волошинские чтения 8 и 9 : материалы и исследования, 26–31 мая

1997 г. / МК РК, КЦГИ, Крым. общ-во рус. л-ры, ДМВ, СГУ. – Симферо-

поль : Крым. архив, 1997. – 180 с.

М. А. Волошин – поэт и мыслитель : материалы десятой междунар.

науч. конф., 17–21 мая 1999 г. – Симферополь : Крым. архив, 2000. – 240 с.

Левичев И. Коктебель. Старый Крым : новый крымский путеводи-

тель / И. Левичев, А. Тимиргазин. – Симферополь : СОНАТ, 2003. – 179 с.

Сокровища Дома Волошина : альбом. – Симферополь : СОНАТ,

2004. – 400 с. : ил.

І. Палаш

літературно-художній музей м. старий крим

Підпорядкування: Філіал Кримської республіканської установи

“Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник

“Кіммерія М. О. Волошина”

Адреса: вул. Свободи, 17, м. Старий Крим, Кіровський р-н,

АР Крим, 97345

Транспорт: автобус

Час роботи: 9.00–17.00 (щоденно)

Історична довідка

1986 р. – створено краєзнавчий музей.

1992 р. – перейменовано в Державний історико- культурний заповід-

ник “Старий Крим”.

1996 р. – перейменовано у Старокримський історико-літературний

музей м. Старий Крим.

109

Автономна Республіка Крим

2001 р. – перейменовано у Літературно-художній музей м. Старий

Крим КРЕІКЗ “Кіммерія М. О. Волошина”.

У структурі як сектор діє Меморіальний Дім-музей О. Гріна.

Обсяг фондів

872 од. зб. музейних предметів (1900–1991)

Анотація складу фондів

Документи зберігаються у секторі фондозберігання. Серед них

архівні матеріали: М. М. Амосова (1913–2003) – хірурга-кардіоло-

га, письменника (фотографії, листування, 1950–1990); Л. М. Вишес-

лавського (1914–2002) – поета (фотографії, листування, 1964–1998);

Т. О. Гагаріної (1941–1991) – скульптора, поета (фотографії, листування, ма-

шинопис, 1953–1991); Н. М. Грін (1894–1970) – вдови російського письмен-

ника О. С. Гріна (фотографії, листування, спогади, документи, 1936–1985);

Ю. В. Друніної (1924–1991) – поета та О. Я. Каплера (1894–1979) – кіносце-

нариста, кінорежисера (фотографії, документи, рукописи, листування,

1929–1991); Г. М. Петникова (1894–1971) – поета-футуриста, переклада-

ча (фотографії, листування, документи, рукописи, 1907–1969); А. І. Цвєтає-

вої (1894–1993) – прозаїка, сестри М. Цвєтаєвої (фотографії, листування,

1972–1987); Т. В. Чуриліна (1885–1946) – поета-футуриста (фотографії,

листування, рукописи, 1933–1946).

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Інвентарні картки

бібліографія

Бачинская А. А. Юлия Друнина и Крым / А. А. Бачинская // Пилигри-

мы Крыма – осень 2000 : путешествия по Крыму, путешественники о Кры-

ме : материалы пятой Крым. Междунар. науч.-практ. конф. : в 2 т. – Симфе-

рополь : Крым. архив, 2001. – Т. 1. – С. 45–50.

Литературно- художественный музей : буклет. – Симферополь : Биз-

нес-центр ТТБ, 2002. – 4 с.

Левичев И. Коктебель. Старый Крым : новый крымский путеводи-

тель / И. Левичев, А. Тимиргазин. – Симферополь : СОНАТ, 2003. – 179 с.

Байбуртская О. В. О материалах Тихона Чурилина в фондах Ста-

рокрымского литературно-художественного музея / О. В. Байбуртская //

“Серебряный век” в Крыму: взгляд из ХХI столетия : материалы Вторых

Герцыковских чтений в г. Судаке, 21–23 сент. 2001 г. / Дом-музей Марины

Цветаевой, Крым. центр гуманит. исследований. – Симферополь ; Судак,

2003. – С. 92–96.

Сеттарова И. В. Из истории старокрымского мемориала А. С. Гри-

на / И. В. Сеттарова // Шестые Таврические научные чтения, г. Симферо-

поль, 27 мая 2005 г. / Крым. респ. краевед. музей. – Симферополь, 2006. –

С. 148–150.

І. Сеттарова

Архівні установи України

110

меморіальний Дім-музей О. с. Гріна у старому криму

Підпорядкування: сектор Літературно-художнього музею

м. Старий Крим

Історична довідка

1964 р. – мав статус філіалу Феодосійського краєзнавчого музею.

1971 р. – Меморіальний Дім-музей О. С. Гріна – філіал Феодосійсько-

го Літературно-художнього музею О. С. Гріна.

1971 р. – відкрито експозицію музею О. С. Гріна як державного музею.

1996 р. – у складі Літературно-художнього музею м. Старий Крим.

Дім є історико-культурною пам’яткою республіканського значення.

Обсяг фондів

225 од. зб. музейних предметів

265 од. зб. документів (1936–1985)

Анотація складу фондів

Зберігаються: архівні документи дружини письменника Н. Н. Грін

(фотографії, листування, спогади); комплекс предметів меморіальної

обстановки кімнати О. С. Гріна, в якій він провів останні дні (меблі, осо-

бисті речі).

О. Кузнєцова

Ялтинський державний історико-літературний музей

Підпорядкування: Міністерство культури і мистецтв АР Крим.

Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Пушкінська, 5, м. Ялта, АР Крим, 98635

Тел.: (0654) 32-30-65

Транспорт: тролейбус 1 (зуп. “кінотеатр “Спартак”)

Час роботи: 10.00–17.30, вихідні дні – понеділок, вівторок

Історична довідка

1892 р. – організовано музей при Ялтинському відділенні Кримсько-

Кавказького гірського клубу.

1918 р. – став природно-історичним, потім краєзнавчим музеєм.

1932 р. – краєзнавчий музей об’єднано зі Східним музеєм Ялти і на-

звано “Об’єднаний музей краєзнавства”.

1944 р. – краєзнавчий музей відновив свою діяльність.

1984 р. – став називатися Ялтинським історичним музеєм.

1990 р. – Ялтинський державний об’єднаний історико-літературний

музей.

2004 р. – Ялтинський історико-літературний музей.

У складі музею відділи: археології, історії, виставковий, фондовий;

культура Ялти XIX – поч. XX ст.; Музей Лесі Українки; Літературно-ме-

моріальний дім-музей К. А. Треньова-П. А. Павленко; філіал Літературно-

меморіальний дім-музей М. З. Бірюкова.

111

Автономна Республіка Крим

З 1996 р. музей видає збірники наукових праць “Дмитрієвські читан-

ня”, в яких опубліковано статті-огляди фондових колекцій наукових спів-

робітників музею С. Н. Борзенко, Т. М. Коноплянко, О. А. Літаш, Н. Г. Нові-

ченкової, К. В. Новіченкової-Лукичевої, Л. В. Петренко, Н. П. Турової,

Л. М. Шмельової.

Обсяг фондів

36,1 тис. од. зб. документів, у т. ч.:

19,9 тис.од. зб. документів з паперовими носіями

15,8 тис.од. зб. фотографій і фотонегативів

360 од. зб. фономатеріалів на різних носіях (воскові валики, грамо-

фонні, патефонні та інші платівки) (1838–2006)

Анотація складу фондів

Відділ фондів Ялтинського історико-літературного музею є загальним

для всіх відділів і філіалу – дому-музею М. З. Бірюкова. Тут зберігаються

різні музейні колекції, зокрема, рукописні матеріали, краєзнавчі, меморіаль-

ні та ін. колекції. До складу основного музейного фонду включено тільки

оригінали.

Документи, що зберігаються у фондах Ялтинського історико-літера-

турного музею, розподіляються за наступними періодами і темами:

матеріали до 1917 р. – документи про становлення Ялти як міста, пові-

ту (з 1838), про розвиток Південного берега Криму як курортної місцевостві

у XIX ст.; документи про події 1917–1920 рр. і розвиток соціалістичних

курортів; про боротьбу жителів Південнобережжя з нацистськими загарб-

никами під час тимчасової окупації Криму (1941–1944); про відновлення

міського господарства і курортів після війни, розвиток курортної справи на

Південному березі Криму наприкін. XX – поч. XXI ст.;

матеріали про становлення наукових закладів міста (Інститут ім. І. Се-

ченова, Інститут виноградарства і виноробства “Магарач”, Ялтинське відді-

лення Всесоюзного інституту тютюну і махорки); документи і фотографії

видатних вчених; фотографії і документи про становлення і роботу Націо-

нального виробничо-аграрного об’єднання “Массандра”; документи відо-

мих виноробів О. О. Єгорова, І. Н. Околелова, М. К. Соболева та ін., радгос-

пів і колгоспів;

документи, що розповідають про жителів Південного берега Криму

XIX–XXI ст., про перебування в Ялті видатних діячів культури XIX–XX ст.,

зокрема Л. М.Толстого і сім’ї А. П. Чехова, видатної української поетеси

Лесі Українки, композитора О. А. Спендіарова, художників Л. Терновца,

Ф. Васильєва, Г. Ярцева, архітекторів К. І. Ешлімана і М. П. Краснова, сю-

жетні фотографії із зображенням сім’ї імператора Миколи ІІ під час пере-

бування в Криму в різні роки, комплекси документів і фотографій відомого

ялтинського лікаря, краєзнавця В. М. Дмитрієва та ін.;

меморіальні фонди включають книги, рукописи, фотографії, листу-

вання письменників К. А. Треньова, П. А. Павленко, М. З. Бірюкова, сучас-

них ялтинських письменників С. К. Славіча, Г. І. Пяткова та ін.;

метричні книги Ялтинських міських і південнобережних храмів кін.

ХІХ – поч. XX ст., зокрема Собору св. Іоанна Златоуста в Ялті, Воскресен-

ської церкви (Мухалатка), Церкви св. Іоанна Предтечі (Массандра), Аутської

Успенської церкви, Благовіщенської церкви (маєток “Джемієт”) тощо;

Архівні установи України

112

фотознімки пейзажних і архітектурних видів Криму із зображенням

відомих палаців і маєтків Південного берега Криму, міст Севастополя,

Бахчисараю, середньовічних печерних міст Криму (Мангуп, Чуфут-кале,

Ескі-Кермен), зроблені ялтинськими фотографами Ф. Орловим, В. Со-

корновим, П. Семеновим, Ф. Кукулевичем, С. Коганом, Л. Ратієвим та ін.

(1870-ті рр. – поч. XX ст.), роботи сучасних фотографів В. Медведєва, Г. Зе-

леніна, М. Кравца, Ф. Дунаєвського та ін.;

зібрання фотографій і негативів на склі ялтинських фотографів В. Со-

корнова і В. Веденісова, зокрема кольорові негативи і позитиви на склі (поч.

XX ст.);

колекція фотонегативів: фотофіксація археологічних розкопок, що

проводилися Ялтинським історико-літературним музеєм у 1980-ті рр.,

пам’ятних подій в історії міста кін. XX – поч. ХХІ ст.; портрети видатних

жителів міста, партизан і підпільників періоду Другої світової війни, пере-

довиків виробництва, кримські пейзажі;

фонографічні записи: колекція грамофонних платівок різних фірм:

записи виступів політичних діячів, письменників, видатних виконав-

ців XIX–XX ст. різних країн, магнітофонні записи виступів письменника

М. З. Бірюкова.

Рідкісні видання – стародруки, видання з автографами і маргіналіями

зберігаються у фондах музею.

Обліково-довідковий апарат

Книги надходжень

Інвентарні книги

Описи

Акти приймання

Довідкові картотеки

бібліотека

Зберігаються довідкові видання, комплекти газети “Кримська газета”,

що видавалася в Ялті (2001–2006).

бібліографія

Україна: Скарби музеїв і заповідників : путівник. – Чорли ; К., 1997. – 48 с.

Ткачук О. П. Ялтинський історико-літературний музей / О. П. Ткачук //

Україна туристична. Провідні підприємства. Особистості. – К., 2006. –

Вип. 1. – С. 56–57.

Ткачук О. П. Ялтинський історико-літературний музей / О. П. Тка-

чук // Ялта. – Сімферополь : ЧорноморПРЕС, 2006. – С. 149–155.

Стежками української культури : буклет. – Сімферополь, 2003.

Л. Петренко, Т. Коноплянко

Феодосійський літературно-меморіальний музей О. с. Гріна

Підпорядкування: Міністерство культури і мистецтв АР Крим. Мініс-

терство культури і туризму України

Адреса: вул. Галерейна, 10, м. Феодосія, АР Крим, 98100

Тел.: (06562) 3-13-09, 3-21-08, 3-53-20