116
9.
2
ctg
dx
∫
. 20.
10.
2
arcsin
arccos
1
dx
x
=
−
∫
. 21.
ch sh
.
11.
2
1
dx
x
+
=
+
∫
22.
2
dx
∫
12.
2 2
1 -
2
dx x a
x a a x a
− +
∫
23.
2
th
dx
∫
.
При інтегруванні функцій можливість безпосередньо використати основні
формули буває вкрай рідкою. Як правило, підінтегральну функцію
доводиться так чи інакше перетворювати для того, щоб інтеграл звести до
табличного. Нижче наведені приклади таких перетворень.
Приклади.
=++=
++
=
+
∫∫∫∫∫
−−
dxxdxxdxxdx
xx
dx
xx
x
.
212123
23
2
2
2
211
1
( )
( )
( )
( )
( )( ) ( )( )
( )
( )
( )( )
1 2 1 2 3 2
2 2 2
2 2
2 2 2 2
2 2
2 2 2 2
2 2
2 2
2 2
2
2
2 4 .
3
1 2 1
1
1
1 1
1 2
3. 1 1 2
2
1 1 1 1
1 1
1 1 1 1 1 1
2 2 1 2 1 4 1 2
1 1
4.
sin co
x x x C
x dx x x
dx dx
dx arctgx C
x x x
x x x x
dx
dx x x
x x x x
x x
dx dx x
x x x
x x
dx
x
−
= − + + +
+ + +
= = + = − + +
+
+ +
= = + − − ≡ =
− + − +
+ − −
−
− + +
− +
∫ ∫ ∫ ∫
∫ ∫
∫ ∫ ∫
2 2
2 2 2 2 2
2
sin cos
s sin cos cos sin
1 1
5.
x x dx dx
x x x x x
dx dx
ctgx C
+
= = − +
∫ ∫ ∫ ∫
∫ ∫
Зауваження. При інтегруванні однієї й тієї ж функції результати
можуть бути по своєму зовнішньому вигляду різними. У дійсності ж вони
або тотожні, або відрізняються між собою тільки на постійну величину.
Теорема (про інваріантость формул інтегрування). Вид формули
інтегрування залишається незмінним незалежно від того, чи є змінна
інтегрування незалежною змінною чи деякою диференційовною функцією;
тобто, якщо
CxFdxxf +=
∫
, то
CxF)x(dxf +=
∫
ϕϕϕ
.
Наведена теорема дозволяє багато інтегралів приводити до табличних.
Приклади.
1.
Cexdexdxdxdxxe
xxx
+====
∫∫
222
2
1
2
1
2
1
22
.