Антін Генсьорський. Галицько-волинський літопис (процес складання, редакції і редактори)

поглядів і останній (п’ятий) пінський редактор. Зате автор четвертої редакції (1289) стоїть

на зовсім протилежних позиціях. Він не лише захисник повної самостійності Волині та її

політики, але, спираючись на те, що сила засновника Галицько-Волинського князівства,

князя Романа, мала своє головне джерело у Волині, він пропагує зверхність Волині над

Галичем. Тому він протиставляє культові короля Данила культ Романа, неприхильно

ставиться до колишньої коронації Данила та до його унії з Римом, на противагу яким він

висуває вимогу триматися православного «правовір’я».

Переробка цим автором, починаючи від 1261 р., перемишльського (1286 р.) і частково

другого холмського зводів (1266 р.) відповідно волинським політичним тенденціям

приховала діяльність Данила останніх років його життя, а також діяльність Шварна

Даниловича /101/ як холмсько-литовського володаря, викривила образ князя Льва і всієї

його політики, в якій цей автор бачив намагання піти слідами Данила, тобто поширити

свій вплив на володимирських князів.

З літературного боку перша і друга холмські редакції (1234 і 1266 рр.) являють собою

більше воєнну повість з героєм Данилом у центрі, ніж літопис. Тому в них знайшло місце

широке використання тогочасної епічної поезії і взагалі поетичних засобів стилю.

Літературне обличчя перемишльського автора виступає досить невиразно. Щождо самого

любомльського редактора, то він виявляється полемістом, який часто вдається до

характерних народних висловів (не сошла оскомина, прояли..., на печенЂхъ і т. п.).

Невелике продовження літопису (від 1289 р.) пінським редактором не виходить поза

норми звичайного стилю літописної розповіді.