Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво

Подождите немного. Документ загружается.

110

бур’янами. Наприклад, надто ранні посіви озимої пшениці перерос-

тають восени, більше ушкоджуються хворобами і шкідниками. Те

саме спостерігається при запізненні із сівбою ранніх ярих — ячме-

ню, вівса, гороху та інших культур. Водночас строки сівби кукуру-

дзи, сої, соняшнику, суданської трави, люцерни, еспарцету, редьки

олійної, ріпаку озимого менше впливають на їх ураження хвороба-

ми і шкідниками.

Способи сівби. Розрізняють звичайний рядковий спосіб сівби з

міжряддям 15 – 18 – 20 – 22 см, вузькорядний з міжряддям 7,5 – 12 см,

перехресний, діагонально-перехресний, широкорядний, гніздовий,

квадратно-гніздовий, пунктирний (точний), безрядковий, розосере-

джений (сівба з надвузькими міжряддями, наприклад, 5 см), стріч-

ковий, смуговий.

Звичайним рядковим

способом висівають озимі і ярі зернові —

пшеницю, жито, тритикале, ячмінь, овес, горох, чину, просо, гречку

та ін.;

широкорядним

— просапні — кукурудзу на зерно і силос, ча-

сто і на зелений корм, цукрові та кормові буряки, соняшник, гречку,

сою, просо, сорго, насінники трав, баштанні культури та ін.

Гніздову сівбу

нині застосовують мало. Раніше цим способом ви-

рощували кукурудзу, соняшник, цукрові буряки. При гніздовій сівбі

на певній відстані висівають по 3 – 4 насінини кукурудзи, соняшни-

ку, гарбузів, кавунів. Гнізда можуть розміщуватись квадратами

(30 × 30, 45 × 45, 70 × 70, 210 × 210) або прямокутно (30 × 45, 45 × 70,

70 × 140).

Просапні можна висівати

діагонально-гніздовим

способом. Пло-

щу при такому способі сівби обробляють по діагоналі. Цей спосіб ви-

користовується обмежено, як і взагалі гніздові посіви.

Безрядкову сівбу

в рільництві також ще мало застосовують. У по-

льових умовах для одержання дружних сходів важливо висіяти

насіння в ущільнений ґрунт, щоб створити кращі умови вологоза-

безпечення для його проростання. При безрядковій сівбі цього важ-

че досягти, тому цей спосіб сівби застосовують переважно в овочів-

ництві.

Точну пунктирну сівбу

проводять сівалками точного висівання.

Такий спосіб сівби дає змогу економити насіння і дещо підвищити

врожайність. Він має переваги порівняно із звичайним нерівномір-

ним при густоті до 1 – 1,5 млн шт. насіння на 1 га і мінімальній ши-

рині міжрядь. При загущенні посіву або при розширенні міжрядь

підвищується і коефіцієнт варіації відстаней між рослинами. Тому

стосовно зернових (пшениці, ячменю, жита) він не має переваг пе-

ред звичайним рядковим.

Точне висівання коренеплодів з розрахунку на кінцеву густоту

вимагає необхідної кількості пестицидів для боротьби з шкідника-

ми, хворобами і бур’янами. Це стосується і кукурудзи, соняшнику,

сої та інших культур.

111

Розосереджена сівба

може бути суцільнобезрядкова, надвузько-

рядна, рядкова або широкорядна, насіння в рядку розосереджено у

вигляді смуги шириною 5 – 10 см. Цим способом можна висівати

зернові і зернобобові, гречку, льон, кормові трави, змішані посіви та

інші культури. Розосереджена сівба дає змогу оптимізувати площу

живлення у співвідношенні 1 : 3, 1 : 2 і 1 : 1. Даний спосіб сівби ви-

вчався на кафедрах рослинництва Національного аграрного універ-

ситету і Харківського аграрного університету (М. А. Бобро, Г. А. Мак-

симчук), Застосовуючи його, можна, наприклад, підвищити вро-

жайність пшениці на 6 – 8 ц/га. На кафедрах зазначених вузів роз-

роблено конструкції спеціальних сошників, які можна використову-

вати на серійних зернових і зернотрав’яних сівалках.

Стрічковий спосіб сівби.

При широкорядній сівбі (з міжряддям

45, 60, 90, 110 см та ін.) іноді замість одного рядка насіння висіва-

ють стрічками по 2 – 3 рядки з відстанню між рядками в стрічці 7,5;

15; 20 см. Застосовують його переважно при вирощуванні проса,

гречки, сої, в сумісних посівах на корм, наприклад, суміші кукуру-

дзи із суданською травою, соєю, потрійних сумішей. Зокрема, при

вирощуванні кукурудзи із суданською травою та соєю (ріпаком, бур-

куном, конюшиною) на відстані 5 – 7,5 см від рядка висівають ком-

поненти сумішей. Це автономізує їх початковий ріст, сприяє кращо-

му росту й розвитку компонентів, підвищує врожайність суміші і

якість корму.

Смуговий спосіб сівби

при вирощуванні польових культур засто-

совують рідко. Він поширений в овочівництві при вирощуванні морк-

ви, цибулі та інших культур. У смузі 5 – 7 до 20 см завширшки без-

рядковим способом вирощують овочеві культури. У виробництві є

приклади застосування його і при вирощуванні польових культур —

гречки, сумішей кукурудзи з соєю. Для цього використовують пере-

обладнану овочеву сівалку, сошники якої дають змогу висівати гре-

чку, просо, суміші кукурудзи із соєю на силос і зелений корм смуга-

ми шириною 5 – 6 см. Такий смугово-розосереджений спосіб сівби

забезпечує добре загортання насіння, краще розміщення рослин

порівняно із звичайним широкорядним способом.

Норми висіву. Оптимальна густота посіву, достатня кількість

поживних речовин, вологи, світла й тепла сприяють утворенню оп-

тимальної для даного виду і сорту польової культури листкової по-

верхні. Вважається, що посіви зернових і зернофуражних (пшениці,

кукурудзи, сорго, ячменю), гороху, картоплі, гарбузів та інших

культур повинні мати листкову поверхню близько 45 – 60 тис. м

/га.

При меншій або більшій площі листя погіршуються умови фотосин-

тезу посіву. Мала площа асиміляційної поверхні не лише знижує

продуктивність фотосинтезу, а й через те, що значна частина світ-

лового потоку проникає на поверхню ґрунту, призводить до небажа-

ного підвищення температури ґрунту і повітря в посіві. Внаслідок

112

цього зростають фізичне випаровування вологи з ґрунту і її транспі-

рація. Потрапляння світла на ґрунт також сприяє росту бур’янів. За

надмірної площі листків частина їх у нижніх ярусах затінюється і

не бере участі у фотосинтезі, значна кількість поживних речовин і

вологи витрачається на створення листкової маси, а отже, знижу-

ється врожай зерна, коренів, бульб тощо. У надмірно затінених по-

сівах кукурудзи погано утворюються качани.

Задовільні показники чистої продуктивності фотосинтезу в посівах

озимих і ярих зернових, кукурудзи на зерно, цукрових і кормових бу-

ряків, картоплі та інших культур — 3 – 4, добрі 4 – 6, дуже добрі —

понад 6 г сухої речовини на 1 м

площі листків за добу.

Для забезпечення вказаних площі листкової поверхні та чистої

продуктивності фотосинтезу густота стеблостою залежно від сорту

(гібриду) пшениці, ячменю, жита має становити 4,5 – 7 млн генера-

тивних стебел на 1 га; гороху 1,0 – 1,2; сої 0,6 – 0,8; кукурудзи на

зерно в Лісостепу і на Поліссі 60 – 80, на силос 80 – 100; в Степу без

зрошення — відповідно 40 – 60, 60 – 70 тис. стебел на 1 га; картоплі

50 – 70 тис. кущів, цукрових буряків 90 – 110 тис., соняшнику 60 – 70;

гарбузів 25 – 30 тис. рослин на 1 га.

Листя рослин, вирощуваних на зелений корм, є найбільш цінною

частиною. Тому в посівах на корм бажано збільшувати облистне-

ність рослин, підвищувати частку листя в урожаї зеленої маси.

В загущених посівах трав і кукурудзи маса листя і листкова по-

верхня за достатнього рівня живлення значно збільшуються. Так,

у посівах кукурудзи на зелений корм з густотою стояння рослин

250 – 300 тис./га площа листкової поверхні досягає 70 – 90 тис. м

/га,

а частка листя в масі врожаю — 43 – 54 %. У таких загущених посі-

вах спостерігаються високі темпи наростання вегетативної маси: за

55 – 60 днів вегетації вже у фазах 11 – 12 листків та цвітіння можна

отримати 500 – 560 ц/га легкоперетравної зеленої маси кукурудзи

на корм, яка містить 86 – 119 ц/га сухої речовини (табл. 6). Це від-

повідає такій самій кількості кормових одиниць (1 кг сухої речовини

зеленої маси кукурудзи у фазі викидання суцвіть — молочна стиг-

лість містить близько однієї кормової одиниці. При звичайній густо-

ті 60 – 80 тис./га такий вихід зеленої маси маємо через 90 – 110 днів).

У загущених посівах на корм показники чистої продуктивності

фотосинтезу звичайно нижчі порівняно з показниками на посівах

на зерно, тому в них більшого значення набуває накопичення сухої

речовини не на 1 м

листкової поверхні, а на 1 м

площі посіву. За

цим показником загущені посіви кукурудзи, жита, вико-жита, пше-

ниці, ярих ранніх кормосумішей, що складаються з 3 – 4 і більше

компонентів, гороху та інших культур переважають посіви на зерно.

Для забезпечення запланованої густоти посіву (рослин чи стебел)

враховують не лише посівну придатність насіння, а й польову схо-

жість у конкретних умовах поля, а також випадання рослин у про-

цесі вегетації.

113

Польову схожість визначають у середньому за кілька років спо-

стережень у господарстві. Вона залежить від вологи, температури,

механічного складу ґрунту, якості підготовки площі, фракції насін-

ня. У зв’язку з цим при механічному формуванні густоти посівів

цукрових і кормових буряків подвійної і навіть потрійної посівної

норми насіння може бути недостатньо. Все це визначають в конкре-

тних умовах. Зважають на механічний склад ґрунту, можливість

утворення на ньому ґрунтової кірки, потенційну забур’яненість по-

ля, наявність у ґрунті шкідників тощо. На посівах коренеплодів,

крім того, доводиться поєднувати формування посівів з боротьбою зі

сходами бур’янів. Тому доцільніше висівати не дві, а дві з полови-

ною — три посівні норми насіння. Так, у виробничих умовах нерідко

висівають 16 – 18 (до 22 – 24) одноросткових та 14 – 16 багаторост-

кових насінин буряків на 1 м довжини рядка при міжрядді 45 см.

У рядку в кінцевому підсумку потрібно залишати 5 – 6 рослин на 1 м

його довжини. Якщо культуру планують вирощувати за екологічно

чистою технологією, слід збільшити норму висіву з розрахунку на

механічний обробіток — боронування і міжрядні розпушування. На

таких посівах кукурудзи, соняшнику, сої, гороху збільшують норму

висіву на 35 – 40 %.

Норму висіву насіння

кг/га) кукурудзи, соняшнику, сої, го-

роху, люпину та інших культур визначають за формулою

ДМ/КР,Н

6. Залежність продуктивності посівів кукурудзи на корм від густоти

стеблостою і способу сівби, ц/га (за О. І. Зінченком)

Фаза

11 – 12 листків

цвітіння

Густота

стебло-

стою, тис.

рослин на

1 га

Зелена

маса

Суха ре-

човина

Перетрав-

ний проте-

їн

Зелена

маса

Суха ре-

човина

Перетрав-

ний проте-

їн

Посів з міжряддям 15 см

200 261 33 2,16 304 62 2,91

250 330 48 2,10 380 78 3,66

300 365 53 2,16 408 83 3,90

400 383 63 3,14 429 86 4,04

500 507 80 3,70 539 114 5,36

600 547 87 3,86 565 119 5,38

Посів з міжряддям 45 см

100 263 39 2,96 271 56 3,36

150 299 42 3,00 319 63 3,78

200 320 43 2,84 345 71 4,26

250 348 52 3,28 399 79 4,75

300 408 67 4,00 455 93 5,68

400 425 65 4,05 485 99 5,94

114

де

— кількість насіння з урахуванням зрідження при механічно-

му догляді, млн шт. на 1 га;

— маса 1000 насінин, г;

— посівна

придатність насіння, %;

— польова схожість, %.

Глибина загортання насіння. У районах достатнього зволоження

глибина загортання насіння може бути на 1 – 2 см меншою за гли-

бину передпосівної культивації (у південних районах ця різниця

має бути мінімальною). Крім того, на більшості площ потрібно про-

водити післяпосівне коткування, а для дрібнонасінних культур час-

то ще й допосівне (багаторічні трави, кормові й цукрові буряки). Ко-

ткування треба робити і при надранній сівбі кукурудзи інкрустова-

ним насінням на глибину 2,5 – 3,5 см. Передпосівне коткування за-

безпечує неглибоке загортання насіння.

Середня глибина загортання насіння ячменю, пшениці, кукуру-

дзи, соняшнику, гороху, чини, сої та інших культур при висіванні в

оптимальні строки в достатньо вологий ґрунт становить 5 – 7 см.

Насіння трав, а також льону загортають на 1,5 – 2 см, цукрових бу-

ряків — на 3 – 4 см. За умов достатнього зволоження все насіння

слід загортати якомога мілкіше. Це забезпечує ранні сходи і міцні-

шу первинну кореневу систему, що посилює початковий ріст рослин.

3.6. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ В СИСТЕМІ ДОГЛЯДУ

ЗА ПОСІВАМИ. РЕАКЦІЯ РОСЛИН НА ОБРОБІТОК

Догляд за посівами включає комплекс агротехнічних, біологіч-

них, екологічних, агрофізіологічних та інших заходів, спрямованих

на оптимізацію водного і поживного режимів ґрунту, фотосинтезу,

зведення до мінімуму забур’яненості посіву та пошкодження рослин

хворобами і шкідниками.

Найдоступнішими, найменш енергоємними та екологічно безпеч-

ними є агротехнічні (механічні) заходи догляду. Це насамперед су-

цільні досходові шарування, до- і післясходові боронування, міжрядні

обробітки широкорядних посівів, підкошування травостоїв багато- і

однорічних трав. Підкошування іноді застосовують і на посівах ко-

ренеплодів (у липні–серпні). Для цього спеціальними пристроями

скошують на високому зрізі бур’яни (лободу, щирицю, мишій). Не-

значне пошкодження листя коренеплодів не має істотного значен-

ня, оскільки воно добре відростає за рахунок формування чергової

пари листків.

До- і післясходове боронування

застосовують у багатьох госпо-

дарствах Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Чер-

каської, Полтавської, Запорізької, Одеської областей, а за останніми

даними — і в західному Лісостепу для знищення бур’янів на посі-

вах кукурудзи, соняшнику, гороху, сої, буряків, картоплі. Своєчас-

ний і якісний обробіток в один–два проходи в момент появи пророс-

тків бур’янів у фазі «білої ниточки» дуже ефективний. Боронування

115

після появи сходів бур’янів вже не дає бажаних результатів, бо

знищується частина зміцнілих сходів, разом з тим створюються

кращі умови для росту бур’янів, що залишилися. Своєчасним боро-

нуванням знищуються насамперед сходи двосім’ядольних — щири-

ці, лободи, гірчиці польової, а також односім’ядольних — плоскухи

(курячого проса), мишію сизого, зеленого та ін.

Види й конструкції борін під час досходового обробітку залежать

від глибини загортання насіння. Чим вона менша, тим легшою має

боти борінка і мінімальною глибина розпушування. У виробництві

широко застосовують середні борони (БЗС) і легкі посівні борінки,

так звані райборінки (ЗОР-0,7), а також легкі сітчасті борони та бо-

рони типу гвоздівок. Останні дуже ефективні для до- і післясходово-

го боронування на посівах кукурудзи, соняшнику, сої, гороху. Нині

розроблено конструкції борін з регульованою глибиною обробітку,

якими іноді можна проводити навіть передпосівну культивацію,

зокрема, при сівбі ранніх ярих і цукрових буряків.

Для суцільного перед- і післяпосівного обробітку застосовують

також зубо-дискову борону, розроблену молдавськими вченими.

У такій бороні на притуплені зуби прикріплюють невеличкі диски

діаметром 10 – 12 см.

Боронування частіше проводять по діагоналі або впоперек на-

прямку сівби. Важливо додержувати інтервалів між боронування-

ми, які визначаються сходами бур’янів у фазі «білої ниточки» і мо-

жуть становити 3 – 4, 4 – 5, 5 – 6 днів. Чим вологіша земля і вища

температура, тим швидше з’являються сходи бур’янів і інтервали

між обробітками скорочуються.

Іноді потрібно боронувати у два сліди, але доцільніше неодночас-

но. Другий обробіток краще провести через 4 – 6 год або наступного

дня. Тоді можна чіткіше визначити якість боронування і необхід-

ність у повторному обробітку.

Тривалі спостереження у дослідах і на виробництві свідчать, що

до- і післясходові боронування — ефективний захід боротьби з

бур’янами і посилення росту рослин (табл. 7).

На посівах просапних і гороху та інших культур боронування не

тільки знищує сходи бур’янів, а й запобігає випаровуванню вологи.

Велике значення має воно на посівах багаторічних трав, зокрема

люцерни й еспарцету. Посіви люцерни боронують важкими борона-

ми (БЗТ), еспарцету — середніми. Іноді боронують і посіви конюши-

ни. Боронування посівів люцерни починають з першого року їх ви-

користання, застосовуючи також голчасті борони (БИГ-3).

Не завжди боронування зубовими боронами є доцільним на

зріджених посівах озимих культур.

Злакові багаторічні трави та їх суміші з люцерною, еспарцетом

обробляють голчастими боронами.

116

Дискування

нещільнокущових злакових трав може призвести до

знищення вузлів кущення. Дисковими боронами можна обробляти

посіви люцерни на корм і насіння 2 – 3 років використання. Його не

слід застосовувати на посівах еспарцету, конюшини, лядвенцю ро-

гатого. Дискування проводять упоперек або по діагоналі до напрям-

ку рядків. Проте цей обробіток значно травмує кореневі шийки і

може затримати відростання рослин. Ефективним може бути повер-

хневий фрезерний обробіток на глибину до 1 см легкими фрезерни-

ми барабанами. Видаляючи верхні бруньки «коронки» — верхньої

частини кореневої шийки, цей обробіток сприяє відростанню на ній

сплячих бруньок.

Отже, при обробітку посівів різними типами борін слід правиль-

но підбирати типи знарядь, визначати строки і глибину обробітку.

Агроекологічне значення міжрядних розпушувань. Основне за-

вдання міжрядних розпушувань — боротьба з бур’янами, підрізан-

ня у міжряддях, присипання та підгортання їх у захисних смугах.

Міжрядні розпушування поліпшують умови вегетації рослин, тем-

пературний, повітряний, водний, поживний та мікробіологічний

режими ґрунту. В Лісостепу і Степу розпушування запобігає утво-

ренню глибоких тріщин, втраті вологи, зменшує перегрівання ґрун-

ту. Посилення газообміну в ґрунті поліпшує діяльність вільноживу-

чих азотфіксуючих бактерій, корисних мікроорганізмів, процеси ні-

трифікації та ін. Міжрядні обробітки (розпушування) особливо ефек-

7. Вплив до- і післясходових боронувань посівів кукурудзи і гороху

на забур

’яненість полів (за даними О. І. Зінченка, Г. О. Коваленка)

Кількість обробітків

Кількість

бур’янів,

шт./м

Маса

бур’янів,

г/м

Висота рослин

висіяної куль-

тури, см

Кукурудза (фаза 8 – 9 листків)

Внесення гербіцидів 4 7,6 88,3

Досдоходе (1),

післясходове (1)

43 67 64,8

Досходове (2),

післясходове (2)

12 32,4 86,3

Досходове (1),

в період появи сходів (1),

післясходове (1)

9 14,3 92,4

Горох (фаза 3 – 4 листків)

Без обробітку 43 126 17,2

Досходове (1),

післясходове (1)

26 37,6 22,5

Досходове (1),

післясходове (2)

12 26,8 26,4

Досдохове (2),

післясходове (2)

8 12,4 28,6

117

тивні в Степу та Лісостепу. У районах достатнього зволоження на

легкосуглинкових і супіщаних ґрунтах головне завдання міжрядних

обробітків полягає у боротьбі з бур’янами.

Міжрядний обробіток можна проводити і до появи сходів — по

рядках маячних культур (вони сходять раніше за основну культу-

ру), а також застосовувати спеціальні орієнтатори агрегату, які пус-

кають по щілинах, нарізаних під час сівби.

Після появи сходів міжрядні обробітки поєднують з присипанням

ґрунтом захисних смуг і підгортанням (рис. 20, 21). Слід зазначити,

що підгортання рослин є радикальним засобом боротьби навіть із

зміцнілими сходами бур’янів

у захисних смугах. Цей при-

йом застосовують на посівах

кукурудзи, соняшнику, цук-

рових буряків, картоплі, сої,

гречки та ін. (рис. 22, 23).

Звичайно, площі, на яких

вносили гербіциди, будуть

краще очищені від бур’янів,

але в другій половині веге-

тації значна забур’яненість

спостерігається на обох фо-

нах. Цьому сприяють дощі,

які знижують концентрацію

гербіцидів у ґрунтовому роз-

Рис. 20. Схема технологічного процесу присипання бур

’янів у зоні рядка:

— переміщений ґрунт під час першого присипання;

— під час другого

Рис. 21. Розміщення лап-поличок для при-

сипання бур

’янів і підгортання рослин ку-

курудзи і соняшнику:

— ліва лапа;

— права лапа

118

чині. Крім того, гербіциди

до цього часто розкладають-

ся в ґрунті. Можливе і деяке

послаблення росту рослин

під впливом цих препара-

тів. Рослини кукурудзи, го-

роху дещо відстають у рості,

у них світлішає забарвлен-

ня листкових пластинок.

Поєднання міжрядного

обробітку з післясходовими

боронуваннями дає змогу

не тільки добре очистити

посів від бур’янів, а й зме-

ншити затрати сукупної

енергії на догляд за посі-

вом (табл. 8).

Рис. 22. Схема розміщення робочих

органів в агрегаті для післясходо-

вого обробітку у міжряддях і захис-

них смугах на посівах кукурудзи,

соняшнику:

— стрілчаста лапа;

— дисковий

загортач-підгортач;

— полільна борінка

Рис. 23. Схематичне зображення робочих органів швидкісного підгортача:

— лапа;

— секція;

— загальна схема

119

8. Вплив боронування і міжрядних обробітків на кількість бур

’янів

і затрати сукупної енергії на обробіток посівів гібриду кукурудзи

Колективний 244 (обліки у фазі викидання волотей) (за даними

О. І. Зінченка, Г. О. Коваленка)

Види і кількість обробітків

Кількість

бур’янів,

шт./м

Маса

бур’янів,

г/м

Висота

рослин

кукуру-

дзи, см

Затрати

сукупної

енергії,

МДж/га

Контроль — внесення гербіцидів 12 37 187 3049

Боронування до сходів (1), після

сходів (1) + міжрядний обробіток (1) 46 243 142 715

Боронування до сходів (2), після

сходів (1) + міжрядний обробіток (2) 23 136 173 1276

Боронування до сходів (2), при

появі сходів (1) і після сходів (1) +

+ міжрядний обробіток (2) 18 53 189 1837

3.7. ЗБИРАЛЬНІ РОБОТИ

Добре організований цикл збирання врожаю з мінімальними

втратами — необхідний завершальний етап технології вирощуван-

ня культури. Через невдало вибраний спосіб збирання, недостатньо

підготовлені збиральні агрегати можуть бути значні втрати зерна,

коренеплодів, силосної маси, сіна та ін. Технологічні втрати зерна

не повинні перевищувати 2 – 3 %. Значною мірою втрати залежать

від застосовуваної техніки. Наприклад, комбайни «Нива», «Колос»

конструктивно недосконалі. Проте старанне їх регулювання дає

змогу звести до мінімуму втрати врожаю зернових.

Кращими є зернозбиральні комбайни, у яких молотильна уста-

новка (барабан) розміщена паралельно ходу збирального агрегату,

а не упоперек, як у старих схемах.

Розрізняють

пряме

роздільне

одно

- і

двофазне збирання

вро-

жаю зерна, кормів, коренеплодів. Так, пшеницю, ячмінь, горох, за-

лежно від умов року і забур’яненості поля, збирають прямим ком-

байнуванням або роздільним способом.

Пряме комбайнування

—

більш продуктивний процес, пов’язаний з меншими втратами вро-

жаю. Проте гречку, просо, могар, сорго збирають

роздільним спосо-

бом

. У них стебла у фазі повної стиглості рослин залишаються зеле-

ними.

Насінники кормових трав (люцерни, конюшини, еспарцету, зла-

кових трав), як правило, збирають роздільно.

При збиранні коренеплодів і бульбоплодів спочатку скошують

гичку, бадилля, а потім збирають корені і бульби. Картоплезбира-

льні комбайни добре працюють на легких супіщаних і легкосуглин-

кових ґрунтах, а на важкосуглинкових картоплю після підкопуван-