Зінченко О.І. Кормовиробництво

Подождите немного. Документ загружается.

Частина 3

360

Топінамбур — дешевий високоякісний корм. Собівартість 1 ц

корм. од. бульб менша, ніж картоплі, а силосної маси — менша, ніж

кукурудзи, і приблизно дорівнює собівартості 1 ц корм. од. силосної

маси соняшнику. За даними В.К. Блажевського (Подільський дер-

жавний аграрний університет), топінамбур добре виводить із орга-

нізму тварин радіонукліди, що підвищує цінність цієї рослини у мі-

сцевостях із підвищеною радіацією після аварії на Чорнобильській

АЕС.

12.3. Кормові баштанні

12.3.1. Гарбузи

До кормових баштанних належать столові і кормові гарбузи,

кормові кавуни і кабачки (кущова форма гарбуза).

Гарбузи — найцінніша серед них культура. Виведено високопро-

дуктивні столові й кормові сорти, наприклад Український багато-

плідний, Український медовик, Стофунтовий та ін. Для викорис-

тання гарбузів як ущільнювача у спільних посівах із кукурудзою на

зерно Інститут зернового господарства УААН вивів кущові форми

звичайних гарбузів, які давали змогу обробляти кукурудзу без шко-

ди для рослин гарбузів. На жаль, таким ущільненим посівам із ку-

курудзою приділяється ще недостатньо уваги. Гарбузи — високоякі-

сний соковитий корм, який містить вуглеводи, цукри, жири, білки,

вітаміни, макро- і мікроелементи. Це посухостійка культура. Виро-

щують її повсюдно, в тому числі і в степових районах, де урожай-

ність гарбузів досягає 300 – 400 до 500 ц/га. Посіви гарбузів розмі-

щують переважно в кормових сівозмінах. У деяких господарствах їх

вирощують на корм і насіння на великих площах.

Гарбузи активно пригнічують бур’яни, що зводить до мінімуму

витрати на догляд за їх посівами. Посіви треба обробляти тільки на

початку розвитку рослин. З утворенням суцільної листкової поверх-

ні у рослин немає потреби проводити роботи для знищення бур’янів.

Гарбузи з повною підставою можна віднести до рослин-біогербіцидів

разом із такими культурами, як жито, суданська трава, кукурудза

на зелений корм, топінамбур, мальва та ін. Це культура пізньовес-

няних строків сівби. До її висівання проводять 2, краще 3 культива-

ції. Сіють у Лісостепу і на Поліссі на глибину 6, а в Степу — 8 см

розріджено з міжряддями 2 м і відстанню між рослинами в рядках

1 – 1,5 м. Норма висіву насіння 3 – 4 кг/га. Густота насадження

3 – 5 тис. рослин на гектар.

Усі баштанні — це так звані пластові культури. Вони, подібно до

проса і твердої пшениці, дають добрі урожаї по пласту багаторічних

трав. Якщо немає цього попередника, восени вносять по 30 – 40 т/га

Польове кормовиробництво

361

гною і 60 – 80 кг/га д.р. фосфорних добрив. Азотні добрива краще

вносити перед сівбою у вигляді аміакатів (М

45–60

у Степу і М

90–100

Лісостепу).

Ущільнені посіви гарбузів застосовують також у посівах кукуру-

дзи на зерно і силос. Сіють через 2 ряди, у рядку 1 – 1,5 м. Це цін-

ний корм для всіх видів тварин і птиці. В кормовому конвеєрі гар-

бузи і кабачки використовують протягом вересня — грудня.

За нормального температурного режиму (12 – 14 °С) плоди сто-

лових і кормових гарбузів, особливо з грубою корою, добре зберіга-

ються до весни. При збиранні треба уникати їх механічних пошко-

джень і втрати ними плодоніжок.

Кабачки. Характерною особливістю вирощування кабачків як

кущової форми гарбуза є менша площа живлення — 1 × 1 м і бага-

торазове збирання врожаю (як огірків). Затримання із збиранням

плодів призводить до припинення плодоутворення. Вміст сухої ре-

човини в недозрілих плодах невисокий (8 – 10 %). Проте це добрий

вітамінний корм для великої рогатої худоби, свиней, птиці. Уро-

жайність кабачків 300 – 500 до 600 ц/га.

12.3.2. Кормові кавуни

Кормові кавуни — це порівняно малопоширена культура, хоч

вирощують її, як і гарбузи, давно. Вони більш посухостійкі, тому

більш поширені у південному Степу. Площі посіву кормових каву-

нів скорочено до мінімуму, що зовсім не виправдано, оскільки в де-

яких степових районах їх не можна замінити навіть гарбузами. Це

цінний дієтичний корм для худоби. Додавання в раціон кормових

кавунів, так само як гарбузів і коренеплодів, сприяє кращому по-

їданню тваринами грубих кормів і силосу.

Як і гарбузи, кормові кавуни походять з південних субтропічних і

тропічних районів землеробства, де в культурі відомі давно. Від

столових сортів відрізняються підвищеним вмістом сухої речовини

(до 12 %). За поживністю близькі до кормових гарбузів. Форма пло-

дів кормових кавунів звичайна довгаста і нагадує форму грецьких

кабачків. У степових і сухих районах Херсонської, Одеської облас-

тей, Криму культура дає 250 – 300 ц/га цінного соковитого корму.

Характеризується доброю перетравністю поживних речовин. В 1 кг

натурального корму 1,4 – 1,6 МДж перетравної енергії (0,09 – 0,11

корм. од). Згодовують їх переважно великій рогатій худобі. Кормові

кавуни можна зберігати, як і гарбузи, майже до весни в овочесхо-

вищах з регульованою температурою (від 4 – 6 до 10 °С).

Основні прийоми технології практично такі самі, як і для виро-

щування гарбузів Слід зазначити, що при вирощуванні кормових

Частина 3

362

кавунів посіви сильно заростають бур’янами, якщо проведено невчас-

но або недостатньо до- і післясходове боронування і міжрядні роз-

пушування. У посівах кормових кавунів можна кулісами розміщу-

вати по 2 – 3 рядки кукурудзи або сорго. Це створює сприятливий

мікроклімат і підвищує вихід кормів.

Крім до- і післясходових боронувань для боротьби з бур’янами

велике значення мають передпосівні культивації. Перед сівбою ка-

вунів треба провести не менш як три суцільні культивації в агрегаті

з боронами з одночасним коткуванням легкими котками для вирів-

нювання і меншого пересушування посівного шару ґрунту. Строки

сівби в Степу більш пізні, ніж інших культур, — наприкінці квіт-

ня — на початку травня. Для підвищення схожості насіння його по-

передньо скарифікують. Щоб прискорити появу сходів, насіння мо-

жна намочувати.

Кормові кавуни за природою еутроф — рослина багатих ґрунтів.

У сівозміні для нього слід відводити кращий попередник — пласт

чи оборот пласта багаторічних трав. Після менш цінних попередни-

ків кавуни краще не розміщувати або компенсувати це навіть в

умовах Степу внесенням 30 – 40 т/га напівперепрілого гною. Якщо

гній внесли, а фосфору і калію в ґрунті достатньо, фосфорні, калійні

і азотні добрива можна вносити стартовими дозами (20 – 30 кг/га

д.р.) перед сівбою в рядки. Слід забезпечити початковий ріст каву-

на, а пізніше, маючи міцну розгалужену кореневу систему, що гли-

боко проникає в ґрунт, він по доброму попереднику забезпечить себе

достатньою кількістю поживних речовин.

Визначаючи строки сівби, треба враховувати можливість пошко-

дження сходів при зниженні температури до плюс 3 – 4 °С (на почат-

ку — в середині травня). Кавуни сіють з міжряддями 2 – 2,1 м куку-

рудзяними і навіть звичайними зерновими сівалками. Ширина

міжрядь залежить від сортових особливостей, довжини батогів (сте-

бел, які стелються). Відстань між рослинами в рядку 1 – 1,2 м.

Вирощування кавунів, так само як і гарбузів, має бути повністю

механізовано. При цьому під час збирання слід запобігати механіч-

ному пошкодженню плодів. При закладанні на зберігання баштан-

них механічно пошкоджені плоди видаляють.

Собівартість 1 ц корм. од. баштанних культур близька до собіва-

ртості одно- і багаторічних трав.

У табл. 85 на прикладі гарбузів наведено узагальнену технологіч-

ну схему вирощування баштанних культур.

Польове кормовиробництво

363

Таблиця 85. Технологія вирощування гарбузів (північний Степ України,

запланована урожайність — 500 ц/га, ґрунт — звичайний чорнозем)

Основні технологічні

прийоми

Агротехнічні вимоги

Підготовка ґрунту після

збирання попередника,

включаючи основний обро-

біток

Лущення стерні агрегатом на глибину 6 – 8 см

слідом за збиранням зернових або трав. Оранка

плугом з передплужником на глибину 30 – 32 см

Внесення добрив Гній (30 – 40 т/га), мінеральні добрива відповідно

до агрохімічного паспорта або картограми поля.

Після багаторічних трав — тільки мінеральні

добрива. Фосфорно-калійні добрива вносять восе-

ни, азотні — перед сівбою

Весняна і передпосівна

підготовка ґрунту

Весняне боронування в 1 – 2 сліди, перша куль-

тивація на глибину 8 – 10 см, наступні і передпо-

сівна з одночасним боронуванням на глибину

6 – 8 см

Сівба У першій декаді травня. Норма висіву насіння

10 – 12 кг, враховуючи зрідження сходів при меха-

нічному догляді. Міжряддя для сортів, що стелять-

ся, 2,1, для кущових — 1,4 м. Сівалки СУПН-8 та

ін. із спеціальним пристроєм для сівби

Догляд за посівами Боронування до і після появи сходів легкими бо-

ронами — упоперек або по діагоналі посівів. Під

час боронування допускається проріджування

15 – 20 % рослин. Обробіток міжрядь після появи

сходів. Захисні смуги мінімальні (не більш як

10 см)

Збирання врожаю Безпосередньо на корм — механічне, на насін-

ня — вручну; для зберігання — механічне з ви-

даленням пошкоджених плодів

13. ПРОМІЖНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва,

коротка історія використання, класифікація

Проміжні культури — важлива складова не тільки сучасного

кормовиробництва, а й рослинництва і землеробства взагалі. Площі

посівів їх в Україні поки що незначні: близько 1,5 млн га, або 4,5 %

площі орних земель. Тепер під проміжні культури можна і потрібно

відводити, як мінімум, 8 – 10 % земель і збирати додатково 10 –

12 млн т. корм. од., що становитиме при розвиненому тваринництві

20 – 22 % всіх кормів у польовому кормовиробництві. В інтенсивно-

му рослинництві й кормовиробництві за достатнього зволоження і

на зрошуваних площах під проміжні культури слід використовува-

ти не менш як 15 – 20 % ріллі. В інтенсивних польових сівозмінах

вони можуть займати 15 – 30 %, у кормових — від 30 – 40 до 60 –

80 % площі (Ю.К. Новосьолов, А.М. Гаврилов, В.X. Зубенко, С.В. Бегей,

Частина 3

364

М. Ф. Лупашку, В.Г. Лошаков, А.О. Бабич, Г.П.Квітко, О.І. Зінчен-

ко, В.М. Шлапунов, Г.І. Демидась та ін.). Для південної частини

Лісостепу України це експериментально доведено дослідами автора

в ланках польових сівозмін і в стаціонарних дослідах з кормовими

сівозмінами в 1965 – 1980 рр.

Загальний період можливої вегетації рослин у полях сівозмін

використовується на 60 – 65 %. Решта часу земля не зайнята, на ній

ростуть бур’яни, багато які визрівають за короткий проміжок часу

(явище неотенії) і дуже засмічують ґрунт насінням. Проміжні куль-

тури різко обмежують можливості для росту бур’янів у післязбира-

льний період, пригнічуючи їх своїм щільним покривом.

Коротка історія використання проміжних культур. Ущіль-

нене використання орних земель застосовувалось ще до н.е. в Китаї,

Індії, країнах Сходу, Єгипті, Греції, Римі, Візантії, а також в горо-

дищах Придніпров’я. В Росії і Україні проміжні посіви широко ви-

користовували вже у XVIII ст. Ідею ущільненого використання ор-

них земель відстоювали К.А. Тімірязєв, О.М. Енгельгардт, П.А. Буд-

рін, Д.С. Косович та інші вчені. К.А. Тімірязєв писав, що кожний

промінь сонця, що падає на чорну поверхню поля, яке парує, — це

багатство, втрачене назавжди, і наші більш освічені нащадки не

простять нам такого марнотратства.

Проте і нині проміжні культури в господарствах використовуються

вкрай недостатньо, неграмотно. Інколи господарники взагалі відмов-

ляються від джерела дешевих кормів, посилаючись на брак часу, на-

сіння і добрив. Більш того, серед учених і досі немає єдиної думки про

доцільність післяжнивних посівів у полях, де наступного року, на-

приклад, вирощуватимуть цукрові буряки або кукурудзу на зерно.

У 30-ті, 40-ві, 50-ті роки ХХ ст. і досі проміжні посіви в кормови-

робництві були і залишаються об’єктом пильної уваги і вивчення

сільськогосподарськими науково-дослідними закладами і вузами.

Значно поширені проміжні посіви в європейських країнах. За

даними Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986), у Франції, Німеч-

чині, Австрії вони займають 10 – 35 % загальної посівної площі.

Останнім часом більш як удвічі розширені посівні площі проміжних

культур у Болгарії, Угорщині та інших країнах.

Класифікація. У польовій сівозміні легко відрізнити проміжну

культуру від основної: за основними культурами планують сівозмі-

ни, вони відіграють провідну роль у структурі посівних площ. А в

кормових сівозмінах ферм, де одержують 2 – 3 урожаї кормових

культур за рік, між основними і проміжними культурами відміннос-

ті можуть бути нечіткими. Якщо одержують 2 – 3 практично рівно-

цінні врожаї за рік, можна не виділяти основні і проміжні культури,

а вважати весняну культуру першою, наступні за нею повторні посі-

ви — другою, третьою і т.д.

Польове кормовиробництво

365

М.П. Єлсуков, А.І. Тютюнников, О.М. Гаврилов та ін. запропону-

вали розрізняти проміжні посіви культур у часі і на площі. В 20 –

50-х роках ХХ ст. проміжні культури часто називали вставними та

ущільнювальними (В.А. Харченко, М.П. Єлсуков, В.І. Едельштейн

та ін.). Перші вирощують у період між вирощуванням основних,

другі — в рядках або міжряддях основних, тобто ущільнюють ними

посіви.

У літературі і рекомендаціях останнього часу наведено класифі-

кацію проміжних культур, згідно з якою серед них виділяють озимі

проміжні, післяукісні, післяжнивні, підсівні. Посіви їх можуть бути

одновидовими, складатись із двох або кількох культур, які нале-

жать до однієї або різних родин, родів, видів. На практиці додержу-

ють наведеної класифікації, хоч трапляються і різні її варіанти Так,

за класифікацією Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986 р.) про-

міжні посіви сільськогосподарських культур поділяють на осінні,

літні й підсівні. В осінніх посівах виділяють озимі, зимуючі і підзимні

проміжні посіви, в літніх — післяукісні і післяжнивні.

Практиків знову зацікавили ущільнені посіви на площі, зокрема

гарбузів у посівах кукурудзи на силос і зерно. Їх застосування іноді

обмежується нестачею робочої сили для збирання вручну. Однак

уже є господарства (у Христинівському і Драбівському районах Чер-

каської області та в інших місцях), де цей процес механізовано.

В Уманському державному аграрному університеті (О.І. Зінчен-

ко) і національному аграрному університеті (Г.І. Демидась) з ураху-

ванням різних зональних умов застосовують і таку класифікацію

проміжних культур:

У часі

(одновидові і змішані посіви)

На площі

(переважно одновидові)

Озимі, зимуючі проміжні

Ранні ярі проміжні

Пізні післяукісні

Післяжнивні ярі і озимо-ярі суміші

подвійного (осінньо-весняного) ви-

користання

Підсівні (трави і коренеплоди)

Ущільнені посіви зернових (ку-

курудзи і сорго)

Ущільнені посіви силосних

Ущільнені посіви кормових баш-

танних

Ця класифікація проміжних культур (у часі) здебільшого анало-

гічна класифікації Інституту кормів УААН (А.О. Бабич, Г.П. Квіт-

ко). Класифікацією введено групи ярих проміжних культур і після-

жнивних озимо-ярих посівів подвійного (осінньо-весняного) викори-

стання. Наприклад, на зрошуваних землях і в районах достатнього

зволоження крім озимих можуть бути і ранні ярі проміжні культу-

ри. Так, ранньовесняні посіви ячменю і вівса з раньостиглими сор-

тами гороху, хрестоцвітими (ярий ріпак, суріпиця, гірчиця біла, ре-

Частина 3

366

дька олійна) можна вважати ранніми ярими проміжними культу-

рами. Після них одержують більший, ніж попередній, урожай кор-

мів.

Досліди автора в умовах південної частини правобережного Лісо-

степу показали, що можна застосовувати також озимо-ярі суміші

для осінньо-весняного використання, наприклад, післяжнивних по-

сівів кукурудзи з озимим ріпаком, вівса з горохом у суміші з озимою

пшеницею, житом, викожитом тощо. Такі поєднання найбільш до-

цільні на зрошуваних землях і в районах достатнього осіннього зво-

ложення.

Усі озимі на корм відносять до проміжних, але озимий ріпак на

корм у Лісостепу не завжди можна вважати проміжною культурою

хоча б тому, що для нього потрібні попередники не гірші, ніж для

озимої пшениці на зерно. Сіють його рано, в ретельно підготовлений

ґрунт. Жито, пшеницю, озиму свиріпу на корм можна сіяти пізніше і

після будь-якого попередника, що звільняє поле в серпні — на по-

чатку вересня.

Підсівні культури для одержання урожаю завдяки післязбира-

льному відростанню або росту підсівають під кормові культури і су-

міші. Так, озимі, ранні ярі суміші і горох на корм можна підсівати

пажитницею однорічною (райграсом однорічним), однорічною ко-

нюшиною, їхніми сумішами, буркуном дворічним, морквою, чорною

редькою, ріпою; кукурудзу на зелений корм — суданською травою,

соргосуданковими гібридами, однорічними конюшинами, буркуном

дворічним тощо. Ущільнювальні культури (гарбузи, квасолю, сою та

ін.) можна застосовувати в полях кукурудзи і сорго на силос і зерно,

кукурудзу і сорго на посівах гарбуза і кавуна на корм.

13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних

культур в Україні

Ресурси тепла. Загальна сума активних температур (при переході

через +10 °С) в Україні змінюється з півночі на південь від 2000 до

3600 °С. Сума температур для одержання урожаю зеленої маси ранніх

ярих сумішей становить 700 – 800 °С. Отже, на всій території України

достатньо тепла для вирощування післяукісних і післяжнивних посівів

на зелений корм, а в південних районах — і на зерно. Період можливої

вегетації проміжних культур після різних попередників до стійкого

похолодання коливається від 60 – 70 до 120 – 140 днів.

Урожай залежно від культури можна мати через 55 – 70 до 100

днів, у тому числі урожай зерна — через 70 – 90 днів. Важливо вра-

ховувати і те, що при вирощуванні польових культур у літніх про-

міжних посівах період їх вегетації значно скорочується. Щоправда,

проходження фаз розвитку післяжнивних посівів, вегетація яких

припадає на серпень — жовтень, навпаки, внаслідок зниження тем-

Польове кормовиробництво

367

ператур подовжується. Проте накопичення вегетативної маси при

підбиранні холодостійких культур відбувається задовільно і добре.

Але на більшій частині території України основним лімітуючим

фактором врожайності проміжних посівів, особливо літніх післяукіс-

них (наприклад, після кукурудзи на зелений корм), післяжнивних і

підсівних, є волога. При цьому запаси її перед посівом, як показало

тривале вивчення цього питання автором в умовах Лісостепу, не ма-

ють значного впливу на врожайність. Літом ця волога може забезпе-

чити в кращому разі лише появу сходів і початковий ріст рослин.

Обробка на ЕОМ даних про кореляційні зв’язки між запасами

вологи перед сівбою ранніх післяукісних (основних), пізніх післяукі-

сних і післяжнивних посівів і їх урожайність у середньому за 15 ро-

ків показала, що ці зв’язки незначні, особливо на ранніх післяукіс-

них посівах. Дещо вищий коефіцієнт кореляції на післяжнивних

посівах (r = 24…26). Але він теж не є визначальним.

Кореляційні зв’язки урожайність — опади під час вегетації піс-

ляукісних і післяжнивних культур досить тісні: для післяукісних

посівів r = 0,69…0,79, для післяжнивних 0,73. Тому для прогнозу-

вання урожайності післяукісних і післяжнивних культур за кількіс-

тю опадів у період вегетації їх ми запропонували рівняння регресії

параболи першого, другого і третього порядків (табл. 86).

Таблиця 86. Залежність урожайності (у) післяукісних і післяжнивних

культур від кількості опадів (х)у період вегетації

Коефіцієнт

Посіви

коре-

ляції

RySx

детерм

інації

ySx

Рівняння регресії

Зв’язок опади — урожайність (ух)

Ранні після-

укісні (основ-

ні)

0,69 0,481

= 8,66 + 1,10х

= 90,1 – 0,0316х + 0,297х

·10

–2

= 94,7 + 3,26х – 0,0152х

+ 0,313х

·10

–4

Пізні після-

укісні

0,79 0,629

= 14,0 + 0,776х

= 8,28 + 0,869х – 0,306х

·10

–3

= 3,00 + 1,01х – 0,134х

·10

–2

+0,214х

·10

–5

Післяжнивні 0,73 0,540

= 8,84 + 0,866х

= 76,9 – 0,614х + 0,568х

·10

–2

= 61,3 – 170х + 0,188х

·10

–2

+ 0,997х

·10

–5

Примітка. у

—

рівняння регресії першого порядку, у

— другого, у

—

третього.

Урожайність проміжних культур, що прогнозується, і фактична в

умовах недостатнього і задовільного зволоження практично збіга-

ються, що підтверджує доцільність використання зазначених рів-

Частина 3

368

нянь у разі планування їх урожайності. Зворотний зв’язок може бу-

ти використаний для розрахунку потрібної кількості вологи (опа-

ди + зрошення) на зрошуваних ділянках з метою одержання запла-

нованого врожаю (табл. 87).

Таблиця 87. Рівняння регресії зворотних зв’язків для розрахунку по-

трібної кількості вологи (опади + зрошення) при одержанні плано-

ваних урожаїв післяукісних і післяжнивних культур

Посіви Рівняння регресії

Ранні післяукісні

= 85,4 + 0,509х

= 98,6 – 0,36у + 0,361у

·10

–3

= 16,8 + 1,94у – 0,829у

·10

–2

+ 0,139у

·10

–4

Пізні післяукісні

= 26,2 + 0,924у

= 8,65,0 + 0,070у – 0,354у

·10

–2

= 55,1 + 0,457у – 0,832у

·10

–4

+ 0,956у

·10

–5

Післяжнивні

= 54,4 + 730у

= 26,6 + 1,27 – 0,220у

·10

–2

= 42,7 + 0,757у + 0,246у

·10

–2

– 0,121у ·10

–4

Примітка. х

—

рівняння регресії першого, х

— другого, х

—

третього порядку.

Математичні методи визначення можливої урожайності повтор-

них посівів для конкретних умов поки що використовують мало. Їх

треба ширше застосовувати при складанні технологічних карт ви-

рощування проміжних культур, а також для раціонального викори-

стання ресурсів поливної води при їх вирощуванні.

Отже, можна зробити висновок, що не запаси вологи в ґрунті пе-

ред сівбою, а наступне зволоження є визначальним фактором уро-

жайності післяжнивних і післяукісних культур. Тому наявність дов-

гострокового прогнозу зволоження має велике господарсько-

економічне значення для вирощування проміжних посівів.

13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур

У зеленій масі пізніх післяукісних, післяжнивних і отав підсів-

них культур значно збільшується вміст протеїну (табл. 88) та віта-

мінів. Так, за даними досліджень, у зеленій масі кукурудзи після-

жнивного посіву міститься протеїну на 20 – 30 %, а вітаміну Е (то-

коферолу) — в 3 – 4 рази більше, ніж у зеленій масі її весняних по-

сівів. Цьому сприяють збирання післяукісних і післяжнивних куль-

тур у більш ранні фази розвитку, умови фотосинтезу і зволоження в

певний період, коли в зеленій масі накопичується більше азоту і

вітамінів. Крім того, в літніх посівах і отавах підсівних культур збіль-

шується облистненість рослин, листя містить більше азоту (а отже, і

протеїну) та вітамінів.

Польове кормовиробництво

369

Таблиця 88. Вміст протеїну в кормових культурах весняних і літніх

посівів (за даними В.Н. Шлапунова, БілНДІЗ)

Вміст сирого протеїну в сухій

речовині, %

Культура Фаза вегетації

весняного

посіву

літнього посіву

(липень)

Люпин кормовий Бутонізація 19,38 20,69

Вика яра » 15,75 21,06

Пелюшка » 15,0 23,38

Овес Викидання волоті 11,75 20,75

Пажитниця однорічна Колосіння 12,38 17,13

Соняшник Утворення

корзинок

18,75 20,75

Гірчиця біла Цвітіння 13,81 23,75

Редька олійна » 14,50 22,06

Ріпак озимий Через 55 днів

після сходів

16,75 23,13

Свиріпа озима Те саме 14,75 17,88

Листя турнепсу » 20,06 24,31

Капуста кормова » 19,19 20,56

За вегетаційний період при одержанні 2 – 3 урожаїв можна мати

в 1,5 – 2 рази більше протеїну, ніж при вирощуванні однієї кормової

культури, і в поєднанні з багаторічними травами значно підвищити

виробництво кормового протеїну в польовому кормовиробництві.

Добір культур. Для вирощування в післяукісних, післяжнив-

них, підсівних і озимих проміжних посівах у різних зонах України

використовують різні кормові культури (табл. 89).

Ранні післяукісні (основні) посіви. В цих посівах після ози-

мих проміжних культур можна висівати практично всі весняні

культури — кукурудзу, суданську траву, суміші їх, кукурудзу з бо-

бами, коренеплоди — кормовий буряк, брукву, турнепс, моркву, цук-

рові буряки, кабачки, гарбузи, гречку і просо на зерно, а також

мальву, кормову капусту, кормову квасолю та ін.

У післяукісних посівах після ранніх ярих і кукурудзи на зелений

корм набір культур менший. Для кормових цілей це насамперед

кукурудза, соняшник, їхні суміші і суміші з бобовими — горохом

кормовим, бобами; суданська трава, горох у чистому посіві на зелену

масу і горох з вівсом, редька олійна, кормова капуста тощо.

У післяжнивних посівах підвищується значення хрестоцвітих —

редьки олійної, гірчиці білої, ріпаку, їх сіють з вівсом і в чистому

посіві. В південних районах країни обов’язково слід сіяти кукурудзу,

кукурудзу із соняшником, кукурудзу з редькою олійною Можна та-

кож вирощувати коренеплоди з коротким періодом вегетації — чор-

ну редьку (для відгодівлі овець) і ріпу-стернянку, зокрема в захід-

них районах України.