Зінченко О.І. Кормовиробництво

Подождите немного. Документ загружается.

Частина 3

340

капустяні. При цьому економлять насінний матеріал, оскільки масові

норми висіву капустяних у 8 – 10 разів нижчі, ніж бобових. Можна та-

кож використовувати соняшник, мальву, щирицю червону і білу та ін.

Скільки має бути компонентів у суміші? Іноді без урахування

ґрунтово-кліматичних умов рекомендують вирощувати багатоком-

понентні суміші. Дослідженнями Інституту кормів УААН (А.О. Ба-

бич, Г.П. Квітко, В.Ф. Петриченко, Г.Ф. Підпалий), Подільського

державного аграрного університету (М.І. Бахмат), Кіровоградської

обласної сільськогосподарської дослідної станції (В.Т. Маткевич) та

іншими дослідними установами виявлено, що в умовах задовільного

зволоження більш продуктивними є прості (2 – 3-компонентні) су-

міші, а при достатньому зволоженні кількість компонентів може

бути доведена до 5 – 6 і навіть 7.

Так, у дослідженнях Інституту землеробства УААН (В.Ф. Сайко,

П.Л. Сарнацький, І.Ф. Артеменко), проведених в умовах достатнього

зволоження (південна частина Полісся), 4-компонентні суміші значно

переважали за продуктивністю дво- і навіть трикомпонентні.

Орієнтовне районування деяких однорічних кормових культур

для використання у змішаних і сумісних посівах подано в табл. 78.

Таблиця 78. Орієнтовне районування деяких однорічних кормових

культур («+» — рекомендовано, «0» — припустимо, «–» — не рекомендовано)

Культура

Лісостеп

Полісся і захід-

на частина

Лісостепу

Степ

Культура

Лісостеп

Полісся і захід-

на частина

Лісостепу

Степ

Кукурудза + + + Люпин + + –

Суданська трава + 0 + Чина + – +

Сорго 0 – + Боби + + –

Пайза 0 + 0 Конюшина

Могар + – + олександрійська + + +

Жито озиме і яре + + + підземна + 0 +

Ячмінь 0 0 0 інкарнатна + + –

Пшениця тритикале + + 0 персидська (шабдар) + + +

Овес + + 0 Пажитниця однорічна + + –

Соя + 0 + Щириця + + +

Вика яра, + + 0 Соняшник + + +

озима + + + Мальва + + +

Горох кормовий, + + +

зимуючий – – +

Буркун білий + + +

Озимий і ярий ріпак,

озима і яра свиріпа,

редька олійна, гірчиця

біла і сиза, перко, тифон

+ + 0

Польове кормовиробництво

341

Принципи складання сумішей. Орієнтовні варіанти сумішей,

відсоткове співвідношення у них компонентів і способи сівби подано

у табл. 79. Склад сумішей і норми висіву компонентів слід уточню-

вати на місцях відповідно до зональних і регіональних рекоменда-

цій.

Таблиця 79. Орієнтовні варіанти однорічних сумішей

і співвідношення у них компонентів

Відсоток насіння від пов-

ної норми висіву

Суміші

злако-

вих

бобових

капус-

тяних

та ін.

Спосіб сівби

Озимі проміжні

Викожито (пшениця, три-

тикале)

60 60 – Злакові по сходах вики

(звичайний рядковий

або вузькорядний)

Ріпак (свиріпа) + жито 60 – 60 Звичайний рядковий

Ріпак (свиріпа) + жито +

горох зимуючий

50 50 50 Звичайний рядковий

або вузькорядний

Жито (пшениця) + горох

зимуючий

60 80 – Звичайний рядковий

Ріпак (свиріпа) + горох

зимуючий

– 60 80 Те саме

Озимо-ярі суміші подвійного (осіннього і весняного) використання

Пшениця (жито) + овес +

горох + вика озима (горох

зимуючий)

60, 40 60,50 – Звичайний рядковий

Ріпак + жито + овес з го-

рохом

60, 40 50 60 Те саме

Ріпак + овес 50 – 80 «

Жито + редька олійна 50 – 80 «

Ранні ярі

Вика (горох, боби, люпин)

+ овес

50 60 – Звичайний рядковий

Вика горох (боби, люпин)

+ овес

50 50,40 – Те саме

Вика, горох, боби (люпин)

+ овес

50 40,40,4

– «

Вика (горох) + ріпак (ре-

дька олійна, гірчиця біла)

+ овес

50 50 50 – 60 «

Вика + овес + райграс

однорічний

40,40 60 – «

Вика + овес + шабдар або

конюшина олександрій-

ська. Те саме з пажитни-

цею однорічною

50,60

40,50

–

Вика + горох + боби + овес

+ соняшник

40 40,40 30 – 40 Звичайний рядковий

Частина 3

342

Продовження табл. 79

Відсоток насіння від пов-

ної норми висіву

Суміші

злако-

вих

бобових

капус-

тяних

та ін.

Спосіб сівби

Пізні ярі (навесні і післяукісно після озимих проміжних)

Кукурудза на зелений

корм + бобові (соя або

боби, буркун, люпин, го-

рох, чина)

60 – 80 60 – 70 – Звичайний рядковий

або широкорядний (з

горохом і чиною смуга-

ми)

Кукурудза на силос + соя,

боби, буркун, ріпак

Широкорядний — сівба

компонентів суміші че-

резрядно та ін.

Кукурудза + шабдар або

конюшина олександрій-

ська

60 – 80 60 – 70 –

Суданська трава +буркун

або вика озима

60 – 80 50 – 60 – Звичайний рядковий

або широкорядний

Кукурудза + суданська

трава (пайза) + бобові

(соя, буркун, боби)

60, 60 60 – Те саме (в разі широко-

рядного — кукурудза з

бобовими в одному ряд-

ку, суданська трава —

окремо, на 7,5 см від

рядка суміші)

Кукурудза + капустяні +

суданська трава (пайза)

50, 60 – 60 – 80 Те саме

Кукурудза + капустяні +

редька олійна, ріпак ози-

мий або ярий

60 – 80 – 60 – 80 «

Сорго + соя 60 – 80 60 – 80 – Широкорядний

Літні (у пізніх післяукісних і післяжнивних посівах)

Кукурудза + горох 60 – 80 50 – 60 – Звичайний рядковий

або широкорядний, мо-

жна стерньовою сівал-

кою-культиватором

Кукурудза + горох + со-

няшник

50 – 60 50 – 60 40 – 50 Те саме

Соняшник + горох – 50 – 60 50 – 60 «

Редька олійна (гірчиця

біла) + овес

50 – 60 – 80 Звичайний рядковий

Овес + горох 50 – 60 50 – 60 – Те саме

Овес + горох + редька олій-

на (ріпак або гірчиця біла)

40 – 50 50 50 – 60 «

При доборі культур для однорічних сумішей так само, як і бага-

торічних, ураховують взаємодію компонентів стеблостою. Так, у разі

висівання кукурудзи з горохом, чиною, викою ярою і озимою різко

погіршується ріст кукурудзи, а із соєю, бобами, буркуном, люпином

білим вона добре розвивається. Такі суміші за достатнього зволо-

ження і на поливах не поступаються за виходом зеленої маси на

Польове кормовиробництво

343

1 га і навіть переважають одновидові посіви кукурудзи. На відміну

від кукурудзи і суданської трави, овес і ячмінь добре ростуть із горо-

хом, чиною, викою озимою і ярою.

Приклади несприятливого взаємовпливу бобових і злакових та

інших культур можна спостерігати вже у фазі проростків. Якщо

пророщувати насіння гороху, вики озимої і ярої з кукурудзою, то

довжина проростків у неї буде значно меншою, ніж у насіння, яке

пророщують окремо. Аналогічне спостерігається при спільному про-

рощуванні насіння вики і гороху із суданською травою. Овес і яч-

мінь проростають однаково з бобовими і без них.

Отже, взаємовплив рослин в агроценозі багато у чому залежить

від кореневих виділень рослин — компонентів суміші.

Можна рекомендувати такі принципи складання однорічних

трав і кормосумішей:

 в однорічних траво- і кормосумішах, на відміну від бага-

торічних, не повинно бути видів у рецесивному (полеглому,

пригніченому, з уповільненим ростом) стані. Це знижує зага-

льну продуктивність суміші, якість корму і має бути виключено при

складанні суміші. Наростання зеленої маси краще у тих варіантах,

де збігаються ріст і розвиток рослин компонентів;

 слід ураховувати алелопатичну взаємодію компонентів суміші,

спричинену кореневими виділеннями (колінами). Через це можливе

погіршення росту одного або кількох компонентів суміші. Оскільки

зазначений взаємовплив виявляється вже у фазі проростків, слід пе-

ревіряти сумісність рослин у суміші. При виявленні негативного

впливу одного виду на інший доцільно автономно розміщува-

ти культури, висіваючи їх окремими стрічками або смугами

(кукурудза, суданка, сорго з викою, горохом, чиною);

 при доборі компонентів суміші слід ураховувати біологічні й

екологічні особливості не тільки видів, а й сортів. Так, сівба низько-

рослих сортів сої у суміші з кукурудзою на силос не дає бажаних ре-

зультатів, разом з тим при вирощуванні їх на зерно в одновидовому

посіві можна мати високий врожай;

 треба створити щільний покрив стеблостою по всій його висоті.

При складанні сумішей, компоненти яких розміщуються у різних

ярусах стеблостою, слід враховувати тіньовитривалість рослин для

нижнього ярусу. В широкорядних посівах із міжряддями 70 см це

має менше значення. Проте у міру звуження міжрядь роль світло-

вого фактора для рослин нижнього ярусу в посіві зростає. Більш ті-

ньовитривалі боби, горох, люпин білий, вика яра, ріпак, буркун, соя

укісних сортів, менше — щириця біла, окремі види мальви, вика

озима (при висіванні з ранньостиглими сортами жита) та ін.

Порядок складання сумішей. Для кормосумішей добирають

компоненти згідно із зональними рекомендаціями, враховують ре-

Частина 3

344

комендовані вміст їх у суміші у відсотках і кількісну норму висіву у

чистому вигляді, переводять її в масову з поправкою на посівну

придатність насіння. Потім розраховують норму висіву компонентів

з урахуванням відсоткового вмісту їх у суміші (табл. 80).

Таблиця 80. Складання сумішей однорічних кормових культур і роз-

рахунок норм висіву насіння в сумішах

Повна норма

висіву насін-

ня на 1 га

Кліма-

тична

зона

Суміш

Компонен-

ти

Частка компонентів у

суміші, % повної нор-

ми висіву

тис. шт.

кг

Посівна придатність

(ПП), %

Всього, з поправкою на

ПП, кг/га

Треба висіяти насіння

з урахуванням участі в

сумішці, кг/га

Горох 60 1500 300 92 326 200

Жито 60 5000 150 94 160 96

Проміжна

озимо-яра.

Звичайний

рядковий

Овес 40 5000 150 92 163 65

50 2500 75 90 83 42

Вика мох-

ната + ку-

курудза

60 150 45 94 48 29

60 400 60 92 65 39

Лісостеп

України

Весняна на

зелений

корм. Широ-

корядний з

міжряддями

45 см

Соя + су-

данська

трава

80 1000 11 86 13 10

Основні прийоми вирощування. Удобрення. Донедавна вва-

жали, що при сівбі бобово-злакових сумішей слід забезпечити на-

самперед фосфорно-калійне живлення рослин. Проте в літературі є

достатньо даних, які свідчать про доцільність, а то й необхідність

внесення азотного добрива. Разом з тим мінеральний азот погіршує

азотфіксацію бобових. Тому азотне добриво у посівах бобово-зла-

кових сумішей треба застосовувати так, щоб не зашкодити розвит-

кові бульбочкових бактерій на коренях бобових компонентів. Врахо-

вуючи, що основна маса бульбочок міститься в шарі ґрунту 0 – 12 см,

азотні добрива при висіванні бобово-злакових сумішей доцільно

вносити на глибину 14 – 16 см рослинопідживлювачами. Певним

винятком є суміш озимої (мохнатої) вики з житом. Вика не тільки

забезпечує себе азотом, а й поліпшує ріст жита і наступної післяукі-

сної культури.

Додавання бобових та інших компонентів нерідко знижує врожай

суміші. При цьому внесення збільшених норм азотовмісних добрив

дає змогу зрівняти врожайність компонентів і навіть перевищити

урожайність одновидового посіву основного компонента (табл. 81).

Польове кормовиробництво

345

Таблиця 81. Вплив добрив на врожайність змішаних посівів кукуру-

дзи з високобілковими компонентами в умовах південної частини

Лісостепу України (ґрунт — чорнозем, дослідне поле кафедри рослинницт-

ва і кормовиробництва УДАУ, досліди О.І. Зінченка і А.О. Січкаря), ц/га

Фон живлення

без добрив

120

Варіант

ц/га

високо-

білкового

компо-

нента, %

ц/га

білкового

компо-

нента, %

ц/га

білковог

компо-

нента, %

Посіви з міжряддями 45 см

Кукурудза гібрид

Колективний 244

370 – 480 – 570 –

Кукурудза + соя

Уманська 1 336 26 462 24 548 23

Кукурудза + щириця

волотиста 342 28 482 27 583 29

Кукурудза + ріпак

озимий 324 24 473 29 562 22

Посіви з міжряддями 15 см

Кукурудза 324 – 448 – 536 –

Кукурудза + соя 282 28 432 26 512 24

Кукурудза + щириця 296 31 456 29 543 32

Кукурудза + ріпак 293 26 434 28 537 26

Інокуляція насіння бобових азотфіксуючими бактеріями. За

багатьма даними літератури, врожайність суміші і якість корму

можна підвищити обробкою насіння бобових ризоторфіном, який

містить відповідні штами азотфіксуючих бактерій. Проте це не зав-

жди ефективно. Однією з причин цього може бути незадовільне

зволоження, мають значення також аерація, механічний склад, ки-

слотність ґрунту, вміст у ньому органічної речовини та ін. Обробля-

ють насіння ризоторфіном безпосередньо перед сівбою.

Прийоми вирощування мають забезпечити високий урожай і до-

статній вміст високобілкового компонента в суміші. Аналіз хімічно-

го складу різних сумішей показав, що високобілкових компонентів у

них має бути 16 – 17 % до 20 – 22 %. Це підвищує вміст протеїну в

кормі з 70 – 90 до 110 – 120 г на 1 корм. од. У дослідах одержано на-

віть вищі показники вмісту високобілкових компонентів у посівах

(див. табл. 81).

Способи і строки висівання сумішей. Залежно від призна-

чення і складу суміші висівають звичайним рядковим, широкоряд-

ним і стрічковим способами або розміщують компоненти окремими

смугами по 2 – 6 м. Наприклад, у посівах ранніх ярих і озимих су-

мішей усі компоненти розміщують в одному рядку при висіванні

звичайним рядковим способом. Кукурудзу з бобовими, ріпаком, бур-

Частина 3

346

куном, мальвою на силос можна висівати з міжряддями 45 – 60 –

70 см, на зелений корм — широкорядно (45 – 60 см) і звичайним

рядковим способом. Компоненти розміщують в одному рядку, через

рядок, через 2 – 4 рядки і окремими смугами (кукурудзу з соєю на

зерно або з горохом на зелений корм). Компоненти ранніх ярих су-

мішей, а також сумішей кукурудзи на силос і зелений корм із соєю,

мальвою, щирицею висівають одночасно, проте редьку олійну, ріпак

ярий з кукурудзою на зелений корм, боби з кукурудзою на силос ви-

сівають після появи сходів кукурудзи. В разі одночасної сівби вони

можуть дозрівати до скошування сумішей. Озиму вику з житом і

ранньостиглими сортами пшениці на корм краще висівати у різні

строки — спочатку вику, а після появи її сходів — жито і пшеницю.

Однорічні кормові культури у сумішах висівають у літньо-осінні,

весняні (ранні і пізні) і літні строки. У літньо-осінній строк (сер-

пень — вересень) сіють озимі кормосуміші. Вони можуть складатись

із озимих рослин (вика + жито, ріпак + жито, вика + пшениця), ози-

мих і зимуючих культур — жито (пшениця) + зимуючий горох. У ці

строки можна сіяти і озимо-ярі суміші для подвійного (осінньо-

весняного) використання. З посівів одних озимих або зимуючих

кормових культур рідко мають значний осінній укіс. При додаванні

до озимої суміші ярих рослин, наприклад вівса і гороху, можна мати

100 – 120 ц/га зеленої маси восени. Загальний вихід корму при цьо-

му значно збільшується (табл. 82). У північній частині Лісостепу і

самі озимі (жито з ріпаком) восени нарощують до 200 ц/га і навіть

більше зеленої маси (Г.І. Демидась).

Таблиця 82. Урожайність озимо-ярих сумішей ( Південна частина Лісо-

степу України, за даними обліків у колекційно-демонстраційному розсадни-

ку кафедри рослинництва і кормовиробництва УДАУ)

Урожайність, ц/га

Суміш

восени навесні разом

Викожито 46 292 338

Викожито + овес 94 273 367

Викожито + овес + горох 112 261 373

У ранніх ярих сумішах, крім ярих (вівса, гороху, вики та ін.), мо-

жуть бути озимі (ріпак, вика мохната) і зимуючі (пелюшка). У пізніх

ярих і літніх посівах також можливі поєднання кукурудза + озимий

ріпак, суданська трава + ріпак ярий, кукурудза + кормовий овес +

+ боби та ін.

Догляд за змішаними і сумісними посівами такий самий, як

і за одновидовими посівами кормових трав та інших кормових куль-

тур. Це до- і післясходові боронування і міжрядний обробіток широ-

корядних посівів.

Польове кормовиробництво

347

Строки збирання. Озимі на корм збирають на початку колосін-

ня злакових і під час цвітіння вики. Суміші жита з ріпаком почи-

нають скошувати перед початком цвітіння ріпаку. Закінчення зби-

рання припадає на фазу повного виколошування жита або пшениці.

Якщо залишається незібрана площа, масу скошують для закладан-

ня раннього силосу або сінажу. Такий ранній силос або сінаж добав-

ляють до зелених кормів у липні — серпні.

Якщо в суміші домінує горох, її збирають у фазі наповнення його

бобів. Збирання, коли горох у фазі лопатки пов’язане із значним (до

20 – 30 %) недобором сухої речовини. В цей час у гороху всього 12 –

14 % сухої речовини, мало її і в інших компонентах суміші.

Посіви люпину і бобів з вівсом збирають у фазі блискучого насін-

ня бобів. Суміші, в яких домінує редька олійна, збирають у фазі цві-

тіння редьки.

12. КОРЕНЕПЛОДИ, БУЛЬБОПЛОДИ І БАШТАННІ

Ці групи кормових культур включають кілька родин: лободові

(буряк), хрестоцвіті (бруква, турнепс та ін.), зонтичні (морква, пас-

тернак), пасльонові (кормова картопля), айстрові (земляна груша —

топінамбур), гарбузові (кормові і столові гарбузи, кабачки, кормові

кавуни). Вони високоврожайні, мають дієтичні властивості, містять

вуглеводи, жири, цукри, вітаміни, макро- і мікроелементи, білки, у

тому числі повноцінні (гарбузи, картопля). Завдяки високій уро-

жайності (від 250 – 300 до 1000 – 1600 і навіть до 2000 ц/га) корене-

плоди, бульбоплоди і баштанні засвоюють до 2 – 3 і навіть 4 % ФАР.

У кормовому балансі і раціонах коренебульбоплоди і баштанні

становлять від 7 – 9 до 11 – 12 %. Це важкозамінні за своїм

фізіологічним значенням корми.

Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні розміщують залежно від

виду в кормових, польових і кормоовочевих сівозмінах, а також поза

сівозмінами, в основних і проміжних посівах.

Собівартість 1 ц корм. од. більшості цих культур на рівні собівар-

тості зернових. Кормові буряки і морква більше, ніж інші культури,

потребують витрат на догляд, збирання і зберігання і поки що за-

лишаються трудомісткими і дорогими культурами. Основний шлях

зменшення витрат на вирощування їх — збільшення врожайності,

удосконалення технологій вирощування, механізація трудомістких

операцій з догляду і збирання.

12.1. Кормові коренеплоди

Коренеплідні кормові рослини уже давно введено в культуру.

Найбільш поширені серед них кормові буряки (Beta vulgaris) роди-

ни лободових. Різновиди буряків — кормові, столові (єгипетський) і

Частина 3

348

цукрові — дуже близькі за будовою і належать до одного виду. Мор-

ква (Daucus carota), пастернак (Pastinaka sativa) належать до роди-

ни селерових або зонтичних, бруква (Brassica napus), турнепс

(Brassica rapa L.) — до родини капустяних, або хрестоцвітих. Коре-

неплоди містять багато поживних речовин. Розрізняють три части-

ни кореня: головку, шийку і власне корінь з бічними корінцями, які

глибоко проникають у ґрунт (рис. 27). Форма коренеплоду може бу-

ти видовженою, округлою, перехідною (рис. 28); колір — білим, ро-

жевим, жовтим, червоним, фіолетовим, зеленим; м’якоть — білою,

рожевою, жовтою, червоною.

Коренеплоди перспективні для вирощування в усіх районах бо-

гарного і зрошуваного кормовиробництва. Бруква і турнепс значно

поширені в районах достатнього зволоження — на Поліссі.

Заслуговують на увагу для використання на корм, особливо ко-

ням, і столові буряки. Найбільш урожайні кормові буряки, бруква,

турнепс. За річної кількості опадів 500 мм їх збирають по 600 – 700,

при 550 – 600 мм — 800 – 1000 ц/га. На зрошуваних ділянках вони

дають 1200 – 1400 ц/га і більше. Так, в Інституті зрошуваного зем-

леробства, господарствах Херсонської області і Криму вирощують по

1600 – 2000 ц/га кормових буряків, у

СТОВ «Дніпро» Черкаського району

Черкаської області, держгоспі «Плосків-

ський» Броварського району Київської

області — 1200 – 1400 ц/га. Менш уро-

жайні морква (300 – 400 ц/га) і пастер-

нак (250 – 300 ц/га).

За вмістом перетравної енергії коре-

неплоди поступаються перед іншими

Рис. 27. Схема будови

коренеплоду:

1 — головка; 2 — шийка;

3 — власне ко

інь

Рис. 28. Форми коренеплодів:

а, б — видовжена; в — округла; г — перехідна

Польове кормовиробництво

349

кормовими культурами — кукурудзою, травами (1,8 – 2,2 – 2,4 про-

ти 3,2 – 3,4 МДж/кг), але завдяки високій врожайності основних і

найбільш поширених видів (буряки, бруква, морква) за виходом ВЕ

з 1 га вони такі самі або навіть перевищують кукурудзу і трави.

Морфобіологічні особливості основних видів. Кормові бу-

ряки. Насіння — окремі супліддя. Плоди — сім’янки. Сім’ядолі лан-

цетоподібні, довгасто-овальні. Маса 1000 насінин 10 – 16 г. Корене-

плоди різні за формою — мішкоподібні, циліндричні, довгасто-

овальні, конічні. Забарвлення їх надземної частини частіше сіро-

жовте, жовте, оранжеве, світло-оранжеве, зелене, рожеве та ін., під-

земної — лимонно-жовте, сіро-жовте, рожеве тощо. Заглибленість у

ґрунт — на 1/4 у мішкоподібних і циліндричних, до 1/2 – 1/3 — у дов-

гасто-овальних і 1/2 – 2/3 — у конічних форм.

Кормова морква. Насіння — двосім’янка з колючками, розпада-

ється при дозріванні на дві частинки. Маса 1000 насінин 1,2 – 1,3 г.

Сім’ядолі дрібні, майже лінійні. Листя дрібнорозсічене. Форма ко-

ренеплоду подібна до коренеплоду кормових буряків (зрізано-

конічна, довгасто-конічна, тупо-конічна, циліндрична). Колір оран-

жево-червоний або оранжевий

Пастернак. Подібний до моркви, але колір коренеплоду світло-

жовтий.

Бруква. Насіння дрібне, коричневе, чорне, кулясте. Сім’ядолі

овальні з виїмкою на кінці. Листя довгасто-овальне з гладенькою

поверхнею. Маса 1000 насінин 2,5 – 3 г. Плід — багатогніздий стру-

чок із внутрішньою перегородкою, в якій розміщується насіння.

Форма коренеплоду — від овальної до довгасто-округлої. Забарв-

лення надземної його частини зелене, фіолетове, підземної — біле,

жовте. Заглиблюється в ґрунт на 1/2 – 1/3 довжини. Більше заглиб-

люються коренеплоди із зеленим забарвленням.

Турнепс. Сім’ядолі овальні з виїмкою на кінці. Листя довгасте,

світло-зелене, дещо опушене. Маса 1000 насінин 2,5 – 3 г. Плід —

багатогніздий стручок. Забарвлення надземної частини коренепло-

ду фіолетове, жовтувато-фіолетове, біле, підземної — біле. Корені

заглиблюються в ґрунт на 1/2 – 3/4 довжини. Форма їх куляста, пло-

ско-округла або довгасто-циліндрична і конічна.

Розрізняють буряковий, морквяний, редьковий типи анатомічної

будови коренеплодів. При цьому морква і коренеплоди родини ка-

пустяних мають первинну і вторинну будову, кормові буряки — і

третинну.

Кілограм коренеплодів містить 11 – 14 % сухої речовини, відпові-

дає 0,10 – 0,12 (рідше 0,14) корм. од., на 1 корм. од. припадає 80 –

100 г протеїну.

Коренеплідні культури — дворічні перехреснозапильні, вибаг-

ливі до умов зволоження і родючості ґрунтів. Температура пророс-