Заволока Л.О. Страхування

Подождите немного. Документ загружается.

(міжнародному) страховому ринку при проведенні певних видів

страхування.

Офшорна страхова компанія — страхова компанія із

спеціальним статусом: як правило, виведена з-під національного

регулювання страхової діяльності за місцем реєстрації або

розташована в офшорному фінансовому центрі.

Президент компанії — найвищий керівник, страхової компанії,

на якого покладені функції управління оперативною діяльністю

компанії,

Стратегія — генеральна програма дії компанії, що передбачає

головну мету компанії та шляхи її досягнення.

Страхова компанія — суб'єкт підприємницької діяльності,

який бере на себе обов'язки страховика і має на це відповідну

ліцензію.

Страхове товариство — установа, організація, компанія,

створена на засадах угоди юридичними особами і громадянами

шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою

одержання прибутку. До С. т. належать: акціонерні, повні, командитні

товариства та товариства з додатковою відповідальністю.

Товариство взаємного страхування — організація

некомерційного типу, створена для страхуванні майнових інтересів її

членів-учасників.

Експертна рада з питань страхування — державний орган

влади, створений в 1996 р. при Кабінеті Міністрів України як

дорадчий орган для висновків щодо формування державної політики у

сфері страхування, розроблення пріоритетних напрямів розвитку

страхового ринку.

Закон України «Про страхування» — законодавчий акт,

прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р. (останні

зміни внесені у 2002 р.). Регулює відносини у сфері страхування і

спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення

надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього

Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Департамент з надзору за страховою діяльністю в складі

Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг

України — орган державної виконавчої влади, який здійснює

державний контроль за страховою діяльністю.

Ліцензія на страхову діяльність — документ, що засвідчує

право страхової компанії брати на страхування (перестрахування)

страхові ризики певного виду. Видається Департаментом з надзору за

страховою діяльністю, має спеціальну форму і містить такі обов'язкові

реквізити: повну і скорочену назву страховика та його юридичну

адресу; перелік видів добровільного та обов'язкового страхування;

назву території, на якій страховик та його філії мають право укладати

договори страхування; термін дії, реєстраційний номер і дату видачі

ліцензії; підпис керівника (або заступника) Департаменту з надзору за

страховою діяльністю. У разі порушення страхового законодавства

ліцензія може бути відкликана.

Страховий нагляд — контроль за діяльністю суб'єктів

страхового бізнесу, здійснюваний спеціально уповноваженими на це

органами. В Україні функції страхового нагляду покладені на Комітет

у справах нагляду за страховою діяльністю та його органи на місцях.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні типи страхових компаній.

2. Що являє собою порядок створення, функціонування та ліквідації

страхових організацій?

3. Перевага і недоліки централізованої, децентралізованої і

регіональної систем організації роботи страхових компаній з

філіями.

4. Назвіть етапи вдосконалення організаційної структури страхової

компанії.

5. В чому полягає демонополізація страхової діяльності в Україні на

сучасному етапі?

6. Доведіть необхідність регулювання діяльності страховика.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Історія виникнення та розвитку страхових організацій.

2. Особливості рейтингування страхових компаній.

3. Особливості діяльності товариств взаємного страхування.

4. Організація діяльності корпорації страховиків Ллойд.

5. Значення стратегічного плану розвитку страхової компанії.

6. Раціональна структура ресурсів визначає потенціал страхової

компанії.

7. Закон України «Про страхування», його значення для розвитку

страхування в Україні.

8. Правове регулювання страхової діяльності в Україні.

9. Аналіз міжнародного законодавства з питань страхування.

10.Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхового ринку в

умовах його становлення.

11.Напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування.

Список рекомендованої літератури до семінарського заняття № 3

1; 2; 22; 29; 40; 50; 51; 56; 63; 76; 88; 94; 95; 100;

108; 109; 112; 114; 116; 117; 120; 121

1; 22; 28; 48; 50; 84; 100; 106; 109; 112; 116; 118; 120

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: Особисте страхування. Страхування майна.

Страхування відповідальності.

Мета заняття: Поглибити, систематизувати та узагальнити знання

про наукове і практичне значення класифікацій

особистого страхування; сутність страхування життя

населення; необхідність страхування від нещасних

випадків; передумови медичного страхування, а

також з питань майнового страхування, зокрема про

місце майнового страхування с загальній системі

страхування; необхідність страхування майна від

вогню та інших небезпек; значення страхування

врожаю та тварин у сільськогосподарських

підприємствах; специфіка страхування технічних

ризиків; особливості страхування транспортних

засобів; страхування майна громадян, а також з

питань необхідності розвитку страхування

відповідальності, зокрема про основні види та

сутність страхування відповідальності; специфіку

об'єктів та суб'єктів страхування відповідальності;

особливості страхування цивільної відповідальності

власників транспортних засобів.

План заняття

Поняття особистого страхування та його класифікація.

Страхування життя.

Поняття майнового страхування, його мета та значення.

Страхування майна громадян.

Страхування транспортних засобів.

Необхідність, сутність і розвиток страхування відповідальності. Його

основні види.

Характеристика об'єктів і суб'єктів страхування відповідальності.

Обсяг і ліміти відповідальності страховика за договорами страхування

відповідальності.

Особливості страхування цивільної відповідальності власників

транспортних засобів. Міжнародна система «Зелена картка».

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення теми слід почати з визначення питання про

необхідність особистого страхування, його мету і класифікацію.

Результатом розгляду класифікації особистого страхування має стати

чітка орієнтація у визначенні підгалузей і видів страхування. При

цьому важливо враховувати, що страхування життя на відміну від

інших підгалузей особистого страхування проводиться виключно в

добровільній формі. Слід пам'ятати й те, що страхування життя на

відміну від інших підгалузей особистого страхування

характеризується поступовим накопиченням страхової суми протягом

строку дії договору страхування.

Необхідно звернути увагу й на обсяг відповідальності, який бере

на себе страховик, укладаючи договір страхування із

страхувальником.

Так, при укладенні договору страхування життя основними

страховими випадками є дожиття застрахованої особи до закінчення

строку дії договору або її смерть протягом цього часу. При

страхуванні від нещасних випадків — це тимчасова втрата

працездатності, постійна втрата працездатності або смерть протягом

строку дії договору страхування від нещасних випадків. При

проведенні медичного страхування страховим випадком є звертання

застрахованої особи до медичної установи за наданням медичної

допомоги.

Страхування життя є найважливішою підгалуззю особистого

страхування. Варто наголосити, що найпопулярнішим видом

страхування життя є змішане страхування життя. Договір змішаного

страхування життя дає змогу поєднати в собі відповідальність

страхової компанії як у випадку дожиття до закінчення строку

страхування, так і у випадку смерті під час дії договору. Крім того,

відповідальність страховика може бути розширена за рахунок

прийняття на страхування відповідальності виплатити страхову суму

або певну її частину у разі настання нещасного випадку із

застрахованою особою. Розглядаючи цей вид страхування, треба

звернути увагу на те, що при проведенні змішаного страхування

життя страхувальник і застрахований можуть бути однією особою,

якщо договір страхування страхувальник укладає відносно своєї

особи. Крім того, змішане страхування життя, як і взагалі всі види

страхування життя, є довгостроковим видом страхового захисту

громадян.

При вивченні питання про сутність змішаного страхування

життя треба дослідити умови його проведення. Слід приділити увагу

порядку укладення договору страхування, а також вимогам, які

страховики висувають до страхувальників; порядку визначення

страхової суми; розрахунку страхових платежів і порядку їх сплати;

часу набрання договором чинності; можливим змінам у відносинах

між страховиком і страхувальником під час дії договору страхування,

в тому числі й можливому розірванню договору; діям сторін у разі

настання страхового випадку, а також порядку визначення і виплати

страхової суми. Необхідно звернути увагу й на той факт, що не кожне

звернення страхувальника (зарахованого) або вигодонабувача може

бути задоволене страховою компанією, визначити причини відмови у

виплаті.

Одним із видів страхування життя є й такий достатньо

популярний вид, як страхування до вступу в шлюб (весільне). За

такого виду страхування, на відміну від попереднього виду,

страхувальник і застрахований завжди є різними особами. При цьому

необхідно зазначити, що договори страхування укладаються на

користь дітей.

Самостійно вивчаючи тему, треба чітко визначити, які умови

страхова компанія ставить до страхувальників (фізичних осіб) і до

застрахованих щодо віку, стану здоров'я, в яких родинних відносинах

повинні знаходитися страхувальники (фізичні особи) і застраховані.

Треба зазначити, що механізм укладення та обслуговування цього

договору страхування такий самий, як і договору змішаного

страхування життя, але цей вид має певні особливості. Насамперед, це

стосується таких понять, як строк страхування і вичікувальний період.

Строк страхування визначається як різниця між 18 роками і віком

дитини на момент укладення договору страхування, а вичікувальний

період — часом між закінченням строку страхування і 21 роком.

Ще одним видом страхування життя є довічне страхування.

Необхідно врахувати, що серед інших видів страхування життя це —

найбільш специфічний вид страхування. Його особливість полягає у

тому, що договір страхування укладається фізичною особою тільки на

свою користь, а у разі настання страхового випадку (смерть протягом

дії договору страхування) страхову суму одержує вигодонабувач, який

визначається страхувальником за життя і може бути як фізичною, так і

юридичною особою. Розглядаючи цей вид страхування, необхідно

дослідити порядок укладення і ведення страхової угоди, а також

ефективність цього виду страхового захисту громадян.

Крім згаданих вище видів страхування життя, при самостійній

підготовці необхідно звернути увагу й на інші його види, а також на

умови їх проведення.

Вивчення теми «Страхування майна» слід почати з визначення

питання про необхідність майнового страхування, його мету і

значення.

Майнове страхування є однією із галузей страхування, його

економічне призначення полягає у компенсації шкоди, заподіяної

страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим

майном.

Студенту слід звернути увагу на те, що Закон України «Про

страхування» визначає в якості об'єкта страхування майна «майнові

інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням та

розпорядженням майном».

Слід зауважити, що майнове страхування об'єднує

найрізноманітніші види страхування, які розподіляються на дві

підгалузі:

страхування майна юридичних осіб і страхування майна

громадян.

Страхування транспортних засобів — узагальнене поняття при

страхуванні всіх видів транспорту — наземного, водного, авіаційного.

Увагу студентів слід звернути на те, що страхуванням водночас

може бути охоплено як сам транспортний засіб (страхування «каско»),

так і вантаж, який на ньому перевозиться, водій та пасажири, а також

відповідальність перевізника перед третьою стороною.

Слід зауважити, що страхування автомобільного та водного

транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування

повітряного транспорту — в обов'язковій.

Студент має знати, які об'єкти підлягають страховому захисту,

які ризики приймаються на страхування і як саме. При страхуванні

автотранспортних засобів на практиці існують різні варіанти

проведення страхування. За кожним з них визначається різний обсяг

відповідальності страховика. Варіанти різняться один від одного

складом ризиків, які становлять зміст страхового покриття. Студенти

мають зважати й на те, що існують обмеження страхових випадків, за

яких страховик не здійснює відшкодування.

За умов ринкової економіки зростає обсяг перевезень пасажирів

і вантажів морським і водним транспортом. У зв'язку із цим все

більшого значення набуває страхування суден, що зумовлено як

підвищеними ризиками використання цих засобів, так і їхньою

високою вартістю.

Страхування каско-суден охоплює страхування корпусу судна

(включаючи машини та обладнання), фрахту та деяких інших витрат,

пов'язаних з ризиками плавання на морях, річках та озерах.

Студенти мають знати, що обсяг страхового покриття

встановлюється на основі однієї з таких умов: «з відповідальністю за

повну загибель і пошкодження», «з відповідальністю за

пошкодження», «з відповідальністю за повну загибель».

Страхування повітряних суден — це вид авіаційного

страхування, до якого, крім страхування авіа-каско, входить багато

інших видів страхування, зокрема страхування відповідальності перед

пасажирами за їхнє життя, здоров'я та багаж. Страхувальником з

цього виду страхування може виступати юридична або фізична особа

— власник повітряного судна чи повітряний перс-візник, що

експлуатує повітряне судно.

Переходячи до розгляду останнього питання — страхування

майна громадян, слід зауважити, що воно вважається найбільш

масовим страхуванням. Головними видами страхування майна

громадян є страхування домашнього майна, страхування будівель,

страхування тварин.

Необхідно звернути увагу на те, що майно громадян страхується

лише у добровільній формі.

Що стосується домашнього майна, то на страхування

приймається різне майно, яке належить на праві приватної власності

страхувальникові або членам його родини, котрі проживають разом з

ним.

Вивчаючи цей вид страхування, необхідно звернути увагу на

склад об'єктів страхування, який, в свою чергу, зумовлює широкий

обсяг відповідальності страховика, бо значно збільшує кількість

подій, у разі настання яких страховик виплачує відшкодування.

Страхувальник може застрахувати домашнє майно водночас від усіх

імовірних подій, а може обрати лише певні з них.

Що стосується будівель, то за ступенем важливості вони

належать до пріоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-

якої будівлі завдає її власникові великих збитків.

Студентам необхідно знати, як визначається вартість будівель,

оскільки на підставі страхової оцінки визначають страхову суму, а в

разі знищення або пошкодження будівель — розмір збитку та

страхового відшкодування.

Страхування тварин — це також вид майнового страхування,

який забезпечує відшкодування майнових втрат власника тварини у

разі її загибелі.

Багато в чому таке страхування подібне до страхування тварин

сільськогосподарських підприємств, хоча й має певну специфіку.

Страхування відповідальності, що є однією з найскладніших

галузей страхової діяльності, динамічно розвивається в усьому світі, і

зокрема в Україні. Так, обсяги акумульованих страхових премій по

страхуванню відповідальності нині в Україні складають близько

третини всіх надходжень від страхової діяльності.

Для того, щоб розкрити сутність страхування відповідальності,

необхідно з'ясувати, на яких правових засадах ґрунтуються відносини

учасників такого страхування.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності

покладено норми вітчизняного та міжнародного права. Тому студент

має зосередити увагу на нормах Цивільного кодексу України, що

передбачають відповідальність особи, яка завдала шкоди життю,

здоров'ю і майну третьої особи.

Слід звернути увагу на визначення Законом України «Про

страхування» об'єкта страхування відповідальності, яким можуть бути

майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником

заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди заподіяної

юридичній особі. Це означає, що страхування відповідальності

спрямоване на захист майнових прав осіб, постраждалих у результаті

дії або бездіяльності страхувальника.

Крім того, студент має знати, що страхові відносини при

страхуванні відповідальності можуть ґрунтуватися на нормах,

визначених:

• законами України та постановами Верховної Ради України

(наприклад, Закон України «Про транспорт»);

• постановами та розпорядженнями Уряду України (наприклад,

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердженні Положення

про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної

відповідальності власників транспортних засобів»);

• міжнародними конвенціями (наприклад. Варшавська конвенція

1929р.).

Розкрити сутність страхування відповідальності допоможе

доскональне вивчення особливих рис, притаманних даній галузі, що

вирізняють її серед інших у страховому бізнесі. Для цього студенту

необхідно з'ясувати сутність питань, які стосуються укладення

договору страхування на користь третьої особи, обсягу та ліміту

відповідальності страховика, строку страхування.

Оскільки при страхуванні відповідальності захищаються не

тільки майнові інтереси постраждалої особи, але й майнові інтереси

особи, яка заподіяла шкоду, то для накладання відповідальності на

таку особу і визнання факту страхової події необхідними є наявність її

вини або визнання того, що її відповідальність настає незалежно від

вини. Тому студенту необхідно зрозуміти сутність таких понять, як

«презумпція вини» та «принцип генерального делікту», визначити, що

є страховою подією при страхуванні відповідальності.

Крім того, слід акцентувати увагу на особливості, яка стосується

комплексного характеру видів страхування, що належать до цієї

галузі.

Для того, щоб відбулися страхові відносини, страхові інтереси

страхувальників мають знайти своє вираження в потребі застрахувати

свою відповідальність. Прояв таких страхових інтересів породжує

виникнення різних видів страхування: страхування цивільної

відповідальності власників транспортних засобів, страхування

відповідальності товаровиробників за якість продукції, страхування

відповідальності за забруднення довкілля, страхування професійної

відповідальності тощо.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних

засобів є одним із основних видів страхування відповідальності.

В Україні цей вид страхування проводиться в обов'язковій

формі згідно із Законом України «Про страхування» та Положенням

«Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування

цивільної відповідальності власників транспортних засобів»,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 2 8

вересня 1996р.

Сутність страхування цивільної відповідальності власників

транспортних засобів полягає в захисті майнових інтересів осіб,

постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини

страхувальників.

При розгляді цього виду страхування студенту необхідно

визначити: хто є суб'єктами такого страхування, що є об'єктом

страхування; який обсяг відповідальності встановлений

законодавством за цим видом страхування; чим відрізняються види

договорів обов'язкового страхування. При цьому студент має знати,

що додатковий договір страхування діє на території інших держав і

має назву «Зелена картка». Договір «Зелена картка» має міжнародне

значення її відповідно представляє систему міжнародних договорів

про

обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників

автотранспортних засобів. Тому студенту необхідно знати принципи

дії системи «Зелена картка» та її територіальну розповсюдженість.

Основним елементом системи «Зелена картка» є Національні

транспортні страхові бюро. Студент має дослідити, з якою метою

створюються національні бюро в різних країнах, яким чином

організована діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро

України, його функції.

Розглядаючи питання взаємовідносин сторін у разі настання

страхового випадку за договорами страхування цивільної

відповідальності власників автотранспорту, слід зосередити увагу на

обов'язках страхувальника, страховика, Моторного (транспортного)

страхового бюро. '

Власники інших видів транспорту (авіаційного, морського,

залізничного) також мають можливість застрахувати свою

відповідальність. В Україні набуває розвитку страхування:

• відповідальності повітряного перевізника і виконавця

повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам,

багажу, пошті, вантажу;

• відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які

можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

• відповідальності власників водного транспорту (включаючи

відповідальність перевізника);

• відповідальності залізничного перевізника.

Закон України «Про страхування» передбачає обов'язкове

страхування відповідальності власників повітряного транспорту

(включаючи відповідальність перевізника). Страхування

відповідальності власників інших видів транспорту здійснюється в

добровільній формі.

Розглядаючи сутність зазначених видів страхування, студент

має визначити правову базу, що регулює відносини власників