71
посилення дії клізми у воду додають трохи дитячого мила, 2–
3 ложки олії або гліцерину, 1–2 ложки кухонної солі, 30–40 мл
3%-го перекису водню, настій ромашки з коренем валеріани й
ін. Температура води має бути близько 20 °С.
Сифонна клізма. Коли не допомагає очищувальна клізма, за-
стосовується сифонна. Вона спрацьовує за принципом сполу-
чених ємкостей. Устрій: лійка, гумова трубка завдовжки 1,5–
3 м, діаметром 1,5–2 см з контрольним склом, без наконечни-
ка. Для цього краще застосовувати товстий шлунковий зонд.
Температура води 38 °С. Положення хворого таке ж, як при
очищувальній клізмі. Уводять кінець зонда якнайдалі до сиг-
мовидної кишки, контролюючи його положення в прямій кишці
вказівним пальцем. Лійка опускається, наповнюється водою і
повільно піднімається на 1–1,5 м. По мірі виходу рідину в лійку
доливають. Як тільки хворий занепокоїться, лійку опускають
і нахиляють, зливаючи у відро рідину, що виходить. Так по-
вторюють кілька разів, кількість води на сифонну клізму — до
10 л.
Лікарські клізми бувають загальними і місцевими. Мікро-
клізма — 50–100 мл розчину, температура не менша за 40 °С.
Перед лікарською клізмою роблять очищувальну. В мікроклі-
змах хворому уводять знеболювальні, заспокійливі, протисудо-
рожні, снотворні речовини. При довготривалому введенні лі-
карських речовин застосовують крапельний метод уведення, і
клізма називається крапельною. Швидкість уведення — 60–80
крапель за 1 хв. На добу можна уводити близько 3 л рідини.
Харчувальні клізми застосовуються тоді, коли хворих не
можна годувати звичайними методами. Харчувальні розчини
уводять до прямої кишки крапельним методом (вода, амінокис-
лоти, спирт, глюкоза). Обсяг харчувальної клізми — 250 г, тем-
пература — 38–40 °С, один-два рази на день.
Катетеризація сечового міхура застосовується при затри-
манні сечовипускання. Проводити її можна після того, як вико-
ристано спроби рефлекторного випорожнення сечового міхура.
Катетеризація — це уведення катетера в порожнину сечового
міхура. Це небезпечна маніпуляція, нею має володіти кожен
лікар. Катетери бувають м’якими — гумовими і твердими —
металевими, жіночими і чоловічими. Перед застосуванням ка-
тетера його обов’язково дезинфікують. Металевий катетер
складається з рукоятки, стрижня і дзьоба з двома отворами.
Чоловічий катетер має довжину 30 см, жіночий — 12–15 см і