Запорожан В.М. Загальна хірургія

Подождите немного. Документ загружается.

349

Пластика сальником

За допомогою великого сальника тампонують поранені па-

ренхіматозні органи, що кровоточать, для закриття великих

перфоративних отворів шлунка та дванадцятипалої кишки, для

створення судинних органних анастомозів, при цирозах печін-

ки і облітеруючому ендартеріїті нижніх кінцівок.

Пластика периферичних нервів

Застосовують чотири види операцій:

1) невроліз;

2) нейрорафія;

3) невротизація;

4) пересадка нервового стовбура.

Ідеальним є випадок, коли уражений нерв з’єднується кінець

у кінець шляхом накладання периневральних швів з тонкого

шовку. Якщо неможливо з’єднати кінці нерва, застосовують

трансплантати, частіше за все вдаються до гомопластики.

Пластика судин

Існує дуже багато засобів зшивання судин. Усі засоби спря-

мовані на те, щоб запобігти звуженню отвору судини і появі у

ній тромбу. В клініках нерідко використовують зшиваючі

апарати, що дозволяє зшивати отвір судини розміром від 2 до

15 мм. Для заміщення дефекту судини застосовують ауто-,

гомо-, алотрансплантати. Краще у разі аутопластики викори-

стовувати вену. Вперше пересадку вени у клініці здійснили

Лістер і Н. О. Богораз. Але треба пам’ятати, що у венах є кла-

пани, тому вени слід перевертати. Останнім часом дуже ши-

роко застосовуються шунти артерій, тобто накладання об-

хідних судинних анастомозів.

Пересадка органів

Вперше пересадку щитовидної залози було виконано Шиф-

фом і Кохером 1883 р. За відсутності і недостатньої функції

залоз у хворих їм пересаджують вільні шматочки від іншої лю-

дини, що призводить до збудження життєдіяльності залози ре-

ципієнта. Краще, якщо залози пересаджуються на судинній

ніжці. Пересаджують паращитовидні залози, яєчка, підшлун-

кову залозу та інші ендокринні органи.

Сьогодні у зв’язку з розвитком мікрохірургії і технічною

підготовкою хірурга, застосуванням якісного знеболювання є

350

можливість для пересадки не тільки ізольованих органів, але й

цілих комплексів органів (серце з легенями, печінка з підшлун-

ковою залозою та ін.).

Пересадка нирки проводиться вже давно. Є повідомлення,

що пересаджена нирка живе в організмі реципієнта понад 10

років, особливо якщо донор — однояйцевий близнюк.

Завдяки широкому розвитку хірургії судин та застосуван-

ню апаратів штучного кровообігу проводяться операції з пе-

ресадки серця. Таких операцій у світі проведено вже декілька

тисяч. Але тут виникають проблеми, пов’язані з юридичними

законами. Адже для того щоб пересаджене серце добре функ-

ціонувало, треба трансплантувати серце, яке б’ється. Тому при

одержанні серця від донора обов’язково слід заручитися пись-

мовим дозволом родичів.

Мікрохірурги пересаджують пальці, кисть, пришивають

відірвані верхні та нижні кінцівки з позитивними віддаленими

результатами.

Алопластика в хірургії

Везаліус ще 1542 р. вперше відновив кровоплин в артерії за

допомогою трубки з комишу. Сьогодні у судинній хірургії дуже

широко користуються найрізноманітнішими протезами судин

з лавсану, тефлону, терплану, дакрону та інших синтетичних

матеріалів. Понад 50 років травматологи успішно з’єднують

кістки за допомогою металевих цвяхів, шурупів, скоб, дроту,

шовку, капрону тощо. Ортопеди застосовують штучні сугло-

би, судинні хірурги — клапани серця та ін.

351

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аграненко В. А., Скачилова Н. Н. Гемотрансфузионные реакции и

осложнения. — М.: Медицина, 1986. — 238 с.

2. Арапов Д. А. Анаэробная газовая инфекция. — М.: Медицина, 1972.

— 216 с.

3. Афиногенов Г. Е., Егинов Н. П. Антисептики в хирургии. — М.:

Медицина, 1987. — 145 с.

4. Белокуров Ю. Н., Граменицкий А. В., Молодкин В. П. Сепсис. —

М.: Медицина, 1983. — 127 с.

5. Братусь В. Д. Интенсивная терапия в неотложной хирургии. —

К.: Здоров’я, 1989. — 277 с.

6. Бунятян А. А., Рябов Г. А., Маневич А. З. Анестезиология и реа-

ниматология. — М.: «Медицина», 1984. — 507 с.

7. Вихриев Б. С., Бурмистров В. М. Ожоги. — Л.: Медицина, 1986.

— 327 с.

8. Волколаков Я. В. Общая хирургия. — Рига: Звайгзне, 1989. — 616 с.

9. Гешелин С. А. TNM-классификация злокачественных опухолей и

комплексное лечение онкологических больных. — К.: Здоров’я, 1996. —

184 с.

10. Григорян А. В., Гостищев В. К., Толстых П. И. Трофические язвы.

М.: Медицина, 1972. — 207 с.

11. Гостищев В. К. Общая хирургия. — М.: Медицина, 1996. — 575 с.

12. Двужильна К. Д. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 1969. — 419 с.

13. Дейнека І. Я., Мар’єнко Ф. С. Короткі нариси з історії хірургії в

Українській РСР. — К.: Здоров’я, 1968. — 253 с.

14. Дмитрієв Б. І., Торбинський А. М., Ананченко Т. П. Російсько-

український тлумачний словник хірургічної термінології. — Одеса, 1994.

— 382 с.

15. История кафедры общей хирургии: Метод. рекомендации / Сост.:

Б. И. Дмитриев, А. М. Торбинский и др.— Одесса, 1993. — 19 с.

16. Климанский В. А., Рудаев Я. Н. Трансфузионная терапия при хи-

рургических заболеваниях. — М.: Медицина, 1984. — 78 с.

17. Коваленко П. П. Клиническая трансплантология. — М.: Медици-

на, 1975. — 75 с.

18. Козицький В. М., Корж Н. А. Десмургія. — К.: Здоров’я, 1986. —

47 с.

352

19. Котельников В. П. Отморожения. — М.: Медицина, 1988. — 256 с.

20. Кузин М. И., Сологуб В. К., Юденич В. В. Ожоговая болезнь. —

М.: Медицина, 1982. — 158 с.

21. Курбангалеев С. М. Гнойная инфекция в хирургии. — М.: Меди-

цина, 1985. — 272 с.

22. Лыткин М. М., Костин Э. Д. и др. Септический шок. — М.: Ме-

дицина, 1980. — 235 с.

23. Мельников В. Н., Мельников Н. И. Анаэробные инфекции. — М.:

Медицина, 1973. — 288 с.

24. Организация лечебного питания в хирургических отделениях (ме-

тод. рекомендации) / Сост.: Б. И. Дмитриев, А. М. Торбинский и др. —

Одесса, 1993. — 20 с.

25. Організація самостійної роботи студентів (метод. вказівки) / Ук-

лад.: Б. І. Дмитрієв, А. М. Торбинський та ін. — Одеса, 1992. — 15 с.

26. Остеосинтез: Рук. для врачей / Под ред. С. С. Ткаченко. — Л.:

Медицина, Ленингр. отд-ние, 1987. — 271 с.

27. Парентеральное питание в хирургии / Н. Т. Терехов, Г. Н. Лип-

кан, Н. Е. Повстяной, А. Ф. Грибовод. — К.: Здоров’я, 1984. — 190 с.

28. Петерсон Б. Е. Онкология. — М.: Медицина, 1980. — 446 с.

29. Петров И. Р. Травматический шок. — М.: Медицина, 1962. —

238 с.

30. Петров И. Р., Басадзе Г. М. Необратимые изменения при шоке и

кровопотере. — Л.: Медицина, 1972. — 255 с.

31. Попкиров С. Гнойно-септическая хирургия. — София: Медицина

и физкультура, 1977. — 502 с.

32. Раны и раневая инфекция: Рук. для врачей / Под ред. М. И. Кузи-

на, Б. М. Костюченок. — М.: Медицина, 1990. — 591 с.

33. Рожанский В. И. Лекции по общей хирургии. — М.: Медицина,

1957. — 704 с.

34. Рябов Г. А. Критические состояния в хирургии. — М.: Медицина,

1979. — 319 с.

35. Справочник по переливанию крови и кровезаменителей / Под ред.

О. К. Гаврилова. — М.: Медицина, 1982. — 303 с.

36. Стручков В. И., Григорян А. В., Гостищев В. К. Гнойная рана. —

М.: Медицина, 1975. — 310 с.

37. Стручков В. И., Стручков Ю. В. Общая хирургия. — М.: Меди-

цина, 1988. — 479 с.

38. Теория и практика местного лечения гнойных ран: проблемы ле-

карственной терапии / Под ред. Б. М. Даценко. — К.: Здоров’я, 1995. —

382 с.

39. Торбинский А. М. Лечение эндотоксикоза при сепсисе. — Одесса,

1994. — 229 с.

40. Усенко Л. В., Шифрин Г. А. Интенсивная терапия при кровопоте-

ре. — К.: Здоров’я, 1990. — 222 с.

353

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ..................................................................................................... 7

Розділ І. ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ (проф. Б. І. Дмитрієв) ...................................... 8

Історія розвитку хірургії (9). Сучасні уявлення про хірургію,

хірургічні захворювання і хірургічну професію (20). Історія

кафедри загальної хірургії (23)

Розділ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ

СЛУЖБИ (доц. О. І. Журавок) ............................................................. 26

Медична документація (33)

Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ (доц. О. І. Журавок).. 40

Санітарно-гігієнічний режим у приймальному відділенні (44).

Санітарно-гігієнічний режим у відділеннях хірургічного

профілю (46). Санітарно-гігієнічний режим в операційному

блоці, палатах і відділеннях реанімації (46). Особиста гігієна

хворих і персоналу (48). Санітарно-гігієнічний режим

харчування хворих (49). Хірургічні дієти (51). Парентеральне

харчування в хірургічній клініці (55)

Розділ IV. МЕДИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ В ПРОЦЕСІ ОБСТЕЖЕННЯ

ХВОРИХ І ДОГЛЯДУ ЗА НИМИ (доц. О. І. Журавок) ................... 58

Традиційні методи (58). Зовнішнє застосування лікарських

засобів (64). Парентеральне уведення лікарських засобів (66).

Новітні способи діагностики і лікування в хірургії (72).

Лапароскопія (72). Ендоскопічні обстеження (74). Ультразвукова

діагностика в хірургії (74). Кріохірургія (75). Застосування

променів лазера в хірургії (75). Ультрафіолетове опромінення

крові (76)

Розділ V. ДЕСМУРГІЯ (доц. В. І. Саввов) ...................................................... 78

М’які пов’язки (81). Техніка накладання м’яких пов’язок (83).

Основні типи бинтових пов’язок (84). Різновиди пов’язок

за локалізацією (84). Тверді пов’язки (85). Транспортні

і лікувальні шини (85). Транспортна іммобілізація (86).

Пов’язки, що твердіють (86)

354

Розділ VІ. АНТИСЕПТИКА І АСЕПТИКА (проф. В. М. Демидов) .............. 90

Хімічні антисептики (93). Хіміотерапевтичні засоби (94).

Асептика (97). Шляхи запобігання розповсюдженню інфекції

(98). Профілактика контактної й імплантаційної інфекції (99).

Стерилізація інструментів (100). Стерилізація рукавичок (100).

Стерилізація шовного матеріалу (101). Підготовка рук хірурга

й операційного поля (101)

Розділ VІІ. КРОВОТЕЧА (проф. А. М. Торбинський) .................................... 103

Методи спинення кровотечі (108)

Розділ VІІІ. ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ (проф. Б. І. Дмитрієв) ...................... 111

Визначення групи крові (115). Визначення резус-фактора (117).

Джерела одержання крові (118). Механізм дії перелитої крові

(120). Показання і протипоказання до переливання крові (120).

Методи і техніка переливання крові (121). Кровозамінники

(124). Ускладнення при переливанні крові

та їх профілактика (125)

Розділ ІХ. ЗНЕБОЛЮВАННЯ (проф. Б. І. Дмитрієв) .................................. 128

Інгаляційний наркоз (131). Рідкі анестетики (131). Газоподібні

наркотичні речовини (131). Апаратура і методи проведення

інгаляційного наркозу (132). Перебіг наркозу (132).

Ендотрахеальний наркоз (133). Міорелаксанти (133).

Ускладнення при інгаляційному наркозі (134). Неінгаляційний

наркоз (136). Керована гіпотонія (137). Штучна гіпотермія (138).

Штучна гібернація (138). Місцева анестезія (139). Спинномозкова,

перидуральна і сакральна анестезія (140)

Розділ Х. ХІРУРГІЧНА ОПЕРАЦІЯ (проф. Б. І. Дмитрієв) ....................... 142

Термінальні стани (149)

Розділ XI. ТРАВМАТОЛОГІЯ (доц. В. І. Саввов) ......................................... 151

Закриті ушкодження м’яких тканин (153). Розтяги й розриви

(153). 3агальні явища при травмі (156). Переломи кіcток і вивихи

(159). Класифікація переломів (159). Морфологічні зміни у різні

строки після перелому. Утворення кісткового мозоля (160).

Клініка переломів (162). Принципи лікування, репозиція

й іммобілізація (163). Техніка липкопластирного витягання (164).

Вивих (165). Закриті ушкодження черепа, органів грудної клітки

і черевної порожнини (167). Ушкодження грудної клітки

та її органів (170). Закриті ушкодження органів черевної

порожнини (171)

Розділ XII. РАНИ (проф. А. М. Торбинський) ................................................ 173

Розділ ХІІІ. ОПІКИ. ВІДМОРОЖЕННЯ.

ПРОМЕНЕВІ УРАЖЕННЯ (проф. В. М. Демидов) .......................... 187

Опіки (187). Класифікація опіків (187). Перша допомога при

опіках (193). Диспансеризаця опікових хворих (199).

Електротравма (199). Променеві ураження (202).

Відмороження (206)

355

Розділ ХІV. НЕКРОЗИ (проф. А. М. Торбинський) ....................................... 209

Гангрена (211). Суха гангрена (211). Волога гангрена (212)

Пролежні (214). Виразки (215). Нориці (219)

Розділ ХV. ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. ГОСТРА ГНІЙНА

ІНФЕКЦІЯ ШКІРИ, КЛІТКОВИННИХ ПРОСТОРІВ

(проф. А. М. Торбинський) .................................................................... 223

Класифікація хірургічної інфекції (223). Етіологія і патогенез

хірургічної інфекції (224). Сучасні методи лікування гнійно-

запальних захворювань (226). Гнійні захворювання шкіри

і підшкірної клітковини (229). Гнійні захворювання

клітковинних просторів і органів (234)

Розділ ХVІ. ГОСТРА ГНІЙНА ІНФЕКЦІЯ СЕРОЗНИХ

ПОРОЖНИН, СУДИН, КІСТОК, СУГЛОБІВ.

ГНИЛЬНА ІНФЕКЦІЯ (проф. А. М. Торбинський) .......................... 241

Гнійні запалення серозних порожнин (241). Гнійний менінгіт

(241). Гнійний плеврит (242). Гнійний перикардит (244). Гнійний

перитоніт (244). Флебіт, тромбофлебіт (248). Лімфангіт (250).

Лімфаденіт (251). Бурсит (252). Тендовагініт (252). Артрит (253).

Остеомієліт (254). Гострий гематогенний остеомієліт (255).

Негематогенні остеомієліти (257). Первинно-хронічні остеомієліти

(258). Панарицій (259). Гнильна (путридна) ранова інфекція (262)

Розділ ХVІІ. СЕПСИС. ЕНДОТОКСИКОЗ В ХІРУРГІЇ.

ДЕТОКСИКАЦІЯ ОРГАНІЗМУ (проф. А. М. Торбинський) .......... 267

Сепсис (267). Ендотоксикоз при гнійній хірургічній

патології (277)

Розділ ХVІІІ. ГОСТРА АНАЕРОБНА НЕСПЕЦИФІЧНА

І СПЕЦИФІЧНА ІНФЕКЦІЯ (проф. Б. І. Дмитрієв) ...................... 284

Гостра специфічна анаеробна інфекція (288). Правець (289).

Сибірка (290). Дифтерія (291). Сказ (291)

Розділ XIX. ХРОНІЧНА ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ

(проф. В. М. Демидов) ........................................................................... 292

Туберкульоз (292). Туберкульоз шкіри та підшкірної жирової

клітковини (294). Туберкульоз органів шлунково-кишкового

тракту (294). Туберкульоз сечостатевих органів (294). Туберкульоз

кісток і суглобів (295). Сифіліс (297). Актиномікоз (298)

Розділ XX. ПАРАЗИТАРНІ ХІРУРГІЧНІ

ЗАХВОРЮВАННЯ (канд. мед. наук П. Г. Литвинов)....................... 300

Ехінококоз (300). Альвеококоз людини (302). Аскаридоз (303).

Опісторхоз (304). Амебіаз (305). Філяріатоз (306).

Парагонімоз (307). Фасціольоз (309)

Розділ XXI. ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (доц. І. Ф. Львов) ......... 310

Класифікація злоякісних пухлин (314). Лікування пухлин (317).

Пухлини сполучної тканини (322). Злоякісні пухлини (322).

Пухлини м’язів, кровоносних судин та нервів (323). Доброякісні

епітеліальні пухлини (324). 3лоякісні епітеліальні пухлини (325)

356

Розділ XXII. ВАДИ РОЗВИТКУ. ПЛАСТИЧНА ХІРУРГІЯ

(доц. О. І. Журавок) ............................................................................... 326

Класифікація вад розвитку та виродливостей (329). Подвійні

(множинні) виродливості (329). Вади розвитку обличчя та шиї

(332). Уроджені вади розвитку шиї (333). Вади грудної клітки

(333). Вади розвитку органів грудної порожнини (334). Вади

розвитку дихальної системи (335). Вади розвитку органів

травлення (336). Вади розвитку сечостатевої системи (337).

Вади розвитку опорно-рухового апарату (340). Пластична,

або відновна хірургія (343). Тканинна несумісність і шляхи її

подолання (344). Вільна пересадка шкіри (347). Пересадка

кісткової тканини (348). Пластика м’язів (348). Пластика

сухожиль (348). Пластика фасцій (348). Пластика сальником

(349). Пластика периферичних нервів (349). Пластика судин

(349). Пересадка органів (349). Алопластика в хірургії (350)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .................................................................................. 351

Рис. 1. Операційна бригада за роботою

Рис. 2. Кабінет ендоскопічних досліджень

Рис. 3. Операційна ендоскопічної хірургії

Рис. 4. Ультразвукова індикація органів

черевної порожнини