Гінекологічна патологія
48
містить венозні сплетення й нервові волокна. М’язова
оболонка (tunica muscularis) складається з зовнішньо-
го шару поздовжніх і внутрішнього шару циркуляр-
них гладких м’язових волокон. Підслизовий шар
(tunica submucosa) представлений сполучнотканинною
власною пластинкою, багатою на лімфатичні, венозні
сплетення та еластичні волокна. Внутрішня оболонка
(tunica interna) — слизова, вистелена багатошаровим
плоским епітелієм. У нормі піхва не містить залоз.
Плоский епітелій піхви в нормі незроговілий і скла-
дається з чотирьох шарів: базального, парабазально-
го, проміжного і поверхневого. Проміжний шар епіте-
лію піхви багатий на глікоген. Клітини Ларгенганса
в епітелії піхви є похідними кісткового мозку. Вони за-
безпечують локальну імунну відповідь.
Епітелій піхви (особливо її верхньої частини) є над-
звичайно чутливим до естрогенів. Після менопаузи,
коли синтез естрогенів зменшується, епітелій піхви за-
знає атрофічних змін, стоншується, стає більш вразли-
вим і швидше ушкоджується внаслідок травми або за-
пального процесу.
Кровопостачання піхви дуже розвинуте. Численні
артерії піхви є гілками маткової артерії, нижньої міху-
рової артерії, середньої гемороїдальної артерії, внут-
рішньої соромітної артерії і вагінальної артерії, яка є
гілкою a. hypogastrtica. Добре розвинуті вени утворю-
ють численні сплетення, які прямують до внутрішньої
клубової вени або її гілок. Піхвове венозне сплетення
сполучається з матковим, міхуровим і гемороїдальним
венозними сплетеннями.
Лімфатичні судини верхньої половини піхви несуть
лімфу до внутрішніх клубових, обтураторних, гіпо-
гастральних і, інколи, ректальних лімфатичних вузлів.
Судинна сітка піхви має добре розвинуті анастомози
між верхньою і нижньою частиною та передньою і зад-
ньою стінкою органа.
Іннервація піхви здійснюється за рахунок вагіналь-
ного сплетення (автономна іннервація) та сенсорних
нервових волокон пудендального нерва (S
2
–S
4
).
Гормонозалежні зміни епітелію. Під дією естрогенів
збільшується товщина слизової оболонки піхви. В ба-
зальному шарі епітелію зростає мітотична активність,
стимулюються проліферація та ріст клітин. Найбільша
товщина слизової оболонки піхви спостерігається між
7 і 14-м днями фізіологічного менструального циклу.
Стовщення вагінального епітелію відбувається у но-
вонароджених дівчаток (вплив материнських естро-
генів), під час вагітності (під дією прогестерону
збільшується товщина проміжного шару) і рідко під
час менопаузи (при збільшенні екстрагонадної про-
дукції естрогенів). У більшості жінок у постменопаузі,
а також у дівчаток віком від кількох тижнів після на-
родження до менархе, коли рівень естрогенів низький,
епітелій піхви складається лише з кількох шарів ба-
зальних і парабазальних клітин. Такий тонкий епітелій
у сполученні з нейтральною або лужною реакцією
піхвового вмісту в ці періоди сприяє частому розвит-
ку вагінальних інфекцій.
Метод гормональної кольпоцитології, запропоно-
ваний Pouchet (1847) і вдосконалений Papanicolaou і
Babes, не втратив діагностичної цінності й до нашого
часу. Він базується на кореляції між ступенем зрілості
клітин епітелію піхви і рівнем ендогенних та екзоген-
них статевих стероїдних гормонів (естрогени, прогес-
терон та андрогени) при порівнянні з клінічними дани-
ми (рис. 2.3). Клітини для дослідження беруть з боко-
вої стінки верхньої частини піхви з метою виключен-
ня можливості контамінації із вмістом цервікального
каналу або з запальними виділеннями. Для досягнен-
ня кращих результатів методу гормональної кольпоци-
тології рекомендують виконувати чотири досліджен-
ня в різні фази менструального циклу: два протягом
фази проліферації для контролю за рівнем естрогенів і
два — в секреторну фазу для оцінки адекватності
рівня прогестерону.
Естрогенний тип мазка. Естрогени стимулюють про-
ліферацію і дозрівання плоского епітелію. Типові зрілі
поверхневі епітеліальні клітини є великими, плоскими,
багатогранними, з еозинофільною цитоплазмою та
пікнотичним ядром. Тести оцінки естрогенної актив-
ності грунтуються на визначенні співвідношення
кількості еозинофільних клітин з пікнотичним ядром та
інших клітин:
Каріопікнотичний індекс — процентне співвідно-
шення кількості поверхневих еозинофільних і ціано-
фільних клітин з діаметром ядра менше 6 мкм.
Еозинофільний індекс — вміст (у відсотках) еози-
нофільних поверхневих клітин у загальній клітинній
популяції.
Індекс дозрівання — співвідношення (у відсотках)
парабазальних, проміжних і поверхневих клітин (при
народженні: 0–95–5; у дитинстві: 80–20–0; під час ову-
ляції: 0–40–60; при вагітності: 0–95–5; після пологів і
в менопаузі: 100–0–0).
Результати гормональної кольпоцитології мають
розглядатись у зв’язку з клінічними даними.
Гестагенний тип мазка. На відміну від естрогенів,
гестагени не мають специфічних рис впливу на вагі-
нальний епітелій. Єдиним критерієм активності жовто-
го тіла є скупчення поверхневих і проміжних клітин і
збільшення вмісту глікогену в проміжних клітинах
(човноподібні, або навікулярні клітини). Гестагенна
активність спричинює проліферацію і десквамацію
клітин до досягнення ними еозинофільності та пікно-
тичної стадії дозрівання. Ці зміни не є специфічними і
можуть спостерігатись як після пригнічення естроген-
ної активності (хірургічна або фізіологічна менопау-
Рис. 2.2. Топографічна анатомія піхви і матки