ДОДАТОК 3.4.2
СКАЖИ «Я»
Вираженню почуттів батька – у ситуації, коли він має клопіт з неприйнятною
поведінкою дитини – служить сказане «Я», що складається з чотирьох елементів:
1. ОПИС ПОЧУТТЯ батька, вчителя, пов’язаного з неприйнятною ситуацією (але
без звинувачення дитини у почуттях дорослого).
2. ОПИС неприйнятної ПОВЕДІНКИ дитини.
3. Відчутний конкретний НАСЛІДОК неприйнятної поведінки, або чим мені
заважає така поведінка, яким потребам не відповідає, який клопіт мені створює...
(щоб дитина дізналась, чому ми це відчуваємо, що ми відчуваємо).
4. Зрозуміло і точно сформульовані: прохання, побажання щодо очікуваного
результату.
Тому від сьогодні ми вже говоримо не: «Ти мене розгнівав!», «Твоя поведінка
робить мене нещасною! Я благаю тебе, припини так дивитися на Сашка, бо через
тебе я втрачу глузд!», а:
1. Я гніваюсь і почуваюсь нещасною, (опис твого почуття)
2. Коли ти так розглядаєш Сашка, (опис неприйнятної поведінки)
3. Бо його плач і крик заважають мені працювати (конкретний наслідок)
4. Я прошу тебе трохи погратися машинками.
Приклади:
Я злюсь, коли ти без мого дозволу лізеш у шухляди мого столу, адже це мої
особисті речі. Свої шухляди я відкриваю сама, а ти, якщо тобі щось там треба,
завжди запитуєш дозволу.
Мені не подобається, коли ти залишаєш брудні речі на підлозі у ванній, оскільки
я перечіплююсь через них, коли йду до умивальника. Я сподіваюсь, що ти будеш їх
класти у кошик для брудної білизни, класти у... і т. п.
Мені неприємно, коли ти негативно висловлюєшся про мою роботу у мене за
спиною, оскільки я не маю можливості захищатися. Мені важливо, щоб ти говорила
безпосередньо мені, чим ти незадоволена, або які в тебе є поправки, пропозиції і т. п.
Я нервуюся, коли ви починаєте голосно гратися після 22.00, я тоді не можу
заснути і прокидаюся втомленою. Після 22.00 має бути тиша, і я її дуже потребую,
або оскільки галас порушує моє право і право сусідів на відпочинок і тишу. Я
сподіваюсь, що після 22.00 ви будете поводитись тихо, можна почитати книжку,
послухати негучну музику.
Допоміжна похвала та заохочення
Оцінювальна похвала – загрози: зарозумілість, неадекватна самооцінка,
брак опору до невдач, відчуття кривди, фальшиві компліменти, недовіра, сумніви,
суперництво.
Описова похвала:
1. Опиши, що ти бачиш, чула/чув, відчула/відчув.
Опиши в найдрібніших деталях те, що дитина зробила, сказала:
а) Я бачу помиту на кухні підлогу і поставлене на полиці взуття.
б) Я чую, що ти намагаєшся не ображати брата, хоч ти дуже сердита на нього...
в) Коли я так страшно хворіла минулого року, ти приходив багато разів на день
поправити мені подушку, провітрити кімнату, приносив мені теплий чай з лимоном,
робив компреси на голову, побіг увечері за ліками в аптеку...
2. Опиши, що ти відчуваєш:
а) Приємно повертатися додому і з порогу бачити такий порядок.
б) Я задоволена і дуже тобі вдячна за те, що ти стараєшся тримати себе в руках.
в) Я до сьогодні зворушена твоєю турботою.
3. Підсумуй гідну похвали поведінку дитини коротким реченням
(це поведінка або риса характеру, яку хочеш розвинути та зміцнити в дитині):
а) Це називається турботою про естетику.