Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок

Створення сприятливих правових і економічних умов для гос-

подарських систем мікроекономічного рівня важливе з погляду

розширення підприємизації, підвищення виробничої активності

зайнятих і залучення до продуктивної діяльності незайнятих. Рин-

кова економіка будується на пріоритеті активної дії людини еко-

номічної, диверсифікації видів діяльності, прозорому русі потоків

грошей і капіталів, довірі виробників один до одного і банків до

виробників. Відкритість і довіра між суб'єктами ринку — факто-

ри,

які певною мірою впливають на підвищення рівня виробничої

активності та створення конкурентного середовища. Уможливлен-

ня їхньої дії залежить від політики владних структур, від їх уміння

через реальні макроекономічні показники виробництва і соціаль-

ного розвитку оцінювати результати своїх рішень, вносити ко-

рективи у здійснювану політику.

Науково обґрунтована, виважена політика лібералізації, капі-

тальних вкладень, руху грошових і товарних потоків забезпечує

економічне зростання (збільшення обсягів виробництва національ-

ного продукту, реальних доходів населення і його платоспромож-

ності, створення бездефіцитного бюджету держави і відносної ста-

більності цін).

Реальні макроекономічні показники в Україні свідчать про не-

ґативні тенденції: зростання інфляції, бюджетного дефіциту, не-

платоспроможності держави, більшості підприємств і населення.

Отже, політика владних структур потребує невідкладної реструк-

туризації, передусім надання пріоритету дотриманню положень

чинної Конституції України та відповідних законів. Жодна влад-

на структура не повинна мати переваг щодо інших суб'єктів рин-

ку, крім виконуваних нею функцій, передбачених Конституцією і

законом. Суб'єктивний чинник, "телефонне право", службове ста-

новище не можуть домінувати над пріоритетом ринкових пере-

творень, які потребують рівнопартнерських відносин суб'єктів

ринку, взаємовигідної співпраці, захисту їх капіталів і результатів

виробництва. Владні державні структури покликані запобігати

олігархізації, зосередженню великих капіталів у незначної части-

ни їх власників, здійсненню кадрової політики, що забезпечує конт-

роль за фінансовими, капітальними і товарними потоками однією

о,у.

Національна економіка

політичною силою, оскільки це має наслідком політичну дестабі-

лізацію, економічний застій і зниження рівня життя населення.

Конституція України відображає засади демократичного дер-

жавотворення і ринкових економічних перетворень. Складнішою

є проблема дотримання положень Конституції і законів щодо де-

мократизації і ринкової економічної трансформації, тобто суб'єк-

тивного фактора. Наприклад, пропонований перехід від президен-

тської до парламентської форми правління мало що може змінити

в активізації ринкових реформ, якщо не забезпечено дотримання

положень чинного законодавства на всіх рівнях державного і госпо-

дарського управління. Проблема полягає у створенні правового і

економічного механізму, який стимулював би капіталовкладен-

ня,

економічне зростання і споживання національного продукту,

пошук і завоювання ринків збуту українськими товарами. По-

лярність політичних сил, практична відсутність консенсусу з прин-

ципових питань ринкових перетворень не сприяють ухваленню по-

трібних законів.

В Україні назріла необхідність швидкої реструктуризації по-

токів фінансових, капітальних і товарних ресурсів, виведення з

"тіньового" обороту значної їх частини та переведення у формаль-

ний (контрольований) оборот. На це повинні бути спрямовані зу-

силля фінансових, правоохоронних і судових органів.

Важливе значення має правове врегулювання легалізації "тіньо-

вого"

капіталу та повернення в Україну з-за кордону значних фінан-

сових ресурсів (десятки мільярдів доларів). Легалізація "тіньово-

го"

капіталу, переведення його у формальний оборот, захист влас-

ників від переслідування створить значні інвестиційні можливості

для реструктуризації пріоритетних галузей української економі-

ки.

Довіра інвесторів є наймогутнішим чинником ринкової транс-

формації. Навіть якщо Україна отримає від Свропейського союзу

та інших міжнародних фінансових і ринкових інститутів статус

країни з ринковою економікою, це не означатиме, що її ринкова

система набула тих параметрів, що їх мають розвинуті ринкові

країни. Роль держави зводиться не до нав'язування пріоритетів,

які лобіюють зацікавлені національні й зарубіжні політичні сили,

а до створення умов для демократизації та ринкової лібералізації,

282

Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок

дотримання ухвалених законів, які уможливлять формування пра-

вової держави і самодостатньої економічної системи. У ринкових

країнах закони захищають природне право людини на добробут і

вільний розвиток, а економіці забезпечують високопродуктивне і

високоефективне виробництво, самоокупність і самофінансуван-

ня підприємств, населених пунктів, регіонів. Політика держави,

зокрема її кадрові аспекти, має узгоджуватися з динамікою мак-

роекономічних показників. Неприпустимим є збільшення кількості

зайнятих в апараті державного управління за спаду виробництва,

інфляції, як це було в Україні в 1995 — 2002 pp., коли апарат дер-

жавного управління зріс з 400 до 800 тис. осіб. За таких обставин

потрібна оптимізація кількості зайнятих та збільшення кількості

виконуваних управлінцями функцій. Зростання зайнятих в апа-

раті управління обтяжливе для бюджету, збільшує його дефіцит,

посилює проблему фінансування бюджетного дефіциту, а це не-

минуче провокує інфляційні процеси, порушує рівновагу в еко-

номіці, породжує політичну нестабільність.

Встановлена в Україні з початку 2000 р. відносна економічна

рівновага була порушена в середині 2003 р. через зростання цін

на зерновому ринку, що спричинило підвищення цін на хліб напри-

кінці року на споживчому ринку. Держава намагається урівнова-

жити ситуацію контрольованим регулюванням цін, однак їх зро-

стання зупинити практично неможливо, позаяк не створено пра-

вового механізму саморегулювання цін. Інфляційний симптом на

хлібному ринку засвідчує, що в сільськогосподарському секторі

економіки України загалом і в дотриманні чинного законодавства

щодо його функціонування зокрема е чимало проблем, пов'язаних

з дотриманням прозорості руху грошей, капіталів, товарів, інших

ресурсів в економіці України.

8.3.2.

Поліпшення інституційних рамкових умов

Підприємствам України важливо, наскільки це можливо, збе-

регти зв'язки з колишніми партнерами у країнах СНД з метою ре-

організації виробництва на новій основі. Необхідною умовою для

відновлення цих зв'язків іноді називають створення так званих

Національна економіка

фінансово-промислових груп (ФПГ), які мають за мету розвиток

співпраці між промисловими підприємствами.

* Фінансово-промислова група (ФПГ) — об'єднання проми-

слових підприємств для координації їх виробничих процесів,

потоків капіталів, грошей, товарів та захисту спільних

інтересів на ринках, на яких вони діють.

Безпосередня участь приватних або державних банків не є при

тому ні умовою для встановлення коопераційних зв'язків, ні га-

рантією їхньої ефективності.

Пайова участь підприємств як у зв'язках українських підпри-

ємств між собою, так і в їхніх зв'язках з чужоземними підприєм-

ствами дає позитивні результати, якщо зумовлена прагненням

самих підприємств, відповідає вимогам індустріяльної логіки, не

залежить лише від отримання державних кредитів і якщо кожне

окреме підприємство зберігає при тому необхідний мінімум неза-

лежності. Важливо, щоб обмін товарами та послугами між цими

підприємствами не обкладався бартерним податком. У разі штуч-

ного створення фінансово-промислових груп під контролем мі-

ністерств виникає загроза, що таке об'єднання буде тимчасовим

(для отримання субсидій), а відтак не орієнтуватиметься на се-

редньотермінові цільові показники збуту і прибутків.

Назрілим для України є питання упорядкування приватизації

та постприватизації. Перехід від так званих соціалістичних форм

власності до приватної та неприватної — умова успіху економіч-

них реформ в Україні. Першим кроком на цьому шляху є перетво-

рення колишніх бюджетних організацій і державних підприємств

за їхньою юридичною формою на компанії, які мають права юри-

дичної особи і незалежні щодо бухгалтерського обліку (так звана

корпоратизація). Подальший крок — приватизація, тобто перехід

прав власності від підприємств до приватних суб'єктів економіч-

ної діяльності. На користь приватизації підприємств свідчать пе-

редусім інтенсивніші стимули у їхній діяльності та жорсткіший

фінансовий контроль.

В Україні приватизовано значну частину стратегічних підпри-

ємств, насамперед енергетичного сектора, аграрної промисловості

284 ——

Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок

та військово-промислового комплексу. Подальше поліпшення рам-

кових умов доцільне в середньостроковій перспективі за такими

напрямами:

уточнення повноважень щодо приватизації, зміцнення Фон-

ду державного майна України (створений на початку 1992 р. як

центральний орган у справах приватизації. Після реформування в

1994 р. його роль, яка в перші два роки була незначна через загаль-

не політичне упередження проти приватизації, посилилася, од-

нак усе ще є недостатня);

визначення чітких структур власності й контролю для під-

приємств, що не підлягають приватизації (згідно зі статею 4(1)

"Закону про приватизацію " Верховна Рада України має право не

дати згоди на приватизацію окремих підприємств, але це не озна-

чає, що їх вилучено з процесу реструктуризації);

активна постприватизаційна політика. Сама лише прива-

тизація не Гарантує життєздатності підприємства. Потрібна

дієва постприватизаційна політика, яка має на меті прискорення

реструктуризації приватизованих підприємств і піднесення пре-

стижу приватизації (перепідготовка керівного складу, розроблення

бізнес-планів, надання допомоги при переданні соціяльних функцій

місцевим органам влади та підтримка у справі бухгалтерського

обліку і податкових питаннях).

Структурні зміни у промисловості України ускладнюються тим,

що більшість галузей, в яких передбачено значне скорочення ро-

бочих місць, сконцентрована лише в кількох областях. Процес ре-

структуризації тут перебуває на початковій стадії, тому на під-

приємствах вугільної, сталеплавильної і машинобудівної проми-

словості в наступні роки буде скорочено тисячі робочих місць.

Щоб запобігти соціяльним негараздам, необхідні такі заходи:

^ зміцнення економічного самоврядування областей. Роль обла-

стей у розв'язанні економічних проблем у майбутньому зроста-

тиме, і це треба використати передусім для здійснення інвестицій

у найнеобхідніші об'єкти інфраструктури;

% розукрупнення об 'єктів соціяльної сфери за одночасної реструк-

туризації. Для регіонів, де переважає важка промисловість, ха-

Національна економіка

рактерне переплетіння виробничої та соціяльної сфер на підприєм-

ствах. Іноді цей факт використовують як аргумент на користь

відкладення структурних змін. Однак можливою є реструктури-

зація продуктивних функцій підприємства за ще не розукрупненої

соціяльної сфери;

% створення регіональних ринків праці. Для України характер-

на низька мобільність робочої сили як наслідок адміністративних

бар

'єрів,

відсутності ринку житла і традиційно невисокої мобіль-

ності населення. Водночас існує реальна можливість створення

умов для інституціоналізації принаймні регіональних ринків праці;

Ч>

запровадження неповного робочого дня. Погодинна праця

може розвантажити ринок праці. Із зростанням безробіття і

витрат на догляд за дітьми, а також труднощів для найманих

працівників старшого віку з отриманням постійної роботи

збільшуватиметься кількість тих, хто готовий працювати не-

повний робочий день за збереження соціяльних послуг.

Ці заходи мають за мету активізацію руху капіталу, праці,

збільшення капіталовкладень, підвищення продуктивної функції

зайнятих в економіці і темпів виробництва національного продукту.

ТЕМА 9

СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Успіх ринкової трансформації в Україні залежить від створен-

ня безпосереднього ринкового механізму; реструктуризації галу-

зей економіки; удосконалення інституцшних умов; формування

ринкової інфраструктури; зміни структури зайнятості і національ-

ного продукту.

Економічна трансформація має сформувати передумови акти-

візації ділової активності підприємств, промисловців, експорту-

ючих організацій, прискорення руху капіталів, праці, товарів і

товарообміну. Важливо досягти позитивних зрушень у збільшенні

реальних доходів населення, підвищенні рівня споживання, що впли-

ватиме на зростання попиту і, отже, обсягів виробництва.

Система ринкових відносин передбачає механізм самоуправлін-

ня виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на всіх рівнях

організації національної економіки. Суб'єкти ринку — підпри-

ємства, органи місцевого самоврядування, держава — є рівно-

правними партнерами у виробництві національного продукту і

його споживанні. Ринкові відносини ґрунтуються на принципі лібе-

ралізації — свободі вибору виду діяльності, місця роботи, витра-

чання коштів, здійснення заощаджень. У ринкових умовах відсут-

ня система вертикального управління економікою, оскільки ініція-

тива виробництва товарів і послуг цілком належить власникам

капіталу і найманим працівникам, які найбільше зацікавлені у

продуктивній та ефективній функції праці і капіталу, тому що від

створених ними доходів залежить їхній добробут.

Ринок пробуджує ініціятиву, сприяє впровадженню НТП у вироб-

ництво, не терпить дефіциту та ін. Для нього характерним є те, що:

9.1. Формування ринкових відносин

287

Національна економіка

288

Ч> виробництво товарів і послуг організовують власники капі-

талу; частина їхнього прибутку у вигляді податків надходить до

Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

'Ь

держава не здійснює прямого втручання у сферу приватно-

го виробництва, вона лише відстежує макроекономічну ситуацію,

забезпечує економічну рівновагу, соціяльний захист тих, хто його

потребує.

Принципи конкуренції, лібералізації, покладені в основу рин-

кових відносин, самі по собі не забезпечують соціяльного захи-

сту. Мало того, ринкова економіка створює соціяльні, екологічні

проблеми, може посилювати соціяльну диференціацію населення.

З огляду на це ринковому реформуванню економіки має передувати

розроблення державної програми соціального захисту населення.

Позитивні риси ринкової економіки виявляються за існування

відповідних ринкових відносин (в Україні їх ще не сформовано),

зокрема:

> реальної демократії та національно-демократичного мислен-

ня,

без яких неможливі лібералізація виробництва й обміну;

> надійного правового забезпечення та наявності інституцій-

них структур;

> матеріяльно-фінансової збалансованості та стійкої фінан-

сової системи;

> реальної самостійності та економічної відповідальності під-

приємств;

> наявності такої структури виробництва товарів і послуг,

яка реагувала б на зміни платоспроможного попиту;

У реальної конкуренції та механізму ціноутворення, що реагує

на зміни попиту і пропозиції.

Основи ринкових відносин мають створюватися з урахуван-

ням вимог дії об'єктивних економічних законів товаровиробницт-

ва, товарообміну і господарської збалансованості. Механізм їх

взаємодії зображено на рис. 9.1.

Ринок функціонує належно лише за його збалансування, тобто

за відповідності попиту і пропозиції. Відсутність такої відповід-

ності негативно позначається на процесах виробництва й реалі-

зації. Збалансованість ринку — результат дії закону господарської

Тема 9. Структурна перебудова національної економіки

Товаровиробництво

В= aF(T,K)

Господарська

Пропозиція - Qu = \>Г

- Попит

рівновага

П=У

Гм

Товарообмін

Рис. 9.1. Інтерпретація механізму взаємодії законів

виробництва, обміну й рівноваги

збалансованості (закону попиту і пропозиції), категоріями якого є

попит vT

і пропозиція ()ц. Він виражає єдність попиту і пропо-

зиції, їх взаємозв'язок і взаємодію. Основна його вимога — зба-

лансованість і рівновага ринку.

Особливість функціонування ринкового механізму полягає у

тому, що кожен його елемент тісно пов'язаний з ціною, яка є ос-

новним інструментом впливу на попит і пропозицію — між попи-

том і ціною існує обернено

пропорційна залежність: за цк

підвищення цін на товар

попит на нього скорочуєть-

ся,

позаяк високі ціни обме-

жують купівельну спромож-

ність населення, а за знижен-

ня цін попит зростає (рис. 9.2).

Між товарною пропози-

цією

ціною існує прямо про-

порційна залежність: із під- 3 2 г

нищенням ціни пропозиція Рис. 9.2. Залежність попиту від ціни

Національна економіка

Рис.

зростає, тому що одиниця до-

датково виробленої та прода-

ної продукції приносить вироб-

никові додатковий прибуток;

зі зниженням ціни виробницт-

во продукції стає менш вигід-

ним і скорочується. Відповід-

но зменшується і пропозиція

(рис.

9.3).

Взаємодія попиту і пропо-

зиції з ціною має і зворотний

зв'язок: якщо пропозиція пере-

вищує попит, ціна знижується

9.3.

Залежність пропозиції

від ціни

і попит знову зростає; коли попит перевищує пропозицію, ціна

підвищується, що стимулює зростання пропозиції. У цьому випад-

ку між попитом і пропозицією існує взаємовплив.

Основними параметрами будь-якого ринку є попит, пропозиція

і ціна. їх взаємодію зображено на рис. 9.4.

Крива попиту показує, що покупець прагне придбати якнай-

більше товару за найнижчу ціну (ціна попиту), а крива пропози-

ції — що продавець намага-

б.

\ \ Пропозиція

---- - -~>

•

Попит

»-

Рис. 9.4. Взаємодія попиту,

пропозиції і ринкових цін

ється продати якнайбільше

товару за найвищу ціну (ціна

пропозиції). Точка перетину

кривих — узгоджена ринкова

ціна ц

за яку реалізовано об-

сяг товару Q

Ринкова ціна

не може бути нижча від ціни

пропозиції, позаяк у такому

разі виробництво товарів і їх

збут неприбуткові, і фірма

збанкрутує.

У точці перетину збе-

рігаються інтереси і вироб-

ників, і споживачів, досягаєть-

ся рівновага ринку — найкра-

290