Юринець В.Є., Юринець Р.В. Автоматизовані інформаційні системи. Електронний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Персональні АІС – автоматизовані інформаційні системи на

базі персональних комп’ютерів, з якими користувач працює безпо-

середньо.

Функціональні АІС – забезпечують підтримку виробничої та

управлінської діяльності у головних функціональних сферах виробниц-

тва та бізнесу.

Стратегічні АІС – виробляють продукти або послуги, які сприя-

ють досягненню стратегічних цілей організації, зокрема:

— підвищують ефективність

бізнес-процесів;

— створюють нові товари, послуги та бізнес-процеси;

— нарощують стратегічні інформаційні ресурси.

АІС вдосконалюють наявні бізнес-процеси, зокрема:

— автоматизують бізнес-процес;

— прискорюють передання інформації на великі відстані, внаслідок

чого процеси стають географічно незалежними;

— вносять комплексні аналітичні методи в бізнес-процес;

— залучають до бізнес-процесу великий обсяг деталізованої

інформації

;

— надають можливість змінювати послідовність робіт або вико-

нувати декілька процесів паралельно;

— залучають до процесу спеціальні експертні знання;

— здійснюють моніторинг бізнес-процесу, надаючи конкретну

інформацію про його стан.

Сучасний розвиток інформатизації в галузі економічної та

управлінської діяльності потребує єдиних підходів до вирішення

економічних, організаційних, технічних і технологічних проблем. Ці

підходи мають бути

вирішені у тісному взаємозв’язку як розроблювачів

автоматизованих інформаційних систем, так і фахівців відповідних

предметних сфер. Незважаючи на важливість технічних рішень,

цінність та унікальність інформаційних систем, складають інтелек-

туальні продукти, які розробляють учасники проектування й усіх інших

доробок. Разом з тим, дуже важливе, а деколи вирішальне значення

для довговічності та стійкого функціонування

систем відіграє наяв-

ність добре написаної для користувачів системи конкретної доку-

ментації АІС.

1.1.5. Організація АІС

Автоматизація оброблення будь-якої інформації, зокрема, еконо-

мічної, загалом є комплексом дій і заходів різного характеру

(технічного, організаційного, економічного тощо), який дає змогу значно

зменшити рівень інтелектуальної праці людини або повністю вилучити

її під час здійснення виробничого процесу чи виконання функцій

управління на об’єкті господарювання. У цьому аспекті автоматизовані

інформаційні системи дають

можливість забезпечити багатоваріантне

опрацювання економічної інформації, внаслідок чого можна приймати

раціональні управлінські рішення.

Залежно від технологічного та функціонального підходів, розгля-

дати АІС можна за декількома складовими елементами (див. рис. 1.3).

Використовуючи технологічний підхід, в АІС виділяють апарат

Рис. 1.3. Структурна підпорядкованість АІС та її складові

функціональні елементи

управління, техніко-економічну інформацію і методи та засоби її

технологічного опрацювання.

Як людино-машинна система, у рамках якої реалізується інформаційна

модель, що формалізує процеси опрацювання даних в умовах нової

технології, автоматизована інформаційна технологія замикає через себе прямі

та зворотні зв’язки між об’єктом та апаратом управління, а також уводить

до системи і

виводить із неї потоки зовнішніх інформаційних зв’язків.

Функціональні можливості автоматизованих інформаційних

технологій визначають їхню структуру, до якої входять такі процедури:

збирання і реєстрація даних; підготовка інформаційних масивів; опра-

цювання, нагромадження і збереження даних; формування результатної

інформації; передавання даних від джерел виникнення до місця

опрацювання, а результатів – до споживачів інформації для

прийняття

управлінських рішень. Розглянемо особливості виконання основних

процедур перетворення інформації.

Збирання та реєстрація інформації відбувається по-різному

на різноманітних економічних об’єктах. Особливо ця процедура складна

на промислових об’єктах, де потрібно відображати їхню виробничо-

господарську діяльність. Не менш складна ця процедура і у фінансових

органах, де відбувається оформлення руху (потоків) грошових ресурсів.

На підприємствах збирання і реєстрація інформації відбувається

під час виконання різних господарських операцій (приймання готової

продукції, отримання і видача матеріалів тощо). Облікові дані можуть

виникати і на робочих виробничих місцях унаслідок підрахунку кількості

оброблених деталей, зібраних вузлів і виробів, виявлення браку тощо.

У процесі збирання фактичної інформації проводиться вимірювання,

підрахунок, зважування матеріальних об

’єктів, підрахунок грошей,

отримання часових і кількісних характеристик роботи окремих

виконавців. Збирання інформації здебільшого супроводжується її

реєстрацією, тобто фіксуванням на відповідних матеріальних носіях,

введенням у комп’ютер. Занесення інформації у первинні документи,

в основному, відбувається вручну, тому процедура збирання і реєстрації

й надалі залишається найбільш трудомісткою, а процес автоматизації

документообігу – актуальним.

Особливого значення надають і

вірогідності, повноті і своєчасності первинної інформації.

Передавання інформації між об’єктами здійснюється по-різному:

за допомогою кур’єра, пересилання поштою або транспортними

засобами, а також дистанційне передавання каналами зв’язку за

допомогою інших засобів комунікацій. Дистанційне передавання інфор-

мації каналами зв’язку дає змогу скоротити час, потрібний для її переси-

лання, однак для його виконання потрібні спеціальні технічні

засоби,

внаслідок чого збільшується вартість цього процесу. Надходження

інформації каналами зв’язку до центру оброблення здебільшого відбува-

ється у два способи: за допомогою машинних носіїв або безпосереднім

уведенням її у комп’ютер через спеціальні програмні та апаратні засоби.

Машинне кодування – це процедура подання інформації у

машинних кодах (машинних командах). Так кодують

інформацію,

переносячи дані з первинних документів на магнітні диски, а потім з них

вводять у комп’ютер для оброблення. Запис інформації на машинні носії

здійснюється як самостійна процедура або як результат оброблення.

Зберігати і нагромаджувати економічну інформацію

необхідно через багатократність її використання, застосування постійної

інформації, потребу комплектувати первинні дані до їхнього оброблення.

Зберігається

та нагромаджується інформація в інформаційних базах

на машинних носіях у вигляді інформаційних масивів, де дані

розміщують у встановленому в процесі проектування порядку.

Пошук даних у комп’ютері безпосередньо пов’язаний з їхнім

збереженням та нагромадженням на певних носіях і полягає у виби-

ранні потрібних даних. Процедура пошуку інформації виконується

автоматично на підставі

складеного користувачем чи комп’ютером

запиту на потрібну інформацію.

Оброблення економічної інформації відбувається на комп’ю-

тері здебільшого децентралізовано у місцях виникнення первинної ін-

формації, де організовуються автоматизовані робочі місця фахівців

сфери управління. Оброблення може відбуватися не лише автономно,

а й в обчислювальних мережах з використанням набору програмних

засобів та інформаційних масивів

для розв’язування функціональних

завдань. У ході розв’язування завдань за допомогою комп’ютера,

відповідно до машинної програми, формуються результатні зведення,

які з’являються на екрані монітора або які роздруковують на папері.

Прийняття рішення в автоматизованій системі організаційного

управління здебільшого здійснюється фахівцем, який застосовує чи

не застосовує технічні засоби, ретельно аналізуючи результатну

інформацію. Завдяки застосуванню персональних комп’ютерів і термі-

нальних пристроїв підвищується аналітичність оброблюваних пові-

домлень, а також забезпечується перехід до автоматизації

вироблення

оптимальних рішень у процесі діалогу користувача з обчислювальною

системою за допомогою експертних систем.

Складовими елементами автоматизованих інформаційних

технологій є інформаційне, лінгвістичне, технічне, математичне,

організаційне, програмне, ергономічне і правове забезпечення. Розгля-

немо конкретніше кожне з них.

Інформаційне забезпечення – це сукупність проектних рішень

за обсягами, розміщенням, формами організації інформації, яка

циркулює в АІС, уніфіковані

системи різної документації, спеціально

організовані для автоматичного обслуговування, масиви інформації на

відповідних носіях, а також обслуговуючий персонал, який забезпечує

надійність збереження та якість оброблення даних.

Лінгвістичне забезпечення – це сукупність мовних засобів,

призначених для формалізації певної природної мови, а також для побу-

дови та поєднання інформаційних компонентів під час спілкування

персоналу автоматизованих інформаційних

систем із засобами

обчислювальної техніки. За допомогою лінгвістичного забезпечення

відбувається спілкування людини з комп’ютером. До лінгвістичного

забезпечення належать:

♦

інформаційні мови для опису структурних одиниць інформа-

ційної бази (документів, показників, реквізитів тощо);

♦

мови керування та маніпулювання даними інформаційної бази;

♦

мовні засоби інформаційно-пошукових систем;

♦

мовні засоби автоматизації проектування інформаційних

систем;

♦

діалогові мови спеціального призначення;

♦

система термінів і визначень, яка використовується у процесі

розроблення та функціонування автоматизованих систем управління.

Технічне забезпечення є сукупністю комплексу технічних

засобів, який забезпечує роботу автоматизованих інформаційних систем.

Центральною ланкою серед усіх технічних засобів є комп’ютер. Окрім

того, до цих засобів ще належать технічні засоби збирання, реєстрації,

передавання, оброблення, відображення і розмноження інформації, а

також оргтехніка. Структурними елементами технічного забезпечення,

поряд з технічними засобами, є також

методичні та управлінські

матеріали, технічна документація та обслуговуючий персонал.

Математичне забезпечення – це математичні методи, моде-

лі та алгоритми оброблення даних, які використовуються під час

розв’язування завдань у процесі функціонування АІС. Документація з

цього виду забезпечення містить опис та економіко-математичні

моделі задач, алгоритми їхнього розв’язування, тестові та контрольні

приклади. До

складу персоналу входять фахівці з організації управ-

ління об’єктом, постановники задач, фахівці з обчислювальних методів

і проектувальники АІС.

Організаційне забезпечення – це комплекс документів

(інструкцій), які регламентують діяльність персоналу в умовах функціону-

вання автоматизованих інформаційних систем. Таке забезпечення

реалізується у різних методичних та керівних матеріалах як на стадіях

розроблення, так і

на стадіях впровадження та експлуатації.

Програмне забезпечення – це сукупність комп’ютерних

програм, призначених для реалізації функцій і задач автоматизованих

інформаційних систем. До складу програмного забезпечення входять

загальносистемні і спеціальні програми, а також інструктивно-

методичні матеріали їхнього застосування.

Загальносистемні програми дають змогу розширити функ-

ціональні можливості комп’ютерів і призначені для організації

обчис-

лювального процесу та забезпечення АІС загальновживаними

процедурами оброблення даних.

Спеціальне програмне забезпечення є сукупністю програм, яку

розробляють під час створення АІС для конкретного функціонального

призначення у різних сферах застосування обчислювальної техніки.

Ергономічне забезпечення – це методи і засоби, призначені

для створення оптимальних умов ефективної і безпомилкової діяль-

ності людини на різних етапах розроблення та функціонування АІС.

До його складу належать:

♦

комплекс різної документації, яка містить ергономічні вимоги

до робочих місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу,

а також перелік доцільних способів реалізації цих вимог і здійснення

ергономічної експертизи рівня їхнього виконання;

♦

комплекс методів, навчально-методичної документації і тех-

нічних засобів, які забезпечують формулювання вимог до системи

підбору і рівня підготовки персоналу;

♦

комплекс методів і методик, які забезпечують високу ефек-

тивність діяльності людини в автоматизованих інформаційних системах.

Правове забезпечення – це сукупність правових норм, які

регламентують правові стосунки як під час створення, так і у процесі

впровадження автоматизованих інформаційних систем. На етапі

розроблення АІС до правового забезпечення відносять нормативні акти,

за якими встановлюють договірні відносини

між розробником і

замовником, правове регулювання різних відхилень у ході цього процесу,

а також необхідність ресурсного забезпечення процесу розроблення.

Правове забезпечення на етапі функціонування АІС містить

визначення її статусу у конкретних галузях державного управління,

правове положення про компетенцію кожної ланки і організацію її

діяльності, права, обов’язки та відповідальність персоналу, порядок

створення і

використання інформації, процедури її збирання, реєстрації,

збереження, передавання та оброблення, порядок придбання і

використання комп’ютерної техніки та інших технічних засобів, порядок

створення та використання математичного і програмного забезпечення.

1.1.6. Основні принципи створення АІС

З огляду на масове проектування і впровадження АІС, виникла

потреба розроблення єдиних теоретичних положень і методичних

підходів до їхнього створення та експлуатації, бо без цього неможлива

взаємодія різних економічних об’єктів, їхнє нормальне функціонування

у складному багаторівневому народногосподарському комплексі.

Основні принципи побудови АІС вперше було сформульовано

академіком В. М. Глушковим і розвинуто іншими вченими. До

основоположних принципів створення АІС належать: системність,

розвиток, сумісність, стандартизація та уніфікація, ефективність.

Принцип системності встановлює, що кожен досліджуваний

об’єкт розглядається як єдине ціле і кожне явище оцінюється у взає-

мозв’язку з іншими. На підставі

цього принципу можна виявити різні

типи зв’язків між структурними елементами, які забезпечують

цілісність системи, і встановити напрямки виробничо-господарської

діяльності системи та виконувані нею функції.

Системний підхід побудований на проведенні макро- і мікропід-

ходів до аналізу системи. Під час макроаналізу систему, або окремий

її елемент, розглядають як частку системи вищого порядку і

особ-

ливої уваги приділяють вивченню інформаційних зв’язків, зокрема:

♦

встановлюють їхню загальну кількість;

♦

виділяють та аналізують ті зв’язки, які стали предметом вив-

чення системи;

♦

обирають найвагоміші зв’язки, які реалізують задану цільову

функцію.

Під час мікроаналізу вивчають структуру об’єкта, аналізують

його складові елементи в ракурсі їхніх функціональних характеристик,

які проявляються через зв’язки з іншими елементами і зовнішнім

середовищем.

Практичне значення системного підходу і моделювання полягає

в тому, що вони дають можливість у доступній формі відобразити

всі

суттєві та важливі елементи об’єкта управління, а також використати

сучасну комп’ютерну техніку і передове програмне забезпечення для

дослідження поведінки системи у конкретних виробничих умовах. Тому

під час створення автоматизованих інформаційних систем, здебіль-

шого, використовують метод моделювання на базі системного підходу,

який дає змогу знаходити оптимальний варіант структури системи,

забезпечуючи

цим найефективніше її функціонування.

Принцип розвитку полягає в тому, що будь-яка автоматизо-

вана інформаційна система створюється з урахуванням можливості її

постійного поповнення, оновлення функцій та видів їхнього забезпе-

чення. Передбачається нарощування обчислювальних потужностей

автоматизованої системи, введення в дію нових технічних і програм-

них засобів, розширення й оновлення кола завдань та інформаційного

фонду.

Принцип сумісності полягає у забезпеченні здатності взаємодії

різноманітних за видами та рівнями АІС у процесі їхнього спільного

функціонування.

Принцип стандартизації та

уніфікації полягає в необхідності

застосування типових, уніфікованих і стандартизованих елементів

функціонування автоматизованих інформаційних систем. Використання

на практиці під час створення і розвитку АІС цього принципу дає змогу

скоротити часові, трудові і вартісні затрати на створення АІС при

максимально можливому використанні наявного досвіду у формуванні

проектних рішень і впровадженні автоматизації проектувальних робіт.

Принцип ефективності

полягає в досягненні раціонального

співвідношення між затратами на створення автоматизованої інфор-

маційної системи й ефектом, який отримують під час її функціонування.

Для ефективного виконання процесу управління, крім основних

принципів, про які вже згадувалося, виділяють також часткові принципи,

які певною мірою конкретизують загальні, зокрема:

Принцип декомпозиції. Цей принцип використовується під час

вивчення особливостей

і властивостей елементів та системи загалом.

Він ґрунтується на поділі системи на частини, виділенні окремих

комплексів робіт, створює умови для ефективнішого її аналізу та

проектування.

Принцип нових задач. Суть цього принципу полягає у постій-

ному розширенні можливостей системи, вдосконаленні процесу

управління, отриманні додаткових результатних показників з метою

оптимізації управлінських рішень з використанням

комп’ютерної техніки

та інших технічних і програмних засобів.

Принцип першого керівника. Цей принцип передбачає закріплення

відповідальності під час створення автоматизованої системи за без-

посереднім керівником підприємства чи фірми, який є замовником розробки

і відповідає за введення її в дію та майбутнє ефективне використання.

Принцип автоматизації інформаційних потоків та докумен-

тообігу. Цей принцип передбачає комплексне використання технічних

засобів на всіх стадіях проходження інформації від моменту її реєстрації до

отримання результатних показників та формування управлінських рішень.

Принцип

автоматизації проектування. Завдання цього прин-

ципу полягає у підвищенні ефективності самого процесу проектування

та створення АІС, а також одночасного забезпечення скорочення

часових, трудових і вартісних затрат через впровадження нових техно-

логічних методів опрацювання інформації, типізацію проектних рішень,

уніфікацію методів і засобів під час готування проектних матеріалів,

стандартизацію підходів проектування підсистем та

окремих частин

системи, використання методів автоматизації ведення проектних робіт.

Проблеми проектування автоматизованих інформаційних систем

в економічній сфері діяльності пов’язані як із загальними теоретичними

основами розвитку економіки і конкретного економічного об’єкта, так

із специфікою технології автоматизованого оброблення даних. У цьому

плані важливу роль відіграють т. зв. організаційно-технологічні принципи,

зокрема, абстрагування, формалізації

, концептуальної загальності,

достатньої повноти, незалежності і структурування даних, доступу

користувача. Опишемо конкретніше кожен із згадуваних принципів.

Принцип абстрагування полягає у виділенні суттєвих та упу-

щенні несуттєвих аспектів системи з метою визначення проблеми у

вигляді простішому і зручнішому для аналізу та проектування.

Принцип формалізації — це суворий методичний підхід до

розв’язування поставлених

наукових і практичних задач, використання

методів формалізованого опису та моделювання досліджуваних процесів.

Принцип концептуальної загальності побудовано на простежу-

ванні єдиної методології проектування і розроблення на всіх етапах

створення автоматизованої системи управління та її складових елементів.

Принцип достатньої повноти полягає у наявності всіх потріб-

них елементів у заново створюваній автоматизованій системі й узгод

жуваності їхньої взаємодії.