Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти

Подождите немного. Документ загружается.

Типові платіжні умови договору (контракту), яким передба

чається розрахунок із застосуванням документарного акредитива

мають такий вигляд:

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору

(контракту), мають бути здійснені у ___ (назва валюти) ___ з

безвідкличного документарного акредитива, відкритого за дору

ченням Покупця на користь Продавця банкомкореспондентом

Уповноваженого банку та авізованого через Уповноважений банк.

Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспонден

том Уповноваженого банку, Покупець забезпечить підтвердження

акредитива банкомкореспондентом Уповноваженого банку.

2. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору

(контракту), підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям

для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікова

ним Міжнародною торговельною палатою за № 500.

3. Акредитив має бути відкритий протягом/не пізніше ___

днів від дати повідомлення Продавцем про те, що товар підготов

лено до відвантаження, терміном дії до ________, на повну суму

вартості товару, що не перевищує плюс/мінус 10 %, у тому числі

____ % річних за користування кредитом.

4. Якщо з вини Покупця або його банку відкриття акредитива

буде затримано, Продавець має право відмовити у відвантаженні

товару або розірвати Договір (контракт).

5. Платежі за акредитивом здійснюватимуться в Уповноваже

ному банку проти подання Продавцем таких документів:

1) комерційного рахунка в ___ примірниках;

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, випи

саних на ім’я/наказу ________, з повідомленням Одержувача, з

позначкою “фрахт сплачений/фрахт сплачений наперед” або

“фрахт сплачується за місцем призначення” плюс _________

копії або дубліката міжнародної авіаційної, автомобільної,

залізничної накладної або поштової квитанції, що містить найме

нування Одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і поз

начку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу _________;

4) інших документів.

Документи повинні бути подані Продавцем до Уповноваженого

банку не пізніше/протягом ____ днів від дати відвантаження товару.

331

6. Акредитив передбачає можливість або дозвіл часткових

відвантажень/перевантажень.

7. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, авізуванням, підтвер

дженням, продовженням терміну, зміною умов та виконанням

акредитиву, сплачує Покупець.

8. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть

умовам цього Договору (контракту), Покупець за свій рахунок за

дорученням Продавця забезпечить внесення необхідних змін до

умов акредитива.

Примітки:

1) якщо Покупцеві надається комерційний кредит, до платіж

них умов після пункту 2 має бути включено додатково текст тако

го змісту:

Продавець надає Покупцеві комерційний кредит на період

_______ днів/місяців від дати відвантаження товару. Покупець

сплачує Продавцеві проценти за користування кредитом за став

кою _____ % річних одночасно із сплатою вартості товару.

У разі надання Покупцеві комерційного кредиту абзац перший

пункту 5 викладається в такій редакції:

Платежі за акредитивом здійснюватимуться через _____ днів

від дати відвантаження товару у разі подання Покупцем до Упов

новаженого банку документів, зазначених у пункті 5 цього Дого

вору (контракту);

2) у разі відкриття акредитивів банками країн, що діють, як

правило, згідно з нормами англоамериканського вексельного

права, ці банки за своєю власною ініціативою можуть вносити до

переліку документів, проти яких (за умови надання яких)

здійснюється платіж, переказний вексель (тратту), виписаний з

платежем після пред'явлення (at sight) або у визначений термін

(при комерційному кредиті), безпосередньо на банк, що відкрив

акредитив.

1.2. Типові платіжні умови договору (контракту), яким перед

бачається розрахунок із застосуванням документарного інкасо (з

гарантією):

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору ва

люти)____ проти наданих Покупцеві надісланих на інкасо через

Уповноважений банк таких документів:

1) комерційного рахунка в _____ примірниках;

332

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, випи

саних на ім’я/наказу Уповноваженого банку або на ім’я Відванта

жувача та індосованих наказу Уповноваженого банку з повідом

ленням Одержувача, з позначкою “фрахт сплачений/фрахт спла

чений наперед” або “фрахт сплачується за місцем призначення”,

плюс ______ копії, або дубліката міжнародної авіаційної, авто

мобільної, залізничної накладної чи поштової квитанції, що

містить найменування Одержувача вантажу, позначку про сплату

фрахту і позначку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу______;

4) інших документів".

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розра

хунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які

здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке

відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснен

ня авансового платежу або виставлення векселя на користь поста

чальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують

індивідуальної ліцензії Національного банку України. При засто

суванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі

документарного акредитива термін, передбачений частиною пер

шою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком

платежу на користь нерезидента.

За цивільним законодавством України, для виконання акреди

тива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку до

кументи, передбачені умовами акредитива, що підтверджують ви

конання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з

цих умов виконання акредитива не провадиться. Якщо виконую

чий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми оз

наками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно

повідомити про це одержувача грошових коштів і банкемітент із

зазначенням причин відмови. Якщо банкемітент, одержавши

прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не

відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має

право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого

банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушен

ням умов акредитива (ст. 1096 ЦКУ).

Особливості використання акредитивів у міжнародній прак4

тиці. Використання акредитивної форми розрахунків у міжнародній

333

практиці регулюється, як зазначалося вище, Уніфікованими прави

лами і звичаями для документарних акредитивів (Uniform Customs

and Practice for Documentary Credits — USP), розробленими Міжна

родною торговою палатою. З 1 січня 1994 р. набули чинності UCP

№ 500 у редакції 1993 р. Вони застосовуються до всіх документар

них акредитивів, у тому числі резервних.

UCP встановлюють:

• визначення і види акредитивів;

• способи і порядок їх виконання і передання;

• зобов’язання і відповідальність банків;

• вимоги до документів, які пред’являються до акредитива, і поря

док їх подання;

• інші питання, які виникають у практиці розрахунків акредитивами;

• тлумачення різних термінів.

До кожного документарного акредитива додається застереження

про те, що він підпорядкований UCP. Їх дотримуються банки понад

160 країн світу, в тому числі США. Оскільки більшість акредитивів

підпорядкована UCP, всі сторони (імпортер, експортер, експедитор,

брокер та ін.) повинні бути ознайомлені з ними і правильно розуміти

їх перед укладанням угоди. UCP містять вичерпну інформацію про

правила та звичаї, але не мають законної сили в усіх відношеннях.

Стаття 5 Міжнародних комерційних термінів (Uniform Commercial

Code — UCC) встановлює для акредитивів державну мову США.

Як правило, банки випускають комерційні та резервні акредитиви,

які відповідно до UCP можуть бути внутрішніми чи міжнародними.

Проте за запитом заявника або бенефіціара внутрішній акредитив

може підпорядковуватися UCР.

Процедура здійснення акредитивної операції. Цю процедуру

умовно можна поділити на три фази.

Угода про відкриття акредитива (фаза 1). Імпортер, який прий

няв пропозицію експортера та уклав з ним договір купівліпродажу,

має подбати про відкриття акредитива на користь продавця. Дору

ченням на відкриття акредитива імпортер (наказодавець акредитива)

вимагає від банку взяти перед постачальником зобов’язання щодо

здійснення платежу. Банк виконує цю вимогу, як правило, лише у

разі наявності змоги переадресувати його на акредитиводавця,

оскільки не може розглядати товар як єдину гарантію, особливо якщо

для нього не існує функціонуючого ринку. Тому акредитиводавець

334

(імпортер) повинен розпоряджатися активами або відповідним кре

дитом у банку, який відкриває акредитив [177].

Імпортер зацікавлений у детальному формулюванні умов акреди

тива. За відсутності досвіду у складанні акредитивних доручень або

за наявності специфічних умов відкриття акредитива доцільно буде

проконсультуватися з банківським спеціалістом. Йдеться не тільки

про те, щоб умови платежу були чітко відображені у формі та виді

акредитива, а й максимально враховані інтереси сторін. Вичерпні

умови акредитива максимально гарантують своєчасність відванта

ження замовленого товару належної якості за оптимальною ціною

або надання послуг згідно з домовленістю.

Необхідність чіткого формулювання зумовлена незалежністю від

основної угоди, оскільки в юридичних відносинах між сторонами

“акредитиви... за своєю природою є угодами, уособленими від дого

ворів купівліпродажу та інших договорів, на яких вони можуть

ґрунтуватися...” (UCP). Для банку це означає, що він перевіряє до

кументи незалежно від товарної угоди, яку покладено в основу

акредитива.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку ви

конання його платіжного зобов’язання є подання у встановлений

термін відповідних умовам акредитива документів. Акредитивода

вець не може завадити оплаті документів на підставі того, що поста

чання товару або інші дії бенефіціара щодо виконання контракту бу

ли здійсненні з порушенням умов договору.

Відкриття акредитива (фаза 2). У дорученні на відкриття акре

дитива замовник повинен точно зазначити, згідно з якими докумен

тами можна здійснити платіж (ст. 22а UCP). Щодо документів, не вре

гульованих в UCP докладно (всі документи, крім транспортних,

страхових і рахунківфактур, ст. 25–41 UCP), в акредитиві повинні

бути зазначені суб’єкт, який виставляє ці документи, точний текст

або основні ознаки змісту. За відсутності такого докладного опису

банк приймає документи у тому вигляді, в якому їх було подано (ст. 23

UCP). Повинна бути чітко обумовлена можливість бенефіціара ви

користовувати акредитив з терміновою траттою (“використовується

проти таких документів”, наприклад, “вексель з виплатою через 60

днів після пред’явлення в Сітібанк, НьюЙорк”). У такому разі він

одержує від банкукореспондента замість негайної оплати акцепт

свого векселя.

335

Виконання акредитива (фаза 3). Виконанням акредитива вва

жається надання експортером документів в банк разом із суп

ровідним листом. Перед тим як експортер подасть документи в банк,

він повинен обов’язково переконатися, що вони за всіма пунктами

відповідають акредитиву. Передусім мають бути наявними всі не

обхідні документи. Вони не повинні ні порушувати умов акредитива

(правильність), ні суперечити один одному (відсутність суперечнос

тей, ст. 15 UCP), оскільки банк, ухвалюючи рішення про прийняття

або неприйняття документів, дотримуватиметься принципу суворої

відповідності документів і термінів. За цим принципом банк пови

нен ретельно перевіряти відповідність тексту поданих документів

текстові умов акредитива і може здійснювати оплату лише за

відповідності документів умовам акредитива, про що складається

відповідний лист.

Навіть якщо основна угода була виконана відповідно до догово

ру, банк може прийняти лише ті документи, які повністю відповіда

ють акредитиву. Рішення при цьому прийматиметься лише на основі

документів (UCP), що відповідає принципу незалежності акредити

ва від основної угоди (ст. 3 і 4 UCP). Принцип суворої відповідності

документів і термінів вимагає, щоб вказану в акредитиві дату

закінчення терміну для подання документів і крайній термін відван

таження було ретельно дотримано. За документами, пред’явленими

пізніше, банк має право не здійснювати платежі.

Якщо в акредитиві не вказано кінцеву дату для подання доку

ментів, то вона настає одночасно з датою закінчення терміну акреди

тива. Максимальний термін між датою видачі відвантажувальних

документів (дата відправлення товару) та їх поданням у банк стано

вить 21 день, якщо положення в акредитиві не передбачають три

валішого проміжку часу. Якщо закінчення терміну акредитива при

падає на неділю або святкові дні, то термін подання документів про

довжується до наступного робочого дня. Але банки відхиляють

транспортні документи, в яких вказано пізнішу дату їх видачі, ніж

дата терміну закінчення акредитива. Граничної дати відвантаження,

зафіксованої в акредитиві, таке продовження не стосується, і термін

у 21 день за акредитивами, що не містять граничної дати відванта

ження, не подовжується (ст. 48b UCP).

Існують особливості й у дотриманні термінів акредитивів, форму

лювання яких має точно визначений зміст. Так, наприклад, поняття

336

“відправка у середині січня” охоплює період з 11 по 20 січня включно,

а тому відвантаження 21 січня вважатиметься простроченим (ст. 53

UCP).

Якщо виконуючим банком є банкемітент (український), наприк

лад у Києві, і термін дії акредитива минає, акредитив оплачується

відповідно тільки після одержання та перевірки документів співро

бітником відділу імпортних акредитивів банку. Виконуючий банк

повинен мати достатньо часу (до семи банківських днів) для пе

ревірки одержаних документів та вирішення питання щодо прийнят

тя документів, про що має бути повідомлено експортерові.

Зміна умов, анулювання і закриття акредитивів. Зміна умов

безвідкличних акредитивів здійснюється на підставі листів наказо

давців акредитивів із точним зазначенням внесених змін, за умови і

підтвердження згоди бенефіціара на внесення цих змін. Такі листи

повинні бути підписані двома уповноваженими особами організації

наказодавця акредитива, що мають право на підписання грошово

розрахункових документів, і скріплені печаткою цієї організації. Всі

зміни здійснюються співробітниками банкуемітента у формі теле

комунікаційних повідомлень, що спрямовуються на адресу інозем

ного банку на бланку телеграми або за системою SWIFT. При цьому

всі зазначені наказодавцем акредитива реквізити передаються цим

телекомунікаційним повідомленням, а на досьє акредитива робляться

відповідні позначки [177].

При закритті акредитива невикористаний залишок повер

тається на рахунок організаціїнаказодавця акредитива, з якого

він був відкритий, шляхом дебетування відповідного акредитив

ного рахунка. Якщо валюта акредитива не збігається з валютою

рахунка наказодавця акредитива, то невикористаний залишок по

вертається з віднесенням курсових різниць, що виникають внас

лідок конвертації валют, за рахунок гривневого розрахункового

рахунка наказодавця акредитива. Курсові різниці, що виникають

внаслідок зміни курсів іноземних валют у процесі дії акредитива,

також відносять за рахунок гривневого розрахункового рахунка

наказодавця акредитива.

Відповідальність банку, що виконує та закриває акредитив. У

разі необґрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати

грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконую

чим банком умов акредитива цей банк несе відповідальність перед

337

банкомемітентом. У разі порушення виконуючим банком умов

покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного ак

редитива відповідальність перед платником може бути за рішен

ням суду покладена на виконуючий банк (ст. 1097 ЦКУ). Закриття

акредитива, згідно зі ст. 1098 ЦКУ, відбувається у разі: 1) спливу

терміну його дії; 2) відмови одержувача грошових коштів від вико

ристання акредитива до закінчення терміну його дії, якщо це пе

редбачено умовами акредитива; 3) повного або часткового відкли

кання акредитива платником, якщо це передбачено умовами акре

дитива. Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє

банкемітент. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредити

ва негайно повертає банкуемітентові невикористану суму покри

того акредитива. Банкемітент повинен зарахувати повернені суми

на рахунок платника.

Якщо за акредитивом передбачено остаточний розрахунок, його

закриття можливе тільки після усіх виплат за остаточним розрахун

ком. Коли співробітник відділу імпортних акредитивів анулює акре

дитив після закінчення терміну його дії, сповіщати іноземний банк

про це не потрібно, оскільки відповідно до його даних акредитив бу

де анульовано іноземним банком у такий самий спосіб після

закінчення терміну його дії.

ІНКАСО В МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ

При виконанні договорів міжнародної торгівлі з розрахунками за

допомогою міжнародних кредитних переказів завжди існує ризик

неплатежу з боку покупця або ризик непостачання товарів з боку

продавця (за попередньої оплати товарів). Для запобігання такому

ризику в міжнародній практиці досить широко використовується та

ка форма розрахунків, як інкасо (англ. сollections).

Інкасо міжнародне (італ. incaso — виручка, виторг) — форма міжна

родних безготівкових розрахунків, яка означає зобов’язання банку

однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму

платежу за контрактом проти передання документів (фінансових, ко

мерційних) і перерахувати її експортеру.

На відміну від міжнародних кредитних переказів, що не регулюються

актами міжнародного торгового права, практика розрахунків за допо

338

могою інкасо систематизована Міжнародною торговою палатою за до

помогою публікації “Уніфікованих правил з інкасо”. Остання редакція

Уніфікованих правил є публікацією МТП № 522, виданою в 1995 р.

(попередню редакцію було видано в 1978 р., публікація МТП № 322).

Рекомендації МТП діють тоді, якщо сторони прямо вказують, що

підпорядковують свої відносини цій рекомендації. Водночас Уніфіко

вані правила широко застосовуються в міжнародній банківській прак

тиці. На підставі Уніфікованих правил та інших звичаїв міжнародної

торгівлі можна дати визначення розрахунків за інкасо.

Розрахунки за інкасо здійснюються відповідно до договору, за

яким особа, яка має право вимагати здійснення платежу (довіри

тель), доручає банкові, в якому вона має рахунок (банкремітент),

передати особі, зобов’язаній здійснити платіж або акцепт переказно

го векселя (платник), передати через банк платника (представ

ляючий банк) документи за умови одержання платежу або акцепту

переказного векселя. Банкремітент, що одержав інкасове доручен

ня, вправі залучати для його виконання крім представляючого банку

також інші банки (інкасуючі). Відповідно до Уніфікованих правил,

банк вправі відмовитися від інкасового доручення з будьякої при

чини, але він повинен негайно повідомити про це банк, від якого от

римане таке доручення.

За інкасо довіритель у разі, якщо це буде зазначено в договорі з

банком, вправі відправити товар на адресу представляючого банку ра

зом з інструкціями і тримати товар у винятковому розпорядженні бан

ку до здійснення платежу або акцепту платником переказного вексе

ля. Якщо товари відправлено безпосередньо на адресу представляючо

го банку для видачі їхньому платникові проти платежу або акцепту пе

реказного векселя без попередньої згоди з боку цього банку, банк не

зобов’язаний приймати постачання товару, ризик і відповідальність за

який продовжує нести довіритель (ст. 10 Уніфікованих правил).

Учасниками міжнародних розрахунків з використанням інкасо є:

довіритель (англ. — principal) — особа, яка дає доручення з інкасо

своєму банкові. Як правило, довірителем є продавець товару

(підрядчик, виконавець при виконанні робіт або наданні послуг);

банк0ремітент (англ. — remiting bank) — банк, якому довіритель

доручає операцію з інкасо;

інкасуючий банк (англ. — collecting bank) — будьякий банк, що не

є банкомремітентом, який бере участь в операції з інкасо;

339

представляючий банк (англ. — presenting bank) — банк, що інкасує,

який здійснює представлення платникові;

платник (англ. — drawee) — особа, яка повинна зробити платіж

або акцептувати переказний вексель проти представлених доку

ментів. Як правило, платником є покупець товару (замовник робіт

або послуг).

Види інкасо. Відповідно до Уніфікованих правил та сформованої

практики розрахунки з інкасо здійснюються у вигляді чистого або

документарного інкасо.

Чисте інкасо (англ. — clean collections) — інкасо, за якого платіж

або акцепт переказного векселя здійснюються при наданні переказ

них векселів, простих векселів, чеків або інших фінансових доку

ментів, які використовуються для одержання грошового платежу;

при цьому транспортні й інші комерційні документи не надаються.

Документарне інкасо — інкасо, за якого платіж чи акцепт переказ

ного векселя здійснюються при наданні рахунків, відвантажувальних

документів, документів про право власності або інших документів,

що підтверджують підставу платежу чи акцепту векселя (комерційні

документи); при наданні зазначених документів і виписаних на їх

підставі переказних векселів або інших фінансових документів.

Форми інкасо. Інкасо здійснюється в таких формах:

• одержання платежу — надання простого або переказного векселя,

чека, платіжної розписки або інших фінансових документів для

одержання платежу грішми;

• акцепт переказного векселя — надання переказного векселя для

його акцепту платником;

• видача комерційних документів проти платежу (англ. — docu0

ments against payment — D/P). — представляючий банк видає ко

мерційні документи (які можуть супроводжуватися фінансовими

документами) платникові тільки за умови здійснення платежу

грішми;

• видача комерційних документів проти акцепту переказного век

селя (англ. — documents against accept — D/A) — представляючий

банк видає комерційні документи платникові тільки за умови ак

цепту переказного векселя;

• видача документів на інших умовах — представляючий банк ви

дає документи платникові тільки при виконанні умов, зазначених

в інкасовому дорученні.

340