Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

371

usqiman (слн.дієсл. IV з дав., знах.в.) вбити, погубити. Див. qiman.

usqistjan (слб.дієсл. 1 з дав., знах.в.) вбити, знищити. Див. qistjan.

usqiþan (слн.дієсл. V) поширювати (розповсюджувати) поголос;

проголосити. Див. qiþan.

ussai#an (слн.дієсл. V) прозріти; глянути; поглянути. Див. sai#an.

ussandjan (слб.дієсл. 1) відіслати; вислати || да. āsendan посилати.

Див. sandjan.

ussatjan (слб.дієсл. 1) посадити; ставити; постати; походити ||

да. āsettan. Див. satjan.

ussiggwan (слн.дієсл. III) читати || да. āsingan співати. Див.

siggwan.

usspillon (слб.дієсл. 2) розповісти; розказати. Див. spillon.

usstandan (слн.дієсл. VI, неправ.) встати; підвестися; піднятися;

стати; воскреснути; вийти || да. āstandan встати; двн.

arstantan, arstên встати; irstân воскресати. Див. standan

Сучасн.нім. erstehen

usstass (ім., жін.р.-і-) воскресіння; воскресення; піднесення;

уставання. Див. usstandan

ussteigan, usteigan (слн.дієсл. I) зійти; піднятися; вийти (на гору) ||

да. āstīgan. Див. steigan

usstiurei (ім., жін.р.-n-) розпуста; неприборканість; надмірність;

достаток; велика кількість

usstiuriba (присл.) розпусно

ustaikneins (ім., жін.р.-i/o-) з`явлення; доказ; зображення;

стрітення. Див. ustaiknjan

ustaiknjan (слб.дієсл. 1) довести; доказати; показати; явити. Див.

taiknjan.

ustauhts (ім., жін.р.-i-) завершення; здійснення; виконання;

сповнення; wairþan ustauhts здійснитися; звершитися;

справдитися, сповнитися || Порів.: да. tyht звичка; навчання;

вивчення; дфр. tucht; двн. zuht виховання; освіта; спосіб

життя. Див. ustiuhan

|| Порів.: лат. ductus (us) чол.р. ведення, проведення,

направлення; ductim волоком

Порів.: сучасн.нім. Zucht

ustiuhan (слн.дієсл. II) поставити; справити; виконати;

здійснити; повести; закінчити; вивести; вести; провадити;

372

указати шлях || да.ātēon брати; тягти; двн. irziohan

виховувати; піднімати. Див. tiuhan

Сучасн.нім. erziehen

usþriutan (слн.дієсл. II) непокоїти; хвилювати; бентежити;

докучати; завдавати прикрощі || да. āþrēotan утомитися,

двн. irdrioʐаn докучати; дратувати, а також порів.: ді.

þrjóta не удаватися; припинятися; стомлюватися; да. þrēotan

стомлювати; снн. erdrieʐen, verdrieʐen

|| Порів.: лат. trudo(ere) штовхати; гнати; змушувати; литов.

triū̃sti, triūsiù піклуватися; турбуватися; а також укр., рос.

труд

Порів.: сучасн.нім. verdrießen; голланд. verdrіеten;

сучасн.англ. to threat (арх.)

usþulan (слб.дієсл. 3) випробовувати; витримати; витерпіти;

перенести. Див. þulan.

uswairpan (слн.дієсл. III) виганяти; вигнати; відкинути; викинути

|| да. āweorpan відкидати; двн. arwerpan відкидати; виганяти.

Див. wairpan

uswakjan (слб.дієсл. 1) розбудити || да. āweccan спонукати,

піднімати, будити, а також порів.: ді. vekja; да. wæccan

спостерігати; weccan прокидатися; дс. wekkian; двн.

wecchеn; свн. wecken будити. Див. wakan.

Порів.: сучасн.нім. wecken; сучасн.англ. to watch

uswaltjan (слб.дієсл. 1) перекинути; повалити; перевернути. Див.

waltjan.

uswandjan (слб.дієсл. 1) відвертатися || да. āwendan повертати,

повернути, направляти; перекладати; двн. irwenten,

erwenden відвертати, запобігати. Див. uswindan

uswaurhts

(прикм.-a-) праведний; спасенний; справедливий; вірний;

(субст. прикм.) праведник.

uswaurhts

(ім., жін.р.-i-) справедливість; правосуддя. Див.

uswaurkjan

uswaurkjan (слб.дієсл. 1) завершити; закінчити; виконати. Див.

waurkjan.

uswindan (слн.дієсл. III) плести; звивати; сплести. Див. biwindan.

ut (присл.) зовні; ззовні; зокола; геть || ді. út; да., дфр. ūt; дс. ût; двн.

ûʐ

373

|| Порів.: дінд. ud- угору, з; із; уперед; авест. us-, uz-; д.перс.

ud-; грец. Ûsteroj після; пізніше.

Сучасн.нім. aus, сучасн.англ. out

uta (присл.) зовні || ді. úti; да., дфр. ūte; дс. ûta; ûte; двн. ûʐe, ûʐi.

Див. ut

utana (присл.) зовні; (прикм.) зовнішній; (прийм. з род.в.) поза, із ||

ді. útan; да. ūtan; дс. ûtan; двн. ûʐʐana, ûʐʐan. Див. ut. uta.

Сучасн.нім. außen

utaþro (присл.) ззовні; (прийм. з род.в.) із. Див. ut, uta

uþ- Див. uh, þe

uzeta (ім., чол.р.-n-) ясла. Див. us, itan

uzon, uzanan. Див. usanan

uzuh (прийм.) Див. us, uh

uzuhhof (мин. час, одн.) Див. uh, ushafjan

-waddjus (ім., жін.р.-u-) стіна || ді. veggr стіна, пліт

|| Порів.: дінд. váуаti (він) плете; vayā́ гілка; латис. vija

гірлянда; vīt плести(вінок); укр. вити; рос. вить

wadi (ім., сер.р.-jа-) завдаток; застава || ді. vеð; да. wedd, wed

застава, завдаток; заприсягання; обітниця; запорука; дфр.

wedd договір; умова; поручительство; порука; дс. weddi

завдаток; двн. wetti, weti застава, завдаток

|| Порів.: лат. vas (род.в. vadis) поручитель; литов. vadúoti

викуповувати заставу

Сучасн.нім. Wette; голланд. wedde; сучасн.англ. wed (заст.,

діал.), а також порів.: wedding

*waggari (ім., сер.р.-jа-) або waggareis (ім., чол.р.-jа-) waggarja

(дав.в.) подушка; узголов`я || ді. vengi подушка; да. wangere,

двн. wangari. Порів.: також: ді. vangi щока; да. wonge, wange;

дс. wange; двн. wanga щока

Порів.: сучасн.нім. Wange

wagjan (слб.дієсл. 1 ) рушити; рухати; колихати; зворушувати;

трясти; підганяти || да. wecgan хвилювати; зворушувати; дс.

weggian; двн. weggan, weggen

374

|| Порів.: дінд. váhati (він) везе, тягне; vāháуati (він) несе;

латис. vazât тягати; волочити; укр. возити; рос. возить; болг.

возя; словен., чеськ. voziť

wahsjan (слн.дієсл. VI; неправ., мин.час wohs) рости; зростати;

виростати, збільшуватися || ді. vaxa, vexa; да. weaxan; дфр.

waxa; дс., двн. wahsan

|| Порів.: дінд. vakşáуati (він) збільшує; грец. αÙξάνω, а також

¢šzw збільшувати; посилювати; лат. augeo(ere)

примножувати; збільшувати; литов. áugu росту

Сучасн.нім. wachsen; голланд. wassen; сучасн.англ. to wax

(арх.)

wahstus (ім., чол.р.-u-) зріст; розмір || ді. vøxtr, vǫxtr. Див. wahsjan

|| Порів.: грец. aßzhsij зріст, збільшення

wahtwo (ім., жін.р.-n-) варта, чати || дс., двн. wahta. Див. wakan

Сучасн.нім. Wacht (поет.)

wai (вигук) на жаль; ой леле, ой лелечко; лихо; горе || ді. væ, vei

(вигук); да. wā, wǣ (вигук, ім.); дфр. wē; дс., двн. wê (вигук,

ім.) горе; біль, скорбота

|| Порів.: авест. avōi, vaуōi; лат. vae (ім.сер.р.) лихо, біда,

нещастя; литов. vaĩ (вигук) на жаль; ой лелечко; латис. vаі на

жаль, ох, ой, ай; вал. gwae (вигук)

Сучасн.нім. Weh; голланд. wее; сучасн.англ. woe(заст.)

waian (слн.дієсл. VII, мин.час, мн. waiwoun) віяти || дшв. vīa; да.

wāwan; дфр. wiā; двн. wâhen, wâen; свн. wâjen; wǽjen

|| Порів.: дінд. vā́уati дує; віє; vāyús вітер; авест. vāiti; грец.

¥ημι віяти, дути; укр. віяти; рос. веять

Сучасн.нім. wehen

waidedja (ім., чол.р.-n-) лиходій; злодій; розбійник || Порів.: да.

wēdǣd злочин; свн. wêtât біль

waifair#jan (слб.дієсл. 1 ) голосити || двн. wêverhen, wêveren. Див.

wai, fair#us

waihsta (ім., чол.р.-n-) ріг (вулиці)

|| Порів.: грец. e‡kw відступаю; лат. vincio (іrе) обов`язувати,

обвивати; vicia (ае) горошок (бот.)

waihstastains (ім., чол.р.-a-) наріжний камінь. Див. waihsta, stains.

waihts (ім., жін.р.-корен./i-) діло, річ; ni waihts ніщо; ni waihtai, ni

in waihtai аж ніяк; зовсім ніяк (ні); ні в чому || ді. véttr, vǽtr

375

(казкова) істота; да. wiht істота, демон, річ; дс. wiht річ;

(мн.) демони; двн. wiht істота (демон, домовик); чоловік

(зневажливо); дещо; щось

|| Порів.: дінд. vástu (сер.р.) річ; рос. вещь; болг. вещ річ,

підмет; словен. vec річ, діло; чеськ. věc річ; діло; справа.

Сучасн.нім. Wicht, а також порів.: Bösewicht, голланд. wicht;

сучасн.англ. wight (арх.), а також порів.: сучасн.нім. nicht

(двн. niwiht, nieht); сучасн.англ. not (да. nāwiht, nāht), nought;

naught (заст.)

waila (присл.) добре; мабуть; гаразд, належним чином; як слід; як

треба || дс. wela, wala, wola; двн. wela, wola, а також порів.:

ді. vel, val; да. wel, wal на жаль; дфр. wel, wal. Див. wilja, а

також waljan, wiljan

|| Порів.: дінд. váras бажання; вибір; литов. valià воля; латис.

vaļa воля, свобода; укр., рос. воля

Сучасн.нім. wohl; голланд. wel; сучасн.англ. well

wailamereis (прикм.-jа-) благозвучний; доброзвучний; хвальний;

похвальний. Див. waila, merjan.

wailamerjan (слб.дієсл. 1 ) звіщати; благовістити; провіщати.

Див. wailamereis

waips (ім., чол.р.-a-) вінок; корона || ді. veipa, veipr косинка; хустка,

а також порів.: да. wāpe рушник; двн. weif, waif перев'яз,

пов'язка. Див. wipja.

wair (ім., чол.р.-a-) людина; чоловік; муж || ді. verr; да., дфр., дс.,

двн. wer

|| Порів.: дінд. vīrás герой; чоловік; лат. vir(viri) чоловік; муж;

литов. výrаs муж, чоловік; д.ірл. fer

Порів.: сучасн.нім. Werwolf, Wergeld (іст.); сучасн.англ.

wergeld (іст.)

wairpan (слн.дієсл. III ) кидати || ді. verpa; да. weorpan, дфр. werpa;

дс. werpan; двн. werfan, werpfan; свн. werfen

Сучасн.нім. werfen; голланд. werpen; сучасн.англ. to warp

(заст.)

wairs (присл., вищий ст. порів.) гірше || ді. verr; дшв. vær, værra; да.

wiers, wуrs; дфр. wer; дс., двн. wirs. Див. ubila

Сучасн.англ. worse

wairsiza (прикм., вищий ст. порів.) гірше || ді. verri; да. wiersa,

wуrsa; дфр. wirra, werra; дс. wirsa; двн. wirsiro. Див. ubils

Сучасн.англ. worse

376

wairþan (слн.дієсл. III ) ставати; ставатися; статися,

поставити; робитися; відбуватися || ді. verða; да. weorþan;

дфр. wertha; дс. werthan; двн. werdan

|| Порів.: дінд. vartáуati(він) повертає; vártatē повертається,

обертається, відбувається; лат. verto(ere) повертати,

обертати; литов. verčiù, veřsti повертати; вертіти; укр.

вертіти; рос. вертеть.

Сучасн.нім. werden; голланд. worden; сучасн.англ. to

worth(заст.) в реченні Woe worth the Daу

wairþida (ім., жін.р.-o-) гідність; достойність || двн. wirdida. Див.

wairþs

wairþon (слб.дієсл. 2) цінити; цінувати, шанувати || ді. virða; да.

weorþian, а також порів.: дс. giwerđôn, giwerthôn; двн.

giwerdôn. Див. wairþs

wairþs (прикм.-a-) гідний, вартий || ді. verðr; да. weorþ, wurþ, worþ,

wуrþ; дфр., дс. werth; двн. werd; свн. wert

Сучасн.нім. wert; голланд. waard; сучасн.англ. worth

waitei (присл.) мабуть; чи ні; хіба; напевно, напевне

wajamereins (ім., жін.р.-i/o-) наклеп, богохульство. Див. wajamerjan

wajamerjan (слб.дієсл. 1) зводити наклеп; обмовляти; богохулити;

лихославити, блюзнити. Див. wai, merjan

wakan (слн.дієсл. VI) не спати; пильнувати || ді. vaka; да. āwacan

пробуджуватися; народжуватися, а також порів.: да.

wacian (слб.дієсл. 2); дфр. wakia; дс. wakôn; двн. wahhên,

wahhôn не спати

|| Порів.: лат. vegeo(ere) не спати; збуджувати

Сучасн.нім. wachen; голланд. waken, а також порів.

сучасн.англ. to wake

waldan (слн.дієсл. VII з дав.в.) правити; управляти || ді. valda; да.

wealdan, waldan правити, направляти; контролювати; дфр.

walda; дс. waldan хазяйнувати; двн. waltan панувати,

владарювати

|| Порів.: лат. valeo(ere) бути сильним, міцним; бути

могутнім, бути впливовим; литов. valdу́ti, valdaũ правити,

володіти; укр. володіти; словен. vládať могти, бути

спроможним, а також vládnuť правити; болг. владея; чеськ.

vlàdnout; пол. władać; д.ірл. faln, foln панувати, владарювати

Сучасн.нім. walten, а також порів.: сучасн.англ. to wield

waldufni (ім., сер.р.-jа-) сила; влада; могутність. Див. waldan.

377

waljan (слб.дієсл. 1) вибирати || ді. velja; дфр. wella; дс. wellian;

двн. wellen. Див. wiljan

|| Порів.: дінд. varáyati обирає, вибирає; рос. волить (заст.);

словен. voliť; чеськ. voliť

Сучасн.нім. wählen

waltjan (слб.дієсл. 1) котити(ся); гойдати; кидати || ді. velta; да.

wieltan; wiltan; двн. welzen

Сучасн.нім. wälzen

walus (ім., чол.р.-u-) палиця; ціпок; посох || ді. vǫlr цурка, цурпалок;

да. walu, дфр. walu ціпок, а також порів.: да. wyrtwala; двн.

wurzala <* wurzwalu; свн. wurzel

|| Порів.: лат. vallus (і) чол.р. кіл, кілок; жердина; литов. vólas

дерев`яна основа; рос. валек

Порів.: сучасн.нім. Wurzel

walwison (слб.дієсл.2) качатися; валятися. Див. afwalwjan,

atwalwjan; walus

wamba (ім., жін.р.-o-) черево; утроба || ді. vǫmb; да. wamb, womb

живіт; дфр. wamme; двн. womba, wamba, wampa живіт;

черево; утроба

Сучасн.нім. Wamme; голланд. wam; сучасн.англ. womb

*wamm (ім.,род.в. мн. wamme) пляма || ді. vamm помилка, злочин;

да. wamm, womm забруднення, осквернення; дфр. wamm; дс.,

двн. wamm пляма, злочин

wandjan (слб.дієсл.1) повертати; обертати; повернутися || ді.

venda; да. wendan; дфр. wenda; дс. wendian; двн. wenten,

wenden. Див. biwindan

Сучасн.нім. wenden; голланд. wenden; сучасн.англ. to wend

(заст., поет.)

wardja (ім., чол.р.-n-) страж; сторож || ді. vǫrðr; да. weard; дс.

ward; двн. wart.

Сучасн.нім. Wart; сучасн.англ. ward

warei (ім., жін.р.-n-) хитрощі, хитрість, лукавство

wargiþa (ім., жін.р.-о-) вирок, осудження, осуд; прокляття. Див.

gawargjan

warjan (слб.дієсл.1) забороняти; захищати || ді. verja захищати;

да. werian захищати; обороняти; дфр. wera; дс. werian;

двн.werien, weren оберігати; захищати

Сучасн.нім. wehren

378

warmjan (слб.дієсл.1) гріти; warmjan sik грітися|| ді. verma; да.

wierman, werman, wirman; дс. wermian; двн. wermen

|| Порів.: дінд. gharmás спека; авест. gar

mō гарячий, жаркий;

грец. θερμός гарячий, теплий; лат. formus теплий; д.прус.

gorme спека; вірмен. jerm теплий, гарячий.

Сучасн.нім. wärmen; голланд. warmen; сучасн.англ. to warm

wasjan (слб.дієсл.1) одягати; зодягати; носити || ді. verja; да., дс.

werian; двн. werien

|| Порів.: дінд. vāsáуati (він) одягається; хет. wes- одягати.

Сучасн.англ. to wear

wasti (ім., жін.р.-jo-) одежа; одяг || Порів.: ді. vesl одежа

|| Порів.: дінд. vā́sas одежа; лат. vestis(is) жін.р. одяг, одежа,

вбрання, шати

wato (ім., сер.р.-n-, неправ., дав.в., мн. watnam) вода || ді. vatn, а

також порів.: да. wæter; дфр. water, weter; дс. watar; двн.

waʐʐar

|| Порів.: дінд. udáņ-, udaká- вода; хет. wātar (род.в. weternaš)

лат. unda(ae) жін.р. хвиля; волога; вода; д.прус. unds; литов.

vanduõ; латис. ūdens; укр.рос. болг. вода; словен., чеськ. voda;

пол. woda

Порів.: сучасн.нім. Wasser; голланд. water; сучасн.англ. water

waurd (ім., сер.р.-a-) слово || ді. orð; да., дфр., дс. word; двн. wort

|| Порів.: дінд. vratám обітниця; авест. urvata клятва; лат.

verbum(i) сер.р. слово; вислів; д.прус. wirds слово; латис. vārds

ім'я, слово; литов. vařdas ім'я; назва

Сучасн.нім. Wort; голланд. woord; сучасн.англ. word

waurdahs (прикм.-a-) словесний || ді. orðigr, orðugr; да. wordig. Див.

waurd.

waurkjan (слб.дієсл.1, неправ., мин.час waurhta) діяти, чинити;

робити; творити, виконувати || ді. уrkja; да. wуrcan; двн.

wurchen, а також порів.: дфр. wirka, werka; дс. wirkian; двн.

wirchаn, wirkan, wurchan; свн. wirken, würken

|| Порів.: грец. œrgon праця, справа, робота; вірмен. gorc

робота.

Порів.: сучасн.нім. wirken, сучасн.англ. to work

waurms (ім., чол.р.-a-) змія, гадюка || ді. ormr змія, черв'як; да.

wуrm, wurm змія; черв'як; дфр. wirm; дс., двн. wurm хробак,

змія; комаха

379

|| Порів.: лат. vermis(is) чол.р. хробак, гусениця; литов. vаřmas

комар; сліпень; комаха

Сучасн.нім. Wurm; голланд. worm; сучасн.англ. worm

waurstw (ім., сер.р.-a-) діло; дія; діяльність. Див. waurkjan.

waurstwa (ім., чол.р.-n-) робітник. Див. waurstw.

waurstwja (ім., чол.р.-n-) робітник; виноградар. Див. waurstwa.

waurts (ім., жін.р.-i-) корінь || ді. urt рослина; трава; да. wyrt корінь;

рослина; овоч; дс. wurt корінь; рослина, злак; двн. wurz

рослина, трава; злак

|| Порів.: лат. radix(icis) жін.р. корінь

Сучасн.нім. Wurz в Nieswurz, Schwarzwurz; сучасн.англ.

wort(заст.), а також colewart

wegs (ім., чол.р.-a/i-) буря; хвилювання; (мн.) хвилі || ді. vágr море;

да. wǣg хвилювання, хвиля; дфр. wēi, wēg; дс., двн. wâg хвиля;

пучина

|| Порів.: дінд. vāhás – потік, vahát- потік

Сучасн.нім. Woge

wehsa (ім., одн., дав.в.) Див. weihs

weiha (ім., чол.р.-n-) священик. Див. weihs

weihan

(слн.дієсл. I) боротися; битися; || ді. vega вбивати; да.

wīgan битися; двн. wîhan битися, воювати, знищувати

|| Порів.: лат. vinco(ere) перемагати; здобувати перемогу;

д.ірл. fichim борюся; литов. veikiù, veĩkti діяти; латис. vèicu,

vèikt перемагати; подолати

weihan

(слб.дієсл. 3) святити; освячувати; освящати || дфр. wīa;

дс. wîhian; двн. wîhen битися, воювати, знищувати, а також

ді. vígja; дфр. wīga. Див. weihs

Сучасн.нім. weihen

weihiþa (ім., жін.р.-o-) свячення; освячення; святість || дфр. wītha;

дс., двн. wîhitha. Див. weihan

weihnan (слб.дієсл. 4) святитися; бути святим. Див. weihs

weihs

(прикм.-a-) святий; (субст. прикм.) святий || двн. wîh, wîhi

святий, а також порів.: ді. vé святилище, храм; да. wēоh, wīh

ідол; образ (бога); дс. wîh храм

|| Порів.: дінд. vinákti відділяє; лат. victima(ae) жін.р. жертва

(призначена для жертвоприношення тварина)

weihs

(ім., сер.р.-a-) (?) запозичення селище; село; місто; du wehsa

(Марк XVI, 12) || да. wīc поселення; дфр. wîk; дс. wîc; двн.

wîch

380

|| Порів.: дінд. víś- (локатив; мн. vikşu) клан, поселення; авест.

vīs-; д.перс. viθ дім;алб. vis місто; лат. vicus(i) чол.р. село,

селище

Голланд. wijk; сучасн.англ. wick (заст.), а також порів.:

сучасн.нім. Weichbild

wein (ім., сер.р.-a-) запозичення вино || ді. vín; да., дфр. wīn; дс., двн.

wîn

|| Порів.: лат. vinum(i) сер.р. вино; виноград

Сучасн.нім. Wein; голланд. wijn; сучасн.англ. wine

weinabasi (ім., сер.р.-ja-) виноградина || да. wīnberige. Див. wein, а

також порів.: ді. ber; да. berige, berie; двн. berі

Сучасн.англ. wineberrу(заст.), а також порів.: сучасн.нім.

Beere; голланд. bes; сучасн.англ. berry

weinagards (ім., чол.р.-і-) виноградник || да. wīngeard; двн. wîngarto.

Див. wein, gards.

Сучасн.нім. Weingarten

weinatriu (ім., сер.р.-wa-) виноградна лоза; (мн.) виноградник || ді.

víntre; да. wīntrēоw. Див. wein, triu.

weis (особов.займ.) ми || ді. vér, vær; дшв. vi (r); да. wē; дфр. wī; дс.

wê, wî; двн. wir

|| Порів.: дінд. vaуám ми; авест. vaēm

Сучасн.нім. wir; голланд. wij; сучасн.англ. we

weitwodеi (ім., жін.р.-n-) свідчення; свідоцтво

weitwodi (ім., сер.р.-ja-) свідчення; показання. Див. weitwoþs

weitwodiþa (ім., жін.р.-o-) свідчення; показання, свідоцтво. Див.

weitwodjan.

weitwodjan (слб.дієсл. 1) свідчити; засвічувати; звіщати;

сповіщати. Див. weitwoþs

weitwoþs,weitwods (ім., чол.р.-корен.?-) свідок. Див. witan.

*wenjan (слб.дієсл. 1) надіятися; сподіватися; чекати || ді. vána,

vǽna; да. wēnan думати, сподіватися; дфр. wēna; дс. wânian;

двн. wânên. Див. wens.

Сучасн.нім. wähnen; голланд. wanen; сучасн.англ. to

ween(арх.)

wens (ім., жін.р.-i-) надія; сподівання || ді. ván, ón; да. wēn надія;

думка; дфр. wen думка, міркування; дс., двн. wân надія,

припущення; здогад

Сучасн.нім. Wahn