Якубенко Б.Є., Григора І.М. Польовий практикум з ботаніки

Подождите немного. Документ загружается.

небудь території, типу рослинності, формації тощо, що виражений у

відсотках або абсолютних цифрах. Можна навести біоекологічний спектр

домінантів або співдомінантів (папоротей, голо- і покритонасінних). Спектр

біологічний - склад біоморф рослин будь-якої території, типу рослинності,

формації та інших виражень у відсотках. Спектр видовий (сезонний) - склад

видів, вегетуючих або квітучих видів рослин (тварин), які розмножуються

або живляться на певному просторі в різні сезони року. Спектр віковий -

розподіл особин ценопопуляції даного виду за віковими станами. Спектр

екологічний - склад екоморф якої-небудь території, типу рослинності,

формації тощо, виражений у відсотках. Синонім: біологічний спектр.

Спектр нормальний (біологічний спектр і біоекологічний спектр) -

біоекологічний склад життєвих форм рослин Земної кулі у %: фанерофіти -

43, хамефіти - 9, гемікриптофіти - 27, геофіти - 4, гідрофіти - 1, терофіти -

13, епіфіти - 3. Спектр фенологічний-: Е - Еиrоtiа сеrаtоіdеs; U - Ungernia

$еvеrzоvii\ Р - Рориlus trетиlа; A-Аlуssит dеsеrtоrит (рис. 62).

Рис. 62. Генеративні фази:

- бутонізація; 2 - початок цвітіння; 3 - цвітіння; 4 --

кінець цвітіння; 5— дозрівання плодів; б - осипання плодів і насіння. Вегетативні фази;

стан спокою; 8 - початок вегетації; 9 - вегетація; 10- кінець вегетації; 11- відмирання;

12 - мертва рослина. Римські цифри - місяці.

Стан ценопопуляції віковий - середньозважена за чисельністю

особин доля вільної по відношенню до рослин енергії, що сприймається

особиною протягом всього свого активного життя і яка "засвоєна" нею до

сеоелини даного вікового стану:

де n

- чисельність і-ої вікової групи, m

- вік однієї особини цієї групи, який

визначається за форліулою, виведеною А.А.Урановим:

= [l + ехр(6 - 0,5 - i)]

-1

де і - бальна оцінка вікового стану (1 - зачатки, які в стані спокою; 2 -

проростки і сходи; 3 - ювенільні особини; 4 - іматурні особини; 5 -

віргінільні особини або молоді вегетативні; 6 - ранні або молоді генеративні

особини; 7 - середні або зрілі особини; 8 - пізні або старі генеративні

особини; 9 - субсенільні особини; 10 - сенільні особини; 11 - майже мертві,

Визначення вікового стану ценопопуляції на практиці ускладнене крайньою

297

трудомісткістю визначення вікового стану та недостатньою обгрунтованістю

(умовністю) прийнятих А.А.Урановим бальних оцінок окремих вікових груп

(латентних, віргінільних, генеративних та старих).

Трапляння (зустрічальність) - частота знаходження певного виду у

фітоценозі або ймовірність знаходження на пробній площадці. Зазвичай

приймають до уваги "кореневу" зустрічальність (за місцем вкорінення). Вона

залежить від чисельності і розміщення популяції. Визначають обліком видш

на більш-менш великої кількості пробних площ (0,1 - 1м

) і виражають

відсотком площ з участю виду, так як, R=100 n, де n

- загальна кількість

взятих площ, а n - з особинами даного виду. Різні класи трапляння

дозволяють встановити константність виду. R >80(90)% визначає константні

види. Метод визначення трапляння розроблений C.Raunkiaer (1909).

де m - середня кількість особин на квадрат. Кількість облікових ділянок

може бути 25-50 залежно від розмірів фітоценозів. Трапляння домінування

- частота знаходження виду з його домінуванням на обліковій площадці (De-

Vries, 1937).

Тривалість вегетації - період, який необхідний для проходження

повного циклу розвитку рослини, що закінчується утворенням плодів та

насіння.

Фази вегетації* (фенологічні) - фази розвитку рослин - зміна

зовнішніх ознак рослин під час їх росту. Морфологічні прояви етапів

онтогенезу пов'язані з появою й розвитком окремих органів. Вирізняють

фенологічні фази й фази формування зародкових органів в апікальній

меристемі стебла. Фази позначають окремими літерами: ю - ювенільна, б -

бутонізації; к - квітування; п - наявність стиглих плодів та насіння; вп -

вегетація після плодоношення; в - відмирання; зб - зимуючі бруньки. За

умов проведення геоботанічних досліджень важливо порізну реєструвати

стан вегетативних і генеративних органів, тобто їх фази не завжди проходять

послідовно (цвітіння, а потім вегетація або, навпаки, як у Ungernia Sverzovii).

Детальніший поділ на фази: вегетативних - початок сокоруху, набубнявіння

бруньок, початок росту пагонів, озеленіння листкових бруньок, розгортання

листків, літня втрата листків, літній спокій, засихання окремих пагонів,

закладання бруньок, початок осіннього забарвлення лисків, початок і

закінчення листопаду, повна втрата листків, зимове відмирання пагонів,

мертва рослина; генеративних - набубнявіння квіткових бруньок, розгортання

квіткових бруньок, розкривання перших квіток, масове цвітіння, кінець

цвітіння, початок зав'язування плодів, масове зав'язування і визрівання

плодів, початок опадання плодів або насіння, кінець опадання,

плодоношення закінчено, у рослин немає ознак генерації (Бейдеман, 1960).

30 і

фази генеративні - такі у розвитку рослин, що пов язані зі статевим

відтворенням. У польових умовах зручно використовувати таку шкалу:

Вегетативний стан

В зародках

Всходи, почки

Початок вегетації

вегетація

Кінець вегетації

перерва вегетації,

спокій

Відмирання

Мертва рослина

Позначення

вс, пч

нвг

вг

квг

пк

відм

мр

Генеративний стан

Поява суцвітгь і спороносів

Бутонізація

Початок цвітіння

Повне цвітіння

Кінець цвітіння

Дозрівання плодів і

спороносів

Зрілі плоди і спорангії

Осипання плодів, насіння

спор

Генерація закінчена

Немає ознак генерації

Позначення

сцв

бт

пчцв

пвцв

кцв

дзр

зл,зс

ос

зак

нес

*Значки за В. В. Алехіним (1936) і Б. А. Виковим (1953).

Фітомаса - загальна кількість органічної речовини (у сирому чи

сухому стані, масі вуглецю), яка утворена живими органами рослин в

екосистемі або її частині. Фітомаса бур'янів - загальна маса бур'янів, яка

нагромаджена на будь-який момент часу на одиницю площі або об'єм

простору агрофітоценозу. У різних фітоценозах фітомаса має різну

стратеграфію (рис, 63) і різний фракційний склад.

Рис 63 Розподіл фітомаси у фітоценозах: а - водоростей на такирі, 6 - Sphagnum, в,

Picea, в

- Rosa, в з - Artemisia, г - Phragmites, д - Nuphar, е - Chara, ж - Lemna, з -

фітопланктон (Биков, 1970).

Ценограми - графічні схеми, які характеризують деякі особливості

асоціацій (рис. 64.).

30 і

Рис.64. Ценограма трьох популяцій з ефемероїдно-полинового фітоценозу: 1 - Artemisia terrae

albae; 2-Anabasis aphylla; 3-Alyssum desertorum. Верхній кут фігур - сер. висота рослин,

нижній - сер. глибина кореневих систем, лівий - надземна, правий - підземна фітомаса.

Горизонтальні лінії від вершин чотирикутників: вліво - проективне покриття (Р), вправо -

чисельність популяції (N) (.Биков, 1970)

Чисельність - кількість особин (клонах, плямах і популяціях

кореневищних рослин - окремих пагонів) тієї чи іншої ценотичної популяції

на одиницю площі (повнота фітоценозу). Визначається безпосередньо

перерахунком особин на пробних площах якої-небудь величини, що легко

зробити не тільки у лісових, але й у трав'янистих угрупованнях (запис: 5/м,

тобто 5 екз. на м

; 1/ар, тобто 1 екз. на 1 ар; 3/дм, тобто 3 екз. на Ідм

). Її

можна визначити методом трапляння. тобто ш = 1п (1- Я''і 00), де т - середня

кількість особин на площі (Грейг-Смит, 1967), і методом проміру, тобто від

отриманих середніх віддалей (1) між особинами легко перейти до їх кількісті,

використаних спеціальних номограм (таблиця і рис. 65)

30 і

Віддаль

Кількість рослин на площі

Віддаль

1дм

Ар (100 м

)

1 га

1см

100

10000

1000000

100000000

2,5

1600

160000

16000000

400

40000

4000000

100

10000

1000000

1600

160000

400

40000

їм

100

10000

обліку (Пі) і сумі приросту кількісті особин після нього, впритул до

останнього (к) обліку. За віковою динамікою (ценокінез) спостерігається

пульсація (флюктуації) чисельності, яка значно, впритул до перенаселення

якого-небудь виду, коливається і за синценогенезу. Чисельність (густота,

тільність) - визначають перерахунком екземплярів рослин або їх пагонів (у

кореневищних видів) на одиницю площі. Такий перерахунок проводять на І

у трикратній повторності. Підраховані рослини надламують. В

угрупованнях плаваючих і занурених рослин на незначних глибинах (0,5-0,6

м) підрахунки здійснюють з човна за умов накладеню рами на поверхню води.

Складно підраховувати стебла занурених у воду ламких рослин (види

Ceratophyllum) або укорінених на дні (щільних заростей Najas marina та інші).

Чисельність популяції - кількість особин даного виду на одиницю площі.

Рис. 65. Номограма для визначення чисельності за середньої відстані між особинами (або

навпаки). Похилі лінії (зліва направо): перша - для площі в 1 дм , друга - в 2 м , третя - в

1 ар. четверта -в 1га. На осі абсцис - відстань, ординат - чисельність. Так, напр., за

відстані в 50 см особин 4 екз/м або 400 екз/ар (Биков, 1966).

30 і