французьким флористом Жаккаром (див. коефіцієнт С'єренсена).
Еквівалентною К, є міра контрасту флористичного.
Коефіцієнт заповнення - чисельність особин у зразку або на одиниці
площі, що мають певну задану властивість.
Коефіцієнт зв'язку - показник, що оцінює залежність між видами. Дані
коефіцієнти є основою для кількісної ординації і класифікації рослинності, а
також слугують для оцінки зв'язку рослинності з факторами середовища.
Терміни "зв'язок" і "залежність" мають різний зміст, про що необхідно
пам'ятати. Термін "залежність" відповідає про причинність, який
використовують в ситуації, коли відомо явище, що слугує причиною зміни
іншого; якщо таке явище невідоме, то використовують термін "кореляційний
зв'язок", щоб запобігти неправдивій інтерпретації результатів кореляційного
аналізу. Існує декілька класифікацій коефіцієнтів зв'язку, які запропоновані
Гудолом, Пілу, В.І.Василевичем та іншими вченими. Вони поділяють на
коефіцієнти кореляції і міри відстані, які визначають за кількісними ознаками, і
на коефіцієнти спряженості, котрі визначаються за якісними ознаками
(присутність-відсутність); симетричні (зв'язок виду А з видом В рівна зв'язку
виду В з видом А) та несиметричні; центровані (значення змінюєть від -1 через
0 до +1) і нецентровані (межі можливих значень вирізняються від -1 до +1)
Окрім того, коефіцієнти спряженості поділяють на повні (елімінуючий вплив
відмінностей зустрічальності ознак) та абсолютні (не елімінуючі впливи, тобто
досягають свого максимального значення тільки при рівній зустрічності ознак)
коефіцієнти перекриття і, власне, коефіцієнти міжвидової спряженості, що
відчувають вплив "d-ефекту". Вибір того чи іншого коефіцієнта зв'язку
визначається метою дослідження і характеристиками вибіркової сукупності
описів. Наприклад, за вагою видів А і В, одночасно зустрінутих на всіх
ділянках, щільність зв'язку між видами може бути визначена з використанням
коефіцієнта лінійної кореляції (за припущення про лінійний характер зв'язку)
або кореляційним відношенням (для нелінійного зв'язку); для вибірок вузького
еколого-фітоценотичного діапазону найінформативнішим є коефіцієнт Коула, а
для широкого - коефіцієнт Дайса трансформований. Інтерпретація коефіцієнта
зв'язку має значну складність і здійснюється паралельно з регресійним
аналізом і визначенням типу спряженості між видами (див. коефіцієнти
Персона, сегрегації, Спірмена, Форбеса, Хаккера-Дайса, А.А.Чупрова, Юла,
міра відстані між залежними об'єктами) (Грейс-Смит, 1967; Pielou, 1969, 1972
,
Handbook..., 1973, pt 5, p. 105-156; Миркин, Розенберг, 1978,1979).
Коефіцієнт корисної дії фітоценозів - показник, що характеризує
ефективність використання фітоценозами сонячної радіації: ^ = ^—100%,
де q
—
калорійність рослин (ккал/г), Y- біоурожай сухої загальної фітомаси
(г/см
2
) за деякий інтервал часу, Щ
Ф
- сума радіації фотосинтетичної
активної (ФАР) за вегетаційний (інший) період часу. Величина ц варіює в
широких межах для природних рослинних угруповань. Наприклад, для
30 і