Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 3

140

Вузькорядний спосіб (рис. 3.1,

) є різновидом рядкового, але з малою

шириною міжрядь (6,5…8 см). Цей спосіб забезпечує рівномірніший розподіл

насіння у ґрунті, ніж рядковий. Форма площі живлення на одну рослину на-

ближається до квадрата, що сприяє кращому розвитку рослин.

Широкорядний спосіб (рис. 3.1,

) подібний до рядкового, але із збіль-

шеною (30…90 см і більше) шириною міжрядь. Застосовують його для сівби

технічних і овочевих культур, які потребують більшої площі живлення та

міжрядного обробітку.

Рис. 3.1. Способи сівби і садіння сільськогосподарських культур:

— рядковий;

— перехресний;

— вузькорядний;

— широкорядний;

— стрічковий;

—

пунктирний;

— гніздовий;

— квадратно-гніздовий;

— смуговий;

— розкидний;

— на

рівній поверхні поля;

— на гребенях;

— на грядках;

— у борозни;

— по стерні

Машини для сівби і садіння

141

Стрічковий спосіб сівби (рис. 3.1,

) відрізняється від рядкового тим, що

кілька рядків, найчастіше 2 – 4, об’єднані в стрічку. Відстань між стрічками

значно більша, ніж між рядками у стрічці. Міжряддя між стрічками оброб-

ляють. Стрічковим способом висівають овочеві культури, просо та ін.

Пунктирний, або однозерновий, спосіб (рис. 3.1,

) передбачає

розміщення насіння у рядках поодиноко, на однаковій відстані з міжряд-

дям 45…90 см. Завдяки цьому способу досягають значної економії насіння,

підвищується врожайність і зменшуються затрати праці при догляді за ро-

слинами. Пунктирним способом висівають технічні, овочеві та інші куль-

тури.

Гніздовий

спосіб сівби (рис. 3.1,

) є різновидом широкорядного і поля-

гає в тому, що насіння розміщують у рядках гніздами по кілька штук найчас-

тіше з однаковим інтервалом між ними. Відстань між гніздами визначають

залежно від особливостей культури. Застосовують цей спосіб для овочевих та

інших культур. Він дає змогу здійснювати міжрядний обробіток.

Квадратно- гніздовий спосіб сівби (рис. 3.1,

) полягає в тому, що

насіння у рядках розміщують гніздами (групами) з певним інтервалом і на

одній лінії у поперечному напрямку в усіх рядках. Насіння розміщується у

вершинах квадратів або прямокутників. За однакових відстаней між гнізда-

ми і рядками (найчастіше 70…90 см) цей спосіб називають квадратно-

гніздовим, а якщо гнізда розміщені по кутах прямокутника, то прямокутно-

гніздовим. Квадратно-гніздовий спосіб дає можливість проводити міжрядний

обробіток у поздовжньому та поперечному напрямах.

Смуговий спосіб сівби (рис. 3.1,

) передбачає розподіл насіння у ґрунті

у вигляді смуги 100…140 мм завширшки. Між смугами можуть бути незасіяні

проміжки. Цим способом висівають насіння зернових культур по стерньових

фонах, насіння деяких овочевих та інших культур. Відстань між центрами

смуг для зернових культур становить 22,8 см.

Розкидний

спосіб сівби (рис. 3.1,

) полягає в розсіюванні насіння техніч-

ними засобами по поверхні поля. Загортають насіння у ґрунт зубовими боро-

нами. Рівномірність розподілу насіння по площі і глибині загортання невисо-

ка. Цим способом висівають насіння трав на луках і пасовищах, рис у чеках

тощо.

За профілем денної поверхні поля розрізняють такі види сівби і садіння:

на рівній гладенькій поверхні поля, сівба насіння на попередньо нарізаних

гребенях або грядках, сівба в борозни і сівба по стерньових фонах. Той чи ін-

ший спосіб застосовують залежно від ґрунтово-кліматичних умов і особливос-

тей сільськогосподарської культури.

Сівбу (садіння) на рівній поверхні поля (рис. 3.1,

) доцільно

проводити в зонах нормального або недостатнього зволоження.

Сівбу (садіння) на гребенях і грядках (рис. 3.1,

) застосо-

вують за значної вологості ґрунту, недостачі тепла і при зрошенні.

Сівбу в борозни (рис. 3.1,

) здійснюють у посушливих зонах в основ-

ному для просапних культур (кукурудза, сорго та ін.) з метою загортання на-

сіння у вологий шар ґрунту, поліпшення зволоження рослин.

Сівбу по стерні (рис. 3.1,

) проводять здебільшого в посушливих зо-

нах в умовах вітрової ерозії, стерня захищає ґрунт від видування вітром.

Розділ 3

142

3.1.2. Класифікація посівних і садильних машин

Посівні і садильні машини класифікують за такими основними ознаками:

призначенням (видом сільськогосподарської культури), способом сівби і са-

діння, розміщенням (компонуванням) складальних одиниць та способом аг-

регатування з трактором.

Посівні машини поділяють на дві основні групи: універсальні та спеціаль-

ні сівалки.

Універсальні

сівалки призначені для сівби насіння багатьох сіль-

ськогосподарських культур (зернових колосових, зернобобових, круп’яних,

прядильних тощо).

Спеціальними

сівалками висівають насіння однієї або

двох-трьох культур, подібних за розмірами і нормами висіву. Більшість сіва-

лок обладнані туковисівними апаратами і одночасно з висіванням насіння

вносять мінеральні добрива. Такі сівалки називають

комбінованими

За призначенням сівалки поділяють на зернові (зернотукові), зерно-

трав’яні, кукурудзяні, бурякові, овочеві, рисові, льонові, бавовникові та ін.

Зернові (зернотукові) сівалки дають змогу висівати насіння багатьох сільсь-

когосподарських культур, тому їх називають

універсальними

. Спеціальні

сівалки — це бурякові, рисові, бавовникові та ін. За способом сівби розріз-

няють рядкові, вузькорядні, пунктирні, гніздові, квадратно-гніздові, розки-

дні сівалки.

За компонуванням складальних одиниць і робочих органів сівалки поді-

ляють на моноблокові, роздільно-агрегатні та секційні. У

моноблокових

сіва-

лках на основній рамі встановлені всі робочі органи і службові та допоміжні

частини. До таких сівалок належать зернові (зернотукові), зернотрав’яні і де-

які овочеві.

Роздільно-агрегатні

сівалки мають окремі модулі (блоки) з набором робо-

чих органів, службових і допоміжних частин, що з’єднані між собою. Модулі

встановлені на окремих рамах з опорними колесами або деякі з них на трак-

торі. Ці сівалки здебільшого широкозахватні. Їх застосовують переважно для

сівби зернових культур за інтенсивними технологіями.

Секційні

сівалки складаються з окремих посівних секцій, що шарнірно

приєднані до основної рами або з’єднані в один ряд між собою і утворюють

широкозахватний агрегат. Секція обладнана бункером, висівними апаратами

та сошниками і працює в автономному режимі. Особливістю деяких секцій-

них сівалок є те, що їхні посівні секції можна переміщувати по рамі і таким

чином змінювати ширину міжрядь. До таких сівалок належать зернові, стер-

ньові, кукурудзяні, бурякові, деякі овочеві та ін.

За способом агрегатування з трактором сівалки поділяють на причіпні та

начіпні. Зернові сівалки в основному

причіпні

. Овочеві, кукурудзяні та буря-

кові сівалки здебільшого

начіпні

. Начіпні сівалки значно легші від причіп-

них і компактніші. Посівний агрегат з начіпною сівалкою набагато маневре-

ніший, ніж причіпний.

Садильні машини за призначенням поділяють на картоплесадильні, роз-

садосадильні і висадко-садильні. За способом садіння вони бувають рядкові і

гніздові. За способом агрегатування з трактором — причіпні, начіпні та на-

півначіпні.

Машини для сівби і садіння

143

3.1.3. Агротехнічні вимоги до посівних і садильних машин

Зернові сівалки

мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій

площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших

культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами

висіву. Норма висіву пшениці становить 60…250 кг/га, вівса — 100…275, яч-

меню — 90…350, гороху — 80…400, гречки — 20…75 і проса — 15…30 кг/га.

Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3 %.

Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рівномірно і

стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зер-

нових культур не перевищує 6 %, для зернобобових 10 % і для трав 20 %. Слід

стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами.

Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2 %, а зернобобо-

вих — до 0,7 %.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму

висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої мо-

же бути не більше ніж 10 %. Нерівномірність висіву добрив між туковисівни-

ми апаратами не перевищує ± 10 %.

Сошники сівалок мають утворювати ущільнене дно борозни, забезпечува-

ти подавання насіння на це дно і присипати насіння вологим шаром ґрунту.

Відхилення глибини загортання насіння від заданої не перевищує ± 15 %.

Якщо глибина сівби становить 3…4 см, то це відхилення має бути ± 0,5 см,

при 4…5 см — ± 0,7, а при 6…8 см — ± 1 см. Задана ширина міжрядь може

мати відхилення ± 1 см.

Кукурудзяні сівалки

призначені для сівби пунктирним способом з між-

ряддями 60, 70, 90 і 100 см кукурудзи, соняшнику, рицини та інших проса-

пних культур. Відхилення від норми висіву допускається ± 5…8 %, пошко-

дження насіння — не більше ніж 1,5 %. Відхилення від заданої глибини за-

гортання насіння не перевищує ± 1 см. Сівалки мають розміщувати насіння

в рядках на однакових заданих відстанях з можливим відхиленням від роз-

рахункових ±10 %. Сошники сівалок мають забезпечувати загортання міне-

ральних добрив на 2…3 см глибше від насіння і зміщених убік на 3…5 см

від рядка.

Бурякові сівалки

мають розміщувати не менше ніж 80 % насіння на зада-

них (здебільшого 5…10 см) відстанях у рядках. Пропусків насіння у рядках

може бути не більше ніж 2 % від висіяного, а подрібненого і пошкодженого

насіння — до 0,5 %. Відхилення від норми висіву насіння на погонному метрі

рядка не перевищує 15 %, а мінеральних добрив — до 7 %.

Картоплесаджалки

мають висаджувати відкалібровані бульби масою

25…50 г, 50…80 і 80…120 г рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і від-

станню між бульбами в рядку 20…40 см. Залежно від призначення і насіннє-

вої фракції вони мають забезпечувати при вирощуванні продовольчої карто-

плі норму садіння 50…60 тис. бульб на 1 га, а для насіннєвої — 70…80 тис.

Відхилення від норми садіння становить не більше ніж 10 %. Пошкодження

бульб садильними апаратами не допускається.

Картоплю висаджують гребеневим і гладеньким способами. При гребенево-

му садінні висота гребенів має бути 12…20 см, а глибина садіння — 6…12 см.

На рівній поверхні поля глибина садіння становить 6…14 см. Відхилення від

Розділ 3

144

встановленої глибини не перевищує ± 2 см. Картоплесаджалки одночасно із

садінням забезпечують внесення мінеральних добрив від 100 до 500 кг/га на

дно борозни в одну стрічку 5…7 см завширшки і нижче від бульб на 2…5 см.

Розсадосадильні машини

мають висаджувати розсаду 12…25 см заввиш-

ки широкорядним способом з міжряддями 50, 60, 70, 80 і 90 см і стрічковим

способом зі схемами 50 + 70, 50 + 90 і 60 + 120 см і кроком садіння 10…140 см.

Висаджувати розсаду потрібно вертикально (можливий похил від вертикалі

30°), не підгинаючи коренів та одночасно поливаючи її водою. Машини ма-

ють забезпечувати порційний полив при кроці садіння понад 35 см, а при

меншому кроці — суцільний полив. Глибина садіння розсади без горщечків

становить 5…15 см, а в горщечках — не менше ніж 10 см. Краї горщечків

мають бути нижче від поверхні поля на 2…4 см. Відхилення глибини садін-

ня розсади від заданої може бути ± 2 см. Розсадотримачі не повинні пошко-

джувати рослини.

3.2. Зернові сівалки

3.2.1. Будова і робочий процес зернотукових сівалок

До зернових сівалок належать зернотукові, зернотрав’яні, льонові, рисові,

соєві та ін. Зернотукові сівалки призначені для сівби насіння зернових, зер-

нобобових, круп’яних та інших культур з одночасним внесенням у рядки гра-

нульованих мінеральних добрив. Серед зернотукових рядкових сівалок най-

поширеніші СЗ-3,6А, СЗ-5,4, СЗ-10,8 та їх модифікації.

Зернотукова сівалка СЗ-3,6А

складається із рами зварної конструкції, яка

в передній частині має причіпний пристрій

і спирається на два опорно-

привідних колеса

(рис. 3.2), двох зернотукових ящиків

, до яких у нижній

частині прикріплено 24 насіннєвисівних апарати

, а до задньої стінки ящи-

ка — 24 висівних апарати для

мінеральних добрив

, гумових

гофрованих насіннєпроводів

дискових сошників

, загор-

тачів

, механізму приводу

висівних апаратів, механізму

піднімання сошників з гідро-

циліндром

Кожний зернотуковий ящик,

виготовлений із листової сталі,

перегородкою поділений на

два відділення: переднє — для

насіння зернових культур, зад-

нє — для мінеральних добрив.

Перегородка має вікна, що

відкриваються, і за потреби

використовують обидва відді-

лення для насіння. Кожний

ящик зверху закривається дво-

ма кришками.

Установлюють насіннєвисівні апарати котушкового типу з групо-

вим спорожненням і груповим регулюванням норми висіву насіння (рис. 3.3,

Рис. 3.2. Зернотукова сівалка СЗ-3,6А:

— опорно-привідне колесо;

— причіпний пристрій;

— регулятор глибини ходу сошників;

— гідроци-

ліндр;

— насіннєвисівний апарат;

— зернотуковий

ящик;

— туковисівний апарат;

— редуктор;

—

насіннєпровід;

— сошник;

— загортач

Машини для сівби і садіння

145

), а туковисівні апарати — котушково-штифтові (рис. 3.3,

). До насіннєвисів-

них апаратів приєднані лійки з насіннєпроводами, а до туковисівних — лото-

ки. Дискові сошники розміщені у два ряди і приєднані до переднього, сошни-

кового бруса рами шарнірно за допомогою повідців. До сошників шарнірно

прикріплені загортачі пальцьового типу. Сошники і загортачі піднімаються з

робочого у транспортне положення за допомогою механізму піднімання гід-

роциліндром через систему важелів і штанги з пружинами. Вали насіннє- і

туковисівних апаратів приводяться в рух зубчасто-ланцюговим механізмом

передач від двох опорно-привідних коліс. Сівалка обладнана пробовідбірни-

ком насіння, уніфікованою системою контролю (УСК) для автоматичного кон-

тролю за обертанням валів висівних апаратів, рівнем насіння і добрив у

ящику та дистанційним зв’язком з трактористом.

Робочий процес. Насіння і

мінеральні добрива, що заси-

пані у відповідні відділення

зернотукового ящика

(див.

рис. 3.2) самопливом надхо-

дять до висівних апаратів. Під

час руху сівалки від опорно-

привідних коліс

за допомо-

гою механізму передач приво-

дяться в обертовий рух насін-

нєвисівні

і туковисівні

апарати. Котушки насіннєви-

сівних апаратів жолобками

захоплюють порції насіння і

подають їх у насіннєпроводи

Із тукового відділення ящика

добрива штифтовими котуш-

ками туковисівних апаратів

подаються на лотоки, по яких

вони також потрапляють у на-

сіннєпроводи. Потім насіння

разом із мінеральними добри-

вами надходить у розтруби

сошників і по їхніх напрямних

пластинах спрямовуються на

дно борозни, що утворюється

дисками сошників. Насіння і

добрива в борознах спочатку

присипаються ґрунтом унаслі-

док самоосипання стінок боро-

зни, а потім загортаються за

допомогою загортачів

. Ро-

боча ширина захвату сівалки

3,6 м, тяговий опір 3,5 кН, глибина ходу сошників 4…8 см, місткість зерново-

го відділення ящика 453 дм

, а тукового — 212 дм

. Робоча швидкість до

12 км/год.

Рис. 3.3. Висівні апарати зернотукової сівалки СЗ-3,6А:

— насіннєвисівний;

— туковисівний;

— кільце;

— стопорні болти;

— хвостик котушки;

— муфта;

— розетка;

— котушки;

— шпонка;

— вал;

— осі;

— вставка клапана;

— корпус;

—

важелі;

— клапани;

— пружина;

— болт;

— заслінка;

— заскочка

Розділ 3

146

Регулювання

Норму висіву насіння регулюють зміною довжини робочої

частини котушок і частотою їх обертання, а норму висіву гранульованих мі-

неральних добрив — зміною частоти обертання котушок туковисівних апара-

тів і заслінками.

Глибину ходу сошників регулюють гвинтом регулятора глибини, а стій-

кість ходу сошників, що впливає на глибину загортання насіння, — стискан-

ням пружин натискних штанг.

Сівалка СЗ-3,6А має такі моделі:

y СЗ-3,6А-01 — рядкова з однодисковими сошниками. Призначена для сів-

би зернових культур, підсіву насіння та підживлення рослин мінеральними

добривами;

y СЗ-3,6А-02 — вузькорядна з кілеподібними сошниками, за допомогою

якої сіють льон-довгунець, здійснюють сівбу з міжряддями 7,5 см;

y СЗ-3,6А-03 — рядкова сівалка з кілеподібними сошниками. Застосовують

її для сівби зернових і зернобобових культур на легких ґрунтах;

y СЗ-3,6А-04 — вузькорядна сівалка з дводисковими вузькорядними сош-

никами. Призначена для сівби зернових і зернобобових культур з міжряддя-

ми 7,5 см.

Залежно від призначення, способу сівби, типу сошників тощо на основі сі-

валки СЗ-3,6А розроблені зернотрав’яні, зернопресові, рисові, соєві та інші

сівалки. Усі модифікації уніфіковані на 70…98 %.

Зернотукова сівалка СЗ-5,4

має три секції зернотукових ящиків і два

опорно-привідних колеса 12 (рис. 3.4). Насіннєвисівні апарати котушкового

типу з груповим спо-

рожненням і групо-

вим регулюванням

норми висіву насіння.

Рух від обох коліс пе-

редається через реду-

ктори і ланцюгові пе-

редачі на висівні

апарати. Від правого

колеса приводяться в

рух три вали тукови-

сівних апаратів і один

вал насіннєвисівних

правої секції, а від

лівого колеса — два

вали насіннєвисівних

апаратів. Установ-

лено дводискові зви-

чайні сошники

підшипниками ко-

чення 180503. Влаштовано загортачі пальцьового типу або ланцюгові.

Сівалка комплектується пробовідбірником, УСК технологічних параметрів

і пристроєм для далекого транспортування

Сівалка має такі моделі:

Рис. 3.4. Зернотукова сівалка СЗ-5,4:

— рама;

— причіпний пристрій;

— регулятор глибини ходу

сошників;

— гідроциліндр;

— зернотуковий ящик;

— реду-

ктор;

— транспортний пристрій;

— підніжна дошка;

— під-

ставка;

— загортач;

— сошник;

— опорно-привідне ко-

лесо

Машини для сівби і садіння

147

y СЗ-5,4-01 — з однодисковими сошниками і ланцюговими загортачами

для підсіву і підживлення;

y СЗ-5,4-02 — з кілеподібними дворядковими сошниками для сівби льону і

зернових культур;

y СЗ-5,4-03 — з кілеподібними однорядковими сошниками для сівби зер-

нових на легких ґрунтах;

y СЗ-5,4-04 — з дводисковими дворядковими сошниками для вузькорядної

сівби.

Сівалка СЗ-10,8

складається із двох секцій, які мають ширину захвату 5,4

м, що з’єднані між собою шарнірно середнім брусом. У кожній секції є по два

стакани, в які влаштовано поворотні опорно-привідні колеса. Колеса фіксу-

ються в робочому і транспортному положеннях. У середній частині секцій

установлено шарніри, до яких кріпиться причіпний пристрій. На кожній сек-

ції є зернотуковий ящик з насіннє- і туковисівними апаратами.

У передній частині рами встановлено механізми передач. Від лівого коле-

са рух передається через карданний вал на редуктор, вал контрприводу і на

вали насіннєвисівних апаратів. Від правого колеса секції через карданний

вал рух передається на редуктор, вал контрприводу, а потім на вали тукови-

сівних апаратів.

На сівалці можна встановлювати однодискові сошники для сівби і піджив-

лення озимих культур, кілеподібні дворядкові сошники для сівби льону-

довгунця, кілеподібні однорядкові сошники для сівби на легких ґрунтах або

дискові — дворядкові для вузькорядної сівби.

Сівалка гідрофікована. Переведення сівалки із транспортного в робоче по-

ложення і навпаки здійснюється гідроциліндрами. Ця сівалка обладнана

УСК і пробовідбірником насіння.

Сівалки зернотукові пневматичні з централізованим дозуванням

СЗПЦ-

12, СЗПЦ-8, СЗПН-6 та ін. також застосовують для сівби зернових, зернобо-

бових і круп’яних культур з одночасним внесенням у рядки мінеральних доб-

рив.

Сівалка СЗПЦ-12

(рис. 3.5) роздільно-

агрегатна, складається із

зернотукового бункера,

насіннє- і туковисівних

апаратів, вентилятора

візка з опорними коле-

сами

, розподільної

системи з насіннєпрово-

дами

, сошниками

загортачами

У нижній частині бун-

кера встановлено два до-

зувальних апарати

котушкового типу для

насіння і чотири — ко-

тушково-штифтові

для

мінеральних добрив. До-

Рис. 3.5. Схема сівалки СЗПЦ-12:

— карданний вал;

— рама;

— вентилятор;

— відділен-

ня бункера для насіння;

— відділення бункера для добрив;

— розподільник першого ступеня;

— повітропроводи;

—

розподільник другого ступеня;

— насіннєпроводи;

— за-

гортачі;

— сошники;

— бічна секція рами;

— парале-

лограмний механізм;

— опорні колеса;

— дозатор туків;

— дозатор насіння;

— основний пневмопровід

Розділ 3

148

затори насіння мають ежекторні пристрої — камеру і конфузор з дифузором.

Розподільна система має одну розподільну головку першого

та другого

ступенів. Головка першого ступеня десятиканальна, а другого — восьмика-

нальна. Сошникова система складається із лівої та правої секцій і самовста-

новлювальних коліс. Сошники дводискові або кілеподібні, а загортачі паль-

цьового типу.

Робочий процес

Насіння та добрива із бункера самопливом потрапляють у

корпуси дозаторів. Котушка дозатора насіння

, обертаючись, жолобками

подає насіння в корпус ежекторного пристрою, де воно захоплюється повітря-

ним потоком, що створюється вентилятором

і транспортується до розподіль-

ної головки

. Одночасно котушково-штифтові висівні апарати

подають у

цей повітропровід мінеральні добрива, які разом з насінням транспортуються

до розподільної головки першого ступеня, а звідти — до головок другого сту-

пеня

. Від цих головок насіння з добривами по насіннєпроводах

спрямову-

ються до сошників

і далі — в борозни. Загортаються борозни загортачами

. Робоча ширина захвату сівалки 12 м. Ширина міжрядь 15 см. Місткість

бункера для насіння 2000 дм

, а для добрив 900 дм

. Глибина загортання на-

сіння дводисковими сошниками 30…80 мм, а кілеподібними — 30…60 мм.

Робоча швидкість до 12 км/год.

Зернові сівалки «Клен» обладнані дозаторами з електроприводом або віб-

раційно-дискретними електромагнітними і електронною системою керування

і контролю. Встановлення норм висіву насіння, контроль за робочим проце-

сом сівалок забезпечується з пульта керування, який встановлюють у кабіні

трактора або на сівалці.

Напруга системи живлення

12 В. Використовують сівалки

«Клен-4,5», «Клен-6» та ін.

Зернотрав’яні сівалки

при-

значені для сівби зернових

культур і насіння трав з одно-

часним внесенням у рядки мі-

неральних добрив.

Найпоширеніша

сівалка

СЗТ-3,6А

(рис. 3.6) причіпна

складається із рами зварної

конструкції із причіпним при-

строєм, зернотукового ящика з

відділенням для насіння

добрив

, двох ящиків

міст-

кістю 86 дм

для насіння трав,

висівних апаратів котушково-

го типу для зернових культур

і насіння трав

, туковисів-

них апаратів

, насіннєпро-

водів

, двох рядів диско-

вих сошників

, кілепо-

дібних сошників

для трав,

двох опорно-привідних коліс і

Рис. 3.6. Функціональна схема зернотукотрав’яної сі-

валки СЗТ-3,6А:

— дискові сошники;

— штанги з пружинами;

— насіннєпроводи;

— насіннєвисівні апарати;

— нагнітачі;

— ворушилка;

— відділення

ящика зернотрав’яне і для добрив;

— туковисівний

апарат;

— лотік;

— ящик для насіння трав;

—

кілеподібний сошник

Машини для сівби і садіння

149

ланцюгово-зубчатого механізму передач. У зернотуковому ящику встановлені

ворушилка

і нагнітач

для подавання несипкого насіння до висівних апа-

ратів. Котушки висівних апаратів для насіння трав значно меншого розміру,

ніж зернових. На сівалці встановлено 47 сошників, із них 24 дискові і 23 кіле-

подібні. Кілеподібні сошники розміщені позаду дискових, а їхні повідці шар-

нірно прикріплені до корпусів сошників заднього ряду і під час роботи утво-

рюють борозни в міжряддях після проходження дискових сошників. Загальне

міжряддя 7,5 см, глибина ходу дискових сошників 4…8 см, а кілеподібних —

2…4 см. Робоча ширина захвату сівалки 3,6 м. Робоча швидкість до 12 км/год.

Сівалка комплектується УСК.

Сівалки зернотукові пресові

призначені для рядкової сівби зернових, сере-

дньо- і дрібнонасіннєвих зернобобових і круп’яних культур з одночасним ущі-

льненням ґрунту в рядках з метою підтягування вологи до насіння у ґрунті й

зменшення вітрової ерозії.

Особливістю конструкцій цих сівалок є наявність секцій прикочувальних

металевих котків діаметром 550 мм, установлених позаду дискових сошників.

Кожний коток рухається по засіяному рядку і ущільнює ґрунт.

На пресових сівалках установлено насіннєвисівні апарати котушкового

типу, а туковисівні — котушково-штифтові.

У пресованому варіанті висівні апарати приводяться в рух ланцюговою

передачею від крайніх секцій прикочувальних котків, а під час роботи без

прикочування сівалки переобладнують на звичайні. При цьому замінюють

прикочувальні котки опорно-привідними пневматичними колесами.

Сівалки можна комплектувати пристроями для підсіву та підживлення,

сівби на легких ґрунтах і парах з кілеподібними сошниками, для вузькоряд-

ної сівби з дводисковими дворядковими сошниками тощо.

Використовують зернотукові пресові сівалки СЗП-3,6Б, СЗП-8, СЗП-12 і

СЗП-16 з шириною захвату відповідно 3,6; 7,8; 11,7 і 15,6 м. Ці сівалки вико-

нують за шеренговою схемою на основі модуля СЗП-4 і з’єднують у посівні

широкозахватні агрегати. Робочі швидкості сівалок до 12 км/год. Агрегатують

їх з тракторами класів 2, 3 і 5.

Сівалки зернотукові стерньові

(рис. 3.7) застосовують для рядкової сівби

зернових, дрібно- і середньонасіннєвих зернобобових культур по стерньових

фонах одночасно з передпосівною культивацією, внесенням гранульованих

мінеральних добрив і коткуванням ґрунту в рядках. Ці сівалки секційні мо-

дульні. Ширина захвату одного модуля 2 м. Кожен модуль має зернотуковий

ящик

, насіннєвисівні

і туковисівні апарати, лапові сошники

, клинопо-

дібні металеві котки

, переднє самовстановлюване

і заднє опорне колеса,

раму

, механізм передачі і причіпний пристрій

. Сошники

встановлено у

три ряди. Кожен сошник закріплений шарнірно до рами і утримується двома

амортизаційними пружинами

, які сприяють самоочищенню сошників і,

крім того, є запобіжними. Ширина міжрядь у модулі 22,8 см. Від котків

рух

передається ланцюговою передачею на висівні апарати. Котки ущільнюють

ґрунт після проходження сошників і формують борозни в рядках. Глибину

ходу сошників регулюють упором на штоці гідроциліндра і довжиною тяги

механізму підйому.

Робоча ширина захвату сівалок СЗС-6 і СЗС-12 становить відповідно 6,15 і

12,3 м. Робоча швидкість до 10 км/год.