Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 3

150

Сівалки зернотукотрав’яні стерньові

призначені для рядкової сівби зерно-

вих, зернобобових культур і трав з одночасним внесенням в рядки гранульо-

ваних мінеральних добрив по стерньових фонах. Ці сівалки є модифікаціями

зернотукових стерньових сівалок типу СЗС. Вони мають аналогічну будову та

робочий процес. Особливістю їх конструкції є наявність у насіннєвому бункері

мішалки і нагнітача з механізмом приводу. Сівалки комплектуються лапо-

вими або наральниковими сошниками з криволінійними стояками. Нараль-

никові сошники застосовують переважно для сівби на необроблених фонах.

Ширина міжрядь 22,8 см.

Одинарний модуль сівалки марки СТС-2 має робочу ширину захвату 2 м, а

сівалок СТС-6 і СТС-12 — відповідно 6,15 і 12,3 м. Робоча швидкість сівалок

до 10 км/год.

Стерньові сівалки застосовують також для

стрічкової (смугової) сівби

. Ці сі-

валки причіпні, на них установлюють лапові сошники, які в нижній частині ма-

ють розсіювачі, що дає змогу розсіювати насіння смугою завширшки 12...14 см.

Вони відрізняються також конструкцією прикочувальних котків. Одинарний

модуль такої сівалки СКЛ-2 має ширину захвату 2 м. Використовують сівал-

ки з трьома і шістьма модулями з шириною захвату відповідно 6,15 і 12,3 м.

Сівалки зернотукотрав’яні для прямої

сівби

призначені для сівби зерно-

вих, зернобобових культур і трав з одночасним внесенням у рядки мінераль-

них добрив по необроблених агрофонах або на полях з мінімальним обробіт-

ком ґрунту перед сівбою, а також для підсіву трав у дернину на луках і пасо-

вищах без попереднього обробітку ґрунту. Ці сівалки також модульного типу.

Особливістю конструкцій їх є наявність рифлених дискових ножів перед дво-

дисковими сошниками (див. рис. 3.14,

). Під час руху сівалки ґрунт розрізує

спочатку дисковий ніж

, а потім дисковий сошник

, що рухається слідом і

утворює борозну, на дно якої висівні апарати подають насіння і добрива. Диск

ножа встановлений на підшипниках кочення. Гофри диска сприяють утво-

Рис. 3.7. Схема модуля зернотукової стерньової сівалки:

— опорне колесо;

— причіпний пристрій;

— рама;

— тяги;

— зернотуковий ящик;

— насіннєвисівний апарат;

— насіннєпровід;

— гідроциліндр;

— регулювальна гайка;

— підніжна дошка;

— котки;

— сошник;

— пружина сошника

Машини для сівби і садіння

151

ренню чіткої борозни і стійкому ходу сошника. Ширина міжрядь 15 см. Гли-

бина загортання насіння 30…80 мм. Сівалки СЗПП-4 і СЗПП-8 мають робочу

ширину захвату відповідно 3,9 і 7,8 м.

Зерно-рисові сівалки

застосовують для сівби насіння рису та інших зерно-

вих культур, близьких за розмірами і нормами висіву. Ці сівалки за будовою і

процесом роботи аналогічні до зернотукових. Особливістю їх конструкції є

комплектування дводисковими сошниками з ребордами (див. рис. 3.14,

) або

полозоподібними. Дводискові сошники з ребордами встановлюють для роботи

сівалки на важких ґрунтах, а полозоподібні — для сівби на легких ґрунтах.

Обмежувальні реборди мають діаметри для регулювання глибини загортан-

ня насіння 15…50 мм. Над ребордами закріплені підпружинені чистики для

очищення їх від ґрунту. Сівалки з дисковими сошниками мають ширину між-

рядь 150 мм, а з полозоподібними — 75 мм. Застосовують зерно-рисові начіп-

ні сівалки СРН-3,6А, СНП-3,6А

та ін.

Пристрої до зернових сівалок

На зернотукових сівалках уста-

новлюють пробовідбірники на-

сіння, уніфіковану систему конт-

ролю (УКС) технологічних пара-

метрів і пристрій для перекриття

насіннєвисівних апаратів.

Пробовідбірник насін-

ня

складається із лотока, криш-

ки, трьох лійок і пружини. При-

стрій установлюють на сівалці

під трьома правими крайніми

насіннєвисівними апаратами.

Нижня частина лотока прикріп-

лена до насіннєпроводів. Під час

взяття проб лотік опускається і

насіння з лійки потрапляє на йо-

го дно. У робочому положенні сі-

валки кришка піднята і лійки

заходять у отвори лотока.

Уніфікована система

контролю

технологічних па-

раметрів сівалки забезпечує гру-

повий контроль висіву насіння,

рівня насіння та добрив у зерно-

туковому ящику. УСК складаєть-

ся із датчиків

(рис. 3.8,

) висіву

насіння, датчиків

рівнів на-

сіння та добрив у ящиках, кабелю

і пульта керування

. Датчик

висіву складається із корпусу

(рис. 3.8,

) з фотоприймачем

корпусу

з лампою

і кабелю

Рис. 3.8. Уніфікована система контролю технологі-

чних параметрів посівних машин:

— загальна схема:

— пульт керування;

—

розподільний кабель;

— датчик висіву;

— дат-

чик рівня;

— захисний чохол датчика рівня доб-

рив;

— датчик висіву насіння:

— корпус;

—

фотоприймач;

— корпус лампи;

— лампа;

— контактні пружини;

— кришка корпусу лампи;

— кабель з вилкою;

— защіпка

Розділ 3

152

вилкою роз’єднувача. Датчик висіву встановлюють на бічних стінках лійки

під висівним апаратом.

Датчик рівня насіння складається з корпусу, фоторезистора, лампи з ков-

паком і кабелю з вилкою. Розподільний кабель призначений для підключен-

ня датчиків висіву і рівня до пульта керування. На кабелі закріплюють вил-

ки і розетки із захисними зонтами. Пульт

забезпечує подачу світлових та

звукових сигналів і кріпиться в кабіні трактора. Система підключається до

електромережі трактора напругою 12 В.

Під час роботи сівалки і подавання посівного матеріалу до насіннєпроводів

(насіння проходить між фотоприймачем

і лампою

) на пульт керування

інформаційний сигнал не надходить. Якщо висівання насіння припиняється,

то через 1,6 с на пульті вмикається звуковий сигнал, а на світловому індика-

торі загоряється відповідна лампочка.

У разі зниження рівня посівного матеріалу нижче від місця встановлення

датчика у зернотуковому ящику з’являється простір між лампою і фоторезис-

тором і на пульті загоряється світловий індикатор «Уров, С.У» і подаються

поодинокі звукові сигнали.

На деяких зернових сівалках, наприклад «Клен», встановлюють електро-

нну систему з мікропроцесорним керуванням режиму роботи і контролю тех-

нологічних параметрів.

На зарубіжних конструкціях зернових сівалок установлюють здебільшого

автоматизовані електронні системи контролю з монітором, бортовим ком-

п’ютером, які забезпечують контроль за процесом висіву, рівнем насіння у бун-

керах, обліком засіяної площі та ін. Окремі сівалки обладнують оптико-

електронними приладами для спостереження за переміщенням насіння із

сошників у ґрунт.

Пристрій для перекриття насіннєвисівних апаратів за-

стосовують під час сівби зернових культур з технологічними коліями. Цей при-

стрій складається із спеціальних засувок, установлених на дні зернотукового

ящика. Засувки переміщуються у напрямних пластинах, які кріпляться до

днища ящика, рукояткою і фіксуються в крайніх положеннях. Для технологіч-

ної колії 1800 мм з шириною незасіяної смуги 45 см використовують засувки,

які перекривають 6, 7 і 18, 19 насіннєвисівні апарати, а для колії 1500 мм —

засувки, що перекривають 7, 8 і 17, 18 висівні апарати.

3.2.2. Робочі органи сівалок

3.2.2.1. Висівні апарати

Робочими органами посівних машин є висівні апарати, сошники і загортачі.

Висівні апарати

— це дозатори, які відбирають певну частину посівного

матеріалу (насіння, мінеральних добрив) із бункера або ящика і спрямовують

його в сошники. Завдання висівних апаратів полягає у створенні рівномірно-

го і безперервного потоку насіння або добрив, забезпеченні стійкості його ви-

сіву незалежно від швидкості руху посівного агрегату, рельєфу поля тощо.

За технологією робочого процесу дозувальні апарати посівних машин по-

діляють на дві групи: 1) висівні апарати з неперервною подачею насіння;

2) дискретні. За принципом дії дозувальні апарати сівалок бувають механіч-

ні, пневматичні, пневмомеханічні, вібраційні, електромагнітні з електронним

Машини для сівби і садіння

153

керуванням та ін. Застосовують котушкові, котушково-штифтові, комірково-

дискові, комірково-барабанні, відцентрові і вібраційні механічні висівні апа-

рати.

Котушкові висівні апарати

(рис. 3.9,

) — це універсальні дозатори. Їх

установлюють на зернових, зерно-трав’яних, овочевих та інших сівалках. За-

лежно від напрямку обертання котушки вони можуть бути з нижнім і верхнім

висівом. На сучасних сівалках улаштовують висівні апарати переважно з

нижнім висівом.

Основними складальними одиницями котушкового висівного апарата є

корпус (штампована насіннєва коробка)

, рифлена котушка

, муфта

, вал

, упорна шайба і підпружинений спорожнювальний клапан

Бічні стінки корпусу мають отвори. В один із них установлюють розетку

а в другий — холосту муфту

. Розетка має спеціальні вирізи для входу котуш-

ки, що закріплена на валу і обертається під час роботи разом з валом та ро-

зеткою. На муфті є два приливки (ребра), які входять у вирізи корпусу і фік-

сують її. Розетка і муфта забезпечують щільне з’єднання котушки з корпусом.

Завдяки такому з’єднанню котушка може вільно пересуватись уздовж осі в

корпусі разом з валом і муфтою. В нижній частині корпусу на осі

установ-

люють підпружинений криволінійний клапан

, який призначений для спо-

рожнення насіннєвого ящика і також є запобіжним.

Корпус висівного апарата кріплять до днища ящика болтами під вихідни-

ми отворами для насіння. Зовнішній край клапана скошений для створення

безперервного потоку насіння до сошника. Зазор між нижнім ребром муфти і

Рис. 3.9. Висівні котушкові апарати:

— рядкових сівалок;

— трав’яних сівалок;

— овочевих сівалок;

— котушки;

— розетка;

— корпуси;

— вали;

— ребро муфти;

— клапани;

—

регулювальний болт;

— вісь;

— муфта;

— заслінка;

— нерухоме дно;

— пружи-

ни;

— ворушилка;

— диск;

— вікно;

— болт

Розділ 3

154

внутрішньою поверхнею клапана регулюють спеціальним важелем, установ-

леним на осі клапана. Цим важелем відкривають клапани для спорожнення

ящика. При обертанні котушки насіння потрапляє в її жолобки і переміщу-

ється разом з активним шаром, що охоплює нижню частину котушки, через

поріжок спорожнювального клапана у насіннєпровід. У висіванні насіння бе-

ре участь тільки та частина котушки, яка розміщується всередині корпусу,

тобто робоча частина.

Товщина активного шару залежить від фізико-механічних властивостей

насіння і наближено дорівнює товщині чотирьох – шести насінин. Швидкість

руху насіння в активному шарі різна: біля ребер котушки вона максимальна,

а потім зменшується по експоненті до нуля.

Кількість висіву насіння залежить від довжини робочої частини котушки і

частоти її обертання. Частоту обертання забезпечують заміною шестерень або

зірочок механізмів приводу висівних апаратів. Довжину робочої частини ко-

тушок установлюють важелем групового регулятора висіву насіння, перемі-

щуючи його вліво або вправо по сектору. Незначне переміщення корпусу ви-

сівного апарата по довгастих отворах у місці кріплення до насіннєвого ящика

регулюють положенням котушки. Зазор між клапаном і нижнім ребром муф-

ти регулюють груповим важелем і гайкою болта клапана в межах 0...2 мм для

зернових культур і 8…10 мм — для зернобобових.

Котушково-штифтовий висівний апарат

(рис. 3.9,

) складається із коту-

шки

, вала

і клапана

. Циліндрична котушка

має два ряди штиф-

тів, що зміщені на півкроку один відносно одного. При обертанні котушки

штифти захоплюють посівний матеріал і подають його до насіннєпроводу.

Конструкції таких апаратів передбачають установлення змінних котушок із

зубчастою поверхнею для дрібного насіння і спеціальних котушок і шпу-

льок, які мають буртики з ребрами для великого насіння. Кількість висіву

насіння регулюють частотою обертання котушок і заслінкою

. Такі висівні

апарати встановлюють на зернових сівалках для висівання мінеральних

добрив.

Котушкові висівні апарати для висівання дрібного насіння

(рис. 3.9,

)

мають таку саму будову, як і висівні апарати для зернових культур, проте во-

ни мають значно менші розміри. Особливістю їх конструкції є наявність не-

рухомого днища внизу насіннєвої коробки.

Застосовують також висівні апарати з котушками, що мають значно біль-

шу кількість жолобків і різні за розмірами ребра (рис. 3.9,

). Ці апарати висі-

вають у 1,5 — 2 рази менше насіння, ніж універсальні котушкові. Крім того,

на таких апаратах установлюють клапан із спеціальним порогом на кінці,

який підвищує рівномірність висіву насіння.

Котушково-дискові висівні апарати

(рис. 3.9,

) складаються із котушки

нерухомого диска

і корпусу

. У верхній частині диска є висівне вікно

Диск з’єднаний з корпусом болтом

. При обертанні котушки її лопатки за-

хоплюють насіння і переміщують його до висівного вікна, а далі воно по вер-

тикальному каналу потрапляє до насіннєпроводу. Такі апарати комплекту-

ють дисками з різними розмірами висівних вікон для висівання насіння різ-

них культур. Установлюють їх на овочевих сівалках.

Комірково-дисковий висівний апарат

(рис. 3.10,

) складається із горизон-

тального диска

, відбивача

, виштовхувача

, відкидного дна і корпусу.

Машини для сівби і садіння

155

Диск має комірки

певної ширини і довжини. Висівний диск розміщений

між відкритим дном і корпусом.

При обертанні диска

каліброване насіння із бункера потрапляє в комір-

ки диска, який переміщує його до вікна

. У кожну комірку потрапляє одна

насінина. Зайве насіння відбивачем

зміщується з диска. Виштовхувач

ви-

даляє насіння із комірок і спрямовує його до сошника.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання диска та заміною

кількості робочих комірок на диску встановленням спеціальних накладок.

Висівні апарати комплектують кількома комплектами дисків з різними роз-

мірами комірок. Такі апарати встановлюють на деяких кукурудзяних, бавов-

никових і селекційних сівалках.

Комірково-барабанний висівний апарат

(рис. 3.10,

) з горизонтальною

віссю обертання має корпус, висівний барабан (диск)

, ролик

, чистик

ролика

і виштовхувач

. На твірній поверхні барабана просвердлюють

один, два або три ряди комірок. Кожний ряд прорізують кільцевою канав-

кою. Виштовхувач

має вигляд клиноподібної пластини, яка входить у

канавку барабана і розміщена у нижній частині. При обертанні барабана

насіння потрапляє в його комірки

і переміщується разом з ним униз.

Ролик

зчищає зайве насіння з поверхні барабана і сприяє кращому запо-

вненню комірок насінням. Унизу насіння виштовхується із комірок вишто-

вхувачем

і падає у сошник.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана та кіль-

кістю рядів робочих комірок на барабані. Такі висівні барабани оснащують

комплектами дисків з різним діаметром комірок і кількістю їх рядів від одно-

го до трьох. Висівають каліброване насіння. Ці апарати встановлюють на бу-

рякових сівалках.

Рис. 3.10. Висівні апарати:

— комірково-дискові;

— відцентровий;

—

внурішньореберчастий;

— бункери;

— від-

бивач;

— диск;

— виштовхувач;

— вікно;

—

комірки диска;

— чистик;

— ролик;

— бара-

бан;

— комірки барабана;

— клиноподібний

виштовхувач;

— дозатор;

— приймач насін-

ня;

— заслінки;

— лопатки;

— ротор;

— корпуси;

— розподільна головка;

—

кільце;

— важіль;

— диск

Розділ 3

156

Відцентровий висівний апарат

(рис. 3.10,

) складається із вертикального

конусного ротора

, розподільної головки

і дозатора

. На роторі є спе-

ціальні лопатки

. Насіння подається дозатором

на дно ротора

. При

обертанні ротора насіння переміщується по внутрішній поверхні вгору і по-

трапляє до розподільної головки

, а потім до насіннєпроводів. Одночасно

лопатки

ротора подають повітряний потік до насіннєпроводів, який і

транспортує насіння до сошників. Кількість висіву насіння регулюють доза-

тором апарата.

Внутрішньореберчастий висівний апарат

(рис. 3.10,

) складається із

корпусу

, диска з вирізами

, кільця

, заслінки

з важелем

і вала.

При обертанні кільця

з валом насіння із корпусу

піднімається на де-

яку висоту і через виріз у корпусі потрапляє до насіннєпроводу. Кількість

висіву насіння регулюють переміщенням диска

в корпусі апарата і часто-

тою обертання кільця. Подачу насіння в корпус апарата регулюють заслін-

кою.

Вібраційно-дискретний електромагнітний висівний апарат

складається з

індукційної котушки, вібратора і пластини. Індукційна котушка підключена до

електромережі трактора напругою 12 В. Під дією високочастотного вібратора

на пластину насіння дозується і спрямовується в насіннєпроводи. Такі

дозатори обладнані електронним керуванням і контролем.

Висівна система з електроприводом і електронним керуванням

складається

із дозатора, пульта керування, мультиплексора і датчика швидкості руху.

Дозатор має електропривід від крокового двигуна. Керування режимом роботи

дозатора мікропроцесорне.

Пневматичні висівні апарати використовують двох типів: вакуумні і з

надлишковим тиском.

Вакуумний пневматичний висівний апарат

(рис. 3.11,

) складається із

корпусу

, вертикального висівного диска

з отворами, вакуумної камери

ворушилки

, вилки з двома штирями і забірної камери

. Вакуумна камера

має підковоподібну форму і розміщена у верхній і середній частинах диска.

Нижня частина диска з’єднана з атмосферним повітрям. Розрідження у

вакуумній камері створюється вентилятором постійно. При обертанні диска

насіння присмоктується до його отворів і рухається разом з диском у

нижню частину, яка з’єднана з атмосферою. Тут насіння відпадає від диска.

У верхній частині диска встановлена вилка

зі штирями

, які

зчищають зайве насіння.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання диска та підбором

дисків з різною кількістю отворів. Такі висівні апарати встановлюють на

сівалках для просапних культур.

Пневматичний висівний апарат з надлишковим тиском

(рис. 3.11,

) склада-

ється із корпусу, висівного (барабана) диска

і сопла

. На поверхні бара-

бана є калібровані наскрізні отвори (комірки). Верхня частина барабана

заходить у забірну камеру

. Сопло з’єднане повітропроводом

вентилятором, який подає повітря на отвори барабана. При обертанні

барабана насіння потрапляє в комірки і притискується повітряним потоком,

що виходить із сопла

. У нижній частині барабана насіння випадає із

комірок під дією сили тяжіння або викидається виштовхувачем. Кількість

висіву насіння регулюють частотою обертання барабана.

Машини для сівби і садіння

157

Пневмомеханічний висівний апарат з централізованим дозуванням

(рис.

3.11,

) має дозатор котушкового типу, ежекторний пристрій і повітропровід.

Рифлена котушка

забезпечує подачу насіння в повітропровід

, а через

сопло

пневматичного ежектора створюється потужний повітряний потік

для транспортування насіння до сошників.

3.2.2.2. Насіннє- і тукопроводи

Насіннє- і тукопроводи призначені для переміщення насіння і мінераль-

них добрив від висівних апаратів до сошників. Верхню частину насіннє- і ту-

копроводів під’єднують до висівних апаратів, а нижню — кріплять до корпусу

сошників.

На посівних машинах найчастіше застосовують трубчасті гумові, гофровані

гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні і спірально-дротяні

насіннє- і тукопроводи.

Трубчастий гумовий насіннєпровід

(рис. 3.12,

) складається із металевої

або пластмасової лійки і конусної трубки, виготовленої з прогумованого мате-

ріалу або пластмаси. Лійку з насіннєпроводом приєднують до висівного апа-

Рис. 3.11. Пневмомеханічні висівні апарати:

— вакуумний;

— з надлишковим тиском;

— з централізованим дозуванням;

— вакуумна

камера;

— диски;

— ворушилки;

— корпуси;

— забірні камери;

— бункери;

— вилка;

— повітропроводи;

— штирі вилки;

—

сопла;

— заслінка;

— котушка;

— насіннєпровід;

— розподільне колесо;

— сош-

ник

Розділ 3

158

рата, а нижній кінець трубки встав-

ляють у розтруб сошника. Трубчас-

ті насіннєпроводи легкі, дешеві,

досить гнучкі й мають достатню

пропускну здатність. Водночас во-

ни нестійкі до дії низьких темпера-

тур і сонячного проміння. Крім то-

го, у разі деформації трубки погір-

шується проходження матеріалу. Їх

установлюють переважно на зерно-

вих сівалках.

Гофровані гумові насіннє- і ту-

копроводи

(рис. 3.12,

) застосову-

ють для переміщення насіння і мі-

неральних добрив до сошників та

добрив до підживлювальних ножів.

Такі насіннє- і тукопроводи добре розтягуються, стискаються, згинаються без

істотної зміни форми прохідного каналу. Вони забезпечують якісну подачу

матеріалу при відхиленні від вертикалі не більше ніж 20°. Гофровані насін-

нєпроводи встановлюють переважно на зернових сівалках, а гофровані туко-

проводи — на сівалках для просапних культур і просапних культиваторах.

Спірально-стрічковий насіннєпровід

(рис. 3.12,

) складається із спіральної

металевої стрічки, до якої у верхній частині кріпиться мундштук, а в нижній

скоба. Мундштук приєднують до корпусу висівного апарата, а скобу — до роз-

труба сошника. Стійке положення мундштука забезпечує упор.

Такий насіннєпровід досить легко розтягується, стискається, згинається,

але за значних деформацій між стрічками утворюються щілини, крізь які на-

сіння може висипатися.

Лійкоподібні насіннє- і тукопроводи

(рис. 3.12,

) складаються із окремих,

найчастіше металевих, лійок, з’єднаних між собою ланцюжками. Такі насін-

нє- і тукопроводи не мають потрібної гнучкості і обмежено стискаються. Вони

добре забезпечують подавання матеріалу у вертикальному положенні. Їх ви-

користовують здебільшого для подавання мінеральних добрив у сошники

овочевих сівалок і в підживлювальні ножі культиваторів.

Телескопічний насіннєпровід

(рис. 3.12,

) складається із металевих або

пластмасових трубок різного діаметра, які послідовно вставлені одна в одну.

Такий насіннєпровід дає змогу змінювати свою довжину за рахунок перемі-

щення трубок. Вони мають обмежене застосування.

Спірально-дротяний насіннєпровід

(рис. 3.12,

) — це спіраль із сталевого

дроту. Він гнучкий, легко згинається, подовжується, проте має значну масу і

можливість розтягування витків спіралей. Їх установлюють переважно на

овочевих сівалках.

3.2.2.3. Сошники

Сошник — важливий робочий орган сівалки, призначений для утворення

у ґрунті борозни і укладання на її дно насіння та добрив і часткового приси-

пання їх вологим шаром ґрунту.

Рис. 3.12. Насіннє- і тукопроводи:

— трубчастий;

— гофрований гумовий;

—

спірально-стрічковий;

— лійкоподібний;

—

телескопічний;

— спірально-дротяний

Машини для сівби і садіння

159

Сошники мають формувати борозни однакового профілю і заданої глиби-

ни. Вони не повинні виносити нижні шари ґрунту на поверхню поля, щоб не

було втрат вологи. Дно борозни після проходження сошника має бути ущіль-

нене, а насіння рівномірно розподілене в борозні. Конструкція сошника за-

безпечує присипання насіння вологим шаром ґрунту.

На посівних і садильних машинах установлюють наральникові і дискові

сошники. Застосовують наральникові сошники з гострим кутом входження у

ґрунт — анкерні, з тупим — кілеподібні, а також полозоподібні, трубчасті,

лапові та ін.

Анкерний сошник

(рис. 3.13,

) складається із лійки для насіння (трубки)

, наральника (носка)

та кронштейна

. Під час руху сошника носок

утворює борозну, виносячи на поверхню нижній шар ґрунту, а із лійки на-

сіння потрапляє на дно борозни. Ліва та права щоки лійки затримують вер-

хні шари ґрунту до падіння насіння у борозну. Такі сошники мають гострий

кут входження у ґрунт (< 90°). Їх застосовують для роботи на чистих від

бур’янів і рослинних решток полях і розпушених ґрунтах за нормальної во-

логості.

Рис. 3.13. Сошники наральникові:

— анкерний;

— кілеподібний сівалки СЗТ-3,6А;

— кілеподібний сівалки СЗ-3,6А-03;

—

кілеподібний льонової сівалки;

— полозоподібний комбінований;

— лапові сошники стер-

ньових сівалок;

— трубчастий;

— наральник;

— кронштейни;

— скоба;

— трубка;

— лійки;

— кілеподібний наральник;

— полоз;

— п’ятка;

— болт;

— пружини;

— стовби;

— лапи;

— корпус;

— тяга;

— насіннєпровід;

— носки