Іванілов О.С. Економіка підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

371

Сальдо накопичення реальних грошей (В) за період Т:

∑

)((T)

bB ,

де b

(t)

— поточне сальдо грошових коштів на t-ому кроці:

(t)

= D

(і)

+ D

(о)

+ D

(ф)

При В

(Т)

> 0 є вільні грошові кошти на t-ому кроці. Необхідною

умовою реалізації інвестиційного проекту є позитивне поточне сальдо

і сальдо накопичення реальних грошей у будь-якому тимчасовому ін-

тервалі. Негативне сальдо свідчить про необхідність притягнення інве-

стором додаткових власних або позикових коштів.

ИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Інвестиції як невід’ємна частина факторів виробництва.

2. Класифікація інвестицій.

3. Сутність інвестиційної діяльності.

4. Основні складові капітальних вкладень.

5. Етапи планування капітальних вкладень.

6. Структура капітальних вкладень.

7. Показники економічної ефективності інвестицій.

8. Методичні основи визначення ефективності виробничих інвестицій в

умовах ринкових відносин.

9. Розрахунки комерційної ефективності інвестицій.

372

ЛІЗИНГ — ДЖЕРЕЛО

ІНВЕСТИЦІЙ

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

16.1. Економічна сутність лізингу.

16.2. Види та форми лізингу.

16.3. Права та обов’язки суб’єктів лізингу.

16.4. Лізингові платежі.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• Лізинговий бізнес

• Лізингодавець

• Лізингоодержувач

• Фінансовий лізинг

• Оперативний лізинг

• Лізинговий договір

• Орендна платня

• Амортизація лізингового майна

• Амортизація відрахування

• Об’єкт лізингу

• Суб’єкт лізингу

• Зворотний лізинг

• Пайовий лізинг

• Міжнародний лізинг

16.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЛІЗИНГУ

Як свідчить світова практика, своїм розквітом багато відомих фірм

та компаній зобов’язані лізингу. А посадові особи, зокрема США, Ні-

меччини, називають цей вид діяльності обов’язковою умовою для змі-

цнення економіки. Як відомо, і в постсоціалістичних країнах, зокрема

Білорусії, Росії, серед заходів щодо подолання кризи передбачений лі-

зинг.

Підвищенню інвестиційної активності суб’єктів підприємницької

діяльності сприяє прийнятий у грудні 1997 року Закон України «Про

лізинг». Він дає можливість значно прискорити процес оновлення ви-

робництва, отримати споживачами на вигідних умовах обладнання,

оздоровити фінансовий стан підприємств-товаровиробників.

Привабливість лізингу полягає ось у чому:

— по-перше, лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції

від іноземних партнерів, причому не в грошовому вигляді, що викли-

кає певні ускладнення, а в машинах та устаткуванні, які потрібні для

виробничої діяльності;

— по-друге, до лізингових операцій залучаються великі кошти ба-

нківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств, що

знаходяться безпосередньо в Україні;

373

— по-третє, лізинг більш привабливий для українських споживачів

і дає можливість підприємствам, господарським товариствам, що не

мають достатнього капіталу для купівлі обладнання, отримати його

шляхом оренди (на вигідніших умовах, ніж за контрактами купівлі-

продажу).

Для порівняння: якщо підприємство закуповує необхідне устатку-

вання за рахунок власних коштів та довгострокових банківських кре-

дитів, то фінансує це із фонду розвитку, що формується з прибутку пі-

сля його оподаткування у встановленому законодавством порядку;

крім того, сплачує податок на додану вартість і купівлі-продажу.

Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій всту-

пає в дію при укладанні контракту про надання лізингових послуг.

Орендні платежі, сплачувані орендарем, входять у собівартість проду-

кції, яку він випускає, чи послуги, які він надає, а після повної сплати

вартості орендованого устаткування підприємство, як правило, стає

його власником. У даному випадку кошти, що витрачаються як на оре-

ндні платежі, так і на викуп орендованого устаткування, формуються з

прибутку підприємства до його оподаткування.

Лізинг вигідний і орендодавцю, бо передбачає стовідсоткове по-

криття всіх капітальних та інших витрат і отримання прибутку не ме-

ншого, ніж від інших операцій.

З точки зору орендаря, економічні переваги лізингових угод вияв-

ляються в 4-х групах факторів. Це поява зручного джерела фінансу-

вання, економія коштів, зменшення ризику і стимулювання оновлення

виробництва.

Лізинговий бізнес дуже позитивно впливає на економіку країни:

сприятливо діє під час перехідного періоду, який характеризується

спадом виробництва, нестабільністю фінансового сектора, кризою ба-

нківської системи.

Отже, лізинг можна розглядати як одну з найцікавіших та найперс-

пективніших форм інвестування, здатну значно пожвавити процес

оновлення виробництва та входження економіки України в структуру

світового ринку.

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвес-

тування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні

лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго-

одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у

власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відпо-

відного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем пері-

одичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовід-

носини між суб’єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснен-

ня лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий або опе-

ративний.

374

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайо-

вим, міжнародним тощо.

Об’єкт лізингу — це будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може

бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в то-

му числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини,

устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, си-

стеми телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на рин-

ку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Майно, яке знаходиться в державній власності, може бути об’єктом

лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим

майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Об’єктами лізингу не можуть бути:

— об’єкти оренди державного майна, визначені в статті 4 Закону

України «Про оренду державного майна», крім окремого індивідуаль-

но визначеного майна державних підприємств;

— земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Суб’єктами лізингу можуть бути:

— лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності, в тому

числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в

користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

— лізингоодержувач — суб’єкт підприємницької діяльності, який

одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

— продавець лізингового майна — суб’єкт підприємницької діяль-

ності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або про-

дає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

16.2. В

ИДИ ТА ФОРМИ ЛІЗИНГУ

Види лізингу:

1. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення

якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користу-

вання від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за

який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в

день укладення договору.

Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових

платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати

не менше ніж 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день

укладення договору.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізи-

нгу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у

власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою

вартістю;

2. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладен-

ня якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне кори-

375

стування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за

який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в

день укладання договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може

бути продов-жений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингода-

вцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізинго-

одержувачу за договором лізингу.

Форми лізингу:

1. Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набут-

тя лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лі-

зинг;

2. Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб’єктів лі-

зингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення

одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу,

інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами

коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для

лізингу майна;

3. Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється

суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав,

або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства

України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та дого-

ворів, укладених суб’єктами лізингу.

Відносини між суб’єктами лізингу регулюються Законом України

«Про лізинг», іншими нормативно-правовими актами та укладеними

відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих

нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державно-

го майна.

Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за

участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об’єкта лізингу або

двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен

відповідати вимогам законодавства України.

Істотними умовами договору лізингу є:

— найменування сторін;

— об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його по-

ставки;

— строк, на який укладається договір лізингу;

— розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх пе-

регляду;

— умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно із законодав-

ством України;

— умови повернення об’єкта лізингу в разі банкрутства лізингоо-

держувача;

376

— умови страхування об’єкта лізингу;

— умови експлуатації та технічного обслуговування, модерніза-

ції об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного

стану;

— умови реєстрації об’єкта лізингу та умови повернення об’єкта

лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

— умови дострокового розірвання договору лізингу;

— умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержу-

вача;

— відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору.

За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й ін-

ші умови.

Реорганізація лізингодавця не є підставою для зміни умов чи розі-

рвання договору лізингу.

Строки договору лізингу визначаються за домовленістю сторін.

Передача об’єкта лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу здійс-

нюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується

на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фі-

нансовий лізинг. Майно, передане за договором оперативного лізингу,

залишається на балансі лізингодавця із зазначенням, що це майно пе-

редано у лізинг та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоо-

держувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг.

Якщо з вини лізингодавця у строки і на умовах, визначених у

договорі лізингу, не передано лізингоодержувачу об’єкт лізингу, лі-

зингоодержувач має право вимагати від лізингодавця передачі за-

значеного об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою

передачі, або в установленому порядку вимагати розірвання дого-

вору та відшкодування збитків, завданих йому невиконанням умов

договору лізингу.

Передача лізингоодержувачем об’єкта лізингу лізингодавцю здійс-

нюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.

Якщо з вини лізингоодержувача у строки і на умовах, визначених у

договорі лізингу, не повернуто лізингодавцю об’єкт лізингу, лізинго-

давець має право вимагати від лізингоодержувача передачі зазначено-

го об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі,

відповідно до умов договору.

У разі несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом

двох чергових строків на вимогу лізингодавця об’єкт лізингу підлягає

поверненню у безсуперечному порядку згідно з виконавчим записом,

здійсненим у державній нотаріальній конторі.

Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є влас-

ністю лізингодавця.

377

У разі переходу права власності на об’єкт лізингу від лізингодавця

до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу

об’єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення або до закінчен-

ня строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизу-

ється 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладен-

ня договору лізингу. Право власності на об’єкт фінансового лізингу

набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта

лізингу відповідно до умов договору лізингу.

Право користування об’єктом лізингу належить лізингоодержувачу

тільки на умовах, визначених договором лізингу.

У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його

майна об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоо-

держувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який може розпоря-

джатися ним на власний розсуд.

Порядок відшкодування збитків, завданих у зв’язку з банкрутством

лізингоодержувача, визначається згідно, з умовами договору лізингу.

16.3. П

РАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ЛІЗИНГУ

Лізингодавець має право:

— здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуа-

тації та цілеспрямованим використанням об’єкта лізингу лізингоодер-

жувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкціями

продавця щодо експлуатації об’єкта лізингу, а також відповідно до за-

конодавства України;

— вимагати повернення у безсуперечному порядку майна, переда-

ного в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі

протягом двох чергових строків;

— вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завда-

них внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Лізингодавець зобов’язаний:

— передати належне йому на праві власності майно в користуван-

ня лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відпові-

дно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір

купівлі-продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в

користування лізингоодержувачеві;

— не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у

визначення специфікації об’єкта лізингу;

— набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця

про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

— своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зо-

бов’язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об’єкта лізингу

(ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

378

— прийняти об’єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення

строку договору лізингу, якщо об’єкт не буде викуплено лізингоодер-

жувачем.

Лізингоодержувач має право:

— відмовитися від прийняття об’єкта лізингу, який не відповідає

умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усу-

нення ним виявленого порушення умов договору за умови попере-

днього повідомлення лізингодавця;

— вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих

внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу,

відповідно до умов договору;

— лізингоодержувач має право пред’являти продавцеві об’єкта лі-

зингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу

цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків пере-

дачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має пра-

ва припиняти дію договору купівлі-продажу між лізингодавцем і про-

давцем або змінювати його умови.

Лізингоодержувач зобов’язаний:

— прийняти та належним чином користуватися об’єктом лізингу,

утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору,

згідно з якими воно було передано, з урахуванням природного зносу та

змін стану майна;

— своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем

графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов дого-

вору;

— у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових

строків на вимогу лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу;

— у зазначені договором лізингу строки відповідно до його умов

надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та

свій фінансовий стан, доступ для перевірки об’єкту лізингу та умов

його експлуатації;

— у разі, якщо він не реалізує свого права викупу об’єкта лізингу

та не продовжить строк його використання після припинення дії дого-

вору, повернути об’єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в

договорі.

Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування

об’єкта лізингу може визначатися окремим договором, укладеним з

продавцем.

Об’єкт лізингу, який потребує реєстрації в державних наглядових

органах (транспортні засоби, обладнання підвищеної небезпеки тощо),

реєструється за домовленістю сторін на ім’я лізингодавця або лізинго-

одержувача у встановленому законодавством України порядку.

При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу,

пов’язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслугову-

379

ванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбаче-

но договором лізингу.

При оперативному лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізин-

гу, крім витрат, пов’язаних з його експлуатацією та поновленням ви-

користаних матеріалів, несе лізингодавець, якщо інше не передбачено

договором лізингу.

16.4. Л

ІЗИНГОВІ ПЛАТЕЖІ

Умови лізингового договору залежать від типу обладнання, строку

оренди, суми контракту та інше. Однак в усіх випадках у договорі є

стаття, що передбачає вихідний (базисний) період оренди, протягом

якого жодна зі сторін не має права анулювати договір, за винятком ви-

падків невиконання умов договору однією із сторін.

Обидві сторони лізингового договору знають продажну ціну обла-

днання і при його підписуванні документально обумовлюють лише

орендні платежі та порядок їх сплати. При цьому лізингодавець та лі-

зингоодержувач можуть використовувати одну й ту саму формулу

приблизної оцінки платежів (у ній не враховані пільги та податки, які

не однакові у різних країнах).

При проведенні таких розрахунків лізингова фірма виходить із су-

ми щорічних лізингових платежів Л

,А

100

)Ц(ЦКП

0пл

а лізингоодержувач виходить із процента фінансування П

К )Ц - (Ц

100 )А - (Л

0п

рп

де Ц

, Ц

— початкова і остаточна (після закінчення строку оренди)

ціна обладнання;

— річні амортизаційні відрахування;

К — коефіцієнт, що враховує вид обладнання, строк оренди, кіль-

кість разів здачі його в оренду і т. п. (для початкових розрахунків К

рекомендується приймати рівним 0,5).

Уся сума орендної платні надходить у розпорядження лізингодавця.

Орендна платня має компенсувати лізингодавцю:

— затрати на виробництво або придбання орендованого майна;

— накладні витрати, пов’язані з оборотом майна (транспортування,

оформлення документів, зберігання);

— експлуатаційні витрати (пуск, наладка, ремонт, монтаж);

— попутні послуги (навчання персоналу підприємства — оренда-

тора, передача ноу-хау, інжинірингові послуги);

380

— витрати на страхування майна;

— збитки, пов’язані із відстрочкою платежів;

— витрати на пошук орендатора, рекламу, послуги посередників;

— збитки, пов’язані з інфляцією;

— при міжнародних угодах збитки, пов’язані з подоланням мит-

них, податкових і валютних бар’єрів;

— внутрішній страховий фонд лізингодавця на випадок зривів за-

планованих договорів.

Окрім того, лізингодавець має отримати і чистий прибуток, котрий

забезпечить його подальший розвиток.

Орендна плата при лізингу (П

) визначається як сума двох скла-

дових:

,ПАП

сл

де А — амортизація лізингового майна, яка є основною для простого

відтворення;

— лізингові сумарні платежі за використані кредитні ресурси

(П

) і комісійна винагорода (В

);

,ВПП

ккс

Розглянемо складові А і П

з точки зору визначення і величини при

лізингу.

Способом переносу вартості основних засобів виробництва на ви-

готовлений продукт є амортизаційні відрахування. Вони включаються

у витрати виробництва або обігу для простого або розширеного від-

творення основного капіталу лізингодавця. Вартість лізингованого

майна повністю задіяна у виробництві продукту, однак внаслідок три-

валих строків служби основних засобів виробництва їхня вартість пе-

реноситься постійно упродовж їх фізичного і морального зносу на го-

тову продукцію. Фізичний знос взагалі визначають через вартість

витрат на ремонт машин та обладнання.

При лізингу ремонт орендованого обладнання може проводитися

як лізингодавцем, так і споживачем, або третьою стороною на запит лі-

зингодавця або споживача.

В обох випадках ремонт так або інакше проводиться за рахунок

споживача. В першому випадку у споживача є можливість економії

коштів та використання сум, відрахованих на модернізацію, для інших

цілей.

У другому випадку споживач звільняє себе від клопотів, пов’я-

заних із проведенням ремонту, та отримує гарантійне фірмове обслу-

говування.