ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література. 2011 №1

Подождите немного. Документ загружается.

КАРТА ГОВОРІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

нмшммтм

е««™

m&ia «аЗйиий помічник

у nsromo&ui

до

ЗНQ-A) 11,

та Державної підсумкової атестаті

Ми пропонуємо:

системність, яка передбачає викладання

теоретичного матеріал/ із застосуванням

тестових технологій

^ набір тестових завдань, розроблених

провідними фахівцями

безкоштовну участь у пробному

кореспондентському тестуванні

нормативні документи, що регламентують

\/ проведення ДПА і ЗНО-2011, умови і правила

прийому до ВНЗ

корисні поради спеціалістів — учителів,

юристів, психологів

Тіерес)плзтиі індекси:

«ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» — 49004

«ТІМО-абітурієнт. Математика» —49003

«ТІМО-абітурієнт. Історія України»— 49747

«ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» — 49748

тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75

www.timo.com.ua

e-mail: vestnik timo@ukr.net

Перший в Україні журнал із підготовки до

ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ

Від редакції 2

Курс підготовки до 3HO-2011

Українська мова. Фонетика. Орфоепія

Тест

(вхідний) З

Теоретична частина

Фонетика як розділ мовознавства 5

Голосні і приголосні звуки 5

Склад і складоподіл 6

Наголос. Види наголосу 8

Позначення звуків мовлення на письмі.

Фонетична транскрипція 9

Тест 2 (контрольний) 10

Українська література. Фольклор.

Давня українська література

Тест

(вхідний) 12

Теоретична частина

Періодизація розвитку української літератури 14

Фольклор 14

Давня література 18

Тест 2 (контрольний) ЗО

Відповіді до тестів із тем «Фонетика. Орфоепія»

та «Фольклор. Давня українська література» 31

Тест у форматі ЗНО.

Українська мова і література 32

Готуємося до ДПА-2011

Тематична контрольна робота № 1

з української мови 43

Тематична контрольна робота № 1

з української літератури 45

Відповіді на тематичні контрольні роботи № 1

з української мови і літератури 47

Щоденник для самоконтролю 48

Журнал «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література»

у 14 випусках (із жовтня 2010-го до квітня 2011 року)

подає повний курс підготовки до ДПА і ЗНО-2011

Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено

Реєстраційне свідоцтво: серія KB № 15447-4019 Рвід 6.07.2009 р.

•Факт

факт

Видавництво «ФАКТ»

61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28

Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75

E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net

www.timo.com.ua

ДПА і ЗНО-2011

Q-RANOK

. • X ШШ^а^ЕШтіМ \

абітурієнт

Вашій увазі пропонується жур-

нал «ТГМО-абітурієнт. Україн-

ська мова і література», який

надає всебічну інформацію про

зовнішнє незалежне оцінювання

і державну підсумкову атестацію

з української мови і літератури

у 2011 році, забезпечує повним

комплектом матеріалів, необхід-

них для успішного проходження

цих іспитів.

Журнал виходить двічі на мі-

сяць: із жовтня 2010-го до квітня

2011 року. Протягом цього часу

читач отримає 14 номерів обся-

гом 48 сторінок кожний (по два

номери на місяць).

Передплатити всі номери

журналу можна в будь-якому

відділенні «Укрпошти». Перед-

плата здійснюється у два етапи:

перший - на жовтень, листопад,

грудень 2010 року; другий — на

січень, лютий, березень, квітень

2011 року.

Загальна вартість передплати

становить 183,33 грн.

Той, хто вчасно не оформить

передплату на всі номери, зможе

звернутися до редакції (теле-

фоном, поштою) й отримати

необхідні випуски журналу пі-

сляплатою.

Пропонований нами курс під-

готовки цілком відповідає Про-

грамі ЗНО і Програмі МОНУ

з української мови і літератури.

Загальна тематика курсу, зокре-

ма, наводиться в «Щоденнику

для самоконтролю», уміщеному

на с. 48 цього випуску.

Наш журнал стане незамін-

ним помічником і порадником:

1) випусникам загальноосвіт-

ніх навчальних закладів;

2) слухачам підготовчих кур-

сів при ВНЗ;

3) учителям - для збагачення

й урізноманітнення методики ви-

кладання української мови

і літератури.

Зміст журналу забезпечує

комплексну підготовку випуск-

ників до ДПА і ЗНО, що від-

різняє видання від іншої наявної

на книжковому ринку продукції.

ЦІановні читачі!

Необхідний для засвоєння ма-

теріал подається на сторінках

кожного з випусків послідовно,

тема за темою. Вивчення кожної

починається з практики - із вико-

нання без будь-якої попередньої

підготовки вхідного тематично-

го тесту, що перевіряє наявний

рівень навчальних досягнень.

Правильні відповіді на завдання

вхідного тесту містяться

в тому ж номері журналу.

Наступні матеріали - на-

вчальні. Це стислий і разом

із тим достатньо Ґрунтовний ви-

клад теорії, настанови щодо її

застосування під час виконання

тестових завдань.

Наскільки ефективним було

засвоєння теми і чи вдалося по-

кращити результати вхідного

тестування, перевіряє другий,

контрольний тест. Відповіді на

нього також подаються в тому

ж номері журналу.

У кожному першому номері

місяця подається тест у форматі

ЗНО. Він становить повний ана-

лог майбутнього сертифікацій-

ного тесту, за результатами вико-

нання якого здійснюватиметься

набір до ВНЗ. Правильні відпові-

ді на тести у форматі ЗНО публі-

куються в кожному наступному

номері журналу. Вони супрово-

джуються фаховим коментарем

і поясненням того, як оцінити

виконану роботу за схемою, що

застосовується в системі ЗНО.

Заключна частина кожного

номера - тематичні контрольні

роботи з української мови і літе-

ратури, спрямовані на підготовку

випускників ЗНЗ до ДПА.

Розгорнуті відповіді на їх завдан-

ня теж подаються на шпальтах

видання.

Віддайте перевагу роботі

саме з «ТІМО-абітурієнт. Україн-

ська мова і література» - це по-

збавить вас пошуку підручників

за попередні роки, повторювання

їх розлогих, а почасти й інфор-

мативно перевантажених мате-

ріалів.

Переконайтеся в зручності

підготовки за допомогою перед-

платного видання. Одержавши

повний комплект журналу, зший-

те окремі його номери, перетво-

ривши журнал на посібник, - він

стане в пригоді не тільки вам,

а й вашим друзям, знайомим, зо-

крема тим, хто складатиме іспити

в наступні роки.

Зверніть увагу: один із но-

мерів журналу буде присвячено

пробному кореспондентському

тестуванню (ПКТ) з української

мови і літератури. Передплатни-

ки отримають можливість узяти

в ньому участь безкоштовно (про

умови проведення ПКТ буде по-

відомлено додатково).

Пам'ятайте: іспит з укра-

їнської мови і літератури —

обов'язковий для вступу до всіх

без винятку вищих навчальних

закладів України. Наш журнал

допоможе якнайкраще підготува-

тися до ДПА і ЗНО із цих пред-

метів. Успіхів вам у майбутніх

випробуваннях!

Редакція

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ ІІЛурс mpi^mmmmi т Z

абіту

ієнт

ІЇМО

УКРАЇНСЬКА МОВА

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови.

• Голосні й приголосні звуки.

• Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі.

• Позначення звуків мовлення на письмі.

• Склад. Складоподіл.

• Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

• Відображення вимови звуків через фонетичну транскрипцію;

визначати в словах голосні, тверді і м'які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені го-

лосні;

ділити слово на склади;

визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків;

наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під

мас

роботи над тестом не можна

користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо.

Тест

(вхідний)

Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-

вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Фонетика - розділ мовознавства, що вивчає

А функції мови

Б норми мови

В звуки мови

Г стилі мови

Д частини мови

2. П'ять звуків має слово

А знання Б джміль

В ялина Г арф'яр

Д щастя

3. Лише один голосний звук має кожне слово рядка

А льон, п'ять

Б лящ, зрання

В дзвін, мито

Г йорж, фойє

Д з'їзд, ллються

4. Звук [у] є в усіх словах рядка

А люлька, студент, музика

Б люстра, явище, улюблений

В майбуття, узлісся, радість

Г рута, сузір'я, миттєвість

Д людськість, струм, крихта

5. Звук [й] є в усіх словах рядка

А уряд, премія, їжак

Б подвір'я, лаяти, клієнт

В Йосип, буряк, підйом

Г червоний, гаряче, свій

Д країна, майдан, лялечка

№9(1)/2010

(G-RANOK

абітурієнт

ІКщ® тщттот'м У

6. Звук [ч] є в усіх словах рядка

А кращий, точний, груша

Б учта, журба, борщ

В шофер, вовченя, щем

Г щось, чашка, щупак

Д нижчий, гуща, широкий

7. Приголосний звук, що не має твердого відповідника, -

А [да'] Б [л'] В [й] Г[д'] Д[з']

8. Правильними є всі пари «дзвінкий - глухий приголосний», окрім

А [в] - [ф] Б [б] - [п]

В [з] - [с] Г [д] - [т]

Д И " [к]

9. Приголосні тільки глухі в усіх словах рядка

А капусняк, пакет, тьохкати

Б фікус, кістка, ціпочок

В часопис, запис, тактика

Г пощастити, цяточка, сестриця

Д чашка, хитрий, хитати

10. Лише двоскладові слова є в рядку

А оаза, зустріч, юність Б братство, країна, правда

В сонце, фірма, істина Г єдність, людство, вічний

Д прірва, пальма, прислів'я

11. Наголоси правильно поставлено в словосполученні рядка

А вишивані сорочкй Б видання кнйжок

В новий каталог Г люблю солодощі

Д урочистий вйпадок

12. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку

А [с'імй'а], [йедніс'т'], [запоріж':а]

Б [с'ім'й а], [йе"дн'іст'], [Запор'іж:а]

В [с'імйа], [йед'н'іс'т'], [запо

р'їж':а]

Г [с'ім' а], [й'едн'іст'], [запо

р'іж:а]

Д [сімйа], [єдн'іст], [Запоріжжя]

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: X

А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів

на

с.

31. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному

на останній сторінці цього випуску журналу.

Підраховуйте набрані бали й надалі після виконання кожного з тестів, які друкуватимуться

в журналі. У кінці семимісячного проходження «Курсу підготовки до ЗНО-2011» Ви зможете виве-

сти собі середню оцінку за 12-бальною шкалою й визначити рівень своєї готовності до ЗНО-2011.

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ Utype шві^мттті щ© Z абітурієнт

Теоретична частина

ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА

Фонетика (від гр. phonetikos - звуковий) - розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад

мови: творення звуків, їхні акустичні властивості та функції, установлює закономірності звукових

змін, що відбуваються в мовленнєвому потоці. Фонетика також вивчає поділ слова на склади, на-

голос та інтонацію.

Серед безлічі природних звуків вирізняють звуки людської мови, що утворюються за допомо-

гою мовного апарата. Для розуміння й висловлення думки важливими є лише ті, що розрізняють

значення слів та їхніх форм. Так, наприклад, слова сам, сом, сум, сім розрізняються голосними

звуками, а бив, мив, шив, пив, лив, рив, вив - приголосними.

Кожен звук мови твориться мовним апаратом людини і сприймається на слух. Артикуляція

(від лат. articulatio - розчленування) - це робота тих чи інших органів мовлення (гортань, голосові

зв'язки, язик, піднебіння, зуби, губи тощо) у процесі творення та вимови звуків.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Звук - найменша мовна одиниця, за допомогою якої творяться, розпізнаються і розрізняють-

ся слова та їхні форми.

ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків - 6 голосних і 32 приголосні.

Голосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання роз-

ташованих у гортані голосових зв'язок.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять лі-

тер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх

вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад,

язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

В українській мові 32 приголосні звуки:

[б], [в], [г], [г], [д], [д'], [ж], [док], [з], [з'], [де], [де], [й], [к], [л], [л'], [м], [н], [н ], [п], [р], [р'], [с], [с'],

[т], [Т], [ф], [X], [ц], [ц], [ч], [ш].

Зверніть увагу! Тверді і м'які приголосні - це різні звуки, для позначення яких на письмі ви-

користовують ті самі літери: [сад] сад - [с'ад'] сядь.

Тверді і м'які приголосні

Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при

вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м'якими.

В українській мові є такі м'які приголосні: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [де'], [р']. Звук [й]

завжди м'який.

Запам'ятайте графічні засоби позначення м'якості приголосних:

а) м'який знак (ь): [бат'ко] батько, [вожд'] вождь, [вол'овйй] вольовий;

б) літери я, ю, є: [р'аст] ряст, [л'убйсток] любисток,

[сйн 'с]

синє;

в) літера і: [л'іто] літо, [діти] діти, [р'і'чка] річка, [д'н'іпро] Дніпро.

Примітка. У деяких випадках м'якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це

стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м'якістю: [п'іс'н'а] пісня,

[мудр'іс'т'] мудрість, [с'в'ато] свято.

Зверніть увагу! Усі м'які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари

за твердістю - м'якістю: [д] - [д'], [т] - [т'], [л] - [л'] тощо. Порівняйте: [тин] тин - [т'ін'] тінь;

[лин] лин - [л'ін'] лінь; [раса] раса - [р'аса] ряса; [рад'] радь - [р'ад] ряд; [л'із] ліз - [л'із'] лізь. Як

видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями.

№ 9(1)/2010

(G-RANOK

THMO

. U-flpS іл]ії@§@[т<аів!Ш

<Щ©

Приголосними, що не бувають м'якими, є:

а) губні: [б], [п], [в], [м], [ф];

б) шиплячі: [ж], [дж], [ч], [ш];

в) задньоязикові: [ґ], [к], [х];

г) гортанний [г].

Ці

звуки лише перед голосним

[і]

та зрідка перед голосними [а], [е],

[у]

можуть бути пом'якшеними

(напівм'якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в'ітамі'ни] вітаміни, [веч'ір] вечір,

[зб'1ж':а] збіжжя, [к'увёт] кювет. Не забувайте, що пом'якшені є відтінками твердих звуків.

Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м'яких приголосних звуків.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають:

а) тверді; б) м'які; в) пом'якшені (напівм'які).

При фонетичному записі м'якість приголосного позначають знаком ['] - скісною рисочкою

зверху праворуч від літери [с'іл'], а пом'якшеність - графічним знаком апостроф [дв'іч'і].

Зверніть увагу!

Існують словесні формули

, які полегшують запам'ятовування класифікації приголосних зву-

ків:

Буде

гоже

Ґедзю у

джазі

дзвінкі

приголосні.

Усе

це

кафе

«Птах

і чаша»

глухі

приголосні.

Мавпа Буф - губні приголосні.

Щ(шч)е їжджу - шиплячі приголосні.

Де ти з 'їси ці лини? - м'які приголосні.

Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м'якості приголосного звука, тому що стоїть або

на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після

приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед

нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [соло

вйі] солов'ї, [п'ірйіна]

пір

"та, [ро- 'зйі їд]

роз 'їзд.

Дзвінкі й глухі приголосні

Залежно від наявності голосу розрізняють:

а) дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д'], [ж], [дж], [з], [з'], [дз], [дз'];

б) глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с'], [т], [т'], [ф], [х], [ц], [ц'], [ч], [ш].

Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий - глухий. Наприклад, [д] -

[т], [г] - [х]. Вони розрізняють лексичне значення слів: казка - каска, ґава - кава, плід - пліт,

гриб - грип. При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труд-

нощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук

(дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з'ясовують за словником.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю - глухістю:

Дзвінкі

г г

Д д'

3 з'

ДЖ

дз

дз'

Глухі п X к т т' ш

с с'

ц'

Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л'], [м], [н], [н'], [р], [р'].

Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах

іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має.

СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ

Склад - це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов'язково має бути голос-

ний, який називають складотворним. Саме голосний звук в українській мові є центром (верши-

ною) складу, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних.

Словесні формули наводяться за виданням: Ющук 1. П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 1994.

-J^

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ IKype шщз'уімтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z

абітурієн

Г"

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних звуків у ньому.

Слова бувають односкладові (день. рік, вік), двоскладові (вес-на, лі-mo, о-сінь), трискладові

(за-ме-тіль, ві-хо-ла, сні-го-пад), багатоскладові (.хлі-бо-роб-ство, зер-но-схо-ви-ще, сіль-сько-го-

спо-дар-ський).

Зверніть увагу! На відміну від морфеми, склад як частинка слова не є носієм певного лексич-

ного чи граматичного значення. Це найменший мовленнєвий відтинок, який виділяється винятко-

во своїми артикуляційно-акустичними ознаками.

Типи складів визначають відповідно до наголосу й кінцевого звука.

Залежно від наголосу Залежно від кінцевого звука

Наголошений Ненаголошений Відкритий Закритий

На який падає

словесний наголос:

геть-ман-ищ-на, о-та-

ман, лі-тд-пис

Решта:

ста-рйй, чи та ння,

феномен

Закінчуються на

голосний: лю-ди-на,

пле-че, ру-ка, го-ло-ва

Закінчуються на

приголосний: спорт-

смен, від-важ-ний,

старт

Примітка. Крім того, склади ще розрізняють за початковим звуком. Ті, що починаються із при-

голосного, називають прикритими (во-гонь, го-ріх), а ті, що починаються з голосного, - неприкри-

тими

(о-гірок,

і-ній). Українській мові притаманні переважно прикриті склади.

Принципи складоподілу

Слова на склади ми ділимо, здебільшого скандуючи їх, проте складоподіл не є довільним. Слід

пам'ятати, що в українській мові звучність зростає до вершини складу (її становить голосний звук)

та виявляється тенденція до відкритих складів. А це означає, що межа складоподілу найчастіше

проходить після голосного перед приголосним.

Основні правила складоподілу

1. Якщо поряд стоять однакові шумні звуки (обидва дзвінкі чи глухі), то вони належать до на-

ступного складу: ща-стя, ка-штан, го-спо-дар.

2. Якщо із двох приголосних один дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних скла-

дів: буз-ко-вий, до-ріж-ка, греб-ти.

3. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони роз'єднуються між попереднім і наступним

складами: зем-ляк, дев '-ять, вір-ність, віль-но.

4. Якщо між голосними два приголосні - шумний (дзвінкий чи глухий) і сонорний, то вони на-

лежать до одного складу: му-дрець, лі-сни-цтво, бли-зня-та.

5. Якщо між голосними є кілька приголосних, то сонорні належать до попереднього складу,

інші - до наступного: мор-ква, май-стер, мар-шрут.

6. Подовжені приголосні об'єднуються в склад із наступним голосним: гі-лля, ві-ття, ті-нню,

за-ти-шшя.

7. Префікси не зберігають своєї цілісності й можуть розподілятися між складами, зокрема коли

корінь починається з голосного: ро-зо-ра-ти, бе-зі-ні-ці-а-тив-ний, бе-зу-спі-шний.

Зверніть увагу! Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із ряд-

ка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складо-

поділу на користь морфемної структури слів.

Поділ на склади Поділ на морфеми Перенос

най-ме-ння на-йм-енн-я на-йме-ння

сьо-го-дні сьог-о-дн-і сьо-го-дні

пі-ді-бра-ти піді-бр-а-ти пі-ді-бра-ти

пі-во-стро-ва пів-остров-а пів-ост-ро-ва

о-пе-ньок о-пень-ок опе-ньок

№9(1)72010

Q-RANOK

абітурієнт

НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ

Наголос - це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголоше-

ним. Решта складів у слові є ненаголошеними.

Різновиди наголосу:

1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька,

дочка, псевдонім, всередині, літопис.

2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку

(а не взимку) ми відпочивали в горах.

Улітку

ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми

відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо,

змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків.

Зверніть увагу! Зі зміною місця логічного наголосу може змінюватися зміст повідомлення:

Ти краще вивчи вірш. Ти краще вивчи вірш.

3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення):

Редагування тексту слід закінчити сьогодні.

Примітка. Як різновид логічного розрізняють ще й емфатичний наголос, який додає виділе-

ному слову емоційного забарвлення. Виражається подовженням наголошеного голосного чи при-

голосного: Роз-з-у-у-умннй же ти\ Сха-мені-і-іться ж\

В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше),

вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській,

угорській, французькій, чеській мовах) і рухомий (при словозміні може переходити з одного складу

на інший: книжка - книжки, трава - трави).

Часто наголос виконує смислорозрізнювальну функцію.

Наголос розрізняє в словах:

Лексичне значення

Граматичні форми

атлас (збірник географічних карт) і атлас

(блискуча тканина)

озера (Р. в. одн.) і озёра (Н. в. мн.), пісні (Р в.

одн.) і пісні (Н. в. мн.)

орган (частина організму) й орган (музичний

інструмент)

скликати (док. вид дієсл.) і скликати (недок.

вид дієсл.)

плачу (від плакати) і плачу (від платити)

батьків (кого?, імен.) і батьків

{чий?,

прикм.) -

різні частини мови

вигода (користь) і вигода (зручність) дзвони (імен.) і дзвони (дієсл.)

Зверніть увагу! Саме за допомогою наголосу розрізняють особові імена по батькові та прізви-

ща, що мають спільний корінь: Григорович - Григорович, Максимович -

Максимовим,

Прдкопович -

Прокопович, Юхимович - Юхимович. Як видно, у прізвищах наголошеним є суфікс -двич.

Зміна наголосу в заперечних займенниках, що в непрямих відмінках уживаються з прийменни-

ками, впливає на значення слова: ні з ким (немає з ким) - ні з ким (із жодною людиною); ні за що

(немає за що) - ні за що (ні за яку ціну), але правопис цих слів залишається сталим.

Більшість слів нашої мови мають один наголос - основний [мати]. У складних і складноскоро-

чених словах, окрім головного, виділяють ще побічний наголос (один або кілька, що позначають

значком [']): працелюбний, сільгдсппродукти, двадцятип'ятитисячний. В односкладових словах

наголос не ставлять.

Примітка. Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошу-

ються. Приєднуючись до попередніх або наступних наголошених слів, вони утворюють так зване

фонетичне слово: на роботу, хай читає, він і вона.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Деякі слова мають ПОДВІЙНИЙ наголос:

байдуже, завжди, корисний,

мабуть,

первісний,

помилка,

простіш, також ТОЩО.

Порушення акцентуаційних норм української мови виникає через уплив інших мов, зокрема

російської, та місцевих говірок.

Порівняйте:

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА