ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література. 2011 №1

Подождите немного. Документ загружается.

G-RANOK

/ IKype шщз'уімтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z

абітурієн

Г"

Українська мова Російська мова Українська мова Російська мова

вільха

ольха

новий новый

олень олень близький близкий

дрова дрова кухонний кухонный

фартух

фартук

приятель приятель

перепис перепись блідий бледный

колесо колесо оптовий оптовый

спина

товпитися толпиться

середина средина беремо берём

одинадцять одиннадцать ненавидіти ненавидеть

У всіх складних чи сумнівних випадках щодо наголошення слів треба звертатися до словників,

зокрема до спеціалізованого словника наголосів, орфоепічного, орфографічного, тлумачного, де

зазвичай слова подаються з наголосами.

ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ

Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають

у процесі усного мовлення, називають транскрипцією (від лат. transcription - переписування). Для

транскрибування використовують літери української абетки й спеціальні позначки.

Основні правила транскрипції

1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жи

т':а

духовного основа].

2. Усі слова пишуться окремо й обов'язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади.

3. Не вживаються великі літери й розділові знаки. Апостроф теж не фіксується.

4. Не використовуються літери абетки я, ю, є, ї, щ, ь. Нотовані букви, що передають два звуки,

позначаються так: я=[йа], ю=[йу], є=[йе], і-[йі]; а літера щ - завжди [шч]: ясний [йаснйй],

юрист [йурйст], Європа [йе"врбпа], країна [крайіна], щит [шчит]. М'який знак жодного звука

не позначає.

5. Застосовуються такі діакритичні (розрізнювальні) знаки:

[а]

скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос

[С]

скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м'якість: [бс'ін'],

[рад'іс'т'], [украйін'с'кий]

[б']

знак (апостроф) передає пом'якшеність (напівм'якість) приголосного: [зб'ір],

[б'урб], [оп'івноч'і]

[н:]

двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні

[знан':а], [т'ін':у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [ван:а], [шчодён:б]

[дж], [дз] для позначення злитих звуків (африкатів) використовують дві літери, що з'єднані

вгорі дужкою: [джм'іл'], [ґедз']

[с], М, и

для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька

літерка, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій

(ненаголошеній) позиції: [ве"сёлка], [жи

т':а], [розумний]

[/]

одна скісна риска позначає коротку паузу (на місці розділових знаків у реченні)

[//]

дві скісні риски показують тривалу паузу, зокрема на межі речень

Зверніть увагу! Буквосполучення -ться і -иіся в дієслівних формах із суфіксом (постфіксом) -ся

вимовляють і транскрибують так: -ться

—>

[ц':а]: учиться [учи

ц':а] - третя особа однини дійсно-

го способу, учіться [уч'іц':а] - друга особа множини наказового способу; -иіся —• [с':а]: учишся

[учи

с':а] - друга особа однини дійсного способу.

Ця особливість вимови на письмі орфографічно не позначається.

Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, - у сукупності вони

складуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед

проходженням ЗНО-2011.

№9(1)72010

(G-RANOK

THMO

. lKyip)<s m[sjs®m^iB4<iyj

<щ@

glnlo-aiflti и \

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-

никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-

вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Прочитайте фрагмент поезії.

(1)Паркан тут (2)щільний, наче (З)почерк,

коли паперу вже в обріз.

(4) Стоїть казковий теремочок

у білих привидах беріз.

В печалі (5)обріїв пастельних,

прорвавши славі сто тенет, -

я не відлюдник, не пустельник,

я просто-напросто поет (Ліна Костенко).

Усі виділені слова мають по чотири приголосних, окрім слова, позначеного цифрою

Б 2 ВЗ Г 4 Д 5

2. Усі голосні української мови вжито в рядку

А Лісабон, Берлін, Вадуц

Б Бейрут, Ханой, Бішкек

В Брюссель, Софія, Париж

Г В'єнтьян, Нью-Делі, Єрусалим

Д Моґадішо, Алжир, Бісау

3. Звук [і] є в усіх словах рядка

А вісник, тьмяний, літера, камінь

Б їжак, рідина, пір'їна, гамір

В кіно, приз, надія, атеїст

Г радіо, прозаїк, кафетерій, сигнал

Д Львів, Макіївка, Канів, Стрий

4. Приголосні тільки дзвінкі в кожному слові рядка

А немовля, колега, мармур

Б добро, недорогий, рельєф

В мовлення, неділя, сонце

Г регіон, джерело, медальйон

Д порядок, дзвін, ранковий

5. Шиплячі приголосні є в кожному слові рядка

А межа, щастя, печаль, ходжу

Б борщ, хвороба, служба, юшка

В цілий, ячмінь, кожух, шприц

Г заріччя, жолудь, джміль, пісня

Д вуж, чари, цегла, шепіт

6. Звук [ш] є в кожному слові рядка

А щока, книжка, сушити, шедевр

Б щедрівка, довший, хрущ, арешт

В щебет, цілющий, проща, помічник

Г кришталь, молодший, шанс, стежка

Д мурашка, муштра, душ, нижче

7. Звук [н'] є в усіх словах рядка

А ін'єкція, ніжність, міністр, рідня

Б льон, малина, широчінь, тіньовий

В червень, лінь, осінь, мужність

Г берегиня, щільний, цінність, кремній

Д оголошення, пісня, сонце, нянька

-J^

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ U-\yp€ шуш^ітшіті g)© Зіпіо-^'о)!

8. Підкреслена літера позначає той самий звук у всіх словах рядка

А краяти, закріплений, кран, анекдот

Б фокус, завлабораторії, фронт, графа

В тьмяний, тім'я, несеться, тюль

Г сорок, сіяч, старанно, майстер

Д зіскочити, просьба, зябра, зірка

абітурієнт Т"

9. Усі наголошені склади є відкритими в рядку

А запитання, ненависть, документ

Б принести, купіль, причіп

В середина, жалоба, сантиметр

Г насамперед, шофер, слов'янин

Д оптовий, глядач, твердий

10. Правильно підкреслені наголошені склади в усіх словах рядка

А своя, нести, шофер, сімдесят

Б корисний, квартал, ходжу, колесо

В олень, всього, випадок, речовина

Г центнер, нікотрий, глибоко, весняний

Д подруга, разом, чарівний, були

11. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку

А [шчо

р'ічний], [ясн'ісін'кий], [хоче

ц':а]

Б [шчо

рі'чний], [йас'ні'с'ін'кий], [хбче"ц':а]

В [шчор'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбчец':а]

Г [шчоУр'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбче"т'с'а]

Д [шчо рі'ч'ний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбче

ц':а]

12. Помилки в транскрипції фразеологізмів допущено в рядку

А [вави'лбн'с'ка вёжа]

Б [розрубати го

рд'ійів вузол]

В [крап'ля точит' кам'ін']

Г [ах'іл:есова пйата]

Д [ле"бе"дйна п'іс'н'а]

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так:

А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д

1 5 9

2 6

з ммм 7 МММ 11

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів

на

с.

31. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному

на останній сторінці цього випуску журналу.

Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-

ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання.

№9(1)72010

G-RANOK

THMO

. IKyip)<s wsjg©0№aiBi№

<Щ@

glnKO^'flU

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ФОЛЬКЛОР. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Періодизація розвитку української літератури.

• Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.

• Тематика, зміст, образи народних балад і дум.

• Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль».

• «Слово про похід Ігорів».

• Григорій Сковорода. «Всякому місту - звичай і права», «Бджола та Шершень».

• Полемічна література, Іван Вишенський;

виділяти в творах українського фольклору художні засоби, визначені шкільною програмою;

визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби;

аналізувати літературний твір чи його уривок;

знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: доба Відродження, Реформація

в українській літературі; бароко та його характерні риси.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під

мас

роботи над тестом не можна

користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо.

Тест

(вхідний)

Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-

вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Історичні думи і пісні різняться

А часом виникнення

Б тематикою

В обсягом

Г системою художніх засобів

Д епічністю

2. Закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій характерні

для

А історичних пісень Б дум

В обрядових пісень Г балад

Д соціально-побутових пісень

3. Темою пісні «Зажурилась Україна» є

А боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників

Б боротьба українського народу з польською шляхтою

В боротьба народних месників проти соціального і національного гніту

Г складні соціально-побутові стосунки між членами родини

Д важка праця хлібороба і зубожіння через неврожай

4. «Слово про Ігорів похід» є пам'яткою

А IX століття Б X століття

В XI століття Г XII століття

Д XVIII століття

5. Не порушено послідовності подій («Слово про похід Ігорів») у рядку

А Ігор вирушає в похід. Плач Ярославни. Затемнення сонця.

Б Золоте слово. Поразка Ігоря. Утеча Ігоря з полону.

В Поразка Ігоря. Затемнення сонця. Плач Ярославни.

Г Затемнення сонця. Поразка Ігоря. Золоте слово.

Д Золоте слово. Утеча Ігоря. Плач Ярославни.

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ U-\yp€ шуш^ітшіті g)© Зіпіо-^'о)!

абітурієн

Г"

6. Слова «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля половеїіького» говорить

А Ігор Б Всеволод

В Святослав Г Володимир

Д Ярослав Осмомисл

7. Кульмінацією «Слова про похід Ігорів» є

А втеча Ігоря з полону

Б плач Ярославни

В «золоте слово»

Г повернення Ігоря додому

Д поразка Ігоря в бою з половцями

8. За легендою, Г. Сковорода склав таку епітафію для своєї могили:

А «Борітеся - поборете!»

Б «Смерті не боїться той, у кого совість чиста»

В «Усе минає, тільки правда живе вічно»

Г «Світ ловив мене, та не піймав»

Д «Людина людині - брат»

9. Жанр твору «Бджола і Шершень»

А новела Б легенда

В байка Г вірш

Д оповідання

10. Ідею твору «Всякому місту - звичай і права» можна визначити афоризмом

А «Той смерті не боїться, у кого совість чиста»

Б «Всяка голова має свій розум»

В «Правда і з дна моря виринає»

Г «Де гроші говорять, там правда мовчить»

Д «Ледачий з голоду помирає, коли хліб на столі»

11. Причиною появи полемічної літератури є

А Брестська унія

Б Переяславська угода

В виникнення братств

Г творчість І. Вишенського

Д запровадження християнства на Русі

12. Представником полемічної літератури є

А Г. Сковорода Б І. Вишенський

В І. Котляревський Г Т. Шевченко

Д І. Франко

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так:

А Б В Г Д А Б В Г Д АБВГД

1••• 5 9

2 6

7 11

4 8 12

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів

на с. 31. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному

на останній сторінці цього випуску журналу.

№9(1)72010 Z^b

G-RANOK

X Кщш те II \

абітурієнт Ж ™і

Теоретична частина

ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Мистецтво, література є вірними супутниками історії, відображаючи, як у дзеркалі, події, геро-

їв, моральні цінності й суспільні пріоритети кожної історичної доби. У своєму розвитку література

пройшла великий шлях становлення, який можна поділити, відповідно до особливостей кожного

етапу, на такі періоди:

1. Давня література (XI - перша половина XVIII ст.)

2. Нова українська література (друга половина XVIII - початок XIX

ст. )

3. Література другої половини XIX - початку XX ст.

4. Література XX - початку XXI ст.

Звичайно, межі кожного періоду є досить умовними, до того ж у кожному періоді можна окремо

виділити свої структурні частини, наприклад літературу Шевченкової доби чи період 70-90 років

XIX століття. Проте освіченій людині варто орієнтуватися хоча б у загальних поняттях періодиза-

ції розвитку української літератури.

Наведена періодизація характеризує розвиток писемної форми літератури. Проте довгий час

моральні, естетичні, духовні багатства українського народу зберігалися в усній формі - у фоль-

клорі.

ФОЛЬКЛОР

Протягом тисячоліть розвитку ранньої людської цивілізації художньо-естетичні потреби люди-

ни, які виникли в процесі її трудової діяльності, задовольнялися засобами народного мистецтва

в усіх (часто синкретичних) його різновидах і жанрах: словесному, образотворчому, музичному,

хореографічному тощо.

Синкретизм (від грецького «з 'єднаний») - означає нерозчленованість, злитість, характерні для

початкового, нерозвиненого стану будь-якого явища. У первісному мистецтві синкретизм являє

злитість різних видів мистецтва, коли танці, музика, співи, поезія не відокремлені.

Фольклор - це усна творчість народу. Термін «фольклор» (з англійської - «народна мудрість»)

уперше вжитий у 1846 році англійським ученим Вільямом Томсоном.

Основні особливості фольклору:

1. Фольклор - явище колективне, при цьому не принижується роль талановитих особистостей

(Маруся Чурай, Семен Климовський).

2. Фольклор - явище національне, у ньому відображено духовне обличчя народу, його націо-

нальний характер, працю, побут, світогляд.

3. Фольклорні твори анонімні.

4. Форма побутування фольклору - усна.

5. Фольклорні твори зазвичай варіативні.

6. Результатом колективного збереження фольклору є традиційність виконання.

7. Фольклор передає прагнення, мрії та погляди широких народних мас.

8. У фольклорі негативно зображуються вороги народу, оспівуються найкращі людські риси.

9. Фольклорні твори складаються на основі народної мови, яка має свої діалектні особливості,

наголоси, інтонацію, систему символів тощо.

Основними жанрами фольклору

думи, балади, пісні: обрядові, родинно-побутові, соціально-

побутові, коломийки, історичні; казки, легенди, перекази, прислів'я, приказки, загадки.

Обрядові пісні

Обрядові пісні - один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова

діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна

обрядова поезія пов'язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні об-

рядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові об-

рядові пісні: весільні, голосіння.

Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці,

радісний, піднесений настрій.

Колядки й щедрівки - твори архаїчні (язичницькі), час їх виникнення не з'ясований. Між цими

творами щодо змісту немає принципової різниці. Але ці пісні за часом виконання ніколи не змішу-

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ IKype шщз'уімтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z

абітурієн

Г"

валися: колядки співалися з 24 грудня по

січня, колядували переважно хлопці; щедрівки співали-

ся під Новий рік, щедрували переважно дівчата й діти. У цих піснях висловлювалися побажання

щастя, здоров'я, багатого врожаю в наступному році. Колядки та щедрівки виконувалися хором.

Веснянки - пісні, що супроводжували обряд зустрічі весни. Основний мотив - побажання доб-

рого врожаю. їх співали переважно дівчата, ведучи хороводи, танки.

Русальні пісні виконувалися під час русалій (кінець травня - початок червня), коли починало

колоситися жито. У цих піснях поєднуються хліборобська та любовна магія (ворожіння).

Купальські пісні виконувались у день літнього сонцестояння - у ніч із 23 на 24 червня за старим

стилем (7 липня за новим стилем) - на Івана Купала. Цим пісням також притаманна тематика лю-

бовної магії, ворожіння на майбутню долю. Купальські свята супроводжувалися танками, магічни-

ми обрядами (стрибання через вогонь, плетіння вінків і пускання їх за водою тощо).

Головний мотив жниварських пісень - звеличення людей праці. Вони поділяються на зажинкові

(співаються на початку жнив), жнивні (виконуються під час жнив), обжинкові (співаються по за-

кінченні жнив). Обжинковий обряд нагадує драму.

Українські балади

Балада (із французької - «танцювати») - це ліро-епічні твори на родинно-, рідше соціально-

побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною

розв'язкою, що є своєрідною особливістю цих творів. Першим записом балади вважають пісню

про Стефана-воєводу «Дунаю, Дунаю, чом смутен течеш?», яку чеський учений Ян Благослав

у середині XVI століття вніс до своєї рукописної граматики.

Тематика балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне

кохання довірливої дівчини, чарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із

нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки.

Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості:

символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія,

нарощування ефекту.

Найбільш відомими є балади «Ой чиє ж то жито», «Про Бондарівну», «Козака несуть», «Туман

яром».

Хоча програмою ЗНО не передбачено текстуальне ознайомлення з баладою, проте в ній мі-

стяться вимоги щодо обізнаності абітурієнта з її особливостями, тематикою, образами, поетичною

системою тощо.

Історичні пісні

Історичні пісні - це епічні та ліро-епічні твори, у яких розповідається про справжні події та

історичних осіб, розкривається ідейно-емоційне ставлення народу до них. В історичних піснях

часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періо-

дом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього

мислення. Вони з'явились у XV столітті, у період боротьби українського народу проти турецько-

татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум.

Назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику М. В. Гоголь.

Основні особливості історичних пісень:

• це сюжетні твори, у яких зображені історичні події та історичні особи;

• стислість і динамічність розповіді;

• помітну роль відіграє вигадка, але фантастики майже немає;

• широке використання художніх засобів.

Тематичні групи українських народних історичних пісень:

• про боротьбу з турецько-татарськими нападниками;

• про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького;

• про стихійні селянські повстання та їх героїв.

Програмою ЗНО передбачено текстуальне вивчення двох історичних пісень: «Зажурилась

Україна» і «Чи не той то хміль».

«Зажурилась Україна»

За жанром твір «Зажурилась Україна» є історичною піснею, яка відноситься до найдавнішої

тематичної групи - про боротьбу українців із турецько-татарськими загарбниками. Ідеєю твору

№9(1)72010

G-RANOK

абітурієнт

ІКшш тщштш'о&кш gp> 51nl©-2<0J1l

є показ безчинства ворога, виголошення заклику до опору, до боротьби. Цей твір подає яскраві об-

рази: захисники України змальовані мужніми, рішучими, турки-нападники - як зла ворожа сила.

Невелика за обсягом пісня багата на художні засоби: епітети {маленькії діти; шабля гостра, довга;

вражий турчин), метафора (зажурилась Україна), синекдоха (як заняли, то й погнали до пана, до

хана), пестливі слова (шабелька), фразеологізми (ґринджоли малювати - нічого не робити; дамо

тому стиха лиха та вражому турку - покарати когось; з душею розлука - смерть), риторичне звер-

тання (годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати...). Форма пісні - монолог.

Чи не той то хміль

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в'ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

Чи не той то хміль,

Що по ниві грає?

Ой той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей поїхав Хмельницький

К Золотому Броду, -

Гей не один лях лежить

Головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже

Золотої води,-

їде ляхів сорок тисяч

Хорошої вроди».

«А я ляхів не боюся

І гадки не маю -

За собою великую

Потугу я знаю.

Іще орду татарськую

За собою веду, -

А все тото, вражі ляхи.

На вашу біду».

Ой втікали вражі ляхи -

Погубили шуби...

Гей не один лях лежить,

Вищеривши зуби!

Становили собі ляхи

Дубовії хати, -

Ой прийдеться вже ляшенькам

В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи.

Де якії полки, -

їли ляхів собаки

Та сірії вовки.

Гей там поле,

А на полі цвіти -

Не по однім ляшку

Заплакали діти.

Гей там річка,

Через річку глиця -

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця...

Аналіз твору

Твір «Чи не той то хміль» за жанром є історичною піснею, тема якої - визвольна боротьба

українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору - звеличення

Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України

з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом

Хмельницьким під Жовтими Водами. Гетьмана показано сміливим воїном, розумним стратегом,

полководцем, який у боротьбі спирається на широкі народні маси, що підтримують його. На друго-

му плані в пісні - поляки-загарбники, які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Як і кожна

українська пісня, цей твір багатий на художні засоби: епітети (хороша врода, вражі ляхи); фразео-

логізми (гадки не маю; на вашу біду; лежати, вищеривши зуби (загинути); дубовая хата (труна),

становити дубовії хати (гинути)); пестливі слова ляшеньки, вдовиця вжиті з метою приниження

образу ворога, глузування з нього; порівняння (один із його видів - заперечне порівняння):

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в'ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

Підсиленню образу гетьмана слугує анафора - єдинопочаток (Чи не той то хміль... Ой той то

Хмельницький...). Форма пісні - діалогічна (питання - відповідь), пісня побудована як заперечне

порівняння, що також сприяє підсиленню значення образу гетьмана Богдана Хмельницького.

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

G-RANOK

/ IKype шщз'уімтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z

абітурієн

Г"

Для самопідготовки до ЗНО за темою «Фольклор» корисним буде скласти письмову розповідь

про історичну пісню за планом:

1. До якої тематичної групи належить пісня?

2. Тема пісні (про що пісня?) - ...

3. Ідея пісні (що хотів сказати народ цим твором?) - ...

4. Хто є героями пісні, як народ ставиться до них?

5. Особливості побудови пісні:

монолог / діалог

сюжет

Художні засоби:

епітети - ...

порівняння - ...

метафори - ...

пестливі слова - ...

синекдоха - ...

гіпербола - ...

фразеологізми - ...

Українські думи

Думи - це народні епічні та ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту. їх ви-

конували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить

великим обсягом, докладністю оповіді. Усі думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (пові-

домлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сю-

жету, кульмінація); кінцівка (розв'язка, уславлення Запорізької Січі й козацтва, молитва до Бога).

Оскільки думи не мають поділу на строфи, а рядки римуються довільно й мають різну кількість

складів, ці твори можуть легше варіюватися, імпровізуватися під час виконання, ніж пісня.

Час появи народних дум відносять приблизно до XV століття. Це був період формування укра-

їнської народності та появи козацтва. Джерела виникнення дум: казки, легенди, перекази, дав-

ньоруські билини, голосіння, народні пісні, дійсні історичні події. Термін «дума» М. Максимо-

вич запозичив, можливо, у К Рилєєва або в західноукраїнських чи польських джерелах, увів його

у фольклористику для позначення українських оригінальних епічних пісень. Потім цей термін

перейшов до кобзарів.

Особливо поширеним кобзарство було на Правобережній Україні. Найбільш відомі кобзарі: Да-

нило Бандурко, Прокіп Скряга (вони брали участь у боротьбі проти польської шляхти); Василь

Варченко - гайдамака; Іван Стрічка (жив на початку XIX століття, від нього записано 13 дум);

Остап Вересай (жив у XIX столітті, від нього записано 9 дум); Михайло Кравченко (брав участь

у революційних подіях 1905 року). Опанування кобзарського мистецтва відбувалось у так званих

піснярських братствах, що виникли в кінці XVII століття.

Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, у його згурту-

ванні для боротьби за своє соціальне та національне визволення, у розвитку його культури.

Тематичні групи дум:

• про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників та про

турецьку неволю («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Невольницький плач», «Самійло Кіш-

ка» та ін.);

• про героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення

(«Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун», «Перемога Корсунська» та ін.);

• думи про соціальну боротьбу трудящих;

• соціально-побутові думи.

На основі теоретичних відомостей та опрацювання художніх творів спробуйте заповнити

таблицю.

Подібне й відмінне в думі, історичній пісні та баладі

№

Позиції порівняння

Дума Історична пісня Балада

Час виникнення (століття)

Тематика (героїчна / соціально-побутова)

Обсяг (малий / середній / великий)

№9(1)72010

G-RANOK

абітурієнт™ ll^fip'g т<Щ@ге,т'отоиі gp \

Герої (конкретні історичні особи / типізовані

образи)

Характер розповіді (розлогий / динамічний;

докладний / стислий)

6. Фантастика (є / немає)

7. Характер використання художніх засобів (ши-

роке / фрагментарне / відсутнє)

Можливість імпровізації (є / майже немає)

9. Поділ на строфи (є / немає)

10. Кількість складів у рядках

(однакова/ різна)

11. Особливості композиції

12.

Форма виконання

ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

Цей період охоплює часи XI - першої половини XVIII ст. Література цього часу, багата й різ-

номанітна, постає у багатьох жанрах як перекладних, так і оригінальних творів: Біблія і церковні

книги, патерики, літописи. Найбільш відомими творами давньої української літератури, що ді-

йшли до нашого часу, є «Повість минулих літ» і «Слово про похід Ігорів», представниками цього

періоду є багато видатних письменників, серед них -1. Вишенський, Г. Сковорода.

Слово про похід Ігорів (переклад Леоніда Махновця)

1. Заспів

Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей [мову] про похід Іго-

рів, Ігоря Святославича? Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна.

Боян бо віщий, якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по

землі, сизим орлом під хмарами. Споминав він, кажуть, давніх часів усобиці - тоді напускав де-

сять соколів на стадо лебедів: котру [з лебедиць] сокіл доганяє, та перша пісні співає старому Яро-

славу, хороброму Мстиславу, який зарізав Редедю перед полками косозькими, красному Роману

Святославичу. Боян же, браття, не десять соколів на стадо лебедів пускає, а свої віщії персти на

живії струни накладає, вони же самі князям славу рокотали. Почнем же, браття, повість оцю від

старого Володимира до нинішнього Ігоря, який укріпив ум силою своєю і вигострив серця свойого

мужністю; сповнившись ратного духу, навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю

Руськую.

2. Ігор вирушає в похід. Загрозливі віщування

О Бояне, соловію часу давнього! Аби ти оці полки ощебетав, скачучи, соловію, помислом по

древу, літаючи умом під хмарами, звиваючи славу обаполи часу нашого, біжучи тропою Трояна

через поля і гори! Співати було б пісню Ігореві, того [Олега] внуку: «Не буря соколів занесла через

поля широкії - галки стадами біжать до Дону великого». А чи так заспівати було б, віщий Бояне,

Велесів внуче: «Коні іржуть за Сулою - дзвенить слава в Києві; труби трублять в Новгороді - сто-

ять стяги в Путивлі».

Ігор жде милого брата Всеволода. І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат [у мене], один

світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі! Сідлай, брате, свої бистрії коні, а мої вже го-

тові, осідлані під Курськом, попереду. А мої ті куряни - воїни вправні: під трубами сповиті, під

шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані, путі їм відомі, яруги їм знайомі, луки у них напруже-

ні, сагайдаки отворені, шаблі вигострені; самі скачуть, як ті сірі вовки в полі, шукаючи собі честі,

а князю слави».

Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив від нього тьмою всі свої вої покриті. І сказав Ігор до

дружини: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, брат-

тя, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». Спала князю на ум охота - і жадоба спробувати

Дону великого знамення йому заступила: «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля

половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!»

/>> УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

Сг