Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

Судини великого кола кровообігу 281

pularis), що проникає над incisura scapulae

в надостьову і підостьову ямки, несе кров

до mm. supra- et infaspinatus і плечового

суглоба; поперечну артерію шиї (а. trans-

versa colli) з непостійною поверхневою

гілкою (r. superficialis).

Внутрішня грудна артерія (а. thoracica

interna) відходить від нюкнього півкола

підключичної артерії напроти стовбура

хребтової артерії, спускається по задній

поверхні ребрових хрящів до нюкнього

краю хряща VII ребра, де ділиться на дві

гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. mus-

culophrenica), що йде під плеврою по краю

діафрагми, постачаючи кров'ю її, прилеглі

міжреброві м'язи, ребра та шкіру, і верх-

ню надчеревну артерію (a. epigástrica su-

perior), яка, пройшовши через діафрагму,

проникає в піхву прямого м'яза живота,

де анастомозує з однойменною нижньою

артерією. Внутрішня грудна артерія від-

дає бічні гілки до клітковини переднього

середостіння, Середостінної плеври, загруд-

нинної залози, трахеї та бронхів (гг. те-

diastinales, thymici, tracheales, bronchia-

les), до передніх відділів шести верхніх

мілфебер'їв (rr. intercostales anteriores),

молочної залози (rr. mammarii mediales),

діафрагми, осердя (a. pericardiacophre-

піса) і т. д.

Від середнього відділу підключичної

артерії в межах міждрабинчастого просто-

ру відходить одна артерія — реброво-

шийний стовбур (truncus costocervicalis),

який прямує назад догори і в межах ший-

ки І ребра розпадається на гілки: глибо-

ку шийну артерію (a. cervicalis profunda),

що несе кров до глибоких м'язів потилиці

(rr. dorsales) та спинного мозку (rr. spina-

les), і найвищу міжреброву артерію (а. іп-

tercostalis suprema), яка живить дорзальні

ділянки двох верхніх міжребрових про-

міжків (аа. intercostales posteriores prima

et secunda).

Від третього відділу підключичної ар-

терії також відходить лише одна гілка —

поперечна артерія шиї (a. transversa colli),

що має значну варіабельність. Найчасті-

ше ця артерія йде дорзально, проникає

крізь плечове сплетення, розгалужується

у м'язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки,

або тильної артерії лопатки (a. dorsalis

scapula), що проходить поблизу присеред-

нього краю лопатки, досягає найширшого

м'яза спини.

Артерії верхньої кінцівки. Пахво-

ва артерія (a. axillaris) (див. мал. 200) є

безпосереднім продовженням підключич-

ної артерії і, простягнувшись від верхньо-

го краю І ребра до нижнього краю вели-

кого грудного м'яза, проходить у глибині

пахвової ямки.

Пахвова артерія міститься в складі су-

динно-нервового пучка пахвової ямки і

розташована позаду пахвової вени і попе-

реду променевого нерва. Численні бічні

гілки артерії найкраще розподілити відпо-

відно до описаних вище ділянок трикут-

ників (с. 20).

У межах ключично-грудного трикутни-

ка відходять дві артерії: верхня грудна

(а. thoracica superior), що постачає кров'ю

передні відділи двох верхніх міжребрових

проміжків і ребер, і грудо-надплечова

(a. thoracoacromialis), яка дає гілки до пле-

чового суглоба, надплечового відростка,

ключиці, грудних і дельтоподібного м'язів.

У ділянці грудного трикутника відгалу-

жується бічна грудна артерія (а. thoracica

lateralis), що живить кров'ю передній зуб-

частий м'яз, молочну залозу (rr. mammarii

laterales) і клітковину fossae axillaris.

У ділянці підгрудного трикутника по-

чинається підлопаткова артерія та дві (пе-

редня й задня) артерії, які огинають пле-

че. Підлопаткова артерія (a. subscapularis)

незабаром ділиться на дві гілки: артерію,

що огинає лопатку (a. circumflexa scapu-

lae), яка проникає крізь for. trilaterum на

тильну поверхню лопатки, де постачає кров

над- і підостьовим м'язам (анастомозує з

надлопатковою артерією), та грудо-спин-

ну артерію (a. thoracodorsalis), яка жи-

вить mm. teres major et minor i m. latis-

simus dorsi. Передня і задня артерії, що

огинають плече (а. circumflexa humeri an-

terior et posterior), несуть кров до при-

леглих м'язів і беруть участь в утворенні

артеріальної сітки плечового суглоба. По-

тужніша задня артерія проникає на тиль-

ну поверхню лопатки через чотиристо-

ронній отвір.

282 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 201. Артерії передпліччя й кисті:

/ — epicondylus mcdialis; 2 — ni. brachialis; 3-я. recurrens

ú І naris і 4 — n. ulnaris (перерізаний); 5 — a, ulnaris; в — а.

interossea anterior; 7 — ni. flexor carpi ulnaris; <S' — m. flexor

digitorum profundus; 9 — ni. pronator quadratus; 10 — rr.

cárpales palmares (піл променевої та ліктьової артерій); // —

os pisiforme; 12 — r. palmaris profundus; 13 — arcus palmaris

superficialis; 14 — aa. digitales palmares communes; 15 — aa.

digitales palmares propriae; 16 — m. adductor pollicis; 17 -

a. princeps pollicis: 18 — r. palmaris superficialis; 19 -

retinaculum flcxorum; 20 — m. flexor pollicis longus; 21 —

a. radialis; 22 — n. radialis; 23 — a. brachialis; 24 — m. bi-

ceps brach і і (підрізаний).

Артеріальні/ сітку плечового суглоба

утворюють гілки багатьох артерій: над-

лопаткової (від підключичної артерії); що

огинає лопатку; передньої та задньої, що

огинають плече; грудо-надплечової (усі

чотири від пахвової артерії) та глибокої

артерії плеча (див. нижче).

Плечова артерія (а. brachialis) (див.

.мал. 200, 201) є безпосереднім продовжен-

ням пахвової. На плечі проходить у складі

судинно-нервового пучка (тут її супровод-

жують дві вени і серединний нерв, з яким

вона огорнута спільною сполучнотканин-

ною піхвою*, утвореною фасцією плеча)

і розташована в ділянці присередньої бо-

розни двоголового м'яза плеча. Крім ве-

ликої кількості дрібних гілок до м'язів і

плечової кістки від плечової артерії відхо-

дять три великі гілки: глибока артерія

плеча, верхня та нижня ліктьові побічні

артерії.

Глибока артерія плеча (а. profunda

brachii) відгалужується від плечової ар-

терії в ділянці верхньої третини плеча і,

супроводжувана променевим нервом, по-

трапляє до його каналу, де від неї відхо-

дять численні бічні гілки до плечового

суглоба, до дельтоподібного й триголово-

го м'язів плеча, а також живильні артерії

плеча (aa. nutriciae humeri). Кінцеві гілки

цієї артерії — середня та променева по-

бічні артерії (a. collateralis media et ra-

dialis) — проходять у бічних ліктьових

борознах (перша у задній, друга у перед-

ній) і беруть участь в утворенні суглобо-

вої артеріальної сітки.

Верхня ліктьова побічна артерія (а. col-

lateralis ulnaris superior) відходить від

плечової артерії в межах середньої трети-

ни плеча, в супроводі ліктьового нерва про-

никає крізь присередню міжм'язову пе-

регородку плеча, йде назад глибше ліктьо-

вого нерва у задню присередню ліктьову

борозну.

Нижня ліктьова побічна артерія (a. col-

lateralis ulnaris inferior) відходить від ниж-

ньої третини плечової артерії, розташованої

в передній присередній ліктьовій борозні.

У випадках артеріальної кровотечі у ді-

лянці вільної верхньої кінцівки плечову

артерію можна притиснути в sulcus bici-

pitalis mcdialis трохи вище або нижче

середини плеча, оскільки там серединний

нерв перехрещує артерію, розташовуючись

поверхнево.

*М. І. Пцрогов вважав, що головним орієнти-

ром для знаходження великих артеріальних стов-

бурів кінцівок є топографія фасціальної піхви

судинно-нервового пучка. — Прим. ред.

Судини великого кола кровообігу 283

Якщо плечова артерія перев'язана, то

побічний кровообіг забезпечується голов-

ним чином глибокою артерією плеча і верх-

ньою ліктьовою побічною артерією, які

з'єднуються з променевою і ліктьовою по-

воротними артеріями. Тому плечову арте-

рію слід перев'язувати нижче від місця

відходження глибокої артерії плеча.

У межах ліктьової ямки плечова арте-

рія ділиться на дві кінцеві гілки — про-

меневу артерію, що йде зовні, і ліктьову,

розташовану присередньо.

Променева артерія (а. radialis) (див.

мал. 200, 201) майже на всьому своєму

протязі розташована поверхнево в проме-

невій борозні передпліччя між m. brachio-

radialis і m. flexor carpi radialis. У ниж-

ній третині передпліччя між сухожилка-

ми цих м'язів, де артерія найближче підхо-

дить до кістки і де вона вкрита лише фас-

ціями, легко промацується її пульсація

(визначення пульсу). Променеву артерію

супроводжують дві вени й у верхній і се-

редній третині передпліччя — поверхне-

ва гілка променевого нерва. Біля шило-

подібного відростка артерія відхиляється

назовні назад і, пройшовши під сухожил-

ками т. abductor pollicis longus et m.

extensor pollicis brevis, проникає в «ана-

томічну табакерку». Звідси променева

артерія через перший міжп'ястковий про-

міжок потрапляє на долоню, де разом з

глибокою долонною гілкою ліктьової ар-

терії утворює глибоку долонну дугу.

Гілки променевої артерії: променева

поворотна артерія (а. recurrens radialis)

піднімається догори й лягає в передню

бічну ліктьову борозну; численні м'язові

гілки; долонна зап'ясткова гілка, яка бере

участь в утворенні долонної сітки зап'яс-

тка; поверхнева долонна гілка, що утво-

рює разом з ліктьовою артерією поверх-

неву долонну дугу, тильна зап'ясткова

гілка ВІДХОДИТЬ ВІД променевої артерії в

ДІЛЯНЦІ

«анатомічної табакерки» та з од-

нойменною гілкою ЛІКТЬОВОЇ артерії утво-

рює тильну сітку зап'ястка (rete carpi

dorsale); головна артерія великого паль-

ця (a. princeps pollicis) відходить від про-

меневої артерії після її виходу з міжза-

п'ясткового проміжку й постачає кров'ю

І палець; променева артерія вказівного

пальця (а. radialis indicis), що несе кров

до променевої поверхні II пальця.

Ліктьова артерія (а. ulnaris) (див. мал.

200, 201) товща, ніж попередня, і є ніби

продовженням плечової артерії. Почав-

шись на рівні вінцевого відростка ліктьо-

вої кістки і описавши невелику дугу, вона

проникає вглиб і проходить по всій дов-

жині між поверхневим і глибоким шара-

ми м'язів передпліччя. Тільки в нижній

третині передпліччя артерія, будучи між

сухожилками т. flexoris digitorum super-

ficialis et m. flexoris carpi ulnaris, розта-

шована більш поверхнево. Артерію супро-

воджують дві вени, а в середній і нижній

третині передпліччя — і ліктьовий нерв.

У ділянці променево-зап'ясткового сугло-

ба, проходячи біля os pisiforme та поверх-

нево від тримача згиначів, ліктьова арте-

рія переходить на долоню, де з поверхне-

вою гілкою променевої артерії утворює

поверхневу долонну дугу.

Гілки ліктьової артерії (див. мал. 201):

ліктьова поворотна артерія (а. recurrens

ulnaris) піднімається догори, поділяється

на передню та задню гілки, які лягають у

передню та задню присередні ліктьові бо-

розни, де сполучаються з гілками плечо-

вої артерії; загальна міжкісткова артерія

(а. interossea communis) розгалужується

на задню, яка проходить на тил передпліч-

чя крізь отвір міжкісткової перетинки пе-

редпліччя, і передню, від якої донизу спус-

кається іноді чимала артерія, що супро-

воджує серединний нерв; долонна й тиль-

на зап'ясткові гілки, які беруть участь в

утворенні артеріальних сіток зап'ястка;

глибока долонна гілка між м'язами підви-

щення мізинця прямує вглиб долоні, де

бере участь в утворенні глибокої долон-

ної дуги.

Густу артеріальну ліктьову суглобову

сітку (rete articulare cubiti) утворюють

такі артерії: променева і середня побічні

(від глибокої артерії плеча); верхня та

нижня ліктьові побічні (від плечової ар-

терії); поворотні променева, ліктьова й

міжкісткова.

Тканини променево-зап'ясткового, між-

заи'ясткового та зап'ястково-п'ясткових

284 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

суглобів постачаються кров'ю від згада-

них вище долонної і тильної сітки зап'яст-

ка. Від тильної сітки зап'ястка відходять

три тильні п'ясткові артерії, що несуть

кров до тильної поверхні кисті й пальців.

Кровопостачання долонної поверхні кисті

здійснюється від поверхневої та глибокої

артеріальних дуг.

Поверхнева долонна дуга (arcus pal-

maris superficialis) (див. мал. 200, 201),

утворена ліктьовою артерією та поверх-

невою долонною гілкою променевої артерії,

залягає безпосередньо під долонним апо-

неврозом на сухожилках м'язів — згиначів

пальців і започатковує чотири загальні

долонні пальцеві артерії (aa. digitales pal-

mares communes), які постачають кров'ю

долонний бік ІІ—V пальців за допомо-

гою власних долонних пальцевих артерій

(аа. digitales palmares propriae) і поверх-

неві тканини долоні.

Глибока долонна дуга (arcus palmaris

profundus) (див. мал. 200), що виникла

внаслідок злиття променевої артерії та

глибокої долонної гілки ліктьової артерії,

менш значна, ніж попередня. Залягає глиб-

ше сухожилків т. flexor digitorum profun-

dus. Від неї відходять три долонні п'яст-

кові артерії (аа. metacarpeae palmares),

які постачають кров'ю тканини долонно-

го й частково тильного (пронпзні гілки)

боків кисті і впадають у загальні долонні

пальцеві артерії.

Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти (pars descen-

dens aortae), або низхідна аорта (aorta

desccndens), починається біля лівої по-

верхні тіла TIV хребця і є безпосереднім

продовженням дуги аорти. Спочатку низ-

хідна частина аорти розташована в зад-

ньому середостінні, потім через аорталь-

ний розтвір діафрагми проникає в заоче-

ревинний простір. На рівні тіла ТХІІ хреб-

ця низхідна частина аорти розділяється

діафрагмою на грудну й черевну частини.

Бічні гілки аорти поділяють на пристінкові,

що несуть кров до стінок тулуба, і вісце-

ральні — до внутрішніх органів.

Грудна частина аорти

Грудна частина аорти (pars thoracica

aortae), або грудна аорта (aorta thoracica)

(див. мал. 196), розташована у задньому

середостінні поблизу хребта спочатку

дещо ліворуч, а потім ближче до середин-

ної площини. На рівні тіл TVIIl і ТІХ

хребців грудна частина аорти ззаду пере-

хрещує стравохід, знову відхиляється ліво-

руч і пронизує діафрагму дорзально від

стравоходу. До грудної частини аорти

прилягають такі утвори: спереду — корінь

лівої легені, лівий блукаючий нерв; зліва —

середостінна плевра; позаду — грудна

протока, ліві задні міжреброві й напівне-

иарна вени, а також лімфатичні вузли зад-

нього середостіння.

Пристінкові гілки. Задні

міжреброві артерії (aa. intercostales pos-

teriores) проходять у III —XI міжребе-

р'ях* між mm. intercostales externi et Ín-

terin, де з'єднуються з однойменними пе-

редніми артеріями. Колша задня міжреб-

рова артерія віддає: спинну гілку (r. do-

rsalis), яка постачає кров'ю відповідну ді-

лянку спини; спинномозкову гілку (r. spi-

nalis), що проникає через відповідний

міжхребцевий отвір в хребтовий канал, де

живить спинний мозок і його оболони;

бічні гілки до молочної залози (r. ma-

mmarii laterales); гілки до шкіри бічної

поверхні грудної клітки і до м'язів і шкіри

передньої та більшої частини бічних стінок

живота й периферичних ділянок діафраг-

ми. Підреброва артерія (a. subcostalis) за

своїм ходом і розгалуженням нагадує по-

передні. Дві верхні діафрагмові артерії

(aa. phrenicae superiores) відходять від

нижнього відрізка грудної частини аорти,

постачають кров'ю діафрагму й частково

осердя.

Вісцеральні гілки. Страво-

хідні гілки (rr. esophageales) йдуть до

грудної частини стравоходу, де анастомо-

зують з гілками нижньої щитоподібної та

лівої шлункової артерій. Бронхіальні

гілки (rr. bronchiales) — найчисленніші

*Два верхніх міжребер'я одержують кров від

a. intercostalis suprema — гілки реброво-ший-

ного стовбура.

Судини великого копа кровообігу 285

й великі, несуть кров до бронхів і легень.

Осердні гілки (rr. pericardiaci) йдуть до

задньої стінки осердя, середостінні (rr. тє-

diastinales) — до клітковини та лімфа-

тичних вузлів середостіння.

Черевна частина аорти

Черевна частина аорти (pars abdomi-

nalis aortae), або черевна аорта (aorta

abdominalis) (мал. 202, 203), починається

на рівні ТХІІ хребця і на всьому протязі

розташована за очеревиною, де безпосеред-

ньо прилягає до иередньобічної поверхні

хребтового стовпа, ліворуч від середин-

ної площини. Праворз'ч від аорти прохо-

дить нижня порожниста вена. Спереду її

перетинає pancreas, pars horisontalis duo-

deni і ліва ниркова вена, а також корінь

брижі тонкої кишки.

Пристінкові гілки. Нижня

діафрагмова артерія (aa. phrenicae infe-

riores) постачає кров'ю діафрагму і віддає

з кожного боку гілки до надниркової за-

лози (aa. suprarenales superior).

Поперекові артерії (aa. lumbales), по

чотири з кожного боку, дають спинні гілки

до задніх відділів черевної стінки та спин-

номозкові гілки через міжхребцеві отво*

ри до спинного мозку та його оболонок.

Серединна крижова артерія (a. sacralis

mediana), будучи продовлсенням низхідної

частини аорти, має вигляд тонкого стовбура

(рудимент хвостової артерії хребетних),

який несе кров до крижової, куприкової

кісток і прилеглих м'язів. У дистальному

розгалуженні цієї артерії є хромафінний

куприковий клубочок (glomus coccygeum).

Вісцеральні гілки черевної

частини аорти поділяються на непарні й

парні.

До непарних гілок належать: черевний

стовбур, верхня та нижня брижові артерії.

Черевний стовбур (truncus celiacus)

(див. мал. 202, 203) — велика, але корот-

ка (1—2 см) судина, яка відходить від

переднього півкола черевної частини аор-

ти на рівні ТХІІ хребця. У клітковині

заочеревинного простору він ділиться на

три гілки: ліву шлункову, загальну печін-

кову та селезінкову артерії.

21 20 ¡9

Мал. 202. Черевна частина аорти (pars abdomi-

nalis aortae):

1 — esophagus; 2 — truncus celiacus; З — a. Henaus; 4 — gl.

suprarenalis; 5 — a. mesentcrica superior: 6 — a. renalis sinistra;

7 — ren sinister; 8 — aa. testiculares dextra/sinistra; 9 —

ureter sinister; 10 — a. mesentcrica inferior; // — m. quadratus

lumborum; 12 — m. psoas major; 13 — crista iliaca; 14 — a.

sacralis mediana; 15 — a. iliaca externa sinistra; 16 — a. iliaca

interna sinistra; 17 — lig. inguinale; /<S' — vv. iliacae ext.ernae

dextra/sinistra (перерізані); 19 — v. femoralis; 20 — vesica

urinaria; 21 — rectum; 22 — a. iliaca communis dextra; 23 —

aa. lumbales; 24 — pars abdominalis aortae; 25 — a. hepática

communis; 26 — a. gástrica sinistra; 27, 29 — v. cava inferior і

vv. hepaticac, які впадають а неї; 28 — diaphragma.

Ліва шлункова артерія (a. gástrica

sinistra) іде вздовж малої кривини шлун-

ка зліва направо і віддає гілки до стінки

шлунка й нижнього відділу стравоходу.

Загальна печінкова артерія (a. hepá-

tica communis) (див. мал. 203) відходить

від черевного стовбура праворуч і розга-

лужується на власну печінкову артерію та

шлунково-дванадцятипалокишкову. Власна

печінкова артерія (a. hepática propria)

у товщі lig. hepatoduodenal піднімаєть-

ся догори, проникає у ворота печінки. На

своєму шляху вона віддає праву шлунко-

ву артерію (a. gástrica dextra), яка вздовж

малої кривини шлунка йде назустріч од-

286 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 203. Черевний стовбур (truncas celiacus):

I — v. cava inferior; 2 — a. hepática communis; 3 — truncus

celiacus; 4 — pars abdominalis aortae; 5 — diaphragma; 6 —

lien; 7 — a. gástrica sinistra; <S' — gl. suprarenalis sinistra; 9 —

rcn sinister; 10 — v. Henaus; 11 — a. licnalis: 12 — pancreas;

13 — duodenum; 14 — v. portae; 15 — hepar; 16 — vesica

fcllea; 17 — vcntriculus (відгорнутий догори).

Мал. 204. Верхня (a. mesentericasuperior) і ниж-

ня (а. mesenterial inferior) брнжові артерії:

/ - Colon transversum; 2 ~ pancreas; ) — pars abdominalis

aortae; 4 — a. mesenterica inferior; 5 — intestinum tenue; 6' —

a. mesenterica superior.

нойменній лівій артерії, і міхурову арте-

рію (a. cystica) до жовчного міхура.

Шлунково-дванадцятипалокшнкова арте-

рія (a. gastrodnodenalis) спускається до-

низу позаду верхньої частини duodeni, де

віддає гілки до неї і до caput pancreatis

(a. pancreaticoduodenalis superior), а та-

кож праву шлуиково-чепцеву артерію

(a. gastroepiploica dextra), що постачає

кров'ю шлунок і великий чепець.

Селезінкова артерія (a. lienalis) (див.

мал. 203) йде ліворуч уздовж верхнього

краю тіла підшлункової залози і прони-

кає у ворота селезінки. Від артерії відхо-

дять численні гілки до підшлункової за-

лози: ліва шлунково-чєпцева артерія (a.

gastroepiploica sinistra), що йде вздовле

великої кривини шлунка назустріч одно-

йменній правій артерії і віддає гілки до

шлунка та великого чепця; короткі шлун-

кові артерії (aa. gastricae breves), що тяг-

нуться до дна шлунка; селезінкові гілки

От. splenici s. Henales). Гілки селезінко-

вої артерії широко анастомозують з гілка-

ми інших артерій черевного стовбура.

Верхня брижова артерія (a. mesen-

terica superior) (мал. 202, 204) має ви-

гляд потуленого стовбура, що відходить від

переднього півкола черевної аорти нижче

черевного стовбура на рівні LI хребця і

прямує вперед і донизу. Пройшовши між

нижнім краєм pancreas і верхнім краєм

pars horisontalis duodeni, артерія прони-

кає між листками брижі тонкої кишки,

спускається донизу і праворуч до fossa

iliaca dextra. На своєму шляху артерія

віддає праву й ліву групи гілок.

Права група гілок. Нижняпід-

шлунково-дванадцятипалокишкова арте-

рія (a. pancreaticoduodenalis inferior) несе

кров до головки її частини тіла підшлун-

кової залози та дванадцятипалої кишки.

Середня ободовокишкова артерія (a. có-

lica media) йде до поперечної ободової

кишки (у товщі її брижі), права ободово-

кишкова артерія (a. cólica dextra) тяг-

неться під задньою пристінковою очере-

виною до colon ascendens. Клубово-обо-

довокишкова артерія (а. ііеосоїіса) дає

гілки до каудального відділу ileum, до

caecum і червоподібного відростка.

Ліва група гілок. Порожньо-

кишкові артерії (aa. jejunales) у кількості

10 — 12 стовбурів середнього калібру йдуть

до jejunum у товщі її брило. Перш ніж

підійти до краю кишки, артерії діляться

Судини великого копа кровообігу 287

Мал. 205. Артерії та вени органів порожнини

таза жінки, внутрішня клубова артерія (a. iliaca

interna):

1 — v. cava inferior; 2 — pars abdominalis aortae; 3 — a. et

vv. ovaricae sinistrae; </ — a. iliaca communis sinistra; 5 —

v. iliaca interna sinistra; 6 — a. iliaca interna sinistra;' 7 —

rectum; S — a. glútea superior sinistra; 9 — a. et vv. rectales

mediae: 10 — a. vesical і s inferior; // — plexus venosus

utcrinus; 12 — plexus venosus vesical.s ; 13 — uterus; 14 —

ovarium; 15 — y. iliaca externa dextra; 16 — a. iliaca externa

dextra; 17 — a. et v. cpigastricae inferiores; /<S' — a. et vv.

ovaricae dextrae.

дихотомічно, утворюючи 2 — 3 (і більше)

ряди дуг, що забезпечує широку мережу

анастомозів. Клубовокишкові артерії (аа.

ileales) (7 — 8), аналогічні попереднім ар-

теріям, постачають кров'ю ileum.

Русла черевного стовбура та верхньої

брижової артерії сполучаються між собою

переважно через верхні й нижні підшлун-

ково-дванадцятипалокишкові артерії.

Нижня брижова артерія (a. mesenteri-

са inferior) (див. мал. 202, 204) менш по-

тужна, ніж попередня. Відходить від аор-

ти на рівні LUI хребця. В заочеревинно-

му просторі спускається донизу ліворуч,

віддаючи такі гілки: ліву ободовокишко-

ву артерію (a. cólica sinistra), яка поста-

чає кров'ю colon descendens і анастомо-

зує з середньою ободовокишковою арте-

рією; сигмоподібні артерії (аа. sigmoidea),

що прямують до colon sigmoideum; верх-

ню прямокишкову артерію (a. rectalis

superior) до верхньої третини прямої киш-

ки. Усі три артерії в стінці товстої киш-

ки, а також навколо неї широко сполуча-

ються.

Парні вісцеральні гілки черевної час-

тини аорти такі.

Середня надниркова артерія (a. su-

prarenalis media) проходить до gl. supra-

renalis свого боку. Ниркова артерія

(а. renalis) (див. мал. 202) відходить від

черевної частини аорти під прямим кутом

на рівні тіла LI І хребця, прямуючи до нир-

ки. Від стовбура колшої (правої та лівої)

ниркової артерії відходять: нюкня над-

ниркова артерія (а. suprarenalis inferior)

до надниркової залози і сечовідні гілки

(rr. ureterici).

Яєчкова (a. testicularis) або яєчнико-

ва артерії (a. ovarica) (мал. 205) мають

вигляд тонких і довгих стовбурів, що по-

чинаються від черевної частини аорти ниж-

че ниркових артерій. Спускається донизу

у порожнину малого таза, віддаючи се-

човідні гілки (rr. ureterici). Яєчкова ар-

терія з порожнини таза проходить у cana-

lis inguinalis, у складі сім'яного канати-

ка підходить до яєчка, віддаючи гілки до

сім'явииосної протоки. Яєчникова арте-

рія постачає кров'ю яєчник, посилає гілки

до матки й піхви (див. мал. 205).

Загальна клубова артерія

На рівні LIV хребця черевна частина

аорти розділяється на праву та ліву за-

гальні клубові артерії (a. iliaca communis

dextra/sinistra). Кожна артерія спуска-

ється донизу й назовні уздовж присеред-

нього краю великого поперекового м'яза.

На рівні крижово-клубового суглоба ді-

литься на дві гілки: внутрішню і зовніш-

ню клубові артерії. Бічних гілок загаль-

на клубова артерія не має.

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca

interna) (див. мал. 202, 205) спускається

до порожнини таза до великого сідничого

288 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

отвору, біля верхнього краю якого розга-

лужується на передню і задню гілки. Від

передньої гілки звичайно відходять нутря-

ні, або вісцеральні, а від задньої — при-

стінкові гілки.

Пристінкові гілки. Клубово-

поперекова артерія (a. iliolumbalis) спря-

мована назовні під т. psoas major, несе

кров до поперекових м'язів (r. lumbalis),

os coxae та кульшового суглоба (r. iliacus),

анастомозує з глибокою артерією, що оги-

нає клубову кістку. Бічні крюкові артерії

(аа. sacrales laterales) постачають кров'ю

т. piriformis et m. levator ani, стовбури

крижового сплетення та проникають че-

рез тазові крижові отвори — спинномозко-

ві гілки (rr. spinales) у крижовий канал.

Верхня сіднична артерія (a. glútea

superior) (див. мал. 205) є безпосереднім

продовженням внутрішньої клубової ар-

терії; виходить із таза через надгрушопо-

дібний отвір і віддає кров mm. glutei тахі-

mus, médius et minimus (r. superficialis),

кульшовому суглобу та в навколишні тка-

нини (r. profundus).

Затульна артерія (a. obturatoria) про-

ходить вперед, проникає через одноймен-

ний канал і живить м'язи присередньої

групи стегна та caput femoris (через її

зв'язку) своєю кульшовозападинною гіл-

кою (r. acetabulars), а також дає початок

лобковій гілці (r. pubicus), яка анастомо-

зує з нижньою надчеревною артерією, ут-

ворюючи навколо anulus femoralis потуж-

не артеріальне коло («корона смерті», за

стародавніми авторами)*.

Нижня сіднична артерія (a. glútea in-

ferior) виходить з порожнини таза через

підгрушоподібний отвір і постачає кров'ю

великий сідничний м'яз, articulatio coxae,

віддає артерію, супутню сідничому нерву

(a. comitans п. ischiadic!), і живить його.

Нутряні (вісцеральні) гілки.

Пупкова артерія (a. umbilicalis) відхо-

дить від передньої гілки внутрішньої клу-

*Якщо розрізати наосліп внутрішню стінку

стегнового кільця під час операції з приводу

защемлення грижі, можна ушкодити цей артері-

альний анастомоз, внаслідок чого виникає вели-

ка кровотеча.

бової артерії і продовжується вперед по

бічній стінці сечового міхура, а потім у

товщі присередньої пупкової складки (pli-

ca umbilicales mediales) піднімається до

пупкового кільця. Повністю функціонує

тільки на короткому відрізку — від по-

чатку до відходження верхніх міхурових

артерій (aa. vesicales superiores). Дає та-

кож сечовідні гілки (rr. ureterici) до ниж-

нього відділу сечоводу. Артерія сім'яви-

носної протоки (a. ductus deferentis) жи-

вить сім'явиносну протоку і створює ана-

стомоз з яєчковою артерією, що проходить

у товщі funiculus spermaticus.

Нижня міхурова артерія (a. vesicalis

inferior) спускається донизу і вперед, несе

кров до сечового міхура, передміхурової

залози та сім'яних пухирців (у чоловіків)

і піхви (у жінок).

Маткова артерія (a. uterina) підхо-

дить до шийки матки збоку і ззаду між

листками lig. latum uteri зверху від сечо-

воду постачає кров'ю матку, а також по-

силає гілки до піхви, яєчника, маткової

труби.

Середня прямокишкова артерія (а.

rectalis media) йде до ampulla recti, ана-

стомозує з гілками верхньої та нижньої

однойменних артерій, дає початок гілкам

до сечоводу, у чоловіків — до передміху-

рової залози та сім'яних пухирців (rr.

prostatici), а в жінок — до піхви (rr.

vaginales). Іноді цієї артерії немає.

Внутрішня соромітна артерія (a. pu-

denda interna) з малого таза виходить че-

рез підгрушоподібний отвір, а потім через

малий сідничий отвір проникає в fossa

ischiorectalis, де ділиться на нижню пря-

мокишкову артерію (a. rectalis inferior) до

каудального відрізка прямої кишки, тиль-

ну артерію статевого члена (клітора в жі-

нок), глибоку артерію статевого члена (клі-

тора) та численні гілки до м'язів проме-

жини, калитки (статевих губ), сечівника,

піхви й цибулино-сечівникових залоз.

Артерії нижньої кінцівки. Зовні-

шня клубова артерія (a. iliaca externa)

(див. мал. 202) є безпосереднім продов-

женням загальної клубової артерії. Вона

проникає під пахвинну зв'язку і віддає

такі гілки: м'язові до клубово-попереко-

Судини великого кола кровообігу 289

вого м'яза; нижню надчеревну та глибоку

артерію, що огинає клубову кістку.

Нижня надчеревна артерія (a. epi-

gástrica inferior) відходить поблизу пах-

винної зв'язки і відразу піднімається до-

гори по задній поверхні передньої стінки

живота між поперечною фасцією і при-

стінковою очеревиною, утворюючи plica

umbilicalis lateralis очеревини (див. мал.

160). ПОТІМ проникає до піхви прямого

м'яза живота, який і живить. Нижня над-

черевна артерія сполучається з одноймен-

ною верхньою артерією, а також із задні-

ми міжребровими, поперековими та затуль-

штмії артеріями.

Глибока артерія, що огинає клубову

кістку (a. circumflexa ilium profunda), по-

чинається поблизу попередньої, йде пара-

лельно lig. inguinale та crista iliaca і по-

стачає кров'ю клубовий м'яз, внутрішній

косий і поперечний м'язи живота, кравець-

кий м'яз, м'яз — натягач широкої фасції

і кульшовий суглоб.

Стегнова артерія* (a. femoralis) (мал.

206) є безпосереднім продовженням зов-

нішньої клубової артерії. Пройшовши під

пахвинною зв'язкою через І acuna vasorum

у супроводі однойменної вени, вона з'яв-

ляється на передній ділянці стегна. У tri-

gonum femorale артерія проходить по-

слідовно в клубово-гребінній і передній

стегновій борознах. Далі вниз, відхиляю-

чись присередньо й усередину, стегнова

артерія прямує в canalis adductorius, біля

заднього (нижнього) отвору якого пере-

ходить у підколінну артерію. Стегнова

артерія проектується на передню поверх-

ню шкіри стегна уздовж прямої лінії, що

з'єднує точку на межі між середньою та

внутрішньою третинами lig. inguinale з

присереднім иадвиростком стегнової кіст-

ки. Ближче до поверхні вона розташова-

на під пахвинною зв'язкою, де легко про-

мацується її пульсація.

Гілки стегнової артерії. По-

верхнева надчеревна артерія (a. epi-

gástrica superficialis) відходіїть від стег-

* Формуванню стегнової артерії в ранньому

ембріогенезі передує поява сідничої артерії, яка

незабаром редукується.

Мал. 206. Стегнова артерія (а.

fenioralis):

1 — а. fcmoralis; 2 — а. circumflexa femoris mcdialis; J -

a. fcmoralis (безпосередньо біля входу в привідний канал);

4 — canalis ädduetorius; 5 — а. genus descenderis; 6' — retc

patcllac; 7, <S', 9 — aa. perforantes; Hl — r. descendens; 11 —

a. circumflexa femoris lateralis; 12 — r. ascendens; l'J — a. pro-

funda femoris; 14 — lig. inguinale.

нової артерії безпосередньо під пахвин-

ною зв'язкою, потім у підшкірній клітко-

вині піднімається догори в напрямку пуп-

ка, постачає кров'ю шкіру нижньої поло-

вини живота біля серединної лінії.

Поверхнева артерія, що огинає клу-

бову кістку (а. circumflexa ilium superfi-

cialis), у більшості випадків починається

спільним стовбуром з попередньою арте-

рією, тягнеться паралельно до пахвинної

зв'язки назовні догори і живить шкіру та

клітковину прилеглої ділянки.

Поверхнева і глибока зовнішні со-

ромітні артерії (aa. pudendae externae

superficialis et profunda) у вигляді двох-

трьох тонких гілочок ідуть присередньо

догори до labii та jus pudendi (scrotum) і

до шкіри mons pubis.

10 Свиридов

290 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 207. Підколінна (я. ро-

plitea) і задня великого-

мілкова (a. tibialis poste-

rior) артерії:

/ — m. biceps femoris (відріза-

ний); 2-а. poplitca; З, 10 -

m. gastrocnemius; 4 — a. tibialis

anterior; 5 — a. tibialis posterior;

G — a. peronca; 7 — tendo calca-

neus; S — tendo m. flcxoris hallu-

ces longi; 9 - m. soleus; 11 -

m. semimembranosus.

Мал. 208. Передня вели-

когомілкова артерія (a. ti-

bialis) і тильна артерія сто-

пи («. dorsalis pedis):

1 — a. tibialis anterior; 2 — m.

tibialis anterior; 3 — a. dorsalis

pedis; 4 — aa. mctatarseac

dorsales; 5 — m. extensor di-

gitorum longus; б — m. peroneus

longus.

Глибока артерія стегна (a. profunda

femoris) (див. мал. 206) відходить від зад-

нього півкола стегнової артерії на 3—4 см

нижче пахвинної зв'язки, проходить вглиб і

вниз у супроводі однойменної вени, утво-

рюючи гілки: присередню артерію, що оги-

нає стегно (a. circumflexa femoris medialis),

що несе кров до привідних м'язів стегна і

кульшового суглоба; бічну артерію, що оги-

нає стегно (a. circumflexa femoris lateralis),

яка живить чотириголовий і кравецький

м'язи стегна, м'яз — натягач широкої фасції

і середній сідничний м'яз, стегнову кістку,

капсулу кульшового суглоба та відповідні

ділянки шкіри; пронизні артерії (aa. perfo-

rantes) — три досить великих стовбури, що

постачають кров'ю більшу частину м'язів

задньої групи стегна і стегнову кістку.

Дистальні гілки глибокої артерії стегна

широко сполучаються між собою і з гілка-

ми підколінної артерії, що дуже важливо

для розвитку обхідного кровообігу в разі

перев'язування стегнової артерії нижче

відходження глибокої артерії стегна.

Численні м'язові гілки середнього й

дрібного калібру відходять від стегнової

артерії до прилеглих м'язів.

Низхідна артерія коліна (a. genus

descendens) відділяється від стегнової ар-

терії в canalis adduetorius, виходить через

передній його отвір, постачає кров'ю т.

vastus medialis і articulatio genus.

Підколінна артерія (a. poplítea) (мал.

207) є безпосереднім продовженням стег-

нової артерії після виходу останньої че-

рез нижній (задній) отвір привідного ка-

налу. Артерія спускається зверху донизу,

розташовуючись у глибині підколінної

ямки, де її супроводжує однойменна вена

(проходить більш поверхнево) і велико-

гомілковий нерв, який лежить безпосеред-

ньо під фасцією. Далі артерія розгалужу-

ється на передню та задню великогоміл-

кові артерії.

Гілки підколінної артерії:

бічна верхня артерія коліна (a. superior

lateralis genus); присередня верхня арте-

рія коліна (a. superior medialis genus):

бічна нижня артерія коліна (a. inferior

lateralis genus); присередня нижня арте-

рія коліна (а. inferior medialis genus); лит-

кові артерії (aa. surales) та середня арте-

рія коліна (a. media genus). Усі ці гілкн

разом з низхідною артерією коліна (віл