Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

Серце 271

Під час систолн шлуночків венозна кров

через вінцеву пазуху надходить до порож-

нини правого передсердя. Артеріальна

кров при цьому в товщу стінок шлуночків

не потрапляє: м'яз серця, скоротившись,

стискує внутрішньосерцеве судинне рус-

ло. У фазі діастоли шлуночків, коли од-

ночасно закриваються клапани аорти і

відкриваються отвори вінцевих артерій,

артеріальне русло серця наповнюється

кров'ю.

Іннервація серця здійснюється го-

ловним чином за допомогою блукаючого

нерва (с. 371) та симпатичного стовбура

(с. 368), гілки яких утворюють серцеві

сплетення (с. 371). У ньому розрізняють

поза- та внутрішньосерцеві відділи. Відпо-

відно до трьох оболонок серця виділяють

субпідепікардіальпі, внутрішиьоміокар-

діальпі та підендокардіальні нервові спле-

тення.

Топографічна анатомія.

Серце, вміщене в осердя (див. мал. 188),

розташоване в передньому середостінні

безпосередньо на діафрагмі так, що 3/5

його лежить ліворуч, а 2/5 праворуч від

передньої серединної лінії. Довга вісь сер-

ця, що проходить спереду назад, знизу вго-

ру і зліва направо, утворює з горизон-

тальною лінією, проведеною через верхів-

ку серця, кут (відкритий вправо) близько

40°.

З боків серце межує з середостінною

поверхнею обох легень, на кожній з яких

є серцеве втиснення. Легені й серце розді-

лені стінкою осердя й середостінною плев-

рою, які пухко зв'язані між собою. Великі

кровоносні судини на основі серця розта-

шовані в такому порядку: спереду ліво-

руч — легеневий стовбур, позаду нього —

висхідна частина аорти, а ще далі назад

і праворуч — верхня порожниста вена,

а знизу — нижня порожниста вена. Зни-

зу серце прилягає до тієї частини осердя,

яка зрослася 3 діафрагмою, торкаючись її

більше лівим шлуночком, ніж правим.

Ліве передсердя, частково лівий шлу-

ночок і праве передсердя, прилягають до

органів заднього середостіння, зокрема до

стравоходу з блукаючими нервами. Крім

того, безпосередньо за задньою стінкою

лівого передсердя проходять легеневі

вени. Більші частини правого передсердя

з правим вушком, поверхні правого шлу-

ночка та невелика ділянка лівого шлуноч-

ка з верхівкою повернуті до груднини та

ребрових хрящів. Безпосередньо до перед-

ньої стінки грудної порожнини дотор-

кується лише верхівка серця під час сис-

толи шлуночків.

Проекція серця на передню

стінку грудної клітки така. Верхня межа

серця проходить горизонтально, уздовж

верхнього краю хрящів третіх ребер біля

місця прикріплення їх до груднини. Ліва

межа у вигляді дещо відтягнутої ліворуч

дуги з'єднує верхівкову точку (V міжре-

бер'я на 1 см нрисередньо від середньо-

ключичиої лінії) з точкою, розташованою

на верхньому краї хряща III лівого ребра

біля його з'єднання з грудниною. Права

межа проходить на 2 — 3 см праворуч від

правого краю груднини до хряща V ребра.

Нижня межа пролягає у вигляді випуклої

донизу дуги, яка з'єднує верхівкову точку

з точкою, на хрящі V правого ребра.

Отвір легеневого стовбура проектує-

ться позаду хряща ПІ лівого ребра біля груд-

нппи (аускультація — в лівому II між-

ребер'ї біля груднини); отвір аорти —

на рівні хряща III лівого ребра позаду

груднини (аускультація — в II мгжребєр'ї,

праворуч від груднини). Обидва перед-

сердно-шлуиочкові отвори проектуються

на груднину по лінії, що з'єднує при-

кріплення хрящів III лівого й V правого

ребер до груднини (аускультація лівого

иередсердио-шлуночкового клапана — на

верхівковій точці, правого — на рівні хря-

ща V правого ребра).

Топографічні співвідношення зміню-

ються зі зміною положення тіла люди-

ни, що треба враховувати під час обсте-

ження.

Рентгеноскопію і рентге-

нографію серця виконують у стрі-

ловій, лобовій і бічних проекціях. Підчас

рентгенологічного дослідження добре ви-

значається загальне розташування серця,

його розміри та конституціональні особ-

ливості (с. 273), контури іі розміри всіх

камер серця.

272 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Ембріогенез серця

Перші ознаки розвитку серця з'являються на

третьому тижні ембріогенезу людини у вигляді

парного клітинного зачатка — кардіогенної ме-

зодерми (мал. 195-, а) між спланхноплеврою та

ендодермою головної кишки обох сторін. Далі

кардіогенна мезодерма ділиться на епі-, міо- і ен-

докардіальний зачатки (див. мал. 195, б). Після

відділення тіла зародка зачатки правої та лівої

сторін зливаються, утворюючи пряму двошаро-

ву серцеву трубку — первісне серце, розташова-

не в серединній площині, вентрально від голов-

ної кишки. Каудальний розширений кінець труб-

ки, до якого впадають вени, називається веноз-

ною пазухою (sinus venosus), а краніальний —

артеріальним стовбуром (див. мал. 195, в). Ос-

танній незабаром дає початок двом вентральним

аортам, з яких послідовно розвивається шість

парних аортальних дуг (глоткових артерій) і дві

дорзальні аорти. З часом, внаслідок нерівномір-

ного росту, серцева трубка дуже викривляється,

причому кінці її зміщуються — каудальний у дор-

зальному, а краніальний у вентральному напрям-

ках, і серце поступово набуває остаточного зов-

нішнього вигляду.

Поділ первинної серцевої трубки на камери,

чому передує зменшення венозної пазухи, почи-

нається поперечним перехватом на п'ятому тижні

ембріогенезу. Як результат виникають примі-

тивні передсердя і шлуночок — сигмоподібне

серце (двокамерне). Потім від дорзокраніаль-

ної стінки передсердя в напрямку шлуночка росте

перегородка, що ділить його на дві частини —

праву й ліву. Паралельно відбуваються такі пе-

ретворення: місце впадіння венозної пазухи

відхиляється праворуч і залишається в право-

му передсерді; у ліве передсердя відкриваються

чотири вени правої та лівої легень; артеріальний

стовбур внаслідок росту парних складок у ло-

бовій площині ділиться на передній відділ, або

легеневий стовбур, що несе кров до легень, і задній

відділ, або початкову частину дефінітивної аор-

ти — аортальний мішок; на міжпередсердній

перегородці утворюється овальний отвір (до

цього часу ліва половина серця залишалася «су-

хою»); утворюється міжшлуночкова перегород-

ка, яка росте за рахунок м'язового шару від вер-

Мал. 195. Ембріогенез серця:

а: 1 — нерпова трубка; 2 — ектодерма; З — мезодерма; 4 — марний зачаток серця; 5 - зачаток головного відділу кишки;

в — ендодерма; 7 — хорда;

6: І — З— ті самі позначення, ню па мал. а; 4 - ендодерма; 5 - передня кишка; 6" — порожнина ендокарда; 7 — иери-

кардіальпиіі целом; «Я' — зачаток осердя; 9 — епдокардіальпа трубка, вкрита сні-й міокардом; 10 — хорда;

в: 1 - венозна пазуха; 2 — венозний відділ серця; 3 — коліно артеріального відділу серця; 4 — артеріальний стовбур;

5 — пушки передсердь серця; в - правий шлуночок серця; 7 — ліпнії шлуночок серіїя; 8 — зачаток передньої міжшду-

иочкової борозни.

Судини малого кола кровообігу 273

хівки серця до основи, проте довгий час не дохо-

дить до передсердно-шлуночкової перегородки.

Міжшлуночковнй отвір заростає за допомогою

волокнистої сполучної тканини під кінець ембріо-

генезу і серце стає чотирикамерним.

Ембріональні закладини серця відбуваються

в ділянці шийних сегментів чітко по серединній

площині. Пізніше серце зміщується каудально.

Зустрівшись з діафрагмою, яку вигинає крані-

ально печінка, що швидко збільшується, серце

змінює своє симетричне положення, роблячи два

повороти: навколо стрілової осі — верхівка впи-

рається в діафрагму, серце нахиляється право-

руч і просувається ліворуч; навколо поздовж-

ньої осі — серце ніби скочується вентрально з

купола діафрагми, при цьому основа його, що ут-

римується великими судинами, спрямовується

дорзально догори і праворуч, а вільна верхівка

після повороту наближається до передньої стінки

грудей.

Таким чином, онтогенетичні перетворення сер-

ця загалом повторюють філогенез його в ряду

хребетних: двокамерне серце риб, трикамерне —

амфібій і рептилій і чотирикамерне — ссавців.

Природжені вади серця*: відсутність

серця (акардія); подвійне серце (дипло-

кардія); відсутність половини серця (гемі-

кардія); зовнішнє серце (ектокардія);

правостороннє серце (декстрокардія); змі-

щення серця (ектопія серця); двокамерне

серце, трикамерне серце (двопередсердне,

двошлуночкове); вади міжпередсердиої

перегородки: незарощений овальний отвір

(відсутність першої або другої перегород-

ки); вади міжшлуночкової перегородки;

незарощений міжшлуночковнй отвір (де-

фект перетинчастої або м'язової частини);

тетрада Фалло (декстропозиція аорти, зву-

ження легеневого стовбура, гіпертрофія

правого шлуночка, вада міжшлуночкової

перегородки).

Природжені вади судин*: коарктація

(локальне звуження) аорти; звужена ле-

генева артерія, незарощена артеріальна

протока; подвоєна верхня порожниста ве-

на; легеневий початок вінцевої артерії;

артеріовенозна аневризма; гемангіома.

Деякі аномалії серця (декстропозиція

аорти, декстрокардія тощо) часто не ви-

*3а Міжнародною ембріологічною номенкла-

турою, затвердженою в Лондоні у 1985 р., з по-

правками, внесеними в Будапешті (1986) та Мон-

реалі (1987) - Прим. ред.

кликають ніяких явних функціональних

порушень.

У розмірах і положенні серця спосте-

рігаються значні конституціональні та ві-

кові відмінності. Серце гіперстеніків зви-

чайно збільшене, його поздовжня вісь про-

ходить більш поперечно. У астеніків сер-

це порівняно невелике і розташоване май-

же вертикально (форма висячої краплі).

Серце підлітків у період препубертатного

стрибка та в юнацькому віці нерідко дещо

відстає від росту тіла. Ця обставина поряд

із змінами ендокринної регуляції, власти-

вими для цього віку, може іноді спричи-

нювати функціональні порушення з боку

серця.

СУДИНИ

МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ

До судин малого кола кровообігу нале-

жить легеневий стовбур і його розгалу-

ження, мікроциркуляторне русло легень

та легеневі вени з їхніми витоками.

Легеневий стовбур (truncus pulmo-

nalis) (діаметр ЗО MM) (ДИВ. мал. 189)

несе венозну кров з правого шлуночка до

легень. Він піднімається догори, дорзаль-

но і ліворуч під дугу аорти, де ділиться

на праву та ліву легеневі артерії (аа,

pulmonales dextra et sinistra). Від верх-

нього півкола легеневого стовбура біля

місця його поділу до увігнутої поверхні

дуги аорти тягнеться артеріальна зв'яз-

ка — залишок артеріальної протоки, що

функціонувала протягом утробного жит-

тя. Легеневі артерії прямують поперечно

до radix pulmonis, де входять у ворота

відповідної легені. У легенях обидві ар-

терії розгалужуються переважно за ходом

часткових і сегментних бронхів, перехо-

дячи у капілярне русло, з якого починає-

ться венозний відтік.

Легеневі вени, праві та ліві (vv. pulmo-

nales dextrae et sinistrae), по дві з кожно-

го боку утворюються в корені відповідної

легені внаслідок послідовного злиття

дрібних венозних стовбурів. Вони не ма-

ють клапанів і несуть артеріальну кров

до лівого передсердя. Праві легеневі ар-

терії й вени проходять позаду висхідної

274 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

частини аорти й верхньої порожнистої

вени, ліві — перед низхідною частиною

аорти (див. мал. 189).

СУДИНИ

ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

До судин великого кола кровообігу на-

лежать аорта з її розгалуженнями, мікро-

циркуляторне русло, верхня та нижня по-

рожнисті вени з їхніми притоками.

Аорта

Аорта (aorta) є головною артеріальною

магістраллю великого кола кровообігу. її

поділяють на висхідну частину, дугу аор-

ти й низхідну частину.

Висхідна частина аорти

Висхідна частина аорти (pars ascendens

aortae), або висхідна аорта (aorta ascen-

dens) (мал. 188, 196), має діаметр 25 —

ЗО мм, довжину А — 5 см, виходить з лівого

шлуночка серця позаду легеневого стовбу-

ра, піднімається догори дуже близько від

груднини і на рівні хряща II правого реб-

ра переходить у дугу аорти. На самому

початку висхідна частина аорти має роз-

ширення — и,ибулииу аорти (bulbus

aortae), де між внутрішньою стінкою су-

дини та півмісяцевими заслінками клапа-

на аорти містяться три пазухи аорти (ліва,

права, задня). У правій і лівій пазусі аор-

ти починаються права та ліва вінцеві ар-

терії (аа. coronariae dextra /sinistra)

(див. мал. 191, 193).

Дуга аорти

Дуга аорти (arcus aortae) (див. мал. 188,

196) випуклістю обернена догори, йде поза-

ду ручки груднини косо ліворуч та ззаду

від хряща II ребра до лівої поверхні тіла

TIV хребця, де переходить у низхідну час-

тину аорти. Тут часто буває ледь помітне

звуження — перешийок аорти (isthmus

aortae). Від випуклої поверхні дуги аорти

відходять три великих стовбури: плечово-

головний стовбур, ліва загальна сонна та ліва

Мал. 196. Аорта (aorta):

і — trachea; 2 — a. carotis communis sinistra; З — a. sub-

clavia sinistra; 4 — arcus aortae; 5 — bronchus principalis

sinister; t> — aa. intercostales posteriores; 7 — diaphragma;

S — pars thoracica aortae; У — esophagus; 10 — valva aortae;

// — pars ascendens aortae; 12 — truncus brachioccphalicus;

13 — a. subclavia dextra; /-/ — a. vertebraüs; 15 — a. carotis

communis dextra.

підключична артерії. Від увігнутої поверхні

дуги аорти відходять дрібні гілки до заг-

руднииної залози, бронхів тощо.

Ппечово-гоповний стовбур

Плечово-головний стовбур (truncus brae-

hiocephalicus) (див. мал. 188, 196), 3—4 см

завдовжки, йде за ручкою груднини право-

руч догори й на рівні правого груднинно-

ключичпого суглоба ділиться на праву за-

гальну сонну і праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія (a. carotis com-

munis)* (див. мал. 188, 196) справа від-

ходить від плечово-головного стовбура,

а зліва — безпосередньо від дуги аор-

*Від старогрецькі careo — занурюю в сон.

Судини великого кола кровообігу 275

Мал. 197. Артерії голови. Зов-

нішня сонна артерія (а. carotis

externa) та її гілки:

/ — а. carotis солі m unis dcxtra; 2 -

a. thyroïdes superior; S ~ a. carotis

interna; 4 — a. carotis externa; 5 — v.

jugularis interna; (> — a. lingualis; 7 —

a. facialis; S. 15 - v. facialis; 9 - v.

rctromandibularis; 10. 13 — a. occi-

pitalis; // — processus mastokleus;

12 — a. inaxillaris; 14 — a. auricularis

posterior; Hi — ductus parotidcus (lie-

pepiaannii); 17 — gl. submandïbùlaris;

IS — os livoideum; 19 — cartilago tliy-

roidca.

ти (ліва довша від правої).

Прилягаючи із зовнішнього

боку до трахеї та стравоходу,

а вище — до гортані п глотки,

обидві артерії піднімаються

розходячись догори й назад, про-

ходять позаду mm. sternocleido-

mastoidei і попереду від попереч-

них відростків шийних хребців. Далі

загальна сонна артерія на кожному

боці входить у ділянку trigonum са-

roticum, утворює сонну пазуху (розши-

рення) і на рівні верхнього краю щито-

подібного хряща ділиться на дві гілки —

зовнішню і внутрішню сонні артерії.

У розвилці їх розташований сонний клу-

бочок (glomus caroticum) з хромафіпної

тканини.

Загальна сонна артерія у складі судип-

ио-нервового пучка розташовується при-

середпьо від яремної вени (с. 295). Між

ними й позаду леленть блукаючий нерв.

Артерію можна притиснути під час кро-

вотечі до поперечного відростка CVI хреб-

ця, для чого потерпілому закидають голо-

ву і над ключицею вводять пальці до хреб-

та зовні від зовнішнього краю груднин-

но-ключнчио-соскоподібпого м'яза.

Зовнішня сонна артерія (а. carotis ex-

terna) (мал. 197, 198, див. кол. вкл., мал.

IV), проектується в ділянці сонного три-

кутника (тут простежується її пульсація),

де спочатку розташовується присередиьо

і дещо спереду від внутрішньої сонної

артерії, потім, піднімаючись догори, про-

ходить попереду і збоку від останньої, далі

крізь привушну залозу і на рівні шийки

нижньої щелепи

ДІЛИТЬСЯ

на дві кінцеві

гілки: поверхневу скроневу та верхньо-

щелепну. Бічні гілки зовнішньої сонної

артерії

ПОДІЛЯЮТЬ

на передню, задню та

присередпю групи.

Передня група. Верхня щито-

подібна артерія (a. thyroidea superior)

(див. мал. 197, 198) відходить від зовніш-

ньої сонної артерії па самому її початку

(дуже важлива розпізнавальна ознака зов-

нішньої сонної артерії, завдяки якій мож-

на відрізнити її від внутрішньої, яка в біль-

шості випадків гілок на шиї не має) і по-

стачає головним чином щитоподібну і при-

щитоподібпі залози, а також дає верхню

гортанну артерію, підпід'язикову і груд-

ниино-ключнчно-соскоподібігу гілки.

Язикова артерія (a. lingualis) (див.

мал. 197, 198) відходить від зовнішньої

сонної артерії на рівні під'язикової кістки

Gin 1 —1,5 CM вище від верхньої щитопо-

дібної артерії), піднімається догори і віддає

надпід'язикову гілку (r. suprahyoideus),

проходить через язиковий трикутник (Пи-

276 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 198. Артерії голови та шиї. Внутрішня сон-

на

артерія

(a.

carotis

interna):

I — truncus brachioccphalicus; 2 — trachea; 3 — a. carotis

communis dcxtra; •/ — a. thyroidca inferior; 5 — gl. thyroidca;

6 — pharynx; 7 — mcmbrana thyrohyoidca; <S' — a. thyroidca

superior; 9-а. carotis externa; 10 — a. lingualis; // — a. fa-

cialis; 12 — a. alvcolaris superior posterior; 13 — a. infraorbitalis;

1i — a. ophthalmica; 15. 20 — a. carotis interna; 16 — a. ba-

silars; 17 — clivus; IS — a. vcrtcbralis; I'J — a. occipitalis;

21 — a. subclavia dcxtra.

рогова), що є орієнтиром для визначення

місця артерії, відгалужує під'язикову ар-

терію, яка постачає кров'ю м'язи діафраг-

ми рота. Далі язикова артерія заходить в

корінь язика, утворюючи глибоку артерію

язика (a. profunda linquac), від неї відхо-

дять численні спинкові гілки язика (гг.

dorsalcs linquae), що живлять усі м'язи й

слизову оболонку язика, язиковий та підне-

бінний мигдалики. Кінцеві гілки правої

і лівої язикових артерій часто анастомо-

зу ють між собою.

Лицева артерія (a. facialis) (див. мал.

197, 198, кол. вкл., мал. IV) є передньою

гілкою ЗОВНІШНЬОЇ сонної артерії, часто

(у ЗО % випадків) має спільний стовбур

з язиковою артерією. Піднімаючись дого-

ри вперед, артерія проходить досередини

від заднього черевця двочеревцевого м'я-

за, торкається задньої та верхньої повер-

хонь піднижньощелепної залози або навіть

пронизує її, огинає край нижньої щелепи

(тут артерію можна притиснути до ниж-

ньої щелепи) й перед переднім краєм (за

1 см) жувального м'яза виходить і під

м'язами лиця прямує до кута рота, під-

німається збоку від носа й досягає внут-

рішнього кута ока, де її кінцева гілка —

кутова артерія (а. angularis), сполучається

з дорзальною артерією носа, що відходить

від очної артерії. На своєму шляху лице-

ва артерія послідовно віддає гілки (див.

кол. вкл., мал. IV): висхідну піднебінну

артерію (a. palatina ascendens), мигдали-

кову гілку (r. tonsillaris), підпідборідну

артерію (а. submentalis), залозові гілки

(rr. glanduläres), нижню губну (а. labialis

inferior) і верхню губну (а. labialis su-

perior) артерії, закінчуючись кутовою ар-

терією.

Висхідна піднебінна артерія несе кров

до м'язів глотки, м'якого піднебіння, до

піднебінного мигдалика. До піднижньоще-

лепної залози відходить 2 —5 гілочок, зв'я-

заних анастомозамп з відповідними гілка-

ми язикової артерії; від підпідборідної

артерії тягнуться гілки до м'язів, розта-

шованих вище

ПІД'ЯЗИКОВОЇ

кістки. Ниж-

ня губна артерія відходить від лицевої

нижче кута рота і несе кров до шкіри,

М'ЯЗІВ І

СЛИЗОВОЇ

оболонки нижньої губи.

Верхня губна артерія відгалужується від

лицевої на рівні кута рота, залягає в під-

слизовому прошарку верхньої губи й жи-

вить усі її тканини. Від неї відходять тонкі

артеріальні гілочки до нижньої частини

перегородки носа.

Задня група. Потилична артерія

(a. occipitalis) (див. мал. 197) відходить

на рівні заднього черевця двочеревцевого

м'яза, продовжується назад догори, лягає

в однойменну борозну скроневої кістки,

пронизує потиличне черевце надчерепно-

го м'яза поблизу його прикріплення, роз-

галужується в ділянці потилиці аж до

тім'я, посилаючи гілки до найближчих

м'язів, вушної раковини і твердої оболони

головного мозку.

Судини великого копа кровообігу 277

Задня вушна артерія (a. auricularis

posterior) (див. мал. 197) відходить трохи

вище попередньої, іде позаду й догори до

шкіри за вушною раковиною до тім'яних

горбів і віддає гілки до вушної раковини,

барабанної порожнини, шкіри м'язів поти-

лиці та задніх відділів склепіння черепа.

Медіальна група. Висхідна

глоткова артерія (a. pharyngea ascendáis)

піднімається догори по зовнішній стінці

глотки, васкуляризуючи її, піднебінний

мигдалик, слухову трубу, м'яке піднебін-

ня, стінки барабанної порожнини та твер-

ду оболону головного мозку.

Кінцеві гілки. Поверхнева скро-

нева артерія (a. temporalis superficialis)

(див. кол. вкл., мал. IV, VI) є безпосе-

реднім продовженням основного стовбура

зовнішньої сонної артерії. Вона проходить

на 1 см спереду від козелка вушної рако-

вини й віддає 2 — 3 тонкі гілки (гг. ра^

rotideae) до капсули і паренхіми привуш-

ної залози та більшу — поперечну арте-

рію лиця (a. transversa faciei), що тягнеться

до кута рота, постачає кров'ю м'язи й шкіру

щічної ділянки, анастомозуючи з лицевою

і верхньощелепною артеріями. Передні

вушні гілки (rr. auriculares anteriores) бе-

руть участь у живленні вушної раковини

та

ЗОВНІШНЬОГО

слухового

ходу.

Вилично-

очноямкова артерія (a. zygomaticoorbitalis)

прямує до

ЗОВНІШНЬОГО

кута ока, де анас-

томозує з гілками очної артерії. Середня

скронева артерія (a. temporalis media)

ділиться на дві гілки: лобову (r. frontalis),

що несе кров до шкіри лоба, лобового че-

ревця надчерепного м'яза й анастомозу є з

лобовими гілками очної артерії, та тім'яну

(r. parietalis), що йде до тканин тім'яної й

частково потиличної ділянок, анастомозу -

ючи з потиличною артерією.

Верхньощелепна артерія (a. maxilla-

ris) (див. мал. 197, кол. вкл., рис. VI), по-

чинається на рівні шийки нижньої щеле-

пи, розташовуючись присередньо від неї,

проходить вперед догори і присередньо

до крилопіднебіииої ямки. Артерія має три

відділи: нижньощелепний, підскроневий

і крило-піднебінний.

У нижньощелепному відділі (розташо-

ваному присередньо від шийки нижньої

щелепи) відходить н/жня коміркова ар-

терія (a. alveolaris inferior), яка в каналі

нижньої щелепи віддає гілки до зубів (гг.

dentales), ясен і нижньої щелепи; підбо-

рідна гілка (r. mentalis) (кінцева гілка ниж-

ньої альвеолярної артерії) виходить з ка-

налу через підборідний отвір і несе кров

до тканин нижньої губи й підборіддя, ана-

стомозуючн з гілками лицевої артерії;

щелепно-під'язикова гілка (r. mylohyo-

id eus) йде до однойменного м'яза; глибо-

ка вушна артерія (a. auricularis profunda)

живить стінки зовнішнього слухового ходу

та барабанну перетинку, анастомозуючи із

задньою вушною та потиличною артерія-

ми; передня барабанна артерія (a. tym-

рапіса anterior) проникає в барабанну

порожнину через кам'янисто-барабанну

щілину й несе кров до слизової оболонки

та м'язів барабанної порожнини.

Від підскроневого відділу верхньоще-

лепної артерії відгалужуються такі гілки:

середня оболониа артерія (a. meníngea

media), що проходить крізь остистий отвір

у порожнину черепа й живить тверду обо-

лонку головного мозку та хрящову части-

ну слухової труби; передня і задня гли-

бокі скроневі артерії (аа. temporales pro-

fund ае anterior et posterior) до скронево-

го м'яза; жувальна (a. masseierica), гг.

pterygoidei go mm. pterygoidei lateralis et

medialis, щічна (a. buccalis) артерії, що за-

безпечують кров'ю однойменні м'язи, а та-

кож тканини ясен і щік, анастомозуючи з

гілками лицевої артерії; передні й задня

верхні коміркові артерії (аа. alveolares

superiores anteriores et posterior), які відда-

ють гілки, що через отвори у верхньоще-

лепному горбу тіла верхньої щелепи про-

ходять до зубів, ясен і слизової оболонки

верхньощелепної пазухи, анастомозуючи з

ясенними гілками щічної артерії.

Крило-піднебінний відділ верхньоще-

лепної артерії. Підочноямкова артерія

(a. infraorbital) (див. кол.вкл., мал. IV,

VI) заходить до поролснини очної ямки

через нижню очноямкову щілин}', йде спо-

чатку в підочноямковій борозні, потім під-

очноямковим каналом і через однойменний

отвір проникає на передню поверхню верх-

ньої щелепи (в іклову ямку). В очній ямці

278 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 199. Артерії головного мозку (вид знизу).

Артеріальне

коло великого мозку

(circulus arte-

riosus cerebri):

1 •* аа. cerebri anteriores; 2 — a. coinmunicans anterior; 3 —

a. carotis interna; 4 — a. cerebri media; 5 — a. coinmunicans

posterior; 6 — a. cerebri posterior; 7 — a. basilaris; <S' — a.

vertebralis; 9 — a. spinalis anterior; Hi — a.ccrebclli posterior

inferior.

підочноямкова артерія живить зовнішні

м'язи очного яблука, анастомозує з гілка-

ми лицевої та очної артерій. У межах кана-

лу від неї відгалужуються передні верхні

коміркові артерії (аа. alveolares superiores

anteriores), зубні (r. dentales) і навколо-

зубні (r. peridentales) гілки, що тягнуться

до передніх зубів верхньої щелепи і ясен.

Кінцеві гілки підочноямкової артерії бе-

руть участь у живленні тканин верхньої

губи та щоки, а також стінок верхньоще-

лепної пазухи. Низхідна піднебінна арте-

рія (a. palatina descendens) спускається

донизу великим піднебінним каналом, по-

стачаючн тверде та м'яке піднебіння, глот-

ку, слухову трубу, розпавшись на велику

й малі піднебінні артерії. Велика піднебін-

на артерія (a. palatina major) доходить

до різцевого отвору, живить слизову обо-

лонку піднебіння і ясен. Малі піднебінні

артерії (аа. palatinae minores) розподіля-

ються у м'якому піднебінні та піднебін-

ному мигдаликові. Клино-піднебінна арте-

рія (a. sphenopalatine) входить до порож-

нини носа через однойменний отвір, розга-

лужуючись на задні бічні носові артерії та

задні перегородкові гілки, живить слизову

оболонку порожнини й перегородки носа.

Внутрішня сонна артерія (а. carotis

interna) (див. мал. 198, 199) є основною

судиною, що постачає кров'ю головний

мозок. На самому початку (шийна части-

на — pars cervicalis) лежить зовні від зов-

нішньої сонної артерії. Потім, піднімаю-

чись догори, зміщується присередньо, в

ділянці шиї проходить у складі судинно-

нервового пучка (бічних гілок тут звичай-

но не дає) і далі проникає в canalis саго-

ticus скроневої кістки (кам'яниста части-

на — pars petrosa), під прямим кутом ро-

бить перший вигин і відгалужує дрібні

судини в барабанну порожнину — сонно-

барабанні артерії (аа. caroticotympani-

сае). Вийшовши із сонного каналу, арте-

рія потрапляє у рваний отвір, де робить

другий вигин і лягає в однойменну бороз-

ну Клиноподібної кістки, потім третій, після

чого заходить в товщу печеристої пазухи

(печериста частина — pars cavernosa). По-

близу малого крила клиноподібної кістки

артерія робить четвертий вигин догори

(мозкова частина — pars cerebralis), відда-

ючи очну артерію, передню артерію судин-

ного сплетення та задню сполучну артерії.

Потім проходить через тверду й павутин-

ну оболони головного мозку і розпадає-

ться на дві кінцеві гілки — передню та

середню мозкові артерії (pars cerebralis)

(див. кол. вкл., мал.

V).

Очна артерія (a. ophthalmica) (див.

мал. 198) проникає до очної ямки разом

із зоровим нервом через canalis opticus і

загальне сухожилкове кільце, де віддає

численні гілки.

Центральна артерія сітківки (а. cen-

tralis retinae) у товщі зорового нерва про-

никає в очне яблуко, де променеподібно

розгалужується в сітківці. Сльозова ар-

терія (а. lacrimalis) живить сльозову за-

лозу. Довгі й короткі задні та передні

війкові артерії (аа. ciliares posteriores

longe et breves, аа. ciliares anteriores) по-

Судини великого кола кровообігу 279

стачають кров до кон'юнктиви очей. Над-

очноямкова артерія (a. supraorbitalis)

несе кров до м'язів очного яблука й повік,

її гілки на лобі — до шкіри та м'язів лиця.

Задня іі передня решітчасті артерії (аа.

ethmoidales posterior et inferior) живлять

слизову оболонку решітчастого лабірин-

ту, стінок порожнини та перегородки носа.

Передня оболопкова гілка (r. meningeus

anterior) постачає кров'ю тверду оболо-

ну мозку в межах передньої мозкової ямки,

анастомозує з середньою мозковою арте-

рією. Артерія спинки носа (a. dorsalis

nasi) іде до тканин спинки носа.

Артерії, що несуть кров до лиця, утво-

рюють численні анастомози, навколо ро-

тової щілини формують замкнуте артері-

альне кільце, а в ділянці повік — верхні

та нижні артеріальні дуги. Біля внутріш-

нього і зовнішнього кутів ока функціону-

ють артеріальні зв'язки між гілками зов-

нішньої та внутрішньої сонних артерій, які

можуть відіграти вирішальну роль на ви-

падок раптового порушення кровопоста-

чання мозку, забезпечивши шляхи побічно-

го кровообігу. Завдяки цьому рани на лиці

загоюються досить швидко, значно рідше

трапляються ускладнення, порівняно з

іншими ділянками тіла людини.

Артерії головного мозку спочатку

широко розгалужуються в судинній обо-

лонці , а потім проникають у речовину моз-

ку (звичайно вглиб під прямим кутом).

Передня мозкова артерія (a. cerebri

anterior) (див. мал. 199, кол. вкл., мал. V)

йде вперед і переходить на присередню по-

верхню півкулі великого мозку, огинає ко-

ліно мозолистого тіла й тягнеться по його

верхній поверхні до потиличної частки ве-

ликого мозку. На всьому протязі артерія

віддає численні гілки, які проникають у

речовину мозку і постачають кров'ю меді-

альні відділи лобової і тім'яної часток ве-

ликого мозку, а також мозолисте тіло і

нюхову цибулину. Спереду від перехрес-

тя зорових нервів обидві передні мозкові

артерії з'єднуються передньою сполучною

артерією (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (a. cerebri

media) (див^ мал. 199) потужніша, ніж

попередня. Йде назовні і лягає в бічну

ямку великого мозку, потім піднімається

догори й назад, віддаючи численні гілки —

острівцеві артерії (аа. insulares) до базаль-

них вузлів через передню продірявлену ре-

човину, дорзобічної поверхні лобової, скро-

невої та тім'яної часток великого мозку.

Передня артерія судинного сплетен-

ня (а. choroidea anterior) відходить від

внутрішньої сонної артерії вище від оч-

ної артерії. Прямує вздовж зорового шля-

ху назад і назовні, проходить разом з м'я-

кою оболоною головного мозку в нижній

ріг бічного шлуночка (півкулі великого

мозку), де розгалужується і входить до

складу його судинного сплетення.

Задня сполучна артерія (а. commu-

nicans posterior) (див. мал. 199) відходить

від заднього півкола внутрішньої сонної

артерії приблизно на тому самому рівні, що

й попередня, прямує назад і зливається із

задньою мозковою артерією (гілка основ-

ної артерії). Передня і задня мозкові ар-

терії із сполучними гілками і внутрішньою

сонною артерією беруть участь в утворенні

артеріального кола великого мозку (сіг-

culus arteriosus cerebri).

Підключична артерія

Підключична артерія (a. subclavia)

(мал. 200, див. мал. 196) починається з

правого боку від плечово-головного стовбу-

ра, з лівого — від дуги аорти. Піднімається

догори вбік (розташовуючись глибше від

підключичної вени) до верхнього отвору

грудної клітки, дугоподібно огинає купол

плеври, у міждрабинчастому просторі пе-

рекидається через І ребро і, проникаючи

між ним і ключицею, переходить у пахво-

ву артерію. Підключичну артерію поділя-

ють на три відділи: до входу в міждрабин-

частий простір; у межах міждрабинчасто-

го простору; після виходу з нього.

Від першого відділу підключичної ар-

терії відходять три гілки: хребтова арте-

рія, щито-шийний стовбур і внутрішня

грудна артерія. Хребтова артерія* (a. ver-

*У всіх хребетних, за винятком людини, ос-

новним джерелом кровопостачання головного

мозку є хребтова артерія, а внутрішня сонна ар-

терія — це додаткове (допоміжне) джерело.

280 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Мал. 200. Артерії

верхньої кінцівки:

/ — truncus brach.осе-

phalieus; 2 — а. subclavia;

J — а. carotis communis;

4 — a. axillaris; 5 — а.

brachialis; 6 — аа. nu-

triciac humcri; 7 — a.

radialis; <S', 15 — rctc car-

pi; 9 — aa. mctacarpeae

palmares; 10 — a. prineeps

pollicis; 11 — aa. digitales

palmares propriae; 12 —

aa. digitales palmares

com mu nes; 1'j — arcus

palmaris superficialis; 14 —

arcus palmaris profundus;

16 — a. ulharis; 17 — a. in-

tcrossca communis.

tebralis) (див. мал. 196, 198) йде догори й

назад до кута, утвореного початком перед-

нього драбинчастого м'яза і довгим м'я-

зом шиї, де проникає в for. transversarium

CVI хребця. Звідси піднімається догори

через поперечні отвори CV — СІ хребців,

проникає через задню атланто-потиличну

перетинку і великий отвір в задню черепну

ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з од-

нойменною артерією протилежного боку,

утворює основну артерію. Хребтова арте-

рія в шийному відділі дає гілки, які через

for. intervertebral проходять до спинно-

го мозку і його оболон.

У порожнині черепа відходять передня

й задня спинномозкові та задня нижня

мозочкова артерії.

Передня спинномозкова артерія (a. spi-

nalis anterior) незабаром зливається з

однойменною артерією протилежного боку,

проходить у товщі м'якої оболони мозку

вшіз по серединній щілині спинного моз-

ку, віддаючи йому численні гілки.

Задня спинномозкова артерія (a. spi-

nalis posterior) спускається донизу в товщі

м'якої оболони мозку по задній поверхні

спинного мозку й віддає йому багато гілок.

Задня нижня мозочкова артерія (а. се-

rebelli inferior posterior) разом з артерія-

ми мозочка, що відходять від основної

артерії, постачає кров'ю мозочок.

Основна артерія (a. basilaris) (див.

мал. 198, 199) розташована на clivus внут-

рішньої основи черепа відповідно до ос-

новної борозни моста й на рівні передньо-

го краю ділиться на дві кінцеві гілки —

праву й ліву задні мозкові артерії. Задня

мозкова артерія (a. cerebri posterior) (див.

мал. 198) з кожного боку йде вперед і

вбік, потім круто повертає назад, огинає

ніжку великого мозку й розгалужується в

потиличній частці півкулі. Задні мозкові

артерії разом з однойменними передніми

артеріями та їхніми сполучними артеріями

(передньою і задньою) утворюють замкнуте

артеріальне коло великого мозку (circulus

arteriosus cerebri) (див. мал. 199). Дрібні

бічні гілки артеріального кола йдуть до

навколишніх структур, зокрема до гіпофі-

за. Крім того, основна артерія віддає пе-

редню нихсню мозочкову артерію (а. сеге-

belli inferior anterior), верхню мозочкову

артерію (a. cerebelli superior), артерії мос-

та (аа. pontis) і артерію лабіринта (а. Іа-

byrinthi). Остання проникає через porus

acusticus internus в однойменний прохід

через який досягає внутрішнього вуха.

Щито-шийний стовбур (truncus thyro-

cervicalis) починається на верхньоу;

півколі підключичної артерії у вигляд

товстої короткої судини, яка незаба

розпадається на гілки: нижню щиГоподі

ну артерію (a. thyroidea inferior) (дис

мал. 198), що йде до нижнього краю ш::

топодібної залози, віддаючи гілки до гег-

тані (a. laryngea inferior), глотки (гг.

ryngeales), шийних частин стравохс:

(rr. esophageales) і трахеї (rr. trachéale-

висхідну шийну артерію (а. cervicalis asc-:

de?is), яка постачає кров'ю глибокі м'язт

шиї; надлопаткову артерію (a. supra-: