Стельмах В.С. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін

Подождите немного. Документ загружается.

321

банкнот, що вимагатиме введення в поточному році додатково 9 автома-

тизованих систем.

Однак, в територіальних управліннях все ще зберігається значною ча-

стка ручного оброблення банкнот, яка в минулому році становила 24%.

Найвищою ця частка є в Дніпропетровській (82,9%), Вінницькій (51,7%),

Житомирській (44,5%), Рівненській (50,9%), Луганській (36,2%) областях

(табл. 4.11). У Полтавському територіальному управлінні автоматизовані

системи взагалі не використовувалися.

Таблиця 4.11

Дані щодо перерахування банкнот національної валюти територіальними

управліннями Національного банку України на автоматизованих системах

у 2003–2007 рр., %

Роки

Територіальні управління

2003 2004 2005 2006 2007

АР Крим 83.0 83.1 89.3 80.5 76.2

Вінницьке 0 15.7 49.6 52.4 48.3

Волинське 0 0 14.9 84.9 91.7

Дніпропетровське 0 0 0 0 17.1

Донецьке 0 18.6 37.6 73.8 70.6

Житомирське 0 12.5 53.3 52.8 55.5

Закарпатське 0 0 10.4 67.0 68.8

Запорізьке 94.8 90.6 86.6 82.2 85.7

Івано-Франківське 0 0 0 0 71.7

Кіровоградське 0 0 12.8 89.2 89.1

Луганське 0 0 0 0 63.8

Львівське 77.1 89.0 82.0 69.3 70.7

Миколаївське 0 0 25.0 94.9 94.9

Одеське 78.7 73.5 77.2 96.7 95.1

Полтавське 0 0 0 0 0

Рівненське 0 21.5 51.5 52.1 49.1

Сумське 96.2 99.0 99.8 99.5 99.6

Тернопільське 0 0 0 0 71.3

Харківське 80.0 83.5 75.4 67.7 78.1

Херсонське 0 0 8.5 76.1 72.5

Хмельницьке 0 14.9 50.5 42.3 74.0

Черкаське 0 0 27.1 73.5 70.2

Чернівецьке 98.7 96.9 95.1 91.3 94.2

Чернігівське 0 0 0 0 52.7

м. Київ і Київська область 86.2 84.2 88.7 95.3 95.9

Усього 57.1 58.0 62.1 69.1 76.1

322

Не може не викликати стурбованості той факт, що за минулі роки тех-

нічна база територіальних управлінь і Центрального сховища застаріла мо-

рально та фізично, а в умовах постійного зростання готівкової маси вже не

здатна забезпечити приймання та оброблення банкнот і монет відповідно до

європейських стандартів. У Центральному сховищі та в територіальних

управліннях відсутні автоматизовані сховища, рівень їх технічної і органі-

заційної готовності не відповідає рівню технології оброблення грошових

знаків на Банкнотно-монетному дворі. Усі вантажно-розвантажувальні ро-

боти, а також інші операції, пов’язані з прийманням або здачею банкнот і

монет здійснюються вручну, без застосування сучасних технологій обліку.

Як і раніше,

гроші приймаються пачками і пакетами з роликами. Як резуль-

тат цього, час, що минає від початку приймання готівки в Центральному

сховищі, здавання її територіальному управлінню та приймання від остан-

нього зношених банкнот, становить від двох до трьох тижнів.

Не відповідають вимогам сучасності і транспорті засоби, які задіяні

при перевезенні цінностей. Вони

не пристосовані до контейнерної оброб-

ки вантажів. Загальна площа спеціалізованого вагону становить

73 кв. метри, із яких корисна – лише 8,8–12%.

Територіальні управління не адаптовані до механізованої обробки

контейнерів із готівкою, у них відсутні пристосовані приміщення, засоби

механізації, рампи, відповідні під’їзні путі, внаслідок чого спеціалізовані

залізничні вагони у відрядженнях вимушені простоювати до

80% часу.

При проведенні реконструкції будівель територіальних управлінь зазначе-

ні питання враховуються недостатньою мірою.

Прийнята Програма вдосконалення організації грошового обігу, вна-

слідок недостатнього фінансування, виконується не в значних обсягах.

Через це в роботі використовується морально застаріла техніка, яка в ба-

гатьох випадках вичерпала свій експлуатаційний ресурс.

Однозначно позитивно вплинуло на поліпшення

умов праці передбачу-

ване Програмою застосування спеціалізованих касет для пакування, транс-

портування і зберігання банкнот у системі Національного банку. Проте, на

кінець 2007 р. в таких касетах до територіальних управлінь перевозилося

45% готівки. Працювало з касетами у минулому році 20 територіальних

управлінь. Серед управлінь, що не користувалися касетами, такі великі за

обсягами готівкових

потоків як Донецьке, Запорізьке та Львівське.

Система Національного банку не забезпечена в повному обсязі касе-

тами і піддон-контейнерами. На початку 2008 р. потреба у перших стано-

вила 175 тис. шт., у других – 8 тис. штук. За 2004–2008 рр. було закуплено

65 тис. шт. касет, з яких у використанні знаходилося біля 26 тис. шт., і ви-

готовлено 1,2 тис. шт. піддон-контейнерів. Витрати склали 16,5 млн. грн.,

тобто на покриття 100-відсоткової потреби має бути витрачено додатково

ще близько 45 млн. гривень.

323

Однак і повне забезпечення касетами і піддон-контейнерами не вирі-

шить повністю проблем щодо оптимізації процесу оброблення і приско-

рення доставки готівки до адресатів. Практика показала, що і касетна сис-

тема пакування і доставки банкнот має як позитивні, так і ряд негативних

моментів:

1. Процес упаковки пачок в касети, оформлення ярликів

і пломбуван-

ня касет не автоматизовано. На Банкнотно-монетному дворі такі роботи

можуть здійснюватися лише вручну.

2. Процес упаковки матеріально відповідальними особами (здебіль-

шого жінками) пачок грошових білетів в територіальних управліннях НБУ

вимагає від них значної частини робочого часу. Як правило, на них додат-

ково покладаються обов’язки з вкладання сформованих

пачок банкнот у

касети, закриття та пломбування касет із банкнотами, розкривання оплом-

бованих касет, виймання із них пачок банкнот, проведення вантажних ро-

біт із розміщення касет на підлозі грошових сховищ і порожніх касет поза

грошовими сховищами.

3. Запровадження сучасних технологій з обробки, зберігання і транс-

портування готівки, зокрема з використанням спеціалізованих

касет, мо-

дуля збирання здрібненої маси знищених банкнот вимагає введення до

штатного розпису посади касового працівника з допуском до грошового

сховища для проведення вантажних робіт, обслуговування модуля тощо.

4. Банкноти в касетах, розміщені на піддон-контейнерах, при транс-

портуванні спеціалізованим транспортом займають об’єм у 2-3 рази біль-

ший, ніж готівка, упакована

в мішки, що автоматично призводить до зрос-

тання транспортних витрат.

Тобто, питання визначення і запровадження єдиної уніфікованої тари

Національного банку, що надало б можливість оптимізувати процеси па-

кування, перевезення, зберігання та обліку банкнот і монет, потребує ре-

тельного доопрацювання.

Такою тарою могли б бути контейнери НБУ, використання яких пози-

тивно зарекомендувало

себе на Банкнотно-монетному дворі. Заслуговує

також на увагу пропозиція здійснювати пакування пачок банкнот (до 20

штук) і роликів монет у спеціальні блоки з використанням багатошарової

плівки та полімерних матеріалів із можливістю відокремлення як однієї,

так і декількох пачок.

Запровадження уніфікованої тари дозволить повністю автоматизувати

процес оброблення готівки; мінімізувати кількість працівників,

зайнятих

операціями з готівкою по пачках і мішечках при їх переміщеннях на шля-

ху: Банкнотно-монетний двір – Центральне сховище – регіональні касові

центри, мова про які піде нижче; автоматизувати облік надходження, ви-

дачі, переміщення та контроль термінів зберігання цінностей; механізація

вантажно-розвантажувальних робіт дасть змогу скоротити час приймання/

324

передавання готівки інкасаторами в регіональних касових центрах при-

наймні в 5 разів, виключити трудомісткі операції із переукладення пачок і

мішечків з готівкою, скоротити чисельність інкасаторів і касових праців-

ників. Використання уніфікованої тари надасть можливість автоматизува-

ти весь процес обробки готівки: на Банкнотно-монетному дворі заванта-

ження контейнера здійснюватиметься маніпулятором, транспортування –

пристосованими спеціалізованими

автомобілями і вагонами, завантажен-

ня/розвантаження – засобами малої механізації, зберігання – в автомати-

зованих сховищах, облік – за «чіпами».

У такій тарі було б економічно вигідним здійснювати всі перевезення

банкнот та монет на великі відстані на ланцюгу БМД – Центральне схо-

вище – регіональні касові центри. Спеціалізовані касети і ящики могли б

успішно використовуватися

при доставці готівки в незначних обсягах від

касових центрів до сховищ територіальних управлінь НБУ і далі – до уста-

нов банків.

Назріла необхідність у побудові нового приміщення Центрального

сховища Національного банку України. Технічні характеристики збудова-

ного у 1996 р. і діючого до сьогодні сховища не дозволяють впровадити

сучасні технології роботи з готівкою. Під

час обстеження технічного ста-

ну будівлі Науково-дослідним інститутом механіки швидкоплинних про-

цесів було виявлено суттєві недоліки, які негативно впливають на її пода-

льшу експлуатацію, зокрема, різко зменшилося корисне навантаження

сховищ по поверхах.

Вимагає також серйозного перегляду і нормативна база щодо функ-

ціонування готівкового обігу в державі.

Робота з готівкового

обігу регламентується насамперед такими зако-

нодавчими і нормативними актами як:

– Закон України «Про Національний банк України»;

– Закон України «Про банки і банківську діяльність»;

– Інструкція з організації емісійно-касової роботи в системі Націона-

льного банку України (затверджена постановою Правління Національного

банку України від 17.06.2004 № 273);

– Інструкція про касові операції в банках

України (затверджена поста-

новою Правління Національного банку України 14.08.2003 № 337 і заре-

єстрована в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за № 768/8089);

– Інструкція з організації перевезення цінностей та інкасації коштів у

банківських установах України (затверджена постановою Правління На-

ціонального банку України від 14.02.2007 за № 45 і зареєстрована в Мініс-

терстві юстиції України 03.03.2007 за № 181/13448);

– «

Положення про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-

касових операцій у банківській системі в особливий період» (затверджене

325

постановою Правління Національного банку України від 12.02.2004

№ 46), рядом інших нормативно-правових актів.

Незважаючи на неодноразово внесені зміни і доповнення до більшості

із діючих нормативних документів, вони вже не відповідають вимогам су-

часного рівня роботи з готівкою, тим паче з урахуванням перспектив і ви-

магають значного вдосконалення.

До цього часу жодним нормативним

актом Національного банку не

передбачено впровадження технологій обробки монет національної валю-

ти, а це більш ніж відчутні обсяги. Так, коли щорічно по системі Центра-

льного банку обробляється і перевозиться нових і старих зношених банк-

нот по 1 тис. тонн, то монет – 2 тис. тонн.

Слід наголосити ще на такому небезпечному моменті. Усі

резервні

фонди готівки Національного банку зберігаються в м. Києві у Центрально-

му сховищі і, в разі виникнення будь-яких непередбачуваних обставин (по-

жежа, підтоплення, диверсія тощо), держава може опинитися без необхідної

для забезпечення потреб економіки та населення кількості грошових знаків.

Запасів, зосереджених у сховищах територіальних управлінь, на тривалий

час не вистачить

. Зберігати ж більш-менш значні стратегічні запаси готівки

управлінням не дозволяє стан їх матеріально-технічної бази.

Як свідчить досвід зарубіжних країн, запобігти ризикам дозволяє

створення розвиненої мережі регіональних центрів із зберігання та оброб-

ки готівки. Враховуючи статистику зростання готівкової маси в обігу, а

також перспективи її подальшого збільшення, є необхідність

і в Україні

звернутися до подібної організаційної форми.

Дислокація регіональних центрів із зберігання та обробки готівки має

бути визначеною з урахуванням готівкових потоків у регіонах, особливос-

тей організації роботи територіальних управлінь, рівновіддаленості центрів

від Центрального сховища за умови доставки цінностей спеціалізованими

автомобілями в світлий час доби і поступової відмови від використання

за-

лізничного транспорту. Це дозволить в значній мірі скоротити час переве-

зень готівки між Центральним сховищем і регіональними центрами та тери-

торіальними управліннями, що обслуговуються одним центром.

Зазначені регіональні структури повинні мати відповідні повноважен-

ня на зберігання резервних фондів в обсягах, необхідних для задоволення

потреб регіону в готівці на кілька

місяців, відповідні засоби автоматизації

і механізації для приймання / видачі готівки.

Із метою докорінного впорядкування існуючого стану і оперативного

вирішення назрілих питань Правлінням Національного банку України було

схвалено Концепцію вдосконалення організації роботи з готівкою в системі

Національного банку України на 2008–2012 роки, мета якої – визначення

оптимальних обсягів готівки, необхідних для потреб економіки, потоків

го-

тівки і впровадження новітніх технологій в роботі з готівкою шляхом:

326

– оптимізації готівкових потоків, маючи на увазі максимально повне

включення готівки в економічний оборот держави через банківську систему;

– створення в системі Національного банку найсучаснішої матеріаль-

но-технічної бази, яка надасть можливість якісного обслуговування по-

треб економіки і населення в готівці;

– централізації оброблення готівки через мережу створених регіона-

льних касових центрів

зі зберігання та обробки готівки, її доставки з мак-

симальним наближенням безпосередньо до споживачів;

– зменшення ризиків, пов’язаних із зберіганням резервних фондів в

єдиному центрі – Центральному сховищі;

– поліпшення якості готівки в обігу, скорочення витрат на його орга-

нізацію.

Перелік основних завдань щодо досягнення визначеної мети передбачає:

1. Децентралізацію зберігання резервних

фондів готівки в системі На-

ціонального банку шляхом створення регіональних центрів зі зберігання

та обробки готівки (РЦ ЗОГ).

2. Надання РЦ ЗОГ повноважень на зберігання частини резервних

фондів, автоматизованого приймання від Центрального сховища готівки в

контейнерах Національного банку або іншій уніфікованій тарі, підготовки

та видачі готівки територіальним управлінням регіону, перевезення цін-

ностей, отримання, вивезення від територіальних управлінь регіону при-

датної та непридатної до обігу готівки, її обробку, обслуговування банків-

ських установ.

3. Уніфікацію та оптимізацію процесів зберігання, транспортування та

приймання-передавання готівки. Запровадження уніфікованої тари для

пакування, транспортування та обліку банкнот і монет. Забезпечення ав-

томатизованого пакування банкнот і монет на БМД,

поступового переходу

на використання великотоннажного автомобільного транспорту та опера-

тивних автомобілів.

4. Побудову за єдиною системою «Логістика» сучасних автоматизова-

них сховищ із вертикальним розміщенням контейнерів у Центральному

сховищі, РЦ ЗОГ, на Банкнотній фабриці БМД та модернізацію сховища

на Монетному дворі БМД. Об’єднання зазначених сховищ, а також схо-

вищ територіальних управлінь

комп’ютерною мережею з виведенням ін-

формації до Департаменту готівково-грошового обігу.

5. Забезпечення комплексної механізації робіт на всіх технологічних

етапах руху готівки в системі НБУ, відеоконтролем здійснення операцій із

готівкою.

6. Приведення приміщень касових вузлів територіальних управлінь до

визначених нормативно-правовими актами НБУ норм з урахуванням пер-

спектив розвитку готівкового обігу

327

7. Припинення виконання невластивих для центральних банків функ-

цій перевезення цінностей до установ банків та врегулювання цих питань

з урахуванням світового досвіду.

8. Спрямування банків на роботу з оброблення готівки з використан-

ням сучасних автоматизованих технологій.

9. Приведення нормативно-правової бази Національного банку у від-

повідність з передбачуваними перспективами розвитку готівкового обігу.

Реалізація таких заходів дозволить у відносно короткі терміни одер-

жати установам Національного банку матеріально-технічну базу, що від-

повідає європейським стандартам. Децентралізація зберігання частини ре-

зервних фондів суттєво знизить ризики у забезпеченні потреб в готівці у

разі виникнення непередбачуваних обставин. Застосування найпередові-

ших технологій сприятиме оптимізації перевезень готівки, мінімізує фі-

зичний

контакт робітників, касових працівників та інкасаторів при збері-

ганні, здійсненні операцій з готівкою та її перевезенні, дозволить забезпе-

чити якість і надійність обробки банкнот і монет. На всіх етапах перемі-

щення і зберігання готівки зведе до мінімуму вірогідність її втрати.

329

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдокушин Е. Выбор параметров паритетного курса и золотовалютных

резервов // Вопросы экономики. – 2004. – №11. – Режим доступу до жур-

налу: http://www.vopreco.ru/rus/archive.files/n11_2004.html#an4.

2. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч.

посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 с.

3. Антологія економічної думки: гроші, кредит і банки: (Огляд ліворадика-

льної політекономії). Уклад. В.С. Стельмах. – Львів: ЛБІ

НБУ, 2006. – 109 с.

4. Арсенюк О.В. Проблеми запровадження в Україні монетарного устрою,

заснованого на встановленні цільового показника інфляції: проблеми і пер-

спективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. –

Суми: ВВП «Мрія-1», 2003. – Т.7.– С.52–58.

5. Бакун О. Пряме таргетування інфляції: досвід Чехії // Вісник НБУ. –

2003. – № 3. – С. 60–61.

6. Банківський менеджмент: підручник / За

ред. О.А. Кириченка,

В.І. Міщенка. – К.: Знання, 2005. – 831 с.

7. Банківські операції: підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. –

К.: Знання, 2006. – 727 с.

8. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. – 2-е изд., перераб. и доп. –

М.: Финансы и статистика, 2005. – 672 с.

9. Береславская Е. Долларизация в Украине как следствие

инфляции и вы-

сокой девальвации национальной валюты // Финансовые риски. – 2006. –

№ 1 (142). – С. 19–20.

10. Береславская Е. Курсовая политика НБУ и ее влияние на социально-

экономические процессы в Украине // Финансовые риски. – 2005. – № 1

(38). – С. 34–36.

11. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання // Вісник

НБУ. – 2006. – № 10. – С. 10–13.

12. Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на

внутрішні

ціни в Україні // Вісник НБУ. – 2007. – № 3. – С. 9–13

13. Береславська О.І., Замовець В.В., Шелудько Н.М. Доларизація кредит-

ного ринку в Україні: причини і наслідки // Економіка і прогнозування. –

2006. – № 3. – С. 117–130.

14. Болгарін І., Махадева Л., Штерн Г. Деякі методологічні аспекти побу-

дови та використання моделі механізму монетарної трансмісії // Вісник

НБУ. – 2000. – № 6. – С. 4–6.

15. Браунинг П. Современные экономические теории – буржуазные кон-

цепции: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1986. – 160 с.

16. Бычков В.П., Бердышев В.П. О банковских резервах // Банковское дело. –

2003. – № 4. – С.21–26.

330

17. Бюлетень НБУ. – 2008. – № 3. – 192 с.

18. Вагіна Н.Б. Аналіз ліквідності банківської системи. Практичні питання

використання інструментів у процесі регулювання ліквідності банків: ма-

теріали семінару «Напрями, інструменти та механізми регулювання гро-

шово-кредитного ринку». – Навчальний центр НБУ. – 3–7 квітня 2006 р.

19. Вахненко Т. Внешние корпоративные заимствования и риски для финан-

совой стабильности // Зеркало

недели. – 2008. – № 6 (685). – 16–22 февр.

20. Вахненко Т. Кредитно-боргова експансія банків та методи її стриму-

вання: матеріали Інституту економіки та прогнозування НАН України від

30 травня 2008 р.

21. Вожжов А.П. Банківський капітал в економіці України // Фінанси

України. – 2003. – № 4 – С.88–97.

22. Вожжов А.П. О формировании банковской системой ресурсов эконо-

мического роста // Финансовые риски

. – 2004. – № 1. – С.87–95.

23. Вожжов А.П. Управление трансформацией банковских ресурсов при

монетарном стимулировании экономического роста // Финансовые риски.

– 2005. – № 2. – С.42–62.

24. Вожняк П. Досвід подолання інфляції у Польщі: 1990–2004 //

www.case-ukraine.kiev.ua.

25. Вулфел Ч.Дж. Энциклопедия банковского дела и финансов. – Самара:

Корпорация «Федоров». – 2000. – 1583 с.

26. Габбард Р.Г. Гроші, фінансова система та економіка / Пер. з

англ.; Наук.

ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.

27. Галицька Е., Висоцька Л. Удосконалення системи показників ліквідно-

сті комерційних банків // Банківська справа. – 2002. – № 2. – C. 19–25.

28. Гальчинський А.С. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи: ма-

теріали міжнародної науково-практичної конференції на тему «Стратегія

монетарної політики – проблеми вибору та застосування» (25–

26.04.2002 р.). –

С. 19–24.

29. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. – К.: LIBRА, 1993. – 96с.

30. Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи, 1996. – 413 с.

31. Геєць В. Перспективи світового економічного зростання у 2000–

2002 р. // Вісник НБУ. – 2000. – № 2. – С. 20–25.

32. Геєць В. Післязавтра // Контракти. – 2007. – № 8. – 19 лют.

33. Геєць В.М. Економічна динаміка та монетарна політика: матеріали

міжнародної науково-практичної

конференції на тему «Стратегія монетар-

ної політики – проблеми вибору та застосування» (25–26.04.2002 р.). –

С. 25–51.

34. Гребеник Н.І. Особливості інструментів монетарної політики Націона-

льного банку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції на

тему «Стратегія монетарної політики – проблеми вибору та застосування»

(25–26.04.2002 р.). – С. 77–80.