Стельмах В.С. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін

Подождите немного. Документ загружается.

311

Таблиця 4.10

Законодавче формулювання основної цілі центральних банків

Країна Правовий акт Цілі центрального банку

Велико-

британія

Закон «Про банк

Англії», 1998 р.

Ч.2, ст. 11. У сфері монетарної політики цілями Банку

Англії є: 1. Підтримка цінової стабільності; 2. Відповідно

до першої цілі підтримка економічної політики уряду,

включаючи його цілі щодо зростання і зайнятості

Нова

Зеландія

Закон «Про Резе-

рвний банк Нової

Зеландії», 1989 р.

Ст. 8. Первинною функцією банку є формування і прове-

дення монетарної політики, спрямованої на досягнення і

підтримку стабільності загального рівня цін

Ісландія

Закон «Про

Центральний

банк Ісландії»

Ст.3. Основною ціллю ЦБІ є підтримка цінової стабіль-

ності. За згодою з прем’єр-міністром Центральний банк

може оголошувати кількісний таргет для інфляції

Мексика

Закон «Про банк

Мексики»,1993 р.

Ст.2. Призначення банку Мексики є забезпечення еконо-

міки країни внутрішньою валютою. При виконанні цієї

функції первинною ціллю є забезпечення купівельної

спроможності грошової одиниці

Корея

Закон «Про банк

Кореї», 1997 р.

Основною ціллю банку Кореї є підтримка цінової стабі-

льності. Законом також передбачено, що банк Кореї вста-

новлює щорічний інфляційний таргет

Колумбія

Конституція Ціллю Банку Республіки є забезпечення цінової стабіль-

ності в координації із загальною макроекономічною полі-

тикою з метою стимулювання зростання обсягу виробни-

цтва та зайнятості

Філіппіни

Закон «Про

центральний

банк»

Ст. 3. Основною ціллю центрального банку є підтримка

цінової стабільності, що сприяє збалансованому і стійко-

му зростанню економіки. Він також сприяє і підтримує

грошову стабільність та конвертованість песо

Чилі

Закон «Про

центральний

банк Чилі».

Ст. 3. Ціллю банку є забезпечення стабільності грошової

одиниці та нормального функціонування внутрішньої і

зовнішньої платіжної системи. Повноваження банку від-

повідно до цієї цілі включає регулювання кількості гро-

шей та кредиту в обігу, проведення кредитних та валют-

них операцій і випуск регуляторних актів з монетарних,

кредитних, фінансових

та валютних питань

Перу

Закон «Про

Центральний

резервний банк

Перу»

Ст. 2. Ціллю банку є збереження грошової стабільності

312

Країна Правовий акт Цілі центрального банку

Норвегія

Закон «Про банк

Норвегії», 1985 р.

зі змінами

Ст. 1. Банк є виконавчим і дорадчим органом монетарної,

кредитної та валютної політики. Він має випускати банк-

ноти і монети, забезпечувати ефективну платіжну систе-

му в середині країни та з іншими країнами, контролює

стан грошового, кредитного і валютного ринку

Південно-

Африканська

Республіка

Закон «Про

резервний банк

Південної

Африки», 1989 р.

Ст. 3. Пріоритетною ціллю Банку є захист валюти респу-

бліки в інтересах збалансованого та стійкого економічно-

го зростання в республіці

Швеція

Закон «Про

шведський

Ріксбанк», 1988 р.

зі змінами

Ст. 2. Ріксбанк відповідає за монетарну політику. Ціллю

операцій Ріксбанку є підтримка цінової стабільності.

Ріксбанк також сприяє безпеці та ефективності платіжної

системи

Таїланд

Закон Про банк

Таїланду

Ст. 5. Банк Таїланду утворено з метою управління випус-

ком банкнот Міністерства фінансів.

На офіційному веб-сайті сказано, що хоча закон не ви-

значає експліцитної цілі монетарної політики, але на

практиці Банк завжди вважав пріоритетною ціллю під-

тримку монетарної та фінансової стабільності, необхідної

для досягнення стійкого економічного зростання

в довго-

строковому періоді

Угорщина

Закон «Про

Національний

банк Угорщини»,

2001 р.

Ст. 3. Первинною ціллю Національного банку Угорщини

є досягнення і підтримка цінової стабільності. Не пере-

шкоджаючи первинній цілі національний банк Угорщини

підтримує економічну політику Уряду, використовуючи

інструменти монетарної політики, що перебувають в його

розпорядженні

Словаччи-

на

Закон «Про

Національний

банк Словаччини»,

1992 р. зі змінами

Ст. 2. Первинною ціллю НБС є підтримка цінової

стабільності

Польща

Закон «Про

Національний

банк Польщі»,

1997 р.

Ст.3. Основною ціллю НБП є підтримка цінової стабіль-

ності; він підтримує економічну політику Уряду тією мі-

рою за якої не обмежується досягнення основної цілі

Чехія

Закон «Про

Чеський

Національний

банк», 1992 р.

зі змінами

Ст.2. Первинною ціллю ЧНБ є підтримка цінової стабіль-

ності. Не перешкоджаючи первинній цілі, ЧНБ підтримує

загальну економічну політику Уряду щодо стійкого еко-

номічного зростання

313

Країна Правовий акт Цілі центрального банку

Канада

Закон

«Про банк

Канади»

Центральний банк Канади створюється з метою грошово-

го та кредитного регулювання в інтересах економічного

життя народу, контролю та захисту зовнішньої вартості

Національної грошової одиниці та пом’якшення впливу її

коливань на загальний рівень виробництва, торгівлі, цін

та зайнятості наскільки це можливо, виходячи з характе-

ру монетарних

дій, та в цілому сприяти економічному та

фінансовому добробуту Канади

Швейцарія

Федеральний

закон про Швей-

царський Націо-

нальний банк,

2003 р.

Ст. 5. Національний банк має забезпечувати цінову стабі-

льність. Цим він робить свій внесок у розвиток економіки

Австралія

Закон «Про

Резервний банк

Австралії»

Розділ 10. Обов’язком Ради резервного банку в межах її

повноважень є забезпечення спрямування монетарної і

банківської політики банку на максимізацію інтересів на-

роду Австралії, повноваження банку, надані цим та ін-

шими законами використовуються таким чином, що, на

думку ради банку, це найбільш сприяє: 1. Стабільності

валюти Австралії

; 2. Підтримці повної зайнятості в Авст-

ралії; 3. Економічному процвітанню та добробуту народу

Австралії

Країни

Єврозони

Угода про

Європейський

Союз

Ст. 105. Первинною ціллю ЄЦБ є підтримка цінової ста-

більності. Без шкоди для цілей цінової стабільності ЄЦБ

підтримуватиме загальну економічну політику Співтова-

риства з метою досягнення цілей Співтовариства

Туреччина

Закон «Про

Центральний

банк Республіки

Туреччина»

Ст.4. Первинною ціллю банку є досягнення і підтримка

цінової стабільності. Банк самостійно визначає свою мо-

нетарну політику й інструменти монетарної політики, що

використовуються для досягнення і підтримки цінової

стабільності. Не вступаючи в конфлікт із ціллю досяг-

нення і підтримки цінової стабільності, банк підтримує

політику уряду

щодо зростання і зайнятості

Словенія

Закон «Про

банк Словенії»,

2002 р.

Ст.4. Первинною ціллю банку Словенії є підтримка ціно-

вої стабільності. Узгоджено з ціллю цінової стабільності

Банк Словенії підтримує загальну економічну політику і

прагне фінансової стабільності згідно з принципами від-

критої ринкової економіки

Литва

Закон «Про банк

Литви», 2001 р.

Ст.7. Первинною ціллю банку Литви є підтримка цінової

стабільності. Банк Литви в межах своєї компетенції під-

тримує економічну політику Уряду Литви, якщо це не

перешкоджає виконанню первинної цілі Банку Литви

Латвія

Закон «Про банк

Латвії», 1992 р.

зі змінами

Ст.3. Основною ціллю Банку Латвії є проведення монета-

рної політики шляхом контролю кількості грошей в обігу

з метою підтримки цінової стабільності в державі

314

Країна Правовий акт Цілі центрального банку

Естонія

Закон «Про банк

Естонії», 1993 р.

зі змінами

Первинною ціллю Банку Естонії є забезпечення цінової

стабільності. Банк Естонії регулює грошовий обіг як в

Естонії, так і з іншими країнами з метою підтримки ста-

більності національної валюти

Казахстан

Закон «Про

Національний

банк Республіки

Казахстан»,

1995 р. зі змінами

Ст. 7. Основною ціллю Національного банку Казахстану

є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан

Джерело: [39].

Ураховуючи важливість для економічного розвитку України цінової

стабільності, Національний банк України в реалізації грошово-кредитної

політики, виходячи із середньострокової стратегії, орієнтується на необхід-

ність поступового переходу до монетарного режиму, що ґрунтується на ці-

новій стабільності [124]. Перехід до нового режиму потребує відповідних

правових змін. Одними з таких змін має бути чітке визначення сутності

грошово-кредитної політики, яка має бути спрямована на досягнення основ-

ної цілі – цінової стабільності, а також не перешкоджаючи їй – на підтри-

мання загальноекономічної політики уряду. Таке визначення грошово-

кредитної політики робить прозорими її цілі для суб’єктів ринку та зрозумі-

лими критерії оцінки її ефективності, що є важливою передумовою довіри

до політики центрального банку та зниження інфляційних очікувань.

4.6. Готівковий обіг України: перспективи вдосконалення

роботи з грошовими знаками національної валюти

На сьогодні готівковий обіг в Україні займає важливе місце у фінан-

совій системі держави, проте він є найбільш капіталоємним і трудоміст-

ким видом банківської діяльності. Хоча частка готівки у загальному обсязі

грошової маси постійно знижається, але це відбувається невисокими тем-

пами. Так, у 2007 р. у порівнянні з 2003 р. питома вага готівки в загально-

му обсязі грошової маси зменшилася лише на 6,8 відсоткового пункту і на

початок 2008 р. становила 28 (рис. 4.28). Для прикладу, в економічно роз-

винутих країнах цей показник у більшості випадків не перевищує 8%.

315

2002 2003 2004 2005 2006 2007

Роки

Відсотки

Рис. 4.28. Питома вага готівки у грошовій масі по Україні у 2002–2007 рр.

Це пояснюється рядом об’єктивних причин, серед яких найвагоміши-

ми можна вважати:

– високий рівень тіньової економіки і велика кількість неконтрольо-

ваних стихійних ринків, для яких власне і характерне здійснення розраху-

нків готівкою поза банківською системою;

– нерозвиненість фінансових ринків;

– недовіра населення до фінансової системи держави і, як наслідок,

осідання значних обсягів грошових коштів на руках у населення, а не на

банківських рахунках;

– надто високий податковий тиск на виробників;

– низька платіжна дисципліна суб’єктів господарювання;

– незначна частка безготівкових форм розрахунків за придбані товари

і надані послуги, що призводить до зростання обсягів готівки, яка витра-

чається на такі цілі.

Одночасно із зниженням частки готівки в грошовому обігу, фактичні

її обсяги стрімко зростають, особливо в останні роки. За період з 2000 р.

по 2003 р. надходження і видачі готівки із кас банків збільшилися у

2,2 раза, а у 2007 р. порівняно з 2003 р. ці показники зросли у 4,1 раза і

склали відповідно 754,5 та 790,7 млрд. гривень (рис. 4.29–4.32). Як і в по-

передні роки, найбільшими джерелами надходжень залишаються надход-

ження торговельної виручки від продажу товарів, надходження на рахун-

ки за вкладами фізичних осіб, від продажу іноземної валюти та від надан-

ня платних послуг.

316

100

150

200

250

300

350

400

450

500

2003 2004 2005 2006 2007

Надходження торговельної виручки від продажу товарів

Надходження виручки від усіх видів платних послуг

Надходження на рахунок за вкладами фізичних осіб

Надходження від підприємств пошти та зв'язку

Надходження за платіжними картками

Надходження від продажу іноземної валюти

Інші надходження

Усього

Рис. 4.29. Темпи росту надходжень готівки до кас банків у 2003–2007 рр.

100

150

200

250

300

350

400

450

500

550

2003 2004 2005 2006 2007

Видача на виплати, пов'язані з оплатою праці

Видача на закупівлю с/г продукції

Видача на купівлю товарів, послуг і виконані послуги

Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб

Видача за придбану іноземну валюту

Видача за платіжними картками

Видача підкріплень підприємств поштового зв'язку

Видача на інші цілі

Усього

Рис. 4.30. Темпи росту видачі готівки з кас банків у 2003–2007 рр.

317

47.9

42.9

42.4

39.6

35.3

13.3

12.3

11.4

10.0

1.7

1.6

1.4

1.3

9.7

11.3

0.8

0.6

10.6

19.6

17.7

19.3

0.1

0.9

0.5

10.5

11.2

15.9

2.4

14.0

0.6

0.7

1.2

4.3

3.1

1.9

1.4

1.0

21.0

0.5

11.2

12.8

13.0

20%

40%

60%

80%

100%

2003 2004 2005 2006 2007

Питома вага

Інші надходження

Надходження від продажу акцій та інших цінних паперів

Надходження від продажу іноземної валюти

Надходження за платіжними картками

Надходження від підприємств пошти та зв’язку

Надходження на рахунок за вкладами фізичних осіб

Надходження податків та зборів

Надходження виручки від усіх видів платних послуг

Надходження торговельної виручки від продажу товарів

Рис. 4.31. Питома вага надходжень готівки до кас банків за статтями у 2003–2007 рр.

10.1

4.8

5.2

4.7

9.3

7.4

7.2

18.1

19.1

19.2

20.8

12.3

14.2

15.3

14.4

19.1

22.6

26.2

10.4

11.9

9.3

10.2

7.9

6.6

6.4

20.5

12.1

5.5

21.5

17.5

26.5

7.3

6.7

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2003 2004 2005 2006 2007

Питома вага

Видача на інші цілі

Видача підкріплень підприємств поштового зв’язку

Видача за платіжними картками

Видача за придбану іноземну валюту

Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб

Видача на купівлю товарів, послуг і за виконані роботи

Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції

Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці

Рис. 4.32. Питома вага видачі готівки з кас банків за статтями у 2003–2007 рр.

Стосовно видачі готівки, то тут найбільш вагому частку становили

видачі готівки за платіжними картками (26,5%), з рахунків за вкладами

318

фізичних осіб (21,5%), що обумовлено, в першу чергу, зростанням заробіт-

ної плати і пенсій та їх виплата через банківські рахунки.

Високими темпами зростає кількість готівки, що знаходиться в позабан-

ківській сфері. У 2007 р. поза касами банків залишилось 36,1 млрд. грн., що

перевищило рівень 2006 р. майже у 2,5 раза, а всього на кінець року за ме-

жами банків знаходилося більше ніж 111,1 млрд. гривень (рис. 4.33).

100

110

120

130

140

150

160

2003 2004 2005 2006 2007

Роки

Темпи росту до попереднього

року – %

Рис. 4.33. Темпи зростання готівки поза банківською системою у 2003–2007 рр.

Така картина в основному зумовлена тим, що в сучасних умовах пи-

тома вага готівки в структурі платіжних інструментів, які використову-

ються населенням під час розрахунків у сфері роздрібної торгівлі, навіть в

економічно розвинених країнах, де електронні платежі існують протягом

останніх десятиліть, достатньо велика: у США вона становить близько

75%, у країнах Європи – 76–86%, а в Японії – 90%. За оцінкою незалеж-

них експертів у 2012 році готівка обслуговуватиме близько 2-х третин

роздрібних платежів у світі.

Дуже повільною залишається динаміка зростання частки розрахунків

за товари і надані послуги з використанням платіжних карток та інших

платіжних документів (рис. 4.34).

2003 2004 2005 2006 2007

Роки

Рис. 4.34. Частка розрахунків за товари і надані послуги з використанням

платіжних карток та інших платіжних документів у 2003–2007 рр.

319

Розвиток застосування безготівкових форм розрахунків міг би у знач-

ній мірі сприяти скороченню обсягів готівки у позабанківському обігу. В

Україні це немає суттєвого впливу на такі процеси, оскільки платіжні сис-

теми розвиваються шляхом запровадження «зарплатних проектів», за

яким платіжні картки використовуються для одержання коштів з рахунків

готівкою, а не як платіжний

засіб. Унаслідок цього, попит на готівку зрос-

тає. У 2006 р. за допомогою платіжних карток було отримано 137,6 млрд.

грн., тоді як у 2007р. – 209,7 млрд. грн. Обсяг безготівкових розрахунків

за товари та послуги за допомогою платіжних карток становить лише

7,4 млрд. грн. (у 2006р. – 39,9 млрд. грн.), що у 46 разів менше, ніж сума

виручки

, що надійшла до кас банків готівкою (341,8 млрд. грн.).

Готівкова емісія в минулому році досягла 122,5 млрд. грн. Темп росту

проти 2006 р. склав 149,1%. Найвищий рівень емісії традиційно спостері-

гається в таких індустріальних областях, як Донецька (50,4 млрд. грн.),

Дніпропетровська (39,6 млрд. грн.) та Луганська (32,1 млрд. грн.). У знач-

них обсягах вилучають готівку з обігу

Київська область, включаючи

м. Київ (27,8 млрд. грн. у 2007 році), Одеська (13,2 млрд. грн.), Харківська

(10,1 млрд. грн.), Чернівецька (6,5 млрд. грн.) області та АР Крим

(6,9 млрд. грн.). Це, в першу чергу, пояснюється більш високим рівнем

розвитку торгівельної мережі та мережі надання платних послуг, ступенем

організації туристичної бази тощо у порівнянні з багатьма іншими

регіо-

нами України.

У зв’язку зі збільшенням готівки в обігу зростають також і її надход-

ження до установ Національного банку, що призводить до відчутного зро-

стання навантажень на касових працівників і працівників служби переве-

зень територіальних управлінь та Центрального сховища.

Протягом всіх років свого існування Національний банк стабільно за-

безпечує потреби економіки і населення у готівці, однак, ураховуючи тен-

денцію зростання готівкової маси і в подальшому, постає чимало проблем,

невідкладне вирішення яких дозволить надійно виконувати свої функції і

в перспективі.

Слід зазначити, що нині до кас установ Національного банку України

надходить і обробляється не більше 12–13% готівки від її загальної кіль

кості у банківській системі України, що призводить до втрати дієвого кон-

тролю за якістю грошових знаків. У той же час у більшості країн Європи,

в тому числі Східної, а також в Росії центральними банками приймається і

обробляється готівка на рівні 85–100 відсотків.

Висока якість оброблення готівки в таких економічно розвинутих кра-

їнах, як Бельгія, Німеччина, Італія, Росія, Франція та в деяких інших, дося-

гається шляхом повної централізації оброблення готівки в установах

центральних банків. Вся готівка, яку банки видають клієнтам, одержується

тільки від центральних банків. До них же для оброблення транспортними

320

компаніями доставляється готівка, що вилучається з обігу. При такій ор-

ганізації процесу витрати на утримання системи несе центральний банк.

Дещо інакше побудована система оброблення готівки в Нідерландах.

У цій країні процес оброблення готівки забезпечується створеними за

участю кількох банків касових центрів з подальшою централізацією в

центральному банку. Але при такій системі

має місце дублювання в робо-

ті, що може нести для центрального банку витратний характер.

Найбільш системним і економічним фахівцями вбачається досвід Авст-

рії, де для забезпечення оброблення грошових знаків за участю незначної

частки банків на комерційній основі створено централізовану комерційну

структуру – Центр оброблення готівки, в якій більше 90% акцій належить

Національному

банку Австрії і обробляється до 85% готівки. Клієнти бан-

ків і банківські підрозділи здають готівку через транспортні компанії без-

посередньо до Центру, завдяки чому, за рахунок скорочення кількості

операторів грошового обігу, забезпечується значна економія коштів на

оброблення готівки по банківській системі країни. Центр оброблення го-

тівки видає клієнтам банків готівку і забезпечує

нею банкомати по всій

території держави, обслуговує великі торговельні мережі, інкасує автома-

ти з продажу товарів, внаслідок чого банки майже повністю ліквідували

касові підрозділи. Всі послуги надаються Центром на платній основі.

Однак, запровадження подібної комерційної структури в Україні на

даному етапі не можна вважати за можливе і може розглядатися тільки

на

довгострокову перспективу.

Необхідність забезпечення своєчасного і якісного оброблення, транс-

портування, зберігання і обліку грошових знаків потребує невідкладного

запровадження принципово нової ефективної системи роботи з банкнота-

ми та монетами національної валюти на сучасному організаційному, тех-

нологічному і технічному рівнях. З цією метою постановою Правління

Національного банку України від 21 січня 2004 р. №

18 було затверджено

Програму вдосконалення організації готівкового обігу національної валю-

ти України на 2004–2008 роки.

На виконання завдань Програми в територіальних управліннях і в

Центральному сховищі працюють 38 автоматизованих систем оброблення

банкнот, 13 з яких оснащено модулями знищення банкнот. Використання

таких систем забезпечує автоматизоване перерахування банкнот, їх сорту-

вання на придатні та зношені, контроль

справжності банкнот і виявлення

фальшивих, пакування зношених банкнот та облік всіх операцій обробки.

Ці машини здатні обробляти 1,75 млрд. банкнот на рік, але й обсяги над-

ходжень до територіальних управлінь готівки у порівнянні з 2003 р. зрос-

ли майже втричі і в 2007 р. становили 1,95 млрд. банкнот, а за прогнозни-

ми розрахунками в 2012 р

. до установ НБУ надійде приблизно 2,3 млрд.