Сирохман І.В Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Подождите немного. Документ загружается.

Порушення технології при обробці тиском може бути причи-

ною невідповідності форми і розмірів деталей кресленням, забо-

їн, ум’ятин, подряпин, гофру.

Невідповідність форми і розмірів деталей кресленням виникає

при обробці заготовок на несправному чи застарілому обладнанні.

Цей дефект може проявлятись у неправильному профелю або не за-

повненні кутів при прокатці, у перекосі або неповній фігурі поковки

при об’ємній штамповці, у потовщенні стінок при листовій штампов-

ці, у потовщені або потоншенні стінок при листовій штамповці тощо.

Вмя’тини — це сліди від заштампованої в тіло деталі окали-

ни, частинки якої відвалюються при очищенні.

Задирки — гострі виступи на краях деталей. Вони утворюють-

ся при ковці або вирубці, коли погано підігнані частини штампу.

Подряпини виникають у вигляді вертикальних рисок на виро-

бах, які виготовляють витяжкою, при поганій обробці поверхні

штампів або коли у змазку штампів попадають піщинки, частин-

ки окалини або металевої стружки.

Гофри — це хвилеподібні складки на виготовлених витяжкою

деталях при використанні тонкого листового металу, а також при

слабкому притиску кільця-складкотримання.

Іржавіння — червоно-бурі плями. Цьому сприяє електрохіміч-

на неоднорідність олов’яного і лакового покриття. Іржавіння же-

рсті відбувається у місцях пошкодження захисного покриття.

Розрізняють три ступені іржавіння металевої тари: перший — ір-

жу легко видалити при протиранні банок ганчіркою; другий —

іржа порушила шар полуди, після протирання залишаються чорні

плями; третій — іржа утворила раковини в жерсті.

Забруднення банок і етикеток — унаслідок поганого лиття

банок після стерилізації, використання неконденсаційного клею і

в процесі транспортування і зберігання.

Неправильне наклеювання та пошкодження етикеток — уна-

слідок не відрегульованості етикетного верстата.

Потьоки — при поганій герметизації банок, унаслідок чого з

неї витікає продукт.

Деформація банок — недбале ставлення до консервів під час

укладання в транспортну тару, вантажно-розвантажувальних

операцій, транспортування, зберігання і реалізації.

Деформація днища і кришки у вигляді кутика на бортику —

внаслідок надмірного тиску в нагрітій банці, особливо при вико-

ристанні тонкої жерсті.

Потемніння внутрішньої поверхні банки «мармуровість» —

називають сульфідним потемнінням (фіолетові і чорні плями).

Причиною виникнення є реакція між сірчистими сполуками, що

утворюються при розпаді білків у процесі стерилізації, з оловом.

Схід полуди — взаємодія речовин продукту з оловом.

Бомбаж — здуття денця і кришки внаслідок утворення в бан-

ці тиску вище від атмосферного.

Розрізняють три види бомбажу:

Мікробіологічний — унаслідок життєдіяльності газоутворюючих

мікроорганізмів, спори яких зберігаються при стерилізації або мік-

роорганізмів, які проникли в банку при порушенні герметичності.

При цьому виділяються гази (NH

, сіркового, CO

, меркантани), які

тиснуть на денце кришки і банки, спричиняють здуття (бомбаж) її;

Хімічний — виникає при тривалому зберіганні. Це наслідок

взаємодії речовин продукту (органічних кислот) з поверхнею ба-

нок (металом). Водень, який виділяється під час реакції, спричи-

няє вздуття (бомбаж); фізичний — буває термічний і несправжній.

Термічний — виникає внаслідок укладання в банки холодних

напівфабрикатів, недостатнього вакуумування банок, заморожу-

вання консервів у процесі транспортування і зберігання.

Несправжній виникає при переповненні банок або неправиль-

ному їх закупорюванні.

Контрольні питання

1. Основні переваги металевих пакувальних матеріалів.

2. Для яких цілей використовується біла жерсть?

3. Які шляхи раціонального використання жерсті при виробництві тари?

4. Які види жерсті виробляють металургійні підприємства і чим во-

ни відрізняються між собою?

5. За якими ознаками класифікують білу жерсть електролітичного

лудження?

6. Чим відрізняється біла жерсть від хромованої лакованої жерсті?

7. Які основні споживні властивості алюмінієвої фольги?

8. В яких галузях промисловості використовується алюмінієва фольга?

9. Які допоміжні матеріали використовують при виробництві мета-

левої тари?

10. За якими основними ознаками класифікують металеву тару?

11. Класифікація та характеристика основних видів металевої тари

для упакування продовольчих та непродовольчих товарів.

12. Характеристика металевої консервної тари.

13. Організація контролю якості металевої тари.

14. Як здійснюють маркування металевої тари?

15. Дефекти металевої тари.

СКЛО І СКЛЯНА ТАРА

4.1. Скло і склотарна галузь

Скло вважається другим після бронзи матеріалом, створеним

руками людини більше 5000 років тому. Нова технологія виготов-

лення скляних виробів методом дуття з’явилася у 200 р. до н.е.

Скло спочатку стало атрибутом королівських дворів, а потім важ-

ливим елементом розвитку торгівлі. Воно продовжує відігравати

значну роль у нашому житті й сьогодні (пляшки, банки, ампули

тощо).

Скло має ряд особливо цінних переваг:

• хімічна нейтральність забезпечує збереження харчових про-

дуктів без суттєвих змін;

• прозорість особливо цінна для деяких харчових продуктів, хо-

ча вимагає додаткового захисту від дії світла; для більшості видів;

• міцність та стійкість до навантажень забезпечує розливання,

закупорювання, в окремих випадках — вакуумування;

• стійкість до внутрішнього тиску дає змогу випускати газо-

вані напої та аерозольні товари;

• стійкість до нагрівання. Скло витримує температуру до 500 °С,

хоча різка зміна температури не повинна бути надвеликою та

швидкою. Значна кількість товарів фасується в нагрітому стані

або після фасування проводиться їх стерилізація.

Серед недоліків скла можна виділити крихкість та велику пи-

тому вагу. За останні роки маса скляних пляшок та банок значно

зменшилася, проте транспортні витрати порівняно вищі, ніж в

інших упаковках.

Для скла характерні технологічні властивості (в’язкість, поверх-

невий натяг, кристалізаційна здатність) та експлуатаційні (оптич-

ні, термічні, хімічні та механічні).

Згідно з гідролітичною класифікацією існує п’ять класів скла:

¾ I клас — скло , яке не розчиняється водою (кварцове скло);

¾ II клас — стійке скло (хіміко-лабораторне скло та окремі

види тарного скла);

¾ III клас — тверде апаратне скло (більшість тарного скла та

промислове скло);

¾ IV клас — м’яке апаратне скло;

¾ V клас — нестійке скло (легко розчиняється у воді).

Для виробництва тарного скла використовуються такі основні

матеріали — кварцовий пісок, сода, сульфат, доломіт, вапняк,

глинозем, польові шпати. Допоміжними матеріалами при вироб-

ництві скла є: освітлювачі, знебарвлюючі речовини, барвники,

окислювачі, відновлювачі.

Виробництво тари зі скла в Україні має давні традиції. На її

території розміщено 68 підприємств, які включають близько 150

скловидних печей, загальною потужністю майже 1 млн т скломаси

на рік. Наприкінці 80-х років в Україні вироблялось 2,2—2,3 млрд

умовних (у перерахунку на 0,5 л) пляшок та банок.

Склотарна галузь помітно розвивається завдяки підвищенню

попиту на пиво і лікеро-горілчані вироби. Важливим стимулом у

цьому можна вважати визначеним фактором покупки безпеку для

здоров’я споживача, а екологічні аспекти тари і упаковки відне-

сені до першочергових пріоритетів вибору.

Загальний обсяг ринку склотари в Україні становить приблиз-

но 628 тис. т у натуральному вимірі або 147 млн $ у грошовому.

Основним споживачем склотари в нашій країні є харчова проми-

словість, частка якої досягає 94 % (591 тис. т) обсягу ринку в на-

туральному і 85 % (125 млн $) у грошовому вимірі. Друге місце

за обсягом споживання займає тара для медичної промисловості з

показниками, відповідно, 4 % (23,9 тис. т) і 11,2 % (16,4 млн $).

На парфумерне скло припадає всього 1,3 % обсягу ринку в нату-

ральному виразі (рис. 4.1).

49%

37%

10%

Пляшки Консервна тара

Парфумна тара Тара для медичних препаратів

Рис. 4.1. Асортиментна сегментація загального обсягу склотари, %

Більшість компаній в Україні виготовляє безкольорову скло-

тару (14 заводів), зелену і оливкову виробляє 4 підприємства, ко-

ричневу — лише одне. Виробництвом склобанок і склопляшок

займається 7 підприємств, лише пляшок — 7, лише банок — 3

підприємства. За даними асоціації «Скло України», у 2003 р. в

цілому по галузі спостерігаються збільшення обсягів виробницт-

ва на 14 % (табл. 3.1; рис. 3.1; 3.2).

Таблиця 4.1

ВИРОБНИЦТВО СКЛОТАРИ В УКРАЇНІ, 2003—2004 рр.

Виробник

Виробництво склотари в

І кварталі 2003р., млн шт.

Частка, %

Виробництво склотари в

І кварталі 2004р., млн шт.

Приріст/спад, %

Частка, %

ВАТ «Гостомельський склозавод» 65,1 14,5 74,6 15 11,8

ТОВ «Бучанський завод склотари» 33,5 7,44 69,2 107 11

ЗАТ «Укрсклопром» 81,5 18,1 66,1 –19 10,4

ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» 42,9 9,5 55,4 29 8,7

ЗАТ «Керченський скляний комбінат» 0,0 0 50,3 — 8

ВАТ «Рокитнянський скляний завод» 37,0 8,22 50,1 35 7,85

ТОВ «Вольногорське скло» 24,6 5,5 46,1 87 7,3

ЗАТ «Костопільський завод склови-

робів»

18,2 4 45,9 152 7,25

ЗАТ «Київський склотарний завод» 31,4 6,67 44,1 40 6,9

ВАТ «Біомедскло» 19,3 4,3 24,0 24 3,8

ТОВ «Торгова компанія «Кристал» 13,3 2,95 22,8 71 3,6

ВАТ «Пісковський завод скловиробів» 30,4 6,75 20,7 -32 3,3

ТОВ «Артемівський завод скловиробів» 14,4 3,2 17,1 19 2,7

ВАТ «Сим

опільський склота

ний

завод»

9,9 2,2 15,1 53 2,4

ТОВ СПП «Скло» 13,2 2,9 14,4 9 2,3

Закінчення табл. 4.1

Виробник

Виробництво склотари в

І кварталі 2003р., млн шт.

Частка, %

Виробництво склотари в

І кварталі 2004р., млн шт.

Приріст/спад, %

Частка, %

ТОВ «Південно-українська скляна компа-

нія»

8,41,878,2 -2 1,3

ТОВ «Рогачинський» 3,6 0,8 7,7 114 1,2

ТОВ «Парфумерно-косметичний ком-

бінат «Росо»

0 0 1,4 - 0,2

ТОВ ПКБ «Биковське скло» 3,4 0,76 0 - 0

ТОВ ПКБ «Свалява-скло» 0,2 0,04 0 - 0

Усього 450,3 100 633,2 41 100

Останніми роками помітно зріс імпорт склотари (об’єми

експорту). Це пояснюється тим, що темпи зростання скляної

промисловості значно відстають від показників виробництва

алкоголю.

Більша частина експортованої продукції у склотарі (до 90 %)

відправляється в Росію, незначна частка — у Молдову (3 %), Бі-

лорусь (2 %), Латвію (2 %) і Литву (1 %).

8,5

6,7

5,5

4,5

12,8

Гостомельський склозавод

Рокитнянський склозавод

«Консюмерс-Скло-Зоря»

«Вольногорське скло»

Костопільський завод скловиробів

«Біомедскло»

«Кристал»

«Скло»

Інші

Рис. 4.2. Структура ринку

виробництва склотари, %

6,7

8,5

12,8

5,5

4,5

Гостомельський склозавод

Рокитнівський склозавод

«Консюмерс-Скло-Зоря»

«Вольногорське скло»

Костопільський завод скловиробів

«Біомедскло»

«Кристал»

«Скло»

Інші

Рис. 4.3. Виробництво пляшок в Україні, І квартал 2004 р., %

Розвиток українського ринку склотари в сегменті горілчаних

пляшок значною мірою визначається тенденціями на ринку горіл-

ки і продовжує інтенсивно розвиватися (рис. 4.2—4.4).

Обсяг сучасного українського ринку в сегменті горілчаних

пляшок становить 600 млн шт. на рік. Із них близько 210 млн

пляшок припадає на ексклюзивну тару. Значними споживачами

пляшок є такі бренди-лідери, як Nemiroff, «Союз-Віктан», «Геть-

ман», «Олімп», «Мягков», які разом займають приблизно 64 %

горілчаного ринку.

600

300

125

1000

150

175

алкогольна

пивна

безалкогольна

консервна

інша

винна

Рис. 4.4. Прогнози обсягів виробництва склотари

в 2004 р., млн шт.

Основні виробники горілчаної тари в Україні, у свою чергу,

представлені підприємствами ВАТ «Гостомельський склозавод»,

ВАТ «Рокитнянський склозавод». ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»,

ТОВ «Вольногорське скло». Підприємства повністю модернізують і

збільшують виробничі потужності (рис. 4.5), що дає змогу випуска-

ти склотару високої якості — якісні горілчані пляшки для торгових

марок «Первак», «5 Капель», «Пісня», «Київ», «Старий друже»,

«Шустов», «Мягков», «Карат», «Наливайко», «Львів».

Торгова компанія «Кристал»

Костопільський склозавод

«Вольногорське скло»

«Консюмерс-Скло-Зоря»

Рокитнянський склозавод

Інші виробники

Гостомельський склозавод

Рис. 4.5. Виробництво пляшок в Україні,

І кв. 2004 р., %

У галузі запроваджено технологію вузькогорлого пресовидуван-

ня — narrow neck press and blow (NNPB), що дає можливість отри-

мати склотару полегшеної маси. Швидкість ліній становить близько

220 пляшок за хвилину. Головна відмінність нового методу від тра-

диційного подвійного видування в тому, що в чорновій формі

«пулька» (заготовка пляшки) не видувається, а пресується за до-

помогою металевого плункера, після чого видувається в чистовій

формі. Маса краплі контролюється лазерним детектором. Метод

вузькогорлого пресовидування не тільки дає змогу позбутися оптич-

ного ефекту «пояса» на пляшці, а й забезпечує рівномірний розпо-

діл скла стінками пляшки, що дає значну (до 30 %) економію ма-

теріалу і підвищення міцності склотари. Ідеально товщина стінки

по всьому корпусу пляшки (1,8—2 мм) забезпечує практично по-

вну відсутність «критичних» місць. Тара, вироблена за допомогою

нової технології, дає змогу споживачеві знизити витрати на транс-

портування та мінімізувати биття на швидкісних лініях розливання.

4.2. Скляна тара

Значну питому вагу в тарообігу займає скляна тара. Скляною

тарою називають групу скляного посуду, яка призначена для фа-

сування, транспортування, зберігання і використання при спожи-

ванні різних продуктів. Скляна тара є незамінною для упакування

багатьох харчових продуктів і напоїв.

За призначенням скляну тару поділяють на: пляшки для хар-

чових продуктів, банки для харчових продуктів, пляшки і банки

для дитячого харчування, пляшки і банки для товарів побутової

хімії, банки і флакони для парфумерно-косметичної продукції,

тара скляна для лікарських засобів.

Залежно від виду рідини для розливу пляшки поділяють на

групи (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛЯШОК

Номе

ру

пи

пляшок

Найменування рідини, що розливається

Вміст СО

(тиск СО

), % кПа

1 Шампанське, вина грайливі 0,55 (350) і більше

Вина газовані

Винні напої газовані

0,37 (200) і більше

0,30 (150) і більше

3 Безалкогольні напої сильногазовані Більше 0,40 (230)

Пиво

Безалкогольні напої:

середньогазовані

слабогазовані

0,30 і більше

0,30 до 0,40

(

150—230

)

0,20 до 0,30 (65—150)

Ха

чові

ідини, які не містять СО

: соки,

спи

т, го

ілка, ліке

о-го

ілчані ви

оби,

коньяк, винні напої, рослинна олія

—

Скляну тару поділяють на вузькогорлу (внутрішній діаметр

горла до 30 мм) і широкогорлу (внутрішній діаметр горла більше

30 мм).

Вузькогорла скляна тара виготовляється із знебарвленого, на-

півбілого і забарвленого світлозахисного скла і поділяється на

такі види:

• Пляшки для харчових продуктів із знебарвленого скла.

1. Пляшки для розливання марочних вин під кроненкоркове

закупорювання, під закупорку поліетиленовою і корковою проб-

ками, алюмінієвим ковпачком (тип І, номінальна місткість 750

мл, 500 мл, 375 мл).

2. Пляшка для розливання вищих сортів горілки і коньяків

під закупорювання корковою пробкою, алюмінієвим і нагвинчу-

ючим ковпачком (тип III, номінальна місткість 500 мл, 250 мл).

3. Пляшка для розливання горілки під закупорювання алю-

мінієвим ковпачком (тип V, номінальна місткість 100 мл).

4. Пляшка фігурна №1 для розливання лікерів під закупорюван-

ня алюмінієвим ковпачком (тип VI, номінальна місткість 500 мл).

5. Пляшка фігурна №2 для розливання наливок, настойок під

закупорювання алюмінієвим ковпачком (тип VII, номінальна міс-

ткість 500 мл).

6. Пляшка фігурна «Мисливська» для розливання гірких на-

стойок під закупорювання алюмінієвими і нагвинчуючими ков-

пачками (тип VIII, номінальна місткість 250 мл).

7. Пляшка фігурна «Вишнева» для розливання наливок, на-

стойок під закупорювання алюмінієвим ковпачком (тип IX, номі-

нальна місткість 500 мл, 250 мл).

• Пляшки для харчових продуктів із напівбілого або знебарв-

леного скла.

1. Пляшка для розливу різних консервованих продуктів під

кроненкоркову закупорку (тип СКК 26-1, номінальна місткість

125 мл, тип СКК 26-2, номінальна місткість 250 мл).

2. Пляшка для розливання горілки і горілчаних виробів під

закупорку алюмінієвим ковпачком (тип IV, номінальна місткість

250 мл, 500 мл).

3. Пляшка для розливання безалкогольних напоїв під кроненко-

ркову закупорку (тип XI, номінальна місткість 500 мл, 330 мл).

4. Пляшка для розливання олії під закупорку пробкою або

алюмінієвим ковпачком (тип XIV, номінальна місткість 544 мл,

272 мл).

• Із забарвленого скла.

1. Пляшка із темно-зеленого скла для розливання виноград-

них і фруктово-ягідних вин під закупорку кроненкорковою, полі-

етиленовою або корковою пробкою і алюмінієвим ковпачком

(тип І, номінальна місткість 750 мл, 500 мл, 375 мл).

2. Пляшка із темно-зеленого скла для розливання шампансь-

ких вин під закупорку поліетиленовою або корковою пробкою

(тип II, номінальна місткість 800 мл, 400 мл).

3. Пляшка із темно-зеленого або оранжевого скла для розли-

вання пива і мінеральної води під закупорку кроненкорковою

пробкою (тип X, номінальна місткість 500 мл, 330 мл).

Широкогорла скляна тара виготовляється із знебарвленого,

напівбілого, забарвленого скла. До неї належать такі види

тари:

• Тара для харчових продуктів із знебарвленого або напівбіло-

го скла.

1. Пляшка для розливання пастеризованого молока і молоч-

них продуктів під закупорку алюмінієвим ковпачком і комбіно-

вану закупорку картонним кружком або алюмінієвим (тип XII,

номінальна місткість 1000 мл, 500 мл і 250 мл).