Сирохман І.В Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Подождите немного. Документ загружается.

121

Тара з таких матеріалів, зберігає свою форму і пружні властивос-

ті в діапазоні температур від – 60 до 75 °С. Спінений полістирол за-

стосовується для виготовлення різноманітних виробів методом тер-

моформування (прокладки в ящиках для яблук, коробки для

фасування яєць, таці і лотки для фасування яєць, м’яса, риби тощо).

Перспективними співполімерами ПС є АВС-пластики, які міс-

тять 5—35 % акрилонітрилу, 10—40 % бутадієну і 25—80 % стиро-

лу. Залежно від складу цих компонентів формуються відповідні

властивості матеріалу. Порівняно з УПС, АВС-пластики мають бі-

льшу ударну в’язкість, хімічну стійкість і пластичність. Промисло-

вістю випускаються АВС-пластики марок САН («стирол-акрилоні-

трил») і різних модифікацій: МСН, АТ-2, АВС. Їх використовують

для виготовлення різноманітних банок і таць.

Плівкові полімерні матеріали випускаються різних торгових

марок, деякі з них представлені в табл. 5.5.

Таблиця 5.5

ДЕЯКІ ТОРГОВІ МАРКИ ПОЛІМЕРНИХ ПЛІВОК

Плівки Торгові марки

Целюлозні Етоцел, Ет

ол, Тенайт-ацетат, Тенайт-б

ти

ат,

Целофан

Із співполіме

ру

етилен

з вінілацетатом

Адмер, Евафільм, Целофлекс

Поліамідні Боніл, Дайамірон, Емблема, Зайтел, Іпплон, Кап-

рон, Найлон (полікапролактам), Плаксон, Ріль-

сан, Саданіл

Полівінілденхлоридні Вестан, Іксан, Крайова, Курехален, Саран

Полівінілхлоридні Геон, Клістрон, Коопані, Крехалон, Опалон, Су-

мі лайн, Туттадерма, Фаблон

Поліетиленові Алатон, Асахі, Вестолен,

, Елатон, Лой

ен,

Ма

лекс, Моплен, Нова текс, Полі

ан, Телекс,

Хостален, Хай-факс

Поліетилентерефталатні Естар, Лавсан, Луміррон, Майлар, Мелінекс, Тео-

фан, Тетерон, Хоставан

Полікарбонатні

лон, Лексан, Мак

олон, Ме

лон, Пенлайм,

Юпілон

Поліпропіленові Капафільм, Мірейфан, Торейфан, Треспофан

Полістирольні Люстрекс, Поліфлекс, Стилекс, Стирон, Стиро-

ніль, Стирофлекс

122

Термоусадкові і стретч-плівки

Термоусадкова — це полімерна плівка, що скорочується під

дією температури, вищої за температуру розм’якшення полімеру.

Її одержують розтягуванням полімерного матеріалу у високоелас-

тичному нагрітому стані з наступним охолодженням. Унаслідок

цього відбувається направлена орієнтація молекулярних ланцю-

гів полімеру та виникнення в них напруги. При охолодженні, за-

твердінні ці деформації і напруги фіксуються у матеріалі. Повто-

рне нагрівання в таких плівках зумовлює релаксаційні процеси,

а матеріал прагне повернутися до своїх початкових розмірів. Цю

властивість зворотного повернення називають «пам’яттю поліме-

ру» або термоусадкою.

Термоусадкові плівки можуть виготовлятися із кристалізова-

них поліефірів ПЕНТ, ПЕВТ, ПП, співполімерів етилену з вініл-

ацетатом, ПВХ, ПС, ПА, гідрохлориду каучуку.

Важливими характеристиками термоусадкових плівок є сту-

пінь і напруга усадки. Остання виникає в орієнтованому матеріа-

лі при нагріванні і залежить від температури та тривалості нагрі-

вання плівки.

Термоусадкові плівки виготовляють товщиною від 30 до 300 мкм

у вигляді полотна, напіврукава, рукава переважно із поліетилену

низької густини, який має задовільну механічну міцність в інтер-

валі температур від –50 до +50 ºС, легку зварюваність, еластич-

ність та інертність щодо більшості упакованих продуктів, має не-

високу ціну. Вони призначені як для пакування вантажів на

піддонах, так і для пакування картонних пачок, коробок, пляшок,

металевих банок тощо.

Поліетиленові термоусадкові плівки мають високі механічні

властивості, але обмежену прозорість і невисоку якість зварювання,

які погіршують зовнішній вигляд упакованого продукту. Тому їх не

використовують для пакування малогабаритних товарів з привабли-

вим зовнішнім виглядом і підвищеними вимогами до якості упаков-

ки. Високопрозорі термоусадкові плівки (ВТП) виробляють: поліві-

нілхлоридні (ПВХ) і полеолефінові (ПО). Часом їх називають

«тонкими», завдяки незначній товщині — 12—40 мкм порівняно зі

звичайними ПЕ, які мають товщину 40 мкм і більше. Високопрозорі

термоусадкові плівки широко застосовують у країнах Західної Єв-

ропи для пакування малогабаритних легких товарів (відеокасети,

компакт-диски, коробки для цукерок, піци, групової упаковки кон-

дитерських виробів, косметичних товарів тощо).

123

Основну частку упакованих у ВТП виробів направляють у су-

пермаркети, які зацікавлені у привабливому вигляді товарів. Для

пакування у ВТП використовують недороге і нескладне облад-

нання.

Перевагами ВТП вважають низьку вартість упаковки і облад-

нання для термоусадки, простоту технологічного процесу, уні-

версальність використання, добру прозорість і естетичність, за-

безпечення захисту упакованої продукції, неможливість несанк-

ціонованого відкривання.

Із ПВХ і ПЕ виробляють також інші види плівок з відповідним

ступенем термоусадки в різних напрямах. Ці плівки використо-

вують у виготовленні термоусадкових етикеток для пляшок, ба-

нок та іншої тари.

Термоусадкові плівки із ПВХ — одношарові, однорідні, ви-

готовлені із сумішей «dry blend», сумішей полівінілхлориду з

пластифікаторами, стабілізаторами, барвниками, антиблокую-

чими засобами, добавками, які запобігають склеюванню плівки

і покращують її ковзання. Внесені добавки поліпшують техні-

чні характеристики, але не дають можливості надалі провести

їх рециклінг.

Під час зварювання цих плівок виділяються токсичні гази:

хлористий водень (HCl), діоксини (PCDD), фурани (PCDF). При

контакті плівки з харчовими продуктами слід контролювати

вміст добавок та мономеру хлорвінілу, який може викликати за-

хворювання на рак.

Термоусадкові плівки із поліолефінів. Поліолефіни — важлива

група полімерів, 80 % яких складає поліетилен, поліпропілен і

поліефіри. Плівки поліолефінові — це високопрозорі три- і п’яти-

шарові термоусадкові із ПЕ та поліпропілену (ПП). Основними

вважаються такі типи плівок як ПЕ/ПП/ПЕ; ПЕ/ПЕ/ПЕ;

ПП/ПЕ/ПП; ПП/ПП/ПП. Подібні комбінації зустрічаються і у

п’ятишарових плівках.

Виділяють плівки залежно від: призначення (для заморожених

продуктів, непродовольчих товарів); товщини і ширини; виду

(напіврукав для простих пакувальних обладнань або стрічка для

високопродуктивних автоматів).

Плівки поліолефінові порівняно з плівками із ПВХ більш ела-

стичні (навіть при t –30 °С, тоді як плівка із ПВХ при цьому руй-

нується), з високими механічними властивостями, і завдяки цьо-

му товщина їх може бути на 25 % нижчою, ніж плівок із ПВХ

(табл. 5.6).

124

Таблиця 5.6

ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМОУСАДКОВИХ ПЛІВОК ІЗ ПВХ І ПО

Характеристика Плівки із ПВХ Поліолефінові плівки

Щільність, г/см

1,38 0,90—0,95

Мінімальна товщина 15 12

Температура усадки, ºС 80—120 130—160

Усадка, % 10—40 0,70

Прозорість, % 88,5 93,5

Ст

пінь

озтяг

вання

(15 мкм), %

40 73

оп

стима темпе

ат

ур

зберігання, ºС

0… + 20 – 30… + 28

Зварювання

Поява шкідливих запа-

хів, зва

ний шов має

гост

і кінці і низьк

міцність на

оз

ив,

можливе склеювання з

рамкою

Не має токсичних за-

пахів, кінці зварюваль-

ного шва гнучкі, ве-

лика механічна міц-

ність шва

Еластичність

Слабка, упаковка рветь-

ся під час транспорту-

вання і п

и низьких

температурах

Висока, зберігається ці-

лісність

паковки п

темпе

ат

ур

ах нижче

0 °С

Екологія

Під час спалювання

тво

юються токсичні

гази, проблеми з реци-

клінгом

Під час спалювання

утворюється СО

, пари

води, можлива утилі-

зація і рециклінг

Стретч-плівка (розтягувальна від англійського stretch — по-

довження) — сучасний пакувальний матеріал, здатний розтягува-

тися з видовженням до 300 %, а потім повертатися у початковий

стан. Завдяки попередньому розтягуванню плівки перед обмоту-

ванням вантажу, за рахунок його прагнення повернутись у вихід-

ний стан, діє утримуюча сила, яка забезпечує надійну фіксацію

вантажу під час транспортування і вантажно-розвантажувальних

роботах. Крім того, при накладанні шару на шар у розтягнутому

стані стретч-плівка «самоприлипає», збільшуючи свою міцність

до розриву, проколювання, ударів і продавлення.

За видом використаної сировини стретч-плівки поділяють на :

полівінілхлоридні, поліетиленові (ЛПЕНТ і сумішей на його ос-

нові) і плівки зі співполімерів етиленвінілацетатів (ЕВА).

125

Для групової і транспортної упаковки в основному застосову-

ють стретч-плівки із поліетилену при закріплені готової продук-

ції на піддонах-палетах шляхом ротаційного, ручного або авто-

матичного обмотування (штабелювання).

Стретч-плівки для машинного пакування поділяються на кате-

горії: для напівавтоматичних машин низької продуктивності, для

автоматичних пакувальників високої продуктивності, спеціальні,

тонкі (до 8,5 мкм); товсті (до 50 мкм), стійкі до проколів, дії УФ-

променів, оброблені антистатиком тощо.

Транспортне пакування в термоусадкову плівку може бути

груповим і штабельним.

Групова упаковка передбачає комплектування набору (групи)

із декількох однотипних або різнотипних виробів (пакувальних

одиниць), скріплених оболонкою у щільний пакет із термоусад-

кової плівки. При цьому вироби укладаються на спеціальні про-

кладки, лотки, підкладні листи, рамки, які разом з оболонкою ви-

конують функцію транспортної упаковки. Така плівка застосо-

вується для пакування вино-горілчаних виробів, соків, міне-

ральної води (у ПЕТ-пляшках і склотарі), продукції консервних

заводів, олійножирових комбінатів.

Термоусадкові плівки забезпечують скріплення вантажів

будь-якої форми, монолітність пакета, міцне скріплення вантажу

з піддоном, повну механізацію процесу, захист вантажу від впли-

ву довкілля, візуальний контроль.

Стретч-плівка недостатньо міцно скріплює вантаж з піддоном,

а монолітність упаковки досягається тільки при додатковому ви-

користанні верхнього пакувального листа. Можливість перегру-

пування вантажів у стретч-плівці на проміжних складах недостат-

ньо зберігає товар, тоді як термоусадкова плівка — забезпечує

недоторканість вмістимого пакета на шляху до споживача.

Важливою перевагою термоусадкової плівки при формуванні

групової упаковки вважають можливість захисту вмістимого від

фальсифікації (особливо лікеро-горілчаних виробів) шляхом на-

несення фірмового логотипу або іншої інформації на товар

(штрих-код, дата випуску тощо) чи використання індивідуально-

го кольору плівкового полотна.

Завдяки термоусадковій плівці можна здійснювати обандеро-

лювання або повне загортання, тоді як стретч забезпечує тільки

повне загортання, що призводить до труднощів при ручному за-

вантаженні.

При штабельному пакуванні штучних виробів, транспортних

одиниць або пакетів на плоскому піддоні чи без нього формують

126

багатоярусний транспортний пакет, блок-пакет (мішки, коробки,

лотки з банками, пляшки тощо) і зверху закривають чохлом із

термоусадкової плівки. Після усадки утворюється компактний

штабель, який можна легко переміщувати підйомно-транспорт-

ними засобами.

Економічна ефективність застосування термоусадкової плівки

більш висока тоді, коли вимагається матеріал більшої товщини.

Прикладом можуть служити усадкові чохли із ПЕВТ для паку-

вання важких вантажів, штабелів склотари, мішків із сипкими

матеріалами на піддонах. Для групової упаковки підбирають плів-

ку товщиною 50-100 мкм, а для пакетування на піддонах (штабе-

льної упаковки) — товщиною 100—300 мкм.

Для відповідного пакування використовують певне термоусад-

кове обладнання. Процес пакування в термоусадкових машинах

(автоматичних або напівавтоматичних) передбачає обрізування

плівки, запаювання і безпосередню усадку. Групову упаковку

скляних, полімерних і металевих банок, скляних і ПЕТ-пляшок

здійснюють на тунельному або рамковому обладнанні. У тунель-

них печах охоплена плівкою упаковка рухається через термоусад-

кову камеру. На рамкових лініях нагрівання і усадки плівки здій-

снюється за допомогою рам, де розміщені газові або електропро-

меневі нагрівачі.

На напівавтоматичних тунельних лініях пакують пляшки, бан-

ки, коробки, ПЕТ-пляшки, пакети з крупою, борошном, молоком.

Автоматичні тунельні лінії використовують для пакування напоїв

у скляних пляшках (пиво, горілчані і безалкогольні напої), алю-

мінієвих банках (з алкогольними і безалкогольними напоями) і

скляних банках (з джемами, маринадами, кетчупами, дитячим

харчуванням), продукти у прямокутній упаковці типу паперових

пакетів із сипкими продуктами (борошном, пластівцями, молоч-

ними продуктами тощо).

Пакування у стретч-плівку штабельованих вантажів має ряд

переваг:

• менші витрати матеріалу за рахунок високого рівня поперед-

нього розтягування;

• відпадає необхідність у складному обладнанні і високих за-

тратах енергії при пакуванні;

• усувається необхідність у додаткових засобах фіксації за ра-

хунок здатності шарів плівки при стиканні прилипати один до

одного;

• висока прозорість, що полегшує контроль вмістимого;

• можливість ручного обмотування.

127

Пакування у стретч-плівку здійснюється за допомогою спеціаль-

них машин — палетайзерів. Їх можна легко настроювати на відпо-

відну висоту предметів (штабелю), механічно регулювати розтягу-

вання плівки і швидко замінювати рулон з плівкою. Напівавто-

матична модель включає ручне або електромагнітне гальмо розтя-

гування плівки, а автоматична — має систему попереднього розтя-

гування плівки з електронним управлінням. Продуктивність палето-

укладачів складає від 10 до 60 піддонів на годину. Вітчизняні пале-

тообгорткові машини здатні пакувати палети з банками, скляними

пляшками, молочними пакетами, пакетами із сипкими продуктами.

У майбутньому очікується значне збільшення використання палет-

ної стретч-плівки за рахунок росту крупногабаритних паків.

5.3 Багатошарові

і комбіновані матеріали

Термін «багатошарові матеріали» застосовують для групи ма-

теріалів, які складаються тільки з шарів синтетичних матеріалів,

тоді як комбіновані містять шари матеріалів різного типу — па-

пір, фольга, тканина тощо. Комбіновані і багатошарові матеріали

використовують для пакування у значній кількості, завдяки не-

обмеженим комбінуванням властивостей:

• вибором складу композиційного матеріалу;

• встановленням порядку чергування шарів;

• забезпеченням необхідного рівня адгезійної взаємодії між

шарами;

• вибором оптимальної технології та устаткування для одер-

жання конкретного матеріалу.

Методи отримання багатошарових матеріалів. Багатошарові

матеріали отримують шляхом ламінування або співекструзії. Ла-

мінування — це з’єднання плівок шляхом склеювання. Слова «ла-

мінування» і «каширування» є синоніми: в англійській мові —

«lamination», а в німецькій — «kaschieren».

Існують різні технології клейового ламінування (мокре, сухе, під

тиском, з використанням розплавлених мас). Клейове ламінування

передбачає використання різних типів поліуретанових клеїв. Вибір

того чи іншого виду клею залежить від можливостей ламінуючого

обладнання і кінцевих властивостей, які ставляться до ламінату.

Воскове каширування застосовують переважно для виготовлен-

ня таких комбінованих матеріалів: алюмінієва фольга/папір, ОПП/па-

128

пір, ПЕТ/папір. Сполучним шаром служать вуглеводневі мікровос-

ки, модифіковані різними органічними добавками.

Екструзійне ламінування передбачає використання розплаву

ПЕНТ для створення комбінованих пакувальних матеріалів, пе-

реважно алюмінієва фольга/папір. Цей же принцип використову-

ється для отримання ламінованого паперу і структур типу

ОПП/ПС, де товщина шару менше 20 мкм.

Найбільш перспективним напрямом вважається співекструзія, тоб-

то екструзія декількох полімерів у багатошарову структуру. Сполу-

чення шарів проходить у стадії розплаву. Під час визначення кількості

шарів плівки враховують усі шари. Отримані таким способом плівки

мають високі експлуатаційні характеристики порівняно з клейовими

ламінатами, які можуть розшаровуватись. Імпортні матеріали, отри-

мані методом співекструзії, дешевші, ніж клейові на 15—20 %.

Термокаширування відбувається шляхом подавання пари (до

180 °С) між матеріали, які мають термосклеювальні шари.

Порядок чергування шарів визначається його функціональним

призначенням. Зовнішній шар захищає упакований продукт від

впливу навколишнього середовища, а також є основою для нане-

сення друку. Ним служать двовісноорієнтовані поліефірні, полі-

пропіленові або поліамідні плівки, папір чи картон. Внутрішній

шар забезпечує герметизацію пакування, а середній або зовніш-

ній — формує бар’єрні властивості.

Монолітність композиційного пакувального матеріалу досяга-

ється за рахунок адгезії.

Двошаровий матеріал для упакування харчових продуктів

складається із целофану і поліетилену і відомий під фірмовими

назвами ПЦ-2, ПЦ-4, «Віскотен», «Метатен», «Целотен», «Ламі-

тен», «Целоглас-ПЕ» тощо. Цей матеріал поєднує міцність і газо-

непроникність целофану з паронепроникністю, водостійкістю і

здатністю до термічного зварювання поліетилену.

Двошаровий матеріал «поліефір-поліетилен» («лавсан-полі-

етилен») відомий під назвами ЛП-1, ПНЛ, СП-2, а за кордоном —

під фірмовими назвами «Майлар-ПЕ», «Хостафан-ПЕ», «Терфан-

ПЕ», «Майлотен», «Скотчпак», «Екструестер» тощо. Порівняно з

попередніми ці плівки міцніші, вони вологостійкі, придатні до

експлуатації в інтервалі температур від – 70 °С до +100 °С. Плівка,

що містить шари поліакрилнітрилу і ПЕНГ, застосовується для

упакування свіжого м’яса, жирових і жировмісних продуктів, ка-

ви, прянощів та інших ароматизованих продуктів.

Створено новий вид багатошарових плівок для харчових про-

дуктів з використанням поліамідної смоли. Вважається, що вона

129

має знижену собівартість, відрізняється поліпшеним бар’єрним

захистом щодо дії кисню і може бути використана разом з інши-

ми плівками, наприклад із поліетиленом низької густини.

Двошаровий матеріал «поліамід-поліетилен» («алкорон», «ком-

бітен», «екструамід») у вітчизняній практиці застосовується для

виготовлення плівок вакуумного пакування харчових продуктів.

Ламінати БІПАН/ФАЛ/ПЕ і ПЕТ/ФАЛ/ПЕ характеризуються

високими бар’єрними властивостями і можуть використовува-

тись для пакування різних груп продовольчих товарів.

Тришарові плівки ПЕ-ПА-ПЕ можуть піддаватися глибокій

витяжці. Матеріал ПА-ПВДХ-ПЕ дає змогу одержувати пакувальну

плівку з підвищеними захисними властивостями. За потреби

отримати прозорий пакувальний матеріал з мінімальною газо- та

ароматопроникністю, до його складу вводять ПЕТ, поєднуючи

чотири, п’ять і більше компонентів, наприклад, Пелак-4 (ПЕНГ-

ПЕТФ-ПЕТФ-ПЕНГ), Полак-4 (ПП-ПЕТФ-ПЕТФ-ПП).

Запатентовано упаковку для напіврідких сумішей, яка викона-

на у вигляді мішка із гнучкого полімерного ламінату, що має від-

повідну кисне- і вологонепроникність. Для неї може використо-

вуватись поліетиленова основа з покриттям із співполімеру,

етилену та полівінілового спирту. Матеріал упаковки захищає

продукт від дії кисню і вологи, попереджуючи його псування.

Використаний ламінат також може бути металізованим.

Запатентовано рукавоподібну оболонку для харчових продуктів,

складові якої можуть переноситись на упакований виріб. Вона

складається із розміщеної ззовні багатошарової бар’єрної оболонки

певної кисне- та паропроникності на основі поліаміду, поліолефінів,

складного поліефіру, полівіліденхлориду, полівінілхлориду, полі-

стиролу або відповідних співполімерів. Усередині розміщена рука-

воподібна оболонка, яка містить близько 1 % барвника, що перено-

ситься, ароматизатори і/або смакові добавки. Внутрішня оболонка

виготовляється із регенерованої целюлози, суміші із термопластич-

ного крохмалю або його термопластичної похідної та іншого полі-

меру (поліуретан), паперу, текстильного або нетканого матеріалу.

Особливо високі бар’єрні властивості, газо-, паро-, аромато- і

світлонепроникність багатошаровій плівці забезпечує алюмінієва

фольга (ФАЛ). При товщині 25 мкм фольга практично непроник-

на для парів і газів. Більш тонка фольга має мікроотвори, крізь

які можуть проникати пари і гази. Однак навіть найтонша (до

7 мкм) фольга має паропроникність на 1-2 порядки нижче, ніж

звичайні полімери. Крім того, при сполученні ФАЛ з полімерами

відбувається «заліковування» дефектів фольги, у результаті чого

130

бар’єрні властивості підсилюються. Так, при сполученні алюміні-

євої фольги товщиною 9 мкм із ПЕ-плівкою товщиною 27 мкм

паропроникність складає менше 0,0003 г/м

протягом 24 годин. Це

значно менше, ніж у фольги товщиною 9 мкм і в ПЕ-плівки товщи-

ною 27 мкм. ПЕТ чи ПА також мають низьку проникність до газів,

але при цьому співекструдовані плівки на їхній основі можуть бути

високопрозорими. Застосування ПЕНГ, ЛПЕНГ чи БОПП збільшує

вологонепроникність, поліпшує міцність і зварюваність плівок.

У цілому, гнучкі багатошарові ламінати і співекструдати ма-

ють властивості, недосяжні для полімерних моноплівок, алюміні-

євої фольги, паперу і картону з покриттями, аналогічно іншим

пакувальним матеріалам.

Високобар’єрні (high barrier) пакувальні плівки являють собою

багатошарові полімерні або комбіновані матеріали (співекстру-

довані, кашировані, ламіновані, з напилювальним покриттям та

ін.), які містять у своєму складі непроникні для газів, парів води і

ароматичних речовин, полімерні або металізовані полімерні шари

на основі ПА, ПВС, ПВДХ, ПЕВ.

Багатошарові пакувальні плівки відрізняються високими захис-

ними властивостями, але їх виробництво вимагає значних еконо-

мічних затрат і є певні труднощі з їх утилізацією.

В останні роки переважає тенденція заміни високобар’єрних

матеріалів на основі фольги металізованими, що дає змогу скоро-

тити приблизно у 100 разів затрати металу. Металізовані комбі-

новані матеріали мають привабливий зовнішній вигляд і краще

захищають вироби, оскільки не мнуться і не розтріскуються при

формуванні упаковки. Завдяки регулюванню товщини і оптичної

щільності шару металу можна підвищити температуру продукту,

що розігрівається в металізованій упаковці у мікрохвильовій печі

до 200 °С і вище.

Новим матеріалом для виготовлення упаковки є плівка, по-

крита окислами кремнію («гнучке скло» або QLF — quartz line

film — плівка, подібна до кварцового скла). Підкладкою служить

плівка із поліетилентерефталату (ПЕТФ), на яку наноситься тон-

кий шар SiO

, надає плівці властивості бар’єрності до кисню, во-

дяної пари і зберігає прозорість, проникливість матеріалу для мі-

крохвильового випромінювання, а також можливість використан-

ня детекторів металу для продуктів у цій упаковці.

Комбіновані матеріали готуються також із паперу, картону

(густиною 40—500 г/м

) з полімерним покриттям (поліетилен,

співвполімери етилену з вінілацетатом, співполімер ВХВД, полі-

пропілен).