Шумський П.В. Прокуратура України

Подождите немного. Документ загружается.

Оскільки системні якості — найбільш складні серед всіх якісних особливостей, «простому

спостереженню вони не доступні, і тому їх можна відкрити лише за допомогою наукового аналізу,

причому лише такого аналізу, який охоплює всю систему в цілому».

Будучи складовою частиною державного механізму як соціальної системи, що самоуправляється,

прокурорський нагляд обумовлюється цією системою і в порядку зворотної дії (частини на ціле) має на

нього суттєвий вплив.

Прокуратура, здійснюючи нагляд за додержанням ^аконів, забезпечує єдшст^ііаю::^^

діяльності прокурорських органів, якйй~визначає структуру і форми функціонування прокуратури як

самостійного державно-правового інституту. Філософська і правова доктрини виходять з принципової і

фактичної можливості досягнення істини в людській діяльності, в тому числі в слідчій і судовій, а

також у сфері прокурорського нагляду.

'Див. Кузьмін В.П. Системна якість. «Питання філософії», № 9, К., 1973, с.82-83.

Див. Кузьмін В.П. Системна якість. «Питання філософії», 1973, № 9, с.82-83.

Див. Аверьянов В.Б., Кручан А.Д. Апарат державного управління. К., 1985, с.56.

Аверьянов В.Б. Апарат державного управління. К., 1985, с.41-52.

Афанасьєв В.Г. Наукове управління суспільством М., 1973, с.88.

Казимирук В.П. Право і методи його вивчення. М., 1965, с.191-200.

Конкін В.П. Діалектика як логіка і теоретичне пізнання. М.,

1973, с. 143-150.

Новіков С.Г. Законність та істина в прокурорському нагляді. «Питання теорії і практики прокурорського

нагляду», М., 1975, с.81-94.

Тацій В.Я. Місце прокуратури в системі державної влади. 1991,

с.15-17.

Строгович М.С. Курс радянського цивільного процесу, ч.І, М., 1968, с.40-41.

Наука не тільки визнає, що досягнення істини «доступне і для слідчого, і для прокурора, і для суду»

але й дає їм теоретичні засади для встановлення істини.

Визнаючи можливість і необхідність встановлення істини для забезпечення законності, законодавець

зобов'язує органи дізнання, слідства, суду і прокуратури встановлювати істину при розслідуванні

злочинів і розгляді справ.

Держава повинна гарантувати всіма засобами, що перебувають в її розпорядженні, встановлення істини

і забезпечення законності по кожній справі, вважаючи це правовим і моральним обов'язком кожного

працівника дізнання, слідства, суду і прокуратури.

Говорячи про встановлення істини, ми маємо на увазі систему гносеологічних категорій

, в яких

обов'язково присутні два елементи, що відповідають дійсному відтворенню об'єктивних фактів і,

відповідно, точному змісту Закону правова оцінка цих фактів.

В деяких сферах прокурорського нагляду нерозривний зв'язок законності і істини виступає особливо

чітко, зокрема при здійсненні нагляду за слідством і дізнанням. Так, кримінально-процесуальне

законодавство визначає як обов'язок суду, прокурора, слідчого і органу дізнання в межах їх

компетенції в кожному випадку встановити ознаки злочину, порушити кримінальну справу, вжити всіх

передбачених законом заходів до виявлення події злочину, осіб, винних у його скоєнні, та до

Теорія доказів в радянському кримінальному процесі. С. 113-133;

Халіфіна. Критерій істини в правовій науці. «Радянська держава і право». 1974, № 9 с.26.

Шептулін А.П. Категорії діалектики. М., 1971, с.50-92.

'Див. Проблеми судової етики. Під редакцією чл. кор. АП СРСР Строговича М.С. М., 1974, с. 100-101.

Див. Кузьмін В.П. Системна якість. «Питання філософії», 1973, № 9, с.82-83.

Див. Грошевой В.Я. Прокурорський нагляд в Україні, К., 1993, с.210.

Див. Добровольська Т.Н. Принципи кримінального процесу. М., 1971, с. 132-135. Теорія доказів в

кримінальному процесі. С. 113-139.

Див. Недбайло П. О. Застосування правових норм. М., 1960, с.229.

Див.Михеєнко М.М., Михайленко О.Р. Про особливості розвитку Кримінально-процесуального кодексу. К.,

1987, с.105.

Див. Тацій В.Я. Місце прокуратури в системі державної влади. «Радянське право», № 6, 1991, с.15-17.

їх покарання. Встановлення події, факту його вчинили, проводиться шляхом доказів

ципи їх оцінки, а також порядок оперування ними визнача-

ються законом. При цьому суд, прокурор.

злочину і осіб, що поняття яких, прин-

Іслідчий і особа, що

проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на

всесторонньому, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами цивільно-процесуального законодавства основними завданнями цивільного

судочинства є правильний і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При цьому суд

зобов'язаний, не обмежуючись наданими сторонами матеріалами і поясненнями, вживати всі

передбачені законом заходи для всестороннього, повного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин

справи, прав і обов'язків сторін.

Законність і істина в прокурорському нагляді взаємно обумовлюють і гарантують одна одну. Принципи

законності і об'єктивної істини є принципами, що визначають основи організації і діяльності

прокуратури, забезпечення законності і пов'язаної з нею істини — конституційне завдання проку-

рорської системи.

В основі наглядових заходів прокурора повинні лежати об'єктивні факти та висновки фактичного і

правового значення, що з них випливають.

В останній програмі боротьби зі злочинністю, затвердженій Указом Президента України, викладено

вимоги про неухильне виконання законів у всіх сферах державного життя, діяльності всіх державних

органів, посадових осіб і громадян і особливо в діяльності самих правоохоронних органів.

Методологічна суть цих вимог — підвищення ролі об'єктивних основ у сфері охорони законності, в

різкому посиленні уваги слідчим, судовим і прокурорським органом до об'єктивних критеріїв

законоохо-ронної діяльності, в посиленні гарантій встановлення істини, виключенні суб'єктивних

помилок в діях і рішеннях правоохоронних органів, в тому числі прокуратури.

На наш погляд, необхідно нині ініціювати до парламенту внесення змін до Конституції з тим, щоб

повністю відновити проку-'рорський нагляд в його правах і посилити його роль. Це буде ^сприяти

перш за все посиленню об'єктивних критеріїв у прокурорському нагляді, обов'язковості досягнення

об'єктивної істини. Все це визначає суттєві риси прокурорської системи України і находить своє

відтворення в завданнях, змісті, характері, компетенції органів прокуратури і в їх структурі,

принципових особ-

ливостях прокуратури як загальнонаглядового органу. Як і всяка цілісна функціональна система,

система прокурорських органів має свою структуру. «Структура інтегрує, пов'язує частини часто з

різними і суперечливими тенденціями, придає їм спільність, цілісність, сприяє виникненню нових

систем якостей»

, а також забезпечує впорядковану послідовність різних компонентів системи та рівнів

взаємозв'язку між ними

. Структура системи забезпечує організаційний зв'язок системи з її

середовищем.

Структура органів прокуратури України відтворює загальні і специфічні якості середовища

прокурорської системи. Вона відтворює {"форми пооудови^Українсь^кої

Ш систши та обсяг

їх компетенції. ВихШМ"полож^ення'1фУн"кцш~ прокурорських органів всТанбвТГСні Конституцією

України.

Структура прокурорських органів, як і всіх державних органів, відповідає державному устрою і

адміністративно-територіальному поділу, вимогам виключної простоти і доступності населенню.

У структуру прокуратури входять: Генеральна прокуратура України на чолі з Генеральним прокурором

України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, транспортні,

природоохоронні прокуратури, спеціальні прокуратури, що здійснюють нагляд за місцями позбавлення

волі, та органи військової прокуратури. Військові прокурори здійснюють нагляд за додержанням

законів у Збройних силах України, Національній гвардії, Прикордонних військах та інших військових

формуваннях.

Структура органів прокуратури України затверджується Генеральним прокурором в межах наявної

чисельності працівників і фонду заробітної плати.

Центральний апарат Генеральної прокуратури України, як і апарати обласних і прирівняних до них

прокуратур, побудовані в основному за^ галузями прокурорського нагляду і за окремими напрямами

організуючої діялШосТГТенеральної прокурату-ри України, що випливає із змісту бстанньШ

ст]руШУрй~аЖрату Генеральної прокуратури України, яка складається з таких підрозділів:

'Див. Афанасьєв В.Г. Наукове управління суспільством. М., 1973, с.10. Програмно-цільове управління і

планування. М., 1980, с.60.

Див. Садовський В.М. Підстави загальної теорії систем. М., 1973, с.18-19.

Алексєєв С.С. Загальна теорія права. М., 1982, с.360.

Управління кадрів: відділ підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, інспекція (відділ) по

особовому складу; Управління загального нагляду, відділ нагляду за додержанням законів у сфері

економічних відносин, відділ нагляду за додержанням законів у соціальній сфері, відділ нагляду за

додержанням природоохоронного законодавства, відділ нагляду за додержанням законодавства про

адміністративні правопорушення; Головне слідче управління: управління нагляду при проведенні

слідства органами прокуратури: відділ нагляду за розслідуванням кримінальних справ, відділ

криміналістики; Управління нагляду за додержанням законів органами дізнання і слідчими органів

внутрішніх справ: відділ нагляду за слідством та дізнанням в органах внутрішніх справ, відділ нагляду

за оперативно-розшуковою діяльністю; Управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами

по боротьбі з організованою злочинністю: відділ нагляду за слідством у спецпідрозділах МВС, СБУ та

органах прокуратури, відділ нагляду за спецпідрозділами в МВС та СБУ, які здійснюють оперативно-

розшукову діяльність; Управління по розслідуванню особливо важливих справ: відділ розслідування

кримінальних справ про службові злочини та у сфері економіки, відділ розслідування кримінальних

справ про злочини проти особи та на транспорті, відділ нагляду за розслідуванням особливо важливих

справ, організаційно-методичний відділ; Управління з питань міжнародно-правових доручень; Головне

управління військових прокуратур управління загального нагляду: відділ нагляду за додержанням

законів органами військового управління, відділ нагляду за додержанням законів про соціально-

економічні права військовослужбовців; Слідче управління: відділ нагляду за слідством і дізнанням;

Судовий відділ; відділ кадрів; канцелярія; Режимно-секретна частина; Кримінально-судове

управління: відділ з питань участі прокурорів у розгляді кримінальних справ у судах, відділ з питань

участі прокурорів у розгляді кримінальних справ у Верховному Суді України; Цивільно-судове

управління: відділ з питань участі прокурорів у цивільному судочинстві, відділ з питань участі

прокурорів у арбітражному судочинстві; Управління нагляду за додержанням кримінально-ьиконавчого

законодавства: відділ нагляду за додержанням законів у місцях попереднього ув'язнення та

позбавлення волі, відділ нагляду за додержанням законів при виконанні покарань, не пов'язаних з

позбавленням волі; Управління нагляду за додержанням законів про національну безпеку: відділ

нагляду за слідством і дізнанням в органах Служби безпеки України, відділ нагляду за додержанням

законів про державний кордон і митну справу, відділ з

питань реабілітації жертв політичних репресій, відділ нагляду за додержанням законів про

міжнаціональні відносини, міграцію та культи; Управління нагляду за додержанням законів на

транспорті: відділ загального нагляду, відділ нагляду за додержанням законів при проведенні

слідства та дізнання; Управління з правових питань: відділ правового аналізу, відділ правової

інформації; Відділ нагляду за додержанням законодавства про неповнолітніх; Організаційно-

контрольний відділ; Інформаційно-аналітичний відділ; Відділ статистики; Відділ комп 'юте-

ризації; Відділ листів та прийому громадян; бюро перепусток; Управління міжнародно-правових

зв 'язків; прес-центр (на правах відділу); перший відділ; секретаріат (на правах відділу); Управлін-

ня планування, фінансування та матеріально-технічного забезпечення: відділ планування,

фінансування та обліку, відділ матеріально-технічного забезпечення і капітального будівництва,

господарський відділ, гараж.

Запропонований матеріал дає можливість усвідомити основні проблеми розвитку прокуратури України

в умовах становлення демократичної правової держави, загальні уявлення про багатогранну діяльність

прокуратури у сфері забезпечення режиму законності, висвітлює її основні напрями та обсяги роботи.

Цей короткий виклад свідчить, що прокуратура, як частина системи державних органів, є самостійний

багатопрофільний державно-правовий інститут, діяльність якого тісно пов'язана ґ~? з виконанням

функції держави — ^^зпеч^тія^конносп І_ •' правопорядку.___ ' "

~ "<

У зІРязку з проведенням правової реформи в Україні постають складні проблеми подальшого розвитку

прокуратури.

Координація методичною роботою покладена на науково-методичну раду Генеральної прокуратури

України. Вона організує підготовку методичних посібників для прокурорів і слідчих, обговорює спірні

питання прокурорської практики і видає за ними свої рекомендації керівництву Генеральної

прокуратури. До методичної ради поряд з працівниками-практиками входять вчені з різних галузей

юридичних знань. Персональний склад методичної ради затверджується Генеральним прокурором

України. Йому підпорядкований також Інститут підвищення кваліфікації органів прокуратури України.

Друкованим органом Генеральної прокуратури України поряд з Верховним Судом, Вищим

арбітражним судом та Міністерством юстиції є журнал «Право України».

Генеральний прокурор України, прокурори областей і прирівняні до них прокурори здійснюють нагляд

за точним вико-

3 П. Шумський

нанням законів у діяльності установ і організацій, організують і контролюють проведення заходів

органів прокуратури по боротьбі з правопорушеннями і додержанням законності.

Організація роботи в органах прокуратури України регламентується наказом Генерального

прокурора України № 1 від 4 січня 1995 року.

У містах та районах прокурорський нагляд в повному обсязі здійснюється відповідними

прокурорами, а також міжрайонними і спеціальними прокурорами в межах їх компетенції.

В окремих із цих прокурорів є заступники. У всіх є помічники, старші помічники, слідчі та старші

слідчі. Нагляд за законністю у Збройних силах здійснюють військові прокурори гарнізонів,

регіонів та Головне управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.

Компетенція органів прокуратури різних рівнів та нампрямів діяльності визначається

відповідними наказами Генерального прокурора України.

Необхідність комплексного дослідження проблем функціонування органів прокуратури викликана

тим, що ця структура практично залишилась без змін з того часу, коли Україна була складовою

частиною колишньої держави — Радянського Союзу.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про прокуратуру» Верховна Рада України 06.11.91 року

затвердила структуру Генеральної щюкуратури України, яка майже повністю відповідала

структурі органів прокуратури Радянського Союзу.

З метою надання ширших повноважень Генеральному прокурору України Верховна Рада 26.11.93

року прийняла Постанову «Про введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до

Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою Генеральному прокурору було надане право

затвердження структури Генеральної прокуратури України і Положень про її структурні

підрозділи.

Як показала чотирирічна практика, застосування цієї норми, на наш погляд, себе не виправдало.

Структура органів прокуратури України і особливо центрального апарату постійно мінялась, в

окремих випадках це використовувалось як засіб боротьби з окремими керівними працівниками.

На нашу думку, слід повернутись до науково-обгрунтованої структури органів прокуратури

України, з подальшим затвердженням цієї структури Верховною Радою України.

При розробленні нової структури органів прокуратури слід виходити з обгрунтування

функціонального підходу до дослідження діяльності органів прокуратури, в розробці теоретичних

і правових аспектів управління в апараті Генеральної прокуратури України, у визначенні основних

напрямів управлінської дії на процес підвищення ефективності Наглядової та іншої діяльності

органів прокуратури. Обгрунтування нової структури полягає у:

— розкритті змісту і структури діяльності органів прокуратури, виявленні закономірностей і

тенденцій її розвитку;

— аналізі системи функцій прокуратури, ї

науковій класифікації і встановленні механізму

взаємодії;

- дослідженні природи і впливу функції управління на результативність виконання наглядових та

ін

ших

функцій структурних підрозділів апарату Генеральної прокуратури у

кра

їни;

— обгрунтуванні конкретних пропозицій нормативного, організаційного і методичного характеру

одо

вдосконалення функціонування всієї системи органів про

ур

ату

України

Слід також обгрунтувати теоретичні проблеми Положення про структуру діяльності Головної

війсь^

ово

ї прокуратури, Головного слідчого управління, управлінь І^ боротьбі з організованою

злочинністю та з розслідування особливо важливих справ, правового забезпечення, з національної

безпеки нагляду за додержанням законів на транспорті

та

інших структурних підрозділів

центрального апарату Генеральної прокуратури України.

Комплексному розглядові змісту всіх функцій в їх взаємозв'язку підлягає визначення

співвідношення функцій і окремих напрямів діяльності структурних підрозділів

виявлення

механізму впливу управлінських рішень на резуль>

ативн

сть

виконання завдань, які стоять перед

органами прокуратури а також на діяльність інших державних органів, Іц

ведуть 'боротьбу зі

злочинністю і порушеннями чинного законодавства. Треба провести класифікацію актів

нормативного регулювання організації І діяльності прокуратури, визначити ^

новні

напрями

^ розвитку

відповідно до управлінських заіц

ань

формулюва ти конкретні пропозиції стосовно діяльну

вказаних вище

Слід розглянути і конкретизувати правові аспекти вдосконалення Інформаційного забезпечення

упраіц

інь

(

Гене

. ральної прокуратури України при розслідуванні злочинів, прокурорському

нагляді за виконанням закоц

ів>

управлінській та Іншій діяльності органів прокуратури. П

йвинн

ленІ теоретичні положення про структуру Діяльності Генеральної прокуратури на основі

функціонально^ підходу. Вони по-з*

винні характеризуватись системою гюнят^функційі* їх класифікацією, ієрархією і взаємозв'язком,

самостійним місцем у курсі організації діяльності органів прокуратури.

Дослідження організації діяльності прокуратури на функціональній основі дасть можливість

розробити комплекс пропозицій щодо вдосконалення і розвитку правового регулювання

діяльності її органів. Всебічне нормативне регулювання управлінської діяльності в органах

прокуратури, організаційно-управлінських правовідносин і актів їх реалізації у взаємозв'язку з

іншими правовідносинами створить належні правові підвалини для управлінського впливу на

процес оптимізації всієї діяльності прокурорської системи України. Таким чином, завдання, що

стоять перед прокурорським наглядом, і його принципи визначають систему і структуру органів

прокуратури.

Прокуратура є незалежною від місцевих органів влади єдиною централізованою системою,

очолюваною Генеральним прокурором України, якому підпорядковані всі, в тому числі військові і

спеціальні, нижчестоящі прокурори. Відповідно до Конституції Генеральний прокурор України

призначається на посаду за згодою Верховної Ради та звільняється з посади Пре-зидетом України.

Заступники Генерального прокурора України призначаються Генеральним прокурором як члени

колегії. Прокурори областей і прирівняні до них прокурори також призначаються Генеральним

прокурором. Ми вважаємо, що цим керівникам необхідні додаткові гарантії, з подальшим затверд-

женням Парламентом чи Президетом України. Указані, а також всі інші прсцщюри призначаються

Генеральним прокурором на 5 років. На такий же термін обирається і Генеральний прокурор. На

наш погляд, на такий же термін слід призначати і заступників прокурорів всіх рівнів, і робити це

слід разом з призначенням відповідного прокурора. Призначення начальників відділів загального

нагляду і кадрів обласного рівня проводиться прокурорами областей за погодженням з Гене-

ральною прокуратурою. На наш погляд, призначення всіх начальників відділів і старших

помічників прокурорів областей повинно проводитись за погодженням з Генеральною проку-

ратурою. Призначення керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату

Генеральної прокуратури України, а також заступників прокурорів областей і прирівняних

прокурорів проводиться Генеральним прокурором України з подальшим затвердженням на колегії

Генеральної прокуратури України. Такий же порядок призначення прокурорів міських, районних,

міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.

Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокуратури і здійснює контроль за

роботою підпорядкованих йому прокурорів. Як уже зазначалось вище, у Генеральній прокуратурі

утворюється колегія у складі 7-11 членів. Персональний склад затверджується Генеральним

прокурором. Наказом Генерального прокурора України затверджується персональний склад

колегії прокуратур областей і прирівняних до них прокуратур.

Така структура прокурорських органів в Україні відповідає завданням забезпечення вищого

нагляду за законністю. Територіальна побудова органів прокуратури відповідає вимогам

максимального наближення вищого нагляду за законністю до місць, де безпосередньо

виконуються закони органами влади, посадовими особами, населенням.

Крім цього, така побудова дає можливість прокуратурі України мати відповідні структурні

підрозділи у всіх ланках держави — загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки

Крим), обласній, міській, районній. Водночас вона відповідає основній якості прокурорської

системи — неподільності, єдності прокурорського нагляду, оскільки особливості системи як

цілісного об'єкта визначаються не тільки і не стільки рисами його окремих елементів, скільки

рисами його структури, особливими інтегративними зв'язками об'єкта, що розглядається

Має свою специфіку структура органів військової прокуратури. В повній відповідності з

принципом неподільності прокурорського нагляду органи військової прокуратури є складовою

частиною прокурорської системи України.

Вищий нагляд за точним виконанням законів у Збройних силах України Генеральний прокурор

України здійснює безпосередньо і через заступника Генерального прокурора, Головне управління

військових прокуратур, а також підпорядкованих йому військових прокурорів регіонів і

гарнізонів. Військова прокуратура фактично входить як підсистема в загальну систему проку-

рорських органів. В той же час в силу органічних зв'язків функціональних і організаційних

особливостей структури військової прокуратури форми її діяльності майже відповідають функціям

в структурі Збройних сил. Таким чином, військова прокуратура входить як складова частина і в

систему Збройних сил.

'Див. Садовський В.М. Основи загальної теорії систем. М., 1973, с.18. Алексєєв С.С. Загальна теорія

права. М., 1982, с.310.

Становище Військової прокуратури в механізмі держави відповідає принципові єдності законності

і єдності військового керівництва. Військові прокурори здійснюють наглядові заходи в тісній

взаємодії з військовими командувачами, не допускаючи ніяких відхилень від суворого дотримання

законів. Структура Військової прокуратури відповідає майже повністю структурній організації,

прийнятій в державі і Військово-Морських силах. Така побудова системи військово-

прокурорських органів максимально забезпечує необхідний зв'язок з органами військового

управління і сприяє належному виконанню прокурорської функції — забезпеченню законності

військової дисципліни і правопорядку у військах, охорони прав і законних інтересів особового

складу, військових частин, установ і організацій.

Як вказувалось, структура прокурорської системи відповідає вимогам простоти і максимальної

доступності громодянам, народу. Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної

Республіки Крим, областей, міст і районів, військові та транспортні прокурори виступають як

складові частини єдиної ^прокурорської системи України\ДІриродно, що діяльність всіх цих

частин системи не носить автономного характеру, а пред-^ставляє собою елементи єдиного

неподільного вищого нагляду 1 за точним виконанням і правильним застосуванням законів в

Україні, у всіх сферах державного і громадського життя.

Така організація прокурорської системи дозволяє Генеральному прокурору здійснювати вищий

нагляд за законністю на всій території України і у всіх сферах застосування законів.

Структура органів прокуратури має не тільки зовнішні, але й внутрішні параметри.

Внутрішня структура прокуратури відтворює її системні якості, має істотне значення для її

правильного функціонування. Значення внутрішньої структури прокурорських органів для вико-

нання їх основних функцій підкреслюється тим фактом, що центральний апарат Генеральної

прокуратури України є керівним, координуючим і направляючим органом для всіх нижче-стоящих

ланок прокуратури.

Через центральний апарат Генеральний прокурор України здійснює

керівництво всіма ланками прокурорської системи, всією багатосторонньою і склад-

'Див. Чорний А.Г., Довгоп'ятов Г.М., Медведєв А.М. Організація і діяльність органів військової

прокуратури. М., 1972, с.112.

Див. Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Україні. К., 1993, с.55.

ною діяльністю органів прокуратури і контролює підлеглих йому прокурорів на всій території

України.

У віданні Генеральної прокуратури України перебуває Інститут підвищення кваліфікації

прокурорських кадрів, Інститут підготовки кадрів для роботи в органах прокуратури у складі

Української національної юридичної академії та тільки створений науково-дослідний інститут

прокуратури України.

Управління і відділи Генеральної прокуратури України, її приймальню, канцелярію і Фінансово-

господарське управління очолюють начальники управлінь та відділів та їх заступники. На нашу

думку, вони повинні бути старшими помічниками та помічниками Генерального прокурора

УкраїниЛіачальник Головного_слідчого ^^пр^^нвд^_^аступником £енерального / ^прокурора

України. Нині Генеральний прокурор має ІГятьІГас- / тупників, між якими розпорядженням

Генерального прокуро-, ра України розподілені обов'язки щодо керівництва управліннями і

відділами Генеральної прокуратури України.

У Генеральній прокуратурі України, як зазначалось вище, є колегія, до складу якої входять:

Генеральний прокурор України (голова колегії), заступники Генерального прокурора України,

начальник управління з правових питань та прокурор Житомирської області.

Структура центрального апарату Генеральної прокуратури України відповідає завданням

прокурорського нагляду, змісту функцій, покладених на прокуратуру. За таким же принципом з

врахуванням компетенції і специфіки діяльності функціонують всі нижчестоящі прокуратури

України. Така особливість прокурорської системи, як єдність структури, полягає в тому, при

встановленні штатів нижчестоящих прокуратур не до-/ /пускається створення відділів і частин,

непередбачених структурою центрального апарату ГенераІШірГпроТ^атутри'України. г Таким

чином, кожна ланка, що входить в прокурорську систему, являє собою складну підсистему, що

складається з відділів, управлінь. Зв'язок між структурою і функціями кожної ланки прокуратури

полягає в тому, що різнобічності елементів нагляду за виконанням законів відповідає різнобічність

структурних підрозділів апарату. Цей зв'язок виявляється, зокрема, в тому, що зі збільшенням

складності функціональної діяльності (від нижчестоящих до вищестоящих ланок прокуратури), з

розширенням змісту і масштабів діяльності, ускладненням ке-рівництва нею на кожному більш

високому рівні прокурор-ської системи збільшується диференціація структурних підрозділів.

Нарешті, зв'язок між внутрішніми і зовнішніми параметрами структури і функціями виражається в

різних формах системного зв'язку наглядової діяльності прокуратури з діяльністю інших

державних органів.

Структура центрального апарату Генеральної прокуратури України, як і структура кожної ланки

прокурорської системи, будується відповідно до внутрішньої структури прокурорського нагляду, з

урахуванням змісту і специфіки цього нагляду, його елементів і форм, виходячи з основних ознак

системи — єдності і неподільності вищого нагляду за законністю. Проку-

рорська система, основа

її побудови та діяльності визначаються на конституційному рівні. Це принципове положення регу-

лювання корінних питань прокурорського нагляду в більшості країн системою конституційних

норм відповідає особливому статусу прокуратур в системі державних органів.

Конституція України визначає, що прокуратура є самостійною державною структурою.

Генеральний прокурор призначається Президентом України за згодою Верховної Ради України на

п'ять років. Недовіра парламенту тягне за собою його відставку. Всі нижчестоящі прокурори

призначаються Генеральним прокурором України також на п'ять років.

Конституцією України також визначені основні функції прокуратури.

Конституційним вирішенням питання про порядок і строки призначення прокурорів всіх рівнів

забезпечується стійке, стабільне становище всіх без винятку осіб прокурорського нагляду,

особливо необхідне для захисту закону, для забезпечення належної боротьби зі злочинністю і

дотриманням законності.

Крім того, порядок призначення прокурорів всіх рівнів тільки центром — у формі

безпосереднього призначення Генеральним прокурором України — становить одну з гарантій

незалежності прокурорів від місцевих впливів.

Конституційні основи прокурорського нагляду визначені не тільки в нормах, включених у главу

про прокуратуру. Повноваження й форми здійснення прокурорського нагляду визначаються також

нормами про державний устрій, про повноваження й компетенцію вищих органів державної влади,

судових органів, нормами про основні права й свободи та обов'язки громадян, про забезпечення

недоторканості особи, житла громадян, тайни переписки. Всі громадяни повинні дотримуватися

Конституції. Ці норми визначають суттєві риси не тільки повноважень прокурорських органів, але

й правового статусу громадян, а тому й характер правовідносин в прокурорському нагляді.

Норми Конституції встановлюють межі діяльності прокурорських органів, об'єм тих вимог, які

можуть бути пред'явлені ними до громадян, посадових осіб, установ і організацій, тим самим

відтворюючи і формуючи вищі системні якості прокурорського нагляду в Україні.

Система норм про прокурорський нагляд становить нормативні основи побудови й діяльності

прокурорського нагляду, куди можуть бути віднесені розпорядженнЯдлакази_й^стрїкції_

ГеГнеряльнотїг прокурора України. В їх обов'язковості відтво-

рюєт^ьсї"нТгіодшШсть'Тгртжурорського нагляду й полягає їх нормативний характер.

До нормативних основ прокурорського нагляду слід віднести й всі норми законів, за додержанням

яких здійснюється прокурорський нагляд, оскільки вони визначають межі правових вимог

прокуратури.

Практика законодавчого регулювання організації і діяльності прокуратури свідчить про

доцільність дальшої централізації законодавства про прокуратуру і зведення всіх норм про про-

курорський нагляд по можливості в один акт — новий Закон України про прокуратуру, що буде

повністю відповідати Конституції України.

Системний зв'язок різних сторін державного і суспільного життя, органічна взаємодія суспільства

і людини визначають необхідність правового регулювання поведінки людей, здійснення

соціального контролю за їх діяльністю і управління нею.

У відповідності з функціями механізм держави складають крім органів державної влади

(представницькі органи), органів державного управління (виконавчо-розпорядчі органи) органи

правосудця і органи прокурорського нагляду.

В юридичній науці загальноприйнято, що прокурорський нагляд являє собою одну із форм

самостійної діяльності,

закріплених у Конституції України. Лише деякі автори до самостійних

' Див. Лукашева Є.А. Правосвідомість і законність. М., 1973, с.9.

Див. Долежан В. В. Проблеми правового регулювання організації діяльності прокуратури в

сучасних умовах. М., 1970, с.183.

Див. Березовська С.Г. Прокурорський нагляд в державному управлінні. М., 1954; Петров Г.1.

Предмет радянського адміністративного права. Рад. держава і право. 1970, № 7; Петров Г.І.

Актуальні проблеми соціального управління. Л., 1967, с. 162-163; Теорія держави і права. М.,

1962; КерімовД.А Законодавча діяльність

форм державної діяльності відносять не здійснення прокурорського нагляду, а «наглядову» чи

«контрольно-наглядову» діяльність.

Однак з цим не можна погодитись, оскільки Конституція

України передбачає функціонування органів прокуратури як самостійної державної системи.

Отже прокурорський нагляд в Україні — це передбачена Конституцією України діяльність щодо

здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-роз-шукову

діяльність, дізнання, досудове слідство, а також за додержанням законів при виконанні судових

рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру,

пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Цьому призначенню прокурорського

нагляду відповідають особливості його устрою і діяльності

, які відтворюють зв'язок між

законністю і структурою органів її забезпечення.

У літературі нема єдиної думки щодо здійснення органами прокуратури вищого нагляду за

додержанням законів. Перш за все в Декларації про державний суверенітет України вказано, що

прокуратура України здійснює вищий нагляд за додержанням законів на території України. Таку ж

позицію відстоює і науково обґрунтовує професор Київського національного університету імені

Тараса Шевченка, доктор юридичних наук Михайленко О.Р.

Крім того, в різні часи ряд авторів, зокрема Лебедин-ський В.Г., Коленов Ю.А., Тадевосян В.С.,

Мемкумов В.Г., Спиридонов Б.М., вважали, що правильне і точне визначення

держави. М., 1955; Мелкумов В.Г. Прокуратура і проблеми загального нагляду. Душанбе, 1970, с.32; Новіков

С.Г., Рагінський М.Ю. Прокуратура в системі державного апарату. «Правознавство», 1974, № 3, с.43-48.

'Див. Лазарев Б.М. Деякі питання державного управління в умовах загальнонародної держави. «Рад.

держава і право», 1963, № 12; Сорокін В.Д. Проблеми адміністративного процесу. М., 1968.

Див. Вернідубов І. В. Новації у повноваженнях прокурора під час здійснення кримінального судочинства.

Право України, № 1, 1997, с. 58-60.

Див. Березовська С.Г. Норми прокурорського нагляду і їх місце в системі радянського права. Питання

прокурорського нагляду. М., 1972, с.27-28.

Див. Михайленко О.Р. Про межі прокурорського нагляду щодо забезпечення законності. М., 1989, с. 18-20.

поняття «вищий нагляд» має не тільки теоретичне, але й практичне значення, що здійснюється в

повному обсязі всією прокурорською системою.

Суттєво важлива така ознака вищого прокурорського нагляду, якою є його об'єкт.

Падяпя^б^єіст^^курорсмсого_напія-ду пов'язане з визначенням правовиІіГмеіііГ^ жеїїь"І прете

нзЖпїюкурорськйхбрга^^^ і право-

вим статусом громадянина і основними ознаками прокурорської системи держави.

Між тим, в теорії прокурорського нагляду далеко не однозначно трактується це поняття. Одні

автори як об'єкт прокурорського нагляду називають органи держави, громадські організації,

посадових осіб і громадян.

Необхідно підкреслити єдність об'єкта прокурорського нагляду. Специфіка забезпечення

законності в різних сферах громадського життя і державної діяльності, природно, обумовлює

виділення рядового об'єкта нагляду.

Інші вважають, що об'єктом прокурорського нагляду є точне виконання законів в діяльності

державних органів, громадських організацій, посадових осіб і громадян.

Ми вважаємо, що ці погляди" є Шіїьш правильними, оскільки вони відповідають вимогам

Конституції, Закону України про прокуратуру та іншим нормативним актам.

У прямій залежності від визначення об'єкта нагляду перебуває і вирішення питання про межі

прокурорського нагляду. Якщо визнати об'єктом нагляду органи, організації, посадових осіб і

громадян, то прокурорський нагляд втрачає чіткі межі. «Якщо ж об'єкт нагляду — точне

виконання законів в діяльності, то цим зразу ж встановлюються межі роботи прокурора».

Об'єктом прокурорського нагляду є точне дотримання законів громадянами, посадовими особами,

громадськими організаціями,

'Див. Березовська С.Г. Прокурорський нагляд в державному управлінні. М., 1973, с.52-53; Мелкумов В.Г.

Прокуратура і проблеми загального нагляду. М., 1973, с.99, 106, 109.

Див. Давиденко Л.М. Мета, завдання і функції прокуратури. Харків, 1992, с. 14-15.

Михайленко О.Р. Про межі прокурорського нагляду щодо забезпечення законності. М., 1989, с.26.

Див. Спиридонов Б.М. Прокурорський нагляд — вищий нагляд за точним виконанням законів. М., 1973.

державними органами, тобто законність їх діяльності.

Самі ж вони виступають не в якості об'єктів

односторонніх владних претензій державних органів, а як наділені законом правами і обов'язками

суб'єкти правовідносин, що активно і суттєво впливають на діяльність органів влади, в тому числі на

наглядові заходи прокуратури.

ї'І

Питання про різні органи як об'єкти нагляду може привести до неправильного розуміння ролі

прокуратури в нашій державі. Виходить, що прокуратура начебто стоїть над всіма іншими органами

держави, чого в дійсності нема.

Системні якості прокурорського нагляду виражаються, зокрема, в принципах організації і діяльності

прокурорських органів.

При цьому під принципами слід розуміти основні вихідні положення,

відповідно до яких створюються і функціонують органи прокуратури. У юридичній літературі під

принципом прийнято розуміти узагальнений вираз відповідного суспільного явища, що відтворює

об'єктивну реальність і діючі ній закономірності.

Саме ж абстрагування принципів від об'єктивної

реальності, зокрема із громадських відносин, складає функцію науки.

При цьому наукове абстрагування набуває характеру об'єктивно істиного тільки в тому випадку, якщо

воно виходить із об'єктивних фактів. Принципом можна вважати основоположне теоретичне

узагальнення того найбільш типового, що виражає саму суть організації і діяльності, що констатує

закономірність і формулює основну, загальну вимогу, якій повинні відповідати дана організація і

діяльність. При цьому слід мати на увазі, що в соціальних процесах реалізації об'єктивних законів чи

об'єктивних закономірностей передбачається діяльність людей, здат-

'Див. Долежан В.В. Місце прокуратури в системі державної влади. «Рад. право», № 6, 1991, с.26.

Див. Березовська С.Г. Суть і основні характеристики правових відносин у сфері прокурорського

нагляду. Питання теорії і практики прокурорського нагляду. 4.1, М., 1973, с. 56-80.

Див. Давиденко Л.М. Місце і роль прокуратури у механізмі державної влади. К., 1993, с.37.

Див. Добровольська Т.Н. Принципи радянського кримінального процесу. М., 1970, с.6-29. Лунєв А.Є.

Теоретичні проблеми державного управління. М., 1974, с.26-27.

Див. Долежан В. В. Місце прокуратури в системі державної влади. «Рад. право», № 6, 1991, с.48.

них свідомо чи несвідомо створювати чи знищувати умови дії об'єктивного закону. Поза діяльністю

людей соціальні закони не виявляються.

Принципом прокурорського нагляду може бути визнане тільки таке становище, яке обумовлює вихідні,

визначальні моменти в організації й діяльності органів прокуратури.

Принципи прокурорського нагляду, як і принципи будь-якої іншої правової діяльності, відтворюють не

тільки об'єктивні, але й суб'єктивні починання. Об'єктивні — оскільки норми прокурорського права

відтворюють закономірності суспільних відносин і являють собою об'єктивований вираз народу; суб'-

єктивні — оскільки норми прокурорського права є продуктом свідомого творчого законодавця,

свідомого формування такого державного акта, яким є закон.

У правовій теорії, в тому числі в теорії кримінального процесу, вважається, що принципами є тільки

такі суттєві риси явища, які виражають керівні ідеї, що отримали своє закріплення в нормах права.

Це

правильно, оскільки самі по собі ідеї не можуть регулювати правові відносини поки їм не надано дер-

жавно-владного, нормативного характеру, поки їм не надано характеру правових норм.

Принципом прокурорського нагляду може вважатися тільки такеГстановище, яке відтворене в теорії

як^ ідея і виражене^ законі як норма. ~

Битікаючй~ТГоб"'єктивних законів і складаючи норми права, пршіцшіи^організації і діяльності

прокуратури являють собою закріплені^ законі владні вШогй^^

^^^^Е^Ш^Ш^К^?^!^^^^ нагляду.

Утеорії зазначається, щ6~органи прокуратури як невід'ємна частина держави діють на базі загальних

організаційних принципів побудови державного апарату. Разом з тим з метою найбільш ефективного

виконання завдань вищого нагляду за точним додержанням законів прокурорський нагляд організо-

ваний і функціонує на основі властивих йому специфічних принципів.

;

Див. Михеєнко М.М., Михайленко О.Р. Про особливості розвитку кримінально-процесуального

кодексу. К., 1987, с.87. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіка В.П. Кримінальний кодекс України. 1992,

с.131.

Див. Тацій В.Я. Місце прокуратури в системі державної влади. «Рад.право», № 6, 1991, с.15-17.

Специфічною ознакою принципів прокурорського нагляду слід вважати те, що вони є принципами

і організації, і діяльності органів прокуратури. У принципах віддзеркалюється органічне

поєднання завдань прокуратури, форм і методів їх здійснення. Тому кожен принцип

прокурорського нагляду несе в собі елементи і організаційні, і функціональні.

У правовій літературі є спроби різко розмежувати принципи організації і принципи діяльності

державних органів, зокрема органів прокуратури.

Спроба розірвати єдині, неподільні принципи

організації і діяльності прокуратури — це спроба розірвати органічний зв'язок між структурними і

функціональними основами прокурорського нагляду. Самі по собі організаційні принципи були б

безпредметними, якби не передбачалась їх реалізація в процесі діяльності прокуратури, якби не

передбачався їх органічний зв'язок з функціональними принципами. Як справедливо зазначає

академік В.А.Енгельгардт, феномен організації складається з двох компонентів: організації струк-

турної і організації функціональної, які «найтісніше переплітаються, нерозривно пов'язані між

собою і, як правило, утворюють єдність, що важко піддається розчленуванню.

А тому є

безпредметними відірваними один від одного принципи організації і принципи діяльності того чи

іншого органу, в даному випадку прокуратури.

Принципи прокурорського нагляду встановлені у законодавчих актах різного рівня, різної

юридичної сили. Ця обставина з-поміж інших причин обумовлює проблему внутрішнього

погодження принципів.

У теорії права принципами організації і діяльності визначаються законність, єдність

прокурорського нагляду, централізація і єдиноначальність, незалежність і гласність.

Принцип законності. В науці широко розкрито значення принципу законності, показано його

багатогранність, багатоперспек-тивний характер. Принцип законності становить вихідний

принцип побудови і діяльності прокуратури, є «мірою мір» всіх інших принципів. Таке значення

принципу законності в про-

'Див. Давиденко Л.М. Мета, завдання і функції прокуратури. Харків, 1992, с.10-11.

Див. Задніпровський О. Права прокурора у світлі нової Конституції України. «Право України», № 1,

1997, с.74-76.

Див. Енгельгардт В.А. Про деякі атрибути життя: ієрархія, інтеграція, пізнання. «Питання

філософії», 1976, № 7, с.68.

курорському нагляді визначається роллю закону у правовій державі, тими обставинами, що закон

є свого роду становим хребтом нашого життя, громадського порядку, служить втіленню

справжньої свободи і соціальної справедливості. Принцип законності виражає нерозривний зв'язок

між додержанням законності в діяльності прокуратури і охороною законності як основного її

призначення.

Принцип законності обумовлює як структуру органів прокуратури, так і їх діяльність, визначає

специфіку функцій, що здійснює прокуратура, організаційно-правові аспекти діяльності

прокуратури.^д)дна з особливостей прокурорського нагляду як специфдч^ої_фог^ми

Д^ж?'

ет

ТіУ

''ДЇ^^

сам ДРОКУІМ*:^ Кожен

прокурор, починаючи від прокурора району! до Генерального прокурора України, діє тільки на

основі закону, виконуючи закон, і з метою охорони закону. Визнання підзаконності про-

курорського нагляду має важливе значення в проведенні принципу законності в діяльності

прокуратури і в забезпеченні нею законності в державі.

При цьому необхідно підкреслити, що

абсолютно вся діяльність прокурора — і за змістом, і за формою — визначається законом. Закон

визначає завдання, функції, принципи організації і напрями діяльності прокурорів. Ніяких не

встановлених законом функцій прокуратури, принципів її діяльності не існує і не може існувати.

Працівники прокуратури не повинні забувати, що прокуратура виступає не тільки як обвинувач

про^и порушників закону, але й зобов'язана захищати людину.

Принцип єдності прокурорського нагляду полягає в тому, що кожна ланка прокурорської

системи, кожен прокурор діє в межах своєї компетенції, виступає як представник єдиної системи

прокурорських органів. Наглядова діяльність кожного прокурора становить органічну частину

діяльності всієї прокуратури.

Принцип єдності прокурорського нагляду діє у всіх сферах і на всіх рівнях його організації. У

відповідності з ним усі проку-