Шпаргалка - Основи психологічного консультування та психокорекції

Подождите немного. Документ загружается.

49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних

методів.

Психологічні причини, що викликають відставання в навчанні,

багатоманітні і знаходяться в складному взаємозв'язку із зовнішніми проявами

шкільних труднощів. Необхідно враховувати, що дуже, часто відсутня пряма і

однозначна відповідність між зовнішніми проявами труднощів в навчанні і їх

психологічними причинами: у основі однієї якої-небудь трудності в учбовій

роботі можуть лежати різні психологічні причини, а в основі різних по

зовнішніх проявах труднощів може бути одна і та ж психологічна причина.

В більшості випадків відставання у навчанні пов’язані з недостатнім

розумовим розвитком дитини, тому психокорекція відставань у навчанні

повинна включати заходи корекції розумового розвитку:

1. – розвиток сприйняття, сенсорних здібностей;

2. – розвиток наочно-образного (наочно-дієвого) мислення;

3. – розвиток початкових функцій довільної уваги і пам'яті;

4. – розвиток мови (в рамках логопедичної допомоги);

5. – розвиток пізнавальної мотивації.

Особливість методів полягає в проведенні психотренінгу шляхом

поєднання матеріалу предметних занять з ігровими елементами.

50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.

Психокорекції негативних стереотипів батьківського виховання передує

діагностичний етап, завдання якого виявити характеристики взаємовідносин в

сім’ї, а також на якому етапі розвитку знаходиться та чи інша криза родини, її

вплив на побудову батьківсько-дитячих відносин. Для цього використовуються

техніки арт-терапії: сімейна серія, особистісна серія, малювання „чарівними

фарбами”.

Для проведення корекційної роботи щодо подолання негативних стерео-

типів батьківського виховання застосовуються засоби ігротерапії, казкотерапії,

що проводяться індивідуальним або груповим методом. Особливе значення має

індивідуальна робота з дитиною, котра має негативні стереотипи. Особливість

психокорекції в даному випадку полягає в необхідності дотримання доцільного

паритету між роз’ясненням дитини пагубного впливу відхильної поведінки та

недопущенню зменшення авторитету батьків в його очах, тому така робота, як

правило, проводиться для усіх членів сім’ї (групова психотерапія) та поєдну-

ється з індивідуальним консультуванням для всіх членів родини.

При цьому доцільно застосовувати вправи: «Свій серед чужих, чужий

серед своїх», «Батьки і діти» (рольова гра), «Антиреклама», «Опір». «Між

молотом і ковадлом».

51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості

використовуваних методів.

Зміст корекційної роботи пов'язуються з найтиповішими труднощами

дітей: невідповідністю рівня психічного (розумового) розвинення дитини

віковій нормі; низькою пізнавальною і учбовою мотивацією; негативними

тенденціями особистого розвитку, комунікативними проблемами;

неорганізованістю поведінки, низьким рівнем довільної регуляції; емоційними

порушеннями поведінки; дезадаптацією в дитячому саду, школі, сім'ї.

Корекція готовності дитини до навчання включає в себе:

1) корекцію внутрішньої позиції дитини;

2)Fформування загальної успішності (позитивна мотивація, пізнавальні

процеси, самоконтроль, самооцінка);

3) корекція дрібної моторики і просторової орієнтації (письмо);

4) мовна корекція (читання);

5) корекція початкових уявлень про кількість, величину і т.п. (математика).

Основні методи розвиваючого і психокорекційного характеру використо-

вувані в початкових класах шкіл – це ігрові методи. У формі ігрових методів

повинне проводитися і предметне навчання і психотерапевтична/тренингова

робота.

52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку

дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).

Для психокорекції психічного розвитку дітей використовуються пси-

хофізіологічний і психолого-педагогічний методи, які направлені на активіза-

цію сенсорно-перцептивних, мнемічних і розумових процесів. Психофі-

зіологічний метод полягає у використовуванні спеціально організованої

зорової стимуляції, яка підвищує функціональну активність аналізатора і

покращує стан основних функцій зору. Психолого-педагогічний метод спрямо-

ваний на розвиток аналізу і синтезу сенсорної інформації, її інтерпретацію і ка-

тетеризацію, розвиток мислення, пам'яті, уваги.

Корекційний курс підрозділяється на три етапи. Складність і об'єм зав-

дань зростають при переході від одного етапу до іншого. 1-й етап – розвиток

елементарних зорових функцій, формування і корекція пізнання основних

властивостей предметів, розвиток дій з предметами на основі зорово-дотикової

інформації, розвиток сприйняття простих зображень елементарних предметів,

кількісних і просторових співвідношень. 2-й етап – до перерахованих задач до-

даються розвиток константної сприйняття, формування дискретних і інтеграль-

них способів пізнання складних зображень, сприйняття простих сюжетних ма-

люнків. 3-й етап – основна увага надається розвитку сприйняття складних сю-

жетних малюнків, збагаченню запасу зорових уявлень.

Література

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М., Академический Проект,

2001. – 480 с.

2. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посібник. –

Х., Фоліо, 1996. – 237с.

3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.

– СПб., Питер, 2005. – 520с.

4. Зубалий Н. П., Лёвочкина А. М. Основы психотерапии: Учебное пособие.

– К., МАУП, 2001. – 160 с.

5. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М., Академи-

ческий проект, 1999. – 240 с.

6. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Шпаргалка для взрослых:

Психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными

и аутичными детьми. – М., Педагогика Пресс, 2000. – 364с.

7. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. – М.,

Независимая фирма "Класс", 1994. – 144с.

8. Немов Р.С. Основы психологического консультирования: Учебник. –

М.,ВЛАДОС, 1999. – 528с.

9. Психодіагностика / Л. Терлецька (упоряд.), О. Главник (упоряд.). – К.,

Шкільний світ, 2002. – 112с.

10. Психологический словарь. – М., Педагогика Пресс, 1996. – 298 с.

11. Скребец В. А. Психологическая диагностика: Підручник. – К., МАУП,

2001. – 152 с.

12. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. – Х., Прапор,

2005. – 639с.

13. Щекин Г. В. Визуальная психодиагностика и ее методы: Учебно-методи-

ческое пособие / Межрегиональная академия управления персоналом. – К.,

1996. – 140с.