61
Це означає, що третьому рівнянню не можуть задовольняти
жодні значення невідомих. Тобто вихідна система рівнянь розв’язків
немає.
Особливо зручно користуватись методом Жордана-Гаусса в
матричній формі, яка представлена таблицею. При цьому її перетво-
рення здійснюється з допомогою певних кроків.
1. Вибираємо ключовий елемент
0a
ij
≠ . Ключовий рядок на
кожному етапі вибирається інший так, щоб йому відповідала тільки
одна невідома.
2. Елементи
i -го рядка (ключового) ділимо на
ij
a
і записує-
мо в
i -ий рядок наступної розрахункової таблиці.
3. Елементи ключового стовпця (крім ключового елемента,
який рівний 1 ) записуємо нульовими.
4. Інші елементи наступної розрахункової таблиці (в тому
числі і контрольного стовпця) обчислюємо за формулою
kl
ij
il
klkl
a
a
a
aa −=
′
)lk;ik;n,...,2,1l;n,...,2,1k( ≠≠== .
5. Порівнюємо суму елементів рядка розрахункової таблиці з
відповідним елементом контрольного стовпця (
Σ
).
Перехід від однієї матриці-таблиці до іншої за методом Жор-
дана-Гаусса називається симплексним перетворенням матриць-
таблиць.
Приклад 2. Розв’язати методом Жордана-Гаусса систему
лінійних рівнянь:
⎪
⎩
⎪
⎨
⎧
=+−
=++
−=−+
.8xxx3
,6xx3x4
,1x4xx2
321
321
321
Розв’язування. Запишемо задану систему в табличній формі.
За ключовий елемент тут взято коефіцієнт “2” при
х
1
в першому
рівнянні і взято в рамки. Стовпець ∑ є контрольним, а елементи йо-
го дорівнюють сумі інших чисел цього рядка, тобто сумі коефіцієн-
тів біля невідомих і вільного члена відповідного рівняння.
Таблиця 1. За ключовий елемент взято число “2”. Поділивши
на нього елементи першого рядка, одержимо відповідні елементи
першого рядка таблиці
2(на це вказує число “
1
” в першому рядку
поза таблицею).