Сергєєнкова О.П. Вікова психологія

Подождите немного. Документ загружается.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

201

водіння мотоцикла для хлопців, які таким

чином розвиваються в фізичному плані і

оволодівають потрібними для них вміннями.

Дівчатка для поліпшення фігури можуть

захоплюватись шейпінгом, аеробікою та

спортивними танцями.

Зустрічаються підлітки, що мають

накопичувальні захоплення, в основу яких

покладене колекціонування, яке може

поєднуватись із пізнавальною потребою, із

схильністю до накопичення матеріальних благ, з бажанням

слідувати підлітковій моді (збирання етикеток, наклейок, дисків)

тощо.

Найбільш розповсюдженими

щодо сучасних підлітків є

інформативно-комунікативні

захоплення, які можуть набути

примітивного змісту. Приміром,

це багатогодинні пусті розмови

в звичній вуличній компанії або

з випадковими товаришами,

некритичне споглядання того,

що відбувається навколо (від

вітрин магазинів до вуличних

пригод), постійне поверхове спілкування з ровесниками

засобами мобільного зв’язку чи мережі Інтернет, довготривале

просиджування перед екраном телевізора чи комп’ютера.

Перегляд телебачення може тривати кілька годин поспіль,

але особливо цікавлять фільми детективно-пригодницького

жанру, бойо-вики. Вся інформація засвоюється на достатньо

поверховому рівні, іноді тут же передається іншим і забувається,

приглушуючись іншою порцією. Це проводження часу важко

назвати захопленням по його суті, але воно характерне для

величезної кількості підлітків.

Спілкування підлітків з ровесниками може відбуватись і в

рамках ігрової діяльності. Гра залишає свою привабливість для

підлітка у тому випадку, коли відповідає його інтересам. Найбільш

популярними серед представників даного віку є комп’ютерні

ігри, фігурують також спортивні, та, рідше, інтелектуальні.

Спільним для під-

літків обох статей

щодо цього виду

захоплень є розпо-

всюджена орієн-

тація не стільки

на процес занять,

скільки на досягну-

ті результати

В інформаційно-комунікативних

захопленнях проявляється жага

отримання нової, не дуже змістов-

ної інформації, яка не потребує нія-

кої критичної обробки, і потреба в

легкому спілкуванні з однолітками

– у великій кількості контактів, що

дозволяють цією інформацією обмі-

нюватись.

І.С. Булах

РОЗДІЛ 3

202

Таким чином, спілкування з оточуючими, а зокрема значи-, а зокрема значи-

мими дорослими і ровесниками, є найбільш важливою стороною

життя підлітків, умовою їх особистісного становлення.

Пізнавальні надбання підліткового віку

Ускладнення умов шкільного навчання, збагачення змісту

внутрішньо- психічної діяльності підлітків спричинює потужні

зміни їх інтелектуальної та особистісної сфер.

Так, розвиток уваги учнів основної школи

відбувається через формування вищих

довільних форм, зростання обсягу, стійкості

та концентрації. Однак, спостерігається за-

лежність продуктивності уваги від інтересу

підлітка до діяльності – школяр може трива-

лий час зосереджуватись, переборювати від-

волікання уваги, якщо його приваблює зміст

чи процес діяльності. Хоча багатьом підліткам

характерна імпульсивність інтелектуальних процесів, але за умо-

ви позитивної стійкої мотивації учні основної школи спроможні

до саморегуляції уваги, яка стає більш контрольованою. У цьому

періоді вдосконалюється вміння розподіляти та переключати

увагу.

Розвиток позитивних властивостей уваги підлітка залежить

від його вольових якостей, зокрема наполегливості і може стати

предметом для самовиховання. Увага підлітків покращується,

якщо вміло стимулюється вчителем, та коли вони бачать

своє прогресивне просування в навчанні. Саме в цьому віці

за сприятливих умов виховання виявляється й уважність у

ставленні до інших людей.

Процеси відчуття та сприймання працюють у підлітка

узгоджено, розвиваються в єдності. Їх довільність, започаткована

ще в попередньому, молодшому шкільному віці, набуває щодо

підлітків характеру цілеспрямованих сенсорних і перцептивних

дій, так як ускладнення змісту навчального матеріалу потребує

від учня основної школи для успішного засвоєння інформації її

продуктивного сприймання. Основними змінами перцептивної

діяльності підлітків є наступні:

Саме в підліт-

ковому віці учні

навчаються регу-

лювати зовнішній

вираз уваги – вда-

вати з себе уваж-

ного, тоді як в їх

думках зовсім інші

об’єкти

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

203

формування

візуального ре-

алізму – перехід

від графічних

образів до гра-

фічних схем

посилення впли-

ву мотивації та

емоційної сфери

на продуктив-

ність сприйман-

ня

удосконалення

зорових та слухо-

вих диференці-

ацій, подолання

дитячого син-

кретизму сприй-

мання

збагачення

сприймання ес-

тетичних форм

(поезії, музики,

живопису тощо)

зростання

планомірності,

системності та

послідовності

сприймання

поглиблення

впливу мислення

на сприйман-

ня через ана-

ліз, синтез та

узагальнення

сприйнятих об-

разів

Рис. 3.12. Основні досягнення перцептивного розвитку підлітків

Ускладнення змісту навчан-

ня в основній школі визначає

вдосконалення роботи пам’яті

у підлітків. Більшість з них

змушена відмовлятись від до-

слівного запам’ятовування за

допомогою повторень і практи-

кувати первинне осмислення та

інтелектуальне опрацьовування матеріалу, полегшуючи його

запам’ятовування та подальше відтворення. Відповідно, саме в

підлітковому віці засвоюються базові мнемічні прийоми. В учнів

основної школи розвивається логічна пам’ять, яка поступово

займає домінуюче місце при фіксації навчального матеріалу.

Разом з тим уповільнюється розвиток механічної пам’яті, що

в умовах необхідності запам’ятовування значної кількості

термінології може викликати негативну оцінку підлітком своїх

мнемічних якостей. Ступінь осмислення матеріалу суттєво

впливає на якість як запам’ятовування, так і відтворення

В підлітковому віці змінюється

співвідношення між мисленням та

пам’яттю, яка втрачає свою домі-

нуючу позицію, поступаючись саме

мисленню – продовжується процес

інтелектуалізації вищих психічних

функцій

РОЗДІЛ 3

204

навчального матеріалу учнем основної школи. Довільна пам’ять

переважає у навчанні підлітків, однак мимовільно добре

фіксується матеріал, який викликає емоційний супровід чи

визнається значимим.

Мислення зазнає суттєвих якісних змін впродовж підліткового

періоду. Згідно концепції Ж.Піаже, інтелектуальний розвиток

учнів основної школи досягає стадії формальних операцій. Це

виявляється у ряді типових змін мислення:

• перехід від предметного і наочного до абстрактного та

формального мислення,

• уможливлення класифікації неоднорідних об’єктів, аналізу

нових сполучень предметів і категорій,

• вживання мовленнєвих абстрактних висловів, співстав-

лення альтернативних ідей,

• оволодіння здатністю

систематично будувати

гіпотези, робити висновки

й експериментально пере-

віряти в разі необхідності

їх істинність,

• розвиток здатності в

ідеальній формі ство-

рювати задум, втілювати

його в дійсність, отриму-

вати продукт і тим самим

реалізовувати власно спроектований задум, ви ступаючи

при цьому автором ідеальної форми даної проективної

діяльності,

• рефлексія (самоаналіз) своїх власних розумових операцій,

вияви формального мислення,

• оволодіння дискурсивним мисленням – розгорнутими

розміркуваннями,

• спроможність до аналізу й розрізнення слів, намірів та

вчинків.

Означені особливості стають підґрунтям для виявів у підлітка

критицизму, який засвідчує активізацію мислительної актив-

ності.

В ході експерименту Жан Піаже

надавав досліджуваним 5 посудин

з прозорими рідинами в них і пропо-

нував шляхом змішування утвори-

ти рідину жовтого кольору. Молодші

школярі діяли методом спроб і по-

милок, а підлітки намагалися про-

рахувати логічно можливі комбіна-

ції, висували гіпотези і послідовно їх

перевіряли

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

205

Критицизм підлітковий – схильність підлітків скептично

ставитись до пояснень дорослих, сумніватись у правильності

їх доказів та шукати свої контраргументи

Хоча даний віковий період сприятливий для оволодіння ін-

дивідом абстрактним мисленням, однак більшість підлітків ви-

являють лише рівень конкретних мислених операцій. Причини

цього можуть нести комплексний характер, в тому числі фігу-

рують генетичні порушення, несприятливі соціальні умови та

знижена інтелектуальна активність самого підлітка.

Паралельно з розвитком сприймання,

пам’яті та мислення відбувається формування

уяви. Це сприяє виявам творчості підлітків,

які починають писати вірші, серйозно

займатися малюванням,

конструюванням і т.д.

Уява підлітка займає в онтогенезі її розвитку

перехідне становище: зазвичай вона менш

продуктивна, ніж у дорослого, але багатша

фантазії дитини. Показово, що не всі підлітки

досягають об’єктивного результату творчості,

але всі вони отримують задоволення від

самого процесу фантазування. Уява підлітків

набуває регулятивного та компенсаторного

характеру, тісно вплітаючись в їх психічне

життя. Потреби, почуття, що переповнюють підлітка, знаходять

місце в уявній ситуації. Недосяжні в реальному житті мрії

легко втілюються у світі фантазій, тому уява часто приносить

підліткові заспокоєння, знімає напруження, послаблює

внутрішній конфлікт. Окрім цього, у своїх фантазіях підліток

краще усвідомлює власні прагнення та емоції, вперше починає

уявляти свій майбутній життєвий шлях, неясні спонукання

постають перед ним в яскравій образній формі.

Зростання змісту навчального матеріалу, частину якого

необхідно опановувати самостійно, вдосконалює навички

читання підлітка, а відтворення засвоєного на уроках сприяє

розвитку усного мовлення. Зокрема, розвиток монологічного

мовлення дозволяє учневі основної школи переказувати неве-

Гра дитини пе-

реростає у фан-

тазію підлітка.

Л.С. Виготський

Оскільки у підліт-

ковому віці багато

гострих особис-

тісних проблем,

уява в цей час стає

на службу бурхли-

вому емоційному

життю.

І.С. Булах

РОЗДІЛ 3

206

ликий твір, самостійно готувати виступ, висловлювати думки та

аргументувати їх, вести роздуми. Подібним чином вдосконалю-

ється і письмове мовлення, що виявляється у здатності підлітка

писати перекази та твори за заданою чи вільною тематикою.

Підлітковий вік сприятливий для вдосконалення вмінь

користуватись мовленням як засобом спілкування. На думку

Г.С. Костюка, майстерне володіння зовнішнім мовленням ви-

ражає інтелектуальну силу підлітка, є ознакою його авторитету

в колективі. Активно розвивається і внутрішнє мовлення учнів

основної школи, яке відображає пошуки адекватних способів

передачі своїх думок. Підлітки зазвичай добре розуміють гумор,

виражають інтерес до оволодіння засобами виразності мови.

Однак в повсякденному спілкуванні з

однолітками підлітки часто вдаються до

сленгу, а окремі вживають нецензурні сло-, а окремі вживають нецензурні сло-

ва, що начебто робить їх дорослішими,

автономнішими, вільними від соціального

тиску. Дорослі мають пояснити підліткам,

що існує безліч інших, прийнятних форм знаходження

індивідуальності.

Таким чином, мовлення в підлітковому віці розвивається за

наступними аспектами:

засіб спілку-

вання з іншими

людьми

предмет вивчен-

ня на уроках

мови та літера-

тури

засіб набування

нових знань

засіб пізнання

власних особис-

тісних проявів

знаряддя утво-

рення і вира-

ження емоцій-

них станів

механізм вольо-

вої регуляції

Рис. 3.13. Функції мовлення для психічного розвитку підлітка

Сленг – варіант

розмовного мов-

лення, що не відпо-

відає літера-тур-

ним вимогам

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

207

Особистісні зміни підлітків

Суттєві фізичні зміни, зростання організму, які фіксує в собі

підліток викликають формування центрального особистісного

новоутворення віку – почуття дорослості.

Почуття дорослості – центральне особистісне новоутво-

рення підлітка, що виражається через суб’єктивне ставлен-

ня до себе як до дорослого, уявлення себе дорослою людиною

Почуття дорослості підлітків не є обов’язково усвідомлюваним.

Однак, воно є специфічною формою самосвідомості

представників цього віку, соціальною за змістом та походжен-, соціальною за змістом та походжен-

ням. Будучи закономірною ознакою формування особистості,

дане новоутворення виникає у підлітків навіть за протилежних

умов виховання дорослими: як авторитарного підходу,

регламентації всієї поведінки дитини, так і за умов її значної

свободи та самостійності.

Почуття дорослості у підлітків проявляється з неоднаковою

яскравістю і в різних формах.

Діяльнісна

Світоглядна

Наслідуваль-

но-поведін-

кова

Статева

Інтелекту-

альна

Форми ви-

яву почуття

дорослості

підлітків

Рис. 3.14. Форми вияву почуття дорослості підлітків

РОЗДІЛ 3

208

Діяльнісна форма фігурує за фактові участі підлітка в справах

дорослих (спілкуванні, праці тощо); світоглядна виявляється як

наявність власної точки зору і вміння її відстоювати. Високий

рівень ерудиції, обізнаності підлітка в певній сфері виражає

інтелектуальну форму. Зацікавленість протилежною статтю,

романтична захопленість хлопця чи дівчини, прагнення

налагодити взаємини з представником протилежної статі – це

вияви статевої форми почуття дорослості. І нарешті, наслідування

підлітком зовнішніх манер поведінки дорослих, копіювання

їх звичок (часто негативних, на кшталт паління, вживання

алкоголю) відображає наслідувально-поведінкову форму.

Часто ці вияви мають змішаний характер, тобто у одного під-

літка виявляється декілька різних форм одночасно.

Почуття дорослості конкретного підлітка формується різними

темпами, залежно від дії зовнішніх факторів, які поділяють на:

стимулюючі гальмівні

інтенсивний

інформаційний потік

обмеженість у спілку-

ванні з ровесниками

акселерація ретардація

виховний вплив

дорослих

гіперопіка дорослих

Рис. 3.15. Зовнішні фактори формування почуття дорослості підлітків

Почуття дорослості найбільше проявляється у прагненні

підлітка до самостійних поглядів, рішень та вчинків. Дане

прагнення розповсюджується на спілкування підлітка з

дорослими і ровесниками. Важливо, чи визнають вони

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

209

«дорослість» підлітка. Одним із виявів почуття дорослості є

потреба підлітка у самоствердженні.

Потреба у самоствердженні – спрямованість підлітка на

пошуки, виявлення та реалізацію своєї індивідуальності,

унікальності в системі соціальних зв’язків

Поява даної потреби є свідченням переходу підлітка на на-

ступний етап соціалізації – індивідуалізацію. Сутність само-

ствердження підлітка пояснюється прагненням до підтвер-

дження самоцінності, бажання бути гідним уваги й отримати

визнання інших, набути впевненості в собі.

Підлітковий період є одним з ключових

етапів становлення емоційно-вольової регу-

ляції особистості. Однак відбувається це

складно, суперечливо. Так, для підлітків

характерна легка збудливість, різкі зміни

переживань та настрою, причому без особливо

значимих причин. Перепади емоційних

переживань можуть бути швидкими, ради-

кально протилежними і навіть поєднувати амбівалентні емоції

чи почуття. Представники даного вікового періоду є дуже

чутливими у ставленні інших до себе, водночас здатними

до сильних емоційних прив’язаностей та самопожертви.

Так званий підлітковий комплекс емоційності поєднує в

собі сентиментальність і вражаючу байдужість, хворобливу

сором’язливість з розв’язністю, бажання бути визнаним іншими

з прагненням до усамітнення. Водночас переживання підлітка

стають глибшими, багатограннішими і сильнішими, він краще,

ніж молодий школяр може керувати своїми емоційними станами.

Спілкування з однолітками формує моральні почуття учня основ-

ної школи, навчання в школі збагачує інтелектуальні та естетичні.

Коли особистість підлітка формується

в несприятливих умовах, у нього можуть

розвинутись асоціальні почуття. Агресивну

емоційність підлітка провокує неадекватне

ставлення дорослих – ігнорування або

недоброзичливе ставлення до його потреб та

прагнень.

Настрій під-

літків коливаєть-

ся між сяючим

оптимізмом і най-

похмурішим песи-

мізмом.

А. Фрейд

Важка обста-

новка в родині,

конфлікти з до-

рослими та ровес-

никами, проблеми

навчання

РОЗДІЛ 3

210

Емоційна сфера підлітків дуже суттєво впливає на мотивацію

їх поведінки та вольову регуляцію. В даному віковому періоді

зміцнюється сила волі, зростає самовладання, розвиваються

самостійність та наполегливість у випадку позитивної мотивації.

Але через неправильне розуміння частиною підлітків сили волі,

вони схильні до впертості, негативізму, нерозумних перевірок

власного самовладання. В цілому ж в підлітковому віці зростає

тенденція особистості організовувати себе, прагнення до

самовиховання позитивних вольових якостей. Становлення

вольової регуляції підлітків залежить від типу його взаємин зі

значимими дорослими (приміром, авторитарний виховний

стиль може «зламати» волю або ж, навпаки, викликати стійкий

негативізм підлітка щодо оточуючих).

Розвиток волі в даному віці створює сенси-

тивність до формування основ характеру.

Суперечності психічного розвитку підлітків

можуть спровокувати акцентуації рис

характеру. За даними С.І. Подмазіна, серед

підлітків розповсюджені наступні типи

акцентуації характеру: гіпертимний, циклоїдний, демонстратив-: гіпертимний, циклоїдний, демонстратив-

ний, лабільний, антено-невротичний, сенситивний, тривожно-

педантичний, збудливий та нестійкий. Типовими причинами

виникнення акцентуацій характеру підлітків є проблеми

фізичного розвитку та помилки сімейного виховання. Важливо,

щоб зафіксовані в цьому віці акцентуації піддалися своєчасній

психолого-педагогічній корекції, інакше існує ризик їх закрі-, інакше існує ризик їх закрі-

плення та виявів важковиховуваності.

Впродовж становлення особистості підліт-

ків відбувається освоєння

ними нового соціального

простору і паралельно піз-

нання власних якостей.

Бурхливе фізичне зростан-

ня та оновлення соціальної ситуації розвитку

підлітка викликають ґрунтовні зміни його

самосвідомості. В цьому віці формується

Я-концепція, підліток починає усвідомлю-

вати свою неповторність, в його свідомості

Тлумачення по-

няття «акценту-

ації характеру» – у

словнику

Тлумачення понят-

тя «Я-концепція» –

у словнику

В підлітковому віці

виробляється влас-

на система етало-

нів самооцінювання

та самоставлення,

все більше розвива-

ються здатності

проникнення в свій

внутрішній світ.

Ж.К. Дандарова