Сафонов А. Безпека життєдіяльності (екологічна та техногенна безпека)

Подождите немного. Документ загружается.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

До категорії основних принципів забезпечення життєдіяльності відносяться.

1. Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини, що залежить від та-

ких факторів: повітря, питна вода; продукти харчування; тепло; світло; предмети споживання (оселя,

одяг, взуття та ін.).

2. Принципи взаємозв'язку і взаємозалежності з навколишнім середовищем. Життєдіяль-

ність забезпечується такими факторами навколишнього середовища, як параметри споживання, енер-

горесурси, корисні копалини, продукти харчування, елементи штучного середовища та ін.

З іншого боку, життєдіяльність впливає на середовище життя змінює (регулює) параметри спожи-

вання, виснажує енергоресурси, корисні копалини, видозмінює клімат, рослинний і тваринний світ, за-

бруднює навколишнє середовище.

Унаслідок того, що науково-технічний прогрес ще не досяг такого розвитку, щоб усі технологічні

процеси були безпечними, безвідходними і безаварійними, вірогідність виникнення техногенних і техно-

логічних криз не виключається.

4. Принцип раціональної організації праці за ціллю, часом, місцем і нормами. Грамотна організа-

ція праці включає управління, принципи організації, цілі і завдання, засоби праці, виробничу діяльність і

результати праці.

Порушення норм праці, технологічних процесів, моральне і фізичне зношення засобів виробницт-

ва, як правило, призводять до аварійних ситуацій.

5. Принцип матеріального заохочення при організації життєдіяльності, що безпосередньо

пов'язаний з продуктивністю праці, яка визначається:

– людським фактором (способом матеріального заохочення),

– працездатністю виробничого персоналу;

– ступенем підготовленості до праці (професійним, фізіологічним, психологічним).

Певний вплив на продуктивність праці мають також індивідуальні особливості працівників, їхні фі-

зіологічні і психологічні можливості, параметри навколишнього середовища, технічні та організаційні

умови.

Порушення уваги, послідовності виконання технологічних операцій, норм і вимог до технічної до-

кументації, низький рівень професійної підготовки також можуть призвести до виникнення надзвичайних

ситуацій.

6. Принцип захисту здоров'я, меж і умов життєдіяльності. Для реалізації цього принципу

людство створило спеціальні інститути медичного забезпечення, оборони, екологічного захисту, моралі

та ін. Окремі інститути як структурні частини життєдіяльності можуть створюватись для захисту людей і

народного господарства в особливих (надзвичайних) ситуаціях. До них можна віднести цивільну оборо-

ну, Міністерство з надзвичайних ситуацій, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичай-

них ситуацій, штаби цивільної оборони.

7. Принцип ліквідації негативних наслідків життєдіяльності.

При розгляді вищеназваних принципів були зазначені випадки, при яких життєдіяльність окремих

груп людей і населення Землі в цілому супроводжується надзвичайними ситуаціями техногенного, еко-

логічного, промислового, стихійного та воєнного характеру Отже, кожна держава повинна мати профе-

сійно придатні структури для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

ЕКОЛОГІЧНА (ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА) БЕЗПЕКА

В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА

Інформація до цього розділу надана Головним управлінням МНС України в Донецькій області.

Донецька область, за оцінкою основних видів небезпеки - техногенної, гідрометеорологічної, небезпеч-

них геологічних явищ. визначається як регіон України з критичним рівнем небезпеки виникнення надзвичайних

ситуацій техногенного і природного характеру.

Особливості географічного положення області та атмосферні процеси над її територією створюють умо-

ви для виникнення стихійних і небезпечних метеорологічних явищ, в окремих випадках що набувають катастро-

фічного характеру і завдають значних збитків економіці та населенню області. Тенденція збільшення ризику сти-

хійних лих і надзвичайних ситуацій, викликаних природними причинами, зберігається подалі.

Метеорологічні умови значною мірою обумовлюють гідрологічний режим і небезпечні гідрологічні явища

на території області: високі паводки, підтоплення територій.

На території області широко розвинуті зсувні процеси щодо утворення карстів, розташовані зони лісів ІІІ-

V класів пожежонебезпеки, існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру внаслі-

док наявності природних осередків небезпечних інфекцій.

За даними прогнозу, до 2008 року зберігається період підвищеної водності, що обумовлює підвищення

рівня ґрунтових вод, розвиток процесів підтоплення, зсувів, карстів, небезпечного проходження паводків, збіль-

шення площ територій, у тому числі й забудованих, на які впливають небезпечні природні процеси.

В області функціонують 2149 потенційно небезпечних об'єктів, що включають підприємства металургій-

ної, хімічної, вугільної промисловості, енергетичного і машинобудівного комплексів. розвинута мережа магістра-

льних продуктопроводів. Використовуються у виробництві в значній кількості небезпечні речовини.

Промислово-виробничі фонди потенційно небезпечних об'єктів мають високий рівень зносу, основне

стаціонарне устаткування має граничний ресурс експлуатації, відзначається тенденція зниження рівня модерні-

зації технологій і устаткування.

В області протягом 2005 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та

декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 №956 ідентифіковано 311 об'єктів. З них

визначено 50 об'єктів підвищеної небезпеки, у тому числі: 1 класу — 9 об'єктів; 2 класу — 41 об'єкт. Загалом, від-

повідно до зазначеної постанови, за станом на 01.01.2006 р. ідентифіковано 1615 об'єктів, з яких 279 внесено до

Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки: за 1 класом підвищеної небезпеки — 79 об'єктів; за 2 класом

підвищеної небезпеки — 200 об'єктів. Складено 62 декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Позитивні

висновки одержали 62 декларації безпеки, які занесені до Державного реєстру. Ідентифікацією охоплено майже

усі категорії небезпечних речовин за їх властивостями: горючі (займисті) гази, стиснуті гази, зріджені гази під тис-

ком, кріогеннозріджені гази, горючі рідини з відповідними показниками температури спалаху, горючі рідини, пе-

регріті під тиском, вибухові речовини, високотоксичні та токсичні речовини за ГОСТ 12.1.007-76 та інші, а також за

видами аварій, що можуть статися, виходячи з властивостей небезпечних речовин та уразливих факторів: група

1 (вибух); група 2 (пожежа); група 3 (шкідливі для людей і довкілля).

У сполученні з високою концентрацією потенційно небезпечних об'єктів у густонаселених містах зі склад-

ним економічним станом більшості промислових підприємств вищезазначені фактори обумовлюють підвищення

ймовірності і фактичного виникнення техногенних аварій із важкими наслідками.

На території регіону розташована майже п'ята частина основних промислово-виробничих фондів. У галу-

зевій структурі промислового виробництва найбільша питома вага припадає на чорну металургію та паливно-

енергетичний комплекс.

Промислово-виробничі фонди вугільної галузі украй зношені, чверть основного стаціонарного обладнан-

ня вичерпали свій нормативний ресурс. Майже 75% обладнання електроенергетичного комплексу відпрацювало

свій розрахунковий експлуатаційний ресурс. Стан металургійної галузі характеризується старінням основних фо-

ндів, знос яких перевищує 50%. Зношеність машин та обладнання на більшості підприємств машинобудування

становить 45-60%.

З огляду на вищезазначене, враховуючи порівняно значну щільність потенційно небезпечних об'єктів та

об'єктів підвищеної небезпеки, високу концентрацію промислової о, сільськогосподарського виробництва, транс-

портної інфраструктури, в поєднанні з негативними факторами стану основних фондів, наявністю застарілих тех-

нологій, переважно небезпечних видів робіт. - створюються об'єктивні передумови незадовільного техногенно-

екологічного стану для населення області.

Приклади найбільш масштабних існуючих загроз

Зсуви

Зсуви на території області розвинуті переважно на узбережжі Азовського моря і в басейні р. Сіверський

Донець. Виявлено 185 зсувів, серед них 6 територій (12 ділянок) потребують виконання першочергових протизсу-

вних заходів (міста Маріуполь, Краматорськ, Новоазовськпй, Слов'янський, Артемівський і Першотравневий ра-

йони).

У 2005 році зберігалася тенденція розвитку зсувів у м. Маріуполь.

Гідрологічнонебезпечні явища

Площа підтоплення заселеної ділянки в області складає близько 23,0 тис. га (9.5%). Потребується про-

ведення першочергових робіт на 7.3 тис. га. Розвиток процесів підтоплення населених пунктів розповсюджено у

знижених місцях, річкових долинах, приморських смугах (міста Слов'янськ. Краматорськ, Дружківка, Артемівськ.

Маріуполь і ряд інших).

Останнім часом ускладнюється еко.того-гідро-геологічна ситуація у гірничопромислових районах області

у зв'язку із закриттям і затопленням вугільних шахт (міста Донецьк. Макіївка, Горлів-ка, Білозерськ, Харцизьк).

В області налічується 1812 водоймищ, у тому числі 154 водосховища та 1658 ставків (з них власників 151

водоймища не визначено).

Стан об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства області

В аварійному стані 5.5 тис. км (32 %) водопровідних та 2,4 тис. км (38,7 %) каналізаційних мереж області.

З роками зростає замортизованість об'єктів, стан їх погіршується до аварійного та навіть критичного. Особливо

це стосується каналізаційного господарства міст: Дружківка. Єнакієве, Слов'янськ, Селидове та смт. Комсомоль-

ське, де більшість каналізаційних очисних споруд. насосних станцій та колекторів побудовані в 60-80-х роках ми-

нулого століття, напірні колектори яких прокладені в одну нитку.

Техногенна небезпека

ДП «Горлівський хімічний завод». На території хімзаводу і прилягаючих до нього землях знаходяться 2.4

тис. тонн відходів виробництва мононітрохлорбензолів, 11,5 тис. тонн сульфатоутримуючих відвалів.

Найбільшу небезпеку становлять відходи мононітрохлорбензолу (МНХБ), які накопичилися на підприєм-

стві за період з 1972 р. по 1994 р.

Майже 500 тонн зазначених відходів зберігається в ємностях, які знаходяться в аварійному стані. Для

виконання робіт з перезатарювання відходів з цих ємностей в інші потрібні кошти в сумі 240 тис. грн.

ВАТ «Содовий завод» (м. Слов'янськ). На заводі зберігається у 18 ємностях і технологічних трубопрово-

дах цеху термофосфорної кислоти 400-420 тонн шламу, що містить від 10 до 40% «жовтого» фосфору, який при

окисленні утворює фосфорний ангідрид і є газоподібною сильнодіючою речовиною, небезпечною для працюючо-

го персоналу та населення. Індивідуальні засоби захисту -в недостатній кількості. Для його утилізації необхідно

— 2555 тис. грн.

Проблеми підприємства ВАТ «Содовий завод» м. Слов'янська не ввійшли до «Загальнодержавної про-

грами поводження з токсичними відходами», а також до «Програми охорони навколишнього середовища та за-

безпечення екологічної безпеки Донецької області на 2001-2005 роки».

Микитівський ртутний комбінат. У зв'язку з ліквідацією комбінату та припиненням гірничих робіт на родо-

вищі виникло ряд екологічних проблем, що можуть мати істотний вплив на місто Горлівку. Одна з них - забруд-

нення ґрунтів ртуттю й іншими токсинами.

На підставі виконаного аналізу рівня техногенної та природної небезпеки був розроблений та затвер-

джений рішенням обласної комісії з питань ТЕБ та НС «План запобіжних заходів та робіт на об'єктах і територіях

Донецької області з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій на 2005 рік».

Планом було передбачено виконання запобіжних заходів на 43 об'єктах економіки і територій області.

Всього було заплановано виконання 51 заходу, у тому числі заходи:

1. Техногенно-екологічної безпеки на об'єктах:

- електроенергетики; металургійного комплексу;

- хімічного комплексу;

- житлово-комунального комплексу;

- вугільного комплексу.

2. Щодо захисту територій та населення від зсувонебезпечних процесів і підтоплень.

У результаті виконання запланованих запобіжних заходів вдалося забезпечити:

підвищення надійності роботи об'єктів електроенергетики. металургійного, хімічного, вугільного, житлово-

комунального комплексів;

- попередження та зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з вибухами,

пожежами, руйнуванням споруд, наявністю у довкіллі небезпечних та шкідливих (забруднюючих) речовин:

- попередження у відповідних обсягах та мінімізацію наслідків зсувних процесів, підтоплення територій,

карстових провалів.

Протягом 2005 року в Донецькій області виникла 41 надзвичайна ситуація, що відповідно до «Державно-

го класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні» та за характером походження розподілились на:

- техногенного характеру — 31;

- природного характеру — 8;

- соціально-політичного характеру — 2.

Протягом 2005 року не зареєстровано надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів. Проте,

у порівнянні із 2004 роком, с збільшення надзвичайних ситуацій місцевого рівня у 1.3 раза та об'єктового рівня у

1.8 рази.

79% всіх надзвичайних ситуацій техногенного характеру у 2005 ропі склали пожежі, вибухи. Серед них:

пожежі, вибухи у шахтах, підземних та гірничих виробках — 40% від усіх надзвичайних ситуацій техногенного ха-

рактеру, пожежі, вибухи у будівлях та спорудах житлового призначення -30%, пожежі, вибухи на транспорті — 6%

та пожежі, вибухи на залізницях — 3%.

На другому місці за кількістю проявів знаходяться аварії на транспорті — 12%. у тому числі: аварії на за-

лізницях, зокрема у метрополітені, з тяжкими наслідками (катастрофи) — 6%. аварії автодорожнього транспорту

на шляхах - 3% та аварії на транспорті з загрозою розливання пально-мастильних матеріалів — 3%.

На долю інших надзвичайних ситуацій техногенного характеру припадає 9%.

Слід також відмітити, що у 2005 році були зареєстровані нові види надзвичайних ситуацій. яких не було у

2004 році. Це — наявність у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК та

аварії в електроенергетичних системах.

Незважаючи на кількісне збільшення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, у 2005 році вдалося

запобігти значним людським та матеріальним втратам. Так. протягом 2005 року у надзвичайних ситуаціях техно-

генного характеру загинуло 40 осіб, то майже у 2 рази менше, ніж у

2004 році (загинуло 79 осіб), та постраждало 53 особи, що у 1,5 рази менше, ніж у 2004 році (пост-

раждало також 79 осіб). Матеріальні збитки віл надзвичайних ситуацій техногенного характеру у

2005 році склали 2804.839 тис грн.. то у 27 разів менше, ніж у 2004 році (76902.524 тис. грн.)

У 2005 році збільшилось надзвичайних ситуацій природного характеру у порівнянні з 2004 роком. Це

обумовлено, перш за все, зростанням у 3 рази кількості метеорологічних надзвичайних ситуацій, а саме за раху-

нок сильного вітру (швидкість вітру 25 м/с і більше), включаючи шквали та смерчі.

Причинами такого зростання є: природні особливості виникнення цього явища, пов'язані із різноманітніс-

тю рельєфу у поєднанні із значними коливаннями температури повітря в короткі проміжки часу, а також важке

прогнозування явиш конвективного характеру.

У 2005 році також сталося збільшення у 1,5 рази інфекційних захворювань людей за рахунок виникнення

такого виду надзвичайної ситуації, як інфекційне захворювання людей невизначеної етіології (1 випадок).

Причинами цього стали: порушення санітарно-гігієнічного режиму та недостатня санітарна культура на-

селення.

Слід також відмітити, що у 2005 році були зареєстровані нові види надзвичайних ситуацій, яких не було у

2004 році. Це - осідання (провалля) земної поверхні та підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення).

Протягом 2005 року вдалося запобігти таким надзвичайним ситуаціям, як отруєння людей токсичними та

іншими речовинами (групові випадки).

Незважаючи на кількісне збільшення надзвичайних ситуацій природного характеру, у 2005 році вдалося

запобігти значним матеріальним втратам. Так, протягом 2005 року матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій

природного характеру склали 5512,0 тис грн., що у 3,5 раза менше, ніж у 2004 році (19838,274 тис. грн.).

Протягом 2005 року значно збільшилась кількість постраждалих від надзвичайних ситуацій природного

характеру, яка становить 191 особу, що майже у 4,5 рази більше, ніж у 2004 році (постраждало 43 особи).

В результаті послідовної реалізації заходів регіональної Програми попередження та реагування на над-

звичайні ситуації техногенного і природного характеру на 2002-2005 роки, заходів забезпечення пожежної безпе-

ки, Програми економічного та соціального розвитку Донецької області, галузевих програм - забезпечені позитивні

тенденції зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій, підвищення рівня безпеки населення та готовності

територіальної підсистеми цивільного захисту до дій за призначенням.

Виконання програмних заходів за 2002 - 2005 роки дало можливість:

- продовжити створення ефективної територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

- поліпшити підготовку до виконання задач за призначенням мобільних професійних сил і органів управління тери-

торіальної підсистеми;

- знизити бюджетні витрати на ліквідацію надзвичайних ситуацій та витрати на компенсацію постраждалим;

- одержувати гарантовану допомогу постраждалим під час надзвичайних ситуацій.

В цілому підсумки реалізації Програми у 2002 - 2005 роках показали, що в області забезпечена позитивна динаміка

в рішенні питань попередження та реагування на надзвичайні ситуації. а також значно підвищена готовність аварійно-ря-

тувальних підрозділів до реальних дій в умовах надзвичайних ситуацій, які виникали на території області у 2002 - 2005 роках.

З метою попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі зсувними процесами, протягом 2004-2005 років Про-

грамою соціально-економічного розвитку м. Маріуполь передбачено та здійснено фінансування першочергових заходів щодо

інженерного захисту території від зсувів та підтоплень на суму 2771,5 тис.грн, екологічний фонд обласного бюджету профі-

нансував ці заходи на суму 600 тис. грн., за рахунок коштів підприємств виконано робіт на суму 2500 тис. грн.

ДГРГП «Донецькгеологія» здійснюються роботи з вивчення екзогенних геологічних процесів на території Донецької

області, а саме зсувів, карсту й абразії схилу Азовського моря. Роботи виконуються за рахунок державного бюджету. Так, у

2005 ропі було використано 140 тис. грн.

Складена прогнозна інформація про розвиток небезпечних екзогенних геологічних процесів направлялась до обл-

держадміністрації, міськвиконкомам і райдержадміністраціям з рекомендаціями щодо прийняття у разі необхідності попере-

джувальних заходів.

Розроблена Комплексна цільова програма протизсувних заходів у Донецькій області на 2002-2006 роки, метою якої

є попередження виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з активізацією зсувних процесів, та яка узгоджена з відпо-

відними управліннями облдержадміністрації і подана у встановленому порядку для включення до Державної програми про-

тизсувних заходів - не працює.

У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2000р. № 1173 «Про комплексну програму захис-

ту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до

2010 року» передбачено виділити Донецькій області 7,6 млн. грн. На 2001-2005 роки було сплановано виділення коштів з

державного бюджету у розмірі 4479 тис. грн., фактично виділено 2151.1 тис. гри. (48 % від потреби). Заплановані у 2005 році

заходи з розчищення русел річок та визначення зон можливого затоплення на 4 об'єктах на загальну суму 580 тис. грн. вико-

нані у повному обсязі.

З метою захисту населення і територій від гідрологічнонебезпечних явищ у 2003 році розроблена програма ліквіда-

ції наслідків підтоплення територій у містах і селищах Донецької області на 2004-2005 та на період до 2010 року, яка затвер-

джена на сесії обласної ради. В 2005 році реалізацію заходів було профінансовано з місцевих бюджетів 2864,0 тис. грн., з

державного бюджету 1 390,3 тис. грн., разом - 4254,3 тис. грн. Забезпечення інженерного захисту шляхом проведення захо-

дів з ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ Донецької області, передбачених програмою економічного і соці-

ального розвитку Донецької області на 2005 рік, виконано на суму 1534,8 тис. грн.

У межах «Програми екологічного оздоровлення р. Дніпро та поліпшення якості питної води» та «Програми невід-

кладних заходів щодо покращення водопостачання та водовідведення по містах Донецької області» в області проведена ре-

конструкція очисних споруд, санація водоводів. Якість питної води, що подається споживачам, контролюється у встановле-

ному порядку згідно з планами-графіками, які погоджені з обласною СЕС. Щомісячно відбирається більше 3 тис. проб питної

води. При цьому контролюються джерела водопостачання, резервуари питної води та магістральні водоводи. Здійснюється

санітарний нагляд за якістю питної води. Щомісячно органами СЕС відбирається близько 500 проб. При цьому відсоток від-

хилень від нормативних вимог не перевищує 2 % з бактеріологічних показників.

Згідно з програмою «Реформування та поліпшення водопостачання та водовідведення населених пунктів Донець-

кої області в 2005 році» станом на 1.01.2006 замінено 127,4 км водопровідних та 7,7 км каналізаційних мереж. Виконаний

капітальний ремонт мереж та споруд на суму 20546,5 тис.грн.

Загальнодержавною програмою поводження з токсичними відходами, яка затверджена Законом України від 14 ве-

ресня 2000 р. № 1947-111, було передбачено фінансування робіт з будівництва установки для знешкодження відходів виро-

бництва МНХБ на Горлівському хімічному заводі в сумі 6 млн. грн. (50% - держбюджет. 30% - кошти підприємства, 20% -

місцевий бюджет).

На розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) з обласного і Горлівського міського екологічних фондів було

виділено 1 млн. грн. Наприкінці 2005 р. розробка ТЕО була завершена Державним науково-дослідним інститутом хімічних

технологій «Хімтехнологія» (м. СєвєроДонецьк). Найближчим часом планується провести експертизу.

За інформацією керівництва ДП «Горлівський хімічний завод», витрати на проведення наступних етапів — розробка

робочого проекту та будівництво установки з утилізації відходів виробництва МНХБ - можуть скласти близько 22 млн. грн.

З державного бюджету на розробку робочого проекту в минулому році було виділено лише 400 тис. грн. Однак,

враховуючи те, що експертиза ТЕО не проведена, завод не міг приступити до розробки робочого проекту і використати ці

кошти.

На виконання комплексу робіт із запобігання негативному впливу на довкілля фосфорних шламів ВАТ «Содовий

завод» (м. Слов'янськ) розпорядженням голови Донецької обласної ради від 05.08.2005 № 1 3Зр «Про затвердження про-

грами заходів обласним фондом охорони навколишнього природного середовища на 2005 рік» з обласного фонду було ви-

ділено 1500 тис. грн.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ПО-

СТІЙНО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЛЮДСТВА ДЛЯ ЗБЕ-

РЕЖЕННЯ УМОВ ЖИТТЯ І ПРАЦІ

1. Підтримання параметрів середовища життя в необхідних для життєдіяльності межах. Ця

проблема пов'язана з тим, що трудова діяльність людей з року в рік активізується, ускладнюється, вво-

дяться новітні технології Виникає проблема технологічної безпеки суспільства, оскільки на даному етапі

розвитку існує очевидна невідповідність якості технологічних процесів рівню культури того чи іншого

суспільства.

Це означає, що збільшується навантаження на всі структурні частини навколишнього середови-

ща, стає очевидним небезпека виснаження природних ресурсів, незворотні забруднення і зміна середо-

вища, життя, тобто створюються реальні умови для виникнення екологічних катастроф.

2. Забезпечення населення усіма видами енергоресурсів (електроенергією, газом, нафтопроду-

ктами, кам'яним вугіллям, водою і та ін.). Енергетична криза, що має нині місце у багатьох країнах, сут-

тєво впливає на життєдіяльність людей.

3. Забезпечення населення усіма параметрами штучного середовища життя. Гострою про-

блемою для багатьох людей у різних країнах є недостатня кількість житла, комунального транспорту,

суспільних закладів, спортивних комплексів, медичних закладів та інших елементів системи життєза-

безпечення.

4. Продукти харчування є фізіологічною основою життєдіяльності Із збільшенням чисельності

населення ця проблема стає особливо гострою. Якщо людство не розробить нового складу продуктів

харчування і своєчасно не адаптується до них, може виникнути надзвичайна ситуація глобального мас-

штабу.

5. Наявність і раціональне використання в інтересах життєдіяльності питної (прісної) води. Тут

йдеться про охорону прісної води від забруднення, що може призвести до непридатності п використан-

ня для потреб населення. Звідси випливає важливість очищення води, боротьба з промисловим і побу-

товим забрудненням, виснаженням водойм.

6. Ліквідація, переробка або використання відходів виробництва. Особливо небезпечними є

відходи атомних, хімічних, біологічних виробництв, кількість яких щорічно зростає.

Таким чином, основні проблеми життєдіяльності людини зводяться до комплексу заходів щодо

захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої (рослинний і тваринний

світ) і неживої (ґрунт, вода, атмосфера, надра, клімат та ін.) природи.

МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС ЗАХИСНИКА ПРИРОДИ:

1. Природа, біосфера — наш спільний дім, у якому слід дотримуватися чистоти і порядку, який треба

оберігати від руйнування, пожеж і війн.

2. Дисципліна виконання виробничих планів – це водночас дисципліна виконання завдань охорони

природи.

3. Зберігати прекрасне у природі – значить уникати всього, що порушує закон цілісності, що травмує,

деформує, калічить природні об'єкти.

4. У ставленні людини до рослин і тварин повинно панувати милосердя розумних і сильних.

5. Користуючись природними багатствами, слід дбати про те, щоб вони залишалися джерелом добробу-

ту для інших людей.

6. Не можна проходити байдуже повз руйнування та пошкодження природних об'єктів, знищення, калі-

чення живих організмів. Обов'язок кожної чесної людини – зупинити порушника і браконьєра.

7. Кожен, хто вболіває за справу охорони природи, повинен підвищувати свою екологічну грамотність,

набувати вміння правильно вирішувати конкретні природоохоронні завдання.

8. У справі захисту природи ефективними є дії як однієї людини, так і колективні.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «БЖД»

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах

Навчальною метою цього заняття є надання студентам практики у розв’язанні типових задач з

оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для за-

хисту людей на забрудненій місцевості.

Вихідні данні для розрахунків відповідно до варіантів містяться в літературних джерелах. Сту-

денти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.

УМОВА. 19 травня в 6.00 на АЕС сталася аварія з викидом радіоактивних речовин у навколиш-

нє середовище. Тип реактора – ВВЕР.

В 6.15 за допомогою автоматичної системи контролю отримано перші дані про рівні радіації на

території АЕС.

ЗАВДАННЯ. Оцінити радіаційну обстановку для групи ліквідації наслідків аварії згідно з даними,

які наведені в таблиці 3.

Розв’язати такі задачі:

Задача 1 Визначити дозу радіації, яку може отримати група ліквідації наслідків під час перебування в

зоні радіаційного забруднення (РЗ).

Задача 2 Визначити допустиму тривалість роботи в зоні РЗ при установленій дозі радіації.

Задача 3 Визначити можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації.

ЗВІТНІСТЬ. Викладачу надається звіт по такій формі:

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка радіаційної обстановки.

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1.Умова, вихідні дані.

2.Алгоритм розрахунків.

3.Підсумкова таблиця 1 з висновками за зразком:

Підсумкова таблиця 1

Дози радіації

,Р.год

пр

, Р Д

точ

, Р ß,%

Допустима тривалість

роботи, t

, год

∑

,Р Втрати, %

Висновки:

1. .....(чи перевищує розрахована доза установлену).

2. ......(чи зможе група працювати в зоні РЗ заданий час).

З. .....(які очікуються втрати та як їх запобігти).

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання задач з визначення можливих доз

радіації, допустимої тривалості перебування людей, можливих втрат особового складу формувань

та населення в умовах радіаційного забруднення (РЗ), аналіз отриманих результатів та вибір най-

більш доцільного варіанту дій, при якому виключається радіаційне ураження людей.

Типові задачі оцінки радіаційної обстановки

1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні РЗ.

2. Визначення припустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ при встановленій дозі радіації.

3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на забрудненій місцевості.

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруд-

нення

Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудне-

ній місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту.

Вихідні дані

ВИМ

- виміряний рівень радіації та час, коли його виміряли (Івим), Р/год;

- час початку перебування людей в зоні відносно часу аварії, год;

- задана тривалість роботи, год;

осл,

- коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де перебувають люди;

уст

- установлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну.

Розв'язок. Розрахунок базуються на закономірності описується емпіричною формулою:

= P

-a

(1)

де P

— рівень радіації, перерахований на 1 годину після аварії, Р/год,

t — поточний час, що вираховується від моменту аварії, год;

а = 0,4 при аварії на АЕС (з реактором ВВЕР);

В першу чергу розраховують рівень радіації на першу годину після аварії:

= P

= Р

BИМ

, (2)

де K

— коефіцієнт перерахунку рівня радіації з будь-якого часу (t) на 1 годину після аварії (див. дода-

ток 1).

Формулу для розрахунку дози радіації можна отримати з графіків зміни рівня радіації в часі (мал.

1 а, 1б), де доза показана як заштрихована площа.

Точне значення площі, тобто дози опромінення, отримують інтегруванням формули (1) (рис. 1,а):

точ

dttP

ост

∫

()

(

)

осл

nkl

ltP

αα

−−

−

, (3)

де t

— час закінчення перебування в зоні РЗ (t

= t

+ t

). Цю формулу можна спростити, якщо за-

мінити: P

; : P

=: P

тоді формула для виконання розрахунку матиме вигляд:

точ

()

Kосл

tPtP

nnkk

−

, (4)

де Р

— рівень радіації на початку перебування в зоні РЗ, Р/год; Р

— рівень радіації наприкінці пере-

бування в зоні РЗ, Р/год.

а)

б)

Рис. 1. Закономірності спаду рівня радіації в зоні РЗ

В свою чергу ці рівні радіації визначаються так:

; (5)

, (6)

де К

і К

коефіцієнти перерахунку рівня радіації з першої години після аварії (отримано за формулою

(2)) відповідно на час t

та на час t

(див. додаток 1).

Часто дозу радіації розраховують по спрощеній формулі та отримують приблизний результат

(заштрихована площа на рис. 1,б).

пр

осл

pсер

, (7)

де Р

сер

- середнє значення рівня радіації за час роботи (t

) в зоні РЗ, Р/год

сер

PP +

, (8)

Спрощена формула дає дещо завищений результат, відносна похибка розрахунку по спрощеній

формулі дорівнює:

ß =

%.100×

−

точ

точпр

ДД

(9)

ЗАДАЧА 2. Визначення допустимої тривалості перебуванні людей у зоні РЗ при установленій

граничній дозі радіації

Посилаючи людей на забруднену місцевість, насамперед треба визначити, скільки часу люди

можуть там перебувати.

Вихідні дані:

– рівень радіації на 1 годину після аварії, Р/год;

уст

– установлена гранична доза радіації за одну робочу зміну, Р;

осл

– коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де будуть працювати люди;

– початок роботи в зоні РЗ, год.

Розв’язок

1) Спочатку слід розрахувати допоміжний параметр:

ослуст

КД

⋅

2) По графіках для

та t

години знаходимо допустиму тривалість роботи, яка дорівнює t

ЗАДАЧА 3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на радіаційне забрудненій

місцевості

Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого

ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба врахувати ще і залишко-

ву дозу радіації.

Якщо врахувати те, що організм людини через 4 доби після опромінювання починає виводити ура-

жені клітини, то ті уражені клітини, що залишилися в організмі, умовно можна розглядати як залишкову

дозу радіації (Д

зап

). Залишкова доза радіації залежить від часу, який минув після опромінювання і може

бути виражена у відсотках від отриманої раніше дози (табл.2).

Таблиця 2

Час після опромінювання Тп.о.

тижнів 1

3 4 5

Залишкова доза радіації d, % 90 75 60 50 42

При визначенні можливих втрат людей до розрахованої в задачі 1 дози додають залишкову до-

зу опромінення і з таблиці 3 знаходять очікувані втрати.

Таблиця З

Сумарна доза, Р 100 125 150 175 200 225 250 275 300 325

Можливі втрати,% 0 5 15 30 50 70 85 95 100 100

Вихідні дані

точ

— доза радіації, яку можуть отримати люди під час перебування в зоні РЗ;

— доза радіації, яка була отримана людьми попереднього разу;

п.о

— час, який минув після попереднього опромінювання, тижнів.

Розв'язок

1) Визначити залишкову дозу радіації:

зал

=Д

100

⋅

, (11)

де d береться з таблиці 2 для відповідного значення Т

мін

2) Розрахувати сумарну дозу опромінювання:

∑

=Д

точ

+Д

зал

. (12)

3) Визначити по таблиці 3 очікувані втрати серед людей.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Оцінка захисних споруд

Навчальною метою заняття є надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в

захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні заходів

підвищення надійності захисту.

УМОВА. На промисловому об'єкті робітники і службовці працюють в одну зміну. Під час аварії на цьому

чи сусідніх підприємствах об'єкт може опинитись в зоні хімічного або радіаційного забруднення. Для за-

хисту виробничого персоналу на об'єкті побудоване сховище. Сховище вбудоване в будівлю, де пра-

цюють люди.

ЗАВДАННЯ. Оцінити надійність захисту виробничого персоналу об'єкту в сховищі під час аварії з мож-

ливим хімічним або радіаційним забрудненням території.

Під час виконання роботи оцінити:

1. Достатність місць в сховищах для укриття робітників і службовців працюючої зміни.

2. Чи забезпечать системи повітропостачання сховища всіх людей повітрям по встановленим нормам.

3. Достатність аварійного запасу води в сховищі.

ЗВІТНІСТЬ. Викладачу надається звіт по такій формі:

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка захисних споруд

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.