Сафонов А. Безпека життєдіяльності (екологічна та техногенна безпека)

Подождите немного. Документ загружается.

101

Таблиця 3

Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с

Швидкість вітру, м/с 2 м/с 3 м/с 4 м/с

При інверсії 0,6 0,45 0,38

При ізотермії 0,71 0,55 0,5

Поправочний коефіцієнт

При конвекції 0,7 0,62 0,55

Таблиця 4

Інверсія Ізотермія Конвекція Швидкість

вітру, м/с

R ≤ 10 км R〉 10 км R

≤

10 км R〉 10 км R

≤

10 км R〉 10 км

1 2 2,2 1,5 2 1,5 1,8

2 4 4,5 3 4 3 3,5

3 6 7 4,5 6 4,5 5

4 - - 6 8 - -

Таблиця 5

Значення деяких параметрів СДОР

Тип СДОР Молекулярна маса,

М, г/ моль

Густина

,m/м

Хлор 71 1,56

Фосген 99 1,42

Аміак 17 64 0,68 1*16

Сірчистий ангідрид 64

1,46

102

ПРИНЦИПИ, СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях діяльності людини трапляються мільйони нещасних випадків, сотні

тисяч з яких закінчуються трагічно. Страждають люди всіх професій на виробництві, в побуті, в армії, на транспорті. Країни

зазнають великих збитків від аварій, катастроф, стихійних лих, пожеж, які призводять до загибелі людей. В Україні найваж-

ливіші функції безпеки життєдіяльності людини затверджено Указом Президента України від 28 жовтня 1996 року, передано

в компетенцію Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської

катастрофи. Ці функції спрямовані на захист населення від наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, а також від можли-

вого застосування ворогом сучасних засобів ураження (особливо від зброї масового ураження). Захист населення -це ком-

плекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального посла-

блення ступеня їх негативного впливу.

Основні принципи щодо захисту населення:

1. Захист населення планується і здійснюється диференційовано, залежно від економічного та природного харак-

теру його розселення, виду і ступеня небезпеки можливих надзвичайних ситуацій.

2. Усі заходи щодо життєзабезпечення населення готуються заздалегідь

і здійснюються на підставі законів держави.

3. При захисті населення використовують усі наявні засоби захисту (захисні споруди, індивідуальні засоби захис-

ту, евакуацію із небезпечних районів та інше).

4. Громадяни повинні знати основні свої обов'язки щодо безпеки життєдіяльності, дотримуватись установлених

правил поведінки під час надзвичайних ситуацій.

Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

1. Повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування про

наявну обстановку.

2. Навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

3. Укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічних захист

евакуація населення з небезпечних районів.

4. Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води

радіоактивними отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами.

5. Організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха и осередках ураження.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ

"ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ"

Згідно із Законом та Положенням про Цивільну оборону й Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 р. і Додатко-

вими протоколами від 8 червня 1977 р., громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій,

катастроф, стихійного лиха і можуть вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади забезпечення

його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему Цивільної оборони, яка повинна захистити населення від небезпе-

чних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Цивільна оборона України є

державною системою органів управління силами і засобами, що створюються для організації і забезпечення захисту насе-

лення від наслідків надзвичайних ситуацій (надзвичайні ситуації — порушення нормативних умов життя і діяльності людей

на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосування

збройних засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат) техногенного, екологічно-

го, природного та воєнного характеру.

Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення. Організація їх виконан-

ня здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Цивільна оборона ставить перед собою такі завдання:

— запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо змен-

шення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійних лих;

— оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне ін-

формування його про наявну обстановку;

— захист населення від наслідків аварій, катастроф, великого стихійного лиха і засобів масового ураження;

— організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час, організа-

ція і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха й осередках ураження;

— створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення, зв'язку, спостереження і контролю за радіоак-

тивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних си-

туаціях мирного і воєнного часу;

103

— підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів та сил, навчання населення вмінню

застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка керівного складу Цивільної оборони здійснюється на центральних державних та територіальних курсах з

цивільної оборони.

Перепідготовка посадових осіб керівного складу Цивільної оборони здійснюється один раз на п'ять років.

Загальне керівництво Цивільною обороною України покладається на Кабінет Міністрів України, Раду Міністрів Ав-

тономної Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної влади, адміністрації підприємств, установ і організацій

незалежно від форм власності та господарювання. Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України або

окрема посадова особа. На інших адміністративно-територіальних рівнях керівництво Цивільної оборони здійснюють голови

та керівники відповідальних органів виконавчої влади; у міністерствах, інших органах державного управління та на об'єктах

народного господарства — начальниками Цивільної оборони є їхні керівники.

Безпосереднє керівництво за виконанням завдань Цивільної оборони, її органів управління та сил покладається на

штаб Цивільної оборони України.

Штаб Цивільної оборони України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Вер-

ховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Ради оборони України, постановами і роз-

порядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та директивами начальника Цивільної оборони України та положеннями

про штаб Цивільної оборони України.

Штаб Цивільної оборони України у межах своєї компетенції видає на основі Положення про цивільну оборону та за-

конів України накази та директиви, організує і систематично контролює виконання постанов і розпоряджень Кабінету Мініст-

рів України, наказів і директив начальника Штабу Цивільної оборони України з питань навчання і захисту населення, запобі-

гання надзвичайним ситуаціям та вжиття заходів у разі їх виникнення.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

1. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильсь-

кої катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує проведення у життя державної полі-

тики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реа-

гування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою

управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

2. МНС України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України

і постановами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

МНС України в установленому порядку в межах своєї компетенції вирішує питання, що випливають із загальнови-

знаних норм міжнародного права та укладених Україною міжнародних договорів.

3. Основними завданнями МНС України є:

1) розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій та чорнобильсь-

кої катастрофи;

2) керівництво діяльністю органів управління, штабів, Військ цивільної оборони і підпорядкованих спеціалізованих

формувань;

3) координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної

Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій усіх форм власності з вирішення

проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

4) визначення основних напрямів роботи у сфері захисту населення і територій від

надзвичайних ситуацій, соціаль-

ного захисту населення, реабілітації забруднених унаслідок чорнобильської катастрофи територій;

5) державний нагляд і контроль за станом цивільної оборони і техногенної безпеки, готовністю дій у надзвичайних

ситуаціях та проведення заходів щодо їх запобігання;

6) організація та координація здійснення всіх заходів на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язко-

вого) відселення, вирішення питань їх фінансування, охорони громадського порядку і здоров'я персоналу, який працює на цій

території, захисту наукових і економічних інтересів України;

7) координація робіт, пов'язаний з формуванням і реалізацією єдиної науково-технічної політики у сфері створення і

впровадження сучасних інформаційних технологій, банків даних з проблем цивільної оборони, захисту населення і територій

від наслідків надзвичайних ситуацій та чорнобильської катастрофи;

8) підготовка і перепідготовка кадрів цивільної оборони та з питань захисту населення і територій від наслідків над-

звичайних ситуацій та чорнобильської катастрофи, навчання населення дій у надзвичайних ситуаціях.

104

4. МНС України відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує розроблення і здійснення заходів цивільної оборони щодо запобігання і реагування на надзвичайні

ситуації та заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків чорнобильської катастрофи і соціальним захистом громадян, які пост-

раждали від них;

2) розробляє проекти державних програм і прогнозів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи, цивіль-

ної оборони, запобігання надзвичайним ситуаціям, соціального захисту громадян, які від них постраждали, та контролює

виконання затверджених програм;

3) уживає заходів до зниження рівня опромінення та забезпечення нормальної життєдіяльності населення на за-

бруднених унаслідок чорнобильської катастрофи територіях;

4) подає в межах своїх повноважень пропозиції до проекту Державного бюджету України, здійснює контроль за ці-

льовим використанням бюджетних коштів;

5) керує роботами, пов'язаними з ліквідацією наслідків великих аварій і катастроф техногенного характеру та інших

надзвичайних ситуацій і забезпечує готовність сил з надзвичайних ситуацій до дії за призначенням;

6) здійснює організаційно-методичне керівництво, координацію і контроль за діяльністю центральних органів вико-

навчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, що брали участь у ліквідації їх

наслідків, а також реабілітації забруднених унаслідок чорнобильської катастрофи територій;

7) бере участь у розгляді та опрацюванні пропозицій щодо будівництва, розширення та реконструкції господарсь-

ких об'єктів на забруднених унаслідок чорнобильської катастрофи територіях та в місцях компактного переселення з цих

територій громадян;

8) здійснює державний нагляд і контроль за виконанням вимог цивільної оборони і техногенної безпеки, заходів

щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації, станом готовності сил і засобів цивільної оборони до проведення

рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації;

9) контролює виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та

організаціями завдань щодо переселення громадян з радіоактивно забруднених територій, створення для них необхідних

соціально-побутових умов у місцях компактного поселення, будівництва житла, об'єктів соціальної та виробничої інфрастру-

ктур для громадян, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, забезпечення їх екологічно чистими продуктами

харчування і промисловими товарами першої необхідності;

10) бере участь у проведенні експертизи містобудівної документації та проектів будівництва техногенно небезпеч-

них об'єктів у частині дотримання вимог цивільної оборони і техногенної безпеки;

11) координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо проведення пошуку і рятування людей, ава-

рійно-рятувальних робіт, ліквідації впливу нафтопродуктів, шкідливих хімічних та радіоактивних речовин у довкілля;

12) оповіщує населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування те-

риторіальних і локальних систем оповіщення;

13) прогнозує разом із зацікавленими організаціями ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій природного і

техногенного характеру, моделює їх, районує території України за наявністю потенційно небезпечних виробництв, об'єктів та

запобігає стихійному лиху, визначає показники ризику на об'єктах народного господарства і територіях;

14) організовує в установленому порядку надання допомоги населенню України та інших держав, яке потерпіло

внаслідок надзвичайної ситуації;

15) визначає разом з центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, мі-

сцевими державними адміністраціями склад, місця розміщення та оснащення сил і засобів, призначених для ліквідації нас-

лідків надзвичайних ситуацій, утворює навчальні та реабілітаційні центри;

16) організовує створення, підготовку і використання аварійно-рятувальних спеціалізованих формувань у прове-

денні першочергових робіт з локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

17) забезпечує проведення науково-дослідних та конструкторських робіт з проблем захисту населення і територій

від наслідків надзвичайних ситуацій та чорнобильської катастрофи, удосконалення існуючих і створення нових приладів кон-

тролю та визначення ступеня впливу шкідливих хімічних речовин та іонізуючого випромінювання, засобів захисту від їх дії й

аварійно-рятувальних засобів;

18) розпоряджається коштами Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи і

соціального захисту населення, фінансує витрати підприємств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Мініст-

рів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на проведення

робіт з ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи і соціальний захист громадян, які постраждали від них;

19) дає загальну оцінку радіаційної обстановки на забруднених унаслідок чорнобильської катастрофи територіях,

здійснює радіоекологічний моніторинг, методичне керівництво та координацію робіт щодо визначення радіаційної обстановки

на цих територіях;

20) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо встановлення меж зон забруднених унаслідок чорнобильської

катастрофи територій, готує аналітичні матеріали про стан ліквідації її наслідків і соціального за:;исту громадян, які постраж-

дали від неї, а також пропозиції щодо передачі іноземним державам інформації про результати моніторингу і наукових до-

сліджень, пов'язаних із зазначеною катастрофою;

21) організовує та координує роботи в галузі поводження з радіоактивними відходами;

22) забезпечує виконання дезактиваційних робіт у населених пунктах та на територіях, забруднених унаслідок чор-

нобильської катастрофи;

105

23) керує всім комплексом робіт у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення, забезпечує єдність

концепцій господарської та природоохоронної діяльності, розробляє і контролює виконання спеціальних правил і вимог щодо

дотримання законодавства підприємствами й організаціями у цих зонах;

24) встановлює та координує реалізацію науково-технічних зв'язків з підприємствами, установами та організаціями

країн світового співтовариства з питань, що належать до його компетенції;

25) організовує фінансове, матеріальне і технічне забезпечення Цивільної оборони, аварійно-рятувальних та інших

підпорядкованих спеціалізованих формувань;

26) забезпечує розроблення, погоджує або затверджує програми підготовки спеціалістів, посадових осіб органів

управління і сил Цивільної оборони до дій у надзвичайних ситуаціях, навчання населення, організовує та проводить атеста-

цію рятувальників і аварійно-рятувальних формувань;

27) забезпечує безпеку осіб, які залучаються до роботи у районах надзвичайних ситуацій, і збереження вантажів,

що доставляються в райони лиха;

28) налагоджує в установленому порядку міжнародне співробітництво з питань, віднесених до його повноважень,

вивчає, узагальнює та поширює зарубіжний досвід, проводить зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавст-

вом, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

29) забезпечує органи управління, сили Цивільної оборони, підприємства й організації, що входять до його систе-

ми, висококваліфікованими спеціалістами, вирішує питання добору і розстановки кадрів;

30) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління об'єктами державної власно-

сті, що належать до сфери управління Міністерства;

31) утворює, реорганізовує і ліквідує в установленому порядку підприємства, установи, організації, військові з'єд-

нання і частини, навчальні заклади;

32) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери його управління, розробляє

пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабі-

нету Міністрів України;

33) організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією в межах і в по-

рядку, установлених законодавством;

34) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, установлює

контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать

до сфери його управління;

35) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. МНС України має право:

1) одержувати безоплатно від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автоно-

мної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності інформа-

цію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) заслуховувати інформацію керівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, під-

приємств, установ, організацій усіх форм власності про хід виконання завдань і заходів, передбачених рішеннями Верховної

Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і чорнобиль-

ської катастрофи та захисту населення від їхнього впливу;

3) проводити перевірки стану Цивільної оборони і готовності до дій у надзвичайних ситуаціях міністерств та інших

центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності;

4) залучати спеціалістів центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за по-

годженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

5) укладати в установленому порядку договори (контракти) з виконавцями робіт, у тому числі з іноземними, з пи-

тань створення сучасної аварійно-рятувальної техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і реабілітації

територій, що потерпіли внаслідок радіаційних та інших великих аварій та катастроф;

6) обмежувати, припиняти або забороняти проведення робіт на радіоактивно забруднених територіях і у разі по-

треби надсилати до відповідних органів матеріали про порушення законодавства;

7) організовувати для міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади підготовку та підви-

щення кваліфікації фахівців з цивільної оборони та тих, які залучаються для проведення робіт з ліквідації наслідків аварій та

дезактивації територій, а також навчання справи забезпечення радіаційної безпеки працівників підприємств, установ і органі-

зацій;

8) приймати після погодження з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою Міні-

стрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади рішення про залучення галузевих та територіаль-

них сил і засобів Цивільної оборони до проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в інших регіонах;

9) представляти Кабінет Міністрів за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнарод-

них договорів України;

10) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

11) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ і організацій, що належать до

сфери його управління і дії яких суперечать Конституції України, законодавству України та рішенням міністерства.

106

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

З ДИСЦИПЛІНИ (МОДУЛЯ)

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

(екологічна та техногенна безпека)

адаптована до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Укладач: А.І. Сафонов

Підписано до друк. 30.08.2007. Формат 60

90 1/16.

Ум. друк. арк. 5. Замовлення № 2208. Тираж 100 прим.

Отпечатано в типографии ООО «Цифровая типография».

Адрес: Г. Донецк, ул. Р. Люксембург, 60в. Телефон: (062)381-15-22