Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит

Подождите немного. Документ загружается.

281

Виконання аудиту фінансових звітів

6. Аудитор повинен виконувати аудит відповідно до Міжнародних

стандартів аудиту.

7. МСА містять основні принципи та важливі процедури, а також

відповідні рекомендації у вигляді пояснювального та іншого матеріалу,

включаючи додатки. Основні принципи й важливі процедури слід розу-

міти та застосовувати в контексті пояснювального та іншого матеріалу,

який надає

рекомендації щодо їх застосування. Слід розглядати текст

усього стандарту, щоби зрозуміти та застосовувати основні принципи і

важливі процедури.

8. Під час виконання аудиту відповідно до МСА аудитор також знає

та враховує Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА), застосо-

вні до завдання з аудиту. ПМПА надає пояснювальні рекомендації та

практичну допомогу аудиторам

у запровадженні МСА. Аудитор, який не

застосовує рекомендацій, включених до відповідного ПМПА, повинен

бути готовим пояснити, як він дотримувався основних принципів та важ-

ливих процедур МСА, розглянутих у ПМПА.

9. Аудитор може також виконувати аудит відповідно до МСА та

стандартів аудиту конкретної юрисдикції або країни.

Обсяг аудиту фінансових звітів

10. Термін

"обсяг аудиту" означає процедури аудиту, що за даних

обставин на основі судження аудитора та МСА вважаються необхідними

для досягнення мети аудиту.

11. При визначенні аудиторських процедур, які необхідно виконати

для проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту,

аудитор повинен дотримуватися вимог усіх Міжнародних стандартів ау-

диту, що стосуються конкретного завдання з

аудиту.

12. Під час виконання аудиту від аудиторів може вимагатися дотри-

мання інших професійних, законодавчих або нормативних актів, крім ви-

мог МСА. МСА не відміняють місцевих законів та нормативних актів, що

стосуються аудиту фінансових звітів. У випадку, коли такі національні

законодавчі та нормативні акти відрізняються від МСА, аудит, виконаний

відповідно до

місцевих законів та нормативних актів, не буде автоматич-

но відповідати вимогам МСА.

1З. Якщо аудитор виконує аудит відповідно до МСА та стандартів

аудиту конкретної юрисдикції або країни, аудитор, окрім дотримання ви-

282

мог усіх Міжнародних стандартів аудиту, що стосуються конкретного за-

вдання з аудиту, виконує також додаткові аудиторські процедури, необ-

хідні для дотримання вимог відповідних стандартів аудитів такої юрис-

дикції або країни.

14. Аудиторові не слід заявляти про дотримання вимог Міжнарод-

них стандартів аудиту, якщо він не виконав повністю вимог усіх Міжна-

родних

стандартів аудиту, що стосуються конкретного завдання з аудиту.

Професійний скептицизм

15. Аудитор повинен планувати і виконувати аудиторську перевірку

з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати об-

ставини, які є причиною суттєвого викривлення у фінансових звітах.

16. Професійний скептицизм означає, що аудитор критично оцінює,

ставлячи під сумнів, обґрунтованість отриманих аудиторських доказів та

очікує на виявлення аудиторських доказів, які суперечать {чи ставлять

під сумнів) достовірність документів, відповіді на запити та іншу інфор-

мацію, отриману від управлінського та найвищого управлінського персо-

налу.

Наприклад, професійний скептицизм потрібний аудиторові протя-

гом процесу аудиторської перевірки для зменшення ризику невиявлення

незвичних обставин, надмірного узагальнення під час формування висно-

вків

з аудиторських спостережень і використання помилкових припущень

при визначенні характеру, часу й обсягу аудиторських процедур та оці-

нюванні їх результатів. Роблячи запити та виконуючи інші аудиторські

процедури, аудитор не задовольняється отриманням менш ніж перекон-

ливих аудиторських доказів, що базуються на припущенні про доброчес-

ність та чесність управлінського та найвищого управлінського

персоналу.

Відповідно, пояснення управлінського персоналу не замінюють отриман-

ня достатніх та відповідних аудиторських доказів для формування обґру-

нтованих висновків, що їх буде покладено в основу аудиторської думки.

Обґрунтована впевненість

17. Аудитор, що проводить аудит відповідно до МСА, отримує об-

ґрунтовану впевненість у тому, що фінансові звіти в цілому не містять

суттєвих

викривлень внаслідок шахрайства або помилки. Концепція об-

грунтованої впевненості пов'язана з накопиченням аудиторських доказів,

потрібних аудиторові для висновку про відсутність суттєвих викривлень

283

у фінансових звітах, розглянутих в цілому. Обґрунтована впевненість

стосується всього процесу аудиту.

18. Аудитор не може отримати абсолютної впевненості, оскільки іс-

нують обмеження, властиві аудиторській перевірці, які впливають на мо-

жливості аудитора виявити суттєві викривлення. Це є наслідком дії таких

чинників, як:

• використання тестування;

• обмеження, властиві будь-якій системі бухгалтерського

обліку та

внутрішнього контролю (наприклад, можливість нехтування ним керів-

ництва або змови);

• більшість аудиторських доказів є скоріше переконливими, ніж ос-

таточними.

19. Крім того, робота, що її виконує аудитор для формування думки,

базується на його судженнях, зокрема, про:

а) збирання аудиторських доказів (наприклад, під час визначення

характеру, часу та обсягу аудиторських

процедур);

б) формування висновків на основі зібраних доказів (наприклад, ви-

значення обґрунтованості оцінок, зроблених управлінським персоналом

під час складання фінансових звітів).

20. Крім того, на переконливість доказів, доступних для формування

висновків про конкретні твердження (наприклад, операції між зв'язаними

сторонами), можуть впливати інші обмеження. Для таких випадків у де-

яких МСА

визначено спеціальні аудиторські процедури, які завдяки хара-

ктеру конкретних тверджень дають достатні аудиторські докази за відсу-

тності:

а) незвичайних обставин, які збільшують ризик суттєвих викривлень

за межі звичайно очікуваного, або

б) будь-якої ознаки наявності суттєвих викривлень.

21. Відповідно, внаслідок наведених вище чинників аудиторська пе-

ревірка не є гарантією того, що

фінансові звіти не містять суттєвого ви-

кривлення, оскільки отримати абсолютну впевненість неможливо. Крім

цього, аудиторський висновок не гарантує майбутньої життєздатності су-

б'єкта господарювання, ні ефективності, ані результативності ведення

справ суб'єкта господарювання управлінським персоналом.

…

284

Додаток Б (до розділу 2)

Додаток Б.1

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Аудиторської палати України

від 19.11.2002 протокол №116

зі змінами згідно з рішеннями АПУ

від 26.06.2003 № 124,

від 27.11.2003 №129,

від 24.06.2004 №136/2,

від 27.01.2005 №144/4,

від 29.09.2005 № 153/4

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ АУДИТОРІВ

(витяг)

…

2. Кваліфікаційні вимоги та порядок подання документів

2.1. Право на отримання сертифіката мають кандидати, які здобули

повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра),

мають певні знання з аудиту і досвід практичної роботи не менше як три

роки поспіль та успішно склали кваліфікаційний іспит.

2.2. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється

Аудиторською палатою України і

складається з аудиту і суміжних з ауди-

том галузей знань. Для отримання сертифіката кандидати повинні

успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених

дисциплін.

2.3. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до

Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до

Регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох

примірниках) такі документи:

• заяву за встановленою формою;

• копію диплома, завіреного в установленому порядку;

• копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

• документ про оплату сертифікації.

2.4. У разі відсутності хоча б одного з документів, зазначених у

пункті 2.3 цього Положення, чи неналежного їх оформлення заяву до роз-

гляду не приймають.

285

2.5. Подані документи реєструє Секретаріат Аудиторської палати

України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати

України у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність пода-

них документів покладено на заявника.

2.6. Аудиторська палата України та її регіональні відділення несуть

відповідальність за збереження конфіденційної інформації про кандидата

відповідно до вимог чинного законодавства України.

3. Порядок розгляду

документів кандидатів і формування груп

для складання кваліфікаційного іспиту

3.1. Розгляд документів, поданих кандидатами для підтвердження

освіти та досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу на

участь у кваліфікаційних іспитах, здійснює Комісія з сертифікації та

освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісії з сертифікації

аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України.

3.2. Документи, подані кандидатами, розглядаються протягом двад-

цяти робочих днів

з дня їх надходження. Повідомлення про рішення за

наслідками розгляду документів кандидата із зазначенням дати іспиту (у

разі надання дозволу на участь у іспиті) вручається кандидату особисто

або надсилається листом.

3.3. У разі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія з

сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісії з

сертифікації

аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати

України приймають рішення про надання дозволу кандидату на участь в

іспиті, що оформляють протоколом засідання Комісії з сертифікації та

освіти аудиторів Аудиторської палати України або комісій із сертифікації

аудиторів її регіональних відділень.

3.4. Відмова від надання дозволу на участь у кваліфікаційному

іспиті може бути видана кандидату

в разі невідповідності його освіти або

досвіду практичної роботи вимогам Закону України «Про аудиторську

діяльність», а також ненадання документа про оплату сертифікації.

3.5. Секретаріат Аудиторської палати України або секретар

Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставі про-

токольних рішень комісій із сертифікації готують допуски, які

засвідчують дозвіл на складання іспиту та

формують групи з числа

кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

286

4. Методичне забезпечення кваліфікаційних іспитів

4.1. Кваліфікаційний іспит має охоплювати коло знань і навиків,

якими повинні володіти кандидати, щоб досягти такого професійного

рівня, який дав би їм змогу здійснювати аудиторську практику в Україні

відповідно до чинного законодавства і Стандартів аудиту та етики, прий-

нятих в якості Національних. Аудиторська палата України періодично

вносить зміни до переліку питань

кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно

враховувати зміни, які відбуваються в аудиторській практиці.

4.2. Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні

включати:

• тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну

відповідь з чотирьох тверджень;

• завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

4.3. Конкретний набір запитань у завданнях для проведення

кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти

аудиторів Аудиторської палати України з урахуванням того, що на запи-

тання першого етапу набагато легше дати абсолютно правильні відповіді,

ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують суто професійних

суджень.

4.4. Розробку екзаменаційних завдань здійснює спеціальна група

укладачів, яка готує запитання до конкретного іспиту. Аудиторська пала-

та України не менше як за три місяці до початку кваліфікаційного іспиту

укладає угоду з укладачами екзаменаційних завдань, умови якої повинні

передбачати оригінальність текстів завдань і дотримання

конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають права

власності на

тексти завдань, що підтверджується актом приймання-

передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедура

підтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права

власності на них Аудиторської палати України.

4.5. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у

перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні

кваліфікаційного іспиту.

4.6. Повноваження з добору укладачів покладено

на Комісію з

сертифікації та освіти аудиторів та Комісію з стандартів та практики ау-

диту Аудиторської палати України. Добір укладачів здійснюють за

різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог ма-

ють входити професійна та технічна компетентність, уміння чітко,

287

лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому готу-

ються запитання, та вміння формулювати оригінальні запитання.

Укладачі повинні розуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гар-

них питань для тестування і упевнено відчувати себе в екзаменаційному

процесі, а також подавати матеріали у встановлені терміни. Комісії

Аудиторської палати України, на які покладено добір укладачів

, можуть

провадити семінари для тих, хто виявив бажання стати укладачем, а та-

кож розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятності питань.

4.7. Аудиторська палата України провадить ротацію укладачів

екзаменаційних завдань для того, щоб екзаменаційні запитання не можна

було передбачити. Кожен із укладачів не може брати участь у підготовці

екзаменаційних завдань більше як

три роки поспіль.

4.8. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з

сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України на підставі

оцінки того, наскільки запропоноване завдання дає змогу визначити

рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.

5. Конфіденційність

5.1. Забезпечення конфіденційності є невід’ємною умовою прове-

дення кваліфікаційного іспиту. Порушення правил конфіденційності

екзаменаційного процесу розглядається Аудиторською палатою України

як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність

іспиту і, більше того, самої професії аудитора.

5.2. До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту на-

лежать:

• зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та

відповіді на них протягом усього строку до передачі

екзаменаційних робіт на перевірку;

• порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх

повної перевірки та внесення результатів іспиту до протоколу

перевірки;

• персональні результати проведеного іспиту (повідомляються пер-

сонально кожному кандидату).

5.3. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати

України та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до

усіх учасників процесу сертифікації важливість і необхідність забезпе-

чення конфіденційності інформації щодо зазначених запитань

кваліфікаційного іспиту.

288

5.4. Випадки порушення учасниками кваліфікаційного іспиту правил

проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача

іншим особам, спроба отримання або використання не за призначенням

конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаються

Дисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути

підставою для виключення зі складу учасників кваліфікаційного іспиту та

дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, призупинення

дії

або анулювання сертифіката аудитора.

5.5. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю

Аудиторської палати України. Роботи кандидатам не повертаються, а

зберігаються протягом одного року в Аудиторській палаті України. Після

закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.

6. Організація та порядок проведення кваліфікаційного іспиту

6.1. Головна мета кваліфікаційних іспитів полягає в тому, щоб за

допомогою проведення комплексного іспиту або кількох іспитів за пев-

ний проміжок часу оцінити, чи володіють кандидати необхідними знан-

нями й навичками для отримання сертифіката аудитора.

6.2. Організаційні процедури, пов’язані з проведенням іспитів, ма-

ють забезпечити належну перевірку відповідних матеріалів, неупередже-

не й об’єктивне ставлення до всіх кандидатів, а також не припускати

одержання одним кандидатом переваги перед іншими.

6.3. Допуск, що засвідчує дозвіл на складання іспиту, готує

Секретаріат Аудиторської палати України або секретарі регіональних

відділень після підтвердження Комісією з сертифікації та освіти

аудиторів Аудиторської палати України або Комісією з сертифікації

аудиторів

Регіонального відділення права кандидата на участь в іспитах.

6.4. Правила поведінки кандидатів на іспиті затверджує Аудиторсь-

ка палата України. Всі кандидати повинні ознайомитися з правилами

поведінки кандидатів під час складання іспиту до його початку.

6.5. Іспити проводяться в два етапи: перший

– письмове тестування

(або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ;

другий

– письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу

допускаються кандидати, які набрали не менше як 70 % правильних

відповідей за результатами тестування.

6.6. Перший етап іспитів можуть проводити Аудиторська палата

України або її регіональні відділення, а другий етап – тільки Аудиторська

палата України.

289

6.7. Кандидати мають право вибору місця складання першого етапу

кваліфікаційного іспиту (регіональне відділення Аудиторської палати

України або безпосередньо Аудиторська палата України).

6.8. Кваліфікаційний іспит провадять щокварталу у день, що

визначає Аудиторська палата України.

6.9. Координацію всіх організаційних процедур, необхідних для

організації та проведення кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення

його результатів здійснює Комісія

з сертифікації та освіти аудиторів

Аудиторської палати України. Координацію всіх адміністративних про-

цедур, необхідних для організації й проведення першого етапу

кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів може

здійснювати Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення

Аудиторської палати України.

6.10. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати

України може ухвалити рішення

про використання під час

кваліфікаційного іспиту допоміжних матеріалів та засобів. Це рішення

приймається на початку розробки завдань кваліфікаційного іспиту,

оскільки від нього залежить підготовка питань. В разі прийняття рішення

про застосування калькуляторів, їх видають кандидатам безпосередньо на

початку іспиту особи, що здійснюють організаційний нагляд за проведен-

ням іспиту. Усі учасники кваліфікаційного

іспиту і кандидати до початку

іспиту повинні бути проінформовані про те, які допоміжні матеріали ви-

даватимуться або дозволені під час проведення іспиту.

6.11. Роботам кандидатів присвоюються кодові номери. При цьому

особи, що здійснюють організаційний нагляд за проведенням іспиту, ве-

дуть відомість, де реєструють прізвище та код кандидата. Інформація з

реєстраційної відомості

є конфіденційною до підтвердження оцінок, по-

ставлених кандидатам, і повинна зберігатися з дотриманням правил

конфіденційності.

6.12. Кандидати, що прибули на іспит, повинні пред’являти доку-

мент, що засвідчує особу і бланк допуску, виданий їм Аудиторською па-

латою України або її регіональним відділенням. Бланк допуску звіряють

зі списком кандидатів, допущених до кваліфікаційного

іспиту. Кандида-

ти, у яких відсутні належні документи, що підтверджують їхню особу, до

складання іспиту не допускаються.

290

6.13. Письмові відповіді кандидатів на запитання екзаменаційної ро-

боти необхідно здати на перевірку. У разі відмови здати відповіді на

перевірку, кандидат повинен написати заяву, де вказати причину цього.

6.14. До перевірки екзаменаційних робіт залучають незалежних

фахівців, з якими Аудиторська палата України до початку

кваліфікаційного іспиту укладає угоду. Умови угоди повинні передбачати

дотримання

конфіденційності.

6.15. Повноваження з добору фахівців, що здійснюватимуть

перевірку екзаменаційних завдань, покладено на Комісію з сертифікації

та освіти аудиторів і Комісію зі стандартів та практики аудиту

Аудиторської палати України.

6.16. Кожну екзаменаційну роботу оцінюють дві різні комісії, а усі

істотні розбіжності розглядає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів

Аудиторської палати України.

6.17. Остаточне схвалення виставлених оцінок після розгляду

результатів перевірки здійснюють Комісія з сертифікації та освіти

аудиторів Аудиторської палати України і комісії з сертифікації

регіональних відділень Аудиторської палати України.

6.18. Кандидати, екзаменаційні роботи яких оцінені:

• в 60 і більше балів – здобули право на отримання сертифіката ау-

дитора;

• в 40-59 балів – здобули право на повторне складання другого етапу

кваліфікаційного іспиту на загальних умовах в термін до одного

року;

• в 39 і менше балів – є такими, що не склали кваліфікаційного

іспиту, і мають право на повторне складання іспиту на загальних

умовах не раніше як через рік.

6.19. Після кожного кваліфікаційного іспиту Комісія з сертифікації

та освіти аудиторів Аудиторської палати України провадить засідання з

метою внесення відповідних коригувань в методичне забезпечення,

організацію

підготовки і проведення наступного кваліфікаційного іспиту.

6.20. Фахівці – сертифіковані бухгалтери СРА та АССА для одер-

жання сертифіката аудитора України складають іспит за спеціальною

програмою з питань національних особливостей економіки України та

правових основ підприємницької діяльності в Україні. Програма

затверджується Аудиторською палатою України.