Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

420

Роз

іл 1

них капілярів значно перевищує діаметр кровоносних і коливається від 7 до

900 мкм.

Лімфокапіляри починаються сліпо, що особливо добре видно у плода.

З’єднуючись між собою, вони утворюють сітки капілярів (рис. 10.2). Лімфа-

тичних капілярів немає в епітелії, хрящах, мозку, плаценті, оболонках і

кришталику очного яблука, паренхімі селезінки.

Посткапіляри — це продовження лімфокапілярів. Від останніх вони від-

різняються тим, що їх стінка утворює клапани, які забезпечують течію лім-

фи в певному напрямку.

Внутрішньоорганні лімфатичні судини беруть початок з посткапілярів.

Їх стінка побудована з трьох оболонок: інтими, медії, адвентиції. На відміну

від кровоносних судин стінка лімфосудин дуже тонка. На внутрішній повер-

хні судин є клапани. В місцях їх розміщення на стінках утворюються пере-

тяжки, внаслідок чого судини мають вигляд нанизаних на нитку намистин.

Клапани судин забезпечують доцентровий рух лімфи. Течія лімфи в суди-

нах забезпечується не лише скороченням їх стінок, а й значною мірою ско-

роченням навколишніх тканин і органів (м’язова тканина, пульсація арте-

рій, перистальтика кишок та ін.). Судини з’єднуються між собою анастомо-

зами і формують сплетення судин (рис. 10.3).

Позаорганні лімфатичні судини

проходять за стінками органів. Вони по-

діляються на відвідні судини, виносні судини лімфатичних вузлів і основні

лімфатичні стовбури та протоки. Стінка позаорганних судин має таку саму

будову, як і стінка внутрішньоорганних судин. Оскільки стінка судин дуже

тонка, а її вміст безбарвний, позаорганні судини, за винятком грудної про-

токи і поперекової цистерни (збірника молочного соку) — cistérna chýli, не-

видимі. Виявляються ці судини після попереднього їх наповнення розчином

чорної туші або іншими забарвленими масами.

Відвідні лімфатичні судини

відводять лімфу від органів. Вони беруть по-

чаток із сплетення внутрішньоорганних судин і, як правило, виходять з ор-

ганів у місцях, де в них входять артерії, нерви і виходять вени. Разом із су-

динно-нервовими пучками

відвідні судини прямують до

лімфатичних вузлів. Тільки

поверхневі (підшкірні) судини

можуть самостійно прямувати

до лімфатичних вузлів. Від-

відні лімфатичні судини, що

входять у лімфатичний вузол,

називають

приносними суди-

нами.

По

виносних лімфатич-

них судинах

відтікає лімфа

від лімфатичних вузлів. Ці

судини, з’єднуючись між со-

бою, дають початок

лімфатич-

ним стовбурам

протокам

(див. далі).

Рис. 10.3. Сплетення внутрішньоорганних лімфати-

чних судин слизової оболонки глотки свині (препарат

В. Т. Хомича, 1990)

421

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА



ЛІМФОВУЗЛИ

(

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

)

Лімфовузли — lymphonódi (лімфатичні вузли — nódi lymphátici) —мають

здебільшого бобоподібну і видовжено-овальну форму. Розміщені вони по хо-

ду відвідних лімфатичних судин. Лімфовузли побудовані із сполучнотка-

нинної строми і паренхіми, між якими розміщені синуси (рис. 10.4).

Сполучнотканинна строма складається з капсули

і трабекул

. Парен-

хіма вузлів утворена лімфоїдною тканиною, яка в кірковій зоні розміщена

компактно, у вигляді вузликів

, а в мозковій — дифузно, у вигляді тяжів

Між капсулою й кірковою зоною знаходиться периферичний (крайовий) си-

нус

. Від нього починаються проміжні синуси. Вони розміщені між трабе-

кулами та лімфоїдною тканиною кіркової зони і між тяжами мозкової зони.

Проміжні синуси вливаються у ворітний синус

, який лежить у ділянці во-

ріт вузла. Стінки синусів обмежені шаром ендотеліоцитів, серед яких є мак-

рофагоцити. З боку капсули у вузли входять приносні лімфатичні судини

через які надходить лімфа від окремих органів, їх груп, ділянок і частин ті-

ла. Тому лімфатичні вузли називають

регіонарними.

Лімфа проходить через

систему синусів і збирається у ворітному синусі. Сумарний діаметр синусів

вузла більший за діаметр приносних лімфатичних судин, тому лімфа в си-

нусах тече повільно. З ворітного синуса беруть початок виносні лімфатичні

судини

, які покидають вузол у ділянці його воріт. Ворота являють собою

заглиблення стінки вузла, через які в нього входять артерії, нерви і вихо-

дять вени. У свині приносні лімфатичні судини входять у лімфатичні вузли

через ворота, а виносні — покидають їх з боку капсули.

Лімфатичні вузли виконують захисну (бар’єрну) функцію. Сторонні для

організму речовини, структури, які потрапили з течією лімфи у вузли, фаго-

цитуються і нейтралізуються макрофагоцитами та ендотеліоцитами. Очи-

щена від сторонніх речовин лімфа відтікає від вузлів через виносні судини.

Цей процес у вузлах відбувається постійно. Якщо в лімфовузли надходить

лімфа з органів, у яких локалізований патологічний процес, вона містить

Рис. 10.4. Схема будови лімфатичного вузла:

— загальна схема;

— лімфовузол свині;

— приносна лімфатична судина;

— крайовий синус;

—

лімфоїдні вузлики;

— мозкові тяжі;

— ворітний синус;

— трабекула;

— капсула;

— артерія;

—

вена;

— виносна лімфатична судина

422

Роз

іл 1

значну кількість збудників захворювання, токсинів та продуктів запалення.

У такому разі бар’єрна функція лімфовузлів порушується і вони реагують на

це запаленням. Це явище має велике значення в практичній роботі фахів-

ців ветеринарної медицини під час клінічного обстеження тварин, експер-

тизи туш, особливо вимушено забитих тварин.

Крім бар’єрної лімфовузли виконують і інші функції. У них завершується

лімфоцитопоез — диференціація під впливом антигенів Т- і В-лімфоцитів в

ефекторні клітини, формуються фактори клітинного і гуморального імуніте-

ту, відбувається обмін між лімфою і кров’ю, депонується лімфа. Скорочення

пучків міоцитів, розміщених у сполучнотканинній стромі лімфовузлів, за-

безпечують течію лімфи в синусах вузлів і виштовхування її у виносні судини.

Синуси окремих лімфовузлів можуть заповнюватися кров’ю. Такі вузли

називають

гемолімфатичними.

Вважають, що вони у жуйних не мають при-

носних і виносних лімфатичних судин і виконують функції, властиві селезі-

нці.

Розміри лімфовузлів коливаються в широких межах. Бобоподібні лімфо-

вузли мають діаметр від кількох міліметрів до 6 сантиметрів. Довжина ви-

довжено-овальних вузлів може досягати 10–11 см. Найбільші лімфовузли у

великої рогатої худоби, собаки

свині

, найменші — у

коня

Лімфовузли розміщені поодиноко і групами. У

коня

, як правило, вони

формують пакети вузлів. У кожному з пакетів нараховується кілька десятків

вузлів.

Кількість лімфовузлів у різних видів тварин неоднакова. Найбільше вуз-

лів у

коня

— 8000, у

великої рогатої худоби

— 300, у

свині

— 190, у

собаки

—

60. Кількість лімфовузлів залежить від типу їх будови: концентрованого,

проміжного і дисперсного. Лімфовузли концентрованого типу зустрічаються

собаки

. У

коня

лімфовузли переважно дисперсного типу. Проміжні лімфо-

вузли спостерігаються в усіх видів свійських ссавців.

В основу класифікації лімфовузлів покладено топографічний принцип,

тобто їх розміщення відносно окремих органів, кровоносних судин, частин і

ділянок тіла. Розрізняють поверхневі й глибокі вузли. Поверхневі лімфову-

зли розміщені під шкірою і їх можна пропальпувати. Лімфовузли, які ле-

жать на стінках порожнин, називають парієтальними, на стінках нутро-

щів — вісцеральними. Залежно від органів, від яких лімфовузли збирають

лімфу, їх поділяють на шкірні, м’язові, вузли нутрощів та комбіновані (шкір-

но-м’язові та ін.). Лімфовузли бувають постійні і непостійні, парні і непарні.

Парні лімфовузли голови, шиї, кінцівок, стінок грудної, черевної й тазової

порожнин, парних нутрощів.

Лімфовузли об’єднуються в

лімфоцентри

— групи вузлів, що збирають

лімфу від певних частин і ділянок тіла або груп органів. Органи, від яких

лімфовузли збирають лімфу, називають

коренями лімфовузлів.



ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ГОЛОВИ

У ділянці голови розміщені три лімфоцентри: привушний, нижньощелеп-

ний і заглотковий (рис. 10.5).

Привушний лімфоцентр — lc. parotídeum — об’єднує поверхневі і глибокі

привушні лімфовузли — lnn. pаrotídei superficiálеs et profúndi.

Поверхневі

лімфовузли

розміщені під шкірою вентрально від висково-нижньощелепного

423

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА

суглоба, попереду рострального краю верхнього кінця привушної слинної за-

лози,

глибокі

— під верхнім кінцем привушної слинної залози. У

великої ро-

гатої худоби

собаки

лімфовузол один — поверхневий, у

кози

вівці

— два —

поверхневий і глибокий, у

свин

і поверхневих лімфовузлів 1–2, у

коня

— 3–5,

глибоких відповідно 1–2 і 2–6. Довжина лімфовузлів у великої рогатої худоби

становить до 9 см, у собаки — 2,5, у свині — 3–6, у коня — 2–7 см. Корені: шкі-

ра, м’язи й кістки ділянки мозкового відділу черепа, зовнішнє вухо, привушна

слинна залоза, слізна залоза верхньої повіки.

великої рогатої худоби

лімфа від лімфовузла відтікає в латеральні за-

глоткові вузли, у

собаки

— в медіальні заглоткові, у

свині

— в дорсальні по-

верхневі шийні, у

коня

— в заглоткові лімфовузли.

Рис. 10.5. Лімфатичні вузли голови:

— свині,

— корови (поверхневі);

— корови (глибокі);

— коня;

— поверхневі привушні;

— лате-

ральні заглоткові;

— нижньощелепні;

— медіальні заглоткові;

— краніальні глибокі шийні;

—

під’язиковий каудальний;

— під’язиковий ростральний;

— крилоподібний;

— дорсальні поверхневі

шийні

424

Роз

іл 1

Нижньощелепний лімфоцентр — lc. mandibuláre — складається з ниж-

ньощелепних і крилоподібного лімфовузлів.

Нижньощелепні лімфовузли

— lnn. mandibuláres (див. рис. 10.5,

) — по-

верхневі, лежать у підщелепному проміжку, латерально від рострального

кінця піднижньощелепної слинної залози. У

великої рогатої худоби

один

лімфовузол завдовжки 3–5 см, у

коня

лімфовузлів 75–150, у

свині

від 3 до 5

лімфовузлів діаметром 0,3–5,5 см. Каудально від них у свині розміщені 2–3

додаткових нижньощелепних лімфовузли — lnn. mandibuláres accessórii. У

собаки

нижньощелепних вузлів від 2 до 5, діаметром 1–5,5 см. Лицевою ве-

ною вони поділяються на дорсальні і вентральні. Корені: шкіра, кістки,

м’язи ділянки лицевого відділу черепа, слизова оболонка рота, носа, застінні

слинні залози, ростральний кінець груднино-нижньощелепного м’яза.

свині

лімфовузли збирають лімфу також від піднебінних, язикового та бі-

лянадгортанних мигдаликів.

Лімфа від лімфовузлів відтікає у

великої рогатої худоби

в латеральні за-

глоткові вузли, у

коня

— в краніальні глибокі шийні, у

свині

— в додаткові

нижньощелепні, а від них — у дорсальні поверхневі шийні, у

собаки

— у

медіальні заглоткові лімфовузли.

Крилоподібний лімфовузол

— ln. pterygoídeus (див. рис. 10.5,

) — непо-

стійний. Трапляється у

великої рогатої худоби

. Лежить на латеральній по-

верхні крилоподібного м’яза, медіально від верхньощелепного горба. Корені

— крилоподібний м’яз. Відтік лімфи — у нижньощелепні лімфовузли.

Заглотковий лімфоцентр

— lc. retropharýngeum — об’єднує медіальні й

латеральні заглоткові, ростральні й каудальні під’язикові лімфовузли.

Медіальні заглоткові лімфовузли

— lnn. retropharýngeі mediáles (див.

рис. 10.5,

) — розміщені на дорсальній стінці глотки. У

великої рогатої ху-

доби

свині

собаки

лімфовузол один, у

коня

— 20–40. Довжина лімфовузла

у великої рогатої худоби становить 3–6 см, у свині — 1–3, у собаки — 1,5–8, у

коня — 0,3–4 см. Корені: глотка, слизова оболонка рота і носа, піднижньо-

щелепна слинна залоза, мигдалики, крім піднебінних, язикового і білянад-

гортанних у свині. Відтік лімфи — у

великої рогатої худоби

в латеральні за-

глоткові, у

коня

— в краніальні глибокі шийні, у

свині

собаки

— в трахейні

стовбури.

Латеральні заглоткові лімфовузли

— lnn. retropharýngei lateráles (див.

рис. 10.5,

) — розміщені каудально під привушною слинною залозою і вен-

трально від крила атланта. У

великої рогатої худоби

один лімфовузол за-

вдовжки 3–5,5 см, у

свині

— 1–3 завдовжки 1–3 см, у

коня

— 8–15 завдовжки

0,3–1,5 см, у

собаки

лімфовузли непостійні. Корені: привушна й піднижньо-

щелепна слинні залози, краніальна ділянка шиї, у великої рогатої худоби

також привушний, нижньощелепний та медіальний заглотковий лімфовуз-

ли. Відтік лімфи — у

великої рогатої худоби

в трахейні стовбури, у

коня

— в

краніальні глибокі шийні, у

свині

— в дорсальні поверхневі шийні, у

собаки

— в медіальні заглоткові лімфовузли.

Ростральний і каудальний під’язикові лімфовузли

— lnn. hyoídeі

rostrális et caudális (див. рис. 10.5,

) — непостійні. Трапляються у

великої

рогатої худоби

. Ростральний лежить на латеральній поверхні щитопід’язи-

кового м’яза, каудальний — на латеральній поверхні проксимального кінця

стилогіоїда. Корені: м’язи гортані та під’язикового скелета. Відтік лімфи — у

медіальний заглотковий лімфовузол.

425

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА



ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ШИЇ

Лімфу від органів шиї збирають поверхневий і глибокий шийні лімфо-

центри.

Поверхневий шийний лімфоцентр — lc. cervicále superficiálеs — об’єднує

тільки

поверхневі шийні лімфовузли

— lnn. cervicáles superficiáles (рис.

10.6, див. рис. 10.5). Вони лежать на шийній частині вентрального зуб-

частого м’яза перед краніальним краєм лопатки. У

коня

60–130 лімфовуз-

лів. Вони об’єднані в пакет завдовжки 15–30 см, завширшки 1,5–4 см.

великої рогатої худоби

6–10 лімфовузлів, у

собаки

— 1–4. Один з лімфову-

злів у цих тварин має веретеноподібну форму і значну довжину (відповідно

7–9 і 5–7 см) і розміщений, як описано вище, інші — меншого розміру, ле-

жать під шийною частиною трапецієподібного м’яза. У

свині

поверхневі

шийні лімфовузли поділяють на дорсальні, середні й вентральні. Дорсальні

лімфовузли (2–4) розміщені під шийною частиною трапецієподібного м’яза,

середні (1–3) — між плечоголовним і драбинчастим м’язами, вентральні

(3–9) — в яремному жолобі, починаючи від привушної слинної залози. Коре-

ні: шкіра й поверхневі м’язи шиї, ділянки лопатки, краніальної частини

грудної стінки, шкіра плеча, передпліччя і зап’ястя грудної кінцівки. У

сви-

ні

в дорсальні поверхневі лімфовузли відтікає також лімфа від лімфовузлів

голови, крім медіальних заглоткових та вентральних поверхневих шийних.

Середні поверхневі лімфовузли збирають також лімфу від дорсальних по-

верхневих. Відтік лімфи — від лівих поверхневих шийних лімфовузлів у лі-

вий трахейний стовбур, від правих — у праву лімфатичну протоку.

Глибокий шийний лімфоцентр — lc. cervicális profúndum — складається з

краніальних, середніх і каудальних глибоких шийних та реберно-шийного

лімфовузлів.

Краніальні, середні й каудальні глибокі шийні лімфовузли

— lnn.

cervicáles profúndi craniáles, médii et caudáles — розміщені на латеральній

поверхні трахеї, по ходу судинно-нервового пучка, від гортані до входу в

грудну порожнину. У

великої рогатої худоби

краніальних лімфовузлів 2–6,

середніх — 1–7, каудальних — 2–4 завдовжки від 0,5 до 3 см. У

коня

краніа-

льних лімфовузлів 30–40, середніх — 5–30, каудальних — 20–30 завдовжки

0,2–4,5 см. У

свині

постійні тільки каудальні лімфовузли (2–6). У

собаки

лі-

мфовузли непостійні і дуже маленькі. Корені: глотка, гортань, трахея, стра-

вохід, дорсальні й вентральні м’язи шиї. Лімфа від краніальних і середніх

лімфовузлів відтікає в трахейні стовбури, від каудальних правих — у праву

лімфатичну протоку, від лівих — у лівий трахейний стовбур або в грудну про-

току.

Реберно-шийний лімфовузол

— ln. costocervicális — розміщений на лате-

ральній поверхні стравоходу, медіально від першого ребра. Є тільки у

вели-

кої рогатої худоби

вівці

. Довжина лімфовузла у великої рогатої худоби

становить 1,5–3 см. Корені: стравохід, трахея, каудальна частина м’язів шиї,

краніальна частина грудної стінки. Відтік лімфи — з правого лімфовузла в

правий трахейний стовбур або праву лімфатичну протоку, з лівого — у лівий

трахейний стовбур.

426

Роз

іл 1

427

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА

Рис. 10.6. Поверхневі лімфатичні вузли:

— корови;

— коня;

— свині;

— собаки;

— привушні;

— латеральні заглоткові;

— нижньощеле-

пні;

— поверхневі шийні;

— підколінні;

— вентральні поверхневі шийні;

— дорсальні поверхневі

шийні;

— підклубові

428

Роз

іл 1



ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ

Лімфа від грудної кінцівки відтікає у пахвовий лімфоцентр — lc. axilláre,

який об’єднує власне пахвові лімфовузли, пахвовий лімфовузол 1-го ребра і

ліктьові лімфовузли.

Власне пахвові лімфатичні вузли

— lnn. axilláres próprii (рис. 10.7,

) роз-

міщені на медіальній поверхні більшого круглого м’яза. У

великої рогатої

худоби

собаки

лімфовузол один, завдовжки відповідно 1,5–3,5 і 5 см.

коня

12–30 лімфовузлів завдовжки 0,2–3 см. Корені: грудна кінцівка. Від-

тік лімфи — у

великої рогатої худоби

в пахвовий лімфовузол 1-го ребра, у

коня

— в каудальні глибокі шийні лімфовузли, у

собаки

— з лівого лімфо-

вузла в грудну протоку, з правого — у правий трахейний стовбур.

Пахвовий лімфатичний вузол 1-го ребра

— ln. axilláres prímae cóstae

(див. рис. 10.7,

) — розміщений медіально від плечового суглоба в площині

першого ребра. У

великої рогатої худоби

2–3 лімфовузли завдовжки

Рис. 10.7. Лімфатичні вузли груд-

ної кінцівки:

— корови;

— коня;

— власне пах-

вові;

— пахвовий 1-го ребра;

— лік-

тьові

429

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА

1–2,5 см, у

коня

— зливаються з глибокими шийними вузлами, у

свині

1–2

вузли завдовжки 2–3,5 см, у

собаки

— немає. Корені: грудна кінцівка, кау-

дальна частина вентральних м’язів шиї, вентрально розміщені м’язи пояса

грудної кінцівки. Відтік лімфи — в трахейні стовбури, грудну протоку або

каудальні глибокі шийні вузли. У

собаки

буває

додатковий пахвовий лім-

фатичний вузол

— ln. axilláres аccessórius. Він лежить на дорсальному краї

глибокого грудного м’яза в площині третього міжребер’я. Корені: м’язи груд-

ної стінки. Відтік лімфи — у власне пахвові вузли.

Ліктьові лімфовузли

— lnn. cubitáles (див. рис. 10.7,

) — є у

коня

(5–30),

великої рогатої худоби

вівці

(2–3). Вони лежать медіально від лік-

тьового суглоба, між двоголовим м’язом плеча і медіальною голівкою триго-

лового м’яза плеча. Корені: грудна кінцівка. Відтік лімфи — у пахвові вузли.



ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ГРУДНИХ СТІНОК

І ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ

Ці вузли об’єднані в чотири лімфоцентри: дорсальний і вентральний гру-

дні, середостінний та бронхіальний (рис. 10.8).

Дорсальний грудний лімфоцентр — lc. thorácicum dorsále — утворений

міжреберними й грудними аортальними лімфовузлами.

Міжреберні лімфовузли

— lnn. intercostáles (див. рис. 10.8,

) — лежать у

міжреберних проміжках, каудально від голівок ребер і дорсально від симпа-

тичного стовбура. У

свині

їх немає. У

собаки

трапляються рідко (25 %) біля

5-го або 6-го ребра. Довжина вузлів у

великої рогатої худоби

становить 0,3–

1,5 см, у

коня

— 0,3–0,6 см. Корені: грудні хребці, частини дорсальних м’язів

хребетного стовпа, діафрагма, плевра. Відтік лімфи — від краніально роз-

міщених вузлів у краніальні середостінні вузли, а від каудально розміще-

них — у грудні аортальні.

Грудні аортальні лімфовузли

— lnn. thorácicі aórtici — розміщені між

грудними хребцями і грудною аортою. Перші вузли розміщені краніально і

каудально від стовбура першої міжреберної артерії та її гілок. У

собаки

їх

немає. У

свині

вузли непарні (2–10) завдовжки 0,5–1,5 см. У

великої рогатої

худоби

довжина вузлів становить 0,8–2,5 см, у

коня

— 0,3–1 см. Корені: гру-

дні хребці, ребра, частини дорсальних м’язів хребетного стовпа, аорта, пле-

вра, міжреберні й середостінні лімфовузли. Відтік лімфи — в грудну прото-

ку.

Вентральний грудний лімфоцетр — lc. thorácicum ventrále — утворений

краніальними і каудальними груднинними лімфовузлами.

Краніальні груднинні лімфовузли

— lnn. sternáles craniáles (див. рис.

10.8,

) — лежать біля рукоятки на дорсальній поверхні тіла груднини, під

поперечним грудним м’язом. У

великої рогатої худоби

вузлів 1–2 завдовжки

1,5–2 см, у

коня

— 7–8 завдовжки 0,1–0,8 см, у

свині

— 2–3 завдовжки 1,5–3 см,

собаки

часто їх немає. Корені: вентральна частина грудної стінки, осердя,

тимус. Відтік лімфи — у грудну протоку, у

коня

— в краніальні середостінні

лімфовузли.