Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

380

Роз

іл

На своєму шляху загальна сонна артерія, крім гілок для навколишніх

м’язів, стравоходу й трахеї, відгалужує великі гілки: краніальну щитоподіб-

ну, гортанну й внутрішню сонну, а потім переходить у зовнішню сонну артерію.

Краніальна щитоподібна артерія

— a. v. thyroídea craniális (див. рис.

9.26,

) — крім гілок для щитоподібної залози — rámus thyreoídeus — відга-

лужує в м’язи глотки висхідну глоткову — a. pharýngea ascéndens (див. рис.

9.26,

) — і гортанну — a. v. larýngea

— артерії. Остання через fissúra

thyreoídea щитоподібного хряща йде в слизову оболонку гортані, відгалужу-

ючи гілки в м’язи глотки й гортані.

Внутрішня сонна артерія

— a. carótis intérna

— лежить позаду поти-

личної артерії і спрямовується в черепну порожнину для живлення головно-

го мозку.

великої рогатої худоби

краніальна щитоподібна артерія продовжується

в гортанну артерію. Внутрішньої сонної артерії в дорослих тварин немає, її

заміщає мозкова сонна артерія.

Рис. 9.26. Схема артерій голови

(за П. П. Попеско):

— собаки;

— вівці;

— корови;

— коня;

— a. carótis commúnis;

— a. parotídea caudális;

— a.

thyroídea craniális;

— a. pharýngea ascéndens;

— rámus occipitális;

— a. larýngea;

— a. carótis intérna;

— a. occipitális;

—rámus occipitális;

— a. condyláris;

— a. meníngea caudális;

— rámus parotídeus;

— a. carótis extérna;

— a. gl. submandibuláris;

— a. linguofaciális;

— a. buccinatória profúnda;

— a. maláris;

— a. linguális;

— a. sublinguális;

— a. faciális;

— a. labiális inférior;

— a. ánguli

óculi;

— a. lábialis supérior;

— a. laterális nási;

— a. dorsális nási;

— a. massetérica;

— a. auri-

culáris;

— a. auriculáris profúnda;

— a. auriculáris laterális;

— a. auriculáris média;

— a. auri-

culáris rostrális;

— a. temporális superficiális;

— a. cornuális;

— a. transvérsa faciéi;

— a. max-

illáris;

— a. incisíva supérior;

— a. mentális;

— a. meníngea média;

— a. temporális profúnda;

—

a. ophtálmica extérna;

— a. ethmoidális;

— a. supraorbitális;

— a. buccális;

— a. auriculáris caudális;

— a. infraorbitális

381

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

коня

краніальна щитоподібна артерія переходить у гортанну артерію і

відгалужує каудальну артерію привушної залози — a. v. parotídea caudális

свині

внутрішня сонна артерія починається загальним стовбуром з по-

тиличною артерією — a. carotico-оccipitális.



Зовнішня сонна артерія

Зовнішня сонна артерія — a. carótis extérna (див. рис. 9.26,

) — прохо-

дить медіально від привушної слинної залози. Вона відгалужує артерії: по-

тиличну, язиково-лицевий стовбур, каудальну жувального м’яза, вушну, по-

верхневу вискову і продовжується як верхньощелепна артерія (рис. 9.27).

Потилична артерія

— a. v. occipitális

— відгалужується попереду внут-

рішньої сонної артерії або йде загальним з нею стовбуром. Вона проходить у

крилову ямку атланта і крізь криловий отвір виходить на його дорсальну по-

верхню, розгалужуючись у м’язах і анастомозуючи з хребтовою артерією.

Від потиличної артерії відгалужуються гілки: виросткова артерія — a. v.

condyloídea — входить у черепну порожнину крізь під’язиковий отвір поти-

личної кістки; каудальна артерія мозкових оболонок — a. meníngea caudális

(див. рис. 9.27,

) — входить у черепну порожнину через висковий хід; спин-

номозкова артерія — a. cerebrospinális — проходить крізь міжхребцевий

отвір атланта в хребетний канал, де утворює a. basiláris cérebri; низхідна

(хребтова) гілка — rámus descéndens, s. vertebrális — йде крізь поперечний

отвір атланта на його дорсальну поверхню, де розгалужується в м’язах і ана-

стомозує з хребтовою артерією.

великої рогатої худоби

потилична артерія переходить у виросткову, яка

відгалужує середню артерію мозкових оболонок — a. meníngea média (див.

рис. 9.26,

), що проходить у черепну порожнину крізь рваний отвір, а по-

тім віддає середню артерію підщелепної залози — a. gl. submandibuláris

média. Спинномозкової артерії немає. Потилична артерія часто відгалужує

висхідну піднебінну артерію — a. palatína ascéndens.

коня

потилична артерія анастомозує з хребтовою, глибокою шийною,

каудальною артерією мозкових оболонок та однойменною другого боку. Спо-

чатку вона відгалужує каудальну артерію підщелепної залози — a. gl. sub-

mandibuláris caudális, а потім виросткову. Є також середня артерія підщеле-

пної залози — a. gl. submandibuláris média.

свині

потилична артерія відходить разом з внутрішньою сонною артерією.

собаки

крім цих артерій відгалужується ще м’язова гілка в розгиначі голови.

Язикова артерія

— a. linguális (див. рис. 9.27,

) — прямує в язик спо-

чатку по медіальній поверхні під’язиково-язикового м’яза, потім по латера-

льній поверхні підборідно-під’язикового м’яза, де називається

глибокою

язиковою артерією

— a. profúnda linguáe.

великої рогатої худоби

коня

артерія відходить від язиково-лицевого

стовбура. У

свині

вона віддає глоткову, піднебінну та під’язикову артерії.

Язиково-лицевий стовбур

— trúncus linguo-faciális — проходить до су-

динної вирізки нижньої щелепи, переходить на лицеву поверхню голови, де

називається

лицевою артерією

— a. v. faciális (див. рис. 9.26,

), яка галу-

зиться неоднаково в різних тварин.

382

Роз

іл

Рис. 9. 27. Схема галуження зовнішньої сонної та щелепної артерій:

— корови;

— коня;

— a. carótis commúnis;

— a. thyroidéa caudális;

— a. thyroidéa craniális;

— a.

pharýngea ascéndens;

— rámus occipitális;

— a. larýngea;

— a. carótis commúnis;

— a. occipitális;

— a.

meníngea caudális;

— rámus parotídeus;

— a. carótis extérna;

— a. gl. submandibuláris;

— a.

linguofaciális;

— a. palatína ascéndens;

— a. linguális;

— a. sublingúalis;

— a. massetérica;

— a.

auriculáris caudális;

— a. auriculáris rostrális;

— a. temporális superficiális;

— a. maxilláris;

— a.

alveoláris inférior;

— a. temporális profúnda;

— a. ophtálmica extérna;

— a. ethmoidális;

— a. supraorbitális;

— a. buccális;

— a. infraorbitális;

— a. maláris;

— rámus mirabíle

383

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

великої рогатої худоби

язиково-лицевий стовбур відгалужує: язикову

артерію, від якої відходить під’язикова артерія; гілки підщелепної слинної

залози. Лицева артерія добре розвинута і відгалужує гілки до підщелепної

залози (див. рис. 9.27,

), нижні губні артерії, артерію верхньої губи, яка

відгалужує ростральну носову латеральну артерію.

коня

від язиково-лицевого стовбура відгалужуються: висхідна підне-

бінна артерія — a. palatína ascéndens, для м’язів глотки й м’якого піднебін-

ня, язикова артерія (дуже розвинута) — a. linquális (див. рис. 9.27,

), гілки

підщелепної слинної залози; під’язикова артерія, що починається на рівні

тіла під’язикової кістки, проходить по латеральній поверхні міжщелепного

м’яза, пронизує його і галузиться в слизовій оболонці дна ротової порожнини

та під’язиковій залозі; лицева артерія — a. v. faciális (див. рис. 9.26,

) — є

продовженням язиково-лицевого стовбура. Від судинної вирізки нижньої ще-

лепи вона підіймається дорсально, спереду масетера і входить у мімічні

м’язи й шкіру. Добре розвинута. Від масетера відокремлюється лицевою ве-

ною, а також протокою привушної слинної залози. Від лицевої артерії відга-

лужуються нижня губна артерія — a. v. labiális inférior (див. рис. 9.26,

що відгалужує артерію кута рота — a. v. ánguli óris; дуже розвинута артерія

верхньої губи — a. v. labiális supérior

, яка також відгалужує носові лате-

ральну й дорсальну артерії — a. v. laterális et dorsális nási.

свині

собаки

язикова та лицева артерії окремо одна від одної відхо-

дять від зовнішньої сонної артерії. Лицева артерія у собаки розвинута слаб-

ко і відгалужує тільки верхню й нижню губні артерії.

Артерія жувального м’яза

— a. massetérica (див. рис. 9.26,

; рис. 9.27,

) — проходить уздовж каудального краю щелепи в масетер і відгалужує

гілки в привушну залозу.

Каудальна вушна артерія

— a. v. auriculáris caudális — досягає вушної

раковини і поділяється на латеральну, середню й медіальну гілки — rámus

laterális, intermédius et mediális (див. рис. 9.26,

). Усі гілки анастомо-

зують одна з одною і на внутрішню її поверхню відгалужують пронизні гілки

— rámi perforántes. Від вушної латеральної гілки відгалужуються: глибока

вушна артерія — a. auriculáris profúnda (див. рис. 9.26,

) — на внутрішню

поверхню раковини; артерія лицевого каналу — a. stylomastoidéa — для

слизової оболонки барабанної порожнини. У

великої рогатої худоби

середня

вушна гілка подвійна.

Поверхнева вискова артерія

— a. v. temportális superficiális (див. рис.

9.26,

; рис. 9.27,

) — відгалужується від зовнішньої сонної артерії в ді-

лянці щелепного суглоба, спрямовується в вискову ділянку, проходячи під

щитком. Відгалужує гілки до сусідніх органів і продовжується як ростральна

вушна артерія — a. auriculáris rostrális. Від поверхневої вискової артерії від-

галужується поперечна артерія лиця — a. transvérsa faciéi (див. рис. 9.26,

), що проходить уперед вентрально від лицевого гребеня і спочатку ле-

жить поверхнево, а потім проникає в товщу масетера.

великої рогатої худоби

від поверхневої вискової артерії відгалужуються

додаткова артерія мозкових оболонок — a. meníngea accessória, що входить у

черепну порожнину через висковий канал, а також артерія рогового відрост-

ка — a. cornuális (див. рис. 9.26,

). У

коня, свині

дрібної рогатої худоби

384

Роз

іл

поперечна артерія лиця більша від поверхневої вискової. У

вівці

вона ще

відгалужує артерії верхньої й нижньої губ. У

собаки

поперечна артерія лиця

відгалужує гілки в привушну залозу та м’язи повік.



Верхньощелепна артерія

Верхньощелепна артерія — a. v. maxilláris — є продовженням зовнішньої

сонної артерії після відгалуження від неї поверхневої вискової артерії. Вона

дуже різко повертає медіально до клинопіднебінної ямки, в якій поділяється

на три кінцеві артерії: клинопіднебінну, більшу піднебінну й підочноямко-

ву. Від верхньощелепної артерії, за винятком її кінцевих гілок, відгалужу-

ються артерії: верхня коміркова, середня артерія мозкових оболонок, глибо-

ка вискова, зовнішня очна, щічна, поверхнева щічна, менша піднебінна. У

великої рогатої худоби

відгалужуються гілки чудесної сітки — rámi pro réte

mirábile, які входять у черепну порожнину крізь овальний і очноямково-

круглий отвори. У

коня

собаки

верхньощелепна артерія проходить через

криловий канал клиноподібної кістки.

Нижня коміркова артерія

— a. v. alveoláris inférior (див. рис. 9.27,

)

— разом з однойменними нервом і веною йде в нижньощелепний канал. До

проникнення в канал вона відгалужує rámus mylohyoídeus у поперечний

м’яз нижньої щелепи, а в каналі віддає rámi dentáles; підборідну артерію —

a. mentális (див. рис. 9.26,

), яка виходить крізь однойменний отвір у шкі-

ру. В

свиней

нижня коміркова артерія, крім цього, відгалужує 4–5 гілок у

нижню губу.

Середня артерія мозкових оболонок

— a. meníngea média (див. рис.

9.26,

) — проходить у черепну порожнину крізь передню частину рваного

отвору. У

собак

вона проходить крізь овальний отвір.

Глибока вискова артерія

— a. v. temporális profúnda (див. рис. 9.26,

)

— прямує у висковий м’яз. У

коня

дві артерії — ростральна, що виходить

крізь малий криловий отвір, і каудальна, яка відгалужується до проник-

нення верхньощелепної артерії в криловий канал.

Зовнішня очна артерія

— a. ophthálmica extérna (див. рис. 9.26,

) —

спрямовується дугою в решітчастий отвір і як зовнішня решітчаста артерія

— a. ethmoidális extérna (див. рис. 9.26,

; рис. 9.27,

) — відгалужує гілки

в тверду мозкову оболонку, проникає в носову порожнину і галузиться в сли-

зовій оболонці лабіринту решітчастої кістки.

До проникнення в решітчастий отвір зовнішня очна артерія віддає гілки до

органів очної ямки: слізну артерію — a. lacrimális, яка є тільки у великої рога-

тої худоби й коня, вона йде в слізну залозу верхньої повіки, а в коня ще й у

верхню повіку; лобову артерію — a. frontális — в ділянку лоба; підблокову ар-

терію — a. infratrochleáris — з однойменним нервом — у медіальний кут ока.

коня

лобова артерія проходить з однойменним нервом і веною крізь

надочноямковий отвір. У

великої рогатої худоби

зовнішня очна артерія ле-

жить в очній ямці, утворює чудесну сітку — réte mirábile ophthálmicus.

Щічна артерія

— a. buccális (див. рис. 9.26,

; рис. 9.27,

) — прохо-

дить з однойменним нервом у ділянку щоки. В

свині

вона дуже велика і від-

галужує гілки в нижню губу, в

собаки

— нерозвинута.

385

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Поверхнева щічна артерія

— a. maláris (див. рис. 9.26,

; рис. 9.27,

)

— відгалужує гілки на лоб і спинку носа. Є тільки у

великої рогатої худоби

свині

Підочноямкова артерія

— a. infraorbitális (див. рис. 9.26,

; рис. 9.27,

) — йде з однойменним нервом і веною в підочноямковий канал, у якому

відгалужує гілки для кутніх та різцевих зубів. Після виходу з підочноямко-

вого отвору живить шкіру та мімічні м’язи.

великої рогатої худоби

собаки

підочноямкова артерія відгалужує ла-

теральну носову — a. laterális nási. У

коня

нерозвинута. В

свині

відгалужує

губну, носову й латеральну носову артерії.

Менша піднебінна артерія

— a. palatína mínor — прямує в м’яке підне-

біння.

Більша піднебінна артерія

— a. palatína májor — проходить через під-

небінний канал у тверде піднебіння до різцевої кістки, відгалужуючи гілки

в щелепу та пронизні гілки в слизову оболонку носової порожнини.

коня

свині

права й ліва більші піднебінні артерії об’єднуються в непа-

рну судину, яка через різцевий канал проходить у верхню губу, де ана-

стомозує з верхніми губними артеріями.

10.

Клинопіднебінна артерія

— a. sphenopalatína — разом з однойменни-

ми нервом і веною проходить крізь клинопіднебінний отвір у слизову оболо-

нку носової порожнини. Вона поділяється на каудальні та бічні носові арте-

рії — aa. nasáles caudáles et lateráles, що живлять слизову оболонку бічної

стінки носа, і артерії носової перегородки — aa. nasáles septáles.



ГРУДНА АОРТА

Грудна аорта — aórta thorácica — лежить між листками середостіння.

Справа від неї проходить грудна лімфатична протока, у

коня

собаки

ще й

непарна права вена. У

великої рогатої худоби

свині

зліва від аорти прохо-

дить непарна ліва вена. Від грудної аорти відгалужуються: парні дорсальні

міжреберні, бронхостравохідна та дорсальна реберно-черевна артерії; у коня

ще непарна діафрагмальна краніальна артерія.

Дорсальні міжреберні артерії

— aa. vv. intercostáles — типові сегментні,

відходять на рівні від 5–6-го до останнього ребер. Кожна з них іде вентраль-

но в судинному жолобі ребра вздовж його каудального краю разом з одно-

йменними нервом і веною. В ділянці реберних хрящів вони анастомозують з

відповідною вентральною міжреберною гілкою, що відгалужується від внут-

рішньої грудної артерії. В проксимальному кінці міжреберні артерії відга-

лужують: спинномозкові гілки — rámi spináles, які проходять крізь міжхре-

бцеві отвори в хребетний канал, де беруть участь в утворенні вентральної

спинномозкової артерії; дорсальні гілки — rámi dorsáles, що прямують у роз-

гиначі спини та шкіру; м’язові гілки — у м’язи й шкіру грудних стінок.

Бронхостравохідна артерія

— a. bronchoesophágea — поділяється на бро-

нхіальну та стравохідну гілки.

Бронхіальна гілка —

rámus bronchiális — галузиться в бронхах, де ана-

стомозує з легеневою артерією.

386

Роз

іл

Стравохідна гілка

— rámus оesophágeus — галузиться в грудній частині

стравоходу.

Ці гілки можуть відгалужуватись від грудної аорти окремо одна від одної.

Дорсальна реберно-черевна артерія

— a. costális costoabdominális dorsális

— проходить у судинному жолобі останнього ребра, галузиться як дорсальна

міжреберна артерія.

Краніальна діафрагмальна артерія

— a. phrénica craniális — парна, почи-

нається між ніжками діафрагми, в яких і галузиться (є тільки в коня).



ЧЕРЕВНА АОРТА

Черевна аорта — aórta abdominális — є продовженням грудної аорти по-

заду діафрагми. Вона лежить зліва від каудальної порожнистої вени і вент-

рально від поперекового меншого м’яза. На своєму шляху до входу в тазову

порожнину вона відгалужує парієтальні гілки до стінок черевної порожнини

та вісцеральні гілки до нутрощів. До парієтальних гілок належать: парні

каудальні діафрагмальні, поперекові, і у собак огинаючі глибокі клубові ар-

терії; до непарних вісцеральних — черевна, краніальна й каудальна брижо-

ві артерії; до парних вісцеральних — ниркові, надниркові, яєчникові

(сім’яникові) артерії.

Артерії черевних стінок:

Каудальна діфрагмальна артерія

— a. phrénica caudális — парна, від-

галужується в ділянці аортального отвору діафрагми до ніжок діафрагми.

великої рогатої худоби

може відгалужуватись від аорти, черевної або

поперекової артерії. В

коня

відгалужується від грудної аорти, у

собаки

—

загальним стовбуром з черевною артерією, в

свині

мало розвинута.

Черевна артерія

— a. abdominális — парна, живить черевні й попере-

кові м’язи. Відгалужується позаду або на рівні краніальної брижової артерії.

Є тільки у

свині

собаки.

Поперекові артерії

— aa. vv. lumbáles — парні, виходять з дорсальної

стінки аорти в кількості 5–6 пар. Остання пара відходить позаду місця від-

галуження клубових артерій. Кожна поперекова артерія відгалужує дорса-

льну гілку в м’язи попереку, спинномозкову гілку — в мозкові оболонки.

коня

— також гілки в черевні м’язи.

Огинаюча глибока клубова артерія

— a. v. circumfléxa ílium profúnda

— відходить у

собаки

останньою гілкою від черевної аорти. В інших тварин

відгалужується від зовнішньої клубової артерії. Галузиться в поперекових та

черевних м’язах.



АРТЕРІЇ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Черевна артерія — a. coelíaca (див. рис. 9.28,

) — непарна, відгалужуєть-

ся в ділянці останнього грудного чи першого поперекового хребця з вентра-

льної стінки аорти і поділяється на три гілки: товсту селезінкову, тонку ліву

шлункову й середню за товщиною — печінкову артерії.

Селезінкова артерія

— a. v. lienális (див. рис. 9.28,

) — прямує в селе-

зінку і в кінцевій частині переходить у ліву шлунково-сальникову артерію,

387

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

яка на більшій кривині шлунка анастомозує з однойменною правою артері-

єю. Селезінкова артерія віддає шлункову гілку в шлунок, а селезінкову гіл-

ку — в селезінку. В

коня

та

свині

селезінкова артерія проходить у ворота

селезінки. В

собаки

вона поділяється на дорсальну й вентральну гілки. Вен-

тральна гілка переходить у ліву шлунково-сальникову артерію.

Ліва шлункова артерія

— a. v. gástrica sinístra

— проходить на мен-

шу кривину шлунка, відгалужуючи гілки в підшлункову залозу й шлунок. В

коня

вона поділяється на краніальну й каудальну гілки і відгалужує гілки в

підшлункову залозу. У

свині

вона йде як каудальна шлункова артерія. В

собаки

, як і в коня, ліва шлункова артерія відгалужується від селезінкової і

анастомозує з правою шлунковою артерією.

Печінкова артерія

— a. v. hepática

— входить разом з ворітною веною

у ворота печінки, в якій розгалужується, анастомозуючи з капілярами між-

Рис. 9.28. Артерії шлунка, печінки та селезінки:

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня;

— a. gástrica sinístra;

— a. hepática;

— a. coeliáca;

— a.

lienális;

′ — a. ruminális déxtra;

— a. gastroduodenális;

— a. pancreaticoduodenális;

— a. gástrica déxtra;

— a. gástroepiploica déxtra;

— a. gástroepiploica sinístra;

— a. ruminális sinístra;

— a. phrénica

caudális

388

Роз

іл

часточкових вен. Вона відгалужує на меншу кривину шлунка праву шлун-

кову артерію — a. v. gástrica déxtra

— та шлунково-дванадцятипалу арте-

рію — a. v. gástroduodenális

, яка відгалужує на більшу кривину шлунка

праву шлунково-сальникову артерію — a. v. gástroepiplóica déxtra

, в два-

надцятипалу кишку та підшлункову залозу — a. v. pancreáticoduodenális

великої рогатої худоби

черевна артерія завдовжки до 12 см, лежить

справа від рубця і переходить у ліву шлункову артерію. Від неї відгалужу-

ються: каудальна діафрагмальна артерія (не завжди) — a. phrénica caudális

, права рубцева артерія — a. v. ruminális déxtra

′ — в праву поздовжню

борозну рубця, від якої бере початок тонка селезінкова артерія — a. v. liená-

lis; ліва рубцева артерія — a. v. ruminális sinístra

спрямовується в ліву

поздовжню рубцеву борозну і відгалужує артерію сітки — a. reticuláris; пе-

чінкова артерія — a. v. hepáticа

, яка, в свою чергу, відгалужує: гілку для

жовчного міхура; праву шлункову артерію — a. v. gástrica déxtra

— для

меншої кривини сичуга, а також шлунково-дванадцятипалу артерію — a. v.

gástroduodenális

. Від останньої відгалужуються артерії для дванадцятипа-

лої кишки та підшлункової залози. Сама ж вона продовжується як права

шлунково-сальникова артерія. Ліва шлункова артерія є продовженням че-

ревної артерії, проходить справа поміж рубцем і сіткою, біля книжки віддає

на більшу кривину сичуга ліву шлунково-сальникову артерію — a. gástro-

epiplóica sinístra, а сама на меншій кривині анастомозує з правою шлунко-

вою артерією.

Краніальна брижова артерія

— a. v. mesentérica craniális (рис. 9.29,

) —

також непарна, відгалужується від аорти на рівні 1–2-го поперекового хреб-

ця каудально від черевної артерії. Вона відгалужує артерії в порожню киш-

ку — a. v. jejunáles

, перша з них анастомозує з підшлунково-

дванадцятипалою артерією, а остання — з клубовою гілкою. В товсту кишку

від неї відгалужуються: 1)

клубово-ободовокишкова артерія

— a. íleocólica,

яка поділяється на клубову гілку — rámus iliácus

, ободову гілку — rámus

cólicus

— для початкової частини ободової кишки, гілку сліпої кишки —

rámus ceacális

; 2)

ободовокишкова права артерія

— a. v. cólica déxtra

—

для правого коліна ободової кишки; 3)

ободовокишкова середня артерія

— a.

v. cólica média

— для поперечного положення ободової кишки.

великої рогатої худоби

краніальна брижова артерія утворює біля лабі-

ринту ободової кишки дугу, від якої відгалужується значна кількість корот-

ких артерій порожньої кишки, а також колатеральний стовбур — rámus col-

laterális — для товстої кишки; відділяється середня ободовокишкова артерія

й клубово-ободова, яка відгалужує клубову артерію та гілки для сліпої киш-

ки. Гілки для ободової кишки — rámi cólici — йдуть на звивини лабіринту.

коня

краніальна брижова артерія дуже коротка. Дає 18–21 артерій для

порожньої кишки; загальний стовбур для середньої й правої ободовокишко-

вих артерій; клубово-ободовокишкову артерію, що, в свою чергу, поділяється

на вентральну ободовокишкову артерію і дві гілки сліпої кишки, а також

клубову гілку.

свині

краніальна брижова артерія довга і дає: 8–12 артерій для порож-

ньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію з дуже розвинутою гілкою, що

проходить у конусі ободової кишки, яку вона живить; загальний стовбур сере-

дньої й правої ободовокишкових артерій для відцентрових звивин лабіринту.

389

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Рис. 9.29. Артерії кишок:

— собаки;

— свині;

— вівці;

— корови;

— коня;

— a. rectális caudális;

— a. mesentérica

caudális;

— a. cólica sinístra;

— a. mesentérica craniális;

′ — trúncus collaterális;

— rámus caecális;

—

rámus cólicus;

— rámus iliácus;

— а. cólica déxtra;

— a. cólica média;

— a. jejunális;

— a. páncreati-

coduodenális;

— a. hepática