Пиріг С.О. Платіжні системи

Подождите немного. Документ загружается.

161

ТЕМА 6

6.1. Міжнародна електронна система SWIFT

Товариство міжнародних міжбанківських фінансових

телекомунікацій SWIFT (абревіатура утворена першими лі-

терами англійської назви Society for WordWide Interbank

Financial Telecommunikations), засноване у травні 1973 р. у Брюсселі.

Система СВІФТ — одна з найвідоміших комп’ютерних мереж, які було

створено з ініціативи фінансових організацій.

Основними напрямками її діяльності є надання оперативного,

надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від

несанк-

ціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і

проведення робіт із стандартизації форм і методів обміну фінансовою

інформацією.

Відповідно до бельгійського законодавства зареєстровано

акціонерне співтовариство SWIFT, метою якого банкіри визначили

дослідження, розробку, запровадження, експлуатацію, удосконалення і

розвиток системи, яка дає змогу передавати дані, пов’язані з міжнародним

обігом, а також банківську інформацію

будь-якого виду та змісту.

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дає

змогу:

− здійснити безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням

праці людей і скороченням операційних витрат;

− прискорити обмін інформацією між банками держав за допомогою

6.1. Міжнародна електронна

система SWIFT

6.2. Міжнародна платіжна система

TARGET

6.3. Міжнародна платіжна система

TOPAZ

6.4.

Міжнародна платіжна система

INTERNET

6.5. Європейська міжнародна

асоціація (ЄМА)

6.6. Необхідні умови ефективного

функціонування платіжних

систем

162

телекомунікаційних ліній зв’язку;

− мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів,

помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.).

Важливо те, що SWIFT не виконує клірингових функцій, вона є

лише міжбанківською комунікаційною мережею. Платіжні доручення,

передані мережею SWIFT, обліковуються у формі переказу за відповідними

рахунками „Ностро” і „Лоро”, як і при використанні традиційних

платіжних

документів.

У кожній країні, де запроваджується система SWIFT, товариство

створює свою регіональну адміністрацію. В Україні її функції виконує

телекомунікаційна компанія, яка, проте, не обмежується управлінськими

питаннями, а й консультує щодо закупівлі обладнання, організовує курси з

підготовки персоналу та ін.

Робота в мережі SWIFT дає користувачам певні переваги:

— система гарантує абсолютну

безпеку платежів багаторівневою

комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, повну

збереженість та секретність інформації;

— скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв’язком

та телеграфом;

— надійність передачі повідомлень;

— швидку доставку повідомлень у будь-яку точку світу, час

доставки від 1 до 20 хв., тобто в режимі реального часу;

— підвищення ефективності роботи

банку як наслідок високої

автоматизації та уніфікації повідомлень;

— дає змогу вести контроль та аудит усіх платежів і розпоряджень,

що проходять через мережу, подання точних звітів завдяки міжнародній

практиці ведення обліку і документації;

— підвищення конкурентоспроможності банків — учасників SWIFT;

— гарантування своїм членам фінансового захисту у випадку

перебоїв у роботі мережі. SWIFT бере на

себе виплату всіх прямих і

наступних витрат, яких зазнав клієнт через запізнення платежу.

Недоліком системи SWIFT є надзвичайно висока сума витрат для

вступу до мережі, що створює проблеми для середніх та малих банків.

Членами SWIFT можуть бути країни та їхні банківські установи, які

уповноважені виконувати міжнародні банківські операції й перебувають у

країні,

яка має регіональний процесинговий центр SWIFT.

Усі платіжні інструкції та інші повідомлення в SWIFT провадяться

вустандартизованому форматі, що спрощує автоматизовану обробку

документів і дає змогу уникнути помилок і розбіжностей у традиціях щодо

оформлення в різних країнах.

163

6.2. Міжнародна платіжна система TARGET

Для задоволення потреб грошової політики центральні банки країн

Європейського союзу (ЄС) створили платіжну систему TARGET —

транс’європейську телекомунікаційну автоматизовану систему переказів

міжнародних розрахунків у режимі реального часу, яка 4 січня 1999 р.

розпочала проведення операцій і з того часу значно сприяла запровадженню

єдиної валютної політики, інтеграції європейських грошових ринків

ефективному виконанню валових розрахунків у межах єврозони.

Систему розроблено для опрацьовування деномінованих у євро

платежів для безперешкодного проходження їх через кордон — немовби

вони є внутрішніми платежами.

Основне призначення системи TARGET — об’єднання внутрішніх

систем країн – членів системи у міжнародну платіжну систему для переказу

великих сум.

Система TARGET складається з таких

елементів:

− внутрішні платіжні системи переказу великих сум (введені в

кожній країні, яка є членом цієї системи);

− технологічні процедури з’єднання (Interlinking);

− функції Європейського Центрального банку (ЄЦБ).

Платіжна система TARGET проводить обробку та здійснює

міжнародні платежі у режимі реального часу в єдиній валюті євро з

незначними витратами, високим ступенем захисту

та за короткий період.

Система TARGET забезпечує швидке та остаточне здійснення всіх

платежів за умови, коли грошових коштів буде достатньо, або ж установам,

які здійснюють платіж, надає овердрафт на рахунок системи в центральному

банку.

Міжнародні платежі в системі TARGET, які проходять обробку в

національних центральних банках та ЄЦБ, організовані за моделлю

„центральний

банк — багатосторонній кореспондент”, платіжні доручення

передаються за допомогою телекомунікаційних ліній.

Створення Європейського валютного союзу (ЄВС), міжнародної

платіжної системи TARGET та впровадження єдиної валюти євро відкриває

нові можливості для зростання ролі Європи у світовій економіці й водночас

сприяє зміцненню європейської фінансової системи та світової валютної

системи в цілому.

Для України запровадження євро й

TARGET сприятиме

нарощуванню українського експорту в країни Європейського союзу.

164

Банки Європи пропонують фінансовим установам широкий діапазон

послуг у євро і доступ до всіх основних локальних та міжнародних

платіжних систем у Європі й всьому світі.

Банки ЄСЦБ повністю дотримуються процедури SWIFT та TARGET

щодо транспортування, безпеки, конфіденційності, безперервності,

своєчасності, надійності, ефективності платежів, автоматично конвертують

у євро і передають будь-яку інформацію у EUR всім

своїм клієнтам,

використовуючи різні інформаційні засоби.

Корпоративні й приватні клієнти мають право в рамках

Європейського валютного союзу вільно вибирати євро або будь-яку

національну валюту для деномінації своїх рахунків і платіжних документів.

Загалом запровадження євро та системи TARGET стимулювало до

встановлення спільних бізнес-правил для здійснення внутрішніх та

міжнародних розрахунків у зоні євро, а також до інтеграції інфраструктури

фінансового ринку.

Функціонування системи TARGET спрямоване на досягнення

трьох основних цілей:

– забезпечення потреб грошово-кредитної політики європейської

економічної спільноти;

– підвищення ефективності внутрішньоєвропейських

транскордонних розрахунків;

– запровадження надійного та безпечного механізму транскор-

донних розрахунків.

6.3. Міжнародна платіжна система TOPAZ

Міжнародна платіжна система TOPAZ – система здійснення оплати

і розрахунків, розроблена і впроваджена в 1998 р. спеціально для ринку

України. Вона була запропонована НБУ за спільним із VISA

INTERNATIONAL проектом для здійснення розрахунків в українських

гривнях та стабілізації української економіки. Це означає, що українські

клієнти повинні використовувати валюту

своєї країни для контрактів у

межах країни, що стабілізує гривню і створить структуру для економічного

росту України на тривалий період. Система TOPAZ була запроваджена

спільно з широкомасштабною участю українських банків — членів системи

VISA INTERNATIONAL.

TOPAZ – це програмно-технічний комплекс, який забезпечує такі

функції:

– маршрутизацію та авторизацію повідомлень від банку-еквайра в

банк

-емітент і навпаки;

165

– управління платіжною системою з метою зменшення та

попередження ризиків і фальсифікацій;

– виконання функцій заміщення емітента, якщо він недоступний

для запитів;

– кліринг і взаємозаліки між банками по всіх трансакціях в Україні

й формування необхідних звітів для українських банків — членів

міжнародної системи VISA INTERNATIONAL.

Проект TOPAZ дає змогу створити в Україні сучасну внутрішню

платіжну систему, правила і режим роботи якої визначатимуться

українськими банками — учасниками міжнародної платіжної системи. НБУ

зможе здійснювати контроль над операціями за міжнародними картками

резидентів і нерезидентів.

У системі електронних розрахунків питання збереження банківської

комерційної таємниці дуже важливе. TOPAZ гарантує конфіденційність

банківських операцій.

6.4. Міжнародна платіжна система INTERNET

Міжнародна платіжна система INTERNET — це

загальносвітова

комп’ютерна мережа платіжних систем і

механізмів, яка використовується як телекомунікаційна

комерційна інфраструктура в режимі on-line для купівлі товарів та надання

послуг.

Найбільш поширена в системі INTERNET електронна комерція з

використанням номерів кредитних карток. Вартість трансакцій порівняно

невисока, але анонімність обмежена, що дає змогу ідентифікувати кожну

покупку, втручатися у приватне життя споживачів.

Перевагою таких інформаційних систем вважають можливість

створювати високоефективні інформаційні бази даних для маркетингового

бізнесу, а також для спілкування та консультацій з учасниками та ін.

Недоліком системи INTERNET є незахищені канали зв’язку,

несанкціонований доступ до рахунків і платежів, можливість шахрайства і

зловживань.

Нині Україна має банки, які пропонують internet-картки, що

заміняють звичайні

міжнародні пластикові картки: під час оплати товарів і

послуг через систему INTERNET, оплати регулярних платежів, здійснення

поштово-телеграфних замовлень тощо. Щоб провести платіж у системі

INTERNET, власнику картки необхідно в поле запиту (номер картки) внести

номер своєї картки і зробити замовлення. Якщо на рахунку клієнта є

відповідна сума, вона автоматично списується з

рахунка, а замовлення

виконується.

166

Internet-картка має властивості й правила користування, як і

звичайна картка, крім засобів захисту:

— клієнт укладає з банком угоду на відкриття карткового рахунка та

на обслуговування;

— картці клієнта присвоюється відповідний код, номер відповідно

до стандартів міжнародної платіжної системи VISA;

— клієнту відкривається цільовий картковий рахунок;

— клієнту ПІН-код не видається, картка

не емітується і не

ембосується.

Вона не дає змоги одержати готівку

в банкоматі, здійснити покупки в ма-

газинах, аптеках тощо. Одержати готівку

можна лише в банках, де відкрито рахунок

INTERNET. Ціна за послуги банку значно

нижча порівняно з іншими картками.

Інтернет-картка „Приватбанку”

ПС „Visa”

На рис. 6.1. представлено Інтернет-

картку – віртуальну банківську

платіжну

картку міжнародної платіжної системи VISA International, яка емітована

ПриватБанком. ПриватБанк розробив Інтернет-картку для підвищення рівня

безпеки.

Рахунок картки може бути відкритий тільки фізичним особам у

національній валюті України або в доларах США. Вона призначена для

безготівкових розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі і сфери

обслуговування, що приймають до сплати пластикові

картки платіжної системи

VISA, і реалізують свої товари і послуги через мережу Інтернет. Картка не

ембосується, ПІН-код клієнту не видається. Таким чином, клієнт не має

можливості по цій картці знімати готівку в банкоматах, пунктах видачі готівки

(крім філії/відділення, у якому було відкрито рахунок і вносилася готівкою сума

передбаченого зняття

), робити покупки в торгово-сервісній мережі. Вартість

відкриття й обслуговування Інтернет-картки значно нижче тарифів на відкриття

й обслуговування звичайних пластикових карток. Інтернет-картка випускається

за заявою клієнта терміном на один рік.

При сплаті в магазині чи на платному сервері Інтернет-карткою

також потрібно вказувати код CVV2 (CVC2/Credit Card Check

Number/security id).

Інтернет-картки, випущені ПриватБанком

, є віртуальними картками

з реальними картковим рахунком, номером картки і терміном дії, що

відомий тільки користувачу. Код CVV2 (CVC2/Credit Card Check

Рис. 6.1.

Інтернет-картка

„ПриватБанку” ПС Visa

167

Number/security id) не зазначено з метою безпеки (у випадку втрати чи

крадіжки Інтернет-картки).

6.5. Європейська міжнародна асоціація (ЄМА)

Європейська міжнародна асоціація (ЄМА) – це асоціація

міжнародного карткового бізнесу Eurocard, Mastercard і Maestro, створена 18

травня 1999 року в Україні. Засновниками її стали: Перший український

міжнародний банк, Укр-ексімбанк, Приватбанк, Укрінбанк, Ощадний банк,

"Аваль", АКБ "Україна".

Основне

призначення ЄМА:

– об’єднання зусиль щодо розширення сфери використання і

визнання продукту Europay;

– створення локального форуму для спілкування й співробітництва

між банками – членами Europay;

– відповідальність за зв’язки НБУ з місцевими органами влади.

Головним напрямком діяльності асоціації стала проблема мінімізації

ризиків міжнародних карткових розрахунків.

Створивши ЄМА, Україна приєдналася до інших національних

організацій Europay, зробивши, таким чином, ще один крок на шляху

самостійного обслуговування національної системи безготівкових

розрахунків на основі платіжних карток. Власникам пластикових карток

Eurocard, Mastercard і Maestro створення асоціації насамперед збільшить

комфорт і прибутки.

Розширення інфраструктури, збільшення кількості точок з

обслуговування карток, збільшення кількості банкоматів – усе це

приноситиме відповідний прибуток банкам – учасникам Europay.

Основним завданням

Асоціації міжнародних платіжних систем є

спільне вирішення проблем карткового бізнесу. Європейська платіжна

карткова система Europay – важливий стратегічний партнер у сфері

міжнародних платежів.

Корпорація Europay призначила своїм розрахунковим банком в

Україні Український експортно-імпортний банк. У червні 1999 року банки-

учасники на чолі з НБУ розпочали експериментальну діяльність щодо

використання національних пластикових карток.

Асоціація

ЄМА передусім повинна створити сприятливе правове

поле як для карткового бізнесу, так і для його клієнтів, вирішити питання

безпеки, ризиків, шахрайства. Банкам необхідно об’єднати зусилля й

створити базу даних карткового бізнесу, а не демпінгувати, що

гарантуватиме безпеку бізнесу і збільшить його дохідність.

168

Національний банк України проаналізував інформацію, яка була

надана банками України згідно з вимогами Інструкції про порядок

складання та оприлюднення фінансової звітності банків України,

затвердженої постановою Правління Національного банку України від

07.12.2004 № 598, про збитки (витрати), завдані банкам внаслідок

шахрайських дій за операціями з платіжними картками, і були зроблені

висновки щодо безпеки

ринку платіжних карток в Україні.

Інформація, надана банками, свідчить про те, що за останні два роки

значно збільшились збитки банків від шахрайських дій за операціями з

платіжними картками. Так у 2005 році порівняно з 2004 роком кількість

шахрайських операцій з використанням платіжних карток зросла в п’ять

разів, а сума таких операцій – більш

ніж у два рази. При цьому майже всі

збитки банків внаслідок шахрайських дій (понад 99%) пов’язані з

використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, а саме:

VISA INTERNATIONAL та MasterCard, (1%–одноемітентні

(внутрішньобанківські), інші банківські та небанківські платіжні системи).

Така ситуація здебільшого пояснюється тим, що банки емітують платіжні

картки міжнародних платіжних систем з магнітною

смугою і не переходять

на чіпові технології.

З метою запобігання втрат населення та банків від шахрайський дій з

використанням платіжних карток, керуючись пунктами 7, 8 статті 7 Закону

України „Про Національний банк України”, НБУ рекомендує банкам вжити

заходи щодо запобігання і протидії шахрайству з використанням платіжних

карток міжнародних платіжних систем, зокрема:

1) прискорити перехід

на використання платіжних карток з чіпами

(емісія, еквайринг);

2) відповідно до вимог міжнародних платіжних систем забезпечити

використання у термінальному обладнанні шифрування алгоритмом Triple

DES;

3) забезпечити належний моніторинг операцій за платіжними

картками;

4) за згодою клієнтів (відповідно до умов договору) забезпечити

встановлення добових лімітів отримання готівки в банкоматах як на

території України, так

і за її межами;

5) впровадити систему інформування клієнтів про рух коштів на

карткових рахунках шляхом надсилання SMS-повідомлень на мобільні

телефони з метою прискорення та належного контролю клієнтами обігу

власних коштів;

6) забезпечити зміну номеру картки та Пін-коду в разі закінчення

терміну дії платіжної картки;

169

7) здійснювати належний обмін інформацією за результатами

моніторингу, авторизаційними історіями, відео-матеріалами тощо на

міжбанківському рівні в разі наявності випадків несанкціонованого

використання платіжних карток;

8) постійно проводити серед клієнтів роз’яснювальну роботу щодо

дотримання правил безпеки при користуванні платіжними картками.

6.6. Необхідні умови ефективного функціонування платіжних

систем

Платіжні системи, як засіб переміщення коштів між банками, мають

вирішальне значення для ефективного функціонування світової фінансової

системи. Тому однією з необхідних умов ефективного функціонування

світової фінансової системи є стабільність міжнародних ПС.

Платіжні системи можуть наражатися на цілу низку ризиків, серед

яких:

¾ кредитний – ризик невиконання учасником ПС своїх фінансових

зобов’язань;

¾ ліквідності – нестача коштів в учасника ПС загрожує виконанню його

фінансових зобов’язань у встановлений термін, але у майбутньому

вони можуть бути виконані;

¾ правовий – недосконала та нестабільна правова база може спричинити

або загострити кредитний ризик або ризик ліквідності;

¾ операційний – технічні збої та помилки можуть підвищити кредитний

ризик або ризик ліквідності;

¾ системний – внаслідок неспроможності одного з учасників ПС

виконати свої зобов’язання або внаслідок кризової ситуації у самій

системі інші її учасники також не зможуть виконати свої зобов’я-

зання, що призведе до поширення кризи ліквідності та загрози

стабільності фінансової системи в цілому.

Протягом останніх років були запроваджені міжнародні стандарти

створення та функціонування ПС, спрямовані на забезпечення економічної

стабільності. Вагомий внесок тут належить Комітету з платіжних та

розрахункових систем (Committee on Payment and Settlement Systems —

CPSS) центральних банків країн “Групи 10”, робоча група якого у травні

1998 р. визначила основоположні принципи функціонування ПС.

Головні положення звіту можна звести до таких:

170

• Необхідною передумовою безпечної взаємодії учасників ПС є

наявність обґрунтованої правової бази в усіх відповідних юрисдикціях –

законодавча база стосовно банківського сектора, укладання договорів,

здійснення платежів, дебіторсько-кредиторських взаємовідносин тощо.

• Правила та процедури ПС мають бути прозорими, аби її учасники

краще розуміли причини виникнення та наслідки кожного з фінансових

ризиків, що, своєю чергою, має забезпечити їх уникнення.

• Для управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності та

їхнього обмеження ПС мають чітко визначати необхідні правила та

процедури щодо відповідних обов’язків системного оператора та учасників

ПС. Такі правила та процедури передбачають відповідальність за управління

ризиками та їх обмеження і повинні гарантувати, що всі учасники матимуть

як стимули, так і можливості для управління та обмеження кожного з по-

роджених ними ризиків. Існують аналітичні й операційні методи управління

ризиками. До аналітичних належать поточний моніторинг та аналіз

кредитного ризику й ризику ліквідності, спричинених учасниками ПС. До

операційних — установлення учасниками ПС лімітів овердрафту або

введення вимог переднього покриття чи внесення заставного забезпечення, а

також управління чергою трансакцій тощо.

• ПС має забезпечувати остаточний розрахунок на день

валютування, найкраще – протягом дня. За проміжок часу між прийняттям

системою платежів та остаточним розрахунком учасники можуть зазнати

кредитного ризику або ризику ліквідності Цей принцип спонукає до

прискорення розрахунку у визначену дату валютування і не перешкоджає

завчасному прийманню системою платежу.

• ПС багатостороннього взаємозаліку має забезпечувати своєчасне

завершення щоденних розрахунків у разі неплатоспроможності учасника з

найбільшими зобов’язаннями. У такому випадку посилюється загроза браку

ліквідності й для інших учасників ПС. Тому один зі “стандартів

Ламфалуссі” передбачає здатність ПС витримати неплатоспроможність

учасника з найбільшою чистою дебіторською позицією. Практика

функціонування ПС свідчить, що можливий одночасний крах кількох

учасників із великими чистими дебетовими позиціями.

• У більшості ПС зобов’язання учасників виконуються шляхом

взаємного переказу активів. Найпоширеніший та найнебезпечніший вид цих

активів – залишок на рахунку центрального банку, що становить вимогу до

центрального банку. Якщо розрахункові активи є вимогами до інших

кредитних установ, які можуть спричиняти кредитні ризики, ПС

наражається на кризу довіри, що, у свою чергу породжує системний ризик.

Рахунки в центральному банку є у цьому сенсі найбезпечнішими

розрахунковими активами саме завдяки відсутності кредитного ризику.