Пепа Т.В., Федорова В.О., Кондрашихін А.Б. Управління фінансовою санацією підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Важливе значення при цьому має захист інтересів працівників

підприємства-боржника, вибір плану фінансової санації, який найбіль-

шою мірою відповідає перспективам соціально-економічного розвитку

території, де функціонує боржник, та її мешканців. Незалежно від чи-

сельності трудового колективу підприємства-боржника, закон передба-

чає можливість інтегральної оцінки інтересів працівників в особі їх пред-

ставника, уповноваженого загальними зборами працівників боржника

або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржни-

ка, представляти інтереси при проведенні процедур банкрутства з правом

дорадчого голосу.

Існують також інші категорії суб'єктів, інтереси яких зачіпаються в

процедурі банкрутства. Закон виділяє в особливу групу заінтересованих

осіб стосовно боржника, до якої входять юридичні особи, створені з учас-

тю боржника. Цей захід попереджає відкачку активів боржника шляхом

корпоративних інструментів. Керівник боржника та особи, що входять

до складу органів управління боржника, зокрема, головний бухгалтер чи

бухгалтер боржника, спроможні досить ефективно впливати на госпо-

дарську діяльність. Тому їхня участь в управління фінансовою санацією

обмежується законодавче.

Особи, які знаходяться у родинних стосунках (подружжя, діти, бать-

ки, брати, сестри, онуки), також можуть залучатися до фінансової сана-

ції, але з урахуванням певних обмежень.

Запропоновані терміни зустрічаються також в економічній літерату-

рі, де набувають самостійного тлумачення. Вони виражають суб'єктивну

оцінку авторів літературного джерела, відображають сутність соціально-

економічного явища банкрутства лише у визначених координатах часу,

простору, економічної оцінки тощо.

Водночас кожне тлумачення має соціальний зміст, оскільки суб'єкт

господарювання взаємопов'язаний з життям територіальної громади, а

його виробнича діяльність тісно переплетена з інтересами багатьох лю-

дей. Сьогодні місцеві органи влади повніше використовують механізми

соціального замовлення в управлінні виробничими системами і соціаль-

ний зміст економічних механізмів банкрутства і санації наповнюється

новим значенням.

Вивчення соціального змісту дозволяє точніше визначати цілі захо-

дів фінансового оздоровлення, що плануються, а після їх завершення –

комплексно оцінити досягнутий соціально-економічний результат.

Завдання управління санацією підприємства містить фазу узгоджен-

ня дій, щодо якої відбувається співставлення юридичних, економічних та

соціальних аспектів розвитку суб’єкта банкрутства з розробкою рішен-

ня, яке б враховувало усі аспекти. До процесу узгодження управлінських

рішень (плану фінансової санації) залучаються суб’єкти, інтереси яких

присутні у процедурі банкрутства (рис. 2.3).

Підготовка рішення → зіставлення правових норм, економічної теорії,

суспільних вимог, узгодження між суб’єктами

Рис.(2.3). Наочне зображення процесу підготовки рішення шляхом

узгодження вимог суб’єктів відносин фінансової санації

Оскільки закони і підзаконні акти постійно оновлюються, усесторон-

нє пізнання включає облік їх динаміки в часі: введення нових норм або

вимог, відміну застарілих правил, коректування термінів або формулю-

вань окремої вимоги. Але правові норми не повністю описують еконо-

мічне явище, іноді суперечать одна одної тощо. Тому важливим є уміле

зіставлення норм законодавства як між собою, так і з теоретичним тлу-

маченням, яке міститься в наукових джерелах. Одержання цілісного вра-

ження щодо об’єкта управління допомагає надалі фахівцю об'єктивніше

діяти і оцінювати результат.

Підсумком цього кроку стає сукупність норм законодавства в коор-

динатах часу їх вступу у дію, зміни або відміни в зіставленні з науковими

і практичними тлумаченнями. Вона оформляється у вигляді інформацій-

ної бази даних Т

, по якій можна прослідити існування в господарських

відносинах тих або інших правил, оцінити доцільність їх застосування у

будь-який момент часу.

Оскільки можливість повного узгодження управлінського рішення

існує не досить часто, до процесу управління додається аналіз суб’єктів

за їх повноваженнями та властивостями щодо впливу на банкрута.

2.2 Виявлення головних суб’єктів

управління фінансовою санацією підприємства

Законодавство визначає перелік дій, які можуть бути застосовані до

банкрута, а також містить обмеження у здійсненні владних повноважень

з боку суб’єктів відносин фінансової санації. Закон «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає

такі дії з боку суб’єктів:

Значні угоди – угоди щодо розпорядження майном боржника, балан-

сова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів

боржника на день укладення угоди.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання

боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і

зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня

введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпе-

чення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо плати податків і

зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про

введення мораторію.

Незаконними діями у разі банкрутства вважаються умисне прихо-

вування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача

майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фаль-

сифікація, приховування або знищення документів, які відображають

господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином

– засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також

службовою особою суб’єкта господарської діяльності у разі банкрутства.

Погашені вимоги кредиторів – задоволені вимоги кредитора, ви-

моги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну,

зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші

вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Розпорядження майном боржника – система заходів щодо нагляду та

контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою

забезпечення збереження та ефективного використання майнових акти-

вів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Угоди, щодо яких є заінтересованість, – угоди, сторонами яких є за-

інтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи креди-

торів.

Ступінь свободи суб’єкта іноді відіграє вирішальну роль у розвитку

відносин, оскільки суб’єкт з досить обмеженою управлінською спромож-

ністю не має суттєвого впливу на об’єкт управління. Важливим також

стає ступінь впливу з боку одних суб’єктів стосовно інших осіб.

Головними визнаються саме ті суб’єкти управління, які спроможні сут-

тєво вплинути на банкрута, його систему господарських та виробничих від-

носин, а також є незалежними від впливу з боку інших суб’єктів відносин.

Суб’єкти відносин фінансової санації вступають у певну взаємодію

один з одним та з суб'єктом-банкрутом. Наочно це можна зобразити в

графічному вигляді як алгоритм з послідовним виконанням дій. Приклад

побудови алгоритму управління на етапі подачі заяви кредиторами в гос-

подарський суд наведено на рис.(2.4, а).

У відносинах присутні кредитори загальним числом n з відповідними

грошовими вимогами щодо суб'єкта-боржника Ф

...Ф

, які документаль-

но підтверджені і додаються до заяви в суд.

Після винесення судом ухвали про порушення справи про банкрут-

ство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто зупи-

няється будь-яке виконання боржником грошових зобов'язань, час вико-

нання яких вже настав до дня введення мораторію. Також припиняються

заходи, яки спрямовані на забезпечення грошових зобов'язань. З цього

часу арбітражний керуючий приступає до виконання обов'язків, які по-

кладені на нього судом.

Рис.2.4. Приклад виділення головних суб'єктів у відносинах санації:

а) на етапі подачі заяви від кредиторів до господарського суду;

б) після ухвалення судом рішення про порушення провадження у спра-

ві про банкрутство.

Водночас у відносини вступає державний орган з питань банкрутства,

а усередині суб'єкта-банкрота виділяються декілька груп учасників про-

вадження у справі про банкрутство: працівники підприємства-банкрута,

заінтересовані особи і власники (засновники, акціонери, учасники тощо).

Розвиток ситуації навколо суб'єкта банкрутства графічно зображений на

рис.(2.4, б).

Наочне зображення структури суб'єктів відносин санації і банкрут-

ства допомагає глибше зрозуміти місце і роль кожного з них в управлін-

ні, оцінити правильність їх дій, управлінських рішень. Кожна дія або їх

сукупності повинні відповідати вимогам, які містяться у законодавстві

з питань банкрутства, інтересам учасників і сторін у справі про банкрут-

ство, суспільним цілям соціально-економічного розвитку.

Управління фінансовою санацією ґрунтується на врахуванні багатьох

чинників господарського життя – конкретних умов функціонування гос-

подарства, які об’єктивно існують та впливають на рух фінансової санації

підприємства. Зокрема, серед них виділяються:

1) короткий період існування цієї сфери господарських відносин;

2) присутність стихійних механізмів ринкового середовища;

3) вплив економічних трансформацій на структуру власників статутно-

го капіталу господарського суб’єкта;

4) не дуже розвинуті технології управління національним господар-

ством;

5) конкурентні дії та інші фактори господарського ризику.

Тому наступним кроком в управлінні стає втілення у практику при-

йнятого рішення (рис. 2.5).

Втілення у практику → реалізація управлінського рішення, виконання

дії, повне і точне виконання всіх намічених операцій на основі

зворотного зв'язку з суб'єктом господарювання

Рис.2.5. Покрокова структура практичного

провадження управлінського рішення стосовно банкрута

Для вироблення управлінської дії стосовно суб'єкта господарюван-

ня використовується нормативний аналіз, зіставлення, досвід прийняття

управлінських рішень конкретним фахівцем або керівником. У відноси-

нах фінансової санації бере участь велика кількість суб'єктів. Ще біль-

шою є кількість суспільних інтересів, які зачіпаються діями з санації і

банкрутства. Тому вироблення дії завжди засноване на прогнозі імовір-

ності її результату та містить елемент невизначеності. Імовірність пози-

тивного результату підвищується, якщо на етапі підготовки дії буде про-

ведене узгодження вимог можливо більшої кількості суб'єктів відносин

фінансової санації.

Апробація розпочинає фазу практичного застосування, а управлін-

ські дії повинні реалізовуватися протягом певного часу. Це відбуваєть-

ся на основі повноважень і функцій, які надані суб'єктам відносин: гос-

подарському суду, арбітражному керуючому, керівнику і працівникам

підприємства-банкрута або іншим особам.

Реалізація дії не завжди проходить за наперед наміченою схемою

завдяки зустрічним діям з боку інших суб'єктів відносин. При цьому

виникають численні зворотні зв'язки між суб'єктами і підприємством-

банкрутом. Завершення фінансової санації означає новий стан суб’єкта-

банкрута, системи його економічних відносин, а в управлінні завершу-

ється наступний крок – оцінка результату (рис.2.6).

Оцінка → облік результату господарювання, соціально-економічних

показників, ефективності заходів фінансової санації, доцільність їх

повторення у майбутньому.

Рис.2.6. Покрокова структура оцінки результату фінансової санації

Для оцінки використовується реакція суб'єктів відносин фінансової

санації, показники фінансово-господарської діяльності, нормативні ви-

моги та інша інформація. Позитивним результатом від комплексу дій з

санації вважається задоволення вимог найвагоміших суб'єктів, що відпо-

відають за соціально-економічний розвиток в регіоні. Добре, якщо при

цьому враховуються також вимоги інших суб'єктів – співвласників ста-

тутного капіталу, екологів, медиків тощо.

Оцінка результату оформляється у вигляді інформаційного джерела,

звичайно у паперовій формі (доповідь, звіт, протокол, рішення колегіаль-

ного органу). В ньому містяться висновки, рекомендації, критичні заува-

ження.

Зміст висновків повинен відображати ефективність заходів фінансо-

вого оздоровлення, можливість і доцільність їх використовування надалі.

Вони є завершальним кроком в управлінському циклі, створюють під-

грунтя щодо подальшого розвитку суб'єкта господарювання, його відно-

син, місця в господарському комплексі. Невід’ємним елементом управ-

лінського циклу є прогноз соціально-економічного розвитку банкрута,

який покладається в основу нових управлінських рішень (рис. 2.7). У

такий спосіб забезпечується наступництво в управлінні.

Нове управлінське рішення

↑

Прогнозний сценарій подій

↑

Оцінка попереднього результату фінансової санації

Рис. 2.7. Схемне зображення переходу від попереднього управлінського

рішення до наступного

Правильне і об'єктивне сприйняття тлумачень та визначень виконує

головну роль при постановці задачі управління, формулюванні вимог

суб'єктів, оцінці дій, побудові моделі і прогнозу, а також узагальненні ре-

зультатів. Різне сприйняття або усвідомлення термінології приводить до

виникнення протиріч між суб'єктами, а різні тлумачення з літературних

джерел сприяють їхньому посиленню. Як правило, базові поняття в пері-

од економічних трансформацій мають різне тлумачення та можуть бути

згрупованими в певні інформаційні множини: з економічних джерел – Т

з юридичної літератури – Т

, з законодавства – Т

. Реакція суб'єктивної

складової (людини, посадовця, управлінця) виявляється в різних по ха-

рактеру діях залежно від сприйнятого тлумачення понять, відповідно: D

, D

відповідно.

Реалізація управлінської дії приводить до результату з конкретною

економічною оцінкою його вартості (величини витрат) відповідно: В

. Тобто простежується певний взаємозв'язок між сприйняттям тлума-

чення і оцінкою результату дії (рис. 2.8).

Т (тлумачення) → D(дія) → В(вартість)

Рис.2.8. Послідовність оцінки результату санації і банкрутства залежно

від запропонованих тлумачень базових понять і визначень

Виконання дій веде до накопичення показника витрат в координа-

ті часу. Це можуть бути статистичні або усереднені по операціях дані,

фактична собівартість виконання окремої дії, яка складається у суб'єкта

відносин. Суб'єкти, які фінансуються з державного бюджету країни (суд,

державні органи), окремо не облікують вартість власних дій щодо санації

або банкрутства суб’єкта, оскільки цей облік не передбачається законом.

Навпаки, недержавні групи суб’єктів – кредитори, боржники, інвес-

тори – оцінюють ефективність своєї участі в процедурі банкрутства, тому

вимушені прогнозувати позитивний фінансовий результат і вести нако-

пичувальний облік витратних складових відповідно по групах: В

), В

), зіставляючи їх з очікуваним доходом від участі в банкрутстві

відповідно: Д

, Д

Д,

, за формулами:

К0

= В

) : Д

; (2.1)

Д0

= В

) : Д

; (2.2)

І0

= В

) : Д

(2.3)

Оцінювати дохід, що очікується, від участі в процедурах санації, кож-

ному суб'єкту доводиться самостійно. Законодавство з цього приводу не

надає будь-яких вимог або рекомендацій. В основу оцінки покладаються

економічні інтереси – прагнення до отримання доходу вище, ніж витра-

ти суб’єкта (матеріальні, інтелектуальні, інформаційні). Наприклад, для

кредитора доходом, що очікується - Д

, будуть фінансові надходження

від боржника в рахунок погашення заборгованості перед ним. Доходом

інвестора Д

слід розглядати прогнозні надходження за рахунок прибут-

ку від відновлення господарської діяльності.

Головними у відносинах фінансової санації виступають саме ті

суб’єкти, що мають вирішальний вплив на систему відносин. Проведений

аналіз дозволяє виявити таких суб’єктів. У сучасних умовах господарю-

вання головними суб’єктами фінансової санації підприємства визнаються

господарський суд, державний орган з питань банкрутства, інвестор, ке-

руючий санацією. Вони віддзеркалюють суспільні інтереси з приводу са-

нації підприємства, досягнення цілей соціально-економічного розвитку,

створення умов сталого функціонування економіки, підвищення добро-

буту громадян.

Участь інших суб’єктів у процедурі фінансової санації розглядається

як другорядна чи допоміжна. Але вони також впливають на управлінські

кроки головних суб’єктів стосовно підприємства-банкрута.

Аналіз сучасних економічних явищ і процесів в господарському комп-

лексі вимушує застосовувати нові методи отримання інформації, дій і

узгодження. Фактично йдеться про управління господарським життям.

Можна виділити наступний технологічний ланцюжок для управління від-

носинами фінансової санації у вигляді системної структури (рис. 2.9).

1 – пізнання; 2 – підготовка рішень з управління; 3 – втілення у госпо-

дарську практику діяльність – вектор А; 4 – оцінка результату

Рис.2.9. Технологія управління відносинами санації і банкрутства

Розробка технологічних прийомів управління і впровадження управ-

лінських заходів означає перехід до свідомих механізмів суспільного роз-

витку. На відміну від стихійних фаз, де управлінська дія складається в

результаті усереднення зіткнень і взаємодій безлічі випадкових одинич-

них актів, свідоме планування фінансової санації господарського суб'єкта

засноване на принципах узгодження і проектування очікуваних резуль-

татів. Саме такі підходи відповідають сучасним суспільним вимогам.

Питання для самоконтролю до теми 2

1. Згадайте основні аспекти, в яких порівнюють тлумачення у розробці

управлінського рішення.

1. У чому полягають об'єктивність і особливості механізмів санації і

банкрутства?

2. Які чинники господарського життя викликають необхідність управ-

ління фінансовою санацією?

3. Вкажіть основні кроки з управління виробничою системою в період

економічних трансформацій.

4. Що розуміється під банкрутством у виробничій діяльності?

5. Що означає неплатоспроможність підприємства?

6. Вкажіть характерні рисі грошового зобов'язання у відносинах фінан-

сової санації.

7. Які вимоги кредиторів відносять до категорії безспірних?

8. Як поєднуються юридичний і соціально-економічний зміст тлума-

чень у розробці управлінського рішення?

9. Дайте тлумачення поняттям «боржник», «кредитор».

10. Хто виступає стороною у справі про банкрутство?

11. У чому полягає відмінність боржника від суб'єкта банкрутства?

12. Які суб'єкти управління відносяться до учасника впровадження у

справі про банкрутство?

13. Хто такі «заінтересовані особи» щодо боржника?

14. Яка особа може бути керуючим санацією, які її основні ролі?

15. Згадайте основні функції розпорядника майна, ліквідатора.

16. У який спосіб виконується захист інтересів працівників підприємства-

боржника?

17. Як взаємодіють суб'єкти на етапі підготовки управлінського рішення?

18. Що таке мораторій на задоволення вимог кредиторів?

19. Які ліцензовані суб'єкти можуть залучатися до фінансової санації

боржника?

20. Назвіть функції управління фінансовою санацією з боку власників

підприємства-банкрута.

21. Які суб'єкти визначаються головними в управлінні фінансовою санацією?

22. Як забезпечується наступництво в управлінні фінансовою санацією?

Словник до теми 2

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією,

ліквідатор) – фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому

законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність борж-

ника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом

вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної проце-

дури.

Безспірні вимоги кредиторів – вимоги кредиторів, визнані боржни-

ком, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами

чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства

здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Боржник – суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний

виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі

зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових пла-

тежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх

сплати.

Головні суб’єкти управління – ті, що спроможні суттєво вплинути на

банкрута, його систему господарських та виробничих відносин, а також є

незалежними від впливу з боку інших суб’єктів відносин.

Грошове зобов'язання – зобов'язання боржника заплатити кредитору

певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на

інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До

складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня

та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а

також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю

і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди,

зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної

особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань,

в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і

надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний

сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд за-

яви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не

встановлено цим Законом.

Заінтересовані особи стосовно боржника – юридична особа, створена

за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу ор-

ганів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у

тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі

про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із

зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) – боржником,