13
ли, спрямовані на вирішення суто маркетингових проблем, бути орієнтова-
ною на інтереси споживачів і на активну наступальну діяльність на ринку.
2. Чіткість організаційної структури. Вона має бути розумно спеціалі-
зованою, відповідати напрямкам діяльності підприємства, комплек-
сно вирішувати проблеми виробництва і збуту, забезпечувати єдність
керівництва маркетинговою діяльністю.
3. Структуризація стадій. В організації маркетингу треба об'єднати пер-
спективне (стратегічне), тактичне й оперативне уп равління підпри-
ємством, при цьому тактика мусить бути підкоре на стратегії.
4. Гнучкість. Організація маркетингу на підприємстві має опе ративно
реагувати на зміни у навколишньому середовищі.
5. Стимулювання активності й творчості працівників. Це дося гається
делегуванням прав, автономією і відповідальністю за ре зультати ро-
боти, системою заходів матеріального та морального за охочення.
6. Координованість і узгодженість дій окремих підрозділів і ви конавців.
Маркетингові організаційні структури підприємства є сукупністю
підрозділів: групи (бюро, сектори, відділи тощо) досліджень ринку, за-
мовлень і планування асортименту продукції, управління процесами то-
варного руху, збуту готової продукції, ціноутворення, комунікацій, сер-
вісу, організації фірмової торгівлі, маркетингового контролю та ана лізу,
закупівель матеріально-технічних ресурсів та ін.
Кожне підприємство самостійно формує свою маркетингову струк-
туру, а тому існує, безліч прикладів її побудови. Разом із тим можна ви-
ділити кілька типових моделей, насамперед слід підкреслити, що вони
можуть бути інтегровані та неінтегровані.
Неінтегровані маркетингові структури – це сукупність відповідних
підрозділів, вплив яких на споживача не скоординований. Діяльність ін-
тегрованих маркетингових структур є комплексною, тобто вони управля-
ються з одного координуючого центру.
Інтегровані маркетингові структури можна утворювати за функціо-
нальним, товарним, з орієнтацією на споживачів і матричним принци-
пом. (див. рис. 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9).
Функціональна структура служби маркетингу —передбачає розподіл
обов’язків між відділами щодо виконання певних маркетинго вих функ-
цій (планування продукції, маркетингові дослідження, реклама, збут, сер-
віс). Кожний функціональний підрозділ очолює керівник відділу (відділ
реклами, бю ро маркетингових досліджень) (рис. 1.5). Використовується
на промислових підприємствах, що випускають невеликий обсяг товарів
і перебувають у стадії зростання або їхня продукція не є настільки ди-
версифікованою, що виникає необхідність у організаційно-управлінській
перебудові, щоб розширити повноваження і відповідальність її функціо-
нальних служб. Головна перевага структури — у її простоті.