Окландер М.А. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

101

Водний транспорт. До технічних пристроїв та споруд морсь-

кого і річкового транспорту відносять: флот (судна), портове гос-

подарство, пристані.

Водні судна можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1) призначення — транспортні, технічні, допоміжні;

2) об’єкт перевезень — пасажирські, вантажні, грузо-

пасажирські;

3) вид водного шляху сполучення — морські, річкові;

4) тип вантажів — судна річкового флоту поділяються на су-

ховантажні, нафтоналивні, рефрижераторні. Судна морського

флоту поділяються на суховантажні, наливні, комбіновані. Серед

суховантажних суден виділяють ті, що призначені для перевезень

генеральних вантажів та перевезень масових вантажів. Судна для

перевезень генеральних вантажів поділяються на звичайні та ре-

фрижераторні, а також на спеціалізовані (залізничні та автомобі-

льні пороми, контейнеровози) і комбіновані. Судна для переве-

зень масових вантажів поділяються на вузькоспеціалізовані

(вугле-, рудо-, лісо-, зерновози) і судна суміщеної спеціалізації

(вуглерудо-, лісозерно- бавовно-лісовози). Наливні судна поді-

ляють на нафто-, продуктонафто-, газо-, спирто-, масловози.

Комбіновані судна — рудонафтовози;

5) умови плавання — судна річкового флоту поділяються на

річкові, озерні, змішаного (річка—море) плавання. Судна морсь-

кого флоту поділяються на океанські, морські (малотоннажні,

прибережного плавання, змішаного (море—ріка) плавання, льо-

дового плавання);

6) спосіб руху — самохідні, несамохідні (баржі).

Порт — це прибережний транспортний пункт, який оснаще-

ний спорудами, пристроями, обладнанням, що дозволяють за-

безпечити прийомку/відвантаження навантаження/розван-

таження суден, вагонів, автотранспорту, навігаційне обслуго-

вування суден, а також інші операції, що пов’язані з обслуго-

вуванням вантажів вантажовідправників, вантажоотримувачів,

перевізників.

Водні порти можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1) вид водного шляху сполучень — морські, річкові;

2) тип перевезень — вантажні, пасажирські, об’єднанні;

3) спеціалізація — загального користування, спеціалізовані.

Пристань — це прибережний транспортний пункт, який осна-

щений пристроями, що дозволяють забезпечити прийомку/від-

вантаження навантаження/розвантаження суден, вагонів, авто-

транспорту.

102

Порти, пристані, технічний, допоміжний флот покликані за-

безпечити ефективну роботу транспортного флоту.

Вантажні морські сполучення можуть бути класифіковані за

такими ознаками:

• тип вантажу— суховантажні і наливні;

• вид плавання — малий і великий каботаж, закордонне пла-

вання. Малий каботаж — плавання суден у межах суміжних мор-

ських басейнів без заходу в територіальні води інших держав.

Великий каботаж — плавання суден між портами в межах однієї

країни, що розташовані в різних морських басейнах. Закордонне

плавання — плавання в порти інших держав;

• спосіб виконання — міжпортове, пряме водне, пряме зміша-

не. Міжпортове — перевезення здійснюються від одного морсь-

кого порту до іншого. Пряме водне — від одного морського пор-

ту до річкового, причому на морському відрізку шляху пере-

везення виконують морські судна, на річковому — річкові. Пря-

ме змішане — в перевозеннях беруть участь кілька видів транс-

порту.

Вантажні річкові сполучення можуть бути класифіковані за

такими ознаками:

• спосіб виконання — внутрішнє водне, пряме внутрішнє во-

дне, пряме водне, пряме змішане сообщение. Внутрішнє вод-

не — в межах одного річкового пароплавства. Пряме внутрішнє

водне — в межах суміжних річкових пароплавств. Пряме вод-

не — з участю річкових і морських пароплавств. Пряме змішане

(залізнично-водне, водно-автомобільне) — перевезення за єди-

ним перевізним документом з участю водного та іншого виду

транспорту;

• розмір партії вантажу, прийнятої за однією накладною, —

дрібна, збірна, суднова. Дрібна партія — маса вантажу не більше

ніж 20 т. Збірна партія — понад 20 т, що пред’явлено до переве-

зення в кількості: а) недостатній для завантаження одного судна;

б) достатній для завантаження одного судна, але адресованій у

різні пункти призначення чи в один пункт призначення різними

отримувачами, через що необхідно відокремлювати один вантаж

від іншого. Суднова партія — вантаж одного найменування чи

однорідний вантаж, що прямує в один пункт призначення в кіль-

кості, достатній для повного завантаження судна до його техніч-

ної норми.

Техніко-економічними показниками водного транспорту є

водотоннажність, вантажопідйомність, вантажомісткість, час до-

ставлення вантажу морським транспортом, час доставлення ван-

103

тажу річковим транспортом, розміри судна (довжина, ширина,

висота борту), осадка в завантаженому і порожньому стані.

Водотоннажність — це маса чи обсяг води, що виштовхуєть-

ся плаваючим судном.

Повна вантажопідйомність судна (дедвейт) — це маса ван-

тажу, яку може прийняти судно понад власну масу до осадки по

літню вантажну марку. Отже, це сума маси службового вантажу

(вода, паливо, провіант) та вантажу, що перевозиться. Цей показ-

ник розраховують за формулою

БВПВП

ВВД −= ,

де

Д — повна вантажопідйомність судна (дедвейт), т;

ПВ

В — водотоннажність судна з повним вантажем, т;

БВ

В — водотоннажність судна без вантажу, т.

Чиста вантажопідйомність судна — це маса вантажу, що

перевозиться. Цей показник розраховують за формулою

СДД

ПЧ

−= ,

де

Д — чиста вантажопідйомність судна, т;

С — маса службового вантажу, тобто маса суднових запасів

води, палива, провіанту тощо, т.

Вантажомісткість судна — це здатність вміщати вантаж пе-

вного об’єму. Одинарна вантажомісткість передбачає одночасне

використання об’єму усіх вантажних приміщень, подвійна — рі-

зночасне використання.

Питома вантажомісткість судна показує, скільки кубічних

метрів місткості судна припадає на 1 т чистої вантажопідйомнос-

ті. Цей показник розраховують за формулою

СУД

ПИТ

= ,

де

ПИТ

V — питома вантажомісткість судна, /тм

;

СУД

V — вантажомісткість судна,

м .

Регістрова місткість судна — це місткість в регістрових

тоннах (

2,83мтег.р1 = ). Повна регістрова місткість включає

об’єм приміщень, розташованих під верхньою палубою, та по-

стійних критих надбудов над нею без урахування баластних цис-

терн у подвійному дні, люкових просторів). Чиста регістрова міс-

ткість дорівнює об’єму експлуатаційних комерційних приміщень

104

судна. Цей показник використовується для нарахувань суднових

зборів у морських портах.

Час доставки вантажу морським транспортом розрахову-

ють за альтернативними формулами:

ДОДСТД

tttТ ++= ,

де

— час доставки вантажу морским транспортом, год;

t — час, протягом якого вантаж знаходиться в дорозі, год;

СТ

t — час стоянки під вантажними операціями, год;

ДОД

t — час на додаткові операції, год;

ДОД

СУД

α2

Т ++= ,

де

L — відстань між портами, милі;

СУД

v — експлуатаційна швидкість судна, миль/добу ;

α2 — коефіцієнт використання вантажопідйомності судна з

урахуванням навантаження і вивантаження;

— середньозважена добова норма вантажних робіт у порту

відправлення і призначення,

т/доб

КОМ

= ,

де

КОМ

v — комерційна швидкість судна для певного пароплавст-

ва та конкретної лінії,

миль/добу ;

ДОД

СУД

КОМ

Час доставки вантажу річковим транспортом розраховують

за формулою

ДОДН

tT ++= ,

де

— час доставки вантажу річковим транспортом, діб;

t — час накопичення складу, формування і відправки ванта-

жів, діб;

— відстань перевезень, км;

v — норма добового пробігу, км/добу;

105

ДОД

t — час на додаткові операції (перевалка, пропуск через

шлюзи),

діб

Автомобільний транспорт. До технічних пристроїв та спо-

руд автомобільного транспорту належать: рухомий склад, авто-

транспортні підприємства, автомобільні дороги.

Рухомий склад — це автомобілі, тягачі, причепи, напівприче-

пи. Маршрут руху — шлях слідування рухомого складу при здій-

сненні перевезень.

Автомобілі можуть бути класифіковані за:

1) призначенням — транспортні (вантажні, пасажирські), спе-

ціального призначення (пожежні, автокрани, медичні тощо). У

свою чергу, пасажирські автомобілі поділяються на легкові та ав-

тобуси.

Вантажні автомобілі можуть бути класифіковані за такими

ознаками:

1) конструкція — одиночні та автопоїзд (бортовий автомобіль

с причепом, сідельний автомобіль-тягач з напівпричепом);

2) розмірність — особливо мала вантажопідйомність (до 5,0 т)

на базі легкового автомобіля, мала вантажопідйомність (

5,0 —

0,2 т), середня вантажопідйомність ( 0,2 — 0,5 т), велика вантажо-

підйомність (

0,5 — 0,15 т), особливо велика вантажопідйомність

(понад

0,15 т);

3) спеціалізація — універсальні з кузовом у вигляді борто-

вої платформи і спеціалізовані для перевезень певних вантажів

(автомобілі-самоскиди, цистерни, фургони, цементовози, лісо-

вози);

4) дальність перевезень — для місцевих перевезень (до

50 км), для дальніх, у тому числі міжміських і міжнародних.

Автомобілі-тягачі — це автомобілі, що пристосовані для бук-

сирування причепів. Причепи бувають одновісними, двовісними,

багатовісними, на гусеничному ходу, напівпричепи (сідельні

причепи)

— відрізняють від причепів тим, що частина їх власної

маси та маси вантажу передається на раму тягача. Напівпричепи

можуть бути одновісними і двовісними.

Автотранспортні підприємства — це підприємства, що здійс-

нюють перевезення вантажів чи пасажирів, зберігання, технічне

обслуговування, постачання запасними частинами і ремонт ру-

хомого складу.

Сукупність автомобілів, тягачів, причепів, напівпричепів, що

знаходяться на балансі автотранспортного підприємства, назива-

ється списочним парком рухомого складу.

106

Автотранспортні підприємства можуть бути класифіковані за

такими ознаками:

1) підпорядкованість — відомча, загального користування;

2) вид робіт — вантажні, пасажирські, комбіновані;

3) категорія (кількість автомобілів): I категорія (понад 800); II

категорія (

501—800 ); III категорія (251 — 500 ); IV категорія

(

101 — 250 ); V категорія ( 50 —100 ).

Крім універсальних автотранспортних підприємств, що здійс-

нюють усі виробничі функції автотранспорту в комплексі, існують

спеціалізовані підприємства з виконання окремих функцій по збері-

ганню, технічному обслуговуванню, ремонту рухомого складу. На-

приклад, гаражі-стоянки, автозаправні станції, станції технічного

обслуговування, ремонтно-зарядні акумуляторні станції, шиноре-

монтні майстерні, авторемонтні та агрегатно-ремонтні підприємства.

Вантажні автомобільні сполучення можуть бути класифікова-

ні за такими ознаками:

• організація — централізовані та децентралізовані. Централі-

зовані — автотранспортні підприємства організують доставлення

вантажів покупцям. Децентрализовані — покупці самостійно за-

безпечують отримання вантажів;

• розмір партії вантажу — масові та дрібнопартіонні. Масо-

ве — перевезення великого об’єму однорідного вантажу. Велика

партія дорівнює номінальній вантажопійомності автомобіля (

q ),

але не менше

q (де

−

статистичний коефіцієнт використання

вантажопійомності). Дрібнопартіонна поставка — партія вантажу

масою від 10 кг до

;

• територіальність — міжнародні, міжміські, міські, примісь-

кі, внутрішньорайонні, міжрайонні;

• спосіб виконання — місцеві, прямого сполучення, змішано-

го сполучення, комбінованого сполучення. Місцеві — здійсню-

ються одним автотранспортним підприємством. Прямого сполу-

чення — при перевезенні задіяні кілька автотранспортних

підприємств. Змішаного сполучення — перевезення двома чи кі-

лькома видами транспорту. Комбінованого сполучення — зміша-

не сполучення без перевантаження з одного на інший вид транс-

порту за рахунок використання спеціальних пристроїв, напри-

клад, напівпричепів-контрейлерів;

• час виконання — постійні, сезонні, часові. Постійні здійс-

нюються безперервно протягом року. Сезонні — періодично в

певний час року. Часові мають епізодичний характер;

107

• маршрут руху — маятникові, кільцеві. Маятникові сполу-

чення характеризуються повторенням шляху слідування між

двома вантажними пунктами. Серед них виділяють із зворотнім

порожнім пробігом; із зворотнім не повністю завантаженим про-

бігом; із зворотнім завантаженим пробігом. Кільцеві сполучення

відзначаються замкнутим маршрутом руху, який сполучає кілька

вантажних пунктів. Їх різновидом є розвізні (збірні) маршрути, на

яких відбувається поступове завантаження чи розвантаження то-

варно-матеріальних цінностей.

Доцільність використання рухомого складу певного типу зу-

мовлена двома факторами: по-перше, умовами експлуатації; по-

друге, техніко-економічними показниками.

Техніко-економічними показниками автомобільного тран-

спорту є габарити, маса, прохідність, стійкість до перевертання,

маневровість, надійність, динамічні якості, економічність, ванта-

жомісткість, питома об’ємна вантажопідйомність, питома площа

кузова, їздка, обіг, коефіцієнт технічної готовності парку автомо-

білів за один робочий день, коефіцієнт випуску автомобілів за

один робочий день, коефіцієнт використання автомобілів за пев-

ний період, коефіцієнт статичного використання вантажопідйом-

ності, коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності,

коефіцієнт використання пробігу, середня відстань їздки з ванта-

жем, середня відстань перевезень, технічна швидкість, експлуа-

таційна швидкість, кількість їздок, час одної їздки, продуктив-

ність рухомого складу за час у наряді, собівартість,

продуктивність, енергомісткість, матеріаломісткість, шиноміст-

кість.

Габарити рухомого складу характеризуються його розмірами.

Маса характеризується показниками власної маси, маси в

спорядженому стані, вантажопідйомністю, повною масою ав-

томобіля.

Прохідність характеризується дорожнім отвором (відстань

між найнижчою точкою автомобіля та дорогою) і радіусом по-

здовжньої та поперечної прохідності.

Стійкість до перевертання, тобто здатність рухатися по до-

розі без заносів і перевертання буває поздовжньою, поперечною і

на повороті.

Маневровість визначається здатністю оперативно змінювати

швидкість та напрям руху, а також негайно і безпечно зупинятися.

Надійність характеризується цикловим та амортизаційним

пробігами, а також витратами на технічне обслуговування і ре-

монт на одиницю транспортної роботи чи пробігу.

108

Економічність розрізняють паливну і загальну. Під паливною

економічністю розуміють витрату палива на 100 т/км транспорт-

ної роботи чи 100 км пробігу. Загальна економічність являє со-

бою сумарні витрати на експлуатацію автомобіля на одиницю

транспортної роботи.

Вантажомісткість вантажного автомобіля — це максимальна

розрахункова кількість вантажу, яка може бути перевезена одночасно.

Питома об’ємна вантажопідйомність автомобіля залежить

від вантажопідйомності та внутрішніх розмірів кузова. Цей пока-

зник розраховують за формулою

ПИТ

= ,

де

ПИТ

q — питома об’ємна вантажопідйомність автомобіля,

т/м ;

— номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

— повний об’єм кузова автомобіля, м

Питома площа кузова автомобіля обумовлена величиною но-

мінальної вантажопідйомності та значенням корисної площі пола

кузова. Цей показник розраховують за формулою

ПИТ

= ,

де

ПИТ

f — питома площа кузова автомобіля,

т/м ;

F — корисна площа підлоги кузова автомобіля,

м .

Їздка автомобіля — це цикл транспортної роботи, що склада-

ється з навантаження, руху з вантажем, розвантаження і руху без

вантажу для подачі під наступне завантаження.

Час їздки автомобіля розраховують за формулами

РБВПРРЗВПН

ЇЗД

ttttt +++= ,

де

ЇЗД

t — час їздки, год;

ПН

t — час простою під навантаженням, год;

РЗВ

t — час руху з вантажем, год;

ПР

t — час простою під розвантаженням, год;

РБВ

t — час руху без вантажу, год.

ПРПН

ЇЗД

−

+= t

t ,

де

ЇЗД

— загальний пробіг за їздку, що дорівнює сумі пробігів за

час руху з вантажем і без вантажу (

РБВРЗВ

), км;

109

ЇЗД

v — середня швидкість за час їздки, км/год ;

ПРПН−

t — час простою під навантаженням і розвантажен-

ням, год.

Обіг автомобіля — це такі одна чи декілька їздок, у кінці яких

транспортний засіб повертається в початковий пункт наванта-

ження.

Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один

робочий день розраховують за формулою

=α ,

де

α — коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за

один робочий день;

— кількість одиниць рухомого складу, що готові до екс-

плуатації, шт.;

— списочний парк рухомого складу, шт.

Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день розра-

ховують за формулою

=α

де

α — коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день;

— кількість одиниць рухомого складу, що знаходяться в

експлуатації за один робочий день, шт.

Коефіцієнт використання автомобілів за певний період роз-

раховується за формулою

=α ,

де

α — коефіцієнт використання автомобілів за певний період;

— кількість одиниць рухомого складу, що знаходяться в

експлуатації у певний період, шт.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності

розраховують за формулою

СТ

=γ ,

де

СТ

— коефіцієнт статистичного використання вантажопідйо-

мності;

110

Q — кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q — максимально можлива кількість вантажу, який міг бути

перевезеним, т.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності

розраховують за формулою

= ,

де

γ — коефіцієнт динамічного використання вантажопідйом-

ності;

— фактичний вантажообіг, т · км;

— максимально можлива транспортна робота, т · км.

Коефіцієнт використання пробігу розраховують за формулою

ЗАГ

ЗАВ

=β ,

де

β — коефіцієнт використання пробігу;

ЗАВ

— завантажений пробіг, км;

ЗАГ

— загальний пробіг, км.

Середню відстань їздки з вантажем розраховують за фор-

мулою

ЇЗД

ЗАВ

ЇВ

= ,

де

ЇВ

— середня відстань їздки з вантажем, км;

ЇЗД

n — кількість їздок.

Середню відстань перевезень розраховують за формулою

∑

де

— середня відстань перевезень, км;

— транспортна робота, т · км;

Q — обсяг перевезень, т.

Технічну швидкість розраховують за формулою

РБВ

ЗАГ

= ,

де

v — технічна швидкість, км/ч.