Окландер М.А. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 3.3

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Вид транспорту Перевага Недолік

Залізничний • Спорудження шляхів сполу-

чення на б

дь-якій с

хоп

тній

території;

• Висока п

овізна і п

оп

скна

здатність;

• Регулярність перевезень неза-

лежно від кліматичних умов;

• Невисока собівартість перевезень;

• Висока швидкість доставлення

вантажів і менший, ніж на річко-

вому транспорті шлях руху;

• Високі показники використан-

ня шляху і рухомого складу

• Необхідність значних інвес-

тицій в б

дівництво засобів і

шляхів спол

чення, технічних

пристроїв та споруд транспорту

Водний

(морський)

• Можливість масових міжкон-

тинентальних перевезень;

• Низька собівартість перевезень

на далекі відстані;

• Необмежена пропускна і висо-

ка провізна здатність;

• Вища, ніж на річковому транс-

порті швидкість руху;

• Малі інвестиції на о

ганізацію

судноплавства

• Залежність від природно-гео-

графічних та навігаційних умов;

• Необхідність створення по-

ртового господарства

Водний

(річковий)

• Висока п

овізна здатність на

глибоководних річках;

• Невелика собівартість перевезень;

• Малі інвестиції на о

ганізацію

судноплавства

• Нерівномірність глибин річок;

• Сезонність роботи;

• Невелика швидкість переве-

зень

Автомо-

більний

• Маневровість і рухомість;

• Висока швидкість доставлення;

• Доставки п

од

кції зі склад

відправника до складу отримува-

ча без проміжних перевантажень;

• Незначні інвестиції в освоєння

малого вантажообіг

на невеликі

відстані

• Низька продуктивність праці;

• Низький рівень експлуата-

ційних показників

Повітряний • Висока швидкість доставлення;

• велика дальність безпосадоч-

ного польоту

• Висока собівартість переве-

зень, що визначає його викори-

стання переважно як пасажир-

ського транспорту

Трубопро-

відний

• Прокладення трубопроводів та

перекачування вантажів в масо-

вих розмірах є можливим повсюди;

• Низька собівартість;

• Герметизація транспортування;

• Автоматизація операцій нали-

ву, перекачки, зливання;

• Малі інвестиції на о

ганізацію

транспортування

• Вузька спеціалізація

Обсяг перевезень — кількість перевезених вантажів, т.

Вантажопотік — кількість вантажів, що перевозяться в од-

ному напрямку за певний період часу, т.

Коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку за напрямками.

В прямому напрямку потрібна більша кількість вантажів, у зво-

ротному — менша. Цей показник розраховується за формулою

ЗВ

ПР

=η

′

де

′

— коефіцієнт нерівномірності вантажів вантажопотоку за

напрямками;

ПР

Q — вантажопотік в прямому напрямку, т;

ЗВ

Q — вантажопотік в зворотному напрямку, т.

Вантажообіг — кількість перевезених вантажів з урахуван-

ням дальності транспортування, кмт

⋅

. На морському транспорті,

милят ⋅ (1 км852,1миля = ).

Вантажонапруженість — вантажобіг на 1 км шляхів сполу-

чення,

км/км⋅т .

Коефіцієнт повторності перевезень — відношення обсягу

перевезеного вантажу до обсягу його продуктивності. Цей показ-

ник розраховується за формулою

=η

де η — коефіцієнт повторності перевезень;

Q — обсяг перевезеного вантажу, т;

Q — обсяг виробництва вантажів, т.

Відстань перевезень — це простір між місцем відправлення та

місцем призначення.

Терміни доставлення вантажів — це час, на протязі якого ва-

нтаж, прийнятий до перевезення, доставлено покупцеві. Цей по-

казник розраховується за формулою

ДОД

ПК

tT ++= ,

де

— терміни доставлення вантажів, діб ;

ПК

t — час на початково-кінцеві операції, діб ;

— відстань перевозень, км ;

v — норма пробігу транспортного засобу, км/добу ;

ДОД

t — час на додаткові операції, діб .

Собівартість перевезень — це витрати на транспортування

вантажів з пункту відправлення в пункт призначення. Вони мо-

жуть бути розраховані двома методами, ґрунтуючись:

а) на транспортних тарифах і розцінках за виконання наванта-

жувально-розвантажувальних, транспортно-експедиційних та ін-

ших робіт;

б) на приведених витратах, які включають поточні витрати і

відрахування від капітальних витрат. Розрахунок здійснюється за

формулою:

)С(ВЕВВ

ВКНППРИВ

++= ,

де

ПРИВ

В — приведені витрати на транспортування вантажу, грн;

В — поточні експлуатаційні витрати на транспортування ва-

нтажу, грн;

Е — коефіцієнт ефективності капітальних витрат;

В — капітальні витрати (інвестиції) в основні фонди транс-

портних засобів, грн;

С — вартість вантажу, що перевозиться, грн.

Продуктивність транспортних засобів — обсяг перевезень

на одиницю рухомого складу в одиницю часу.

Продуктивність праці — обсяг перевезень на чисельність

працюючих.

Важливим інструментом покращення техніко-економіч-

них показників роботи транспорту є раціоналізація перевезень

вантажів.

Раціоналізація перевезень вантажів дозволяє:

— скоротити транспортну роботу (

кмт

⋅

);

— зменшити транспортні витрати (грн);

— знизити витрати палива, електроенергії;

— скоротити кількість товарно-матеріальних цінностей, що

відволікаються із сфери виробництва в сферу обігу;

— прискорити обіговість оборотних засобів;

— скоротити терміни доставки;

— знизити дальність;

— розвантажити вантажонапружені транспортні напрямки.

Нераціональними називаються перевезення, які при існуючо-

му розташуванні постачальників і покупців викликають надмірні

витрати. До таких перевезень відносяться: надмірно далекі; зу-

стрічні; повторні; кружні; дрібні; перевезення, для яких доціль-

ніше використовувати інші види транспорту (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

ВИДИ НЕРАЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ

Вид нераціонального

перевезення

Характеристика

Надмірно далекі Перевезення вантажів за межами зон, встановле-

них схемами нормальних напрямків вантажопото-

ків, що б

ли

оз

облені виходячи із існ

ючого

розташування постачальників і покупців та транс-

портної мережі

Зустрічні Перевезення взаємозамінних вантажів у зустріч-

них напрямках

Повторні Пе

евезення, п

и яких завозять так

ж п

од

кцію,

яку і вивозять

Кружні Перевезення, які виникають в результаті відхилен-

ня від найкоротших маршрутів

Дрібні Перевезення, при яких необґрунтовано дублюється

поставка одно

ідного вантаж

з кількох дже

ел

постачання одному покупцеві (подрібнення в про-

сторі).

Перевезення, при яких поставки однорідного ван-

тажу з одного джерела постачання одному покуп-

цеві необґ

ру

нтовано под

ібнюються на малі па

тії

(подрібнення у часі)

Пе

евезення, для яких

доцільніше використо-

вувати інші види тран-

спорту

Пе

евезення, які п

и вико

истанні інших видів

анспо

дозволяють зменшити вит

ати п

збереженні якості транспортних послуг

Для мінімізації транспортних витрат необхідно використову-

вати оптимальний вид транспорту — найдоцільніший для певно-

го виду вантажу та відстані.

Внутрішній (технологічний) транспорт забезпечує перемі-

щення предметів праці для підтримки виробничих процесів у

межах підприємства. Він може бути класифікований за такими

ознаками:

• призначення — зовнішній, міжцеховий, внутрішньоцеховий,

робочого місця;

• вид — рейковий, наземний залізничний транспорт (електро-

вози, тепловози, спеціальні платформи), підвісний рейковий і

безрейковий, автомобільний, механічний (тягачі, електрокари,

автокари), водний (тягачі, баржі тощо), вантажопідйомні механі-

зми (підйомники, крани тощо), трубопроводи, конвеєри (стрічко-

ві, пластинчасті, скребкові конвеєри, транспортери);

• принцип дії — періодично діючий, безперервно діючий.

Транспортне господарство підприємства включає:

• транспортні цехи (залізничні, автомобільні, змішані);

• пристрої і комунікації;

• рейкові та безрейкові шляхи;

• депо, гаражі, заправні пристрої;

• вантажно-розвантажувальні засоби;

Вантажообіг технологічного транспорту — це сума внутрі-

шньозаводських вантажопотоків підприємства. Для його визна-

чення складається шахова відомість за певний термін (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

ШАХОВА ВІДОМІСТЬ

ВАНТАЖООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА, т

Споживач

Постачальник

склад

виробничий

заготівель-

ний цех

механічний

цех

складальни

й цех

склад

готової

продукції

всього

відправлено

Виробничий склад × 300 150 50 1 501

Заготівельний цех — × 250 20 — 270

Механічний цех — — × 300 40 340

Складальний цех — — — × 300 300

Склад готової проду-

кції

———— × —

Усього — 300 400 370 341 1411

Обгрунтуванням для організації міжцехових і зовнішніх ван-

тажопотоків і планування роботи є діаграма вантажопотоків —

графічне зображення шахової відомості на генеральному плані

підприємства (рис. 3.9).

Діаграма вантажопотоків підприємства дає змогу:

• раціоналізувати маршрути, виявити і по можливості ліквіду-

вати нераціональні перевезення вантажів;

• скоротити шляхи переміщення вантажів;

• розрахувати, пропускну спроможність транспортних шляхів.

300

30050

150250

300

Виробничий

склад

Механічний

цех

Складальний

цех

Склад готової

продукції

Заготівельний

цех

Зовнішній

транспорт

Рис. 3.9. Діаграма вантажопотоків підприємства

Маршрути переміщення внутрішнього транспорту організу-

ються так, щоб забезпечити раціональне використання транспор-

тних засобів за вантажопідіймальністю і часом.

Внутрішньозаводські перевезення підприємства за характером

організації класифікуються за такими ознаками:

• випадкові заяви — разові;

• планові заяви — маршрутні. У свою чергу, маршрутні пере-

везення діляться на маятникові та кільцеві (рис. 3.10).

А Б А

Б А

а б

Б В Г

еревезення:

— одностороннє човникове (маятникове);

б — двостороннє човникове (маятникове);

— променеве;

— кільцеве.

рейс з вантажем рейс без вантаж

Рис. 3.10. Схема маршрутних

перевезень внутрішнього транспорту

Планування роботи внутрішнього транспорту підприємства

передбачає наявність техніко-економічного обґрунтування:

• план перевезень і вантажно-розвантажувальних робіт;

• план по праці;

• план собівартості перевезень і вантажно-розвантажувальних

робіт;

• план організаційно-технічних заходів;

• план використання основних фондів (фондовіддача, коефіці-

єнт випуску транспортних засобів на лінію, коефіцієнт викорис-

тання вантажопідіймальності транспортних засобів, час простою

транспорту під завантаженням).

Залізничний транспорт. До технічних пристроїв та споруд

цього виду транспорту відносять: шляхове господарство, вагонне

господарство, локомотивне господарство, вантажні станції, дис-

танції (вантажні двори), товарні контори, товарні каси, контейне-

рні пункти, вантажне та вагове господарство та ін.

Вагонний парк складається з пасажирських і вантажних вагонів.

Вантажні вагони можуть бути класифіковані за такими озна-

ками:

1) спеціалізація — спеціалізовані (цемент, кислоти), універса-

льні;

2) призначення — криті, напіввагони, платформи, цистерни.

Криті для вантажів, що бояться атмосферного впливу. Напівваго-

ни — для навалювальних та лісових вантажів. Платформи — для

довгомірних та громіздких вантажів. Цистерни — для наливних

вантажів;

3) вантажопідйомність — до 400 т, понад 400 т (важковагові

та великогабаритні вантажі перевозять в транспортерах вантажо-

підйомністю понад 400 т);

4) конструкція або тип вагона — чотиривісний суцільномета-

левий, восьмивісний напіввагон суцільнометалевий, чотиривісна

платформа з металевими бортами, двадцятивісний транспортер,

чотиривісний автономний рефрижераторний вагон тощо.

Вантажна станція — це комплекс шляхових і вантажних при-

строїв, технічних та службових приміщень, що призначені для

виконання вантажних операцій. Вантажні операції, що викону-

ються на кожній станції, вказані в їх Алфавітному списку.

Вантажні станції можуть бути класифіковані за наступними

ознаками:

1) вид операцій — навантажувальні, розвантажувальні, наван-

тажувально-розвантажувальні, перевантажувальні;

2) спеціалізація — спеціалізовані, універсальні.

Дистанція (вантажний двір) — це комплекс споруд, пристроїв,

шляхів, що призначені для здійснення приймання, навантажу-

вання, розвантажування, видачі, сортування, зберігання вантажів.

Товарна контора — це комплекс споруд, пристроїв, призначе-

них для оформлення документів на вантаж, здійснення грошових

розрахунків, стягнення зборів і штрафів, інформування про при-

буття вантажів, приймання заявок, диспетчеризація перевезень.

Вантажні залізничні сполучення можуть бути класифіковані

за такими ознаками:

• спосіб виконання — місцеве, пряме, пряме змішане, пряме

міжнародне. Місцеве — в межах однієї дороги. Пряме — в межах

двох і більше доріг. Пряме змішане (залізнично-водне, залізнич-

но-автомобільне, залізнично-повітряне) — перевезення за єдиним

перевізним документом з використанням залізничного та іншого

виду транспорту. Пряме міжнародне — перевезення за єдиним

перевізним документом з використанням доріг двох і більше

держав;

• розмір партії вантажу, прийнятої по одній накладній — дрі-

бна, малотоннажна, повагонна, групова, маршрутна. Дрібна від-

правка — партія вантажу масою не більше ніж 5 т і обсягом не

більше ніж

місткості критого чотиривісного вагона (напівва-

гона, площі чотиривісної платформи). Допускається дрібна від-

правка до 10 т. Малотоннажна відправка — партія вантажу ма-

сою 10—20 т і обсягом не більше ніж

місткості критого

чотиривісного вагона. Повагонна відправка — партія вантажа,

що займає вагон. Групова відправка — партія вантажу, що займає

більше одного вагона, але не менше маршруту (поїзда). Маршру-

тна відправка — партія вантажу, що займає маршрут.

Дрібні відправки перевозять у збірних вагонах, які залежно від

призначення вантажу поділяються на збірні прямі, збірні перева-

нтажувальні, збірні прямі ділянкові, збірно-роздавальні.

Збірні прямі вагони завантажуються дрібними відправками

вантажів призначенням на одну станцію. Збірні перевантажува-

льні вагони — на різні станції призначення кількох сортувальних

ділянок чи на вхідну станцію залізниці призначення. Збірні прямі

ділянкові вагони — на різні станції призначення одної сортува-

льної ділянки, обмеженої двома сусідніми пунктами сортування

дрібних відправок. Збірно-роздавальні вагони знаходяться в обігу

між двома суміжними вантажосортувальними станціями і вико-

ристовуються для збору дрібних відправок з проміжних станцій і

їх розвозу.

Швидкість доставлення поділяють на вантажну — переве-

зення здійснюються звичайним вантажним поїздом; велику — пе-

ревезення здійснюються швидким вантажним поїздом; пасажир-

ську — перевезення здійснюються пасажирським поїздом.

Техніко-економічними показниками залізничного транс-

порту є вантажопідйомність вагона, місткість вагона, технічний

коефіцієнт тари вагона, навантажувальний коефіцієнт тари ваго-

на, коефіцієнт питомого обсягу вагона, коефіцієнт питомої ван-

тажопідйомності вагона, коефіцієнт використання вантажопід-

йомності вагона, коефіцієнт використання місткості вагона,

технічна норма завантаження вагона.

Вантажопідйомність вагона — це маса вантажу в тоннах, яка

може бути завантажена у вагон.

Місткість вагона — це об’єм вагона в кубічних метрах.

Технічний коефіцієнт тари вагона — це відношення маси та-

ри вагона до його вантажопідйомності. Цей показник розрахову-

ється за формулою

= ,

де

— технічний коефіцієнт тари вагона;

— маса тари, т;

q — вантажопідйомність вагона, т.

Навантажувальний коефіцієнт тари вагона — це відношення

маси тари вагона до маси вантажу, що знаходиться в ньому. Цей

показник розраховується за формулою

ВАНТ

НТ

k =

де

НТ

— навантажувальний коефіцієнт тари вагона;

— маса тари, т;

ВАНТ

— маса вантажу, т.

Коефіцієнт питомого обсягу вагона — це відношення обсягу

вагона до його вантажопідйомності. Цей показник розраховуєть-

ся за формулою

ПО

де

ПО

k — коефіцієнт питомого обсягу вагона, /тм

П — об’єм вагона, м

100

Коефіцієнт питомої вантажопідйомності вагона — це від-

ношення вантажопідйомності вагона до його обсягу. Цей показ-

ник розраховується за формулою

ПВ

k =

де

ПВ

k — коефіцієнт питомої вантажопідйомності вагона,

т/м .

Коефіцієнт використання вантажопідйомності вагона — це

відношення маси вантажу у вагоні до його вантажопідйомності.

Цей показник розраховується за формулою

ВАНТ

= ,

де

— коефіцієнт використання вантажопідйомності вагона.

Коефіцієнт використання місткості вагона— це відношення

обсягу вантажу у вагоні до його місткості. Цей показник розра-

ховується за формулою

ОВ

де

— коефіцієнт використання місткості вагона;

ОВ

П — об’єм вантажу у вагоні, м

Технічна норма завантаження вагона — це кількість вантажу,

яке повинно бути завантажено у вагон певного типу при оптима-

льному використанні його вантажопідйомності та місткості. Цей

показник розраховується за такими формулами

Для критого вагона:

,ОП

ВВКР

kP =

де

КР

— технічна норма завантаження критого вагона;

О — об’єм маси вантажу,

т/м .

для відкритого вагона:

,)ОПП(

ШОВВІДКР

+=P

де

КР

— технічна норма завантаження відкритого вагона;

ОВ

П — об’єм основної частини вантажу,

м ;

П — об’єм «шапки»,

м .