Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. Випуск 2 (133), 2008

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Вищий навчальний заклад „Донецький національний

технічний університет”

Серія:

Педагогіка, психологія і

соціологія

Випуск 2 (133)

Донецьк 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Вищий навчальний заклад „Донецький національний

технічний університет”

Наукові праці

Серія:

Педагогіка, психологія і

соціологія

Випуск 2 (133) ▪ 2008

Донецьк 2008

УДК 37.013.44+159.9+316.323

ББК - 60

Н 34

Друкується за рішенням Вченої Ради державного вищого навчального закладу

«Донецький національний технічний університет» (протокол № 2 від 21.03.2008)

Наукові праці внесені ВАК України до переліку фахових видань з педагогічних

наук. Постанова президії ВАК України від 20 вересня 2007р. № 4 – 05/7. Бюлетень ВАК

України №10 2007 р.

Н 34 Наукові праці Донецького національного технічного університету.

Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. – Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ»,

2008. - 411с.

У збірнику публікуються наукові статті з питань розвитку і навчання особистості:

теорія та історія освіти і педагогіки; теорія і методика професійної освіти; теорія і

практика навчання; дидактика; теорія і практика виховання; психологія; соціологія;

соціологія освіти і виховання; соціологія управління.

Журнал розрахован на аспірантів, викладачів, наукових співробітників навчальних

та науково – дослідних інститутів.

Р е д а к ц і й н а к о л е г і я: Дементьєв В.В. – д. е. н., проф., проректор

ДонНТУ, Стефаненко П.В. – відповідальний редактор, д. п. н., проф.,

ДонНТУ, Серьожникова Р.К. – заступник відповідального редактора, к. п. н,

доц., ДонНТУ , Додонов Р.О. – д. ф н., проф., ДонНТУ, Гребеньков Г.В. – д.

ф. н., проф., ДонНТУ, Саржан А.О.– д.і.н., проф., ДонНТУ, Липинський В.В. –

д.і.н., проф., ДонНТУ, Алфімов В.М. – д.п.н., проф., член-кор. АПН України,

ДонНУ, Кучерявий О.Г.– д.п.н., проф., ДонНУ, Плотніков П.В. – д.п.н.,

проф., ДонНУ, Моторіна В.Г. – д.п.н., проф., ХНПУ, Завгородня Т.К.– д.п.н.,

проф., Прикарпатський національний університет, Солодухова О.Г. –

д.пс.н., проф., Слов'янський Державний педагогічний університет, Хижняк

Л.М.– д.с.н., проф., ХНПУ, Кононов І.Ф. –д.с.н., Луганський

Державний педагогічний університет, Левченко Г.Г–к.п.н., проф., ДонНТУ,

Мачай Т.О. – к.п.н., доц. ДонНТУ, Рогозін М.П.- к.ф.н., доц., ДонНТУ,

Яковицька Л.С.– к. п.н., доц., ДонНТУ, Коржов Г.В.– к.с.н., доц., ДонНТУ

Адреса редакційної колегії: 83050, Донецьк – 50, вул. Артема, 96, кафедра соціології і

політології. т. 8(062) 301-03-02

ISBN 978-966-335-040-0

З М І С Т

РОЗДІЛ І ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ОСВІТИ ..........................................................8

Баріхашвілі І.І. Роль самостійної роботи в системі реформування вищої заочної

педагогічної освіти........................................................................................................................8

Бельмаз Я.М. Основні напрями підготовки викладачів вищої школи у США......................13

Бойко В.В. Критерії ефективного постійного професійного розвитку вчителів у

Великій Британії..........................................................................................................................16

Босин М.Е., Рыкова Л.Л. Классификация моделей по сути……………………………….20

Бочаров В.В. Підходи до визначення функцій освіти ............................................................24

Войтович І.С. Застосування інформаційно-комп'ютерних технологій у навчальному процесі

ВНЗ в контексті впровадження європейських стандартів освіти ....................................................26

Воронецька Н.П. Боротьба української просвіти за розвиток української мови в

Канаді (II половина XX ст.)........................................................................................................30

Крюкова О.В. Особливості структурування змісту навчально-методичних комплексів

у кредитно-модульній системі навчання..................................................................................35

Лавров В. Д. Актуальні питання процесу євроінтеграції України у сфері

гуманізації освіти. ......................................................................................................................38

Лещак Т.В. Організаційні та дидактичні аспекти функціонування у Львові Українського

Таємного Університету (1920–25) на тлі освітньої політики Польської держави...........42

Лумпиева Т.П., Волков А.Ф. Оценка знаний по физике в условиях модульной

системы обучения ……………………………………………………………………………...45

Мазуркевич Л.О. До проблеми якості освіти в умовах реформування

вищої школи України...................................................................................................................48

Мармуров В.В., Давидов П.Г. Національні ідеї та традиції в освітній політиці

вищої школи в Україні ...............................................................................................................53

Селезньова О.О. Антипедагогічні ідеї щодо гуманізації освіти...........................................57

Слюсаренко Н.В.,Сав’юк А.М. Роль жіноцтва в освітніх процесах

України кінця XX століття........................................................................................................61

Стинська В.В. Основні проблеми реформування вищої освіти України

у контексті болонського процесу..............................................................................................66

Харченко О.О. Класифікація інноваційних технологій навчання.........................................68

РОЗДІЛ ІІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ І

МАЙСТЕРНОСТІ..……………………………………….. ……………………......................74

Бірюк Л.Я. Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів

як основа формування комунікативної компетентності з російської мови.........................74

Бєкірова Л. Е. Технологии обучения. Психолого-педагогические основы

интерактивных технологий обучения………………………………………………………...81

Варганич Г.А. Творческое взаимодействие преподавателя и студента как фактор

развития компетентности будущего учителя музыки……………………………………..90

Єгоров Г.І. Синергетична організація творчого розвитку особистості студента

засобами соціально – економічних дисциплін...........................................................................94

Захарова Н.М., Демидчик Г.С. Важливі аспекти формування творчого потенціалу

вчителя у процесі викладання курсу методики природознавства

у початковій ланці освіти.........................................................................................................100

Зощук О. В. Актуальні питання оптимізації процесів навчання шляхом впровадження

найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій...................................................105

Кабанець М.М. Спецкурс „Творча самореалізація інженера” як умова формування

у майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації...................................................109

Каліш В.А., Собко В.О. Формування творчої особистості майбутнього спеціаліста

початкової школи у процесі мовно-методичної підготовки................................................113

Киричок І.І. Формування вмінь асертивної поведінки у майбутніх вчителів при

вивченні курсу «Основи педагогічної майстерності»............................................................118

Медведєва О.А. Вплив корпоративної культури ВНЗ на формування потреби у

самореалізації та розвиток творчого потенціалу студентів ............................................124

Митнікова Ю.Ю. Проблема збагачення словникового запасу молодших школярів

виражальними засобами у школах з російською мовою викладання....................................129

Павленко И.Г. Организация творческой активности студентов в процессе

формирования экологической культуры……………………………………………………..133

Павлюк Р.О. Формування творчої, креативної особистості майбутнього вчителя

початкових класів: психолого-педагогічний аспект..............................................................136

Подорожна І.В. Фактори розвитку креативності студентів............................................140

Сгадов C.В. Творчість особистості як компонент її організаційної культури................143

Серьожникова Р.К. Дидаскологічна підготовка як чинник становлення творчої

позиції майбутнього викладача ...............................................................................................147

Чумак Н.Й. Теоретико-методологічні засоби творчого розвитку особистості

студента, слухача в практиці перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів

пенітенціарних установ Луганської області..........................................................................151

Федій О.А. Естетотерапевтичні засади творчого вияву суб´єктів педагогічного

процесу…………………………………………………………………………………………………….156

РОЗДІЛ ІІІ ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ …………………........163

Адаменко О.В., Панченко Л.Ф. Розвиток інформаційно-освітнього середовища як

необхідна умова вирішення завдань професійної підготовки у вищій школі ......................163

Біла І.В. Формування еколого-естетичної культури майбутнього педагога....................165

Борисенко Л.Л. Формування індивідуальних навчальних стилів як шлях розвитку

особистості в умовах інноваційної системи навчання у ВНЗ..............................................169

Гавран М.І. Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі вищих

навчальних закладів недержавної форми власності.............................................................174

Золочевська М.В. Особливості формування компетентностей майбутніх учителів в

галузі Інтернет-технологій ....................................................................................................178

Кабак Ю.В. Научно-исследовательская работа студентов в вузах инженерно-

строительного профиля ……………………………………………………………………..182

Каверіна О.Г. Розвиток комплексних форм і засобів навчального процесу при

формуванні готовності студентів вищих технічних навчальних закладів

до професійної комунікації ......................................................................................................184

Карпунова Н.Г. Гуманітарні дисципліни як фактор морально-естетичного

розвитку курсантів........................................................................................................................187

Коваль І.С., Ольшанська О.Г. Теоретичні засади формування професійно

орієнтованої особистості студента ВНЗ ............................................................................192

Ковалева О.В., Гречко И.В. Новые технологии обучения и их использование

в современной высшей школе………………………………………………………………...197

Костик Є.В. Гуманістичні засади та фактори педагогічного впливу на становлення

духовності сучасного спеціаліста...........................................................................................201

Кравчина Т.В. Теоретичні аспекти рівневої організації текстів .....................................207

Лисак Л. К. Мовленнєва культура – одна зі складових частин професійної культури.....212

Миклашевич Н.В. Личностно-ориентированный подход к дистанционному обучению

студентов высших инженерно-строительных учебных заведений с использованием нейро-

лингвистического программирования (НЛП)…………………………………………….....215

Петрожалко Ю. В. Компетентний підхід у педагогіці вищої школи як шлях до

підвищення рівня підготовки фахівців.....................................................................................220

Рудич О.О. Оптимізація роботи зі словником на початковому етапі навчання

англійської мови........................................................................................................................225

Рыкова Л.Л. Модель как средство научного познания…………………………………....229

Стефаненко П.В. Гуманітарні інтегративні тенденції в

загальноінженерній підготовці................................................................................................233

Федоренко Ю.П. Формування лінгвокраєзнавчої компетенції майбутніх фахівців.........238

Яциніна Н.О. Модель формування інформаційно-технологічної компетенції

майбутнього вчителя в навчальному процесі педагогічного університету........................242

РОЗДІЛ ІV ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ ……………………………………....247

Віннік А.В. Філософські аспекти осмислення антропології техніки з точки зору

етичної і соціальної відповідальності сучасного фахівця....................................................247

Горбуліч Г.В. Музичний інтерес як складова професійної діяльності майбутніх

вчителів початкових класів....................................................................................................249

Демченко Л.А. Підготовка вчителя-філолога (інтегративний аспект).............................255

Джурелюк О.Т. Формування готовності майбутніх інженерів до

управлінської діяльності...........................................................................................................260

Кечик О.О. Самостійна робота студентів педагогічного коледжу – складова якісної

підготовки майбутнього фахівця……………………………………………………………263

Кудусова А. Ш. Теоретические предпосылки формирования гуманистической

направленности будущих учителей начальных классов.......................................................266

Мірошніченко О.В. Підготовка вчителя до проектування дидактичної технології як

педагогічна проблема................................................................................................................271

Муромець В.Г. Формування толерантності майбутніх вчителів у контексті

комунікативної культури ........................................................................................................276

Панішева О.В. Формування якостей особистості майбутнього вчителя математики,

необхідних для викладання у гуманітарному класі................................................................278

Стецько І. Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до виховання альтруїзму

у старшокласників....................................................................................................................283

Туркіна Л.В. Особливості змісту навчання аудіювання іноземної мови як другої

спеціальністі…………………………………………………………………………………..287

Шліхта Г.О. Ставлення вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності із

старшокласниками ......................................................................................................................291

РОЗДІЛ V ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИХОВАННЯ ……………………………………..296

Вертегел В.Л. Виховання естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі

вивчення іноземних мов.............................................................................................................296

Вертило С.В. Середовище сем'ї як чинник формування соціального досвіду

молодшого школяра...................................................................................................................300

Гайдамака И.Г. Педагогические условия воспитания младших школьников

в контексте взаимодействия семьи и школы………………………………………………304

Джиляджи А. С. Психолого-педагогические аспекты проблемы формирования

обобщенных приемов учебной работы у младших школьников …………………………...313

Костенко С.Є. Педагогічні умови морального виховання і розвитку особистості

молодшого школяра у сім'ї .......................................................................................................317

Кучерявець В.Г. До проблеми вивчення ціннісних орієнтацій сучасної молоді.................322

Кушнир Ю.В. Направления воспитания культуры межэтнического общения в

рамках поликультурного образования ……………………………………………………...328

Павленко Н.С. Гуманізація виховного процесу вищого технічного університету

як умова суб'єктного становлення студентів ......................................................................333

Путіловська Н.Б. Місце вільного часу у всебічному розвитку студентів.........................335

Саєнко Т.В., Познанська О.В. Педагогічні аспекти екологічного навчання…………….339

Светова А.О. Психолого педагогические аспекты функционирования спортивного

оллектива ……………………………………………………………………………..……….343

Сідорова І.С. Естетична культура – невід’ємний компонент духовного світу

особистості...............................................................................................................................349

Скрябіна Т.О. Розвиток ціннісної сфери студентів як підґрунтя

формування духовності.............................................................................................................353

Філатьєва Т.В. Показники та рівні готовності студентів мистецьких

спеціальностей до художньо-педагогічної діяльності в системі позашкілля....................356

Эмирасанова Э. У. Кризисы возраста как аспект психологического развития ..............360

РОЗДІЛ VI ПСИХОЛОГІЯ……………………………………………………………… 367

Зайцева Н.А. Модификация теста MMPI для диагностики профессиональных

склоностей …………………………………………………………………………………….367

Ковальова Г. М. Формування професійних якостей сучасного економіста освітнім

середовищем...............................................................................................................................370

Ломова Т.А. Изучение мотивации агрессивного поведения подростков………………...371

Мойсеєнко Л.А.Психологічні аспекти формування творчого мислення студентів ВНЗ 375

Пінчук І.О. Психологічна культура як складова фахової компетентності майбутнього

вчителя іноземної мови в початкових класах.........................................................................380

Разорёнова М.В. Участие в педагогическом эксперименте как средство развития

творческого потенциала будущего учителя (на примере подготовки студентов

факультета иностранных языков)………………………………………………….……..…385

Топоркова О.А., Пинькас В.Г., Кувичка И.Н., Лазорович В.Г. Критерий оценки

качества самостоятельной работы студентов………………………………….………..388

Яковицкая Л.С., Отина А.Е. Профессиональная культура как качество

самоактуализирующейся личности………………………………………………………….389

Анотації російською мовою ..................................................................................................398

Наші автори..............................................................................................................................409

РОЗДІЛ І ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ОСВІТИ

УДК 378.14 Баріхашвілі І.І.,

РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ

ЗАОЧНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

У даної статті розглядається структурно – функціональна модель системної

організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання.

У державних документах про освічу в Україні передбачено суттєвий перегляд

концепції розвитку сучасної системи освіти, яка повинна визначати сукупність якостей та

рівень професійної компетентності майбутніх фахівців, готовність їх досягти в

майбутньому суспільстві рівня, адекватного здібностям, умінням та кваліфікації.

Принципові зміни в сучасному соціально-економічному розвитку України вимагають

значного підвищення творчого потенціалу і конкурентоспроможності випускників вищих

навчальних закладів, особливо педагогічного напряму.

Нова парадигма освіти розглядає самостійну навчальну роботу студентів як

неперервний процес формування професійної майстерності майбутнього педагога.

Підвищення вимог до професійно-педагогічної підготовки вчителя передбачає визначення

наукових основ організації самостійної роботи студентів педагогічних університетів як

динамічного процесу, що активно впливає на якість фахової самоосвіти та майбутньої

професійної діяльності, саморозвиток особистості загалом.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить про значний

інтерес вітчизняних і зарубіжних дослідників до проблеми самостійної роботи студентів.

Розглядаються питання класифікації видів самостійної роботи (І.І.Малкін, В.О.Онищук,

П.І.Підкасистий), формування самостійності студентів у процесі навчання (Л.Л.Головко,

Н.І.Дідусь, В.А.Козаков. Н.Г.Сидорчук, І.А.Шайдур). організаційних та педагогічних

аспектів самостійної роботи студентів (ВМ.Буринський, М.І.Сичова. М.М.Солдатенко,

І.М.Шимко); особистісної орієнтації самостійної роботи (Г.С.Адамов, В.В. Луценко. В.Ф.

Паламарчук). Проблемі підвищення ефективності самостійної роботи студентів

присвятили свої дослідження Л.I.Гоженко, М.М.Іванишин, В.О.Тюріна, Ю.Ю.Щербань,

В.В.Ягупов. В.І.Ян; шляхи організації самостійної роботи визначаються в публікаціях

А.М.Алексюка, Ю.К.Бабанського, В.А.Козакова, І.Я.Лернера, Н.Г.Ничкало, П.І.

Підкасистого та ін. Визначається роль викладача в організації самостійної роботи,

приділяється увага управлінню пізнавальною діяльністю.

Хоча заочна форма навчання у вищих навчальних закладах с однією з

розповсюджених організаційних форм освіти, проблема організації самостійної роботи

студентів заочної форми навчання філологічних факультетів університетів ще не була

предметом спеціального дослідження. Для цієї категорії студентів недостатньо розроблені

теоретико-методологічні й методичні основи організації заочного навчання. Існуючі

підручники й науково-методичні посібники неповно враховують специфіку заочної форми

навчання, недостатньо сприяють формуванню в студентів умінь і навичок, професійної

самоосвіти. її мотивації, не спрямовані на розвиток особистісних якостей і не

забезпечують придбання належного професійного досвіду кожним студентом-заочником.

Недостатня підготовка студентів заочної форми навчання до самоосвіти й

майбутньої професійної діяльності спричинена перевагою в навчально - виховному

процесі традиційних методів, форм і засобів, що недостатньо враховують психолого-

педагогічні й методичні особливості цієї форми навчання.

Аналіз розвитку сучасної вищої педагогічної освіти дав змогу виявити ряд суттєвих

суперечностей між:

- соціальною значущістю заочних форм професійної підготовки майбутніх

учителів та відсутністю системного підходу до організації навчального процесу заочного

навчання на філологічних факультетах педагогічних університетів;

- постійно зростаючою за обсягом науково-практичною інформацією, щo

ускладнюється за змістом та обсягом, і недостатньою мобільністю навчальних планів,

посібників, методик і форм підготовки майбутнього вчителя:

- високою ефективністю індивідуалізації самостійної навчальної діяльності

студентів і відсутністю конкретного методичного інструментарію, що дав би змогу

систематично використовувати сучасні педагогічні технології.

Крім того, наші дослідження показали, що істотного підвищення ефективності

самостійної роботи студентів заочної форми навчання філологічних факультетів

педагогічних університетів можна досягти тільки тоді, коли вся організація ціп роботи

буде носити цілеспрямований і системний характер. Тому до завдань нашого дослідження

входила розробка структурно-функціональної моделі системної організації самостійної

роботи студентів.

Під поняттям „система" розуміємо особливий клас реально існуючих об'єктів, які

мають специфічні властивості, що складаються із сукупності елементів, які знаходяться в

співвідношеннях і зв'язках один з одним. Системний підхід останнім часом набув

поширення як методологія наукового пізнання й практики. Спираючись па досвід

зарубіжної та вітчизняної науки, проблеми системного підходу досліджували П.К. Анохін,

І.В. Глауберг, В.П.Кузьмін, В.Н.Садовський. Л.І.Уємов. В.Г.Юдін та ін. У їхніх працях

системний підхід обґрунтовується на основі принципу системності, який передбачає

цілісність, структурну впорядкованість, взаємозв'язок елементів системи. Цей принцип

також передбачає, що явище об'єктивної дійсності слід розглядати з позицій

закономірностей системного цілого та взаємодії його частин.

Із погляду системного аналізу самостійну роботу можна уявити як штучну

складноорганізовану й керовану систему, для оптимізації функціонування якої доцільно

використовувати принципи системного підходу. Методи системного аналізу вже багато

років з успіхом застосовуються для вдосконалення функціонування складних

економічних, промислових і військових систем, використовуються вони й для підвищення

ефективності навчально-виховних процесів.

Система організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання

будується нами з урахуванням таких положень:

- система організації самостійної роботи мусить ураховувати індивідуальні

психологічні особливості студентів;

- педагог має враховувати попередній практичний досвід студентів, досягнутий

ними рівень психолого - методичної і лексичної підготовки;

- система повинна "озброювати" студентів заочної форми навчання необхідним

запасом знань для успішного пошуку інформації за допомогою сучасних комп'ютерних

технологій;

- самостійну роботу студентів система не повинна розглядати тільки як

індивідуальну діяльність суб'єкта навчання, а має виходити з того, що будь-яка самостійна

навчальна робота студента відбувається за безпосередньої або опосередкованої участі

педагога.

Отже, проблему підвищення ефективності самостійної роботи студентів заочної

форми навчання можна буде успішно вирішувати тільки в тому випадку, якщо система

організації їх самостійної діяльності спиратиметься на сукупність організаційно-

методичних заходів, здійснюваних навчально-методичними підрозділами й педагогічним

складом вузів. Для розробки структурно-функціональної моделі такої системи був

проаналізований досвід створення подібних моделей, накопичений у загальній та

професійній педагогіці, який показав, що поняття ..модель" різними дослідниками

трактується й використовується по-різному. Дж.Тернер відзначає, що „термін ..модель" у

суспільних науках використовується дуже невизначено. У сучасних науках модель - це

спосіб наочної демонстрації певного явища в такий спосіб, щоб показати його якості і а

їхній взаємозв'язок" [9. 115].

Моделювання в останні десятиріччя XX ст. досить широко використовується в

педагогіці, оскільки дозволяє виділити загальні й істотні зв'язки, характерні для предмета

дослідження, допомагає сформувати наочний образ тих логічних зв'язків, які властиві

основним компонентам досліджуваної проблеми або проектованій системі.

Як вважає О.П.Мєщанінов, модель с способом існування знань, а моделювання

організаційно-педагогічних систем є найактуальнішим напрямом розвитку педагогічної

науки [7].

У кожній науковій сфері формуються свої уявлення про структуру й способи

зображення таких моделей і розробляються свої вимоги до їх змісту. Так. І.А.Зязюн і

Р.М.Сагач висувають такі вимоги до розробки дидактичної моделі:

- вона має бути об'єктивною (відображати суть);

- суб'єктивною (відображати об'єкт з урахуванням тезаурусу реципієнта);

- нормативною (відображати бажане);

- інтерактивною (передбачати діалог зі студентом);

-адаптивною (пристосовуватися до індивідуальних особливостей людини,

передусім до рівня різновидів її досвіду);

- відкритою (передбачати проективно-технологічну нормотворчість діяльності

реципієнта) [3, 124].

О.П.Мєщанінов підкреслює, що застосування імітаційних, діючих моделей в

університетській освіті є критеріальною ознакою її інноваційності.

Авторська модель крім структури, повинна мати певний зміст. Складові елементи

розробленої нами організаційної моделі повинні:

- відображати необхідність вивчення й аналізу даних про психологічні особливості

студентів заочної форми навчання, які забезпечують урахування особистих якостей

студентів;

- модель повинна передбачали заходи щодо виявлення рівня психологічної,

методичної, лексичної підготовки студентів;

- враховуючи, що основна категорія студентів заочної форми навчання поєднує

навчання і роботу, модель повинна передбачати можливість виявлення повноти й чіткості

формування життєвих планів студентів, їхню професійну спрямованість, оскільки цей

соціально-психологічний чинник впливає на рівень самостійності кожного студента;

- у зв'язку з тим, що система організації самостійної роботи спрямована на

підготовку фахівців - філологів, ефективність професійної діяльності яких значною мірою

визначається рівнем їх лексичної підготовки, важливо, щоб у ході функціонування

системи організації самостійної роботи передбачалася можливість систематичної оцінки

такого рівня в кожного студента, а при необхідності і всієї групи;

- студентам заочної форми навчання доводиться самостійно знаходили значний

обсяг навчальної інформації. Для нього вони повинні володіли певним запасом знань про

прийоми й методи пошуку такої інформації з використанням сучасних комп’ютерних

технологій. Отже, структура моделі повинна передбачали можливість організації та

проведення цільового тематичного навчання:

- як би ретельно не опрацьовувалася модель структури і змісту системи організації

самостійної роботи студентів, вона не зможе відображали всі особливості, властиві

самостійній роботі з кожної наукової дисципліни, передбаченої програмою університету.

Така диференціація повинна здійснювалися педагогами, які проводять певний

навчальний курс шляхом відбору відповідної тематики індивідуальних завдань і методів

навчання. Для того, щоб у них була можливість індивідуалізувати самостійну роботу