Напрєєнко О.К. Психіатрія

Подождите немного. Документ загружается.

Частина друга Загальна психіатрія

дичні запої; копролалія — непереборний потяг говорити не-

пристойності, цинічно лаятися. Імпульсивні розлади потягів

спостерігаються у психопатичних особистостей при неврозі,

на початку розвитку шизофренії.

Хворобливі розлади харчового потягу (інстинкту) проявля-

ються його посиленням — поліфагія, булімія (надмірне поїдан-

ня їжі за відсутності відчуття ситості). Спостерігаються вони

при невротичних станах, шизофренії, органічних ураженнях

головного мозку. Для ослаблення харчового потягу (анорексії)

характерна відмова від їжі. Інколи поліфагію змінює анорек-

сія, що спостерігається при нервовій анорексії. Ослаблення

харчового інстинкту супроводжує депресивні й астенічні ста-

ни, шизофренію, тривалі соматичні захворювання. Спотворен-

ня харчового інстинкту (потягу) називається копрсфагією. Хворі

їдять неїстівне (кал, землю, п'ють сечу тощо). Це патологічне

явище буває при розумовій відсталості, деменції, органічних

ураженнях головного мозку.

Хворобливі розлади інстинкту самозбереження проявля-

ються його посиленням, ослабленням і спотворенням. Поси-

лення цього інстинкту виражається агресивними або паніч-

ними реакціями, немотивованими скаргами, суїцидальними

намірами, тенденціями та вчинками. Спотворення інстинкту

самозбереження проявляється психомоторним збудженням

з нанесенням самопошкоджень. Ці розлади бувають в осіб з

психопатичною структурою особистості, у хворих на шизо-

френію.

Хворобливі розлади статевого інстинкту й статевого потягу

(лібідо) виявляються гіперсексуальністю, тобто загостренням

статевого потягу (у чоловіків — сатиріаз, у жінок — німфома-

нія), гіпосексуальністю, або ж ослабленням лібідо, та стате-

вими збоченнями (статеві перверзії, парафілія). Гіперсексуаль-

ність спостерігається при маніакальних станах, органічних

ураженнях головного мозку з психічними проявами — про-

гресивному паралічі, старечому недоумстві, епідемічному ен-

цефаліті, олігофренії. Гіпосексуальність супроводжує депре-

сивні й астенічні стани, неврози, шизофренію.

Статеві перверзії виявляються зміною спрямування статево-

го потягу та форм його реалізації. їх можна вважати істинни-

ми тільки тоді, коли спотворений статевий потяг реалізується,

заміщуючи нормальне статеве життя.

Глава 10 Розлади ефекторно-вольової сфери та потягів

Статеві збочення досить різноманітні. Це можуть бути по-

рушення статевої самосвідомості (транссексуалізм), психосек-

суальних орієнтацій за об'єктом, віком та статтю об'єкта.

Транссексуалізм — стійке усвідомлення власної на-

лежності до протилежної статі, попри те, що статеві залози,

сечостатеві органи й вторинні статеві ознаки відповідають ге-

нетичній статі.

Патологічний онанізм — одержання статевого

задоволення за допомогою тільки механічного подразнення

статевих органів (фізичний онанізм) або посиленого фантазу-

вання на еротичні теми (психічний онанізм).

Нарцисизм (аутоеротизм) — спрямування лібідо

на самого себе, сексуальна закоханість, милування власним

оголеним тілом (культ власного тіла), що супроводжується ста-

тевим збудженням.

Ексгібіціонізм — одержання статевого збудження і

задоволення шляхом оголювання і виставляння статевих орга-

нів перед особами протилежної статі. Спостерігається зазви-

чай у чоловіків.

Вуайєризм (візіонізм, скопофілія) — непере-

борний потяг до підглядання за статевим актом, сексуальними

діями, оголеними особами, їх статевими органами з метою

одержання статевого задоволення. До різновиду скопофілії

належать захоплення порнографією, еротичними фільмами

тощо.

Фетишизм (і доліз м, символізм) — зведення до

культу певного предмета (жіночої білизни, одягу, взуття або

певних частин тіла — ноги, молочних залоз, статевих органів),

настання статевого збудження та одержання насолоди від спо-

глядання їх або дотику до них. Буває лише в чоловіків.

Трансвестизм — настання статевого збудження і за-

доволення під час переодягання в одяг протилежної статі.

Зоофілія (содомія, бестіалізм, зооерастія) —

сексуальний потяг до тварин, одержання задоволення від ста-

тевого акту з ними.

Некрофілія (бертранізм) — статевий потяг до

трупів, здійснення з трупами сексуальних дій і одержання від

цього статевого задоволення.

Педофілія — сексуальний потяг до дітей зі спробами

вступити з ними в статеві контакти.

Частина друга Загальна психіатрія

Ефебофілія — статевий потяг до підлітків та юнаків чи

юнок.

Геронтофілія — статевий потяг до осіб старечого ві-

ку, одержання статевого задоволення під час статевого акту

з ними.

Гомосексуалізм (сексуальнаінверсія) —

порушення психосексуальної орієнтації, статевий потяг до

осіб однойменної статі. Чоловічий гомосексуалізм називають

уранізмом (педерастією), жіночий — лесбіянством, лесбійсь-

кою любов'ю, сафізмом.

Садизм — одержання сексуального задоволення під час

статевих зносин тільки за умови, що зроблено боляче сексу-

альному партнерові. Патологічна пристрасть до жорстоких

учинків, катування. Завдаючи фізичних мук іншим, садист ді-

стає насолоду.

Мазохізм — статеве збудження і задоволення виникає

лише на тлі відчуття болю, заподіяного партнером.

Типи психомоторного рухового

збудження — гіперкінезія

Розлади ефекторної (рухової) діяльності виявляються пси-

хомоторним збудженням, що пов'язане зі зміною свідомості

та емоційної сфери.

Психомоторне збудження — надто виражена неадекватна

рухова й психічна активність, патологічна за формою та си-

лою, що створює для оточення і самого хворого ненормальні

умови і навіть небезпеку. Найчастіше у лікарській практиці

зустрічаються такі види збудження: галюцинаторно-маячне,

маніакальне, депресивне, кататонічне, гебефренічне, епілеп-

тичне, аментивне, хореатичне, істеричне, психопатичне, паніч-

не, еротичне.

Галюцинаторно-маячне збудження є наслідком галюцина-

цій (слухових, зорових, нюхових та ін.), що загрожують хворо-

му, та маячних ідей переслідування, фізичного та психічного

впливу, отруєння тощо. Збудження супроводжується афектом

страху, тривоги, емоційною напругою, люттю. Хворі з підо-

зрою ставляться до навколишнього, кожний рух тлумачать

по-маячному. Психомоторне збудження, спрямоване на "підо-

зрілих", може супроводжуватися агресивними діями (ліквідація

"ворогів"). Інколи хворі "рятуються", здійснюючи небезпечні

Глава 10 Розлади ефекторно-вольової сфери та потягів

для себе дії, наприклад, тікають через вікно, не врахувавши

поверху будинку, наносять собі пошкодження, реалізують суї-

цидальні наміри ("краще вмерти легшою смертю") тощо. Га-

люцинаторно-маячне збудження спостерігається при шизоф-

ренії та інших психічних захворюваннях, що проявляються

галюцинаціями й маячними ідеями.

Маніакальне збудження супроводжується немотивованими

веселощами, піднесеним настроєм, прискореним плином ду-

мок ("стрибки ідей"), мова стає непослідовною (маніакальний

мовний безлад). Хворі постійно прагнуть діяти. Немотивовано

переходять від одного напрямку діяльності, не закінчуючи ро-

боту, до іншого. Метушливі, неспокійні, сексуально стурбовані.

Мало сплять, мало їдять, худнуть. Інколи стають дратівливими,

агресивними (гнівлива манія).

Маніакальне збудження характерне для маніакальної фази

циркулярного або маніакально-депресивного психозу (біпо-

лярного щодо афективного розладу) та маніакальних станів

іншого генезу.

Депресивне (меланхолічне) збудження, або ажитована де-

пресія. Депресивний синдром проявляється пригніченим на-

строєм, тугою, нудьгою, сповільненням мислення, загальною

загальмованістю.

Ажитована депресія виникає раптово, мов спалах, перери-

ває загальмованість чи ступор. Хворі стають шаленими, не мо-

жуть усидіти на одному місці, кричать, метушаться, б'ються

головою об стіну, розривають на собі одяг, виривають волос-

ся, заломлюють руки, роблять спробу самогубства. Все це по-

єднується з відчаєм, нестерпною тривогою, тугою та нудьгою.

Такі хворі висловлюють маячні ідеї самоприниження, само-

звинувачення.

Ажитована депресія спостерігається у депресивну фазу ма-

ніакально-депресивного психозу, при інволюційній депресії та

депресії судинного походження.

Кататонічне збудження супроводжується руховим неспо-

коєм з безглуздими стереотипіями як мови, так і рухів. Харак-

терними для цього стану є кривляння, манірність, карикатур-

ність ("вишуканість") рухів, незвичайні пози тіла, парамімії

(невідповідність виразу обличчя емоціям). При кататонічному

збудженні можливі імпульсивні дії, агресія, руйнівні вчинки.

Можуть бути негативізм, амбітендентність, ехолалія, ехопрак-

Частина друга

Загальна психіатрія

сія тощо. Після цього зазвичай настає кататонічне заціпеніння

(ступор).

Такий тип збудження спостерігається при кататонічній фор-

мі шизофренії.

Гебефренічне збудження проявляється руховим і мовним збу-

дженням з придуркуватою поведінкою. Хворі стають метуш-

ливими, на тлі піднесеного безглуздого настрою з'являються

стереотипні рухи (пустотлива ейфорія): неадекватний сміх,

кривляння. Вони передражнюють інших, блазнюють, копіюючи

їхні дії. Стрибають, плетуть у долоні, оголюються. Пози ка-

лейдоскопічно змінюються, повторюються. Можливі імпуль-

сивні асоціальні дії. Гебефренічне збудження частіше буває у

хворих з гебефренічною формою шизофренії підліткового віку.

Епілептичне збудження часто виникає в потьмареному ста-

ні свідомості, перед судомними нападами або після них і вияв-

ляється дисфорією (вираженими афектами злості, страху, спа-

лахами гніву, агресії). Під час епілептичного збудження хворі

вдаються до брутальності, можуть поранити і навіть убити.

Збудження виникає раптово, без чіткого мотиву, внаслідок

звуження поля свідомості. Спостерігається воно при різних

видах епілепсії і епілептиформних синдромах.

Аментивне збудження виявляється безладною поведінкою.

Хворі метушливі, розгублені, їхні рухи однотипні, хаотичні.

Не орієнтуються в оточенні, не розуміють, що відбувається

навколо, раз по раз озираються, вглядаються в обличчя лю-

дей. Постійно задають запитання: "Де я?" "Хто вони?" "Що

відбувається?". Висловлювання їхні непослідовні, фрагмен-

тарні (аментивний мовний безлад). Інколи хаотичний набір

фраз переривається невеселим сміхом, схлипуванням. Міміка

хворих виражає здивування в поєднанні з тривогою, страхом,

безпорадністю.

Аментивне збудження спостерігається при інфекційних

психозах та психозах виснаження.

Хореатичне збудження виникає гостро, частіше увечері або

вночі, й характеризується глибокою сплутаністю свідомості та

дезорієнтацією. Рухи безладні, аморфні, у межах ліжка (якта-

ція). Хворий розмахує руками, скидає постіль на підлогу, скру-

чує її, опускає ноги. Мова погано модульована: викрикує окре-

мі слова, уривки фраз, склади, звуки (хореатичний мовний

безлад). Соматичний стан тяжкий. Шкіра й слизові оболонки

сухі, бліді. Обличчя гіперемоване, склери ін'єковані. Губи

Глава 10 Розлади ефекторно-вольової сфери та потягів

з тріщинами, часто — з герпетичною висипкою. Язик сухий,

вкритий сіро-коричневим нальотом. На тілі помітні петехії,

синці. Гіпергідроз, фізичне виснаження. Температура тіла до-

сягає 40—41 °С. Хореатичне збудження спостерігається при

інфекційному психозі за типом "гострої маячні" і при фебриль-

ній шизофренії.

Істеричне збудження виявляється порушеннями в афектив-

ній сфері (підвищена афективність, дратівливість, нестійкість

емоцій). На тлі пригніченого настрою хворі з незначного при-

воду демонстративно плачуть, голосять, стукають кулаками по

столу, тупають ногами, б'ють посуд, рвуть на собі одяг. Інко-

ли знижений настрій змінюється веселістю, при цьому хворі

неадекватно сміються. На висоті збудження ("рухова буря")

кричать, тремтять, метушаться, аж до конвульсій. Демонстра-

тивно говорять про самогубство, інколи навіть роблять спробу

суїциду. При істеричному збудженні можуть виникати істерич-

не потьмарення свідомості й істеричні напади. На поведінку

хворого завжди впливає конкретна психотравмівна ситуація.

Інколи істеричне збудження виявляється пуерилізмом, псев-

додеменцією й синдромом Ганзера.

Істеричне збудження може супроводжувати істеричну пси-

хопатію, істеричні форми реактивних психозів, невротичну

істерію.

Психопатичне збудження найчастіше психогенно обумов-

лене, має певну мету й досить різноманітні прояви (залежно

від форми психопатії). Психопатичні особи створюють напру-

жену обстановку, залучаючи в конфлікт інших людей. Якщо

хворого стримувати, збудження наростатиме. Зміст мови (ви-

крики, вимоги, образи, погрози, лайка) змінюється залежно

від дій оточуючих і ситуації. Спостерігається при психопатіях

і у хворих з психопатоподібною симптоматикою.

Панічне збудження характеризується хаотичним, безглуз-

дим руховим збудженням, що виникає раптово внаслідок сти-

хійного лиха, катастроф, ситуацій, котрі загрожують життю.

Людина метушиться, виконує безтямні рухи, розмахує руками,

кричить, просить допомоги, не помічаючи реальних шляхів до

порятунку. Інколи раптом кудись біжить без будь-якої мети,

часто — назустріч небезпеці (фугіформна реакція). Панічне

збудження може супроводжуватися потьмаренням свідомості

з подальшою амнезією. Для панічного збудження характерні

Частина друга Загальна психіатрія

вегетативні порушення: підвищення артеріального тиску, тахі-

кардія, блідість шкіри, пітливість, діарея.

Якщо кілька осіб охоплено таким станом, то виникає за-

гальна паніка. Це явище інколи набуває характеру масового

індукованого психозу, особливо в тих випадках, коли "індук-

тором" є особистість, яка піддається навіюванню.

Еретичне збудження спостерігається при олігофренії і ви-

являється руховим збудженням безглуздого характеру, часом

руйнівними діями, супроводжується криками, інколи з нане-

сенням собі пошкоджень.

Типи психомоторної рухової

загальмованості — гіпокінезія

Кататонічний ступор (лат. stupor — заціпеніння) є про-

явом кататонічного синдрому. Характеризується: нерухоміс-

тю, тривалим перебуванням в одноманітній позі — ембріона,

повітряної подушки Dupre (під час лежання на спині голова,

шия, плечовий пояс припідняті), капюшона (хворі сидять чи

лежать, натягнувши на голову ковдру, халат тощо, залишивши

відкритим обличчя) та ін. пози. При цьому людина не реагує

на мокру постіль, зміни температури в приміщенні, голод,

спрагу, уколи, термічні подразнення і навіть небезпеку (ска-

жімо, пожежу). Притаманний також м'язовий гіпертонус або

воскова гнучкість (утримує тіло в такому положенні, якого на-

дають сторонні), мутизм (мовчання). Може супроводжуватися

негативізмом — активним (безглузда, певною мірою активна

протидія інструкціям) або пасивним (зовнішнє нереагування).

Спогади на цей період зберігаються. Субступорозний стан —

це неповне заціпеніння, різного прояву мутизм, неприродна

поза, часткова відмова від їжі (сторонні можуть нагодувати).

Депресивний ступор — повна або майже повна нерухомість,

скорботна поза, страждальницький вираз обличчя. Вербаль-

ний контакт утруднений, відповіді односкладові. Хворі інколи

бувають неохайні. Ступор раптово може змінитися гострим

збудженням — raptus melancholicus, за якого пацієнт може за-

вдати собі серйозних пошкоджень. Спостерігається при тяж-

ких ендогенних депресіях.

Психогенний (істеричний) ступор виникає внаслідок пси-

хогенної травми — переживання катастрофи, страху, жаху,

раптової смерті близьких тощо. Найчастіше буває в істероїд-

Глава 11 Розлади мислення

ної особистості. Характеризується загальною загальмованістю,

аж до заціпеніння. Іноді супроводжується мутизмом, розслаб-

ленням м'язів. Відомий під назвою "уявна смерть".

Апатичний ступор — байдужість до всього, бездіяльність,

дезорієнтування, повне безсилля, безсоння, анорексія, зни-

ження тонусу м'язів, неохайність. Виникає на тлі тяжкого фі-

зичного виснаження, кахексії при затяжних симптоматичних

психозах, енцефалопатіях. Називають також адинамічним,

аспонтанним, абулічним ступором.

Екзогенний ступор — гіпо-, акінезія, що спостерігається при

токсичних або інфекційних ураженнях головного мозку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Інстинкти та вольова діяльність.

2. Класифікація розладів ефекторно-вольової сфери та потягів.

3. Характеристика вольових розладів.

4. Класифікація розладів рухової активності.

5. Види психомоторного збудження.

6. Чим відрізняється маніакальне збудження від кататонічного?

7. Види психомоторної загальмованості.

8. Різниця між кататонічним, депресивним та психогенним сту-

пором.

9. Розлади інстинктивних потягів — харчового, самозбереження,

статевого.

10. Імпульсивні потяги та імпульсивні дії.

Глава 11

РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

Мислення — психічний процес, за допомогою якого люди-

на відображає найістотніше, головне в явищах навколишнього

світу, усвідомлює їхній взаємозв'язок. Завдяки йому забез-

печуються рівень суджень, узагальнення фактів, умовиводів,

накопичуються знання, вибудовуються гіпотези, теорії, розв'я-

зуються задачі, які ставить особистість і суспільство. Мислен-

ня — активна функція інтелекту.

Більшість учених-психіатрів розрізняють патологію мислен-

ня за темпом, зв'язком асоціацій (формою) і змістом.

Частина друга

Загальна психіатрія

КЛАСИФІКАЦІЯ РОЗЛАДІВ

МИСЛЕННЯ

Розлади мислення за темпом перебігу асоціацій

1. Прискорене.

2. Ментизм.

3. Сповільнене.

4. Деталізоване (в'язкість).

5. Зупинка мислення (шпе-

рунг).

Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

1. Резонерське.

2. Паралогічне.

3. Атактичне.

4. Незв'язне (інкогерентне).

5. Розірване.

6. Символічне.

7. Персевераторне.

8. Аутистичне (дереїстичне).

9. Кататимне (кататимічне,

афективне).

10. Конкретне (формальне,

примітивне).

Розлади мислення за змістом асоціацій

Хворобливі ідеї:

а) маячні;

б) маячноподібні;

в) надцшні, домінантні;

г) нав'язливі.

Класифікація маячних ідей за змістом

1. Маячні ідеї переслідування:

а) стосунків;

б) фізичного, психічного

впливу;

в) отруєння;

г) втрати, шкоди, пограбування;

2. Маячні ідеї величності:

а) багатства;

б) високого походження;

3. Маячні ідеї самоприниження:

а) гріховності;

б) самозвинувачення;

д) звинувачення;

є) ревнощів;

є) кверулянтські (сутяж-

ницькі);

ж) еротичні.

в) винаходу і відкриття;

г) реформаторства.

в) нігілістичні;

д) одержимості.

Маячні ідеї (маячня) за механізмом утворення

1. Інтерпретативне, маячіння тлумачення (паранояльне чи

параноїчне).

2. Несистематизоване, чуттєво-образне (параноїдне).

Глава 11

Розлади мислення

РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ ЗА ТЕМПОМ

ПЕРЕБІГУ АСОЦІАЦІЙ

Мислення прискорене — це стан, за якого збільшується

кількість асоціацій, думок, уявлень, прискорюється їхній плин.

Мова стає непослідовною: не закінчивши однієї думки, хво-

рий переходить до іншої ("стрибання думок", "стрибання ідей").

Типовим є втрата об'єкту міркувань. Судження хворих по-

спішні, поверхові, однобокі. Прискорене мислення спостері-

гається при маніакальних станах, алкогольному сп'янінні.

Ментизм — мимовільний, безперервний і некерований плин

думок, уявлень, спогадів, образів, який має обтяжливий зміст.

Хворий не може зосередитися на жодній думці. Ментизм ха-

рактерний для синдрому Кандинського — Клерамбо.

Мислення сповільнене — коли гальмується процес виник-

нення асоціацій. Менше стає ідей. Думки і уявлення утворю-

ються повільно. Мова теж стає повільною, уривчастою, з три-

валими" паузами. Хворі суб'єктивно відчувають утруднення

мислення. Скаржаться, що в них мало думок, що не можуть

закінчити думку, довести своє міркування до логічного кінця.

Сповільнене мислення спостерігається при депресивних та

астенічних станах.

Мислення деталізоване (докладність, в'язкість мислення)

характеризується тугорухомістю, утрудненням під час пере-

ходу з однієї думки до іншої, втратою здатності відокремити

головне від другорядного. Мислення сповільнене, інертне, фік-

соване на певних деталях, дрібницях. У судженнях хворого

переважають випадкові подробиці, що не стосуються основ-

ної думки. Деталізоване мислення характерне для хворих на

епілептичну деменцію та олігофренію.

Зупинка мислення (шперунг — нім. sperrung — загорода,

зупинка) —раптова, короткочасна спонтанна зупинка плину

думок, що легко виявляється під час розмови. Хворий раптом

замовкає. Згодом він пояснює це тим, що в нього відбулася за-

тримка мислення. Спостерігається у хворих на шизофренію.

РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ ЗА ЗВ'ЯЗКОМ

АСОЦІАЦІЙ (ФОРМОЮ)

Мислення резонерське (безплідне мудрування) характеризу-

ється тим, що доводи хворого не ґрунтуються на реальних фак-

тах. Це порожні вербальні посилання, що не відповідають темі