Мумінова-Савіна Г.Г.Судово-бухгалтерська експертиза

Подождите немного. Документ загружается.

5 Суб’єкти

контролю

Експерт-бухгалтер — про-

цесуальна особа, яка бере

участь у попередньому

розслідуванні та в судо-

вому процесі, має право

бути присутньою під час

проведення слідчих дій і

ставити допитуваним за-

питання

Аудитор — це незалежна особа, що

проводить аудит на підприємстві.

Аудитором може бути громадянин

України, який має кваліфікаційний сер-

тифікат про право на аудиторську дія-

льність на території України. Інфор-

мація, якою він користується згідно з

Національними нормативами, має бу-

ти суто конфіденційною

Ревізор є учасником поперед-

нього слідства, але він не має ні-

яких процесуальних прав на ста-

дії кримінального процесу. У суді

він може бути допитаний як сві-

док

6 Порядок використа-

ння матеріалів у про-

цесі контролю

Діяльність експерта-бух-

галтера обмежена рамка-

ми матеріалів, надісланих

йому слідчим. Жодних

самостійних дій щодо

збору і пошуку додатко-

вих матеріалів експерт-

бухгалтер проводити не

може

Аудитор не має права відшукувати або

вимагати матеріали, які йому не нада-

ли добровільно, оскільки він діє разом

із керівництвом підприємства. Але

при цьому, якщо аудитор уважає, що

надана інформація неповна і не висві-

тлює всебічно справжній стан об’єктів

обліку, він має право відмовитися від

складання будь-якого висновку (згідно

з Національним нормативом № 26)

Ревізор, крім аналізу отриманих

від слідчого матеріалів, може

здійснювати самостійні дії щодо

пошуку і збору додаткових мате-

ріалів про корисливі зловживан-

ня, проведення інвентаризацій,

застосування інших методів фак-

тичного контролю

7 Оформлення

результатів

контролю

За результатами експерт-

ного дослідження експерт-

бухгалтер складає висно-

вок, який сам підписує.

Висновок експерта-бух-

галтера — процесуальний

документ, який є самос-

тійним джерелом доказів

Після проведення аудиту аудитор

складає аудиторський висновок, який

містить висновок стосовно достовір-

ності звітності, повноти і відповіднос-

ті чинному законодавству та встанов-

леним нормативам бухгалтерського

обліку фінансово-господарської діяль-

ності

За результатами ревізії ревізор

складає акт, який підписує він

сам, а також керівник і головний

бухгалтер підприємства. Акт за-

тверджується особою, яка приз-

начила ревізію

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 1

1. Розкрийте поняття «економічний контроль».

2. Визначте сутність контролю як функції управління.

3. Назвіть передумови та основні принципи контролю.

4. Назвіть важливі напрямки вдосконалення контролю в ри-

нкових умовах.

5. Назвіть основні нормативно-правові документи, що регу-

люють права та обов’язки правоохоронних органів під час

здійснення їхніх функцій у сфері боротьби з господарськими

злочинами.

6. Розкрийте роль Антимонопольного комітету, Фонду

державного майна, Державної податкової адміністрації,

Державної контрольно-ревізійної служби України в боро-

тьбі з організованою злочинністю.

7. Дайте характеристику державній податковій службі як

органу контролю.

8. Назвіть основні завдання податкової міліції.

9. Назвіть повноваження податкової міліції.

10. Назвіть права та обов’язки податкової міліції.

11. За якими ознаками відрізняється судово-бухгалтерська

експертиза від ревізії?

а) за суб’єктом;

б) за вимогами;

в) за методами.

12. Укажіть основну задачу ревізії, що призначається слід-

чим (судом):

а) перевірка законності операції взагалі;

б) доведення, що дії осіб, які проходять у кримінальній спра-

ві, є протиправними;

в) встановлення і перевірка фактів крадіжок та інших зло-

вживань;

г) перевірка дотримання фінансової дисципліни.

13. З яких частин складається постанова про призначення

та проведення ревізії на вимогу правоохоронних органів?

14. Назвіть відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи

від аудиту.

Рекомендована література за темою:

[1; 6; 8; 13; 17; 30; 54; 69, с. 242; 71, с. 9—35; 72, с. 7—17,

33—38; 73, с. 7—51, 83—100].

ТЕМА 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА,

ЇЇ ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ

ПЛАН

2.1. Поняття про судові експертизи та їх зв’язок з

правоохоронною діяльністю.

2.2. Види судових експертиз, їх класифікація.

2.3. Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її

зв’язок із практикою бухгалтерського обліку.

2.4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та її

зміст.

2.5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтер-

ської експертизи.

У разі самостійного вивчення цієї теми достатнім

орієнтиром можуть бути ключові положення з ти-

пової програми дисципліни «Судово-бухгалтер-

ська експертиза» та питання, сформульовані у

плані лекційних занять. Комплекс питань теми

«Судово-бухгалтерська експертиза, її види та за-

вдання» викладено в навчальному посібнику

«Судово-бухгалтерська експертиза» [71, с. 37—

54], а для глибшого засвоєння теми необхідно

використати законодавчо-нормативну базу та ін-

ші джерела, рекомендовані за цією темою.

Студенти після вивчення цієї теми зможуть:

 пояснити поняття «судова експертиза», порядок приз-

начення судової експертизи та її зв’язок із правоохоронною ді-

яльністю;

 охарактеризувати класифікаційні ознаки судових експер-

тиз;

 визначати сутність судово-бухгалтерської експертизи

як процесуальної дії;

 володіти знаннями з кола питань, які розв’язуються в

процесі судово-бухгалтерської експертизи;

 розуміти історичні аспекти розвитку судово-бухгалтер-

ської експертизи.

2.1. Поняття про судові експертизи

та їх зв’язок із правоохоронною діяльністю

Чинне законодавство містить багато нормативно-

правових актів, які так чи інакше стосуються питань проведення

експертиз усіх видів. Експертизи є одним зі способів досліджен-

ня, за допомогою яких з’ясовуються об’єктивні обставини здійс-

нення тих чи тих дій у конкретних справах.

Порядок призначення судової експертизи визначений Криміна-

льно-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-

процесуальним кодексами України, Законом України «Про судову

експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ, Інструкцією про призначен-

ня та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Мініс-

терства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою в

Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, та іншими

нормативно-правовими актами з питань судової експертизи (дод. 1).

Експертиза — це дослідження будь-якого питання обізнаною

особою-експертом (від лат. expertus — досвідчений). Випадки,

коли призначення експертизи у кримінальних справах є обов’яз-

ковим, перелічені в ст. 76 КПК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»

«…судова експертиза — це дослідження експертом на ос-

нові спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і проце-

сів, які містять інформацію про обставини справи, що пере-

буває у провадженні органів дізнання, попереднього слід-

ства чи суду».

Наведене формулювання має суттєві недоліки, а саме:

 воно не розкриває поняття «експерт»;

 ставить дослідження експерта у залежність від початку про-

вадження справи відповідних органів чи суду.

Закон України «Про судову експертизу» регламентує тільки

загальні гарантії, права та обов’язки експерта в процесі.

Експерт — фахівець, який здійснює експертизу.

Експертиза є самостійною процесуальною формою отримання

нових і перевірки (уточнення) наявних речових доказів.

Судова експертиза відрізняється від експертиз, що здійсню-

ються в інших сферах діяльності, за такими ознаками:

1. Дотримання спеціальних процесуальних норм, що визнача-

ють права та обов’язки експерта і суб’єкта, яким призначено екс-

пертизу.

2. Правила підготовки матеріалів для експертизи, її призна-

чення і проведення.

3. Провадження дослідження, яке ґрунтується на використанні

спеціальних знань із різних галузей народного господарства.

4. Надання висновків, що мають силу джерела доказів.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує

правоохоронну діяльність та її зв’язок із судовими експертизами,

є Конституція України, яка передбачає докладно: [71, с. 38—39].

В обґрунтуванні юридичної відповідальності окремих фізич-

них та юридичних осіб судова експертиза відіграє важливу роль.

Вона здійснюється на принципах законності, незалежності,

об’єктивності та повноти дослідження.

2.2. Види судових експертиз, їх класифікація

В експертних установах України проводяться види екс-

пертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Інструк-

цією про призначення та проведення судової експертизи, затвер-

дженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р.

№ 53/5 (див. дод. 1).

З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціаль-

них умов життя суспільства галузі дослідження судової експер-

тизи поступово розширюються.

Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного за-

безпечення дає змогу значно розширити сферу застосування

ЕОМ у процесі судово-економічної експертизи, залучити ком-

п’ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахун-

кових чи інших процедур бухгалтерського обліку.

Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на

практиці поки що немає. Принципову схему класифікації судових

експертиз за організаційними, процесуальними ознаками та за

видами наведено на рис. 2.1.

 Повторна експертиза призначається в разі порушення вста-

новлених вимог і правил під час проведення первинної експерти-

зи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунто-

ваних претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли

існують сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з

його недостатньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки екс-

пертизи суперечать іншим матеріалам справи, а також у разі істо-

тного порушення процесуальних норм, які регламентують поря-

док призначення і проведення експертизи.

Класифікаційні ознаки судових експертиз

Організаційна Процесуальна

Первинні

Повторні

Основні

Додаткові

Однопредметні

Комісійні

Комплексні

За видами

Криміналіс-

тичні

Економічні Товарознавчі Технічні Технологічні Спеціальні

Почерко-

знавчі

Економіки

підприєм-

ства

Продоволь-

чих товарів

Автотехнічні

Технології

виробництва

Екологічні

Авторо-

знавчі

Фінансово-

економічні

Непродо-

вольчих

товарів

Будівельні

Матеріало-

знавства

Біологічні

Техніко-

криміналіс-

тичні експер-

тизи доку-

ментів

Бухгалтерські

Автотова-

рознавчі

Агротехнічні Зоотехнічні

Психі-

атричні

Трасологічні Пожежні Інші Медичні

Балістичні

Комп’ютер-

ної техніки та

програмних

продуктів

Психологічні

Фототехнічні Інші Ветеринарні

Інші Інші

Рис. 2.1. Схема класифікації судових експертиз за ознаками

 Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання,

поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.

 Додаткова експертиза проводиться в разі суттєвої зміни

попередніх обставин виконання проектів на час проведення

експертизи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи.

Додаткова експертиза призначається після розгляду судом

(слідчим) висновку первинної експертизи, якщо з’ясується, що

усунути неповноту або неясність висновку через допит експер-

та неможливо.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи

суду необхідно зазначити, які висновки експерта суд уважає не-

повними чи неясними або які обставини зумовили необхідність

розширення експертного дослідження. Проведення додаткової

експертизи може бути доручене тому самому або іншому експер-

тові.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження

нових об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає

нову експертизу, яка не є додатковою.

Відповідно до вимог чинного законодавства в постанові (ух-

валі) про призначення додаткової чи повторної експертизи

обов’язково вказуються мотиви та підстава її призначення.

 Однопредметною є експертиза, під час проведення якої до-

сліджують один вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому

в ній беруть участь експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лі-

карі).

 Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є по-

треба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців

у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експер-

тизи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них ке-

рівник експертної установи (структурного підрозділу) надає пра-

во координувати діяльність інших експертів, розробляти спіль-

ний план досліджень і керувати нарадою експертів.

 Комплексна експертиза призначається у випадках, коли

необхідно провести дослідження за участю кількох експертів, які

є фахівцями у різних галузях знань.

Під час проведення комплексних досліджень експерти ви-

користовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні

науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило,

беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні га-

лузі знань.

Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути

здійснений шляхом призначення кількох різних за своїм предме-

том експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, техніч-

ної експертизи документів.

Головним завданням комплексної експертизи є розв’язання

питань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких,

що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей

знань.

За встановленими правилами експерти, котрі проводять ком-

плексну експертизу, складають один акт експертизи, відповідаю-

чи за його зміст та зроблені на основі дослідження висновки.

Перевага комплексного дослідження полягає в тому, що тут

досягається всебічність вивчення (дослідження) речових доказів

та завдяки цьому більша вірогідність правильного вирішення по-

ставленого перед експертизою завдання.

Складання єдиного висновку комплексної експертизи є більш

доцільним, тому що в цьому разі в одному документі в узагальне-

ному і систематизованому вигляді даються повні відповіді на пос-

тавлені перед експертизою запитання. Це значно полегшує вико-

ристання й оцінку експертного висновку для слідчих та суддів.

Крім організаційних, процесуальних ознак та за її видами су-

дову експертизу класифікують:

за місцем проведення:

— експертизи, які проводяться в експертних установах;

— експертизи, які проводяться в неекспертних установах.

Законодавство України дозволяє залучати до здійснення екс-

пертиз експертів-фахівців, котрі володіють спеціальними знан-

нями, для вирішення конкретних питань, що виникають у ході

судової справи.

Різноманітність вирішуваних питань найчастіше не дозволяє

одержати на них відповіді в рамках експертних установ. Викори-

стання досягнень науково-технічного прогресу значно розширює

за сучасних умов можливості науково-дослідних інститутів у

проведенні нових видів експертиз.

Підставою для проведення експертиз в експертних установах є

передбачений законом процесуальний документ про призначення

експертизи, складений уповноваженою на те особою (постанова

слідчого, визначення суду).

Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання

експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриман-

ням законів та інших нормативно-правових актів з питань експер-

тизи покладаються на керівника експертної установи.

за термінами проведення. Строки проведення експертиз

установлюються керівником експертної установи (її структу-

рного підрозділу) в межах:

10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об’єктів і

нескладним характером дослідження;

1-го місяця — за матеріалами з великою кількістю об’єктів

чи зі складним характером дослідження.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки,

більший термін установлюється за домовленістю з органом чи

особою, що призначили експертизу, після попереднього вивчення

експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не має пере-

вищувати 5 днів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, на-

ступного за днем надходження матеріалів до експертної устано-

ви, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які

призначили експертизу. У строк проведення експертизи не вклю-

чається термін виконання клопотань експерта, пов’язаних з ви-

требуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недолі-

ків, допущених особою або органом, які призначили експертизу.

2.3. Сутність судово-бухгалтерської

експертизи та її зв’язок із практикою

бухгалтерського обліку

Судово-бухгалтерська експертиза є одним із найпоши-

реніших видів судових експертиз. Необхідність у судово-бух-

галтерській експертизі виникає під час розслідування і судового

розгляду цивільних справ про привласнення, посадові (службові)

злочини, а також відносно цивільних справ, коли необхідно про-

аналізувати дані про фінансово-господарські операції, що відо-

бражені у бухгалтерському обліку.

Правила проведення судово-бухгалтерської експертизи викладе-

ні в Інструкції про порядок проведення судово-бухгалтерських екс-

пертиз у Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства

юстиції Української РСР, ухваленої Міністерством юстиції Україн-

ської РСР 30.12.1974 р. Пізнішого нормативного документа, прис-

вяченого судово-бухгалтерській експертизі, ще немає. Зміни чи до-

повнення до Інструкції також не вносились. Оскільки її було

ухвалено до набуття чинності Конституцією України і Законом

«Про судову експертизу», то її норми необхідно застосовувати лише

в частині, що не вступає в суперечність із цими документами.

Суттєво!

Для проведення судово-бухгалтерської експерти-

зи слід керуватися загальними нормами про судо-

ву експертизу, закріпленими в Законі, і лише після

цього застосовувати положення згаданої вище Ін-

струкції.

Інструкція складається з 39 пунктів, в яких докладно висвіт-

лені загальні положення відносно судово-бухгалтерських експер-

тиз, обов’язків, прав і відповідальності експерта-бухгалтера, по-

рядку проведення судово-бухгалтерської експертизи, висновку

експерта-бухгалтера.

У чинному в Україні законодавстві вживається поняття «судо-

во-бухгалтерська експертиза», проте визначення цього поняття

не дається. Виходячи з наведеного вище законодавчого поняття

судової експертизи (ст. 1 Закону України «Про судову експерти-

зу») та її критеріїв, закріплених в інших нормативних докумен-

тах, пропонуємо таке визначення.

Судово-бухгалтерська експертиза — це дослідження

фінансово-господарської діяльності суб’єкта госпо-

дарювання, яке в межах чинного законодавства здійс-

нюється особою, котра володіє спеціальними знання-

ми в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бух-

галтером), з метою подання висновку стосовно кола

питань, поставлених органами дізнання, попередньо-

го слідства чи суду. Таким чином, судово-бухгалтер-

ська експертиза — це процесуальна дія.

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується:

процесуально-правовим змістом;

економічним змістом.

Процесуально-правовий зміст експертизи полягає у визначенні

її як процесу, керованого системою правил, закріплених законодав-

чо. Із процесуально-правового погляду судово-бухгалтерська експе-

ртиза нічим не відрізняється від інших судових експертиз.

Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи поля-

гає у реалізації системи знань у галузі бухгалтерського обліку,

фінансів, аудиту, ревізії, економічного аналізу тощо. Перелічені

особливості, пов’язані із застосуванням спеціальних знань, виок-

ремлюють судово-бухгалтерську експертизу в самостійний вид

судових експертиз [74, с. 10].